Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Про судові процеси що супроводжують війну див Юридична складова російсько української війни Про реакцію суспільства окре

Міжнародна реакція на російсько-українську війну (2014—2017)

Міжнародна реакція на російсько-українську війну (2014—2017)
Про судові процеси, що супроводжують війну див. Юридична складова російсько-української війни.
Про реакцію суспільства, окремих політиків і організацій див. Реакція суспільства на російську агресію.

Міжнародна реакція на російсько-українську війну з 2014 року — політичні та правові оцінки і рішення міжнародних організацій та політичних інститутів окремих країн стосовно збройної агресії Росії проти України, а також відповідні заходи міжнародної спільноти, викликані агресією Росії проти України.

image
Зустріч очільників країн НАТО та України на Уельському саміті НАТО, Ньюпорт, 2014

Контекст

Збройна агресія у міжнародному праві

Агресія загалом та збройна агресія зокрема — поняття, чітко визначені міжнародним правом, що розглядається як протиправне, пряме чи опосередковане застосування збройної сили однією державою проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави.

Збройна агресія Росії проти України з 2014 року

Збройна агресія Росії проти України відбулась в умовах вакууму влади в Україні, який виник через втечу президента України Віктора Януковича до Росії після тривалого протистояння народу України та владної верхівки України в ході Революції гідності.

Збройна агресія Росії проти України відбулась з порушенням Росією гарантій, наданих Україні, в тому числі Росією, у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, відомих як Будапештський меморандум.

Збройна агресія Росії проти України також відбулась з порушенням ряду договорів між Росією та Україною про дружбу та партнерство.

Звернення України щодо визнання РФ державою-агресором

У січні 2015 році Україна офіційно визнала Росію державою-агресором постановою Верховної Ради «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором».

Міжнародні організації

Рада безпеки ООН

У Вікіджерелах є
Засідання Ради Безпеки ООН (з 2014 р.) (рос.)

Щодо подій на сході України скликалась низка засідань Ради безпеки ООН:

  1. 13 квітня 2014 року.
  2. 22 серпня 2014 року відбулося екстрене засідання РадБезу ООН щодо загострення ситуації в Україні.
  3. 28 серпня 2014 року відбулося екстрене засідання РадБезу ООН, у зв'язку із масовим заходом, 24 серпня 2014 року російських військових на територію України. Екстрене засідання було скликане на прохання України та Литви.
  4. 12 листопада 2014 року (щодо загострення подій і активізації бойових дій на Донбасі та засудження псевдовиборів на підконтрольних бойовикам територіях 2 листопада 2014 року. 25 листопада 2014 року, під час телефонної розмови з Президентом України Порошенком П., Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун заявив, що сьогодні весь світ на боці України.

Генеральна Асамблея ООН

Див. також: Голосування країн за резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо російської окупації Криму

Генеральна Асамблея ООН, де юридично не зобов'язуючі резолюції приймаються більшістю голосів усіх держав, 27 березня 2014 року прийняла резолюцію «Територіальна цілісність України», яка стала основою всіх подальших міжнародно-правових документів з цих питань.

Резолюція Генеральної асамблеї ООН A/RES/68/262 від 27 березня 2014 року «Про підтримку територіальної цілісності України» підтверджує окупацію Росією території Криму Резолюція Генеральної асамблеї ООН від 15 листопада 2016 року «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)» підтверджує окупацію Росією території Криму і порушення Росією прав людей на території Криму..

27 березня 2014 Генеральна Асамблея ООН підтримала територіальну цілісність України, визнавши Крим і Севастополь її невід'ємними частинами. За відповідну резолюцію проголосували 100 країн-членів ООН зі 194. Проти проголосували 11 країн, 58 країн утрималися, решта не брала участі в голосуванні.

Генасамблея також неодноразово висловлювалася про стан з правами людини в окупованому Криму (2016, 2017, 2018, 2019, 2020) та про мілітаризацію регіону (2018, 2019 рр.).

ОБСЄ

Докладніше: Женевська зустріч Україна—ЄС—США—Росія

17 квітня 2014 року в Женеві за участю вищих дипломатичних представників України, ЄС, США та РФ відбулися Чотиристоронні переговори щодо деескалації збройного конфлікту між Російською федерацією та Україною.

Позиція української сторони вимагала від Росії виконання 5 основних вимог:

  1. Припинити підтримку терористів у східних регіонах України;
  2. Відкликати своїх диверсантів звідти;
  3. Відкликати своїх спецпризначенців;
  4. Скасувати рішення Держдуми про дозвіл на використання військ на території України;
  5. Повернути анексований Крим.

За підсумками шестигодинної зустрічі, сторонами узгоджено ряд дипломатичних домовленостей. Російську Федерацію зобов'язано роззброїти свої незаконні озброєні формування та повернути незаконно захоплене майно законним власникам. В свою чергу українська сторона гарантувала амністію учасникам протестів, за винятком тих, кого буде визнано винним у скоєнні тяжких злочинів; та зобов'язалася забезпечити всеохопний, прозорий і відповідальний конституційний процес в країні. Учасники зустрічі рішуче засудили та відкинули всі прояви екстремізму, расизму та релігійної нетерпимості, в тому числі прояви антисемітизму та зобов'язали сторони конфлікту утриматися від будь-яких форм насильства, залякування або провокаційних дій. Питання щодо повернення Автономної Республіки Крим Україні та відведення російських військ на східному українському кордоні не були вирішені.

З метою відстеження імплементації вищезазначених кроків, учасниками переговорів ініційовано створення Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ у складі міжнародних спостерігачів з 57-ми країн, у тому числі і представників Російської Федерації.

НАТО

15 квітня 2014 р. перед початком засідання Ради ЄС на рівні міністрів оборони 28-ми країн-членів ЄС у Люксембурзі Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен звинуватив Росію у причетності до сепаратистських заворушень на сході України. За повідомленням УНІАН він зокрема заявив, що

Поведінка Росії та події на місцях говорять самі за себе. Ми принципово не коментуємо дані розвідки, але я вважаю, що є очевидним, що Росія бере активну участь у цьому.
— Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, 15 квітня 2014.

30 червня 2014 року головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі Філіп Брідлав визнав, що Росія не лише фінансово і матеріально підтримує сепаратистів, але й використовує проти України вбивць-найманців у той час, коли регулярні російські збройні сили полегшують рух бойовиків, обладнання та фінансів через кордон України:.

Російські іррегулярні сили дуже активні у східній Україні. Підтримувані Росією сили активні в східній Україні. І російське фінансування дуже активне на сході України.

У серпні 2014 року Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен у своїй заяві оцінив роль Росії на українському Донбасі як агресора та кваліфікував вторгнення Збройних сил Російської Федерації через східний російсько-український державний кордон як «серйозну ескалацію збройної агресії Росії проти України». Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен засудив вторгнення російського «гуманітарного конвою»:

Ці події виглядають більш тривожним, оскільки вони збігаються з масштабною ескалацією російської військової залученості в Східній Україні з середини серпня 2014 року, в тому числі з використанням російських військ. [..] Крім того, Росія здійснює артилерійські атаки — як з прикордонної території, так і з території України — в даний час використовується проти українських збройних сил
— Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен, серпень 2014.

Генсек НАТО звернув увагу на наявність у бойовиків великої кількості сучасної зброї, «включаючи танки, бронетранспортери і артилерію в сепаратистських груп у Східній Україні».

15 серпня 2014 року Генсек НАТО заявив, що минулої ночі НАТО спостерігало порушення українського кордону військової автоколоною. «Це підтверджує той факт, що ми бачимо постійний приплив зброї та бійців з Росії на Схід України», — заявив Расмуссен. Генсек НАТО також відзначив, що вторгнення бронетехніки недвозначно демонструє, що Росія продовжує дестабілізувати Східну Україну.

image
Зустріч очільників країн НАТО та України. Ньюпорт, 4 вересня 2014.

Трагедія поблизу Іловайська тимчасово паралізувала Антитерористичну операцію в Україні, значно ускладнила і без того не прості українсько-російські відносини та спричинила прийняття країнами Північної Америки і Європи колективних захисних мір проти Росії. З 4 по 5 вересня 2014 року у Ньюпорті Південного Уельсу Великої Британії в ході 26-ї зустрічі глав держав та голів урядів країн-учасниць Північноатлантичного альянсу (НАТО), окрім представників Російської Федерації, було ухвалено рішення про створення Сил швидкого реагування на територіях Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі і Румунії та головної бази і командного центру сил у Великій Британії. Система має за мету підвищити бойову готовність країн Європи у випадку порушення суверенітету та територіальної цілісності країн-учасниць Північноатлантичного Альянсу Російською Федерацією

Докладніше: Уельський саміт НАТО 2014 та Сили реагування НАТО

В листопаді 2016 р. на Парламентській Асамблеї НАТО українському питанню присвятили доповідь, яку виголосив британський парламентарій Лорд Джоплінг. За його словами, Росія продовжує ігнорувати мінські домовленості і не збирається виводити свої війська. Як приклад продемонстрували відео з оглядом російської зброї, яке виявили на Донбасі.

Європейський союз

Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон 13 квітня 2014 р. висловила серйозну стурбованість останніми подіями на сході Україні. Ештон наполегливо порадила Росії «відвести свої війська від кордону України і припинити будь-які подальші дії, спрямовані на дестабілізацію країни». Вона також зазначила, що ЄС високо оцінює зусилля українські влади у проведення своїх операцій щодо забезпечення правопорядку зваженим чином.

У серпні 2014 року лідери ЄС попередили, що Росія зазнає більш жорстких економічних санкцій, ніж раніше вводив ЄС, якщо вона не зможе вивести війська з України. 28 лідерів країн-членів ЄС також опублікували заяву, в якій закликали Росію «негайно вивести всі свої військові активи та сили з України». Пізніше вони засудили дії Росії на саміті в Брюсселі та оголосили новий раунд санкцій.

