Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яким Сергійович Гросул (нар. 8 (21) вересня 1912, Карагаш — 28 вересня 1976) — радянський історик, член-кореспондент АН СРСР (1966), академік і президент АН Молдавської РСР (з 1961), спеціаліст з історії та історіографії Молдови XIX—XX століть, депутат Верховної Ради СРСР 5-го і 6-го скликань.
| Яким Сергійович Гросул | |||
|---|---|---|---|
| молд./рум. Iachim Grosul | |||
 | |||
| Народився | 8 (21) вересня 1912 Карагаш, Тираспольський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія | ||
| Помер | 28 вересня 1976 (64 роки) Кишинів, Молдавська РСР, СРСР | ||
| Поховання | Центральний цвинтар Кишинева | ||
| Країна | Російська імперія, СРСР | ||
| Діяльність | історик, політик | ||
| Alma mater | Придністровський державний університет імені Тараса Шевченка | ||
| Галузь | історія та історіографія Молдови 19—20 століть. | ||
| Заклад | Державний університет Молдови | ||
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] і d | ||
| Науковий ступінь | доктор історичних наук | ||
| Науковий керівник | Введенський Андрій Олександрович | ||
| Членство | Академія наук СРСР Академія наук Молдови | ||
| Партія | КПРС | ||
| Діти | d | ||
| Нагороди |
| ||
Біографія
Яким Сергійович Гросул народився 21 вересня 1912 року у селянській родині в селі Карагаш, Тираспольського повіту, Херсонської губернії. Навчався він в одній з перших молдовських шкіл, створених в його рідному селі після закінчення громадянської війни. У 1933 році закінчив робітфак, а в 1937 році — Тираспольський педагогічний інститут, де до 1946 року (з перервою на час служби в армії) працював викладачем , діалектичного та історичного матеріалізму, був деканом історичного факультету. Тут Яким Сергійович в 1939 році вступив у КПРС.
У 1944 році Я. С. Гросул захистив кандидатську дисертацію на тему «Селянська реформа 1868 року в Молдавії». Ця проблематика (розкладання феодалізму і розвиток капіталізму) стала надалі головним об'єктом його досліджень. У 1955 році Я. С. Гросул захистив докторську дисертацію на тему «Селяни Бессарабії 1812—1861 років». Через рік вийшла його монографія під тією ж назвою. У ній вперше в радянській молдовській історіографії були розкриті особливості селянської громади в Бессарабії XIX століття, спростовані положення «вотчинної теорії», показані розвиток економіки краю, соціально-економічне становище та система феодальної експлуатації основних категорій селян, висвітлені форми їх класової боротьби. В книзі історіографічний огляд, в якому дана розгорнута критика буржуазної літератури з даного питання. На основі глибокого аналізу великого матеріалу в монографії вперше показано прогресивне значення приєднання Бессарабії до Росії в 1812 році.
У 1950—1960-ті роки Я. С. Гросул опублікував у різних наукових виданнях ряд важливих статей, в яких досліджувалися різні сторони історії Молдови епохи феодалізму і капіталізму (історія землеволодіння, характер позаекономічного примусу в Бессарабському селі XIX століття, правове становище окремих категорій населення та інше).
Я. С. Гросул поєднував наукову роботу з активною діяльністю по організації університетської освіти та створення академічних наукових установ в Молдавській РСР. З 1946 по 1960 рік він був деканом історико-філологічного факультету та завідувачем кафедрою історії СРСР Кишинівського університету. У червні 1949 року він стає заступником директора Молдовської науково-дослідної бази АН СРСР, у травні 1950 року (після перетворення її в Молдовську філію АН СРСР) обирається заступником голови, а з лютого 1954 року є головою Президії філії. З 2 серпня 1961 року — часу заснування АН Молдовської РСР — Я. С. Гросул її дійсний член і перший, протягом 15 років, беззмінний президент. Під його керівництвом АН МРСР перетворилася на крупний науковий центр республіки і країни в цілому, де працює великий колектив учених, зайнятих вирішенням багатьох проблем, що мають важливе значення для розвитку економіки і культури Молдови, підготовки наукових кадрів. У 1966 році Я. С. Гросул обирається членом-кореспондентом АН СРСР.
Помер 28 вересня 1976 року.
Наукові роботи
Перу Я. С. Гросула належить понад 100 досліджень. Він був організатором і керівником ряду великих наукових праць з історії республіки, серед яких двотомна «Історія Молдавії» (видання 1-е — 1951—1955 роки, 2-е — 1965—1968 роки). У співавторстві з іншими дослідниками Я. С. Гросул опублікував ряд монографій:
- «Селянська реформа 60 — 70-х років XIX століття В Бессарабії»;
- «Історична наука Молдавської РСР»;
- «Нариси історії народного господарства Бессарабії» у двох томах та інше.
