Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Брукі́вка, брук (через пол. bruk від сер.-н.-нім. brugge — «міст»), розм. мостова́ — міська дорога або вулиця, вимощена камінням. Роботи з вимощування камінням вулиць, доріг називаються брукуванням чи мощенням.
| Бруківка | |
 | |
| Місце розташування | низ[d] |
|---|---|
 Бруківка у Вікісховищі | |
Історія
Покриття вулиць і доріг каменем відоме з глибокої давнини. Залишки бруків у Месопотамії дозволяють припустити використовування техніки брукування вже в 4000 році до н. е.. Єгиптяни і вавилоняни використовували брук на дорогах для легкого вантажного транспорту. У VII ст. до н. е. у Вавилоні була брукована вулиця для процесій.
У Римській імперії технологія брукування була кардинально вдосконалена. Римляни використали переваги брукованого покриття в будівництві своїх головних доріг і розуміли необхідність тривкої основи бруку. Залежно від стану ґрунту вони обирали один з двох способів. У багнистій місцевості встановлювалися тримні конструкції з поздовжніх і поперечних колод, на яких надалі влаштовували брук. Якщо ж дорога проходила по твердому ґрунту, робітники насипали спочатку грубий булижник, потім гравій чи гальку, і нарешті пісок. На піщаній укладали камені бруку. Базальтові чи вапнякові камені вкладалися у вільному порядку (так звана «дика в'язь»), також влаштовувався для забезпечення стоку води.
У багатих лісом районах (наприклад, у Поліссі) використовували колодяні бруки. У стародавньому Новгороді мостові робили з дерев'яних поздовжніх (плах), покладених на поперечні. Коли така дорога приходила в непридатність, поверх неї робили новий настил.
У Києві мостова ХІ-ХІІ століть виявлена поблизу Львівської площі. Кам'яна бруківка уперше з'явилася 1842 року на вулицях Московській і Проваллі (Печерськ), Олександрівській (біля Царського саду), Софіївській. Камінь для бруківки доставлявся Дніпром з Мінської губернії. Згідно з переписом 1874 р., у Києві найбільше було забруковано вулиць у Дворцовій і Старокиївській частинах міста. На початку XX ст. Мостовий комітет вирішив укладати бруківки з гранітних кубиків на бетонній основі. Граніт можна було придбати лише за кордоном. 1910 року Міністерство внутрішніх справ дозволило Києву купити у Швеції 1 тис. кв. сажнів гранітних кубиків.
У Львові брукування Ринкової площі, головних вулиць міста завершили 1452 року, а всіх вулиць до 1487 року. Також у місті були кам'яні широкі тротуари, де могли одночасно пройти 4 людини. На брукування нових вулиць міста 1891 року міська рада призначила 600 000 золотих ринських.
У Москві лише центральні вулиці були замощені «колодяною мостовою», які так і називали: «великі мостові вулиці». Їх робили як з простих колод (обтесаних зверху чи покритих дошками), так і з брусів (на найважливіших царських проїздах). 1692 року починається заміна дерев'яних мостових на кам'яні, а в 1785 році дерев'яні мостові у містах Російської імперії забороняються. Обов'язок власників розташованих поблизу будинків стежити за станом бруків (мостова повинність) була однією з міщанських повинностей (у сільських районах так називався обов'язок доглядати мости).
При мощенні округлим каменем створюється нежорстке дорожнє покриття, і в 1928 році такий брук визнано анахронізмом. У Московській, Владимирській, Ярославській, Костромській, Нижньогородській і ін. губерніях мало каменю, тому з 1928 року доводилось думати про клінкер, а 5 клінкерних заводів були в Україні й Білорусі.
Влаштування
Звичайним матеріалом для бруку був камінь: як круглий необроблений (булижник), так і спеціальні відшліфовані плитки (брущатка), штучний камінь — цегла, клінкер, трилінка.