17 вересня 2014 року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення, «головним сигналом якого став наполегливий заклик до Російської Федерації вивести всі свої війська з території України, включаючи незаконно окуповану територію Автономної Республіки Крим, та утриматись від будь-якої подальшої військової інтервенції в Україну». У МЗС України назвали «безпрецедентним» визнання на офіційному рівні того, що в Україні присутні російські війська. «Безпрецедентним є офіційне визнання у рішенні факту наявності російських збройних сил на території України, що Росія досі продовжує заперечувати», — наголосили в МЗС.

Парламентська асамблея Ради Європи

2 жовтня 2014 року, Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій визнала, що Росія надіслала в Україну регулярні війська.

Резолюція від 27 січня 2015 року «Про гуманітарну ситуацію в Україні та біженців» підтверджує агресію Росії на Донбасі і всебічну підтримку Росією бойовиків на території Донбасу, засуджує окупацію Росією території Криму.

Резолюції ПАРЄ від 9 та 10 квітня 2015 року «Про засудження окупації Росією території Криму та санкції проти Росії».

Резолюція ПАРЄ від 25 червня 2015 року «Про зниклі особи під час конфлікту в Україні» визнає російську агресію в Україні, та повторно підтверджує окупацію Росією Криму.

У червні 2015 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію щодо осіб, зниклих безвісти в Криму та під час українсько-російського протистояння, в якій визнала Росію агресором і окупантом.

Резолюція ПАРЄ від 12 жовтня 2016

Резолюція ПАРЄ затверджена переважною більшістю — 87 проти 11 голосів — поклала на Росію повну відповідальність за дотримання або порушення прав людини як в Криму, так і на Донбасі, а також містить декілька інших критично важливих для України пунктів, які раніше не затверджувалися на рівні міжнародних організацій.

  • По-перше, Парламентська Асамблея глибоко стурбована ситуацією в сфері прав людини в Криму і в самопроголошених «республіках» Донецька та Луганська («ДНР» і «ЛНР»).
  • По-друге, Парламентська Асамблея підтверджує, що анексія Криму Російською Федерацією та військове вторгнення російських збройних сил на сході України порушують міжнародне право та принципи, підтримані Радою Європи.
  • По-третє, «ДНР» та «ЛНР», створені, підтримувані та ефективно контрольовані Російською Федерацію, не є легітимними відповідно до українського чи міжнародного права. Підкреслюється, що «це стосується всіх їхніх „органів влади“, включаючи „суди“, встановлені владою де-факто».
  • По-четверте, відповідно до міжнародного права, Росія, яка де-факто здійснює контроль над цими територіями, несе відповідальність за захист їхнього населення і «повинна гарантувати дотримання прав людини всім жителям Криму та „ДНР“ і „ЛНР“».
  • По-п'яте, констатовано, що стосовно Криму російська військова присутність та ефективний контроль були офіційно визнані російською владою. Стосовно «ДНР» та «ЛНР» ефективний контроль підтверджується добре задокументованою роллю російських військових у взятті під контроль та контролі цих регіонів, попри рішучий опір законної влади України, та повною залежністю «ДНР» і «ЛНР» від матеріально-технічної, фінансової та адміністративної підтримки Росії. ПАРЄ вважає, що «І в Криму, і в зоні конфлікту на Донбасі мали місце і досі мають місце серйозні порушення прав людини, про що свідчать численні доповіді… Ці порушення включають позасудові страти, насильницькі зникнення, тортури та нелюдське і принижуюче гідність поводження, незаконні затримання та надмірні обмеження свободи слова і інформації. Жертви порушень прав людини не мають ефективних національних засобів правового захисту, є свідчення порушень Конвенції щодо неприпустимості расової дискримінації щодо кримських татар в Криму. Сукупний ефект цих репресивних заходів є загрозою для самого існування татарської громади як окремої етнічної, культурної та релігійної групи.»
  • По-шосте, жителі зони конфлікту на Донбасі, по обидва боки від лінії зіткнення, щодня страждають від численних порушень режиму припинення вогню, узгодженого в Мінську. Ці порушення щодня документуються Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ в Україні, незважаючи на обмеження доступу, запроваджене більшою мірою владою де-факто «ДНР» та «ЛНР». Жителі також страждають від переважаючої атмосфери безкарності і загального беззаконня через відсутність законних, діючих державних органів, доступу до правосуддя. Вони також зазнають серйозних соціальних труднощів, які ускладнилися внаслідок посилення обмежувальних заходів, введених українською владою щодо виплат пенсій та соціальної допомоги. Гуманітарна ситуація для окремих в'язнів, терміни ув'язнення яких розпочалися до початку конфлікту (а це більше 5000 осіб в одній лише «ЛНР») є неприйнятною: рішення про їх дострокове звільнення ігноруються, цих осіб залучають до примусової праці, а також застосовують до них різні форми нелюдського поводження. Особи, переміщені з «ДНР» та «ЛНР», стикаються з експропріацією майна, яке вони залишили, внаслідок незаконних вимог з перереєстрації, введених владою де-факто.
  • По-сьоме, що стосується виборів, передбачених Мінськими угодами, Асамблея вважає, що доти, доки поточна ситуація в «ДНР» та «ЛНР», яка характеризується атмосферою небезпеки, залякування і безкарності та відсутності свободи слова та інформації, залишатиметься незмінною, проведення вільних та справедливих виборів в цих регіонах не є можливим.
  • По-восьме, Асамблея вітає дії Спільної групи з розслідування (СГР) та її попередній звіт від 28 вересня 2016 року щодо кримінального розслідування щодо збитого рейсу MH17 на Донбасі. Асамблея бере до уваги висновки СГР щодо того, що MH17 був збитий з території, яка контролювалася проросійськими сепаратистами ракетною системою «Бук», яка була доставлена з РФ та повернута до РФ після запуску ракети. Асамблея закликає всі сторони долучитися до кримінального розслідуванні, щоби привести винних до відповідальності.
  • В Резолюції Асамблея закликає Україну і Росію до відповідних дій на підконтрольних їм територіях щодо дотримання прав людини. ПАРЄ закликає міжнародну спільноту продовжувати приділяти увагу ситуації, пов'язаній з дотриманням прав людини і гуманітарним станом осіб, які проживають на територіях України, не підконтрольних українській владі, і утримуватися від висунення вимог до України, виконання яких буде зміцнювати незаконний статус-кво. Асамблея вирішила продовжувати спостереження за ситуацією в сфері прав людини в зоні конфлікту на Донбасі та в Криму в першочерговому порядку.

Парламентська Асамблея ОБСЄ

У Вікіджерелах є
Резолюції Парламентської асамблеї ОБСЄ (рос.)

1 липня 2014 року на 23-й сесії Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі більшістю голосів ухвалила резолюцію, яка має назву «Очевидне, грубе і невиправлене порушення Гельсінських принципів Російською Федерацією». В резолюції серед іншого зазначається, що «…починаючи з лютого 2014 року, Російська Федерація в рамках своїх відносин з Україною порушила всі десять гельсінських принципів…» і що Росія «продовжує порушувати свої міжнародні зобов'язання з наміром висунути такі ж незаконні домагання на східну частину України, як вона вже чинила раніше і загрожує і надалі чинити стосовно інших держав-учасниць». Тому Парламентська асамблея ОБСЄ вважає:

військову агресію і різні форми примусу, які спрямовані на утиск властивих суверенітету України прав на догоду власним інтересам Російської Федерації, неспровокованими і заснованими на абсолютно безпідставних припущеннях і приводах; заявляє про тверду підтримку суверенітету, політичної незалежності, єдності й територіальної цілісності України, як це визначено Конституцією країни і в її міжнародно-визнаних кордонах.
image

Окрім того у зазначеній резолюції міститься заклик до держав-членів ОБСЄ «відмовлятися від визнання насильницької анексії Криму Російською Федерацією» та висловлюється «жаль з приводу збройного втручання, здійснюваного контрольованими Російською Федерацією силами в Україні…».

У липні 2015 року Парламентська Асамблея ОБСЄ ухвалила резолюцію «Продовження очевидних, грубих і невиправлених порушень Російською Федерацією міжнародних норм і принципів ОБСЄ», в якій визнала військову агресію Росії проти України.

Окремі країни

США

Майкл Макфол, екс-посол США в Росії та радник 44-го Президента США Барака Обами:

Я не бачу виходу з цієї кризи на багато років вперед. Ми застрягнемо в цьому положенні на довгі роки. Путін зображує це як поле боротьби зі злом, з нацистами, з НАТО. З дияволом переговорів не ведуть. Думаю, риторика, яку він використовує, не дозволяє Росії і йому відступити.

3 вересня 2014 року Барак Обама порівняв російську агресію з нацизмом.

Велика Британія

За повідомленням інформаційного агентства Інтерфакс-Україна міністр закордонних справ Великої Британії Вільям Хейг заявив 14 квітня, що за подіями на сході України стоїть Росія, яка хоче дестабілізувати країну і зірвати президентські вибори. Зокрема він зазначив:

Не може бути жодних сумнівів, що це було заплановано Росією: сили, які в цьому беруть участь, добре озброєні, добре підготовлені, добре екіпіровані та скоординовані, поводяться так само, як і російські військові поводилися в Криму.

Німеччина

Ангела Меркель виявила неочікувану для Росії твердість і непохитність щодо російської збройної агресії проти України. Ця непохитність виявилась для Росії тим більше неочікуваною, оскільки Росія послідовно намагалася перетворити Німеччину на центр свого впливу в Західній Європі, надаючи преференції німецькому бізнесу та залучаючи до власних проектів німецьких політиків. Попри все Німеччина взяла на себе ініціативу очільника зусиль країн Західної Європи на припинення російської агресії. Результатом цієї ініціативи стало здійснення єдиної політики ЄС в частині дипломатичного та економічного тиску на Москву та подолання опору ряду країн ЄС, орієнтованих на Росію.