У них дано аналіз закономірностей переходу від феодального способу виробництва до капіталістичного, розкрито специфіку цього процесу в Бессарабії, міститься оцінка літератури щодо основних проблем радянського молдовознавства. У працях з економічної історії Я. С. Гросул вперше в молдавській історіографії розкрив складний процес господарського освоєння Бессарабії впродовж XIX століття, становлення і розвитку тут аграрного капіталізму, формування робітничого класу, визначив місце цього краю у всеросійському ринку, охарактеризував політику царського уряду в даному районі країни.
Я. С. Гросулу належить велика заслуга в справі публікації джерел з історії селянства Бессарабії XIX — початку XX століття. Під його керівництвом видано п'ять томів документів, що описують становище селян і селянський рух у краї з 1812 по 1917 рік, постачених численними коментарями та покажчиками. Разом з монографічними дослідженнями Я. С. Гросула ці публікації є фундаментальним внеском вченого в історію молдовського та інших народів.
Нагороди
Нагороджений двома орденами Леніна і 2 іншими орденами.
Вшанування пам'яті
У 2004 році Придністровської Молдавської Республіки випустив в обіг срібну пам'ятну монету номіналом 100 придністровських рублів у серії «Видатні люди Придністров'я» — Яким Гросул. На зворотному боці монети у верхній частині по колу напис «Я. С. Гросул». У центрі зображення Якима Гросула, обрамлене праворуч лавровим вінком. Зліва від зображення Гросула розташований розгорнутий сувій пергаменту і вертикально стояче перо. У нижній частині монети по колу напис «1912—1976» роки життя академіка.
У 2009 році рішенням Слободзейської райради за клопотанням сільської ради, ініційованого жителями села Карагаш, місцеву школу названо іменем Якима Гросула.
Примітки
- www.cbpmr.net [ 21 червня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- www.point.md(рос.)
Джерела
- Муха В. С. Ґросул Яким Сергійович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Симоненко Р. Г. Гросул Яким Сергійович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 220. — .
Посилання
- EVXpress [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yakim Sergijovich Grosul nar 8 21 veresnya 1912 19120921 Karagash 28 veresnya 1976 radyanskij istorik chlen korespondent AN SRSR 1966 akademik i prezident AN Moldavskoyi RSR z 1961 specialist z istoriyi ta istoriografiyi Moldovi XIX XX stolit deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 go i 6 go sklikan Yakim Sergijovich Grosulmold rum Iachim GrosulNarodivsya8 21 veresnya 1912 1912 09 21 Karagash Tiraspolskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer28 veresnya 1976 1976 09 28 64 roki Kishiniv Moldavska RSR SRSRPohovannyaCentralnij cvintar KishinevaKrayinaRosijska imperiya SRSRDiyalnististorik politikAlma materPridnistrovskij derzhavnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaGaluzistoriya ta istoriografiya Moldovi 19 20 stolit ZakladDerzhavnij universitet MoldoviPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d i dNaukovij stupindoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikVvedenskij Andrij OleksandrovichChlenstvoAkademiya nauk SRSR Akademiya nauk MoldoviPartiyaKPRSDitidNagorodiBiografiyaYakim Sergijovich Grosul narodivsya 21 veresnya 1912 roku u selyanskij rodini v seli Karagash Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi Navchavsya vin v odnij z pershih moldovskih shkil stvorenih v jogo ridnomu seli pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni U 1933 roci zakinchiv robitfak a v 1937 roci Tiraspolskij pedagogichnij institut de do 1946 roku z perervoyu na chas sluzhbi v armiyi pracyuvav vikladachem dialektichnogo ta istorichnogo materializmu buv dekanom istorichnogo fakultetu Tut Yakim Sergijovich v 1939 roci vstupiv u KPRS U 1944 roci Ya S Grosul zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Selyanska reforma 1868 roku v Moldaviyi Cya problematika rozkladannya feodalizmu i rozvitok kapitalizmu stala nadali golovnim ob yektom jogo doslidzhen U 1955 roci Ya S Grosul zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Selyani Bessarabiyi 1812 1861 rokiv Cherez rik vijshla jogo monografiya pid tiyeyu zh nazvoyu U nij vpershe v radyanskij moldovskij istoriografiyi buli rozkriti osoblivosti selyanskoyi gromadi v Bessarabiyi XIX stolittya sprostovani polozhennya votchinnoyi teoriyi pokazani rozvitok ekonomiki krayu socialno ekonomichne