Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дегуманіза ція від лат de заперечення та лат humanitas людяність або розлюднення психологічний процес позбавлення людини

Дегуманізація

Дегуманізація

Дегуманіза́ція (від лат. de- — «заперечення», та лат. humanitas — «людяність») або розлюднення — психологічний процес позбавлення людини її людських рис, заперечення чи применшення її належності до людського роду.

image
Політики часів Першої світової війни, зображені як собаки.

Дегуманізація найчастіше використовується для мотивації під час конфліктів. Також спостерігається у звичайному житті як прояв морального відсторонення. Дегуманізація не завжди пов'язана з расизмом або ксенофобією і може приймати різні форми. В деяких випадках тимчасова дегуманізація слугує для укріплення гуманізму.

Термінологія

Морфологія слова «дегуманізація» вказує, що воно означає перетворення людини на щось інше. Хоча зазвичай під дегуманізацією розуміється зневаження, приниження іншої людини, її зведення до чогось «менш людського», дегуманізацію можна розуміти і навпаки — як перетворення людини на щось «більш людське», чия людяність відрізняється від звичайної в кращий бік. В першому випадку говорять про негативну дегуманізацію, в другому — про позитивну.

Характеристики

image
Обкладинка радянського журналу: священник зображений як гнобитель і п'яниця.

Дегуманізація протилежна  — уявленню, що певна істота чи об'єкт рівна людині, а тому заслуговує доброзичливого ставлення. Гуманізація передбачає поблажливе ставлення й допомогу, реалізацію принципу «Вчиняйте з іншими так, як хочете, щоб чинили з вами». Дегуманізація натомість виправдовує насильство чи байдужість. Дегуманізовані люди зазвичай вважаються тими, хто їх дегуманізує, неповноцінними, злими, небезпечними. Типово дегуманізованій людині приписується образ маргінала або чудовиська. Наприклад, людина описується як «наркоман», «шизофренік», «монстр». Часто дегуманізована група людей отримує принизливе прізвисько, що відмежовує її від решти людей. Можлива також самодегуманізація, коли людина вважає себе нездатною на те, що можуть інші люди, і відповідно негідною хорошого ставлення.

Людина — соціальна істота, тому насильство щодо інших людей зазвичай засуджується саме по собі та потребує виправдань. Війни, геноциди чи поневолення розглядаються доцільними тоді, коли це дозволяє певній соціальній групі отримати ресурси, які було б важко або неможливо отримати більш м'якими діями. Для подолання вродженого спротиву до вбивства собі подібних людина виробляє механізми заперечення чужої або власної людяності.

Під час тривалого конфлікту почуття гніву, страху та недовіри формують те, як сторони сприймають один одного. Розвиваються протиборчі настрої та сприйняття, і кожна сторона приписує своєму супротивникові негативні риси. Нерідко дегуманізація зосереджується на лідерах супротивників. Саме лідери постають жорстокими, потворними тощо, а решта супротивників — лише виконавцями їхньої волі. Образ добра і зла чітко розмежовується: супротивники однозначно злі, союзники — однозначно добрі. Наявність, навіть у меншості, добрих супротивників і злих союзників заперечується.

Сформований образ ворога має тенденцію до усталення та надалі слугує для посилення конфлікту. Відповідно виникають нові цілі конфлікту та шляхи їхнього досягнення. Образ ворога зазвичай є проєкцією власних недоліків агресорів на своїх опонентів. Тобто, окремі люди чи їхні групи, які схильні бути агресивними чи егоїстичними, швидше за все, приписують ці риси своїм опонентам, але не собі. Таким чином вони покращують самоуявлення та підвищують згуртованість своєї групи. Дегуманізація широко супроводжується звинуваченням жертви — виправданням своїх насильницьких дій тим, що супротивники змусили вчинити щодо них насильство, спровокували чи становили загрозу, а отже насильство було виправданим. Особливо під час воєн дегуманізація відбувається за ознакою статі. Оскільки більшість військовослужбовців — чоловіки, то ворожий солдат автоматично набуває в пропаганді ролі ґвалтівника.

Складовою дегуманізації є деіндивідуалізація — уявлення, що кожен окремий представник супротивників не є індивідом із власним мисленням та цілями, а діє лише як вираження волі натовпу. В такому випадку насильство щодо супротивників постає більш виправданим, адже в них стає важче бачити рівних собі. З іншого боку це також працює для перекладання відповідальності за власні протиправні дії на лідерів. Учинення насильства виправдовується тим, що його виконавці лише виконували накази, віддані «справжніми» злочинцями. Інший прояв деіндивідуалізації полягає в узагальненні авторитетів, яким довіряє соціальна група. Наприклад, популярна думка підкріплюється твердженням «вчених», «експертів», але їхні імена та галузь роботи упускаються.

