Йосип Олександрович Бродський (рос. Ио́сиф Алекса́ндрович Бро́дский; 24 травня 1940, Ленінград, Російська РФСР, СРСР — 28 січня 1996, Нью-Йорк, США) — російський та американський поет єврейського походження, перекладач, есеїст XX століття, лауреат Нобелівської премії з літератури (1987), поет-лауреат США у 1991—1992 роках. Вірші писав переважно російською мовою, есеїстику — англійською.
Йосип Олександрович Бродський | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Иосиф Александрович Бродский | ||||
Йосип Бродський, 1988 р. | ||||
Ім'я при народженні | рос. Иосиф Александрович Бродский | |||
Народився | 24 травня 1940[1][2][…] Ленінград, РРФСР, СРСР | |||
Помер | 28 січня 1996[1][4][…] (55 років) Нью-Йорк, США ·інфаркт міокарда | |||
Поховання | d | |||
Країна | СРСР США[6] апатрид | |||
Національність | єврей | |||
Місце проживання | Саут-Гадлі Санкт-Петербург | |||
Діяльність | поет, есеїст, драматург | |||
Сфера роботи | лірика, d[7], белетристика[7], поезія[7], драма[7], художній переклад[7], d[7], d[7] і d[7][7] | |||
Alma mater | d і d | |||
Заклад | Коледж Маунт-Голіок[8] і Університет Мічигану[8] | |||
Мова творів | російська і англійська | |||
Роки активності | 1956-1996 | |||
Жанр | поезія | |||
Magnum opus | d | |||
Членство | Американська академія мистецтв та літератури, Американська академія мистецтв і наук і Баварська академія витончених мистецтв | |||
У шлюбі з | d | |||
Автограф | ||||
Премії | Нобелівська премія з літератури (1987) | |||
| ||||
Бродський Йосип Олександрович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
Ранні роки
Народився в єврейській родині. У юності мріяв стати морським офіцером (за прикладом свого батька, який був учасником війни, дослужився до звання капітана третього рангу, працював у Військово-Морському музеї, однак на початку 50-х років, під час організованої у СРСР антисемітської кампанії, був змушений вийти у відставку і надалі працював журналістом у флотській газеті).
Дослідниками знайдені відомості, що у віці шести років, ще до школи Бродський знав повністю напам'ять поему Олександра Пушкіна «Мідний вершник», захоплювався творчістю італійського поета Данте і мав наміри написати поему на зразок «Божественної комедії».
У віці 15 років спробував вступити до Другого Балтійського училища, де готували підводників, але спроба виявилася невдалою, після чого назавжди покинув школу і влаштувався працювати фрезерувальником на військовий завод. Протягом наступних восьми років змінив декілька професій і занять: був помічником прозектора в обласному морзі, кочегаром, доглядачем маяка, працював у геологічних експедиціях у Якутії, в Середній Азії, на Далекому Сході. Робота в морзі була спробою випробувати себе перед медичним інститутом, але випробування спонукало відмовитися від медицини як майбутнього фаху. У цей час багато читав — від поезії до філософії та релігійної літератури. У ті роки її було досить важко дістати в СРСР, бо країна була войовничо безбожною, а на початку 1960-х років почалися нові руйнування церков, які вціліли до та під час німецько-радянської війни.
Нині прихильниками звороту
«Релігія — опіум для народу»
втямлено, що їм дали свободу —
сучасникам золотої днини.
В цім реєстрі (стилю пересторога)
свобода не вибрати — вельми вбога.
Звичайно той, хто плює на Бога,
плює насамперед на людину.
"Щодо Вихлюпу Молока", січень 1967,
Перекл. Юрій Буряк
Вірші почав писати приблизно у 18 років, перебуваючи в геологічній експедиції. За пізнішими згадками, першим безпосереднім імпульсом до власної творчості стала публікація в «Літературній газеті» добірки віршів Бориса Слуцького (1919—1986), яка справила надзвичайно сильне враження. Невдовзі почав відвідувати зібрання літературного об'єднання при молодіжній газеті «Зміна», де познайомився з близькими за віком і духом поетами Є. Рейном, О. Кушнером, Г. Горбовським, Д. Бобишевим. У сучасному літературознавстві цих вельми різних за талантом і творчою манерою літераторів називають «ленінградською школою» (на противагу напівофіційним московським «шістдесятникам» — Євгену Євтушенкові, Андрію Вознесенському, Роберту Рождественському).
