УАНТІ — Українська Асоціація Незалежної Творчої інтелігенції, створена з ініціативи гурту «Євшан» у Львові в 1987 році.
Завдяки загальному оновленню радянського суспільства, спричиненого перебудовою, активізували й урізноманітнили свою діяльність колишні дисиденти. Після відновлення «Українського вісника» група на чолі з Іриною Калинець почала роботу над підготовкою літературно-мистецького альманаху «Євшан-зілля», об'ємне перше число котрого вийшло в грудні. Альманах мав на меті пробудження національної свідомості у людей культурних кіл Львова. П'ять машинописних примірників альманаху було надзвичайно мало для того, щоб його матеріали дійшли до широкого читача. Але це не було аж так важливо. Важливішим було те, що видавці часопису, які були відомі багатьом, не були притягнуті до найменшої відповідальності за публікацій «антирадянських» матеріалів, які за уявою багатьох містилися в тому підпільному виданні.
З передмови до альманаху «Євшан-зілля»: Факти нашої історії, трагічні й героїчні, прикрі й оптимістичні, принизливі і шляхетні, призабуті нами; знищені або залишаються в безвісті цінні пам’ятки культури і мистецтва, літературні твори і наукові праці. Втрачаючи свою спадщину, ми втрачаємо віру в самих себе, у свої сили, можливості і перспективи. Маючи за високоякісний стандарт тільки ті матеріальні та духовні цінності, що створені поза межами рідного краю, ми відчуваємо власну духовну неповноцінність та культурну недосконалість, нам чужим стає відчуття власної гідності. Відчуття власної гідності… Чи це не найцінніше з національних багатств? Чи не в цьому тепер є наша найбільша потреба? Чи не його нам тепер найпильніше не вистачає? – Хто зна… Але людина з почуттям власної гідності не соромиться рідної мови, не забуває своєї історії, не запобігає перед чужою культурою, цінує і любить свій народ, його надбання, його традиції, його світосприйняття. Людина з почуттям власної гідності не тільки вимагає поваги до себе, а й поважає інших, вона не принижується брехнею ні собі, ні людям, соціально дисциплінована, організована й толерантна, понад усе поважає чесну й сумлінну працю, не вдається до сумнівних махінацій, спекуляцій і ошуканства. За десятиліття застою ми надто багато втратили цінних пам’яток історії, культури і мистецтва, але одночасно ми втратили власну духовну красу, наснагу і віру в майбутнє. Чи не повернуться наші духовні втрати в новій якості разом з віднайденими матеріальними шедеврами в полотнах, бронзі, сторінках книжок і нотних знаках? Певно, що так, принаймні цього треба сподіватися. Отже – до пошуку! Віднайти стежку минулого, що веде у майбутнє, очистити її від чагарників забуття, зробити її доступною для всього загалу – мета цього видання
При альманасі діяла пошукова група «Євшан», котра проводила експедиції в пошуках історично-культурних пам'яток на території Львівщини. Серед іншого групою була розшукана могила батьків Богдана-Ігора Антонича, відвідані могили січових стрільців у Яворові, могила композитора Віктора Матюка в Карові. В планах роботи групи було розширення масштабів роботи і на інші регіони України. Зокрема, була проведена експедиція на Луганщину в пошуках місця подій, описаних у «Слові про Ігорів похід». Надалі пошукова робота була продовжена в Експедиції «Дністер» Товариства Лева.
Розширення форм діяльності і зростання кількості львівських інтелектуалів в культурологічному русі, який все більше переходив в політичний, потребувало надання йому певних організаційних форм. Таким чином виникла ідея створення Української асоціації незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ), яка б мала на меті координація взаємодій окремих активістів у напрямку всеукраїнського національного відродження. Стати Президентом Асоціації був запрошений і невдовзі обраний Євген Сверстюк, а один із членів редколегії альманаху «Євшан-зілля», Михайло Осадчий став редактором органу УАНТІ під назвою «Кафедра». Це був квартальник, що починав виходити з весни 1988 року. «Кафедра» теж була задекларований як літературно-мистецьке та науково-популярне видання, але була меншого розміру, виходила частіше, ніж «Євшан», і в ній значне місце займали чисто політичні матеріали.