Дегуманізація часто відкриває шлях для порушень прав людини, воєнних злочинів і геноциду. Психологічний процес дегуманізації можна пом'якшити або повернути назад шляхом гуманізації, розвитку емпатії, встановлення особистих стосунків між представниками протиборчих сторін та досягненням спільних цілей.

Підстави дегуманізації

Прояви дегуманізації часто є наслідком поганої соціалізації. Наприклад, люди, що зазнали в дитинстві сексуального насильства, чи росли без батьків, гірше засвоюють цінність особистих стосунків, менше проявляють співчуття та терпимості до інших, співпраці. Відповідно — більше схильні бачити в інших людях ворогів. Дегуманізація є складовою нарцисичних та асоціальних розладів особистості. Багато людей з цими розладами не можуть усвідомити, що інші люди мають внутрішнє життя, подібне до їхнього.

Часто дегуманізація є захисною реакцією на побоювання, що права, привілеї та спосіб життя соціальної групи перебувають під загрозою. Ті групи, які почувають себе вразливими в суспільстві, з більшою ймовірністю дегуманізують інші групи, схвалюють завдання шкоди їм, щоб самим почуватися в безпеці. Успішними образами, використовуваними для порівнянь, є ті, що одночасно відсилають до кількох негативних рис. До прикладу, коли людину порівнюють зі щуром, це спонукає згадати дрібність, перенесення хвороб, життя в смітті.

Важливо, що дегуманізація може бути і доцільною для порятунку життя інших людей, забезпечення їхнього добробуту. Наприклад, коли лікарі ставляться до всіх своїх пацієнтів однаково, ігноруючи їхню індивідуальність, порушують їхню волю задля надання допомоги. Таким чином тимчасова дегуманізація в підсумку слугує для гуманізму. Люди можуть добровільно порівнювати себе з тваринами, щоб підкреслити свою силу, велич. Наприклад, багато спортивних команд використовують тварин як емблеми і називають на честь тварин самих себе. Нерідко тварини, чиї риси визнаються позитивними, символізують цілі нації.

Парадокси дегуманізації

Дегуманізація внутрішньо парадоксальна тим, що прирівнює людей до тварин чи предметів задля вчинення над ними насильства; але зазвичай люди не проявляють такого насильства щодо тварин і предметів. Дегуманізація припускає, що її цілі мають якісь суто людські почуття, як-от здатність почуватися приниженими, можливість страждати від проявів чужої сили, бути підлими чи хитрими. Отож, дегуманізатори визнають у своєму ставленні, що в дегуманізованих є щось людське. Для дегуманізації достатньо визнання іншої людини «менш людиною» в якомусь одному аспекті, замість заперечувати її людяність цілком. Тобто, сенс дегуманізації супротивників полягає в баченні іншої людини неповноцінною, з відхиленнями (див. також «моторошна долина»).

Крім того, парадоксально, що сприйняття іншої людини менш повноцінною не обов'язково є підставою насильства щодо неї. Так, немовлята не сприймаються рівними дорослим, їхні людські якості ще не розвинені, проте немовлята отримують турботливе, поблажливе ставлення.

З іншого боку, і тварини можуть отримувати більш гуманне ставлення, ніж деякі люди. Домашні тварини зазвичай цінуються та захищаються їхніми людськими сім’ями. Існують тварини, що сприймають милими, як-от цуценята чи панди, і люди ставляться до них з турботою та обережністю. До предметів теж іноді ставляться дуже обережно, цінуючи їх чи не більше за людей.

Дегуманізація впродовж історії

image
Нацистський плакат: єврей — паразит.

Дегуманізація відома вже з найраніших писемних пам'яток. У стародавній китайській, єгипетській та месопотамській літературі неодноразово містяться згадки про ворогів як про недолюдських істот, які порівнюються з тваринами. Наприклад, фараон Аменемхет, описуючи свої завоювання, казав: «Я підкорив левів, я полонив крокодилів… Я змусив азіатів повзати, як собак».

Історично дегуманізація практично завжди супроводжує расизм, хоча не обмежується ним. У XIX столітті вона здобула псевдонаукові виправдання в хибному трактуванні теорії еволюції як руху від менш досконалого до досконалішого. Вбачаючи в тваринному світі, особливо мавпах, витоки людяності, ідеологи расизму отримали виправдання для насильства щодо представників негроїдної та монголоїдної рас як «більш подібних» до мавп, а отже «менш людяних». Джордж Вашингтон писав, що вовки та індіанці були «хижими звірами, хоча вони відрізняються за формою».