Франція

24 лютого 2022 року Франція засудила агресію Росії проти України. Президент Франції Емманюель Макрон у своїй промові підкреслив відповідальність президента Росії В. Путіна за розв'язання загарбницької війни. Посол Франції в ООН Ніколя де Рів'єр з осудом заявив, що Росія обрала війну. Уряд Франції охарактеризував російську агресію також, як війну. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів ле Дріан 25 лютого 2022 року заявив, що війна є тотальною. 1 березня 2022 року, прем'єр-міністр Жан Кастекс у своїй промові перед парламентом засудив акт війни Росії проти України й підкреслив «хоробрість українського народу». Президент Франції Е. Макрон у своїй промові 24 лютого визнав мужність президента України В. Зеленського, а потім у своєму виступі 2 березня привітав опір українського народу.

7 березня 2022 року, президент Франції засудив цинізм керівництва РФ. Міністр закордонних справ Жан-Ів ле Дріан 17 березня 2022 року наголосив, що Росія лише вдає, що веде перемовини про припинення війни з Україною.

З перших днів війни Франція наполягала на введенні жорстких економічних і фінансових санкцій проти Росії. 1 березня міністр економіки Франції Брюно ле Мер навіть заявив, що ЄС і Франція ведуть «тотальну економічну та фінансову війну» проти Росії. Заступник голови Ради безпеки Росії, екс-президент та колишній прем`єр-міністр країни Дмитро Медведєв відповів на заяву міністра економіки і фінансів Франції Брюно ле Мера, аби той «слідкував за своїми словами» й не забував, що економічні війни в історії людства часто переростали у справжні.

При цьому французьке керівництво продовжує діалог з Росією. 25 березня 2022 року Е. Макрон оголосив про підготовку гуманітарної операції в Маріуполі, яку пропонувалося провести силами ВМС Франції, Туреччини та Греції. 27 березня 2022 року президент Франції дистанціювався від слів Джо Байдена, який назвав В. Путіна «м'ясником». Того ж дня Жан-Ів ле Дріан закликав продовжити діалог з В. Путіним.

9 листопада 2022 року, президент Франції Емманюель Макрон, у промові на військово-морській базі в Тулоні оприлюднив «Національний стратегічний огляд» Франції. В документі було сказано, що «НАТО сьогодні залишається фундаментом і основою колективної безпеки Європи. Для більшості європейських партнерів це стало ще більш очевидним з огляду на повернення на континент війни і тривалого протистояння з Росією». В огляді також було проголошено, що

Через війну в Україні Сполучені Штати знову постали головним чинником європейської безпеки з огляду на масштаби зусиль спрямованих на запевнення, а також військової допомоги Україні

Вже 30 листопада 2022 року, Франція спільно з європейськими та українськими партнерами розпочала роботу зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України, — про це повідомила пресслужба Міністерства закордонних справ Франції. В повідомленні було зазначено:

Для Франції боротьба з безкарністю за злочини, скоєні в Україні під час російської агресії, є пріоритетом. Ми повністю підтримуємо судову систему України та Міжнародний кримінальний суд, які мають юрисдикцію проводити неупереджені, незалежні розслідування, щоб притягнути до відповідальності осіб, відповідальних за такі злочини

Польща

Голова Ради міністрів Польщі Дональд Туск, коментуючи початок проведення антитерористичної операції на сході України, заявив що українська держава повинна діяти рішуче, аби показати, що не сприймає розповсюдження терористичних дій на своїй території. Зокрема, він зазначив::

Путін зупиниться там, де дозволить Україна. Тому Київ має взяти справи у свої руки і сам вирішувати, коли почне боротися за територіальну цілісність країни і які засоби він використовуватиме.

Латвія

25 листопада 2014 року, Міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс визнав факт наявності війни між Україною і Російською Федерацією «Вторгнення Росії в Україну має бути розглянуто Радою безпеки ООН як акт агресії, ООН має відреагувати відповідно, це війна», — зазначив міністр. Раніше, МЗС Литви також засуджує вторгнення РФ в Україні і закликає Росію вивести свої військові сили і озброєння зі сходу України.

Литва

Литва є однією з країн, які найбільш жорстко засудили російську агресію проти України та надають Україні всебічну підтримку, в тому числі — і зброєю. Керівництво Литви неодноразово засвідчило готовність надання Україні всебічної підтримки і надалі.

28 січня 2015 року, колишній голова литовського Сейму Вітаутас Ландсберґіс у своєму інтерв'ю литовському виданню Delfi виказав невдоволення бездіяльністю Заходу щодо ескалації насильства в Східній Україні, а саме боягузтвом Заходу перед Росією. Політик зазначив:

Лицемірство. Може вийти мільйон і сказати: «Я Шарлі». А де той мільйон, який вийде і скаже: «Я дитячий садок Маріуполя»? Немає. Нехай розвалюють цей дитячий садок, тому що за цим стоїть дядько В. Путін, а ми вклоняємося йому. От і все. То велике лицемірство і слабкість духу.

Естонія

21 квітня 2022 року, Естонія першою у світі офіційно визнала дії Росії в Україні геноцидом. Відповідне рішення прийняв парламент країни. "За" проголосували 86 депутатів естонського парламенту. Як було зазначено у заяві парламенту країни (Рійгікогу), в загарбницькій війні Росії проти України виявилися систематичні та масові військові злочини, вчинені російськими збройними силами проти українського народу. Ці злочини ідеологічно направлені політичним і військовим керівництвом Росії, а також державними органами пропаганди. В заяві парламенту також було зазначено, що

Російська Федерація вчинила, зокрема, масові звірства проти мирного населення на тимчасово окупованих територіях, зокрема в містах Буча, Бородянка, Гостомель, Ірпінь та Маріуполь, а також у багатьох інших населених пунктах України. Це вбивства, викрадення, депортації, ув’язнення, осквернення трупів... Рійгікогу також закликає підтримати розслідування російських злочинів і переслідування винних, а з цією метою створити міжнародний суд у співпраці з державами.

24 вересня 2022 року, Естонія офіційно подала до Міжнародного суду (ICJ) заяву про втручання у позов у зв'язку з війною Росії проти України, зокрема, через недотримання Росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Про це повідомила Естонська громадська телерадіомовна компанія. З цього приводу, Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу заявив, що

Естонія разом з іншими учасниками Конвенції про запобігання злочину геноциду хотіла б втрутитися в суперечку між Україною та Росією, оскільки агресія Росії під приводом запобігання та покарання геноциду серйозно підірвала сенс такого жахливого злочину, як геноцид

Італія

Поліція Італії викрила організацію, яка займалася вербуванням найманців для участі у бойових діях на території України на боці самопроголошених «ДНР» та «ЛНР». Під арештом перебувають — італієць Антоніо Катальдо, албанець Олсі Крутані і молдованин Володимир Вербицький. Видано ордери на арешт трьох бойовиків: Андреа Пальмері, Габріеля Каругаті і Массімільяно Каваллері. Серед підозрюваних: Ораціо Ньєрре — італійський активіст, симпатик Росії та засновник організації «Координація солідарності з Донбасом» та її співзасновник — Лука Пінтуаді. Також у матеріалах справи згадується дочка глави російського центру «Росспівробітництво» в Італії — Ірина Осипова.

Ватикан

9 січня 2023 року, Папа Римський Франциск заявив, що війна в Україні, де цивільна територія зазнає "безладного знищення", є «злочином проти Бога та людства», - про це повідомило агентство Reuters. Франциск зробив свої зауваження у своїй щорічній промові перед дипломатами, акредитованими у найменшій у світі незалежній державі Ватикан, з оглядом ситуації у світі, який став неофіційно відомий як його звернення «про стан світу». Франциск говорив про «війну в Україні, з її слідами смерті та руйнування, з її нападами на цивільну інфраструктуру, які спричиняють загибель не лише від обстрілів та актів насильства, але також від голоду та холоду». Він процитував конституцію Ватикану, сказавши, що

будь-який акт війни, спрямований на невибіркове знищення цілих міст або величезних територій з їхніми мешканцями, є злочином проти Бога та людства, який заслуговує твердого та однозначного засудження

Іран

19 січня 2023 року, міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амірабдоллахян в інтерв'ю турецькому громадському міжнародному каналу новин TRT World заявив, що Іран не визнає російську анексію Криму та ще чотирьох областей України. "Ми виступаємо проти війни і переселення людей в Україні. З іншого боку, ми визнаємо суверенітет і територіальну цілісність країн у рамках міжнародного права, і з цієї причини, незважаючи на прекрасні відносини між Тегераном і Москвою, ми не визнаємо відокремлення Криму від України", - сказав іранський дипломат. Також він зазначив:

Ми не визнавали відокремлення Луганської і Донецької областей від України, тому що ми наполягаємо на нашому постійному принципі у міжнародній політиці. Коли ми говоримо, що війна не є рішенням в Україні, ми маємо це на увазі, і ми віримо, що це фундаментальна політика, і ми покладаємось на це.

Див. також

У Вікіджерелах є
Документи міжнародних організацій про ситуацію в Україні з 2014 р.(рос.)

