Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Жозе Жозе де Аншієта ісп José de Anchieta Llarena 19 березня 1534 Сан

Жозе ді Анш'єта

Жозе ді Анш'єта
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Жозе.

Жозе де Аншієта (ісп. José de Anchieta Llarena, 19 березня 1534, Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна, Канарські острови — 9 червня 1597, , Еспіріту-Санту) — іспанський єзуїт, місіонер з Канарських островів, що працював у Бразилії в другій половині XVI століття. Він був дуже впливовою фігурою в Бразилії протягом першого століття після її відкриття європейцями, одним із засновників міста Сан-Паулу в 1554 році та Ріо-де-Жанейро в 1565 році. Ввважається першим бразильським письменником та основоположником . Він брав участь в наверненні на католицтво американських індіанців; доклав чималих зусиль для пасифікації індіанців разом з Мануелем да Нобрега.

Жозе де Аншієта
ісп. José de Anchieta
image
Народився19 березня 1534[1][2]
Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна, d, Кастильська Корона[2][4]
Помер9 червня 1597(1597-06-09)[1][2][…] (63 роки)
d, Генерал-губернаторство Бразилія, Португальська імперія, Іберійська унія[2][4][5]
ПохованняПортугальська Бразилія
КраїнаІспанія[4]
Діяльністькатолицький священник, письменник, педагог, історик, поет, мовознавець, композитор
Галузьісторія, географія, етнографія, релігія і музика[4]
Alma materКоїмбрський університет
Знання мовіспанська[2], португальська[1][2], латина і Стара мова Тупі
Членствоd[6]
Magnum opusd
Посадаd
Конфесіякатолицька церква
Автографimage

Біографія

Дитинство та юність

Народився на острові Тенерифе (Канарські острови) в родині іспанського біженця Хуана Лопеса ді Аншієти, який брав участь у невдалому повстанні комунерос 1520—1522 рр. проти короля Карлоса І (більш відомого як король Священної Римської імперії Карл V Габсбург).

Мати Жозе — Менсія Діас де Клавіхо-і-Льярена — походила з багатого єврейського роду, хоча її батько й попередній чоловік були охрещеними.

Жозе де Аншієта є троюрідним братом Ігнатія Лойоли — засновника ордену єзуїтів.

Жозе був третьою (із десяти) дитиною в сім'ї.

Початкову освіту здобув у монахів-домініканців. Окрім нього, іще двоє його братів — Педро Нуньєс та Крістобаль — вирішили прийняти духовний сан.

1548 року виїхав на навчання в Португалію (у зв'язку з єврейським походженням матері він не міг навчатись в Іспанії через жорстокість тодішньої інквізиції), у місто Коїмбру, де вивчає філософію в Єзуїтській колегії мистецтв при Коїмбрському університеті. 1551 року остаточно вирішує присвятити себе Богові й вступає в новіціят Товариства Ісуса. багатогодинні молитви та духовні вправи знесилюють і без того слабкий організм юнака. Окрім того, в Коїмбрі Жозе пережив тяжку фізичну травму: на його спину обвалилась важка драбина, вналідок чого юнак залишився горбатим на все життя.

Місіонерська діяльність у Бразилії

1553 року португальський місіонер Мануел да Нобрега збирав команду для чергової місії серед індіанського населення в Бразилії. До списку місіонерів потрапив також і Жозе, якому лікарі порадили клімат Нового Світу для реабілітації після вищезгаданої травми хребта.

image
Пам'ятник Аншієті у Сан-Паулу

Прибувши в Бразилію у липні 1553 року, Жозе спершу займається викладанням латинської мови серед місцевих дітей та активним вивченням мови тупі. Згодом, у жовтні-грудні цього ж року бере участь в пішій експедиції до Сан-Вісенті. 25 січня 1554 року, у день новонавернення святого апостола Павла за григоріанським календарем, група місіонерів, до якої також належив Аншієта, заснувала містечко Сан-Паулу, яке спершу мало населення 130 чоловік, із яких 36 встигли прийняти хрещення, а зараз є найбільшим містом Бразилії.

1563 року індіанці тамойос, що заселяли сучасні штати Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу та Еспіріту-Санту, повстали проти португальських колоністів. Нобрега із Аншієтою вирішили взяти участь у мирних переговорах із тамойос, при чому Жозе погодився стати добровільним полоненим у ворожому таборі, де активно проповідував християнську віру і закликав до укладення миру з португальцями.

Також під час перебування в полоні місіонер написав свою поему De Beata Virgine Dei Matre Maria, більш відому як Поема Діві. Згідно з легендою, не маючи паперу, він записував на піску кожного дня два рядки із майбутньої поеми й заучував їх, а згодом з пам'яті переписав більше, ніж 4000 віршованих строф.