«Ахматовські сироти»
Особливо щирі стосунки склалися з Є. Рейном, якого вважав єдиним літературним учителем. У 1961 р. завдяки Є. Рейну познайомився у Комарові з видатною поетесою Анною Ахматовою (1889—1966). У цей період багато писав, перекладав з англійської, польської, чеської мов, які вивчав самотужки.
Четверо поетів з оточення Ахматової (початку 1960 років) пізніше отримали назву «Ахматовські сироти». Вони ніби повторювали четвірку поетів пушкінського оточення. Бродський пригадував:
Кожен з нас повторював чиюсь роль. Рейн був «Пушкіним», «Дельвігом» швидше за все був Бобишев. Найман, з його ядучою тямою, був наче Вяземський. Я, зі своєю меланхолією, ймовірно, грав роль Баратинського.
При цьому Бродський вказав, що вони не самі назвали їх поетичне об'єднання «Ахматовські сироти», а ця назва виникла з вірша Дмитра Бобишева «Всі четверо» — лише після смерті Ахматової у 1966 році.
Судовий процес
У 1963 р. звільнився з останнього місця роботи та вирішив присвятити себе суто літературній діяльності. Однак у листопаді 1963 року один із тодішніх керівників місцевих «дружинників», відомий як позаштатний агент КДБ, опублікував у газеті «Вечірній Ленінград» фейлетон «Кололітературний трутень» (рос. «Окололитературный трутень»), у якому звинуватив Й. Бродського у неробстві. На той час це було досить серйозне звинувачення: оскільки поет не належав до жодних офіційних письменницьких організацій, за радянськими законами він міг займатися літературною діяльністю тільки «у вільний від основної роботи час».
У лютому 1964 р. був заарештований: спочатку півтора місяця утримувався у психіатричній лікарні для примусового обстеження, а у липні 1964 р. засуджений до 5 років заслання як «нероба» для «примусової праці у віддаленій місцевості». Був відправлений етапом разом із засудженими злочинцями, відбував заслання у селищі Норинська Коноського району Архангельської області.
На засланні й опісля
Після суду півтора року вимушено перебував у глухому селищі Норинська Архангельської області, де працював робітником у радгоспі, багато писав і, за власним зізнанням, почувався чудово серед дивовижної північної природи, серед простих мешканців російської «глибинки».
Суд привернув увагу діячів культури в СРСР та за кордоном. Звільнити поета від несправедливого покарання просили Анна Ахматова, Костянтин Паустовський, Самуїл Маршак, Корній Чуковський, Дмитро Шостакович, Жан-Поль Сартр та інші. Тож невдовзі влада була змушена помилувати Бродського і дозволити повернутися в рідне місто.
Знов надворі зима. На кордонах — затишшя. Вві сні —
переповненість чимось заміжнім, в’язким обважнінням,
і згори праотець стежить зірко за блиском блешні,
яка марно святкує звитягу над щучим велінням.
Вдар об землю хвостом, і в морозній грудневій імлі
ти побачиш, опріч неприкритого власного страму, —
то півмісяць пливе в запорошеній шибі на склі
над хрестами Москви, як лиха перемога Ісламу.
Куполів, як голів, та й шпилів — наче задраних ніг.
Як за смертним порогом, де зустріч навзаєм призначим,
де до біса кумирень, градирень, жертовників, кірх,
синагог, де і ти — зі своїм мінаретом стоячим.
Не купись на басах, не зірвись на глухій фістулі.
Як не владу лиху, то самих ми себе переборем.
Тож застібуй пащеку ікласту. Коли ж бо лежать на столі,
то хіба не все ’дно, чи гаком помилитись, чи морем.