Порівняно з щебеневим покриттям бруковане має більшу міцність і непроникність, на ньому утворюється менше болота й пилу. У Російській імперії XIX — початку XX частіше за все використовували звичайний необроблений бруковий камінь — з огляду дешевизни. Брук з дуже великого кругляку був надто труським, тому цей матеріал використовували лише для укріплення відкосів від розмиву. Для проїжджої частини використовували середній і дрібний кругляк (17-22 см завдовжки). Для рівномірного розподілу тиску на ґрунт, відводу води й більшої міцності камені укладали на основу з піску, хрящу, щебеню чи бетону. Укладання мало бути якомога щільнішим, для укріплення каміння в наданому положенні використовували пісок. Матеріал сортувався таким чином, щоб камені найбільшого розміру приходилися на ту частину дороги, що зазнаватиме найбільших навантажень, а дрібний кругляк — по боках. При вистиланні бруку кругляк уколочували трамбівками, проміжки між каменями защебенювали і знову утрамбовували. Закінчену бруківку засипали зернистим піском чи хрящем, який під дією дощу остаточно заповнював шпари. Внаслідок шкідливих впливів води, низьких температур і зносу бруковий камінь з часом розладнується. Для збільшення міцності вдавалися до влаштування подвійних бруків: нижній ряд з великих кругляків, поверх нього на другій піщаній подушці верхній ряд з середнього і дрібного каміння. У невеликих південнофранцузьких містах верхівки каменів підрівнювали для зручності проїзду. У Німеччині для брукування використовували відколоті камені (у Російській імперії такий брук траплявся у Прибалтиці, завдяки чому отримав назву «ризького»).
Бруківку з брущатки укладають на щебеневу чи бетонну основу, шви між плитками засипають піском чи заливають цементним розчином (рідше асфальтом).
Інше
- Характерна поверхня деяких ділянок пустель, викликана накопиченням великих уламків гірських порід, отримала назву «пустельна бруківка».
- Замощення або теселяція — розбиття площини на багатокутники без пропусків і перекриттів, що нагадує брукування.
Див. також
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Бруківка |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бруківка |
Примітки
- Бруківка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Брук // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Мостовий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Брукувати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Мостити // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Horst Mentlein. Pflaster Atlas. — Köln : Rudolf Müller Verlag, 2007. — С. 9. — . (нім.)
- Eduard Zirklerin. Asphalt, ein Werkstoff durch die Jahrtausende. — Isernhagen : Giesel Verlag, 2001. — С. 82. — . (нім.)
- . Die Siebzig Weltwunder. — München : Frederking & Thaler Verlag, 2004. — С. 240. — . (нім.)
- Microsoft Corporation: Microsoft Encarta Professional 2003. Artikel: Römerstraßen
- Бревенчатые мостовые // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Мостова, 12—13 ст. [ 31 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Звід Історії Пам'яток Києва
- ЦдіаК, ф. 533, оп. 3, спр. 119, с. 1–2.
- ЦдіаК, ф. 533, оп. 3, спр. 1062
- Перепись 1874. доклад с. в. Завойко в Юго-Западном отделении Географического общества, с. 28
- ЦдіаК, ф. 442, оп. 661, спр. 234, арк. 2–7, 27–28, 52
- Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д. Д. Благой, В. А. Варсанофьева, Б. А. Воронцов-Вельяминов, П. А. Генкель и др.; гл. редактор: А. И. Маркушевич; научн.редакторы: С. Д. Сказкин, М. В. Нечкина, Н. П. Кузин, А. В. Ефимов, А. И. Стражев, А. Г. Бокщанин;, зам. Гл.редактора: П. А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:254)
- Мостовая // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Мостовая повинность // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
- проф. Д.Крынин. Мостовые Москвы // «За рулем» — 1928. — № 5 (с.: 26-28)
- проф. Д.Крынин. Типы дорог в СРСР в ближайшем будущем // «За рулем» — 1928. — № 3.(с.: 28-29)