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2016. Процитовано 1 лютого 2017.
  2. Рада безпеки ООН найближчої ночі проведе засідання щодо України [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Радіо Свобода, 13 квітня 2014
  3. . Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 14 лютого 2021.
  4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 лютого 2021.
  5. . Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2021.
  6. Архів оригіналу за 06.02.2015. Процитовано 03.12.2014.
  7. . Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 14 лютого 2021.
  8. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 лютого 2021.
  9. . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 14 лютого 2021.
  10. . Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2021.
  11. . Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2021.
  12. У Радбезі ООН сварили Росію за зброю, «вибори» та висловили занепокоєння [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Радіо Свобода. 13.11.2014
  13. . Українська правда. 27 березня 2014. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 лютого 2015.
  14. . Президент України Петро Порошенко: Офіційне інтернет-представництво. 15 листопада 2015. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 15 жовтня 2016.
  15. . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
  16. . Архів оригіналу за 14 грудня 2014. Процитовано 14 лютого 2021.
  17. Женевська заява від 17 квітня 2014 року [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] Офіційний сайт МЗС України, 17 квітня 2014
  18. Text of Joint Diplomatic Statement on Ukraine [ 9 березня 2021 у Wayback Machine.] // The New York Times, April 17, 2014
  19. U.S. and Russia Agree on Pact to Defuse Ukraine Crisis [ 9 березня 2021 у Wayback Machine.] // The New York Times, April 17, 2014
  20. Генсек НАТО: У заворушеннях на сході України чітко видно руку Москви [ 28 липня 2016 у Wayback Machine.] Українська правда, 15 квітня 2014
  21. Генсек НАТО звинуватив Росію в причетності до заворушень в Україні [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // УНІАН, 15 квітня 2014
  22. . Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 14 лютого 2021.
  23. . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 лютого 2021.
  24. . Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 13 лютого 2021.
  25. John-Thor Dahlburg (5 вересня 2014). (англ.). . Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 6 вересня 2014.
  26. Jonathan Marcus (5 вересня 2014). . BBC News (англ.). BBC. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
  27. . Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 13 лютого 2021.
  28. НАТО посвятило сегодня Украине целый доклад [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  29. . Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 2 лютого 2017.
  30. Ештон наполегливо порадила РФ відвести війська з України [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Українська правда, 13 квітня 2014
  31. . Fox News Channel. 31 August 2014. (англ.)
  32. «How far do EU-US sanctions on Russia go?» [ 13 вересня 2014 у Wayback Machine.]. «BBC News». 15 September 2014. (англ.)
  33. . Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 14 лютого 2021.
  34. . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 14 лютого 2021.
  35. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 лютого 2021.
  36. . Європейська правда. 27 січня 2015. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
  37. . РБК. 9 квітня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 16 лютого 2015.
  38. . ТАСС. 10 квітня 2014. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
  39. . Європейська правда. 27 червня 2015. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
  40. Кремль несе юридичну відповідальність за дії "ДНР" та "ЛНР". Переклад резолюції ПАРЄ. Європейська правда. 12 жовтня 2016. оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 17 лютого 2023.
  41. (рос.) Очевидное, грубое и неисправленное нарушение Хельсинкских принципов Российской Федерацией[недоступне посилання з липня 2019]
  42. . Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 14 лютого 2021.
  43. . Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 14 лютого 2021.
  44. . Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2021.
  45. ПА ОБСЄ визнала факти військової агресії Росії проти України [ 19 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 09.07.2015
  46. Resolution on the Continuation of Clear, Gross and Uncorrected Violations of OSCE Commitments and International Norms by the Russian Federation [ 19 вересня 2021 у Wayback Machine.] // OSCE Parliamentary Assembly (англ.)
  47. . Радіо Свобода. 8 квітня 2015. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 30 травня 2016.
  48. . Українська правда. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 23 квітня 2017.
  49. МЗС Британії: Заворушення в Україні спланувала Росія [ 16 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Українська правда, 14 квітня 2014
  50. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  51. «Політики Франції щодо війни Росії проти України» (аналітична записка)
  52. «Війна в Україні знову показала, що США головний чинник європейської безпеки», кажуть стратеги Франції. 10.11.2022
  53. Війна РФ проти України. Франція заявила про початок роботи зі створення спецтрибуналу. 01.12.2022, 10:05
  54. Туск: Путін зупиниться там, де дозволить Україна [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Українська правда, 13 квітня 2014
  55. Архів оригіналу за 25.11.2014. Процитовано 03.12.2014.
  56. . Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  57. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 14 лютого 2021.
  58. . Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 14 лютого 2021.
  59. Riigikogu tunnistas Venemaa tegevuse Ukrainas genotsiidiks. 21.04.2022, 12:55
  60. Естонія перша у світі офіційно визнала дії Росії в Україні геноцидом. 21.04.2022, 13:29
  61. Естонія визнала війну в Україні геноцидом українського народу. 21.04.2022, 13:42
  62. Estonia submits ICJ declaration over Russian genocide in Ukraine. 24.09.2022, 12:41
  63. Естонія доєдналась до позову України проти РФ в Міжнародному суді щодо геноциду. 24.09.2022, 16:40
  64. . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  65. Pope condemns Iran's use of death penalty against protesters. January 9, 20231:47 PM GMT+2
  66. Папа Римський назвав війну в Україні»злочином проти Бога і людства». 10.01.2023, 02:27
  67. One on One Iranian Foreign Minister Hossein Amir-Abdollahian
  68. Іран не визнає анексію захоплених Росією українських регіонів - глава МЗС. 19.01.2023, 17:51
  69. Іран не визнає анексію Криму та інших окупованих територій України — міністр закордонних справ країни. 19.01.2023, 19:30