"Знов надворі зима", 1967—1970,
Перекл. Юрій Буряк
Через позбавлення можливості публікувати свої твори, в СРСР надрукував лише чотири вірші та кілька перекладів. При цьому публікувався в США: у 1965 р. побачила світ збірка «Вірші та поеми», а в 1970-му — «Зупинка в пустелі».
Аби завадити радянській владі знову звинуватити поета в неробстві, 1965 року Корній Чуковський і Борис Бахтін запропонували прийняти поета в профгрупу Ленінградського відділення Спілки письменників СРСР, що допомогло Бродському уникнути подальших звинувачень у неробстві. Однак 1972 року його пообіцяли знову ув'язнити або повторно запроторити до психлікарні. Запрошення для поета взяти участь у Міжнародному фестивалі поезії в Лондоні ще більше сприяло тиску влади.
Ймовірне відвідування України у 1971 році
Існує ймовірність що Бродський відвідував Україну у 1971 році, оскільки є свідчення про нібито участь його у зйомках у радянському фільмі «Потяг у далекий серпень» в Одесі на Одеській кіностудії, де Бродський начебто грав роль комісара.
Позбавлення громадянства та еміграція
Він тут бував: іще не в галіфе —
в пальті із драпу; стриманий, сутулий,
що згодом всіх завсідників кафе
пересадив од імені культури.
Він цим помстився начебто (не їм,
а Часові) за бідність і підказки,
за каву кепську, за нудьгу й поразки
тим, хто в очко відважно бився з ним.
І час поглинув помсту цю. Тепер
тут людно, галас, голосно сміються,
грім платівок. Та щось штовха тебе,
перш ніж за столик сісти, озирнутись.
Пластмаса всюди, нікель — від і до;
у кремів — присмак бромистого натру.
Він часом, по виставі із театру
йдучи, буває тут — інкогніто.
Коли він входить, всі вони встають.
Одні — по службі, решта — то від щастя.
І порухом долоні від зап’ястя
він повертає затишок всьому.
Він каву п’є — вже зовсім не таку,
й рогалик їсть у кріслі з інтересом, —
такий смачний, що й мертвим до смаку
припав би, коли б мертві ті воскресли.
" Одному тиранові", січень 1972,
Перекл. Юрій Буряк
Незабаром, під тиском радянських посадовців був змушений залишити СРСР. Цьому сприяли «рекомендації» й «дозволи» емігрувати до Ізраїлю. 4 червня 1972 року, після позбавлення радянського громадянства, покинув СРСР та вилетів до Відня, де відбулась зустріч з давнім приятелем, американським професором-славістом К. Проффером. Проффер на перших порах допомагав адаптуватися до умов західного світу, запропонувавши місце викладача у Мічиганському університеті (США).
Емігрантський період життя був небагатим на бурхливі зовнішні події. Бродський викладав історію російської літератури у коледжах та університетах США, багато писав (вірші — російською, есеїстику — переважно англійською), намагався популяризувати поезію в американському суспільстві. На чужині побачили світ поетичні збірки: «В Англії» (1977), «Кінець прекрасної епохи» (1977), «Частина мови» (1977), «Римські елегії» (1982), «Нові станси до Августи» (1983), «Уранія» (1987), що сприяло визнанню — свідченням чого стало отримання Ордену Почесного легіону у Франції. Оселився Бродський врешті-решт у Нью-Йорку — оскільки не уявляв свого існування без морського краєвиду за вікном.
Нобелівська премія та останні роки
У жовтні 1987 року Шведською королівською академією названий лауреатом Нобелівської премії з літератури. Значною мірою світовій славі посприяла орієнтація на російську і англомовну традицію: у промові перед Нобелівським комітетом з вдячністю були згадані О. Мандельштам, M. Цвєтаєва, А. Ахматова, P. Фрост і В. X. Оден. 1992 р. став поетом-лауреатом Бібліотеки Конгресу США.
Наприкінці 1980-х років вірші Й. Бродського почали публікуватися в СРСР, а потім у Росії.
Інтелектуально-філософські тексти позначені постмодерністською мозаїчністю художнього світу, зорієнтовані на відтворення буття і космосу людського духу, насичені історичними та культурологічними ремінісценціями, що гармонійно поєднуються із зображенням світу речей.
