Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дяченко Анатолій Давидович (нар. 3 серпня 1939, м. Красний Лиман Сталінської області (нині — Лиман Донецької області) — пом. 23 березня 2017, м. Кременчук Полтавської області) — український графік, живописець та педагог. Член Національної спілки художників України (1985). Роботи зберігаються у Кременчуцькому краєзнавчому музеї, Літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського.
| Дяченко Анатолій Давидович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 3 серпня 1939 Лиман | |||
| Смерть | 23 березня 2017 (77 років) | |||
| Кременчук | ||||
| Поховання | Кременчук | |||
| Національність | українець | |||
| Країна |  Україна | |||
| Жанр | пейзаж, ілюстрація | |||
| Навчання | Мартинець Олександр Васильович, Солодовник Сергій Максимович | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Ненадо Володимир Спиридонович | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| | ||||
Життєпис
Анатолій Дяченко народився 3 серпня 1939 в місті Красний Лиман Сталінської області (нині — Лиман Донецької області). У 1940 році переїжджає з батьками в Кременчук. У 8-му класі познайомився з місцевим художником Харитоном Іларіоновичем Миргородським, який дав важливі уроки мистецтва та надав можливість користуватися альбомами репродукцій з власної книгозбірні. Тоді ж подружився з Іваном Григоровичем Аполлоновим, який навчався в Кременчуцькому художньому ремісничому училищі.
В 1957 році закінчив Кременчуцьку середню школу № 14. У 1957—1958 роках працював столяром Кременчуцького деревообробного комбінату, у 1958—1961 — художником-оформлювачем Кременчуцького державного шкірзаводу № 13.
У 1961—1963 роках навчався у Харківській школі торгового учнівства на декоратора торгового підприємства. У 1963—1965 роках працює художником-декоратором Кременчуцького міськпромторгу, у 1965—1969 роках — художником Кременчуцького будинку торгівлі, у 1969—1970 роках — художником Кременчуцької майстерні Полтавського художньо-виробничого комбінату Худфонду УРСР.
У 1970—1975 роках навчався у Харківському художньо-промисловому інституті (викладачі: Олександр Мартинець, Володимир Ненадо, Сергій Солодовник, А. Щербак).
Закінчивши навчання, повернувся до Кременчука й продовжив роботу художником-графіком у Кременчуцькому цеху Полтавського художньо-виробничого комбінату (1975—1992), де довелося виконувати не творчу, а сервілістичну мистецько-оформлювальну роботу. Під час поїздок у Київ знайомиться з відомими українськими графіками Валентином Литвиненком, Олександром Данченком, Василем Лопатою, Тимофієм Лящуком, Андрієм Чебикіним. Наприкінці 1970-х років їздив до Будинку творчості в Седневі на Чернігівщині.
Разом з Василем Лопатою Анатолій Дяченко багато мандрував по містах і селах Полтавщини, де художники малювали й фотографували неповторні краєвиди та пам'ятки Гадяцького, Козельщинського, Кременчуцького, Лохвицького, Миргородського, Решетилівського, Шишацького районів. Відвідували художники місця, пов'язані з іменами Гоголя, Сковороди, Котляревського, Шевченка, могилу математика Михайла Остроградського та художника Івана Дряпаченка.
У 1985 році став членом Спілки художників УРСР.
З 1992 по 2011 викладав у Кременчуцькій дитячій художній школі.
У 2007 році Анатолій Дяченко став ініціатором зведення пам'ятника на могилі Івана Дряпаченка в селі Василівка Козельщинського району.
У 2009 році став лауреатом Премії імені Опанаса Сластіона від Полтавської обласної організації Національної спілки художників України.
З 2011 року — доцент Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій та управління.
Був одружений, мав сина та дочку.
Помер Анатолій Дяченко 23 березня 2017 року в Кременчуці. Похований на Староревівському цвинтарі.
Творчість
У творчості Анатолія Дяченка переважають роботи у графічних техніках ліногравюри, офорту й акватинти. Основна тематика робіт — краєвиди та ілюстрації до творів української літератури.
Творчій шлях Анатолія Дяченка включає два періоди: перший припадає на радянську добу, другий — на роки незалежності.