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pro sudovi procesi sho suprovodzhuyut vijnu div Yuridichna skladova rosijsko ukrayinskoyi vijni Pro reakciyu suspilstva okremih politikiv i organizacij div Reakciya suspilstva na rosijsku agresiyu Mizhnarodna reakciya na rosijsko ukrayinsku vijnu z 2014 roku politichni ta pravovi ocinki i rishennya mizhnarodnih organizacij ta politichnih institutiv okremih krayin stosovno zbrojnoyi agresiyi Rosiyi proti Ukrayini a takozh vidpovidni zahodi mizhnarodnoyi spilnoti viklikani agresiyeyu Rosiyi proti Ukrayini Zustrich ochilnikiv krayin NATO ta Ukrayini na Uelskomu samiti NATO Nyuport 2014KontekstZbrojna agresiya u mizhnarodnomu pravi Agresiya zagalom ta zbrojna agresiya zokrema ponyattya chitko viznacheni mizhnarodnim pravom sho rozglyadayetsya yak protipravne pryame chi oposeredkovane zastosuvannya zbrojnoyi sili odniyeyu derzhavoyu proti suverenitetu teritorialnoyi cilisnosti chi politichnoyi nezalezhnosti inshoyi derzhavi Zbrojna agresiya Rosiyi proti Ukrayini z 2014 roku Zbrojna agresiya Rosiyi proti Ukrayini vidbulas v umovah vakuumu vladi v Ukrayini yakij vinik cherez vtechu prezidenta Ukrayini Viktora Yanukovicha do Rosiyi pislya trivalogo protistoyannya narodu Ukrayini ta vladnoyi verhivki Ukrayini v hodi Revolyuciyi gidnosti Zbrojna agresiya Rosiyi proti Ukrayini vidbulas z porushennyam Rosiyeyu garantij nadanih Ukrayini v tomu chisli Rosiyeyu u zv yazku z priyednannyam Ukrayini do Dogovoru pro nerozpovsyudzhennya yadernoyi zbroyi vidomih yak Budapeshtskij memorandum Zbrojna agresiya Rosiyi proti Ukrayini takozh vidbulas z porushennyam ryadu dogovoriv mizh Rosiyeyu ta Ukrayinoyu pro druzhbu ta partnerstvo Zvernennya Ukrayini shodo viznannya RF derzhavoyu agresorom U sichni 2015 roci Ukrayina oficijno viznala Rosiyu derzhavoyu agresorom postanovoyu Verhovnoyi Radi Pro Zvernennya Verhovnoyi Radi Ukrayini do Organizaciyi Ob yednanih Nacij Yevropejskogo Parlamentu Parlamentskoyi Asambleyi Radi Yevropi Parlamentskoyi Asambleyi NATO Parlamentskoyi Asambleyi OBSYe Parlamentskoyi Asambleyi GUAM parlamentiv derzhav svitu pro viznannya Rosijskoyi Federaciyi derzhavoyu agresorom Mizhnarodni organizaciyiRada bezpeki OON U Vikidzherelah ye Zasidannya Radi Bezpeki OON z 2014 r ros Shodo podij na shodi Ukrayini sklikalas nizka zasidan Radi bezpeki OON 13 kvitnya 2014 roku 22 serpnya 2014 roku vidbulosya ekstrene zasidannya RadBezu OON shodo zagostrennya situaciyi v Ukrayini 28 serpnya 2014 roku vidbulosya ekstrene zasidannya RadBezu OON u zv yazku iz masovim zahodom 24 serpnya 2014 roku rosijskih vijskovih na teritoriyu Ukrayini Ekstrene zasidannya bulo sklikane na prohannya Ukrayini ta Litvi 12 listopada 2014 roku shodo zagostrennya podij i aktivizaciyi bojovih dij na Donbasi ta zasudzhennya psevdoviboriv na pidkontrolnih bojovikam teritoriyah 2 listopada 2014 roku 25 listopada 2014 roku pid chas telefonnoyi rozmovi z Prezidentom Ukrayini Poroshenkom P Generalnij sekretar OON Pan Gi Mun zayaviv sho sogodni ves svit na boci Ukrayini Generalna Asambleya OON Div takozh Golosuvannya krayin za rezolyuciyi Generalnoyi asambleyi OON shodo rosijskoyi okupaciyi Krimu Generalna Asambleya OON de yuridichno ne zobov yazuyuchi rezolyuciyi prijmayutsya bilshistyu golosiv usih derzhav 27 bereznya 2014 roku prijnyala rezolyuciyu Teritorialna cilisnist Ukrayini yaka stala osnovoyu vsih podalshih mizhnarodno pravovih dokumentiv z cih pitan Rezolyuciya Generalnoyi asambleyi OON A RES 68 262 vid 27 bereznya 2014 roku Pro pidtrimku teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini pidtverdzhuye okupaciyu Rosiyeyu teritoriyi Krimu Rezolyuciya Generalnoyi asambleyi OON vid 15 listopada 2016 roku Situaciya z pravami lyudini v Avtonomnij Respublici Krim i misti Sevastopol Ukrayina pidtverdzhuye okupaciyu Rosiyeyu teritoriyi Krimu i porushennya Rosiyeyu prav lyudej na teritoriyi Krimu 27 bereznya 2014 Generalna Asambleya OON pidtrimala teritorialnu cilisnist Ukrayini viznavshi Krim i Sevastopol yiyi nevid yemnimi chastinami Za vidpovidnu rezolyuciyu progolosuvali 100 krayin chleniv OON zi 194 Proti progolosuvali 11 krayin 58 krayin utrimalisya reshta ne brala uchasti v golosuvanni Genasambleya takozh neodnorazovo vislovlyuvalasya pro stan z pravami lyudini v okupovanomu Krimu 2016 2017 2018 2019 2020 ta pro militarizaciyu regionu 2018 2019 rr OBSYe Dokladnishe Zhenevska zustrich Ukrayina YeS SShA Rosiya 17 kvitnya 2014 roku v Zhenevi za uchastyu vishih diplomatichnih predstavnikiv Ukrayini YeS SShA ta RF vidbulisya Chotiristoronni peregovori shodo deeskalaciyi zbrojnogo konfliktu mizh Rosijskoyu federaciyeyu ta Ukrayinoyu Poziciya ukrayinskoyi storoni vimagala vid Rosiyi vikonannya 5 osnovnih vimog Pripiniti pidtrimku teroristiv u shidnih regionah Ukrayini Vidklikati svoyih diversantiv zvidti Vidklikati svoyih specpriznachenciv Skasuvati rishennya Derzhdumi pro dozvil na vikoristannya vijsk na teritoriyi Ukrayini Povernuti aneksovanij Krim Za pidsumkami shestigodinnoyi zustrichi storonami uzgodzheno ryad diplomatichnih domovlenostej Rosijsku Federaciyu zobov yazano rozzbroyiti svoyi nezakonni ozbroyeni formuvannya ta povernuti nezakonno zahoplene majno zakonnim vlasnikam V svoyu chergu ukrayinska storona garantuvala amnistiyu uchasnikam protestiv za vinyatkom tih kogo bude viznano vinnim u skoyenni tyazhkih zlochiniv ta zobov yazalasya zabezpechiti vseohopnij prozorij i vidpovidalnij konstitucijnij proces v krayini Uchasniki zustrichi rishuche zasudili ta vidkinuli vsi proyavi ekstremizmu rasizmu ta religijnoyi neterpimosti v tomu chisli proyavi antisemitizmu ta zobov yazali storoni konfliktu utrimatisya vid bud yakih form nasilstva zalyakuvannya abo provokacijnih dij Pitannya shodo povernennya Avtonomnoyi Respubliki Krim Ukrayini ta vidvedennya rosijskih vijsk na shidnomu ukrayinskomu kordoni ne buli virisheni Z metoyu vidstezhennya implementaciyi vishezaznachenih krokiv uchasnikami peregovoriv inicijovano stvorennya Specialnoyi monitoringovoyi misiyi OBSYe u skladi mizhnarodnih sposterigachiv z 57 mi krayin u tomu chisli i predstavnikiv Rosijskoyi Federaciyi NATO 15 kvitnya 2014 r pered pochatkom zasidannya Radi YeS na rivni ministriv oboroni 28 mi krayin chleniv YeS u Lyuksemburzi Generalnij sekretar NATO Anders Fog Rasmussen zvinuvativ Rosiyu u prichetnosti do separatistskih zavorushen na shodi Ukrayini Za povidomlennyam UNIAN vin zokrema zayaviv sho Povedinka Rosiyi ta podiyi na miscyah govoryat sami za sebe Mi principovo ne komentuyemo dani rozvidki ale ya vvazhayu sho ye ochevidnim sho Rosiya bere aktivnu uchast u comu Generalnij sekretar NATO Anders Fog Rasmussen 15 kvitnya 2014 30 chervnya 2014 roku golovnokomanduvach OZS NATO v Yevropi Filip Bridlav viznav sho Rosiya ne lishe finansovo i materialno pidtrimuye separatistiv ale j vikoristovuye proti Ukrayini vbivc najmanciv u toj chas koli regulyarni rosijski zbrojni sili polegshuyut ruh bojovikiv obladnannya ta finansiv cherez kordon Ukrayini Rosijski irregulyarni sili duzhe aktivni u shidnij Ukrayini Pidtrimuvani Rosiyeyu sili aktivni v shidnij Ukrayini I rosijske finansuvannya duzhe aktivne na shodi Ukrayini U serpni 2014 roku Generalnij sekretar NATO Anders Fog Rasmussen u svoyij zayavi ociniv rol Rosiyi na ukrayinskomu Donbasi yak agresora ta kvalifikuvav vtorgnennya Zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi cherez shidnij rosijsko ukrayinskij derzhavnij kordon yak serjoznu eskalaciyu zbrojnoyi agresiyi Rosiyi proti Ukrayini Gensek NATO Anders Fog Rasmussen zasudiv vtorgnennya rosijskogo gumanitarnogo konvoyu Ci podiyi viglyadayut bilsh trivozhnim oskilki voni zbigayutsya z masshtabnoyu eskalaciyeyu rosijskoyi vijskovoyi zaluchenosti v Shidnij Ukrayini z seredini serpnya 2014 roku v tomu chisli z vikoristannyam rosijskih vijsk Krim togo Rosiya zdijsnyuye artilerijski ataki yak z prikordonnoyi teritoriyi tak i z teritoriyi Ukrayini v danij chas vikoristovuyetsya proti ukrayinskih zbrojnih sil Generalnij sekretar NATO Anders Fog Rasmussen serpen 2014 Gensek NATO zvernuv uvagu na nayavnist u bojovikiv velikoyi kilkosti suchasnoyi zbroyi vklyuchayuchi tanki bronetransporteri i artileriyu v separatistskih grup u Shidnij Ukrayini 15 serpnya 2014 roku Gensek NATO zayaviv sho minuloyi nochi NATO sposterigalo porushennya ukrayinskogo kordonu vijskovoyi avtokolonoyu Ce pidtverdzhuye toj fakt sho mi bachimo postijnij pripliv zbroyi ta bijciv z Rosiyi na Shid Ukrayini zayaviv Rasmussen Gensek NATO takozh vidznachiv sho vtorgnennya bronetehniki nedvoznachno demonstruye sho Rosiya prodovzhuye destabilizuvati Shidnu Ukrayinu Zustrich ochilnikiv krayin NATO ta Ukrayini Nyuport 4 veresnya 2014 Tragediya poblizu Ilovajska timchasovo paralizuvala Antiteroristichnu operaciyu v Ukrayini znachno uskladnila i bez togo ne prosti ukrayinsko rosijski vidnosini ta sprichinila prijnyattya krayinami Pivnichnoyi Ameriki i Yevropi kolektivnih zahisnih mir proti Rosiyi Z 4 po 5 veresnya 2014 roku u Nyuporti Pivdennogo Uelsu Velikoyi Britaniyi v hodi 26 yi zustrichi glav derzhav ta goliv uryadiv krayin uchasnic Pivnichnoatlantichnogo alyansu NATO okrim predstavnikiv Rosijskoyi