Дегуманізація активно використовувалася в пропаганді протягом усього XX століття. Під час Першої світової війни пропаганда вперше стала відповідальністю державних установ, таких як Міністерство інформації Великої Британії. Головним засобом пропаганди стали друковані листівки, що були дешевими у виготовленні, купівлі та відправці. Це дало змогу виробляти й поширювати пропаганду у великих масштабах. Ворога зображували грізним і вбивчим, а також слабким і недолугим. Одним із символів дегуманізації, перетворення людей на одноликий натовп, став протигаз. У Першу світову війну активно застосовувалися образливі прізвиська: фріци, джеррі (англійцями щодо німців), япошки, косі (Антантою щодо японців), янкі, собаколиці (японцями щодо американців). Дегуманізації в пропаганді Першої світової війни відкрила шлях до геноцидів Другої світової війни.

У міжвоєнний період за сталінізму куркулів характеризували як змій та шкідників.

Розквіт дегуманізації в пропаганді припадає на Другу світову війну. Плакати лишалися популярним засобом пропаганди, але до них додалися пропагандистські фільми. Нацизм Третього рейху вбачав своїми головними ворогами євреїв, яких дегуманізовував зазвичай прирівнюванням до шкідників, як-от щурів, наділяючи при цьому суто людською підступністю, характеризував євреїв як «отруйників» культури. Також вони порівнювалися з мікробами, п'явками. З боку Третього рейху дегуманізація також проявлялася щодо інших учасників війни в концепції «недолюдей», «російських свиней», а з боку СРСР — «фашистської орди», «нацистських нелюдів». Сам образ фашизму в свідомості мас було з роками дегуманізовано. Американська пропаганда зображала японців, з якими США боролися в Тихому океані, з рисами тварин, або перебільшуючи расові ознаки, як-от великі різці. Поширений образ японця в пропаганді того часу — це бандит.

image
Наглядачка американської в'язниці Абу-Грейб примушує іракського в'язня повзати на повідку і гавкати.

Тутсі під час геноциду в Руанді називали тарганами та щурами, а суданський джанджавід називав жертв своїх масових убивств собаками, ослами та мавпами.

Теракти 11 вересня 2001 року, вчинені ісламістськими смертниками, зумовили ворожість щодо Іраку та Ірану, спричинили значну негативну реакцію проти арабо-американців та арабів у всьому світі. Араби стали символом фанатизму, жорстокості та неповаги до прав людини. Відповідно вони розглядалися як менш гідні співчуття і через понад 10 років після терактів антимусульманське насильство все ще лишалося поширеним явищем.

Російська пропаганда

З 2014 року російська пропаганда активно вдавалася до дегуманізації українців, українського антиросійського руху та його лідерів. Численні малюнки, фотожаби, карикатури, зображували протестувальників у вигляді тварин (отара овець, мавпи тощо), приписували їм риси фашистів (свастики, військова форма форма Третього рейху) або тварин (роги, сяйливі очі). Інший напрямок дегуманізації зосереджувався на ідеї, що українці — це маріонетки заходу, що вони не існують як самостійна сила. Натомість радник голови Офісу президента Олексій Арестович закликав українців не дегуманізувати противника та утриматися від закликів знущатися з полонених або мстити дітям військових. Також російська пропаганда намагалась усіма силами спотворити різницю, акцентуючи увагу на нібито нелюдяних українцях та нібито людяних росіянах.