Творчість першого періоду розвивалася у двох річищах: з одного боку — формальні композиції із сув'яззю промислових труб, просторами цехів та маленькими фігурами робітників, що символізували промисловий Кременчук (серія «Індустріальний Кременчук»); а з другого — ліричні та лагідні краєвиди України. У цей же період художник створив дві ілюстрації до повісті Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом»: «Пацюк» та «Чуб із кумом» (1983—1985).
На початку 1990-х років Анатолій Дяченко полишає роботу в Кременчуцькій майстерні та починає викладацьку діяльність у Кременчуцькій дитячій художній школі, а з 2011 року — у Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління. У цей період змінюються й мистецькі орієнтири художника: він починає віддавати перевагу малярським роботам, а з 2012 року активно працює над ілюструванням «Енеїди» Івана Котляревського, намагаючись створити цикл, наближений до автентичності української душі, використовуючи прадавні традиційні візерунки Полтавщини. Але цей цикл залишився незавершеним через смерть художника.
Участь у виставках
Учасник виставок з 1963 року.
Персональні виставки
![image]()
Кременчук (1989, 1999, 2009, 2018)![image]()
Полтава (2010)
Колективні виставки
![image]()
Кременчук (1963)![image]()
Полтава (1969, 1976)![image]()
Київ (1977)![image]()
Велико Тирново (1982)![image]()
Кошалін (1984)![image]()
Санкт-Петербург (2012)
Примітки
- Альона Душенко (03.03.2018). . Кременчуцький ТелеграфЪ. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 6 березня 2018.
Література
- Анатолій Дяченко. Графіка. Малярство. Альбом / упорядник: Віталій Ханко. — Кременчук, 2017.
- Артеменко Т. Виставка робіт кременчуцьких художників // Зоря Полтавщини. — 1975. — 9 жовтня. — № 238 (13121). — С. 4.
- Виставка творів професійного та самодіяльного образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва (Полтава, Кременчук, Лохвиця): Каталог. — Полтава, 1975. — с. 34-35, 40.
- ПООНСХУ 45 років: альбом / упорядник: О. А. Білоусько, В. М. Ханко. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2016. — 172 с.
- Пругло Т. Художник і п'ятирічка: З обласної виставки творів художників Полтавщини // Зоря Полтавщини. — 1976. — 10 березня. — № 60 (13248). — С. 4.
- Ханко В. До портрета Вітчизни // Культура і життя. — 1977. — 13 листопада. — № 91 (2373). — С. 3.
- Ханко В. Дяченко Анатолій Давидович: Кременчуцький графік // Віталій Ханко. Словник митців Полтавщини. — Полтава: ВАТ Видавництво «Полтава», 2002. — С.72.
- Ханко В. Дяченко Анатолій Давидович // Полтавіка. Полтавська енциклопедія. Том 9: Образотворче і декоративне мистецтво. Книга 1 / Віталій Ханко. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2015. — С. 425—426.
- Ханко В. Творчий злет кременчужан // Кременчуцька зоря. — 1977. 20 жовтня. № 125 (12177). — С. 4.