Federaciyi bulo uhvaleno rishennya pro stvorennya Sil shvidkogo reaguvannya na teritoriyah Bolgariyi Estoniyi Latviyi Litvi Polshi i Rumuniyi ta golovnoyi bazi i komandnogo centru sil u Velikij Britaniyi Sistema maye za metu pidvishiti bojovu gotovnist krayin Yevropi u vipadku porushennya suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti krayin uchasnic Pivnichnoatlantichnogo Alyansu Rosijskoyu Federaciyeyu Dokladnishe Uelskij samit NATO 2014 ta Sili reaguvannya NATO V listopadi 2016 r na Parlamentskij Asambleyi NATO ukrayinskomu pitannyu prisvyatili dopovid yaku vigolosiv britanskij parlamentarij Lord Dzhopling Za jogo slovami Rosiya prodovzhuye ignoruvati minski domovlenosti i ne zbirayetsya vivoditi svoyi vijska Yak priklad prodemonstruvali video z oglyadom rosijskoyi zbroyi yake viyavili na Donbasi Yevropejskij soyuz Verhovnij predstavnik Yevropejskogo Soyuzu iz zakordonnih sprav i politiki bezpeki Ketrin Eshton 13 kvitnya 2014 r vislovila serjoznu sturbovanist ostannimi podiyami na shodi Ukrayini Eshton napoleglivo poradila Rosiyi vidvesti svoyi vijska vid kordonu Ukrayini i pripiniti bud yaki podalshi diyi spryamovani na destabilizaciyu krayini Vona takozh zaznachila sho YeS visoko ocinyuye zusillya ukrayinski vladi u provedennya svoyih operacij shodo zabezpechennya pravoporyadku zvazhenim chinom U serpni 2014 roku lideri YeS poperedili sho Rosiya zaznaye bilsh zhorstkih ekonomichnih sankcij nizh ranishe vvodiv YeS yaksho vona ne zmozhe vivesti vijska z Ukrayini 28 lideriv krayin chleniv YeS takozh opublikuvali zayavu v yakij zaklikali Rosiyu negajno vivesti vsi svoyi vijskovi aktivi ta sili z Ukrayini Piznishe voni zasudili diyi Rosiyi na samiti v Bryusseli ta ogolosili novij raund sankcij 17 veresnya 2014 roku Komitet ministriv Radi Yevropi uhvaliv rishennya golovnim signalom yakogo stav napoleglivij zaklik do Rosijskoyi Federaciyi vivesti vsi svoyi vijska z teritoriyi Ukrayini vklyuchayuchi nezakonno okupovanu teritoriyu Avtonomnoyi Respubliki Krim ta utrimatis vid bud yakoyi podalshoyi vijskovoyi intervenciyi v Ukrayinu U MZS Ukrayini nazvali bezprecedentnim viznannya na oficijnomu rivni togo sho v Ukrayini prisutni rosijski vijska Bezprecedentnim ye oficijne viznannya u rishenni faktu nayavnosti rosijskih zbrojnih sil na teritoriyi Ukrayini sho Rosiya dosi prodovzhuye zaperechuvati nagolosili v MZS Parlamentska asambleya Radi Yevropi 2 zhovtnya 2014 roku Parlamentska asambleya Radi Yevropi uhvalila rezolyuciyu v yakij viznala sho Rosiya nadislala v Ukrayinu regulyarni vijska Rezolyuciya vid 27 sichnya 2015 roku Pro gumanitarnu situaciyu v Ukrayini ta bizhenciv pidtverdzhuye agresiyu Rosiyi na Donbasi i vsebichnu pidtrimku Rosiyeyu bojovikiv na teritoriyi Donbasu zasudzhuye okupaciyu Rosiyeyu teritoriyi Krimu Rezolyuciyi PARYe vid 9 ta 10 kvitnya 2015 roku Pro zasudzhennya okupaciyi Rosiyeyu teritoriyi Krimu ta sankciyi proti Rosiyi Rezolyuciya PARYe vid 25 chervnya 2015 roku Pro znikli osobi pid chas konfliktu v Ukrayini viznaye rosijsku agresiyu v Ukrayini ta povtorno pidtverdzhuye okupaciyu Rosiyeyu Krimu U chervni 2015 roku Parlamentska Asambleya Radi Yevropi uhvalila rezolyuciyu shodo osib zniklih bezvisti v Krimu ta pid chas ukrayinsko rosijskogo protistoyannya v yakij viznala Rosiyu agresorom i okupantom Rezolyuciya PARYe vid 12 zhovtnya 2016 Rezolyuciya PARYe zatverdzhena perevazhnoyu bilshistyu 87 proti 11 golosiv poklala na Rosiyu povnu vidpovidalnist za dotrimannya abo porushennya prav lyudini yak v Krimu tak i na Donbasi a takozh mistit dekilka inshih kritichno vazhlivih dlya Ukrayini punktiv yaki ranishe ne zatverdzhuvalisya na rivni mizhnarodnih organizacij Po pershe Parlamentska Asambleya gliboko sturbovana situaciyeyu v sferi prav lyudini v Krimu i v samoprogoloshenih respublikah Donecka ta Luganska DNR i LNR Po druge Parlamentska Asambleya pidtverdzhuye sho aneksiya Krimu Rosijskoyu Federaciyeyu ta vijskove vtorgnennya rosijskih zbrojnih sil na shodi Ukrayini porushuyut mizhnarodne pravo ta principi pidtrimani Radoyu Yevropi Po tretye DNR ta LNR stvoreni pidtrimuvani ta efektivno kontrolovani Rosijskoyu Federaciyu ne ye legitimnimi vidpovidno do ukrayinskogo chi mizhnarodnogo prava Pidkreslyuyetsya sho ce stosuyetsya vsih yihnih organiv vladi vklyuchayuchi sudi vstanovleni vladoyu de fakto Po chetverte vidpovidno do mizhnarodnogo prava Rosiya yaka de fakto zdijsnyuye kontrol nad cimi teritoriyami nese vidpovidalnist za zahist yihnogo naselennya i povinna garantuvati dotrimannya prav lyudini vsim zhitelyam Krimu ta DNR i LNR Po p yate konstatovano sho stosovno Krimu rosijska vijskova prisutnist ta efektivnij kontrol buli oficijno viznani rosijskoyu vladoyu Stosovno DNR ta LNR efektivnij kontrol pidtverdzhuyetsya dobre zadokumentovanoyu rollyu rosijskih vijskovih u vzyatti pid kontrol ta kontroli cih regioniv popri rishuchij opir zakonnoyi vladi Ukrayini ta povnoyu zalezhnistyu DNR i LNR vid materialno tehnichnoyi finansovoyi ta administrativnoyi pidtrimki Rosiyi PARYe vvazhaye sho I v Krimu i v zoni konfliktu na Donbasi mali misce i dosi mayut misce serjozni porushennya prav lyudini pro sho svidchat chislenni dopovidi Ci porushennya vklyuchayut pozasudovi strati nasilnicki zniknennya torturi ta nelyudske i prinizhuyuche gidnist povodzhennya nezakonni zatrimannya ta nadmirni obmezhennya svobodi slova i informaciyi Zhertvi porushen prav lyudini ne mayut efektivnih nacionalnih zasobiv pravovogo zahistu ye svidchennya porushen Konvenciyi shodo nepripustimosti rasovoyi diskriminaciyi shodo krimskih tatar v Krimu Sukupnij efekt cih represivnih zahodiv ye zagrozoyu dlya samogo isnuvannya tatarskoyi gromadi yak okremoyi etnichnoyi kulturnoyi ta religijnoyi grupi Po shoste zhiteli zoni konfliktu na Donbasi po obidva boki vid liniyi zitknennya shodnya strazhdayut vid chislennih porushen rezhimu pripinennya vognyu uzgodzhenogo v Minsku Ci porushennya shodnya dokumentuyutsya Specialnoyu monitoringovoyu misiyeyu OBSYe v Ukrayini nezvazhayuchi na obmezhennya dostupu zaprovadzhene bilshoyu miroyu vladoyu de fakto DNR ta LNR Zhiteli takozh strazhdayut vid perevazhayuchoyi atmosferi bezkarnosti i zagalnogo bezzakonnya cherez vidsutnist zakonnih diyuchih derzhavnih organiv dostupu do pravosuddya Voni takozh zaznayut serjoznih socialnih trudnoshiv yaki uskladnilisya vnaslidok posilennya obmezhuvalnih zahodiv vvedenih ukrayinskoyu vladoyu shodo viplat pensij ta socialnoyi dopomogi Gumanitarna situaciya dlya okremih v yazniv termini uv yaznennya yakih rozpochalisya do pochatku konfliktu a ce bilshe 5000 osib v odnij lishe LNR ye neprijnyatnoyu rishennya pro yih dostrokove zvilnennya ignoruyutsya cih osib zaluchayut do primusovoyi praci a takozh zastosovuyut do nih rizni formi nelyudskogo povodzhennya Osobi peremisheni z DNR ta LNR stikayutsya z ekspropriaciyeyu majna yake voni zalishili vnaslidok nezakonnih vimog z perereyestraciyi vvedenih vladoyu de fakto Po some sho stosuyetsya viboriv peredbachenih Minskimi ugodami Asambleya vvazhaye sho doti doki potochna situaciya v DNR ta LNR yaka harakterizuyetsya atmosferoyu nebezpeki zalyakuvannya i bezkarnosti ta vidsutnosti svobodi slova ta informaciyi zalishatimetsya nezminnoyu provedennya vilnih ta spravedlivih viboriv v cih regionah ne ye mozhlivim Po vosme Asambleya vitaye diyi Spilnoyi grupi z rozsliduvannya SGR ta yiyi poperednij zvit vid 28 veresnya 2016 roku shodo kriminalnogo rozsliduvannya shodo zbitogo rejsu MH17 na Donbasi Asambleya bere do uvagi visnovki SGR shodo togo sho MH17 buv zbitij z teritoriyi yaka kontrolyuvalasya prorosijskimi separatistami raketnoyu sistemoyu Buk yaka bula dostavlena z RF ta povernuta do RF pislya zapusku raketi Asambleya zaklikaye vsi storoni doluchitisya do kriminalnogo rozsliduvanni shobi privesti vinnih do vidpovidalnosti V Rezolyuciyi Asambleya zaklikaye Ukrayinu i Rosiyu do vidpovidnih dij na pidkontrolnih yim teritoriyah shodo dotrimannya prav lyudini PARYe zaklikaye mizhnarodnu spilnotu prodovzhuvati pridilyati uvagu situaciyi pov yazanij z dotrimannyam prav lyudini i gumanitarnim stanom osib yaki prozhivayut na teritoriyah Ukrayini ne pidkontrolnih ukrayinskij vladi i utrimuvatisya vid visunennya vimog do Ukrayini vikonannya yakih bude zmicnyuvati nezakonnij status kvo Asambleya virishila prodovzhuvati sposterezhennya za situaciyeyu v sferi prav lyudini v zoni konfliktu na Donbasi ta v Krimu v pershochergovomu poryadku Parlamentska Asambleya OBSYe U Vikidzherelah ye Rezolyuciyi Parlamentskoyi asambleyi OBSYe ros 1 lipnya 2014 roku na 23 j sesiyi Parlamentska asambleya Organizaciyi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi bilshistyu golosiv uhvalila rezolyuciyu yaka maye nazvu Ochevidne grube i nevipravlene porushennya Gelsinskih principiv Rosijskoyu Federaciyeyu V rezolyuciyi sered inshogo zaznachayetsya sho pochinayuchi z lyutogo 2014 roku Rosijska Federaciya v ramkah svoyih vidnosin z Ukrayinoyu porushila vsi desyat gelsinskih principiv i sho Rosiya prodovzhuye porushuvati svoyi mizhnarodni zobov yazannya z namirom visunuti taki zh nezakonni domagannya na shidnu chastinu Ukrayini yak vona vzhe chinila ranishe i