У останні роки життя розпорядився закрити свій особистий архів на 50 років після смерті (до 2046 року). Останню волю поета виконують, що заважає повністю відтворити біографію поета.
Помер уночі 28 січня 1996 року внаслідок четвертого інфаркту. Похований у Венеції — місті, яке любив і якому присвятив чимало віршів.
У Росії, серед іншого, видана книжка Л. Лосєва у серії Жизнь замечательных людей про Бродського.
Українофобські погляди
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Бродський читає вірш «Щодо незалежності України», Єврейський центр Пало-Альто, США, 1992 рік на YouTube |
На думку українського письменника Василя Махна «як свідчить його прізвище — предки Бродського, по батьковій лінії, походять з українського міста Броди. Отже, якийсь сентимент по відношенні до України він міг би мати, але не мав».
Згідно з багатьма істориками, незважаючи на та те, що Бродський мав антирадянські погляди, за які він зрештою й змушений був покинути Радянську Росію та емігрувати в США, він, з усім тим, мав яскраво виражені російськоімперські погляди, що виливалося у його несприйняття існування українців як окремої від росіян нації. За словами російського літературознавця та біографа й друга Бродського Льва Лосєва, Бродський вважав Україну «єдиним культурним простором з Великоросією», а польський історик [pl] у своїй книзі «Мілош та Бродський» (2007) підкреслювала, що Бродський твердо вірив, що Україна є і завжди була «невіднятною частиною „Великої Росії“». За словами Ґрудзінської-Ґросс, «про російський патріотизм Бродського свідчить також … вірш „Народ“ і інший вірш „Щодо незалежності України“, що атакують Україну з імперіяльних та великоросійських позицій».
1985 року, ще до написання скандального українофобського вірша «Щодо незалежності України», вступив у полеміку із чесько-французьким поетом Міланом Кундерою, де неприховано показав свою російськоімперську сутність.
Найвідомішим публічним проявом українофобії Бродського став вірш «Щодо незалежності України», написаний, орієнтовно, 1992 року. У цьому вірші Бродський з сарказмом описав здобуття Україною незалежності у 1991 році та лаяв борців за незалежність України за те, що вони відмовляються від російської мови. Цей вірш Бродський не надрукував у жодній прижиттєвій збірці, і, до своєї смерті у 1996 році, встиг прочитати лише декілька разів на різних москвофільських та юдофільських зібраннях в Америці. Зокрема, є документальні докази, що Бродський прочитав цей вірш 30 жовтня 1992 року на сольному вечорі у залі Пало-Альтівського єврейського центру та 28 лютого 1994 року перед групою російської діаспори у нью-йоркському університеті Квінсі-коледж. Через цей вірш критики вбачали у Бродського прояви російського шовінізму та звинувачували його в українофобії та расизмі.
Англомовний Бродський
Хоча англійська не була рідною мовою поета, але жити та працювати викладачем у Сполучених Штатах, не знаючи мови, було неможливо. Дослідники творчості Бродського підрахували, що англійською мовою він створив сімдесят три вірші. Англійська поетична мова Бродського викликала дискусії — її схвалювали за гумор, за християнську тематику, але помічали, що рима пласка, мова, за її технічної віртуозності, занадто збагачена повсякденними словами. За словами перекладача Андрія Олеара, роман поета Бродського з англійською не був завершеним.
Родина та стосунки
В СРСР, починаючи з 1962 року, у Бродського був інтимний роман із Мариною (Маріанною) Басмановою; 1967 року пара народила сина Андрія.
1972 року від Марії (Маріанни) Кузнєцової у Бродського народилася донька Анастасія.
В еміграції Бродський 1990 року одружився з Марією Соццані; 1993 року мав від неї доньку Анну.
Переклади українською
Твори Бродського у перекладі українською друкувалися в журналах Вітчизна, Всесвіт тощо. Вірш «Стрітення» (Сретенье) також переклав Дмитро Куренівець.
- Йосиф Бродський у Перекладах Юрія Буряка. — Київ: Журнал «Вітчизна», № 1—2, 2008.