Посилання
- Енциклопедія сучасної України (галерея) [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія сучасної України (життєпис) [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Національна Спілка Художників України [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Дяченко Анатолій Давидович. І. Котляревський. 2005. Кольорова ліногравюра [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Лариса Артеменко. Дуже скромний пасічник, дуже шанований художник // Кременчуцький ТелеграфЪ [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Dyachenko Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Dyachenko Anatolij Dyachenko Anatolij Davidovich nar 3 serpnya 1939 m Krasnij Liman Stalinskoyi oblasti nini Liman Doneckoyi oblasti pom 23 bereznya 2017 m Kremenchuk Poltavskoyi oblasti ukrayinskij grafik zhivopisec ta pedagog Chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini 1985 Roboti zberigayutsya u Kremenchuckomu krayeznavchomu muzeyi Literaturno memorialnomu muzeyi Ivana Kotlyarevskogo Dyachenko Anatolij DavidovichNarodzhennya3 serpnya 1939 1939 08 03 LimanSmert23 bereznya 2017 2017 03 23 77 rokiv KremenchukPohovannyaKremenchukNacionalnistukrayinecKrayina UkrayinaZhanrpejzazh ilyustraciyaNavchannyaMartinec Oleksandr Vasilovich Solodovnik Sergij MaksimovichDiyalnisthudozhnikVchitelNenado Volodimir SpiridonovichChlenNacionalna spilka hudozhnikiv UkrayiniZhittyepisAnatolij Dyachenko narodivsya 3 serpnya 1939 v misti Krasnij Liman Stalinskoyi oblasti nini Liman Doneckoyi oblasti U 1940 roci pereyizhdzhaye z batkami v Kremenchuk U 8 mu klasi poznajomivsya z miscevim hudozhnikom Haritonom Ilarionovichem Mirgorodskim yakij dav vazhlivi uroki mistectva ta nadav mozhlivist koristuvatisya albomami reprodukcij z vlasnoyi knigozbirni Todi zh podruzhivsya z Ivanom Grigorovichem Apollonovim yakij navchavsya v Kremenchuckomu hudozhnomu remisnichomu uchilishi V 1957 roci zakinchiv Kremenchucku serednyu shkolu 14 U 1957 1958 rokah pracyuvav stolyarom Kremenchuckogo derevoobrobnogo kombinatu u 1958 1961 hudozhnikom oformlyuvachem Kremenchuckogo derzhavnogo shkirzavodu 13 U 1961 1963 rokah navchavsya u Harkivskij shkoli torgovogo uchnivstva na dekoratora torgovogo pidpriyemstva U 1963 1965 rokah pracyuye hudozhnikom dekoratorom Kremenchuckogo miskpromtorgu u 1965 1969 rokah hudozhnikom Kremenchuckogo budinku torgivli u 1969 1970 rokah hudozhnikom Kremenchuckoyi majsterni Poltavskogo hudozhno virobnichogo kombinatu Hudfondu URSR U 1970 1975 rokah navchavsya u Harkivskomu hudozhno promislovomu instituti vikladachi Oleksandr Martinec Volodimir Nenado Sergij Solodovnik A Sherbak Zakinchivshi navchannya povernuvsya do Kremenchuka j prodovzhiv robotu hudozhnikom grafikom u Kremenchuckomu cehu Poltavskogo hudozhno virobnichogo kombinatu 1975 1992 de dovelosya vikonuvati ne tvorchu a servilistichnu mistecko oformlyuvalnu robotu Pid chas poyizdok u Kiyiv znajomitsya z vidomimi ukrayinskimi grafikami Valentinom Litvinenkom Oleksandrom Danchenkom Vasilem Lopatoyu Timofiyem Lyashukom Andriyem Chebikinim Naprikinci 1970 h rokiv yizdiv do Budinku tvorchosti v Sednevi na Chernigivshini Razom z Vasilem Lopatoyu Anatolij Dyachenko bagato mandruvav po mistah i selah Poltavshini de hudozhniki malyuvali j fotografuvali nepovtorni krayevidi ta pam yatki Gadyackogo Kozelshinskogo Kremenchuckogo Lohvickogo Mirgorodskogo Reshetilivskogo Shishackogo rajoniv Vidviduvali hudozhniki miscya pov yazani z imenami Gogolya Skovorodi Kotlyarevskogo Shevchenka mogilu matematika Mihajla Ostrogradskogo ta hudozhnika Ivana Dryapachenka U 1985 roci stav chlenom Spilki hudozhnikiv URSR Z 1992 po 2011 vikladav u Kremenchuckij dityachij hudozhnij shkoli U 2007 roci Anatolij Dyachenko stav iniciatorom zvedennya pam yatnika na mogili