zagrozhuye i nadali chiniti stosovno inshih derzhav uchasnic Tomu Parlamentska asambleya OBSYe vvazhaye vijskovu agresiyu i rizni formi primusu yaki spryamovani na utisk vlastivih suverenitetu Ukrayini prav na dogodu vlasnim interesam Rosijskoyi Federaciyi nesprovokovanimi i zasnovanimi na absolyutno bezpidstavnih pripushennyah i privodah zayavlyaye pro tverdu pidtrimku suverenitetu politichnoyi nezalezhnosti yednosti j teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini yak ce viznacheno Konstituciyeyu krayini i v yiyi mizhnarodno viznanih kordonah Okrim togo u zaznachenij rezolyuciyi mistitsya zaklik do derzhav chleniv OBSYe vidmovlyatisya vid viznannya nasilnickoyi aneksiyi Krimu Rosijskoyu Federaciyeyu ta vislovlyuyetsya zhal z privodu zbrojnogo vtruchannya zdijsnyuvanogo kontrolovanimi Rosijskoyu Federaciyeyu silami v Ukrayini U lipni 2015 roku Parlamentska Asambleya OBSYe uhvalila rezolyuciyu Prodovzhennya ochevidnih grubih i nevipravlenih porushen Rosijskoyu Federaciyeyu mizhnarodnih norm i principiv OBSYe v yakij viznala vijskovu agresiyu Rosiyi proti Ukrayini Okremi krayiniSShA Majkl Makfol eks posol SShA v Rosiyi ta radnik 44 go Prezidenta SShA Baraka Obami Ya ne bachu vihodu z ciyeyi krizi na bagato rokiv vpered Mi zastryagnemo v comu polozhenni na dovgi roki Putin zobrazhuye ce yak pole borotbi zi zlom z nacistami z NATO Z diyavolom peregovoriv ne vedut Dumayu ritorika yaku vin vikoristovuye ne dozvolyaye Rosiyi i jomu vidstupiti 3 veresnya 2014 roku Barak Obama porivnyav rosijsku agresiyu z nacizmom Velika Britaniya Za povidomlennyam informacijnogo agentstva Interfaks Ukrayina ministr zakordonnih sprav Velikoyi Britaniyi Vilyam Hejg zayaviv 14 kvitnya sho za podiyami na shodi Ukrayini stoyit Rosiya yaka hoche destabilizuvati krayinu i zirvati prezidentski vibori Zokrema vin zaznachiv Ne mozhe buti zhodnih sumniviv sho ce bulo zaplanovano Rosiyeyu sili yaki v comu berut uchast dobre ozbroyeni dobre pidgotovleni dobre ekipirovani ta skoordinovani povodyatsya tak samo yak i rosijski vijskovi povodilisya v Krimu Nimechchina Angela Merkel viyavila neochikuvanu dlya Rosiyi tverdist i nepohitnist shodo rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi proti Ukrayini Cya nepohitnist viyavilas dlya Rosiyi tim bilshe neochikuvanoyu oskilki Rosiya poslidovno namagalasya peretvoriti Nimechchinu na centr svogo vplivu v Zahidnij Yevropi nadayuchi preferenciyi nimeckomu biznesu ta zaluchayuchi do vlasnih proektiv nimeckih politikiv Popri vse Nimechchina vzyala na sebe iniciativu ochilnika zusil krayin Zahidnoyi Yevropi na pripinennya rosijskoyi agresiyi Rezultatom ciyeyi iniciativi stalo zdijsnennya yedinoyi politiki YeS v chastini diplomatichnogo ta ekonomichnogo tisku na Moskvu ta podolannya oporu ryadu krayin YeS oriyentovanih na Rosiyu Franciya 24 lyutogo 2022 roku Franciya zasudila agresiyu Rosiyi proti Ukrayini Prezident Franciyi Emmanyuel Makron u svoyij promovi pidkresliv vidpovidalnist prezidenta Rosiyi V Putina za rozv yazannya zagarbnickoyi vijni Posol Franciyi v OON Nikolya de Riv yer z osudom zayaviv sho Rosiya obrala vijnu Uryad Franciyi oharakterizuvav rosijsku agresiyu takozh yak vijnu Ministr zakordonnih sprav Franciyi Zhan Iv le Drian 25 lyutogo 2022 roku zayaviv sho vijna ye totalnoyu 1 bereznya 2022 roku prem yer ministr Zhan Kasteks u svoyij promovi pered parlamentom zasudiv akt vijni Rosiyi proti Ukrayini j pidkresliv horobrist ukrayinskogo narodu Prezident Franciyi E Makron u svoyij promovi 24 lyutogo viznav muzhnist prezidenta Ukrayini V Zelenskogo a potim u svoyemu vistupi 2 bereznya privitav opir ukrayinskogo narodu 7 bereznya 2022 roku prezident Franciyi zasudiv cinizm kerivnictva RF Ministr zakordonnih sprav Zhan Iv le Drian 17 bereznya 2022 roku nagolosiv sho Rosiya lishe vdaye sho vede peremovini pro pripinennya vijni z Ukrayinoyu Z pershih dniv vijni Franciya napolyagala na vvedenni zhorstkih ekonomichnih i finansovih sankcij proti Rosiyi 1 bereznya ministr ekonomiki Franciyi Bryuno le Mer navit zayaviv sho YeS i Franciya vedut totalnu ekonomichnu ta finansovu vijnu proti Rosiyi Zastupnik golovi Radi bezpeki Rosiyi eks prezident ta kolishnij prem yer ministr krayini Dmitro Medvedyev vidpoviv na zayavu ministra ekonomiki i finansiv Franciyi Bryuno le Mera abi toj slidkuvav za svoyimi slovami j ne zabuvav sho ekonomichni vijni v istoriyi lyudstva chasto pererostali u spravzhni Pri comu francuzke kerivnictvo prodovzhuye dialog z Rosiyeyu 25 bereznya 2022 roku E Makron ogolosiv pro pidgotovku gumanitarnoyi operaciyi v Mariupoli yaku proponuvalosya provesti silami VMS Franciyi Turechchini ta Greciyi 27 bereznya 2022 roku prezident Franciyi distanciyuvavsya vid sliv Dzho Bajdena yakij nazvav V Putina m yasnikom Togo zh dnya Zhan Iv le Drian zaklikav prodovzhiti dialog z V Putinim 9 listopada 2022 roku prezident Franciyi Emmanyuel Makron u promovi na vijskovo morskij bazi v Tuloni oprilyudniv Nacionalnij strategichnij oglyad Franciyi V dokumenti bulo skazano sho NATO sogodni zalishayetsya fundamentom i osnovoyu kolektivnoyi bezpeki Yevropi Dlya bilshosti yevropejskih partneriv ce stalo she bilsh ochevidnim z oglyadu na povernennya na kontinent vijni i trivalogo protistoyannya z Rosiyeyu V oglyadi takozh bulo progolosheno sho Cherez vijnu v Ukrayini Spolucheni Shtati znovu postali golovnim chinnikom yevropejskoyi bezpeki z oglyadu na masshtabi zusil spryamovanih na zapevnennya a takozh vijskovoyi dopomogi Ukrayini Vzhe 30 listopada 2022 roku Franciya spilno z yevropejskimi ta ukrayinskimi partnerami rozpochala robotu zi stvorennya specialnogo tribunalu shodo zlochinu agresiyi Rosiyi proti Ukrayini pro ce povidomila pressluzhba Ministerstva zakordonnih sprav Franciyi V povidomlenni bulo zaznacheno Dlya Franciyi borotba z bezkarnistyu za zlochini skoyeni v Ukrayini pid chas rosijskoyi agresiyi ye prioritetom Mi povnistyu pidtrimuyemo sudovu sistemu Ukrayini ta Mizhnarodnij kriminalnij sud yaki mayut yurisdikciyu provoditi neuperedzheni nezalezhni rozsliduvannya shob prityagnuti do vidpovidalnosti osib vidpovidalnih za taki zlochini Polsha Golova Radi ministriv Polshi Donald Tusk komentuyuchi pochatok provedennya antiteroristichnoyi operaciyi na shodi Ukrayini zayaviv sho ukrayinska derzhava povinna diyati rishuche abi pokazati sho ne sprijmaye rozpovsyudzhennya teroristichnih dij na svoyij teritoriyi Zokrema vin zaznachiv Putin zupinitsya tam de dozvolit Ukrayina Tomu Kiyiv maye vzyati spravi u svoyi ruki i sam virishuvati koli pochne borotisya za teritorialnu cilisnist krayini i yaki zasobi vin vikoristovuvatime Latviya 25 listopada 2014 roku Ministr zakordonnih sprav Latviyi Edgar Rinkevichs viznav fakt nayavnosti vijni mizh Ukrayinoyu i Rosijskoyu Federaciyeyu Vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu maye buti rozglyanuto Radoyu bezpeki OON yak akt agresiyi OON maye vidreaguvati vidpovidno ce vijna zaznachiv ministr Ranishe MZS Litvi takozh zasudzhuye vtorgnennya RF v Ukrayini i zaklikaye Rosiyu vivesti svoyi vijskovi sili i ozbroyennya zi shodu Ukrayini Litva Litva ye odniyeyu z krayin yaki najbilsh zhorstko zasudili rosijsku agresiyu proti Ukrayini ta nadayut Ukrayini vsebichnu pidtrimku v tomu chisli i zbroyeyu Kerivnictvo Litvi neodnorazovo zasvidchilo gotovnist nadannya Ukrayini vsebichnoyi pidtrimki i nadali 28 sichnya 2015 roku kolishnij golova litovskogo Sejmu Vitautas Landsbergis u svoyemu interv yu litovskomu vidannyu Delfi vikazav nevdovolennya bezdiyalnistyu Zahodu shodo eskalaciyi nasilstva v Shidnij Ukrayini a same boyaguztvom Zahodu pered Rosiyeyu Politik zaznachiv Licemirstvo Mozhe vijti miljon i skazati Ya Sharli A de toj miljon yakij vijde i skazhe Ya dityachij sadok Mariupolya Nemaye Nehaj rozvalyuyut cej dityachij sadok tomu sho za cim stoyit dyadko V Putin a mi vklonyayemosya jomu Ot i vse To velike licemirstvo i slabkist duhu Estoniya 21 kvitnya 2022 roku Estoniya pershoyu u sviti oficijno viznala diyi Rosiyi v Ukrayini genocidom Vidpovidne rishennya prijnyav parlament krayini Za progolosuvali 86 deputativ estonskogo parlamentu Yak bulo zaznacheno u zayavi parlamentu krayini Rijgikogu v zagarbnickij vijni Rosiyi proti Ukrayini viyavilisya sistematichni ta masovi vijskovi zlochini vchineni rosijskimi zbrojnimi silami proti ukrayinskogo narodu Ci zlochini ideologichno napravleni politichnim i vijskovim kerivnictvom Rosiyi a takozh derzhavnimi organami propagandi V zayavi parlamentu takozh bulo zaznacheno sho Rosijska Federaciya vchinila zokrema masovi zvirstva proti mirnogo naselennya na timchasovo okupovanih teritoriyah zokrema v mistah Bucha Borodyanka Gostomel Irpin ta Mariupol a takozh u bagatoh inshih naselenih punktah Ukrayini Ce vbivstva vikradennya deportaciyi uv yaznennya oskvernennya trupiv Rijgikogu takozh zaklikaye pidtrimati rozsliduvannya rosijskih zlochiniv i peresliduvannya vinnih a z ciyeyu metoyu stvoriti mizhnarodnij sud u spivpraci z derzhavami 24 veresnya 2022 roku Estoniya oficijno podala do Mizhnarodnogo sudu ICJ zayavu pro vtruchannya u pozov u zv yazku z vijnoyu Rosiyi proti Ukrayini zokrema cherez nedotrimannya Rosiyeyu Konvenciyi pro zapobigannya