Див. також

Примітки

  1. . web.archive.org. 9 лютого 2023. Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2023.
  2. Utych, Stephen; Fowler, Luke (3 квітня 2021). . Administrative Theory & Praxis (англ.). Т. 43, № 2. с. 190—208. doi:10.1080/10841806.2020.1829258. ISSN 1084-1806. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  3. Utych, Stephen M.; Fowler, Luke (4 січня 2022). . Administration & Society (англ.). с. 009539972110690. doi:10.1177/00953997211069047. ISSN 0095-3997. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  4. ashley.faoliu@colorado.edu (10 жовтня 2016). . Beyond Intractability (англ.). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  5. What Is Dehumanization, Anyway? | Psychology Today. www.psychologytoday.com (англ.). Процитовано 14 березня 2022.
  6. Phelps, Lieutenant Colonel Wayne (8 червня 2021). On Killing Remotely: The Psychology of Killing with Drones (англ.). Little, Brown. ISBN .
  7. Yang, Wenqi; Jin, Shenghua; He, Surina; Fan, Qian; Zhu, Yijie (28 травня 2015). von Hecker, Ulrich (ред.). The Impact of Power on Humanity: Self-Dehumanization in Powerlessness. PLOS ONE (англ.). Т. 10, № 5. с. e0125721. doi:10.1371/journal.pone.0125721. ISSN 1932-6203. PMC 4447388. PMID 26020267. Процитовано 21 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  8. . Aeon (англ.). Архів оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  9. Over, Harriet (2021-01). . Perspectives on Psychological Science (англ.). Т. 16, № 1. с. 3—13. doi:10.1177/1745691620902133. ISSN 1745-6916. PMC 7809340. PMID 32348704. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
  10. Robinson, Marsha R. (2012). (англ.). Rowman & Littlefield. с. 35. ISBN . Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  11. . voices.uchicago.edu. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 21 березня 2022.
  12. Markowitz, David M.; Slovic, Paul (16 квітня 2020). . Proceedings of the National Academy of Sciences. Т. 117, № 17. с. 9260—9269. doi:10.1073/pnas.1921790117. ISSN 0027-8424. PMC 7196895. PMID 32300012. Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 14 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
  13. Over, Harriet (2021-01). . Perspectives on Psychological Science (англ.). Т. 16, № 1. с. 3—13. doi:10.1177/1745691620902133. ISSN 1745-6916. PMC 7809340. PMID 32348704. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
  14. Haque, Omar Sultan; Waytz, Adam (2012). . Perspectives on Psychological Science. Т. 7, № 2. с. 176—186. ISSN 1745-6916. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
  15. de Ruiter, Adrienne (12 березня 2021). . European Journal of Political Theory. с. 147488512098460. doi:10.1177/1474885120984605. ISSN 1474-8851. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  16. Over, Harriet (2021-01). . Perspectives on Psychological Science (англ.). Т. 16, № 1. с. 3—13. doi:10.1177/1745691620902133. ISSN 1745-6916. PMC 7809340. PMID 32348704. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
  17. 'Less Than Human': The Psychology Of Cruelty. www.wbur.org (англ.). Процитовано 16 березня 2022.
  18. Berreby, David (4 березня 2011). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  19. . news.stanford.edu (англ.). 7 лютого 2008. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  20. Jardina, Ashley; Piston, Spencer (7 серпня 2021). . Sociology Compass. Т. 15, № 9. doi:10.1111/soc4.12913. ISSN 1751-9020. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  21. Шутов, Роман (6 червня 2014). . ms.detector.media (укр.). Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  22. . www.europeana.eu (брит.). Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  23. Bass, Cotter (25 липня 2019). (англ.). BookRix. ISBN . Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  24. Confino, Alon; Betts, Paul; Schumann, Dirk (2008). (англ.). Berghahn Books. с. 30. ISBN . Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  25. Baxter, Demetria (29 травня 2021). . ArcGIS StoryMaps (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  26. News, A. B. C. . ABC News (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  27. . www.bloomberg.com. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  28. . Збруч (укр.). 15 квітня 2021. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  29. . konkurent.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.