- С.Якимов. Дорожное строительство за границей и у нас // «За рулем» — 1928. — № 4. (с.: 15-17)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bruki vka bruk cherez pol bruk vid ser n nim brugge mist rozm mostova miska doroga abo vulicya vimoshena kaminnyam Roboti z vimoshuvannya kaminnyam vulic dorig nazivayutsya brukuvannyam chi moshennyam BrukivkaMisce roztashuvannyaniz d Brukivka u VikishovishiBrukivka z brushatki Visoke Mito ChehiyaNe plutati z Brushatka U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bruk U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mostova IstoriyaBruk z bagatokutnih kameniv u Gerkulanumi Pokrittya vulic i dorig kamenem vidome z glibokoyi davnini Zalishki brukiv u Mesopotamiyi dozvolyayut pripustiti vikoristovuvannya tehniki brukuvannya vzhe v 4000 roci do n e Yegiptyani i vavilonyani vikoristovuvali bruk na dorogah dlya legkogo vantazhnogo transportu U VII st do n e u Vaviloni bula brukovana vulicya dlya procesij Brukivka pid asfaltovim pokrittyam Nyu Bedford shtat Massachusets U Rimskij imperiyi tehnologiya brukuvannya bula kardinalno vdoskonalena Rimlyani vikoristali perevagi brukovanogo pokrittya v budivnictvi svoyih golovnih dorig i rozumili neobhidnist trivkoyi osnovi bruku Zalezhno vid stanu gruntu voni obirali odin z dvoh sposobiv U bagnistij miscevosti vstanovlyuvalisya trimni konstrukciyi z pozdovzhnih i poperechnih kolod na yakih nadali vlashtovuvali bruk Yaksho zh doroga prohodila po tverdomu gruntu robitniki nasipali spochatku grubij bulizhnik potim gravij chi galku i nareshti pisok Na pishanij ukladali kameni bruku Bazaltovi chi vapnyakovi kameni vkladalisya u vilnomu poryadku tak zvana dika v yaz takozh vlashtovuvavsya dlya zabezpechennya stoku vodi U bagatih lisom rajonah napriklad u Polissi vikoristovuvali kolodyani bruki U starodavnomu Novgorodi mostovi robili z derev yanih pozdovzhnih plah pokladenih na poperechni Koli taka doroga prihodila v nepridatnist poverh neyi robili novij nastil U Kiyevi mostova HI HII stolit viyavlena poblizu Lvivskoyi ploshi Kam yana brukivka upershe z yavilasya 1842 roku na vulicyah Moskovskij i Provalli Pechersk Oleksandrivskij bilya Carskogo sadu Sofiyivskij Kamin dlya brukivki dostavlyavsya Dniprom z Minskoyi guberniyi Zgidno z perepisom 1874 r u Kiyevi najbilshe bulo zabrukovano vulic u Dvorcovij i Starokiyivskij chastinah mista Na pochatku XX st Mostovij komitet virishiv ukladati brukivki z granitnih kubikiv na betonnij osnovi Granit mozhna bulo pridbati lishe za kordonom 1910 roku Ministerstvo vnutrishnih sprav dozvolilo Kiyevu kupiti u Shveciyi 1 tis kv sazhniv granitnih kubikiv U Lvovi brukuvannya Rinkovoyi ploshi golovnih vulic mista zavershili 1452 roku a vsih vulic do 1487 roku Takozh u misti buli kam yani shiroki trotuari de mogli odnochasno projti 4 lyudini Na brukuvannya novih vulic mista 1891 roku miska rada priznachila 600 000 zolotih rinskih U Moskvi lishe centralni vulici buli zamosheni kolodyanoyu mostovoyu yaki tak i nazivali veliki mostovi vulici Yih robili yak z prostih kolod obtesanih zverhu chi pokritih doshkami tak i z brusiv na najvazhlivishih carskih proyizdah 1692 roku pochinayetsya zamina derev yanih mostovih na kam yani a v 1785 roci derev yani mostovi u mistah Rosijskoyi imperiyi zaboronyayutsya Obov yazok vlasnikiv roztashovanih poblizu budinkiv stezhiti za stanom brukiv mostova povinnist bula odniyeyu z mishanskih povinnostej u silskih rajonah tak nazivavsya obov yazok doglyadati mosti Pri moshenni okruglim kamenem stvoryuyetsya nezhorstke dorozhnye pokrittya i v 1928 roci takij bruk viznano anahronizmom U Moskovskij Vladimirskij Yaroslavskij Kostromskij Nizhnogorodskij i in guberniyah malo kamenyu tomu z 1928 roku dovodilos dumati pro klinker a 5 klinkernih zavodiv buli v Ukrayini j Bilorusi VlashtuvannyaBrukuvannya bulizhnikom Brukivka z rivno vikladenih ryadiv bulizhniku tak zvana calade v Avinjoni Zvichajnim materialom dlya bruku buv kamin yak kruglij neobroblenij bulizhnik tak i specialni vidshlifovani plitki brushatka shtuchnij kamin cegla klinker trilinka Porivnyano z shebenevim pokrittyam brukovane maye