zlochinu genocidu ta pokarannya za nogo Pro ce povidomila Estonska gromadska teleradiomovna kompaniya Z cogo privodu Ministr zakordonnih sprav Estoniyi Urmas Rejnsalu zayaviv sho Estoniya razom z inshimi uchasnikami Konvenciyi pro zapobigannya zlochinu genocidu hotila b vtrutitisya v superechku mizh Ukrayinoyu ta Rosiyeyu oskilki agresiya Rosiyi pid privodom zapobigannya ta pokarannya genocidu serjozno pidirvala sens takogo zhahlivogo zlochinu yak genocid Italiya Policiya Italiyi vikrila organizaciyu yaka zajmalasya verbuvannyam najmanciv dlya uchasti u bojovih diyah na teritoriyi Ukrayini na boci samoprogoloshenih DNR ta LNR Pid areshtom perebuvayut italiyec Antonio Kataldo albanec Olsi Krutani i moldovanin Volodimir Verbickij Vidano orderi na aresht troh bojovikiv Andrea Palmeri Gabrielya Karugati i Massimilyano Kavalleri Sered pidozryuvanih Oracio Nyerre italijskij aktivist simpatik Rosiyi ta zasnovnik organizaciyi Koordinaciya solidarnosti z Donbasom ta yiyi spivzasnovnik Luka Pintuadi Takozh u materialah spravi zgaduyetsya dochka glavi rosijskogo centru Rosspivrobitnictvo v Italiyi Irina Osipova Vatikan 9 sichnya 2023 roku Papa Rimskij Francisk zayaviv sho vijna v Ukrayini de civilna teritoriya zaznaye bezladnogo znishennya ye zlochinom proti Boga ta lyudstva pro ce povidomilo agentstvo Reuters Francisk zrobiv svoyi zauvazhennya u svoyij shorichnij promovi pered diplomatami akreditovanimi u najmenshij u sviti nezalezhnij derzhavi Vatikan z oglyadom situaciyi u sviti yakij stav neoficijno vidomij yak jogo zvernennya pro stan svitu Francisk govoriv pro vijnu v Ukrayini z yiyi slidami smerti ta rujnuvannya z yiyi napadami na civilnu infrastrukturu yaki sprichinyayut zagibel ne lishe vid obstriliv ta aktiv nasilstva ale takozh vid golodu ta holodu Vin procituvav konstituciyu Vatikanu skazavshi sho bud yakij akt vijni spryamovanij na nevibirkove znishennya cilih mist abo velicheznih teritorij z yihnimi meshkancyami ye zlochinom proti Boga ta lyudstva yakij zaslugovuye tverdogo ta odnoznachnogo zasudzhennya Iran 19 sichnya 2023 roku ministr zakordonnih sprav Iranu Hossejn Amirabdollahyan v interv yu tureckomu gromadskomu mizhnarodnomu kanalu novin TRT World zayaviv sho Iran ne viznaye rosijsku aneksiyu Krimu ta she chotiroh oblastej Ukrayini Mi vistupayemo proti vijni i pereselennya lyudej v Ukrayini Z inshogo boku mi viznayemo suverenitet i teritorialnu cilisnist krayin u ramkah mizhnarodnogo prava i z ciyeyi prichini nezvazhayuchi na prekrasni vidnosini mizh Tegeranom i Moskvoyu mi ne viznayemo vidokremlennya Krimu vid Ukrayini skazav iranskij diplomat Takozh vin zaznachiv Mi ne viznavali vidokremlennya Luganskoyi i Doneckoyi oblastej vid Ukrayini tomu sho mi napolyagayemo na nashomu postijnomu principi u mizhnarodnij politici Koli mi govorimo sho vijna ne ye rishennyam v Ukrayini mi mayemo ce na uvazi i mi virimo sho ce fundamentalna politika i mi pokladayemos na ce Div takozhU Vikidzherelah ye Dokumenti mizhnarodnih organizacij pro situaciyu v Ukrayini z 2014 r ros Gumanitarna ta vijskova dopomoga Ukrayini z 2014 Mizhnarodna koaliciya na pidtrimku Ukrayini Mizhnarodni sankciyi shodo Rosiyi z 2014 Yuridichna skladova rosijsko ukrayinskoyi vijni Mizhnarodno pravovij status DNR ta LNR Mizhnarodna reakciya na rosijsko gruzinsku vijnu 2008 Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 13 grudnya 2016 Procitovano 1 lyutogo 2017 Rada bezpeki OON najblizhchoyi nochi provede zasidannya shodo Ukrayini 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Radio Svoboda 13 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 06 02 2015 Procitovano 03 12 2014 Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 14 lyutogo 2021 U Radbezi OON svarili Rosiyu za zbroyu vibori ta vislovili zanepokoyennya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Radio Svoboda 13 11 2014 Ukrayinska pravda 27 bereznya 2014 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 16 lyutogo 2015 Prezident Ukrayini Petro Poroshenko Oficijne internet predstavnictvo 15 listopada 2015 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 15 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 14 grudnya 2014 Procitovano 14 lyutogo 2021 Zhenevska zayava vid 17 kvitnya 2014 roku 27 listopada 2016 u Wayback Machine Oficijnij sajt MZS Ukrayini 17 kvitnya 2014 Text of Joint Diplomatic Statement on Ukraine 9 bereznya 2021 u Wayback Machine The New York Times April 17 2014 U S and Russia Agree on Pact to Defuse Ukraine Crisis 9 bereznya 2021 u Wayback Machine The New York Times April 17 2014 Gensek NATO U zavorushennyah na shodi Ukrayini chitko vidno ruku Moskvi 28 lipnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 15 kvitnya 2014 Gensek NATO zvinuvativ Rosiyu v prichetnosti do zavorushen v Ukrayini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine UNIAN 15 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 13 lipnya 2014 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 13 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2022 Procitovano 13 lyutogo 2021 John Thor Dahlburg 5 veresnya 2014 angl Arhiv originalu za 6 veresnya 2014 Procitovano 6 veresnya 2014 Jonathan Marcus 5 veresnya 2014 BBC News angl BBC Arhiv originalu za 8 veresnya 2014 Procitovano 8 veresnya 2014 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 13 lyutogo 2021 NATO posvyatilo segodnya Ukraine celyj doklad 21 listopada 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 21 listopada 2016 Procitovano 2 lyutogo 2017 Eshton napoleglivo poradila RF vidvesti vijska z Ukrayini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 13 kvitnya 2014 Fox News Channel 31 August 2014 angl How far do EU US sanctions on Russia go 13 veresnya 2014 u Wayback Machine BBC News 15 September 2014 angl Arhiv originalu za 6 bereznya 2022 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 lyutogo 2021 Yevropejska pravda 27 sichnya 2015 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2015 Procitovano 16 lyutogo 2015 RBK 9 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 16 lyutogo 2015 TASS 10 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2015 Procitovano 16 lyutogo 2015 Yevropejska pravda 27 chervnya 2015 Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 16 lyutogo 2015 Kreml nese yuridichnu vidpovidalnist za diyi DNR ta LNR Pereklad rezolyuciyi PARYe Yevropejska pravda 12 zhovtnya 2016 originalu za 10 travnya 2022 Procitovano 17 lyutogo 2023 ros Ochevidnoe gruboe i neispravlennoe narushenie Helsinkskih principov Rossijskoj Federaciej nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 16 veresnya 2016 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 14 lyutogo 2021 PA OBSYe viznala fakti vijskovoyi agresiyi Rosiyi proti Ukrayini 19 veresnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 09 07 2015 Resolution on the Continuation of Clear Gross and Uncorrected Violations of OSCE Commitments and International Norms by the Russian Federation 19 veresnya 2021 u Wayback Machine OSCE Parliamentary Assembly angl Radio Svoboda 8 kvitnya 2015 Arhiv originalu za 7 travnya 2016 Procitovano 30 travnya 2016 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 4 veresnya 2014 Procitovano 23 kvitnya 2017 MZS Britaniyi Zavorushennya v Ukrayini splanuvala Rosiya 16 kvitnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 14 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 Politiki Franciyi shodo vijni Rosiyi proti Ukrayini analitichna zapiska Vijna v Ukrayini znovu pokazala sho SShA golovnij chinnik yevropejskoyi bezpeki kazhut strategi Franciyi 10 11 2022 Vijna RF proti Ukrayini Franciya zayavila pro pochatok roboti zi stvorennya spectribunalu 01 12 2022 10 05 Tusk Putin zupinitsya tam de dozvolit Ukrayina 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 13 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 25 11 2014 Procitovano 03 12 2014 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 2 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2020 Procitovano 14 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 5 bereznya 2022 Procitovano 14 lyutogo 2021 Riigikogu tunnistas Venemaa tegevuse Ukrainas genotsiidiks 21 04 2022 12 55 Estoniya persha u sviti oficijno viznala diyi Rosiyi v Ukrayini genocidom 21 04 2022 13 29 Estoniya viznala vijnu v Ukrayini genocidom ukrayinskogo narodu 21 04 2022 13 42 Estonia submits ICJ declaration over Russian genocide in Ukraine 24 09 2022 12 41 Estoniya doyednalas do pozovu Ukrayini proti RF v Mizhnarodnomu sudi shodo genocidu 24 09 2022 16 40 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 14 serpnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Pope condemns Iran s use of death penalty against protesters January 9 20231 47 PM GMT 2 Papa Rimskij nazvav vijnu v Ukrayini zlochinom proti Boga i lyudstva 10 01 2023 02 27 One on One Iranian Foreign Minister Hossein Amir Abdollahian Iran ne viznaye aneksiyu zahoplenih Rosiyeyu ukrayinskih regioniv glava MZS 19 01 2023 17 51 Iran ne viznaye aneksiyu Krimu ta inshih okupovanih teritorij Ukrayini ministr zakordonnih sprav krayini 19 01 2023 19 30

Дата публікації:
Топ