Педро де Сан Хосе Бетанкур або Педро святого Йосифа ісп Pedro de San José Betancur 21 березня 1626 Вілафлор Канарські ос

Педро де Сан Хосе Бетанкур або Педро святого Йосифа (ісп. Pedro de San José Betancur, 21 березня 1626, Вілафлор, Канарські острови — 25 квітня 1667, Антигуа-Гватемала, Гватемала) — святий римо-католицької церкви, терціарій чернечого ордену францисканців, місіонер, перший святий Канарських островів і Гватемали.

Педро де Сан Хосе Бетанкур

Народився	21 березня 1626(1626-03-21)^[2]^[3] Вілафлор, ^d, Кастильська Корона
Помер	25 квітня 1667(1667-04-25)^[1]^[2]^[…] (41 рік) Антиґуа-Ґватемала, Гватемала
Країна	Іспанія
Діяльність	місіонер, клерик
Знання мов	іспанська
Конфесія	католицька церква
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Педро де Сан Хосе Батанкур народився 21 березня 1626 року в місті Вілафлор (Тенерифе) на Канарських островах в старовинній шляхетській родині, нащадках Жана де Бетанкура. Син Амадора де Бетанкура. В юності під впливом розповідей про конкістадорів, які освоюють Новий Світ, вирішив стати місіонером. Переселившись в Гватемалу, в 1655 році Педро де Сан Хосе Бетанкур вступив там в третій орден францисканців. У Гватемалі він займався місіонерською діяльністю серед ув'язнених, жебраків, хворих і мандрівників. Побудував лікарню. Він є автором статуту для заснованої ним чернечої конгрегації віфлеемітів. У Гватемалі за його благодійну діяльність Педро де Сан Хосе називали «людиною, який був любов'ю».

Прославлення

Педро де Сан Хосе Бетанкур був беатифікований 22 червня 1980 року Римським Папою Іваном Павлом II і канонізований цим же Римським Папою 30 липня 2002 року.

День пам'яті в католицькій церкві — 24 квітня (так як 25 квітня — день пам'яті апостола Марка).

Його шанують в церкві Сан-Франциско Ель-Гранде, в Антигуа-Гватемалі, де знаходиться його могила. У Тенерифе йому поклоняються в печері Санто-Херман-Педро на півдні острова (ця печера використовувалася святим для молитви і укриття зі своєю паствою), а в Вільяфлорі є святилище, побудоване на місці його народження.

Примітки

Deutsche Nationalbibliothek Record #121067300 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578
SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
GCatholic.org — 1997.
d:Track:Q25932135

Джерела

«L'Osservatore Romano», № 10-11 (247) 2002, ISSN 1122-7249

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/121067300/_Record_#121067300]_//_Gemeinsame_Normdatei<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #121067300 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-2] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q105195034"_data-entity-id="Q25932135">GCatholic.org<span_class="wef_low_priority_links">_—_1997.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q25932135]]</div>-3] GCatholic.org — 1997.
d:Track:Q25932135

[2]

[3]

[1]