Джерела

  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
image Це незавершена стаття з соціології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Degumaniza ciya vid lat de zaperechennya ta lat humanitas lyudyanist abo rozlyudnennya psihologichnij proces pozbavlennya lyudini yiyi lyudskih ris zaperechennya chi primenshennya yiyi nalezhnosti do lyudskogo rodu Politiki chasiv Pershoyi svitovoyi vijni zobrazheni yak sobaki Degumanizaciya najchastishe vikoristovuyetsya dlya motivaciyi pid chas konfliktiv Takozh sposterigayetsya u zvichajnomu zhitti yak proyav moralnogo vidstoronennya Degumanizaciya ne zavzhdi pov yazana z rasizmom abo ksenofobiyeyu i mozhe prijmati rizni formi V deyakih vipadkah timchasova degumanizaciya sluguye dlya ukriplennya gumanizmu TerminologiyaMorfologiya slova degumanizaciya vkazuye sho vono oznachaye peretvorennya lyudini na shos inshe Hocha zazvichaj pid degumanizaciyeyu rozumiyetsya znevazhennya prinizhennya inshoyi lyudini yiyi zvedennya do chogos mensh lyudskogo degumanizaciyu mozhna rozumiti i navpaki yak peretvorennya lyudini na shos bilsh lyudske chiya lyudyanist vidriznyayetsya vid zvichajnoyi v krashij bik V pershomu vipadku govoryat pro negativnu degumanizaciyu v drugomu pro pozitivnu HarakteristikiObkladinka radyanskogo zhurnalu svyashennik zobrazhenij yak gnobitel i p yanicya Degumanizaciya protilezhna uyavlennyu sho pevna istota chi ob yekt rivna lyudini a tomu zaslugovuye dobrozichlivogo stavlennya Gumanizaciya peredbachaye poblazhlive stavlennya j dopomogu realizaciyu principu Vchinyajte z inshimi tak yak hochete shob chinili z vami Degumanizaciya natomist vipravdovuye nasilstvo chi bajduzhist Degumanizovani lyudi zazvichaj vvazhayutsya timi hto yih degumanizuye nepovnocinnimi zlimi nebezpechnimi Tipovo degumanizovanij lyudini pripisuyetsya obraz marginala abo chudoviska Napriklad lyudina opisuyetsya yak narkoman shizofrenik monstr Chasto degumanizovana grupa lyudej otrimuye prinizlive prizvisko sho vidmezhovuye yiyi vid reshti lyudej Mozhliva takozh samodegumanizaciya koli lyudina vvazhaye sebe nezdatnoyu na te sho mozhut inshi lyudi i vidpovidno negidnoyu horoshogo stavlennya Lyudina socialna istota tomu nasilstvo shodo inshih lyudej zazvichaj zasudzhuyetsya same po sobi ta potrebuye vipravdan Vijni genocidi chi ponevolennya rozglyadayutsya docilnimi todi koli ce dozvolyaye pevnij socialnij grupi otrimati resursi yaki bulo b vazhko abo nemozhlivo otrimati bilsh m yakimi diyami Dlya podolannya vrodzhenogo sprotivu do vbivstva sobi podibnih lyudina viroblyaye mehanizmi zaperechennya chuzhoyi abo vlasnoyi lyudyanosti Pid chas trivalogo konfliktu pochuttya gnivu strahu ta nedoviri formuyut te yak storoni sprijmayut odin odnogo Rozvivayutsya protiborchi nastroyi ta sprijnyattya i kozhna storona pripisuye svoyemu suprotivnikovi negativni risi Neridko degumanizaciya zoseredzhuyetsya na liderah suprotivnikiv Same lideri postayut zhorstokimi potvornimi tosho a reshta suprotivnikiv lishe vikonavcyami yihnoyi voli Obraz dobra i zla chitko rozmezhovuyetsya suprotivniki odnoznachno zli soyuzniki odnoznachno dobri Nayavnist navit u menshosti dobrih suprotivnikiv i zlih soyuznikiv zaperechuyetsya Sformovanij obraz voroga maye tendenciyu do ustalennya ta nadali sluguye dlya posilennya konfliktu Vidpovidno vinikayut novi cili konfliktu ta shlyahi yihnogo dosyagnennya Obraz voroga zazvichaj ye proyekciyeyu vlasnih nedolikiv agresoriv na svoyih oponentiv Tobto okremi lyudi chi yihni grupi yaki shilni buti agresivnimi chi egoyistichnimi shvidshe za vse pripisuyut ci risi svoyim oponentam ale ne sobi Takim chinom voni pokrashuyut samouyavlennya ta pidvishuyut zgurtovanist svoyeyi grupi Degumanizaciya shiroko suprovodzhuyetsya zvinuvachennyam zhertvi vipravdannyam svoyih nasilnickih dij tim sho suprotivniki zmusili vchiniti shodo nih nasilstvo sprovokuvali chi stanovili zagrozu a otzhe nasilstvo bulo vipravdanim Osoblivo pid chas voyen degumanizaciya vidbuvayetsya za oznakoyu stati Oskilki bilshist vijskovosluzhbovciv choloviki to vorozhij soldat avtomatichno nabuvaye v propagandi roli gvaltivnika Skladovoyu degumanizaciyi ye deindividualizaciya uyavlennya sho kozhen okremij predstavnik suprotivnikiv ne ye individom iz vlasnim mislennyam ta cilyami a diye lishe