Ванкський собор

Ванкський собор також відомий як Собор Святого Христа Всеспасителя — головний храм вірменської церкви в Ірані. Розташований у місті Ісфаган, у вірменському кварталі Нова Джульфа.

Ванкський собор
32°38′05″ пн. ш. 51°39′20″ сх. д. / 32.634888888916663063° пн. ш. 51.65575000002777273° сх. д. / 32.634888888916663063; 51.65575000002777273Координати: 32°38′05″ пн. ш. 51°39′20″ сх. д. / 32.634888888916663063° пн. ш. 51.65575000002777273° сх. д. / 32.634888888916663063; 51.65575000002777273
Тип споруди	собор^[1]^[2] і пам'ятка культури^[3]^[1]^[2]
Розташування	Іран^[3]^[1]^[2], ^d^[3]^[1]
Початок будівництва	1606^[4] і 1655^[4]
Будівельна система	цегла^[1]^[2], штукатурка^[1]^[2] і кахель^[1]^[2]
Стиль	^d^[1]^[2]
Належність	Вірменська апостольська церква^[1]^[5]
Єпархія	^d
Стан	^d^[3]^[1] і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО^[d]^[2]
Оригінальна назва	вірм. Սուրբ Ամենափրկիչ վանք^[6] перс. کلیسای وانک‎^[1]
Присвячення	Ісус Христос^[1]
Ванкський собор (Іран)
Ванкський собор у Вікісховищі

Історія

Собор був побудований між 1606 і 1655 рр., одним з перших, створених у вірменському кварталі Ісфагана Джульфі за указом врегулювання вірменського питання шаха Аббаса I, після чергової з його воєн з Османською імперією. Еклектику собору — контраст християнських і мусульманських стилів — можна пояснити почерговою зміною влади в цьому передмісті Ісфагана: європейські місіонери, найманці, ісламська влада. Можна простежити майже в хронологічному порядку комбінації архітектурних стилів собору в зовнішній і внутрішній обробці. Храм лаконічний зовні, і багатий у внутрішньому оздобленні.

Повна назва — Кафедральний собор Святих Сестер, а слово «ванк» перекладається з вірменського як «монастир» і стало кличним в Ісфагані.

Будівництво

Будівництво, як вважають, почалося в 1606 році і завершено з великими змінами в проекті між 1655 і 1664 роками, під керівництвом архієпископа Давида. Собор складається з куполоподібного святилища, так само, як і перська мечеть, але з істотним додаванням європейського: напіввосьмикутної апсиди вівтаря. Екстер'єр собору викладений відносно сучасною цегляною кладкою і є винятково простим у порівнянні з пишними інтер'єрами храму.

Оздоблення

Стіни храму багато оздоблені поліхромним розписом (фресками), золоченою різьбою та художніми кахлями. Центральний купол розписаний золотом і синьою фарбою, на ньому зображений біблійний сюжет про Створення світу і вигнання людини з Раю. Вітрила склепінь собору прикрашені головами херувимів зі складеними крилами, з виразно проступаючими вірменськими мотивами. Стеля над входом прикрашена витонченими квітковими мотивами в стилі перських мініатюр. Дві смуги розписів прикрашають внутрішні стіни храму: верхня частина зображує події з життя Ісуса, нижня — тортури вірменських мучеників в Османській імперії. У внутрішньому дворику розташована велика автономна дзвіниця, що височіє над могилами християн — православних і протестантів. Могили з написами на вірменській мові також розміщуються вздовж зовнішньої стіни перед входом. В одному кутку двору знаходиться пам'ятник 1915 року, присвячений Геноциду вірмен в Туреччині. Через двір, обличчям до храму розташована будівля бібліотеки і музею.

Собор мав великий вплив на архітектуру і декоративне оздоблення багатьох наступних православних церков у всьому персько-месопотамському регіоні.

Бібліотека

Бібліотека храму містить понад 700 рукописних книг і чимало безцінних та унікальних середньовічних ресурсів на вірменській і європейських мовах для проведення досліджень в історії і мистецтві. У музеї представлені численні експонати з історії собору і вірменської громади в Ісфагані, в тому числі:

• указ шаха Аббаса I 1606 року про створення вірменського кварталу Джульфа;
• кілька указів Аббаса I та його наступників, що засуджують і забороняють втручання або переслідування вірмен і їх майна в кварталі Джульфа:
• історичні друкарські видання, перші друковані книги в Ірані;
• літургійне начиння, облачиння, монстранції, чаші та інші церковні артефакти;
• костюми епохи Сефевідів, гобелени, картини, привезені європейськими та вірменськими купцями, вишивка та інші скарби з торгової спадщини вірменської діаспори;
• етнічні артефакти, що належать вірменській культурі і релігії;
• фотографії, карти, турецькі документи (з перекладом), пов'язані з Геноцидом вірмен 1915 року в Туреччині.

Галерея

• Двір храму. Праворуч - музей.
• Головний фасад.
• Фрески в інтер'єрі храму.
• Фреска «Рай і Пекло».
• Інтер'єр храму.
• Інтер'єр храму.
• Собор
• Вид на околиці навколо собору, 2008.

Дивись також

• Список вірменських храмів Ірану

Посилання

• Фотографії собору, Tishineh [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

1. https://iranarchpedia.ir/entry/15334
2. https://whc.unesco.org/en/tentativelists/6385/
3. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
   d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
4. https://www.researchgate.net/publication/337199346
5. http://www.norjugha.ir/հայոց-եկեղեցիներ/ամենափրկչեան-վանք.html
6. https://www.norjugha.ir/հայոց-եկեղեցիներ/ամենափրկչեան-վանք.html