Першою публічною акцією УАНТІ було проведення вечора пам'яті призабутого забороненого поета Богдана-Ігоря Антонича 5 жовтня 1987 року. Вечір організували Ростислав Братунь і подружжя Калинців. Незважаючи на відсутність будь-яких оголошень на площу біля пам'ятника Тудору зібралося кілька сотень зацікавлених ідей. Надалі УАНТІ провела у Львові кілька літературних конференцій, співпрацювала з Товариством Лева, зокрема у підготовці великодніх гаївок. Пізніше зосередила свою роботу на відзначення творчої інтелігенції заснованою нею премією імені Василя Стуса.
Ця премія присуджувалася щорічно на Різдвяні свята, а першими її лауреатами стали Український молодіжний театр імені Курбаса і художник Опанас Заливаха. Премію в тодішньому театрі Радянської Армії у Львові вручали Євген Сверстюк, Ігор та Ірина Калинець.
Іншими лауреатами премії ім. В.Стуса за десять років стали Іван Світличний, Михайлина Коцюбинська, Сергій Мороз, Ігор Жук, Ольга Богомолець і деякі інші представники творчої інтелігенції.
Хроніка того часу
- Пошукова група "Євшан" біля могили січових стрільців у Яворові.1987
- Вечір пам'яті Б.-І. Антонича. Виступає Ігор Калинець.1987
- Вечір пам'яті Б.-І. Антонича. Співає Володимир Корецький.1987
- Вечір пам'яті Б.-І. Антонича. Вірші читає Віктор Неборак.1987
- Вечір пам'яті Б.-І. Антонича. Співає Юрій Морозов.1987
- Вечір пам'яті Б.-І. Антонича. Виступає Юрій Волощак.1987
- Вечір пам'яті Б.-І. Антонича. Вірші читає Василь Терещук.1987
- Вечір пам'яті Б.-І. Антонича. Співає Тарас Чубай.1987
- Панахида на могилі Павла Ковжуна. Виступає Іван Гречко.1988
- Вечір пам'яті Василя Стуса. Сцена з вистави театру ім. Курбаса.1988
- Вертеп театру Курбаса в гостях у художника Володимира Лободи. 1988
- Відкриття виставки гаварецької кераміки, відновленої зусилями Товариства Лева. 1988
- Гаївки на Великдень організовані Товариства Лева. 1988
- Відкриття виставки Опанаса Заливахи. В центрі Опанас Заливаха і Юрій Бойко. 1988
- Відвідувачі виставки Опанаса Заливахи разом з художником. 1988
- Урочисте засідання УАНТІ. Від ліва: Марта Фатарига, Ігор Калинець, Валентин Стецюк, Ірина Калинець, Стефанія Шабатура, Євген Сверстюк, 1989
- Євген Сверстюк вручає премію ім. Стуса Опанасові Заливасі, 1989
- Володимир Кучинський отримує премію ім. В. Стуса для львівського театру ім. Леся Курбаса1989
- Учасники Червоної Рути на "клюмбі" у Львові.1989
Посилання
- Асоціація незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ) присудила премії імені Василя Стуса
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
UANTI Ukrayinska Asociaciya Nezalezhnoyi Tvorchoyi inteligenciyi stvorena z iniciativi gurtu Yevshan u Lvovi v 1987 roci Sverstyuk Yevgen Oleksandrovich golova UANTI Poet Igor Kalinec odin iz zasnovnikiv UANTIMihajlo Osadchij poet disident politichnij v yazen golovnij redaktor Kafedri Zavdyaki zagalnomu onovlennyu radyanskogo suspilstva sprichinenogo perebudovoyu aktivizuvali j uriznomanitnili svoyu diyalnist kolishni disidenti Pislya vidnovlennya Ukrayinskogo visnika grupa na choli z Irinoyu Kalinec pochala robotu nad pidgotovkoyu literaturno misteckogo almanahu Yevshan zillya ob yemne pershe chislo