Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нань-ван (кит. трад.: 赧王; піньїнь: Nan) — останній ван Східної Чжоу, син Шеньцзін-вана. Хоч його правління було найдовшим серед усіх представників династії Чжоу, втім за Нань-вана було втрачено рештки політичного та військового впливу в регіоні. Нань фактично не мав власних володінь, а його держава перебувала під контролем місцевих феодалів.
| Нань-ван | ||
| ||
|---|---|---|
| 314 — 256 до н. е. | ||
| Попередник: | Шеньцзін | |
| Наступник: | Занепад династії | |
| Народження: | 4 століття до н. е. | |
| Смерть: | 256 до н. е. d, Лоян, Китайська імперія[d] | |
| Рід: | Династія Чжоу | |
| Батько: | Шеньцзін-ван | |
Разом з тим, символічна й ритуальна влада Нань-вана залишається спірною. З одного боку місцеві правителі ігнорували владу вана та проголошували себе монархами, а кінець династії вкрай слабко висвітлено у джерелах. Це призвело до припущення, що Нань уже тоді не мав жодної навіть символічної влади. З іншого боку, деякі джерела, зокрема Історичні записи, свідчать, що до самої смерті Нань-вана шанували як Сина Неба. У будь-якому разі останній правитель Чжоу зумів зберегти свою послаблену династію через дипломатію й інтриги впродовж 59 років до самої своєї смерті й переходу влади до Цінь.
Правління
На початку свого правління Нань-ван переніс столицю до міста Ванчен.. Відтоді до володінь Чжоу почали вторгатись різні іноземні володарі. Перший такий напад на Їян здійснили Цінь 307 року до н. е.. Лише завдяки постійним політичним маневрам і мінливим союзам Нань-ван зумів забезпечити виживання своєї династії. Наприклад, володар домовився із Хань щодо передачі Чжоу частини їх територій, а також надіслав заручників до Чу, в результаті чого ван уникнув вторгнення з боку Цінь. Пізніше Нань-ван знову домовився з Хань, щоб той перекрив шлях між Чжоу та Цінь задля уникнення чергової війни.
Окрім ворогів зовнішніх, владі Нань-вана постійно загрожувала внутрішня боротьба між феодалами Західної та Східної Чжоу. Хань спочатку підтримувала Західну Чжоу, втім іноді надавала допомогу її ворогам. Поки могутність Чжоу стрімко падала, все частішими ставали зазіхання на трон з боку Цінь. 273 року до н. е. було розроблено план захисту держави Чжоу, який однак не зміг зупинити експансію Цінь. Нань-вана врятувало тільки те, що володарі Цінь не бажали винищувати землі Сина Неба, оскільки це могло б завдати збитку їхнім іменам.
Тільки після того як Цінь захопили місто Фушу, що належало Хань, але розташовувалось у безпосередній близькості від стародавньої царської столиці, Нань-ван і володарі Західної Чжоу припинили міжусобну боротьбу й утворили союз проти Цінь. Західна Чжоу атакувала Цінь, утім напад було швидко відбито. Ванчен був остаточно завойований 256 року до н. е., а Нань-ван вирушив до Сяньяна, щоб присягнути володарю Цінь . Після цього Цінь підкорили Західну Чжоу, а Нань-ван був понижений до рангу місцевого володаря. Ув'язнений у Ванчені, Нань-ван невдовзі помер, таким чином завершилась історія династії Чжоу. Після цього Цінь заслали спадкоємця Нань-вана, Цзі Веня, до Даньху. Після цього більшість громадян Західної Чжоу були змушені тікати на схід, де проголосили новим правителем Вень-вана. Оскільки останній ніколи не був визнаний за межами Східної Чжоу, то Нань-ван вважається останнім правителем династії. Вень разом із сином Нань-вана спробував організувати спротив Цінь, але дуже скоро зазнав поразки. 249 року до н. е. Цінь захопили Східну Чжоу, після чого жоден зі спадкоємців Нань-вана не претендував на престол.