- Листи до римського друга. Київ: Журнал Всесвіт. — 2010. — № 5-6. — С. 4—7.
- Юрій Буряк. Збірка «Коло навколо». Київ: Українські пропілеї, 2011 р., с. 672—698.
- Бродський Й.О. Переклади на українську на сайті «Читаємо рідною мовою».
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бродський Йосип Олександрович |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бродський Йосип Олександрович |
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118660136 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Discogs — 2000.
- https://www.nytimes.com/books/00/09/17/specials/brodsky.html
- Czech National Authority Database
- https://www.macfound.org/fellows/74/
- Свобода: український щоденник [ 10 липня 2016 у Wayback Machine.] — Число 206, рік XCIV (від 27 жовтня 1987)
- Йосиф Бродський у Перекладах Юрія Буряка [ 16 січня 2016 у Wayback Machine.] — журнал «Вітчизна» № 1-2, 2008 р.
- Одеська «фабрика мрій»: випробування напередодні ювілею [ 16 травня 2018 у Wayback Machine.] — Укрінформ, 16.05.2018
- . Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
- Василь Махно. . Часопис "Шо@. Київ. 2011. № 3/4 (65/66) 107 стор.: С. 103—106 (повна стаття)
- Йосип Бродський і Україна (до 70-річчя від дня народження Нобелівського лауреата) [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.] — Василь Зілгалов для Радіо Свобода (24 травня 2010)
- Irena Grudzińska-Gross. Czeslaw Milosz and Joseph Brodsky. New Heaven: Yale University Press. 362 pp: 159—160. 2009. (англ.)
- Irena Grudzińska-Gross. Miłosz i Brodski: pole magnetyczne. Krakow: Wydawnictwo Znak. 2007. c. 182 (пол.)
- Василь Махно. . Часопис «ШО», 02.03.2011 (уривок статті на сайті видання)
- The New Yorker. A Note on Brodsky and Ukraine [ 17 червня 2018 у Wayback Machine.] — Keith Gessen August 21, 2011 (англ.)
- Lev Loseff. Joseph Brodsky: A Literary Life. Translated from Russian by Jane Ann Miller. New Heaven: Yale University Press. 2012. 352 pp: 241—242 (англ.)
- Cynthia Haven. Joseph Brodsky: «If we have all this here, why do we need Europe?» [ 19 березня 2019 у Wayback Machine.] // The Book Haven, May 23, 2011 (англ.)
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
- Кручик І. Ображена дружба [ 21 травня 2018 у Wayback Machine.] //Український тиждень, № 1 (10) від 11 січня, 2008
- // «Тексти», 10 квітня 2015
- Дмитро Дроздовський. // Журнал Всесіт, № 9-10 за 2007 рік. с. 137—148.
- — Вісник НТШ № 30 осінь-зима 2003 р.
- Оксана Забужко. Прощання З Імперією: Кілька Штрихів До Одного Портрета [ 2 квітня 2018 у Wayback Machine.] // «Дух і Літера», № 3-4, 1998
- Твори Бродського в українському перекладі [ 16 січня 2016 у Wayback Machine.] — на сайті ukrcenter.com
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 4 листопада 2018.
Посилання
- Українські переклади віршів Бродського [ 16 січня 2016 у Wayback Machine.] — на сайті е-бібліотеки ukrcenter.com
- — , проект «Поетичні майстерні»
- Українські переклади віршів Бродського [ 16 січня 2016 у Wayback Machine.] (Вірші 1964—1971*) — Юрія Буряка, журнал «Вітчизна» № 1-2, 2008 р.
