Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття про молоде масивне зоряне скупчення Про червоний надгігант див Westerlund 1 26 Зоряне скупчення Westerlund 1 і

Westerlund 1

Westerlund 1
Ця стаття про молоде масивне зоряне скупчення. Про червоний надгігант див. Westerlund 1-26.

Зоряне скупчення Westerlund 1 (інша назва — скупчення Жертовника, скорочення Wd1) — це компактне молоде масивне зоряне скупчення у галактиці Чумацький Шлях, бл. 3,5–5 кілопарсек від Землі. Це одне з найбільш масивних молодих розсіяних зоряних скупчень у нашій Галактиці. Воно було відкрито Бенгтом Вестерлундом 1961 року, але багато років залишалось практично недослідженим через високе міжзоряне поглинання у видимому світлі в його напрямку. У майбутньому воно ймовірно еволюціонує у кулясте скупчення.

Westerlund 1
розсіяне
image
Фото масивного розсіяного скупчення Westerlund 1
(фото ESO)
Фото масивного розсіяного скупчення Westerlund 1
(фото ESO)
Історія дослідження
Відкривач Бенгт Вестерлунд 1961
Дата відкриття 1961 року
Позначення Ara Cluster, Westerlund 1,
ESO 277-12, C 1644—457, 197
Дані спостережень
(Епоха J2000)
Клас розсіяне скупчення
Пряме піднесення 16г 47х 04.0с
Схилення −45° 51′ 04.9″
Відстань 12.1±2.0 тис. св. років
3.7±0.6 тис. пк
Видима зоряна
величина (V)
Видимі розміри (V)
Сузір'я Жертовник
Фізичні характеристики
Маса
(63,000 M☉)
Радіус 3.26
VHB
Абсолютна
зоряна величина (V)
Приблизний вік 3.50 мільйонів років
Інші властивості

Скупчення складається з великої кількості досить рідкісних розвинених масивних зір, у тому числі: 6 жовтих гіпергігантів, 4 червоних надгігантів включно з Westerlund 1-26, однією з найбільших відомих зір, 24 зір Вольфа—Райє, яскравої блакитної змінної, багатьох надгігантів класу OB, та незвичайного надгіганту класу sgB[e], яку за однією з теорій вважають залишком недавнього зіткнення зір. Крім того, спостереження на рентгенівських хвилях виявили у скупченні аномальний рентгенівський пульсар , нейтронну зорю, яка повільно обертається та ймовірно сформувалась з зорі-попередника великої маси. Вважається, що скупчення Westerlund 1 утворилось з єдиного спалаху зореутворення, тобто його зорі мають схожий вік та склад.

Скупчення Westerlund 1 цікаве астрономам не лише наявністю в ньому дуже масивних та маловивчених типів зір у нашій Галактиці, а й його досить близьким розташуванням, що дозволяє спостерігати масивне зоряне скупчення для кращого розуміння процесів, які відбуваються у масивних зоряних скупченнях за межами нашої Галактики.

Спостереження

Найяскравіші зорі головної послідовності спектральних класів O7-8V у скупченні Wd1 фотометричну видиму зоряну величину лише бл. 20,5, а тому у видимому світлі скупчення Wd1 складається переважно з дуже яскравих зір після головної послідовності (видимі зоряні величини 14,5–18, абсолютні зоряні величини від −7 до −10) та менш яскравих зі після головної послідовності класів яскравості Ib та II (видимі зоряні величини 18–20). Через надзвичайно високу почервоніння завдяки міжзоряному поглинанню у напрямку Wd1, його дуже важко спостерігати на хвилях довжиною від 01, до 1,2 м, а більшість спостережень ведеться на коротких хвилях червоного кінця спектру (довжина хвилі 3,75 см і менше) або на інфрачервоних хвилях. Зорі у скупчення переважно іменують за класифікацією, запровадженою Вестерлундом, хоча для зір Вольфа-Райє часто використовують окремі найменування.