Незважаючи на все, невдовзі після смерті Нань-вана володар Цінь оголосив, що повалення династії Чжоу було «руйнівним для порядку Неба і Землі». Проголосивши себе першим імператором, Цінь Ши Хуан-ді, також узяв собі й титул Сина Неба.
Примітки
- Sima, (1995), с. 83.
- Considering Chengzhou ("Completion of Zhou") and Wangcheng ("City of the King") (PDF). Xu Zhaofeng. Процитовано 8 січня 2019.
- Pines, (2009), с. 17,18.
- Sima, (1995), с. 79-83.
- Schinz, (1996), с. 80.
- Chinese History - Political History of the Zhou Dynasty 周 (11th cent.-221 BCE). Theobald, Ulrich. Процитовано 08 січня 2019.
- Sima, (1995), с. 80.
- Tan, (2014), с. 56.
- Pines, (2009), с. 18.
Література
- Tan, Koon San (2014). Dynastic China: An Elementary History (англ.). Petaling Jaya: The Other Press Sdn. Bhd.
- Shaughnessy, Edward L. (1999). Calendar and Chronology. У Michael Loewe; Edward L. Shaughnessy (ред.). The Cambridge History of ancient China - From the Origins of Civilization to 221 B.C (англ.). Cambridge, New York, Melbourne: Cambridge University Press. с. 19—29. ISBN .
- Sima, Qian (1995). William H. Nienhauser Jr (ред.). The Grand Scribe's Records, Vol. 1: The Basic Annals of Pre-Han China (Volume I) (англ.). Bloomington, Indiana: Indiana University Press.
- Pines, Yuri (2009). Envisioning Eternal Empire: Chinese Political Thought of the Warring States Era (англ.). Honolulu: University of Hawaii Press.
- Schinz, Alfred (1996). Axel Menges (ред.). The Magic Square: Cities in Ancient China. Stuttgart, London: Daehan Printing & Publishing Co.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nan van kit trad 赧王 pinyin Nan ostannij van Shidnoyi Chzhou sin Shenczin vana Hoch jogo pravlinnya bulo najdovshim sered usih predstavnikiv dinastiyi Chzhou vtim za Nan vana bulo vtracheno reshtki politichnogo ta vijskovogo vplivu v regioni Nan faktichno ne mav vlasnih volodin a jogo derzhava perebuvala pid kontrolem miscevih feodaliv Nan van Imperator Kitayu 314 256 do n e Poperednik Shenczin Nastupnik Zanepad dinastiyi Narodzhennya 4 stolittya do n e Smert 256 do n e d Loyan Kitajska imperiya d Rid Dinastiya ChzhouBatko Shenczin van Razom z tim simvolichna j ritualna vlada Nan vana zalishayetsya spirnoyu Z odnogo boku miscevi praviteli ignoruvali vladu vana ta progoloshuvali sebe monarhami a kinec dinastiyi vkraj slabko visvitleno u dzherelah Ce prizvelo do pripushennya sho Nan uzhe todi ne mav zhodnoyi navit simvolichnoyi vladi Z inshogo boku deyaki dzherela zokrema Istorichni zapisi svidchat sho do samoyi smerti Nan vana shanuvali yak Sina Neba U bud yakomu razi ostannij pravitel Chzhou zumiv zberegti svoyu poslablenu dinastiyu cherez diplomatiyu j intrigi vprodovzh 59 rokiv do samoyi svoyeyi smerti j perehodu vladi do Cin PravlinnyaNa pochatku svogo pravlinnya Nan van perenis stolicyu do mista Vanchen Vidtodi do volodin Chzhou pochali vtorgatis rizni inozemni volodari Pershij takij napad na Yiyan zdijsnili Cin 307 roku do n e Lishe zavdyaki postijnim politichnim manevram i minlivim soyuzam Nan van zumiv zabezpechiti vizhivannya svoyeyi dinastiyi Napriklad volodar domovivsya iz Han shodo peredachi Chzhou chastini yih teritorij a takozh nadislav zaruchnikiv do Chu v rezultati