bilshu micnist i neproniknist na nomu utvoryuyetsya menshe bolota j pilu U Rosijskij imperiyi XIX pochatku XX chastishe za vse vikoristovuvali zvichajnij neobroblenij brukovij kamin z oglyadu deshevizni Bruk z duzhe velikogo kruglyaku buv nadto truskim tomu cej material vikoristovuvali lishe dlya ukriplennya vidkosiv vid rozmivu Dlya proyizhdzhoyi chastini vikoristovuvali serednij i dribnij kruglyak 17 22 sm zavdovzhki Dlya rivnomirnogo rozpodilu tisku na grunt vidvodu vodi j bilshoyi micnosti kameni ukladali na osnovu z pisku hryashu shebenyu chi betonu Ukladannya malo buti yakomoga shilnishim dlya ukriplennya kaminnya v nadanomu polozhenni vikoristovuvali pisok Material sortuvavsya takim chinom shob kameni najbilshogo rozmiru prihodilisya na tu chastinu dorogi sho zaznavatime najbilshih navantazhen a dribnij kruglyak po bokah Pri vistilanni bruku kruglyak ukolochuvali trambivkami promizhki mizh kamenyami zashebenyuvali i znovu utrambovuvali Zakinchenu brukivku zasipali zernistim piskom chi hryashem yakij pid diyeyu doshu ostatochno zapovnyuvav shpari Vnaslidok shkidlivih vpliviv vodi nizkih temperatur i znosu brukovij kamin z chasom rozladnuyetsya Dlya zbilshennya micnosti vdavalisya do vlashtuvannya podvijnih brukiv nizhnij ryad z velikih kruglyakiv poverh nogo na drugij pishanij podushci verhnij ryad z serednogo i dribnogo kaminnya U nevelikih pivdennofrancuzkih mistah verhivki kameniv pidrivnyuvali dlya zruchnosti proyizdu U Nimechchini dlya brukuvannya vikoristovuvali vidkoloti kameni u Rosijskij imperiyi takij bruk traplyavsya u Pribaltici zavdyaki chomu otrimav nazvu rizkogo Brukivku z brushatki ukladayut na shebenevu chi betonnu osnovu shvi mizh plitkami zasipayut piskom chi zalivayut cementnim rozchinom ridshe asfaltom InsheHarakterna poverhnya deyakih dilyanok pustel viklikana nakopichennyam velikih ulamkiv girskih porid otrimala nazvu pustelna brukivka Zamoshennya abo teselyaciya rozbittya ploshini na bagatokutniki bez propuskiv i perekrittiv sho nagaduye brukuvannya Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu BrukivkaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BrukivkaBrushatka Lvivska brukivka Portugalskij trotuar Pustelna brukivkaPrimitkiBrukivka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Bruk Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Mostovij Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Brukuvati Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Mostiti Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Horst Mentlein Pflaster Atlas Koln Rudolf Muller Verlag 2007 S 9 ISBN 978 3 481 02347 8 nim Eduard Zirklerin Asphalt ein Werkstoff durch die Jahrtausende Isernhagen Giesel Verlag 2001 S 82 ISBN 3 87852 010 7 nim Die Siebzig Weltwunder Munchen Frederking amp Thaler Verlag 2004 S 240 ISBN 3 89405 524 3 nim Microsoft Corporation Microsoft Encarta Professional 2003 Artikel Romerstrassen Brevenchatye mostovye Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Mostova 12 13 st 31 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Zvid Istoriyi Pam yatok Kiyeva CdiaK f 533 op 3 spr 119 s 1 2 CdiaK f 533 op 3 spr 1062 Perepis 1874 doklad s v Zavojko v Yugo Zapadnom otdelenii Geograficheskogo obshestva s 28 CdiaK f 442 op 661 spr 234 ark 2 7 27 28 52 Detskaya enciklopediya dlya srednego i starshego vozrasta Tom 7 Iz istorii chelovecheskogo obshestva Gl redakciya D D Blagoj V A Varsanofeva B A Voroncov Velyaminov P A Genkel i dr gl redaktor A I Markushevich nauchn redaktory S D Skazkin M V Nechkina N P Kuzin A V Efimov A I Strazhev A G Bokshanin zam Gl redaktora P A Michurin Izd Akademii pedagogicheskih nauk RSFSR Moskva 1961 S 621 s 254 Mostovaya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Mostovaya povinnost Malyj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 4 t SPb 1907 1909 ros prof D Krynin Mostovye Moskvy Za rulem 1928 5 s 26 28 prof D Krynin Tipy dorog v SRSR v blizhajshem budushem Za rulem 1928 3 s 28 29 S Yakimov Dorozhnoe stroitelstvo za granicej i u nas Za rulem 1928 4 s 15 17