Переговори пройшли успішно. 1563 року був укладений Іпероїзький мир — перший в історії мирний договір між індіанцями та європейцями. Події, що він пережив у полоні сильно вразили молодого проповідника і згодом він став борцем за права індіанців.

1564–1567 року брав участь у військовому поході Ештасіу ді Сіда проти французьких колоністів як хірург і перекладач. У січні 1565 року разом із військовим загоном ді Сіда брав участь у закладенні фортеці Сан-Себастьян біля гори під назвою Цукрова голова. Згодом це поселення було перейменоване у Ріо-де-Жанейро і в наш час є другим за величиною містом Бразилії.

1569 року заснував поселення Рерітіба, яке зараз назване на його честь. Протягом 1570—1573 років обіймав посаду ректора єзуїтської колегії Ріо-де-Жанейро. 1577 року Еверардо Меркуріано призначив його провінціалом Товариства Ісуса в Бразилії. Покинув цю посаду за власним бажанням у 1587 році.

Помер 1597 року в Рерітібі.

Вшанування пам'яті

Канонізація

Беатифікований 22 червня 1980 року папою Іваном Павлом ІІ. 3 квітня 2014 року Папа Римський Франциск причислив його до лику святих. Він є другим рідним святим Канарських островів після Педро де Сан Хосе Бетанкур. День Пам'яті - 9 червня.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 87. —
    d:Track:Q28924058d:Track:Q2696397d:Track:Q3372503
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Musica Brasilis Project
    d:Track:Q25427665
  5. https://dialnet.unirioja.es/servlet/articulo?codigo=2049762
  6. http://www.abmusica.org.br/academico.php?id=3

Посилання

  • Joseph Anchieta [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.]. Catholic Encyclopedia On-Line
  • (Dead Link) A Catalog of Anchieta's Works [ 9 квітня 2006 у Wayback Machine.]. National Library Foundation, Brazil (In Portuguese).