На рентгенівських хвилях, скупчення Wd1 показує дифузійне випромінювання міжзоряного газу та направлене випромінювання і від зір після головної послідовності великої маси і від зір до головної послідовності малої маси. Магнітар скупчення Westerlund 1 є найбільш яскравим джерелом рентгенівського випромінення у скупченні; інші сильні джерела такого випромінення — зоря W9 класу sgB[e], (ймовірно) подвійна зоряW30a та зорі Вольфа-Райє WR A та WR B. Приблизно 50 решти джерел рентгенівського випромінення асоціюються з яскравими видимими зорями. На радіо-хвилях сильними джерелами випромінення є зоря W9 класу sgB[e] та червоні надгіганти W20 та W26; також фіксуються більшість холодних надгігантів та декілька надгігантів класу OB та зір Вольфа-Райє.

Вік та еволюційний стан

image
Художнє уявлення магнітара CXOU J164710.2-455216 у скупченні Westerlund 1 (ESO/L. Calçada)

Вік Wd1 оцінюється у 4–5 мільйонів років завдяки порівнянню популяції розвинених зір з моделями зоряної еволюції. Наявність значної кількості і зір Вольфа-Райє, і червоних та жовтих надгігантів у скупченні Wd1 встановлює сильні обмеження по віку: за теорією червоні надгіганти не утворюються до віку бл. 4 мільйонів років, оскільки надмасивні зорі через стадію червоного надгіганта не проходять, а кількість зір Вольфа-Райє різко падає після 5 мільйонів років. Цей віковий діапазон в цілому збігається з інфрачервоними спостереженнями за Wd1, які виявили наявність у скупченні і зір головної послідовності пізнього класу O, хоча за результатами спостережень за зорями скупчення менших мас було висунуто припущення про вік у 3.5 мільйони років.

Якби у скупченні Wd1 сформувались зорі з типовою функцією початкової маси, то воно спочатку б містило велику кількість дуже масивних зір, як наприклад зараз спостерігається у молодшому скупченні Арки. Поточні оцінки віку Wd1 вищі, ніж тривалість життя таких зір, і з моделей зоряної еволюції випливає, що у скупченні мало б вже відбутися 50–150 вибухів наднових (один вибух приблизно на 10 000 років протягом останнього мільйона років). Однак, на сьогодні визначено лише один точний залишок наднової — магнітар Westerlund 1; відсутність інших компактних об'єктів та мікроквазарів є дивною. З цього приводу був висловлений ряд припущень, серед яких високі ударні швидкості наднових, які розривають подвійні системи, формування чорної діри зоряних мас за рахунок повільної акреції чи подвійні системи, які тепер складаються з двох компактних зір, а тому малопомітні; у будь-якому випадку ця загадка ще не вирішена.

Оскільки зорі скупчення Westerlund 1 мають схожий вік, склад та відстань, скупчення є ідеальним для розуміння еволюції масивних зір. Одночасна наявність зір, які еволюціонують з та на головну послідовність є широким випробуванням для теорій зоряної еволюції, які на цей момент також не можуть спрогнозувати розподіл підкласів зір Вольфа-Райє, який фактично спостерігається у скупченні.

Частка подвійних зір

Ряд свідчень вказують на велику частку подвійних зір серед масивних зір скупчення Wd1. Деякі такі масивні подвійні зорі були прямо зафіксовані фотометрією та вимірами променевої швидкості, а щодо багатьох інших такі висновки були зроблені на підставі другорядних характеристик (наприклад, велика світність у рентгенівських хвилях, нетермальний радіо-спектр та надлишок інфрачервоного випромінення), типових для подвійних зоряних систем з зіткненням зоряних вітрів або для зір Вольфа-Райє, які утворюють космічний пил. На сьогодні кількість подвійних систем оцінюється у бл.70 % для зір Вольфа-Райє та понад 40 % для надгігантів класу OB, хоча обидві оцінки можуть бути неповними.

Відстань та розташування

Скупчення Wd1 розташовано надто далеко для прямих вимірів відстані за допомогою паралаксу, тому оцінки відстані здійснюються на підставі очікуваних абсолютних зоряних величин зір та оцінки поглинання у напрямку скупчення. Такі розрахунки були зроблені для популяції жовтихо гіпергігантів та популяції зір Вольфа-Райє, що дало відстань у 5 кілопарсек в обох випадках, а детермінація для зір головної послідовності дала 3.6 кілопарсеки. Обидві ці оцінки поміщають скупчення Wd1 на околиці перемички Чумацького Шляху, що може бути важливим для визначення як сформувалось таке масивне скупчення.

