Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорення містить зауваженн

Гута Пеняцька

Гута Пеняцька
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2018)

Гу́та-Пеня́цька — село зі значною перевагою польського населення, яке існувало на теренах сучасного Бродівського району Львівської області (у грудні 1920 — вересні 1939 року перебувало у складі Бродівського повіту Тернопільського воєводства).

Гута-Пеняцька
пол. Huta Pieniacka

image

Координати 49°54′07″ пн. ш. 25°05′56″ сх. д. / 49.902000000027776139° пн. ш. 25.09900000002777887° сх. д. / 49.902000000027776139; 25.09900000002777887Координати: 49°54′07″ пн. ш. 25°05′56″ сх. д. / 49.902000000027776139° пн. ш. 25.09900000002777887° сх. д. / 49.902000000027776139; 25.09900000002777887

Країна image Україна і image СРСР
Перша згадка 1786
Населення 1200 ± 200 осіб (1 січня 1944),
50 ± 10 осіб (1 березня 1944)
Часовий пояс
Автомобільний код BC і НС / 14
image
image
Гута-Пеняцька
Гута-Пеняцька (Україна)
image Гута-Пеняцька у Вікісховищі

Географія

Населений пункт розташовувався у мальовничій місцевості посеред букових лісів, на верхів'ях Вороняцького кряжу на північному краю плато Подільської височини. Поблизу сіл Голубиця, Жарків, Верхобуж, Підгірці, Ясенів (тепер Бродівський район Львівська область).

Назва

Назва села походить від двох слів «Гута» — промисел з виготовлення скла, та «Пеняцька» — від назви давнього села Пеняки, розташованого неподалік.

Історія

За попередніми даними, перші письмові згадки про населений пункт датуються XVIII століттям (у Йозефинській метриці 1786 року записано, що Гута-Пеняцька — «село ново осіле»). Припускається, що початково населений пункт виник як місце склодувного промислу та був заснований вихідцями з села Пеняки. Першими поселенцями були майстри-склодуви, а згодом почали селитися й інші люди. Правдоподібно, що поява цього села пов'язана з включенням Галичини до складу Австрії та колонізацією прикордонних земель, яку провадив уряд Марії Терези.

У 1931 році в селі було 172 двори, де мешкало 760 осіб.

База польських та радянських партизанських формувань

Під час німецько-радянської війни село стало, зокрема, з весни 1942 року головною базою радянської партизанської групи, створеної військовим лікарем, більшовиком П. К. Кундіусом, який 1941 року втік з табору радянських військовополонених у Сасові. У серпні 1943 року загін налічував 96 осіб, 1944 року — 600 осіб у складі трьох рот.

Командиром польської самооборони та місцевої боївки Армії Крайової був Казимир Войцеховський, який підпорядковувався окружному відділку Армії Крайової у Золочеві.

22 лютого 1944 року 9-й батальйон радянських партизанів загону імені Чкалова під командуванням Бориса Кореневського полишив Гуту-Пеняцьку.

Трагічна доля села

28 лютого 1944 року в селі були знищені всі 172 будинки та замордовано мирних мешканців (за різними оцінками від 500 до 800 осіб, включно з жінками та дітьми). Врятуватися вдалося одному поляку, який зумів утекти через дверцята, якими випускали з хати дрібну живність (зимою її тримали у хаті). Босим, у кальсонах, він зумів дістатися через ліс і яри до іншого польського села — Гутища. Обморозив пальці ніг — все це вплинуло на психіку та мову. За його словами — солдати були у німецьких військових одностроях та розмовляли поміж себе німецькою мовою.

За свідченнями старожилів села Підгірці, що у спаленні Гути-Пеняцької брали три німецькі частини, що розташовувалися: на місцині «Кам'янка» біля с. Підгірці, с. Ясенів та між селами Ясенів і Чишки, підняті по тривозі. Причиною знищення села було зникнення двох німецьких офіцерів поблизу складів з боєприпасами, які розміщувалися у Підгірцях в місцині «Лісовики». Німці знали, що у Гуті-Пеняцькій радянські партизани з загону «Переможці» після тривалого перебування там залишили своїх агентів та багато зброї.

У польській літературі поширена теза про винищення польського населеного пункту Гута-Пеняцька у лютому 1944 року частиною дивізії «Галичина». Разом із тим, за твердженням дослідника Андрія Боляновського, у той час тут не діяв жоден із куренів галицької дивізії.

У 1950—1960-х роках про діяльність радянських партизанів у Гуті-Пеняцькій писали у своїх книгах радянські письменники Степан Маківка, Микола Струтинський, але нічого не згадували про знищення цього села. Не писали на цю тему і Віра Варягіна та Гаврило Вакуленко в книзі «Народна гвардія імені Івана Франка: сторінки героїчної боротьби підпільно-партизанської організації західних областей України. 1942-1944 роки», що 1979 року вийшла друком у львівському видавництві «Каменяр», хоча там були окремі розділи, присвячені діяльності радянських партизанів у Гуті-Пеняцькій. Якби там були хоча б якійсь згадки про причетність ОУН-УПА, вояків дивізії «Галичина» до знищення села, то радянська пропаганда із задоволенням використала б ці обставини. Але цього не було і всі добре знали, що Гуту було знищено під час каральної операції німцями проти радянських партизанів.

Галерея

  • image
    Костел в Гуті-Пеняцькій
  • image
    Гута-Пеняцька, пам'ятник убитим полякам
  • image
    Гута-Пеняцька, перша з двох стел, на яких викарбувано імена загиблих
image
Панорама на Гуті Пеняцькій

Примітки

  1. Чобіт, — ч. 17. — С. 8.
  2. Чобіт, — ч. 20. — С. 7.
  3. Чобіт, — ч. 20. — С. 7, 11.
  4. . Архів оригіналу за 16 грудня 2010. Процитовано 20 березня 2011.
  5. Чобіт, — ч. 33. — С. 7.

Джерела

  • Каліщук О. Проблема Гути Пеняцької: історіографічний зріз // Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 5. Матеріали шостої краєзнавчої конференції, присвяченої Міжнародному дню пам'яток історії та культури, 20 квітня 2012 р. — Броди, 2012. — С. 72—76.
  • Чобіт Д. Трагедія Гути Пеняцької. Причини, перебіг, наслідки // Культура і життя. — 2018. — Ч. 17 (27 квітня). — С. 7—10; Ч. 18 (4 травня). — С. 7—10; Ч. 19 (11 травня). — С. 10—11; Ч. 20 (18 травня). — С. 7—10; Ч. 21 (25 травня). — С. 9—11; Ч. 22 (1 червня). — С. 6—7, 10—11; Ч. 23 (8 червня). — С. 10—11; Ч. 24 (15 червня). — С. 10—11; Ч. 26 (29 червня). — С. 7—10; Ч. 28 (13 липня). — С. 8—9.
  • Чобіт Д. Трагедія Гути Пеняцької. Причини, перебіг, наслідки // Культура і життя. — 2018. — Ч. 33 (17 серпня). — С. 7.
  • Шишка М. Жахлива доля села // Голос відродження. — 29 вересня 1993 р.
  • Шишка М. Трагедія Гути Пеняцької // Броди і Брідщина. Історико-мемуарний збірник. — Книга ІІ. — Броди, 1998. — С. 269—272.
  • Варягіна В. Д. Народна гвардія імені Івана Франка: сторінки героїчної боротьби підпільно-партизанської організації західних областей України. 1942-1944 роки / В. Д. Варягіна, Г. С. Вакуленко. — Львів: Каменяр, 1979. — 229 с.

