Не плутати з Бланкою Ланкастерською 1342 1368 У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бланка значення Бла н

Не плутати з Бланкою Ланкастерською (1342—1368).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бланка (значення).

Бла́нка Ланка́стерська (англ. Blanche of Lancaster; близько 1305 — до 10 липня 1380) — англійська аристократка, дочка та Матильди Чаворт, дружина . Залишилася бездітною, пережила чоловіка на 30 років. У 1350-х роках стався конфлікт між Бланкою та єпископом Ілі Томасом Лайлом, у якому суд став на бік баронеси.

Бланка Ланкастерська
англ. Blanche of Lancaster

баронеса Вейк (за чоловіком)

6 червня 1317 — 1349

Народження:

близько 1305

Смерть:

до 10 липня 1380

Рід:

Плантагенети

Батько:

^[en]

Мати:

Матильда Чаворт

Шлюб:

^[en]

Життєпис

Належала до молодшої гілки англійського королівського дому Плантагенетів. Друга дитина і старша дочка , 3-го графа Ланкастера і 3-го графа Лестера, онука короля Генріха III, від шлюбу з Матильдою (Мод) де Чаворт; всього в цьому шлюбі народилися шість дочок і один син. Бланка народилася приблизно 1305 року.

До 9 жовтня 1316 батько видав її без дозволу короля Едуарда II (свого двоюрідного брата) за — сина , і Джоан Фієнн. Едуард, дізнавшись про це, розлютився, але пізніше пом'якшав і дозволив Вейку прийняти батьківську спадщину — чималі землі в Лінкольнширі й Камберленді та титул. Так Бланка стала баронесою Вейк із Лідделла.

У правління Едуарда III Томас Вейк увійшов до найближчого оточення короля і завжди мав його прихильність; це було пов'язано у тому числі й зі свояцтвом між Томасом та Едуардом, яке виникло завдяки шлюбу першого з Бланкою — троюрідною сестрою другого. Барон помер 1349 року. Бланка залишилася бездітною, а тому землі та титул Вейків перейшли до сестри Томаса та її нащадків, графів Кент. Баронеса як «вдовину частку» отримала в довічне володіння замок Бурн у Лінкольнширі та інші маєтки.

У наступні роки між нею і єпископом Ілі Томасом Лайлом стався конфлікт, який переріс у довгу й запеклу суперечку: люди єпископа грабували і спалювали маєтки, що належали Бланці, нападали на її васалів. Одного з останніх, Вільяма Голма, було вбито. Баронеса звернулася до королівського суду, той визнав Лайла винним у завданні їй серйозної шкоди і зобов'язав виплатити компенсацію.

У квітні 1372 баронеса отримала опіку над своїм троюрідним племінником, онуком Джоан Ланкастерської Джоном Моубреєм, і його великими володіннями, що включали землі Моубреїв і Сегрейвів.

Померла до 10 липня 1380 року. Похована в церкві Братів Менших у Стемфорді (Лінкольншир).

Генеалогія

Примітки

Lady Blanche of Lancaster. www.thepeerage.com. Процитовано 25 березня 2023.
Weir, 1999, p. 76.
Ormrod, 2004.
Mortimer, 2008, p. 318.
Cokayne, 1936, p. 780.

Література

Cokayne, George E. (1936). Gibbs, V. E. (ред.). The Complete Peerage of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom: Extant, Extinct, or Dormant. Т. 9. London: St Catherine Press.
Mortimer, I. (2008). The Perfect King The Life of Edward III, Father of the English Nation. London: Vintage Books. ISBN .
Ormrod W. Wake, Thomas, second Lord Wake (1298–1349) // Oxford Dictionary of National Biography. — 2004.
Weir A. Britain's Royal Families: The Complete Genealogy. — London : The Bodley Head, 1999.

[thepeerage-1] Lady Blanche of Lancaster. www.thepeerage.com. Процитовано 25 березня 2023.

[FOOTNOTEWeir1999p._76-2] Weir, 1999, p. 76.

[FOOTNOTEOrmrod2004-3] Ormrod, 2004.

[FOOTNOTEMortimer2008p._318-4] Mortimer, 2008, p. 318.

[FOOTNOTECokayne1936p._780-5] Cokayne, 1936, p. 780.