Те, що на радіо-хвилях фіксується невелика кількість зір Вольфа-Райє, дає нижній ліміт відстані до скупчення на рівні 2 кілопарсеки; але хоча декілька зір Вольфа-Райє на цих хвилях і видимі, вони вважаються подвійними зорями з зіткненням зоряних вітрів, що відповідно збільшує випромінення на радіохвилях.

Примітки

  1. Brandner, W.; Clark, J. S.; Stolte, A.; Waters, R.; Negueruela, I.; Goodwin, S. P. та ін. (2008). Intermediate to low-mass stellar content of Westerlund 1. Astronomy & Astrophysics. Т. 478, № 1. с. 137—149. arXiv:0711.1624. Bibcode:2008A&A...478..137B. doi:10.1051/0004-6361:20077579.
  2. Koumpia, E.; Bonanos, A. Z. (2012). Fundamental parameters of four massive eclipsing binaries in Westerlund 1. Astronomy & Astrophysics. 547: A30. arXiv:1108.4453. Bibcode:2012A&A...547A..30K. doi:10.1051/0004-6361/201219465.
  3. Portegies Zwart, Simon F.; McMillan, Stephen L.W.; Gieles, Mark (2010). Young Massive Star Clusters. Annual Review of Astronomy and Astrophysics. Т. 48. с. 431. arXiv:1002.1961. Bibcode:2010ARA&A..48..431P. doi:10.1146/annurev-astro-081309-130834.
  4. Westerlund, B. E. (1968). On the Extended Infrared Source in ARA. Astrophysical Journal. Т. 154. с. L67. Bibcode:1968ApJ...154L..67W. doi:10.1086/180270.
  5. Westerlund, B. (1961). A Heavily Reddened Cluster in Ara. Astronomical Journal. Т. 70. с. 57. Bibcode:1961AJ.....66T..57W. doi:10.1086/108585.
  6. Gallagher; Grebel (2002). Extragalactic Star Clusters: Speculations on the Future. Extragalactic Star Clusters, IAU Symposium. Т. 207. с. 207. arXiv:astro-ph/0109052. Bibcode:2002IAUS..207..745G. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |last-author-amp= ()
  7. Clark, J. S.; Negueruela, I.; Crowther, P. A.; Goodwin, S. P. та ін. (2005). On the massive stellar population of the super star cluster Westerlund 1. Astronomy & Astrophysics. Т. 434, № 3. с. 949—969. arXiv:astro-ph/0504342. Bibcode:2005A&A...434..949C. doi:10.1051/0004-6361:20042413.
  8. Muno, Michael P.; Clark, J. Simon; Crowther, Paul A.; Dougherty, Sean M.; De Grijs, Richard; Law, Casey; McMillan, Stephen L. W.; Morris, Mark R.; Negueruela, Ignacio; Pooley, David; Portegies Zwart, Simon; Yusef-Zadeh, Farhad та ін. (2006). A Neutron Star with a Massive Progenitor in Westerlund 1. Astrophysical Journal Letters. Т. 636, № 1. с. L41. arXiv:astro-ph/0509408. Bibcode:2006ApJ...636L..41M. doi:10.1086/499776.
  9. Westerlund, B. E. (1987). Photometry and spectroscopy of stars in the region of a highly reddened cluster in ARA. Astronomy and Astrophysics. Supplement. Т. 70, № 3. с. 311—324. Bibcode:1987A&AS...70..311W. ISSN 0365-0138.
  10. Crowther, Paul A.; Hadfield, L. J.; Clark, J. S.; Negueruela, I.; Vacca, W. D. та ін. (2006). A census of the Wolf–Rayet content in Westerlund 1 from near-infrared imaging and spectroscopy. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. Т. 372, № 3. с. 1407—1424. arXiv:astro-ph/0608356. Bibcode:2006MNRAS.372.1407C. doi:10.1111/j.1365-2966.2006.10952.x.
  11. Negueruela, Ignacio; Clark, J. Simon; Hadfield, Lucy J.; Crowther, Paul A. та ін. (2007). Westerlund 1 as a Template for Massive Star Evolution. Proceedings of the International Astronomical Union. Т. 3. с. 301—306. arXiv:0802.4168. Bibcode:2008IAUS..250..301N. doi:10.1017/S1743921308020620.
  12. Bonanos, Alceste Z. (2007). Variability of Young Massive Stars in the Galactic Super Star Cluster Westerlund 1. Astronomical Journal. Т. 133, № 6. с. 2696—2708. arXiv:astro-ph/0702614. Bibcode:2007AJ....133.2696B. doi:10.1086/518093.
  13. Ritchie, B. W.; Clark, J. S.; Negueruela, I.; Crowther, P. A. та ін. (2009). A VLT/FLAMES survey for massive binaries in Westerlund 1: I. first observations of luminous evolved stars. Pre-Print. Т. 507, № 3. с. 1585. arXiv:0909.3815. Bibcode:2009A&A...507.1585R. doi:10.1051/0004-6361/200912686.