yak virazhennya voli natovpu V takomu vipadku nasilstvo shodo suprotivnikiv postaye bilsh vipravdanim adzhe v nih staye vazhche bachiti rivnih sobi Z inshogo boku ce takozh pracyuye dlya perekladannya vidpovidalnosti za vlasni protipravni diyi na lideriv Uchinennya nasilstva vipravdovuyetsya tim sho jogo vikonavci lishe vikonuvali nakazi viddani spravzhnimi zlochincyami Inshij proyav deindividualizaciyi polyagaye v uzagalnenni avtoritetiv yakim doviryaye socialna grupa Napriklad populyarna dumka pidkriplyuyetsya tverdzhennyam vchenih ekspertiv ale yihni imena ta galuz roboti upuskayutsya Degumanizaciya chasto vidkrivaye shlyah dlya porushen prav lyudini voyennih zlochiniv i genocidu Psihologichnij proces degumanizaciyi mozhna pom yakshiti abo povernuti nazad shlyahom gumanizaciyi rozvitku empatiyi vstanovlennya osobistih stosunkiv mizh predstavnikami protiborchih storin ta dosyagnennyam spilnih cilej Pidstavi degumanizaciyiProyavi degumanizaciyi chasto ye naslidkom poganoyi socializaciyi Napriklad lyudi sho zaznali v ditinstvi seksualnogo nasilstva chi rosli bez batkiv girshe zasvoyuyut cinnist osobistih stosunkiv menshe proyavlyayut spivchuttya ta terpimosti do inshih spivpraci Vidpovidno bilshe shilni bachiti v inshih lyudyah vorogiv Degumanizaciya ye skladovoyu narcisichnih ta asocialnih rozladiv osobistosti Bagato lyudej z cimi rozladami ne mozhut usvidomiti sho inshi lyudi mayut vnutrishnye zhittya podibne do yihnogo Chasto degumanizaciya ye zahisnoyu reakciyeyu na poboyuvannya sho prava privileyi ta sposib zhittya socialnoyi grupi perebuvayut pid zagrozoyu Ti grupi yaki pochuvayut sebe vrazlivimi v suspilstvi z bilshoyu jmovirnistyu degumanizuyut inshi grupi shvalyuyut zavdannya shkodi yim shob samim pochuvatisya v bezpeci Uspishnimi obrazami vikoristovuvanimi dlya porivnyan ye ti sho odnochasno vidsilayut do kilkoh negativnih ris Do prikladu koli lyudinu porivnyuyut zi shurom ce sponukaye zgadati dribnist perenesennya hvorob zhittya v smitti Vazhlivo sho degumanizaciya mozhe buti i docilnoyu dlya poryatunku zhittya inshih lyudej zabezpechennya yihnogo dobrobutu Napriklad koli likari stavlyatsya do vsih svoyih paciyentiv odnakovo ignoruyuchi yihnyu individualnist porushuyut yihnyu volyu zadlya nadannya dopomogi Takim chinom timchasova degumanizaciya v pidsumku sluguye dlya gumanizmu Lyudi mozhut dobrovilno porivnyuvati sebe z tvarinami shob pidkresliti svoyu silu velich Napriklad bagato sportivnih komand vikoristovuyut tvarin yak emblemi i nazivayut na chest tvarin samih sebe Neridko tvarini chiyi risi viznayutsya pozitivnimi simvolizuyut cili naciyi Paradoksi degumanizaciyiDegumanizaciya vnutrishno paradoksalna tim sho pririvnyuye lyudej do tvarin chi predmetiv zadlya vchinennya nad nimi nasilstva ale zazvichaj lyudi ne proyavlyayut takogo nasilstva shodo tvarin i predmetiv Degumanizaciya pripuskaye sho yiyi cili mayut yakis suto lyudski pochuttya yak ot zdatnist pochuvatisya prinizhenimi mozhlivist strazhdati vid proyaviv chuzhoyi sili buti pidlimi chi hitrimi Otozh degumanizatori viznayut u svoyemu stavlenni sho v degumanizovanih ye shos lyudske Dlya degumanizaciyi dostatno viznannya inshoyi lyudini mensh lyudinoyu v yakomus odnomu aspekti zamist zaperechuvati yiyi lyudyanist cilkom Tobto sens degumanizaciyi suprotivnikiv polyagaye v bachenni inshoyi lyudini nepovnocinnoyu z vidhilennyami div takozh motoroshna dolina Krim togo paradoksalno sho sprijnyattya inshoyi lyudini mensh povnocinnoyu ne obov yazkovo ye pidstavoyu nasilstva shodo neyi Tak nemovlyata ne sprijmayutsya rivnimi doroslim yihni lyudski yakosti she ne rozvineni prote nemovlyata otrimuyut turbotlive poblazhlive stavlennya Z inshogo boku i tvarini mozhut otrimuvati bilsh gumanne stavlennya nizh deyaki lyudi Domashni tvarini zazvichaj cinuyutsya ta zahishayutsya yihnimi lyudskimi sim yami Isnuyut tvarini sho sprijmayut milimi yak ot cucenyata chi pandi i lyudi stavlyatsya do nih z turbotoyu ta oberezhnistyu Do predmetiv tezh inodi stavlyatsya duzhe oberezhno cinuyuchi yih chi ne bilshe za lyudej Degumanizaciya vprodovzh istoriyiNacistskij plakat yevrej parazit Degumanizaciya vidoma vzhe z najranishih pisemnih pam yatok U starodavnij kitajskij yegipetskij ta mesopotamskij literaturi neodnorazovo mistyatsya zgadki pro