stanovishe ta sistema feodalnoyi ekspluataciyi osnovnih kategorij selyan visvitleni formi yih klasovoyi borotbi V knizi istoriografichnij oglyad v yakomu dana rozgornuta kritika burzhuaznoyi literaturi z danogo pitannya Na osnovi glibokogo analizu velikogo materialu v monografiyi vpershe pokazano progresivne znachennya priyednannya Bessarabiyi do Rosiyi v 1812 roci U 1950 1960 ti roki Ya S Grosul opublikuvav u riznih naukovih vidannyah ryad vazhlivih statej v yakih doslidzhuvalisya rizni storoni istoriyi Moldovi epohi feodalizmu i kapitalizmu istoriya zemlevolodinnya harakter pozaekonomichnogo primusu v Bessarabskomu seli XIX stolittya pravove stanovishe okremih kategorij naselennya ta inshe Ya S Grosul poyednuvav naukovu robotu z aktivnoyu diyalnistyu po organizaciyi universitetskoyi osviti ta stvorennya akademichnih naukovih ustanov v Moldavskij RSR Z 1946 po 1960 rik vin buv dekanom istoriko filologichnogo fakultetu ta zaviduvachem kafedroyu istoriyi SRSR Kishinivskogo universitetu U chervni 1949 roku vin staye zastupnikom direktora Moldovskoyi naukovo doslidnoyi bazi AN SRSR u travni 1950 roku pislya peretvorennya yiyi v Moldovsku filiyu AN SRSR obirayetsya zastupnikom golovi a z lyutogo 1954 roku ye golovoyu Prezidiyi filiyi Z 2 serpnya 1961 roku chasu zasnuvannya AN Moldovskoyi RSR Ya S Grosul yiyi dijsnij chlen i pershij protyagom 15 rokiv bezzminnij prezident Pid jogo kerivnictvom AN MRSR peretvorilasya na krupnij naukovij centr respubliki i krayini v cilomu de pracyuye velikij kolektiv uchenih zajnyatih virishennyam bagatoh problem sho mayut vazhlive znachennya dlya rozvitku ekonomiki i kulturi Moldovi pidgotovki naukovih kadriv U 1966 roci Ya S Grosul obirayetsya chlenom korespondentom AN SRSR Pomer 28 veresnya 1976 roku Naukovi robotiPeru Ya S Grosula nalezhit ponad 100 doslidzhen Vin buv organizatorom i kerivnikom ryadu velikih naukovih prac z istoriyi respubliki sered yakih dvotomna Istoriya Moldaviyi vidannya 1 e 1951 1955 roki 2 e 1965 1968 roki U spivavtorstvi z inshimi doslidnikami Ya S Grosul opublikuvav ryad monografij Selyanska reforma 60 70 h rokiv XIX stolittya V Bessarabiyi Istorichna nauka Moldavskoyi RSR Narisi istoriyi narodnogo gospodarstva Bessarabiyi u dvoh tomah ta inshe U nih dano analiz zakonomirnostej perehodu vid feodalnogo sposobu virobnictva do kapitalistichnogo rozkrito specifiku cogo procesu v Bessarabiyi mistitsya ocinka literaturi shodo osnovnih problem radyanskogo moldovoznavstva U pracyah z ekonomichnoyi istoriyi Ya S Grosul vpershe v moldavskij istoriografiyi rozkriv skladnij proces gospodarskogo osvoyennya Bessarabiyi vprodovzh XIX stolittya stanovlennya i rozvitku tut agrarnogo kapitalizmu formuvannya robitnichogo klasu viznachiv misce cogo krayu u vserosijskomu rinku oharakterizuvav politiku carskogo uryadu v danomu rajoni krayini Ya S Grosulu nalezhit velika zasluga v spravi publikaciyi dzherel z istoriyi selyanstva Bessarabiyi XIX pochatku XX stolittya Pid jogo kerivnictvom vidano p yat tomiv dokumentiv sho opisuyut stanovishe selyan i selyanskij ruh u krayi z 1812 po 1917 rik postachenih chislennimi komentaryami ta pokazhchikami Razom z monografichnimi doslidzhennyami Ya S Grosula ci publikaciyi ye fundamentalnim vneskom vchenogo v istoriyu moldovskogo ta inshih narodiv NagorodiNagorodzhenij dvoma ordenami Lenina i 2 inshimi ordenami Vshanuvannya pam yatiRevers moneti U 2004 roci Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki vipustiv v obig sribnu pam yatnu monetu nominalom 100 pridnistrovskih rubliv u seriyi Vidatni lyudi Pridnistrov ya Yakim Grosul Na zvorotnomu boci moneti u verhnij chastini po kolu napis Ya S Grosul U centri zobrazhennya Yakima Grosula obramlene pravoruch lavrovim vinkom Zliva vid zobrazhennya Grosula roztashovanij rozgornutij suvij pergamentu i vertikalno stoyache pero U nizhnij chastini moneti po kolu napis 1912 1976 roki zhittya akademika U 2009 roci rishennyam Slobodzejskoyi rajradi za klopotannyam silskoyi radi inicijovanogo zhitelyami sela Karagash miscevu shkolu nazvano imenem Yakima Grosula Primitkiwww cbpmr net 21 chervnya 2010 u Wayback Machine ros www point md ros DzherelaMuha V S Grosul Yakim Sergijovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Simonenko R G Grosul Yakim Sergijovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 220 ISBN 966 00 0405 2 PosilannyaEVXpress 19 sichnya 2012 u Wayback Machine ros