Посилання

  • Литвин Н. Гута Пеняцкая: нацистский след польской трагедии 1944 года [ 1 березня 2022 у Wayback Machine.] // День. — № 35. — 2009. — 28 лютого. (рос.)
  • Спогади очевидців про події у Гуті-Пеняцькій.
  • Що сталося у Гуті Пеняцькій. Висновки польського слідства [ 15 липня 2018 у Wayback Machine.] // Історична правда. — 2017. — 28 лютого.
  • 4-й Галицький полк і Гута Пеняцька [ 15 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • Гута-Пеняцька: вшанування без сутичок, з червоно-чорними прапорами і звинуваченнями на адресу українців [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2018 Gu ta Penya cka selo zi znachnoyu perevagoyu polskogo naselennya yake isnuvalo na terenah suchasnogo Brodivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti u grudni 1920 veresni 1939 roku perebuvalo u skladi Brodivskogo povitu Ternopilskogo voyevodstva Guta Penyacka pol Huta Pieniacka Koordinati 49 54 07 pn sh 25 05 56 sh d 49 902000000027776139 pn sh 25 09900000002777887 sh d 49 902000000027776139 25 09900000002777887 Koordinati 49 54 07 pn sh 25 05 56 sh d 49 902000000027776139 pn sh 25 09900000002777887 sh d 49 902000000027776139 25 09900000002777887 Krayina Ukrayina i SRSR Ukrayina i SRSRPersha zgadka 1786Naselennya 1200 200 osib 1 sichnya 1944 50 10 osib 1 bereznya 1944 Chasovij poyas UTC 2Avtomobilnij kod BC i NS 14 Guta PenyackaGuta Penyacka Ukrayina Guta Penyacka u VikishovishiGeografiyaNaselenij punkt roztashovuvavsya u malovnichij miscevosti posered bukovih lisiv na verhiv yah Voronyackogo kryazhu na pivnichnomu krayu plato Podilskoyi visochini Poblizu sil Golubicya Zharkiv Verhobuzh Pidgirci Yaseniv teper Brodivskij rajon Lvivska oblast NazvaNazva sela pohodit vid dvoh sliv Guta promisel z vigotovlennya skla ta Penyacka vid nazvi davnogo sela Penyaki roztashovanogo nepodalik IstoriyaZa poperednimi danimi pershi pismovi zgadki pro naselenij punkt datuyutsya XVIII stolittyam u Jozefinskij metrici 1786 roku zapisano sho Guta Penyacka selo novo osile Pripuskayetsya sho pochatkovo naselenij punkt vinik yak misce skloduvnogo promislu ta buv zasnovanij vihidcyami z sela Penyaki Pershimi poselencyami buli majstri skloduvi a zgodom pochali selitisya j inshi lyudi Pravdopodibno sho poyava cogo sela pov yazana z vklyuchennyam Galichini do skladu Avstriyi ta kolonizaciyeyu prikordonnih zemel yaku provadiv uryad Mariyi Terezi U 1931 roci v seli bulo 172 dvori de meshkalo 760 osib Baza polskih ta radyanskih partizanskih formuvan Pid chas nimecko radyanskoyi vijni selo stalo zokrema z vesni 1942 roku golovnoyu bazoyu radyanskoyi partizanskoyi grupi stvorenoyi vijskovim likarem bilshovikom P K Kundiusom yakij 1941 roku vtik z taboru radyanskih vijskovopolonenih u Sasovi U serpni 1943 roku zagin nalichuvav 96 osib 1944 roku 600 osib u skladi troh rot Komandirom polskoyi samooboroni ta miscevoyi boyivki Armiyi Krajovoyi buv Kazimir Vojcehovskij yakij pidporyadkovuvavsya okruzhnomu viddilku Armiyi Krajovoyi u Zolochevi 22 lyutogo 1944 roku 9 j bataljon radyanskih partizaniv zagonu imeni Chkalova pid komanduvannyam Borisa Korenevskogo polishiv Gutu Penyacku Tragichna dolya sela 28 lyutogo 1944 roku v seli buli znisheni vsi 172 budinki ta zamordovano mirnih meshkanciv za riznimi ocinkami vid 500 do 800 osib vklyuchno z zhinkami ta ditmi Vryatuvatisya vdalosya odnomu polyaku yakij zumiv utekti cherez dvercyata yakimi vipuskali z hati dribnu zhivnist zimoyu yiyi trimali u hati Bosim u kalsonah vin zumiv distatisya cherez lis i yari do inshogo polskogo sela Gutisha Obmoroziv palci nig vse ce vplinulo na psihiku ta movu Za jogo slovami soldati buli u nimeckih vijskovih odnostroyah ta