kotrogo vijshlo v grudni Almanah mav na meti probudzhennya nacionalnoyi svidomosti u lyudej kulturnih kil Lvova P yat mashinopisnih primirnikiv almanahu bulo nadzvichajno malo dlya togo shob jogo materiali dijshli do shirokogo chitacha Ale ce ne bulo azh tak vazhlivo Vazhlivishim bulo te sho vidavci chasopisu yaki buli vidomi bagatom ne buli prityagnuti do najmenshoyi vidpovidalnosti za publikacij antiradyanskih materialiv yaki za uyavoyu bagatoh mistilisya v tomu pidpilnomu vidanni Z peredmovi do almanahu Yevshan zillya Fakti nashoyi istoriyi tragichni j geroyichni prikri j optimistichni prinizlivi i shlyahetni prizabuti nami znisheni abo zalishayutsya v bezvisti cinni pam yatki kulturi i mistectva literaturni tvori i naukovi praci Vtrachayuchi svoyu spadshinu mi vtrachayemo viru v samih sebe u svoyi sili mozhlivosti i perspektivi Mayuchi za visokoyakisnij standart tilki ti materialni ta duhovni cinnosti sho stvoreni poza mezhami ridnogo krayu mi vidchuvayemo vlasnu duhovnu nepovnocinnist ta kulturnu nedoskonalist nam chuzhim staye vidchuttya vlasnoyi gidnosti Vidchuttya vlasnoyi gidnosti Chi ce ne najcinnishe z nacionalnih bagatstv Chi ne v comu teper ye nasha najbilsha potreba Chi ne jogo nam teper najpilnishe ne vistachaye Hto zna Ale lyudina z pochuttyam vlasnoyi gidnosti ne soromitsya ridnoyi movi ne zabuvaye svoyeyi istoriyi ne zapobigaye pered chuzhoyu kulturoyu cinuye i lyubit svij narod jogo nadbannya jogo tradiciyi jogo svitosprijnyattya Lyudina z pochuttyam vlasnoyi gidnosti ne tilki vimagaye povagi do sebe a j povazhaye inshih vona ne prinizhuyetsya brehneyu ni sobi ni lyudyam socialno disciplinovana organizovana j tolerantna ponad use povazhaye chesnu j sumlinnu pracyu ne vdayetsya do sumnivnih mahinacij spekulyacij i oshukanstva Za desyatilittya zastoyu mi nadto bagato vtratili cinnih pam yatok istoriyi kulturi i mistectva ale odnochasno mi vtratili vlasnu duhovnu krasu nasnagu i viru v majbutnye Chi ne povernutsya nashi duhovni vtrati v novij yakosti razom z vidnajdenimi materialnimi shedevrami v polotnah bronzi storinkah knizhok i notnih znakah Pevno sho tak prinajmni cogo treba spodivatisya Otzhe do poshuku Vidnajti stezhku minulogo sho vede u majbutnye ochistiti yiyi vid chagarnikiv zabuttya zrobiti yiyi dostupnoyu dlya vsogo zagalu meta cogo vidannya Pri almanasi diyala poshukova grupa Yevshan kotra provodila ekspediciyi v poshukah istorichno kulturnih pam yatok na teritoriyi Lvivshini Sered inshogo grupoyu bula rozshukana mogila batkiv Bogdana Igora Antonicha vidvidani mogili sichovih strilciv u Yavorovi mogila kompozitora Viktora Matyuka v Karovi V planah roboti grupi bulo rozshirennya masshtabiv roboti i na inshi regioni Ukrayini Zokrema bula provedena ekspediciya na Luganshinu v poshukah miscya podij opisanih u Slovi pro Igoriv pohid Nadali poshukova robota bula prodovzhena v Ekspediciyi Dnister Tovaristva Leva Rozshirennya form diyalnosti i zrostannya kilkosti lvivskih intelektualiv v kulturologichnomu rusi yakij vse bilshe perehodiv v politichnij potrebuvalo nadannya jomu pevnih organizacijnih form Takim chinom vinikla ideya stvorennya Ukrayinskoyi