image Це незавершена стаття про особу.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Zhoze Zhoze de Anshiyeta isp Jose de Anchieta Llarena 19 bereznya 1534 San Kristobal de la Laguna Kanarski ostrovi 9 chervnya 1597 Espiritu Santu ispanskij yezuyit misioner z Kanarskih ostroviv sho pracyuvav u Braziliyi v drugij polovini XVI stolittya Vin buv duzhe vplivovoyu figuroyu v Braziliyi protyagom pershogo stolittya pislya yiyi vidkrittya yevropejcyami odnim iz zasnovnikiv mista San Paulu v 1554 roci ta Rio de Zhanejro v 1565 roci Vvvazhayetsya pershim brazilskim pismennikom ta osnovopolozhnikom Vin brav uchast v navernenni na katolictvo amerikanskih indianciv doklav chimalih zusil dlya pasifikaciyi indianciv razom z Manuelem da Nobrega Zhoze de Anshiyetaisp Jose de AnchietaNarodivsya19 bereznya 1534 1 2 San Kristobal de la Laguna d Kastilska Korona 2 4 Pomer9 chervnya 1597 1597 06 09 1 2 63 roki d General gubernatorstvo Braziliya Portugalska imperiya Iberijska uniya 2 4 5 PohovannyaPortugalska BraziliyaKrayinaIspaniya 4 Diyalnistkatolickij svyashennik pismennik pedagog istorik poet movoznavec kompozitorGaluzistoriya geografiya etnografiya religiya i muzika 4 Alma materKoyimbrskij universitetZnannya movispanska 2 portugalska 1 2 latina i Stara mova TupiChlenstvod 6 Magnum opusdPosadadKonfesiyakatolicka cerkvaAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDitinstvo ta yunist Narodivsya na ostrovi Tenerife Kanarski ostrovi v rodini ispanskogo bizhencya Huana Lopesa di Anshiyeti yakij brav uchast u nevdalomu povstanni komuneros 1520 1522 rr proti korolya Karlosa I bilsh vidomogo yak korol Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl V Gabsburg Mati Zhoze Mensiya Dias de Klaviho i Lyarena pohodila z bagatogo yevrejskogo rodu hocha yiyi batko j poperednij cholovik buli ohreshenimi Zhoze de Anshiyeta ye troyuridnim bratom Ignatiya Lojoli zasnovnika ordenu yezuyitiv Zhoze buv tretoyu iz desyati ditinoyu v sim yi Pochatkovu osvitu zdobuv u monahiv dominikanciv Okrim nogo ishe dvoye jogo brativ Pedro Nunyes ta Kristobal virishili prijnyati duhovnij san 1548 roku viyihav na navchannya v Portugaliyu u zv yazku z yevrejskim pohodzhennyam materi vin ne mig navchatis v Ispaniyi cherez zhorstokist todishnoyi inkviziciyi u misto Koyimbru de vivchaye filosofiyu v Yezuyitskij kolegiyi mistectv pri Koyimbrskomu universiteti 1551 roku ostatochno virishuye prisvyatiti sebe Bogovi j vstupaye v noviciyat Tovaristva Isusa bagatogodinni molitvi ta duhovni vpravi znesilyuyut i bez togo slabkij organizm yunaka Okrim togo v Koyimbri Zhoze perezhiv tyazhku fizichnu travmu na jogo spinu obvalilas vazhka drabina vnalidok chogo yunak zalishivsya gorbatim na vse zhittya Misionerska diyalnist u Braziliyi 1553 roku portugalskij misioner Manuel da Nobrega zbirav komandu dlya chergovoyi misiyi sered indianskogo naselennya v Braziliyi Do spisku misioneriv potrapiv takozh i Zhoze yakomu likari poradili klimat Novogo Svitu dlya reabilitaciyi pislya vishezgadanoyi travmi hrebta Pam yatnik Anshiyeti u San Paulu Pribuvshi v Braziliyu u lipni 1553 roku Zhoze spershu zajmayetsya vikladannyam latinskoyi movi sered miscevih ditej ta aktivnim vivchennyam movi tupi Zgodom u zhovtni grudni cogo zh roku bere uchast v pishij ekspediciyi do San Visenti 25 sichnya 1554 roku u den novonavernennya svyatogo apostola Pavla za grigorianskim kalendarem grupa misioneriv do yakoyi takozh nalezhiv Anshiyeta zasnuvala mistechko San Paulu yake spershu malo naselennya 130 cholovik iz yakih 36 vstigli prijnyati hreshennya a zaraz ye najbilshim mistom Braziliyi 1563 roku indianci tamojos sho zaselyali suchasni shtati Rio de Zhanejro San Paulu ta Espiritu Santu povstali proti portugalskih kolonistiv Nobrega iz Anshiyetoyu virishili vzyati uchast u mirnih peregovorah iz tamojos pri chomu Zhoze pogodivsya stati dobrovilnim polonenim u vorozhomu tabori de aktivno propoviduvav hristiyansku viru i zaklikav do ukladennya miru z portugalcyami Takozh pid chas perebuvannya v poloni misioner napisav svoyu poemu De Beata Virgine Dei Matre Maria bilsh vidomu yak Poema Divi Zgidno z legendoyu ne mayuchi paperu vin zapisuvav na pisku kozhnogo dnya dva ryadki iz majbutnoyi poemi j zauchuvav yih a zgodom z pam yati perepisav bilshe nizh 4000 virshovanih strof Peregovori projshli uspishno 1563 roku buv ukladenij Iperoyizkij mir pershij v istoriyi mirnij dogovir mizh indiancyami ta yevropejcyami Podiyi sho vin perezhiv u poloni silno vrazili molodogo propovidnika i zgodom vin stav borcem za prava indianciv 1564 1567 roku brav uchast u vijskovomu pohodi Eshtasiu di Sida proti francuzkih kolonistiv yak hirurg i perekladach U sichni 1565 roku razom iz vijskovim zagonom di Sida brav uchast u zakladenni forteci San Sebastyan bilya gori pid nazvoyu Cukrova golova Zgodom ce poselennya bulo perejmenovane u Rio de Zhanejro i v nash chas ye drugim za velichinoyu mistom Braziliyi 1569 roku zasnuvav poselennya Reritiba yake zaraz nazvane na jogo chest Protyagom 1570 1573 rokiv obijmav posadu rektora yezuyitskoyi kolegiyi Rio de Zhanejro 1577 roku Everardo Merkuriano priznachiv jogo provincialom Tovaristva Isusa v Braziliyi Pokinuv cyu posadu za vlasnim bazhannyam u 1587 roci Pomer 1597 roku v Reritibi Vshanuvannya pam yatiPam yatnik Anshiyeti u San Paulu Pam yatnik Anshiyeti u San Kristobal de la Laguna KanonizaciyaBeatifikovanij 22 chervnya 1980 roku papoyu Ivanom Pavlom II 3 kvitnya 2014 roku Papa Rimskij Francisk prichisliv jogo do liku svyatih Vin ye drugim ridnim svyatim Kanarskih ostroviv pislya Pedro de San Hose Betankur Den Pam yati 9 chervnya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Roux P d Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays 2 Editions Robert Laffont 1994 Vol 1 P 87 ISBN 978 2 221 06888 5 d Track Q28924058d Track Q2696397d Track Q3372503 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Musica Brasilis Project d Track Q25427665 https dialnet unirioja es servlet articulo codigo 2049762 http www abmusica org br academico php id 3PosilannyaJoseph Anchieta 14 travnya 2011 u Wayback Machine Catholic Encyclopedia On Line Dead Link A Catalog of Anchieta s Works 9 kvitnya 2006 u Wayback Machine National Library Foundation Brazil In Portuguese Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