Посилання

  • Artist's impression of a magnetar X-ray satellites catch magnetar in gigantic stellar ‘hiccup’ [ 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.], ESA website, 2007
  • Simbad [ 4 червня 2019 у Wayback Machine.]
  • Image of Westerlund 1
  • Neutron star found where black hole expected [ 2 листопада 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya pro molode masivne zoryane skupchennya Pro chervonij nadgigant div Westerlund 1 26 Zoryane skupchennya Westerlund 1 insha nazva skupchennya Zhertovnika skorochennya Wd1 ce kompaktne molode masivne zoryane skupchennya u galaktici Chumackij Shlyah bl 3 5 5 kiloparsek vid Zemli Ce odne z najbilsh masivnih molodih rozsiyanih zoryanih skupchen u nashij Galaktici Vono bulo vidkrito Bengtom Vesterlundom 1961 roku ale bagato rokiv zalishalos praktichno nedoslidzhenim cherez visoke mizhzoryane poglinannya u vidimomu svitli v jogo napryamku U majbutnomu vono jmovirno evolyucionuye u kulyaste skupchennya Westerlund 1 rozsiyane Zoryani skupchennya Foto masivnogo rozsiyanogo skupchennya Westerlund 1 foto ESO Foto masivnogo rozsiyanogo skupchennya Westerlund 1 foto ESO Istoriya doslidzhennya Vidkrivach Bengt Vesterlund 1961 Data vidkrittya 1961 roku Poznachennya Ara Cluster Westerlund 1 ESO 277 12 C 1644 457 197 Dani sposterezhen Epoha J2000 Klas rozsiyane skupchennya Pryame pidnesennya 16g 47h 04 0s Shilennya 45 51 04 9 Vidstan 12 1 2 0 tis sv rokiv 3 7 0 6 tis pk Vidima zoryana velichina V Vidimi rozmiri V Suzir ya Zhertovnik Fizichni harakteristiki Masa 63 000 M Radius 3 26 VHB Absolyutna zoryana velichina V Pribliznij vik 3 50 miljoniv rokiv Inshi vlastivosti Skupchennya skladayetsya z velikoyi kilkosti dosit ridkisnih rozvinenih masivnih zir u tomu chisli 6 zhovtih gipergigantiv 4 chervonih nadgigantiv vklyuchno z Westerlund 1 26 odniyeyu z najbilshih vidomih zir 24 zir Volfa Rajye yaskravoyi blakitnoyi zminnoyi bagatoh nadgigantiv klasu OB ta nezvichajnogo nadgigantu klasu sgB e yaku za odniyeyu z teorij vvazhayut zalishkom nedavnogo zitknennya zir Krim togo sposterezhennya na rentgenivskih hvilyah viyavili u skupchenni anomalnij rentgenivskij pulsar nejtronnu zoryu yaka povilno obertayetsya ta jmovirno sformuvalas z zori poperednika velikoyi masi Vvazhayetsya sho skupchennya Westerlund 1 utvorilos z yedinogo spalahu zoreutvorennya tobto jogo zori mayut shozhij vik ta sklad Skupchennya Westerlund 1 cikave astronomam ne lishe nayavnistyu v nomu duzhe masivnih ta malovivchenih tipiv zir u nashij Galaktici a j jogo dosit blizkim roztashuvannyam sho dozvolyaye sposterigati masivne zoryane skupchennya dlya krashogo rozuminnya procesiv yaki vidbuvayutsya u masivnih zoryanih skupchennyah za mezhami nashoyi Galaktiki SposterezhennyaNajyaskravishi zori golovnoyi poslidovnosti spektralnih klasiv O7 8V u skupchenni Wd1 fotometrichnu vidimu zoryanu velichinu lishe bl 20 5 a tomu u vidimomu svitli skupchennya Wd1 skladayetsya perevazhno z duzhe yaskravih