asociaciyi nezalezhnoyi tvorchoyi inteligenciyi UANTI yaka b mala na meti koordinaciya vzayemodij okremih aktivistiv u napryamku vseukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya Stati Prezidentom Asociaciyi buv zaproshenij i nevdovzi obranij Yevgen Sverstyuk a odin iz chleniv redkolegiyi almanahu Yevshan zillya Mihajlo Osadchij stav redaktorom organu UANTI pid nazvoyu Kafedra Ce buv kvartalnik sho pochinav vihoditi z vesni 1988 roku Kafedra tezh bula zadeklarovanij yak literaturno mistecke ta naukovo populyarne vidannya ale bula menshogo rozmiru vihodila chastishe nizh Yevshan i v nij znachne misce zajmali chisto politichni materiali Pershoyu publichnoyu akciyeyu UANTI bulo provedennya vechora pam yati prizabutogo zaboronenogo poeta Bogdana Igorya Antonicha 5 zhovtnya 1987 roku Vechir organizuvali Rostislav Bratun i podruzhzhya Kalinciv Nezvazhayuchi na vidsutnist bud yakih ogoloshen na ploshu bilya pam yatnika Tudoru zibralosya kilka soten zacikavlenih idej Nadali UANTI provela u Lvovi kilka literaturnih konferencij spivpracyuvala z Tovaristvom Leva zokrema u pidgotovci velikodnih gayivok Piznishe zoseredila svoyu robotu na vidznachennya tvorchoyi inteligenciyi zasnovanoyu neyu premiyeyu imeni Vasilya Stusa Cya premiya prisudzhuvalasya shorichno na Rizdvyani svyata a pershimi yiyi laureatami stali Ukrayinskij molodizhnij teatr imeni Kurbasa i hudozhnik Opanas Zalivaha Premiyu v todishnomu teatri Radyanskoyi Armiyi u Lvovi vruchali Yevgen Sverstyuk Igor ta Irina Kalinec Inshimi laureatami premiyi im V Stusa za desyat rokiv stali Ivan Svitlichnij Mihajlina Kocyubinska Sergij Moroz Igor Zhuk Olga Bogomolec i deyaki inshi predstavniki tvorchoyi inteligenciyi Hronika togo chasuPoshukova grupa Yevshan bilya mogili sichovih strilciv u Yavorovi 1987 Vechir pam yati B I Antonicha Vistupaye Igor Kalinec 1987 Vechir pam yati B I Antonicha Spivaye Volodimir Koreckij 1987 Vechir pam yati B I Antonicha Virshi chitaye Viktor Neborak 1987 Vechir pam yati B I Antonicha Spivaye Yurij Morozov 1987 Vechir pam yati B I Antonicha Vistupaye Yurij Voloshak 1987 Vechir pam yati B I Antonicha Virshi chitaye Vasil Tereshuk 1987 Vechir pam yati B I Antonicha Spivaye Taras Chubaj 1987 Panahida na mogili Pavla Kovzhuna Vistupaye Ivan Grechko 1988 Vechir pam yati Vasilya Stusa Scena z vistavi teatru im Kurbasa 1988 Vertep teatru Kurbasa v gostyah u hudozhnika Volodimira Lobodi 1988 Vidkrittya vistavki gavareckoyi keramiki vidnovlenoyi zusilyami Tovaristva Leva 1988 Gayivki na Velikden organizovani Tovaristva Leva 1988 Vidkrittya vistavki Opanasa Zalivahi V centri Opanas Zalivaha i Yurij Bojko 1988 Vidviduvachi vistavki Opanasa Zalivahi razom z hudozhnikom 1988 Urochiste zasidannya UANTI Vid liva Marta Fatariga Igor Kalinec Valentin Stecyuk Irina Kalinec Stefaniya Shabatura Yevgen Sverstyuk 1989 Yevgen Sverstyuk vruchaye premiyu im Stusa Opanasovi Zalivasi 1989 Volodimir Kuchinskij otrimuye premiyu im V Stusa dlya lvivskogo teatru im Lesya Kurbasa1989 Uchasniki Chervonoyi Ruti na klyumbi u Lvovi 1989PosilannyaAsociaciya nezalezhnoyi tvorchoyi inteligenciyi UANTI prisudila premiyi imeni Vasilya Stusa