rozmovlyali pomizh sebe nimeckoyu movoyu Za svidchennyami starozhiliv sela Pidgirci sho u spalenni Guti Penyackoyi brali tri nimecki chastini sho roztashovuvalisya na miscini Kam yanka bilya s Pidgirci s Yaseniv ta mizh selami Yaseniv i Chishki pidnyati po trivozi Prichinoyu znishennya sela bulo zniknennya dvoh nimeckih oficeriv poblizu skladiv z boyepripasami yaki rozmishuvalisya u Pidgircyah v miscini Lisoviki Nimci znali sho u Guti Penyackij radyanski partizani z zagonu Peremozhci pislya trivalogo perebuvannya tam zalishili svoyih agentiv ta bagato zbroyi U polskij literaturi poshirena teza pro vinishennya polskogo naselenogo punktu Guta Penyacka u lyutomu 1944 roku chastinoyu diviziyi Galichina Razom iz tim za tverdzhennyam doslidnika Andriya Bolyanovskogo u toj chas tut ne diyav zhoden iz kureniv galickoyi diviziyi U 1950 1960 h rokah pro diyalnist radyanskih partizaniv u Guti Penyackij pisali u svoyih knigah radyanski pismenniki Stepan Makivka Mikola Strutinskij ale nichogo ne zgaduvali pro znishennya cogo sela Ne pisali na cyu temu i Vira Varyagina ta Gavrilo Vakulenko v knizi Narodna gvardiya imeni Ivana Franka storinki geroyichnoyi borotbi pidpilno partizanskoyi organizaciyi zahidnih oblastej Ukrayini 1942 1944 roki sho 1979 roku vijshla drukom u lvivskomu vidavnictvi Kamenyar hocha tam buli okremi rozdili prisvyacheni diyalnosti radyanskih partizaniv u Guti Penyackij Yakbi tam buli hocha b yakijs zgadki pro prichetnist OUN UPA voyakiv diviziyi Galichina do znishennya sela to radyanska propaganda iz zadovolennyam vikoristala b ci obstavini Ale cogo ne bulo i vsi dobre znali sho Gutu bulo znisheno pid chas karalnoyi operaciyi nimcyami proti radyanskih partizaniv GalereyaKostel v Guti Penyackij Guta Penyacka pam yatnik ubitim polyakam Guta Penyacka persha z dvoh stel na yakih vikarbuvano imena zagiblih Panorama na Guti PenyackijPrimitkiChobit ch 17 S 8 Chobit ch 20 S 7 Chobit ch 20 S 7 11 Arhiv originalu za 16 grudnya 2010 Procitovano 20 bereznya 2011 Chobit ch 33 S 7 DzherelaKalishuk O Problema Guti Penyackoyi istoriografichnij zriz Bridshina kraj na mezhi Galichini j Volini Vipusk 5 Materiali shostoyi krayeznavchoyi konferenciyi prisvyachenoyi Mizhnarodnomu dnyu pam yatok istoriyi ta kulturi 20 kvitnya 2012 r Brodi 2012 S 72 76 Chobit D Tragediya Guti Penyackoyi Prichini perebig naslidki Kultura i zhittya 2018 Ch 17 27 kvitnya S 7 10 Ch 18 4 travnya S 7 10 Ch 19 11 travnya S 10 11 Ch 20 18 travnya S 7 10 Ch 21 25 travnya S 9 11 Ch 22 1 chervnya S 6 7 10 11 Ch 23 8 chervnya S 10 11 Ch 24 15 chervnya S 10 11 Ch 26 29 chervnya S 7 10 Ch 28 13 lipnya S 8 9 Chobit D Tragediya Guti Penyackoyi Prichini perebig naslidki Kultura i zhittya 2018 Ch 33 17 serpnya S 7 Shishka M Zhahliva dolya sela Golos vidrodzhennya 29 veresnya 1993 r Shishka M Tragediya Guti Penyackoyi Brodi i Bridshina Istoriko memuarnij zbirnik Kniga II Brodi 1998 S 269 272 Varyagina V D Narodna gvardiya imeni Ivana Franka storinki geroyichnoyi borotbi pidpilno partizanskoyi organizaciyi zahidnih oblastej Ukrayini 1942 1944 roki V D Varyagina G S Vakulenko Lviv Kamenyar 1979 229 s PosilannyaLitvin N Guta Penyackaya nacistskij sled polskoj tragedii 1944 goda 1 bereznya 2022 u Wayback Machine Den 35 2009 28 lyutogo ros Spogadi ochevidciv pro podiyi u Guti Penyackij Sho stalosya u Guti Penyackij Visnovki polskogo slidstva 15 lipnya 2018 u Wayback Machine Istorichna pravda 2017 28 lyutogo 4 j Galickij polk i Guta Penyacka 15 lipnya 2018 u Wayback Machine Guta Penyacka vshanuvannya bez sutichok z chervono chornimi praporami i zvinuvachennyami na adresu ukrayinciv 28 veresnya 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