zir pislya golovnoyi poslidovnosti vidimi zoryani velichini 14 5 18 absolyutni zoryani velichini vid 7 do 10 ta mensh yaskravih zi pislya golovnoyi poslidovnosti klasiv yaskravosti Ib ta II vidimi zoryani velichini 18 20 Cherez nadzvichajno visoku pochervoninnya zavdyaki mizhzoryanomu poglinannyu u napryamku Wd1 jogo duzhe vazhko sposterigati na hvilyah dovzhinoyu vid 01 do 1 2 m a bilshist sposterezhen vedetsya na korotkih hvilyah chervonogo kincya spektru dovzhina hvili 3 75 sm i menshe abo na infrachervonih hvilyah Zori u skupchennya perevazhno imenuyut za klasifikaciyeyu zaprovadzhenoyu Vesterlundom hocha dlya zir Volfa Rajye chasto vikoristovuyut okremi najmenuvannya Na rentgenivskih hvilyah skupchennya Wd1 pokazuye difuzijne viprominyuvannya mizhzoryanogo gazu ta napravlene viprominyuvannya i vid zir pislya golovnoyi poslidovnosti velikoyi masi i vid zir do golovnoyi poslidovnosti maloyi masi Magnitar skupchennya Westerlund 1 ye najbilsh yaskravim dzherelom rentgenivskogo viprominennya u skupchenni inshi silni dzherela takogo viprominennya zorya W9 klasu sgB e jmovirno podvijna zoryaW30a ta zori Volfa Rajye WR A ta WR B Priblizno 50 reshti dzherel rentgenivskogo viprominennya asociyuyutsya z yaskravimi vidimimi zoryami Na radio hvilyah silnimi dzherelami viprominennya ye zorya W9 klasu sgB e ta chervoni nadgiganti W20 ta W26 takozh fiksuyutsya bilshist holodnih nadgigantiv ta dekilka nadgigantiv klasu OB ta zir Volfa Rajye Vik ta evolyucijnij stanHudozhnye uyavlennya magnitara CXOU J164710 2 455216 u skupchenni Westerlund 1 ESO L Calcada Vik Wd1 ocinyuyetsya u 4 5 miljoniv rokiv zavdyaki porivnyannyu populyaciyi rozvinenih zir z modelyami zoryanoyi evolyuciyi Nayavnist znachnoyi kilkosti i zir Volfa Rajye i chervonih ta zhovtih nadgigantiv u skupchenni Wd1 vstanovlyuye silni obmezhennya po viku za teoriyeyu chervoni nadgiganti ne utvoryuyutsya do viku bl 4 miljoniv rokiv oskilki nadmasivni zori cherez stadiyu chervonogo nadgiganta ne prohodyat a kilkist zir Volfa Rajye rizko padaye pislya 5 miljoniv rokiv Cej vikovij diapazon v cilomu zbigayetsya z infrachervonimi sposterezhennyami za Wd1 yaki viyavili nayavnist u skupchenni i zir golovnoyi poslidovnosti piznogo klasu O hocha za rezultatami sposterezhen za zoryami skupchennya menshih mas bulo visunuto pripushennya pro vik u 3 5 miljoni rokiv Yakbi u skupchenni Wd1 sformuvalis zori z tipovoyu funkciyeyu pochatkovoyi masi to vono spochatku b mistilo veliku kilkist duzhe masivnih zir yak napriklad zaraz sposterigayetsya u molodshomu skupchenni Arki Potochni ocinki viku Wd1 vishi nizh trivalist zhittya takih zir i z modelej zoryanoyi evolyuciyi viplivaye sho u skupchenni malo b vzhe vidbutisya 50 150 vibuhiv nadnovih odin vibuh priblizno na 10 000 rokiv protyagom ostannogo miljona rokiv Odnak na sogodni viznacheno lishe odin tochnij zalishok nadnovoyi magnitar Westerlund 1 vidsutnist inshih kompaktnih ob yektiv ta mikrokvazariv ye divnoyu Z cogo privodu buv vislovlenij ryad pripushen sered yakih visoki udarni shvidkosti nadnovih yaki rozrivayut podvijni sistemi formuvannya chornoyi diri zoryanih mas za rahunok povilnoyi akreciyi chi podvijni sistemi yaki teper skladayutsya z dvoh kompaktnih zir a tomu malopomitni u bud yakomu vipadku cya zagadka she ne virishena Oskilki zori skupchennya Westerlund 1 mayut shozhij vik sklad ta vidstan skupchennya ye idealnim dlya rozuminnya evolyuciyi masivnih zir Odnochasna nayavnist zir yaki evolyucionuyut z ta na golovnu poslidovnist ye shirokim viprobuvannyam dlya teorij zoryanoyi evolyuciyi yaki na cej moment takozh ne mozhut sprognozuvati rozpodil pidklasiv zir Volfa Rajye yakij faktichno sposterigayetsya u skupchenni Chastka podvijnih zirRyad svidchen vkazuyut na veliku chastku podvijnih zir sered masivnih zir skupchennya Wd1 Deyaki taki masivni podvijni zori buli pryamo zafiksovani fotometriyeyu ta vimirami promenevoyi shvidkosti a shodo bagatoh inshih taki visnovki buli zrobleni na pidstavi drugoryadnih harakteristik napriklad velika svitnist u rentgenivskih hvilyah netermalnij radio spektr ta nadlishok infrachervonogo viprominennya tipovih dlya podvijnih zoryanih sistem z zitknennyam zoryanih vitriv abo dlya zir Volfa Rajye yaki utvoryuyut kosmichnij pil Na sogodni kilkist podvijnih sistem ocinyuyetsya u bl 70 dlya zir Volfa Rajye ta ponad 40 dlya nadgigantiv klasu OB hocha obidvi ocinki mozhut buti nepovnimi Vidstan ta roztashuvannyaSkupchennya Wd1 roztashovano nadto daleko dlya pryamih vimiriv vidstani za dopomogoyu paralaksu tomu ocinki vidstani zdijsnyuyutsya na pidstavi ochikuvanih absolyutnih zoryanih velichin zir ta ocinki poglinannya u napryamku skupchennya Taki rozrahunki buli zrobleni dlya populyaciyi zhovtiho gipergigantiv ta populyaciyi zir Volfa Rajye sho dalo vidstan u 5 kiloparsek v oboh vipadkah a determinaciya dlya zir golovnoyi poslidovnosti dala 3 6 kiloparseki Obidvi ci ocinki pomishayut skupchennya Wd1 na okolici peremichki Chumackogo Shlyahu sho mozhe buti vazhlivim dlya viznachennya yak sformuvalos take masivne skupchennya Te sho na radio hvilyah fiksuyetsya nevelika kilkist zir Volfa Rajye daye nizhnij limit vidstani do skupchennya na rivni 2 kiloparseki ale hocha dekilka zir Volfa Rajye na cih hvilyah i vidimi voni vvazhayutsya podvijnimi zoryami z zitknennyam zoryanih vitriv sho vidpovidno zbilshuye viprominennya na radiohvilyah PrimitkiBrandner W Clark J S Stolte A Waters R Negueruela I Goodwin S P ta in 2008 Intermediate to low mass stellar content of Westerlund 1 Astronomy amp Astrophysics T 478 1 s 137 149 arXiv 0711 1624 Bibcode 2008A amp A 478 137B doi 10 1051 0004 6361 20077579 Koumpia E Bonanos A Z 2012 Fundamental parameters of four massive eclipsing binaries in Westerlund 1 Astronomy amp Astrophysics 547 A30 arXiv 1108 4453 Bibcode 2012A amp A 547A 30K doi 10 1051 0004 6361 201219465 Portegies Zwart Simon F McMillan Stephen L W Gieles Mark 2010 Young Massive Star Clusters