chogo van uniknuv vtorgnennya z boku Cin Piznishe Nan van znovu domovivsya z Han shob toj perekriv shlyah mizh Chzhou ta Cin zadlya uniknennya chergovoyi vijni Okrim vorogiv zovnishnih vladi Nan vana postijno zagrozhuvala vnutrishnya borotba mizh feodalami Zahidnoyi ta Shidnoyi Chzhou Han spochatku pidtrimuvala Zahidnu Chzhou vtim inodi nadavala dopomogu yiyi vorogam Poki mogutnist Chzhou strimko padala vse chastishimi stavali zazihannya na tron z boku Cin 273 roku do n e bulo rozrobleno plan zahistu derzhavi Chzhou yakij odnak ne zmig zupiniti ekspansiyu Cin Nan vana vryatuvalo tilki te sho volodari Cin ne bazhali vinishuvati zemli Sina Neba oskilki ce moglo b zavdati zbitku yihnim imenam Tilki pislya togo yak Cin zahopili misto Fushu sho nalezhalo Han ale roztashovuvalos u bezposerednij blizkosti vid starodavnoyi carskoyi stolici Nan van i volodari Zahidnoyi Chzhou pripinili mizhusobnu borotbu j utvorili soyuz proti Cin Zahidna Chzhou atakuvala Cin utim napad bulo shvidko vidbito Vanchen buv ostatochno zavojovanij 256 roku do n e a Nan van virushiv do Syanyana shob prisyagnuti volodaryu Cin Pislya cogo Cin pidkorili Zahidnu Chzhou a Nan van buv ponizhenij do rangu miscevogo volodarya Uv yaznenij u Vancheni Nan van nevdovzi pomer takim chinom zavershilas istoriya dinastiyi Chzhou Pislya cogo Cin zaslali spadkoyemcya Nan vana Czi Venya do Danhu Pislya cogo bilshist gromadyan Zahidnoyi Chzhou buli zmusheni tikati na shid de progolosili novim pravitelem Ven vana Oskilki ostannij nikoli ne buv viznanij za mezhami Shidnoyi Chzhou to Nan van vvazhayetsya ostannim pravitelem dinastiyi Ven razom iz sinom Nan vana sprobuvav organizuvati sprotiv Cin ale duzhe skoro zaznav porazki 249 roku do n e Cin zahopili Shidnu Chzhou pislya chogo zhoden zi spadkoyemciv Nan vana ne pretenduvav na prestol Nezvazhayuchi na vse nevdovzi pislya smerti Nan vana volodar Cin ogolosiv sho povalennya dinastiyi Chzhou bulo rujnivnim dlya poryadku Neba i Zemli Progolosivshi sebe pershim imperatorom Cin Shi Huan di takozh uzyav sobi j titul Sina Neba PrimitkiSima 1995 s 83 Considering Chengzhou Completion of Zhou and Wangcheng City of the King PDF Xu Zhaofeng Procitovano 8 sichnya 2019 Pines 2009 s 17 18 Sima 1995 s 79 83 Schinz 1996 s 80 Chinese History Political History of the Zhou Dynasty 周 11th cent 221 BCE Theobald Ulrich Procitovano 08 sichnya 2019 Sima 1995 s 80 Tan 2014 s 56 Pines 2009 s 18 LiteraturaTan Koon San 2014 Dynastic China An Elementary History angl Petaling Jaya The Other Press Sdn Bhd Shaughnessy Edward L 1999 Calendar and Chronology U Michael Loewe Edward L Shaughnessy red The Cambridge History of ancient China From the Origins of Civilization to 221 B C angl Cambridge New York Melbourne Cambridge University Press s 19 29 ISBN 9780521470308 Sima Qian 1995 William H Nienhauser Jr red The Grand Scribe s Records Vol 1 The Basic Annals of Pre Han China Volume I angl Bloomington Indiana Indiana University Press Pines Yuri 2009 Envisioning Eternal Empire Chinese Political Thought of the Warring States Era angl Honolulu University of Hawaii Press Schinz Alfred 1996 Axel Menges red The Magic Square Cities in Ancient China Stuttgart London Daehan Printing amp Publishing Co