vorogiv yak pro nedolyudskih istot yaki porivnyuyutsya z tvarinami Napriklad faraon Amenemhet opisuyuchi svoyi zavoyuvannya kazav Ya pidkoriv leviv ya poloniv krokodiliv Ya zmusiv aziativ povzati yak sobak Istorichno degumanizaciya praktichno zavzhdi suprovodzhuye rasizm hocha ne obmezhuyetsya nim U XIX stolitti vona zdobula psevdonaukovi vipravdannya v hibnomu traktuvanni teoriyi evolyuciyi yak ruhu vid mensh doskonalogo do doskonalishogo Vbachayuchi v tvarinnomu sviti osoblivo mavpah vitoki lyudyanosti ideologi rasizmu otrimali vipravdannya dlya nasilstva shodo predstavnikiv negroyidnoyi ta mongoloyidnoyi ras yak bilsh podibnih do mavp a otzhe mensh lyudyanih Dzhordzh Vashington pisav sho vovki ta indianci buli hizhimi zvirami hocha voni vidriznyayutsya za formoyu Degumanizaciya aktivno vikoristovuvalasya v propagandi protyagom usogo XX stolittya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni propaganda vpershe stala vidpovidalnistyu derzhavnih ustanov takih yak Ministerstvo informaciyi Velikoyi Britaniyi Golovnim zasobom propagandi stali drukovani listivki sho buli deshevimi u vigotovlenni kupivli ta vidpravci Ce dalo zmogu viroblyati j poshiryuvati propagandu u velikih masshtabah Voroga zobrazhuvali griznim i vbivchim a takozh slabkim i nedolugim Odnim iz simvoliv degumanizaciyi peretvorennya lyudej na odnolikij natovp stav protigaz U Pershu svitovu vijnu aktivno zastosovuvalisya obrazlivi prizviska frici dzherri anglijcyami shodo nimciv yaposhki kosi Antantoyu shodo yaponciv yanki sobakolici yaponcyami shodo amerikanciv Degumanizaciyi v propagandi Pershoyi svitovoyi vijni vidkrila shlyah do genocidiv Drugoyi svitovoyi vijni U mizhvoyennij period za stalinizmu kurkuliv harakterizuvali yak zmij ta shkidnikiv Rozkvit degumanizaciyi v propagandi pripadaye na Drugu svitovu vijnu Plakati lishalisya populyarnim zasobom propagandi ale do nih dodalisya propagandistski filmi Nacizm Tretogo rejhu vbachav svoyimi golovnimi vorogami yevreyiv yakih degumanizovuvav zazvichaj pririvnyuvannyam do shkidnikiv yak ot shuriv nadilyayuchi pri comu suto lyudskoyu pidstupnistyu harakterizuvav yevreyiv yak otrujnikiv kulturi Takozh voni porivnyuvalisya z mikrobami p yavkami Z boku Tretogo rejhu degumanizaciya takozh proyavlyalasya shodo inshih uchasnikiv vijni v koncepciyi nedolyudej rosijskih svinej a z boku SRSR fashistskoyi ordi nacistskih nelyudiv Sam obraz fashizmu v svidomosti mas bulo z rokami degumanizovano Amerikanska propaganda zobrazhala yaponciv z yakimi SShA borolisya v Tihomu okeani z risami tvarin abo perebilshuyuchi rasovi oznaki yak ot veliki rizci Poshirenij obraz yaponcya v propagandi togo chasu ce bandit Naglyadachka amerikanskoyi v yaznici Abu Grejb primushuye irakskogo v yaznya povzati na povidku i gavkati Tutsi pid chas genocidu v Ruandi nazivali targanami ta shurami a sudanskij dzhandzhavid nazivav zhertv svoyih masovih ubivstv sobakami oslami ta mavpami Terakti 11 veresnya 2001 roku vchineni islamistskimi smertnikami zumovili vorozhist shodo Iraku ta Iranu sprichinili znachnu negativnu reakciyu proti arabo amerikanciv ta arabiv u vsomu sviti Arabi stali simvolom fanatizmu zhorstokosti ta nepovagi do prav lyudini Vidpovidno voni rozglyadalisya yak mensh gidni spivchuttya i cherez ponad 10 rokiv pislya teraktiv antimusulmanske nasilstvo vse she lishalosya poshirenim yavishem Rosijska propaganda Z 2014 roku rosijska propaganda aktivno vdavalasya do degumanizaciyi ukrayinciv ukrayinskogo antirosijskogo ruhu ta jogo lideriv Chislenni malyunki fotozhabi karikaturi zobrazhuvali protestuvalnikiv u viglyadi tvarin otara ovec mavpi tosho pripisuvali yim risi fashistiv svastiki vijskova forma forma Tretogo rejhu abo tvarin rogi syajlivi ochi Inshij napryamok degumanizaciyi zoseredzhuvavsya na ideyi sho ukrayinci ce marionetki zahodu sho voni ne isnuyut yak samostijna sila Natomist radnik golovi Ofisu prezidenta Oleksij Arestovich zaklikav ukrayinciv ne degumanizuvati protivnika ta utrimatisya vid zaklikiv znushatisya z polonenih abo mstiti dityam vijskovih Takozh rosijska propaganda namagalas usima silami spotvoriti riznicyu akcentuyuchi uvagu na nibito nelyudyanih ukrayincyah ta nibito lyudyanih rosiyanah Div takozhOb yektivaciya Nedolyudina Depersonalizaciya ZoomorfizmPrimitki web archive