Ivana Dryapachenka v seli Vasilivka Kozelshinskogo rajonu U 2009 roci stav laureatom Premiyi imeni Opanasa Slastiona vid Poltavskoyi oblasnoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini Z 2011 roku docent Kremenchuckogo universitetu ekonomiki informacijnih tehnologij ta upravlinnya Buv odruzhenij mav sina ta dochku Pomer Anatolij Dyachenko 23 bereznya 2017 roku v Kremenchuci Pohovanij na Starorevivskomu cvintari TvorchistU tvorchosti Anatoliya Dyachenka perevazhayut roboti u grafichnih tehnikah linogravyuri ofortu j akvatinti Osnovna tematika robit krayevidi ta ilyustraciyi do tvoriv ukrayinskoyi literaturi Tvorchij shlyah Anatoliya Dyachenka vklyuchaye dva periodi pershij pripadaye na radyansku dobu drugij na roki nezalezhnosti Tvorchist pershogo periodu rozvivalasya u dvoh richishah z odnogo boku formalni kompoziciyi iz suv yazzyu promislovih trub prostorami cehiv ta malenkimi figurami robitnikiv sho simvolizuvali promislovij Kremenchuk seriya Industrialnij Kremenchuk a z drugogo lirichni ta lagidni krayevidi Ukrayini U cej zhe period hudozhnik stvoriv dvi ilyustraciyi do povisti Mikoli Gogolya Nich pered Rizdvom Pacyuk ta Chub iz kumom 1983 1985 Na pochatku 1990 h rokiv Anatolij Dyachenko polishaye robotu v Kremenchuckij majsterni ta pochinaye vikladacku diyalnist u Kremenchuckij dityachij hudozhnij shkoli a z 2011 roku u Kremenchuckomu universiteti ekonomiki informacijnih tehnologij ta upravlinnya U cej period zminyuyutsya j mistecki oriyentiri hudozhnika vin pochinaye viddavati perevagu malyarskim robotam a z 2012 roku aktivno pracyuye nad ilyustruvannyam Eneyidi Ivana Kotlyarevskogo namagayuchis stvoriti cikl nablizhenij do avtentichnosti ukrayinskoyi dushi vikoristovuyuchi pradavni tradicijni vizerunki Poltavshini Ale cej cikl zalishivsya nezavershenim cherez smert hudozhnika Uchast u vistavkahUchasnik vistavok z 1963 roku Personalni vistavki Kremenchuk 1989 1999 2009 2018 Poltava 2010 Kolektivni vistavki Kremenchuk 1963 Poltava 1969 1976 Kiyiv 1977 Veliko Tirnovo 1982 Koshalin 1984 Sankt Peterburg 2012 PrimitkiAlona Dushenko 03 03 2018 Kremenchuckij Telegraf Arhiv originalu za 7 bereznya 2018 Procitovano 6 bereznya 2018 LiteraturaAnatolij Dyachenko Grafika Malyarstvo Albom uporyadnik Vitalij Hanko Kremenchuk 2017 Artemenko T Vistavka robit kremenchuckih hudozhnikiv Zorya Poltavshini 1975 9 zhovtnya 238 13121 S 4 Vistavka tvoriv profesijnogo ta samodiyalnogo obrazotvorchogo i dekorativno prikladnogo mistectva Poltava Kremenchuk Lohvicya Katalog Poltava 1975 s 34 35 40 POONSHU 45 rokiv albom uporyadnik O A Bilousko V M Hanko Poltava TOV ASMI 2016 172 s Pruglo T Hudozhnik i p yatirichka Z oblasnoyi vistavki tvoriv hudozhnikiv Poltavshini Zorya Poltavshini 1976 10 bereznya 60 13248 S 4 Hanko V Do portreta Vitchizni Kultura i zhittya 1977 13 listopada 91 2373 S 3 Hanko V Dyachenko Anatolij Davidovich Kremenchuckij grafik Vitalij Hanko Slovnik mitciv Poltavshini Poltava VAT Vidavnictvo Poltava 2002 S 72 Hanko V Dyachenko Anatolij Davidovich Poltavika Poltavska enciklopediya Tom 9 Obrazotvorche i dekorativne mistectvo Kniga 1 Vitalij Hanko Poltava TOV ASMI 2015 S 425 426 Hanko V Tvorchij zlet kremenchuzhan Kremenchucka zorya 1977 20 zhovtnya 125 12177 S 4 PosilannyaEnciklopediya suchasnoyi Ukrayini galereya 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini zhittyepis 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Nacionalna Spilka Hudozhnikiv Ukrayini 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Dyachenko Anatolij Davidovich I Kotlyarevskij 2005 Kolorova linogravyura 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Larisa Artemenko Duzhe skromnij pasichnik duzhe shanovanij hudozhnik Kremenchuckij Telegraf 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine