Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Знеособлення (англ. deindividuation, нім. deindividuation, ісп. desindividuación) означає таке явище, що коли людина перебуває у натовпі в певному становищі, вона рідше зважає на соціальні обмеження, ніж тоді, коли вона опиняється там на самоті.
Визначення
Соціальні психологи Аронсон, Вілсон та Акерт визначають знеособлення, як послаблення відповідних поведінкових обмежень для осіб, коли вони перебувають у гурті, що призводить до більш запальних і девіантних дій. Особа так поводиться в юрбі, як вона не робила б це одноосібно. Бурхливі заворушення спричинені групами хуліганів на футбольних матчах, можна пояснити цим явищем; насильницький рух Ку-клукс-клану також більш зрозумілий, з точки зору знеособлення. Знімки тортур і жорстокого поводження з іракськими в’язнями у в'язниці Абу-Грейб зроблені в грудні 2003 року, свідчать про знеособлення, подібно до того як це показав Філіп Зімбардо 1971 року, під час дослідження у Стенфордській в'язниці.
Зімбардо розкриває знеособлення як стан, що визначається:
- ослабленим контролем поведінки;
- послабленими раціональними та нормативними процесами судження;
- зменшеним страхом перед стороннім оціненням;
і як наслідок:
- підвищена ймовірність діяти всупереч усталеним нормам.
Умови знеособлення
Анонімність: Роберт Уотсон вивчив поведінку воїнів, щодо військовополонених 1973 року та виявив, що бійці, які вступали в бій з бойовим забарвленням і, в такий спосіб приховувалися, значно більше вбивали, калічили чи катували військовополонених. 1987 року Рем, Штайнлейтнер та Ліллі дослідили вплив утаємничення завдяки уніформі (балаклава, тощо), на почуття відповідальності та агресивність і також, виявили значно брутальнішу поведінку в умовах непізнаності.
Розподіл відповідальності: окреслює явище, що чим більше свідків/учасників, тим менше почуття відповідальності у кожного члена певної групи. Як знеособлення призводить до зниження почуття відповідальності, пояснюється більш докладно чинниками знеособлення.
Розмір гурту: 1986 року, Браєн Маллен дослідив 60 нападів прихильників Ку-клукс-клану на американців африканського походження і виявив, що чим більший натовп послідовників, тим жорстокішими і лютішими були вбивства жертв. Знеособлення, пропорційно співвідноситься з розміром юрби (Zimbardo, 1969).
Два чинники знеособлення призводять до запальної поведінки
1. Зниження почуття відповідальності: Ймовірність виявити їх у групі та притягнути до відповідальності дуже низька, тому почуття відповідальності особи за власні дії, знижується. Усвідомлення свого самовизначення, посилює почуття відповідальності за власні дії. (Diener, 1980; Postmes & Spears, 1998; Zimbardo, 1970)
2. Посилення гуртових норм: Знеособлення посилює дотримання групових звичаїв, які можуть відхилятися від норм і правил поведінки інших груп. Але це також, можуть бути суспільні норми, які більш ретельно дотримуються, тобто знеособлення не обов'язково призводить до більш брутальної та антисоціальної поведінки. Показова поведінка залежить від норм, прийнятих у певній групі. (Герген; Герген і Бартон, 1973; Johnson & Dowing, 1979)
Історія
Сігеле Сципіон (1891) і Гюстав Ле Бон (1895) раніше відзначали, що поведінка людей під час великих зібрань, змінюється. Інтерес Сігеле був кримінологічним і він припускав, що людина у натовпі, змінює свою свідомість і тому відповідає за власні дії лише обмеженою мірою. Лікар і соціолог Гюстав Ле Бон більше цікавився явищами, котрі відповідають за зміну поведінки, і стверджував, що вищі психічні процеси, будуть послабленими в юрбі, а нижчі навпаки, посилюються. Наслідок — юрмище в середньому, загалом «дурніше», за окремих осіб.
Новіші теорії
Модель SIDE
Поширену думку про те, що дегуманізація відбувається у натовпі, отже й, потяг до агресії збільшується в юрбі, вже не представлено у сучасній соціальній психології.
Більш свіжий підхід до пояснення знеособлення — модель соціальної ідентичності ефектів знеособлення (SIDE) від Reicher, Spears and Postmes, 1995 року. передбачає, що «я» категоризоване ієрархічно, і що соціальна ідентичність є чіткою, залежно від ситуаційних та соціальних умов. Отож, в окремому становищі, особа поводиться за правилами групи, в якій вона опиняється.
Це пояснюється так: У групі, з якою ви ототожнюєте себе, процеси самокатегоризації відбуваються шляхом порівнянь на міжгруповому рівні. Людина порівнює себе не з іншими особами (особистісна ідентичність), а власну групу зі сторонніми групами (соціальна ідентичність). Як підсумок, соціальна ідентичність (належність до групи, наприклад, етнічних груп, вікових груп та професійних груп) є помітнішою. Це означає, що ви визначаєте себе за належністю до відповідної групи і порівнюєте цю групу з іншими групами. Через це, поведінку спрямовано більше на групові звичаї, ніж на особистісні норми.
Наслідком є те, що група не сприяє поведінці яка суперечить нормам, а просто, що інші правила поведінки стають помітнішими і впливають на поводження (мінімальна групова парадигма). Тож, знеособлення може призвести до соціально керованої поведінки; таке збільшення нормативної поведінки доведено багатьма дослідженнями щодо знеособлення. Окрім мінімальної групової парадигми, також було вивчено комп'ютерне спілкування через інтернет щодо отриманого знеособлення — як розширення моделі SIDE. «Обговорення у певній групі за допомогою комп’ютерів, призводять до більш глибокого розмежування думок, ніж гуртові суперечки, які не проводяться через інтернет». (Kiesler, Siegel & McGuire, 1984; Siegel et al., 1986). Теза про те, що суперечка за допомогою комп’ютерів підвищує анонімність, може вважатися доведеною.
Практичне застосування моделі SIDE
Ця теорія моделі SIDE більше відповідає дійсності, ніж застарілі припущення про масові ефекти, оскільки не кожна група агресивна сама по собі (поміркуйте, наприклад, про церковно-хорову групу). Вимоги, звичаї певної спільноти, можуть навіть зменшити брутальну поведінку. Це також підхід для соціальної роботи з клубними фан-групами, щоби спрямувати їх на більш спокійну поведінку в довгостроковій перспективі, застосовуючи змінені соціальні правила з ними, як з групою.
Див. також
Посилання
- S. Otten, A. Mummendey: Sozialpsychologische Theorien aggressiven Verhaltens. In: Dieter Frey, Marlene Irle (Hrsg.): Gruppen-, Interaktions- und Lerntheorien Huber, Bern 2002, ISBN 3-456-83513-2 (Theorien der Sozialpsychologie, Band 2).
- Helmut E. Lück: Geschichte der Psychologie. Strömungen, Schulen, Entwicklungen. Kohlhammer, Stuttgart 1992, ISBN 3-17-014199-6.
- S. D. Reicher, R. Spears, T. Postmes: A social identity model of deindividuation phenomena. In: European Review of Social Psychology. 6, 1995, S. 161–198.
- E. Aronson, T. Wilson, R. Akert: Sozialpsychologie. 4. Auflage. Pearson, München 2004, ISBN 3-8273-7084-1, S. 330–333.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zneosoblennya angl deindividuation nim deindividuation isp desindividuacion oznachaye take yavishe sho koli lyudina perebuvaye u natovpi v pevnomu stanovishi vona ridshe zvazhaye na socialni obmezhennya nizh todi koli vona opinyayetsya tam na samoti Fani yakogos rok gurtu ViznachennyaSocialni psihologi Aronson Vilson ta Akert viznachayut zneosoblennya yak poslablennya vidpovidnih povedinkovih obmezhen dlya osib koli voni perebuvayut u gurti sho prizvodit do bilsh zapalnih i deviantnih dij Osoba tak povoditsya v yurbi yak vona ne robila b ce odnoosibno Burhlivi zavorushennya sprichineni grupami huliganiv na futbolnih matchah mozhna poyasniti cim yavishem nasilnickij ruh Ku kluks klanu takozh bilsh zrozumilij z tochki zoru zneosoblennya Znimki tortur i zhorstokogo povodzhennya z irakskimi v yaznyami u v yaznici Abu Grejb zrobleni v grudni 2003 roku svidchat pro zneosoblennya podibno do togo yak ce pokazav Filip Zimbardo 1971 roku pid chas doslidzhennya u Stenfordskij v yaznici Zimbardo rozkrivaye zneosoblennya yak stan sho viznachayetsya oslablenim kontrolem povedinki poslablenimi racionalnimi ta normativnimi procesami sudzhennya zmenshenim strahom pered storonnim ocinennyam i yak naslidok pidvishena jmovirnist diyati vsuperech ustalenim normam Umovi zneosoblennyaAnonimnist Robert Uotson vivchiv povedinku voyiniv shodo vijskovopolonenih 1973 roku ta viyaviv sho bijci yaki vstupali v bij z bojovim zabarvlennyam i v takij sposib prihovuvalisya znachno bilshe vbivali kalichili chi katuvali vijskovopolonenih 1987 roku Rem Shtajnlejtner ta Lilli doslidili vpliv utayemnichennya zavdyaki uniformi balaklava tosho na pochuttya vidpovidalnosti ta agresivnist i takozh viyavili znachno brutalnishu povedinku v umovah nepiznanosti Rozpodil vidpovidalnosti okreslyuye yavishe sho chim bilshe svidkiv uchasnikiv tim menshe pochuttya vidpovidalnosti u kozhnogo chlena pevnoyi grupi Yak zneosoblennya prizvodit do znizhennya pochuttya vidpovidalnosti poyasnyuyetsya bilsh dokladno chinnikami zneosoblennya Rozmir gurtu 1986 roku Brayen Mallen doslidiv 60 napadiv prihilnikiv Ku kluks klanu na amerikanciv afrikanskogo pohodzhennya i viyaviv sho chim bilshij natovp poslidovnikiv tim zhorstokishimi i lyutishimi buli vbivstva zhertv Zneosoblennya proporcijno spivvidnositsya z rozmirom yurbi Zimbardo 1969 Dva chinniki zneosoblennya prizvodyat do zapalnoyi povedinki1 Znizhennya pochuttya vidpovidalnosti Jmovirnist viyaviti yih u grupi ta prityagnuti do vidpovidalnosti duzhe nizka tomu pochuttya vidpovidalnosti osobi za vlasni diyi znizhuyetsya Usvidomlennya svogo samoviznachennya posilyuye pochuttya vidpovidalnosti za vlasni diyi Diener 1980 Postmes amp Spears 1998 Zimbardo 1970 2 Posilennya gurtovih norm Zneosoblennya posilyuye dotrimannya grupovih zvichayiv yaki mozhut vidhilyatisya vid norm i pravil povedinki inshih grup Ale ce takozh mozhut buti suspilni normi yaki bilsh retelno dotrimuyutsya tobto zneosoblennya ne obov yazkovo prizvodit do bilsh brutalnoyi ta antisocialnoyi povedinki Pokazova povedinka zalezhit vid norm prijnyatih u pevnij grupi Gergen Gergen i Barton 1973 Johnson amp Dowing 1979 IstoriyaSigele Scipion 1891 i Gyustav Le Bon 1895 ranishe vidznachali sho povedinka lyudej pid chas velikih zibran zminyuyetsya Interes Sigele buv kriminologichnim i vin pripuskav sho lyudina u natovpi zminyuye svoyu svidomist i tomu vidpovidaye za vlasni diyi lishe obmezhenoyu miroyu Likar i sociolog Gyustav Le Bon bilshe cikavivsya yavishami kotri vidpovidayut za zminu povedinki i stverdzhuvav sho vishi psihichni procesi budut poslablenimi v yurbi a nizhchi navpaki posilyuyutsya Naslidok yurmishe v serednomu zagalom durnishe za okremih osib Novishi teoriyiModel SIDE Poshirenu dumku pro te sho degumanizaciya vidbuvayetsya u natovpi otzhe j potyag do agresiyi zbilshuyetsya v yurbi vzhe ne predstavleno u suchasnij socialnij psihologiyi Bilsh svizhij pidhid do poyasnennya zneosoblennya model socialnoyi identichnosti efektiv zneosoblennya SIDE vid Reicher Spears and Postmes 1995 roku peredbachaye sho ya kategorizovane iyerarhichno i sho socialna identichnist ye chitkoyu zalezhno vid situacijnih ta socialnih umov Otozh v okremomu stanovishi osoba povoditsya za pravilami grupi v yakij vona opinyayetsya Ce poyasnyuyetsya tak U grupi z yakoyu vi ototozhnyuyete sebe procesi samokategorizaciyi vidbuvayutsya shlyahom porivnyan na mizhgrupovomu rivni Lyudina porivnyuye sebe ne z inshimi osobami osobistisna identichnist a vlasnu grupu zi storonnimi grupami socialna identichnist Yak pidsumok socialna identichnist nalezhnist do grupi napriklad etnichnih grup vikovih grup ta profesijnih grup ye pomitnishoyu Ce oznachaye sho vi viznachayete sebe za nalezhnistyu do vidpovidnoyi grupi i porivnyuyete cyu grupu z inshimi grupami Cherez ce povedinku spryamovano bilshe na grupovi zvichayi nizh na osobistisni normi Naslidkom ye te sho grupa ne spriyaye povedinci yaka superechit normam a prosto sho inshi pravila povedinki stayut pomitnishimi i vplivayut na povodzhennya minimalna grupova paradigma Tozh zneosoblennya mozhe prizvesti do socialno kerovanoyi povedinki take zbilshennya normativnoyi povedinki dovedeno bagatma doslidzhennyami shodo zneosoblennya Okrim minimalnoyi grupovoyi paradigmi takozh bulo vivcheno komp yuterne spilkuvannya cherez internet shodo otrimanogo zneosoblennya yak rozshirennya modeli SIDE Obgovorennya u pevnij grupi za dopomogoyu komp yuteriv prizvodyat do bilsh glibokogo rozmezhuvannya dumok nizh gurtovi superechki yaki ne provodyatsya cherez internet Kiesler Siegel amp McGuire 1984 Siegel et al 1986 Teza pro te sho superechka za dopomogoyu komp yuteriv pidvishuye anonimnist mozhe vvazhatisya dovedenoyu Praktichne zastosuvannya modeli SIDE Cya teoriya modeli SIDE bilshe vidpovidaye dijsnosti nizh zastarili pripushennya pro masovi efekti oskilki ne kozhna grupa agresivna sama po sobi pomirkujte napriklad pro cerkovno horovu grupu Vimogi zvichayi pevnoyi spilnoti mozhut navit zmenshiti brutalnu povedinku Ce takozh pidhid dlya socialnoyi roboti z klubnimi fan grupami shobi spryamuvati yih na bilsh spokijnu povedinku v dovgostrokovij perspektivi zastosovuyuchi zmineni socialni pravila z nimi yak z grupoyu Div takozhSocialna psihologiya Psihologiya natovpu Povedinkova nauka Osobistist Liderstvo Prichini pravoporushen AnonimnistPosilannyaS Otten A Mummendey Sozialpsychologische Theorien aggressiven Verhaltens In Dieter Frey Marlene Irle Hrsg Gruppen Interaktions und Lerntheorien Huber Bern 2002 ISBN 3 456 83513 2 Theorien der Sozialpsychologie Band 2 Helmut E Luck Geschichte der Psychologie Stromungen Schulen Entwicklungen Kohlhammer Stuttgart 1992 ISBN 3 17 014199 6 S D Reicher R Spears T Postmes A social identity model of deindividuation phenomena In European Review of Social Psychology 6 1995 S 161 198 E Aronson T Wilson R Akert Sozialpsychologie 4 Auflage Pearson Munchen 2004 ISBN 3 8273 7084 1 S 330 333