Annual Review of Astronomy and Astrophysics T 48 s 431 arXiv 1002 1961 Bibcode 2010ARA amp A 48 431P doi 10 1146 annurev astro 081309 130834 Westerlund B E 1968 On the Extended Infrared Source in ARA Astrophysical Journal T 154 s L67 Bibcode 1968ApJ 154L 67W doi 10 1086 180270 Westerlund B 1961 A Heavily Reddened Cluster in Ara Astronomical Journal T 70 s 57 Bibcode 1961AJ 66T 57W doi 10 1086 108585 Gallagher Grebel 2002 Extragalactic Star Clusters Speculations on the Future Extragalactic Star Clusters IAU Symposium T 207 s 207 arXiv astro ph 0109052 Bibcode 2002IAUS 207 745G a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Proignorovano nevidomij parametr last author amp dovidka Clark J S Negueruela I Crowther P A Goodwin S P ta in 2005 On the massive stellar population of the super star cluster Westerlund 1 Astronomy amp Astrophysics T 434 3 s 949 969 arXiv astro ph 0504342 Bibcode 2005A amp A 434 949C doi 10 1051 0004 6361 20042413 Muno Michael P Clark J Simon Crowther Paul A Dougherty Sean M De Grijs Richard Law Casey McMillan Stephen L W Morris Mark R Negueruela Ignacio Pooley David Portegies Zwart Simon Yusef Zadeh Farhad ta in 2006 A Neutron Star with a Massive Progenitor in Westerlund 1 Astrophysical Journal Letters T 636 1 s L41 arXiv astro ph 0509408 Bibcode 2006ApJ 636L 41M doi 10 1086 499776 Westerlund B E 1987 Photometry and spectroscopy of stars in the region of a highly reddened cluster in ARA Astronomy and Astrophysics Supplement T 70 3 s 311 324 Bibcode 1987A amp AS 70 311W ISSN 0365 0138 Crowther Paul A Hadfield L J Clark J S Negueruela I Vacca W D ta in 2006 A census of the Wolf Rayet content in Westerlund 1 from near infrared imaging and spectroscopy Monthly Notices of the Royal Astronomical Society T 372 3 s 1407 1424 arXiv astro ph 0608356 Bibcode 2006MNRAS 372 1407C doi 10 1111 j 1365 2966 2006 10952 x Negueruela Ignacio Clark J Simon Hadfield Lucy J Crowther Paul A ta in 2007 Westerlund 1 as a Template for Massive Star Evolution Proceedings of the International Astronomical Union T 3 s 301 306 arXiv 0802 4168 Bibcode 2008IAUS 250 301N doi 10 1017 S1743921308020620 Bonanos Alceste Z 2007 Variability of Young Massive Stars in the Galactic Super Star Cluster Westerlund 1 Astronomical Journal T 133 6 s 2696 2708 arXiv astro ph 0702614 Bibcode 2007AJ 133 2696B doi 10 1086 518093 Ritchie B W Clark J S Negueruela I Crowther P A ta in 2009 A VLT FLAMES survey for massive binaries in Westerlund 1 I first observations of luminous evolved stars Pre Print T 507 3 s 1585 arXiv 0909 3815 Bibcode 2009A amp A 507 1585R doi 10 1051 0004 6361 200912686 PosilannyaArtist s impression of a magnetar X ray satellites catch magnetar in gigantic stellar hiccup 15 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ESA website 2007 Simbad 4 chervnya 2019 u Wayback Machine Image of Westerlund 1 Neutron star found where black hole expected 2 listopada 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