org 9 lyutogo 2023 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2023 Procitovano 9 lyutogo 2023 Utych Stephen Fowler Luke 3 kvitnya 2021 Administrative Theory amp Praxis angl T 43 2 s 190 208 doi 10 1080 10841806 2020 1829258 ISSN 1084 1806 Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 Utych Stephen M Fowler Luke 4 sichnya 2022 Administration amp Society angl s 009539972110690 doi 10 1177 00953997211069047 ISSN 0095 3997 Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 ashley faoliu colorado edu 10 zhovtnya 2016 Beyond Intractability angl Arhiv originalu za 5 kvitnya 2022 Procitovano 14 bereznya 2022 What Is Dehumanization Anyway Psychology Today www psychologytoday com angl Procitovano 14 bereznya 2022 Phelps Lieutenant Colonel Wayne 8 chervnya 2021 On Killing Remotely The Psychology of Killing with Drones angl Little Brown ISBN 978 0 316 62827 3 Yang Wenqi Jin Shenghua He Surina Fan Qian Zhu Yijie 28 travnya 2015 von Hecker Ulrich red The Impact of Power on Humanity Self Dehumanization in Powerlessness PLOS ONE angl T 10 5 s e0125721 doi 10 1371 journal pone 0125721 ISSN 1932 6203 PMC 4447388 PMID 26020267 Procitovano 21 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Aeon angl Arhiv originalu za 8 bereznya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 Over Harriet 2021 01 Perspectives on Psychological Science angl T 16 1 s 3 13 doi 10 1177 1745691620902133 ISSN 1745 6916 PMC 7809340 PMID 32348704 Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Robinson Marsha R 2012 angl Rowman amp Littlefield s 35 ISBN 978 0 7391 6855 4 Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 voices uchicago edu Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 21 bereznya 2022 Markowitz David M Slovic Paul 16 kvitnya 2020 Proceedings of the National Academy of Sciences T 117 17 s 9260 9269 doi 10 1073 pnas 1921790117 ISSN 0027 8424 PMC 7196895 PMID 32300012 Arhiv originalu za 30 travnya 2022 Procitovano 14 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Over Harriet 2021 01 Perspectives on Psychological Science angl T 16 1 s 3 13 doi 10 1177 1745691620902133 ISSN 1745 6916 PMC 7809340 PMID 32348704 Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Haque Omar Sultan Waytz Adam 2012 Perspectives on Psychological Science T 7 2 s 176 186 ISSN 1745 6916 Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 de Ruiter Adrienne 12 bereznya 2021 European Journal of Political Theory s 147488512098460 doi 10 1177 1474885120984605 ISSN 1474 8851 Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 Over Harriet 2021 01 Perspectives on Psychological Science angl T 16 1 s 3 13 doi 10 1177 1745691620902133 ISSN 1745 6916 PMC 7809340 PMID 32348704 Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Less Than Human The Psychology Of Cruelty www wbur org angl Procitovano 16 bereznya 2022 Berreby David 4 bereznya 2011 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 news stanford edu angl 7 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 Jardina Ashley Piston Spencer 7 serpnya 2021 Sociology Compass T 15 9 doi 10 1111 soc4 12913 ISSN 1751 9020 Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 Shutov Roman 6 chervnya 2014 ms detector media ukr Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 www europeana eu brit Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 Bass Cotter 25 lipnya 2019 angl BookRix ISBN 978 3 7487 0871 1 Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 Confino Alon Betts Paul Schumann Dirk 2008 angl Berghahn Books s 30 ISBN 978 1 84545 397 8 Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 Baxter Demetria 29 travnya 2021 ArcGIS StoryMaps ukr Arhiv originalu za 10 lyutogo 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 News A B C ABC News angl Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 www bloomberg com Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 Zbruch ukr 15 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 16 bereznya 2022 Procitovano 16 bereznya 2022 konkurent ua ukr Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 21 bereznya 2022 DzherelaPolitologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Ce nezavershena stattya z sociologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