- Українські переклади віршів Бродського [ 16 січня 2016 у Wayback Machine.] — Юрія Буряка, на персональному сайті поета.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Brodskij Josip Oleksandrovich Brodskij ros Io sif Aleksa ndrovich Bro dskij 24 travnya 1940 Leningrad Rosijska RFSR SRSR 28 sichnya 1996 Nyu Jork SShA rosijskij ta amerikanskij poet yevrejskogo pohodzhennya perekladach eseyist XX stolittya laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1987 poet laureat SShA u 1991 1992 rokah Virshi pisav perevazhno rosijskoyu movoyu eseyistiku anglijskoyu Josip Oleksandrovich Brodskijros Iosif Aleksandrovich BrodskijJosip Brodskij 1988 r Im ya pri narodzhenniros Iosif Aleksandrovich BrodskijNarodivsya24 travnya 1940 1940 05 24 1 2 Leningrad RRFSR SRSRPomer28 sichnya 1996 1996 01 28 1 4 55 rokiv Nyu Jork SShA infarkt miokardaPohovannyadKrayina SRSR SShA 6 apatridNacionalnistyevrejMisce prozhivannyaSaut Gadli Sankt PeterburgDiyalnistpoet eseyist dramaturgSfera robotilirika d 7 beletristika 7 poeziya 7 drama 7 hudozhnij pereklad 7 d 7 d 7 i d 7 7 Alma materd i dZakladKoledzh Maunt Goliok 8 i Universitet Michiganu 8 Mova tvorivrosijska i anglijskaRoki aktivnosti1956 1996ZhanrpoeziyaMagnum opusdChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv ta literaturi Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Bavarska akademiya vitonchenih mistectvU shlyubi zdAvtografPremiyiNobelivska premiya z literaturi 1987 Brodskij Josip Oleksandrovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahZhittyepisRanni roki Narodivsya v yevrejskij rodini U yunosti mriyav stati morskim oficerom za prikladom svogo batka yakij buv uchasnikom vijni dosluzhivsya do zvannya kapitana tretogo rangu pracyuvav u Vijskovo Morskomu muzeyi odnak na pochatku 50 h rokiv pid chas organizovanoyi u SRSR antisemitskoyi kampaniyi buv zmushenij vijti u vidstavku i nadali pracyuvav zhurnalistom u flotskij gazeti Doslidnikami znajdeni vidomosti sho u vici shesti rokiv she do shkoli Brodskij znav povnistyu napam yat poemu Oleksandra Pushkina Midnij vershnik zahoplyuvavsya tvorchistyu italijskogo poeta Dante i mav namiri napisati poemu na zrazok Bozhestvennoyi komediyi U vici 15 rokiv sprobuvav vstupiti do Drugogo Baltijskogo uchilisha de gotuvali pidvodnikiv ale sproba viyavilasya nevdaloyu pislya chogo nazavzhdi pokinuv shkolu i vlashtuvavsya pracyuvati frezeruvalnikom na vijskovij zavod Protyagom nastupnih vosmi rokiv zminiv dekilka profesij i zanyat buv pomichnikom prozektora v oblasnomu morzi kochegarom doglyadachem mayaka pracyuvav u geologichnih ekspediciyah u Yakutiyi v Serednij Aziyi na Dalekomu Shodi Robota v morzi bula sproboyu viprobuvati sebe pered medichnim institutom ale viprobuvannya sponukalo vidmovitisya vid medicini yak majbutnogo fahu U cej chas bagato chitav vid poeziyi do filosofiyi ta religijnoyi literaturi U ti roki yiyi bulo dosit vazhko distati v SRSR bo krayina bula vojovnicho bezbozhnoyu a na pochatku 1960 h rokiv pochalisya novi rujnuvannya cerkov yaki vcilili do ta pid chas nimecko radyanskoyi vijni Nini prihilnikami zvorotu Religiya opium dlya narodu vtyamleno sho yim dali svobodu suchasnikam zolotoyi dnini V cim reyestri stilyu perestoroga svoboda ne vibrati velmi vboga Zvichajno toj hto plyuye na Boga plyuye nasampered na lyudinu Shodo Vihlyupu Moloka sichen 1967 Perekl Yurij Buryak Virshi pochav pisati priblizno u 18 rokiv perebuvayuchi v geologichnij ekspediciyi Za piznishimi zgadkami pershim bezposerednim impulsom do vlasnoyi tvorchosti stala publikaciya v Literaturnij gazeti dobirki virshiv Borisa Sluckogo 1919 1986 yaka spravila nadzvichajno silne vrazhennya Nevdovzi pochav vidviduvati zibrannya literaturnogo ob yednannya pri molodizhnij gazeti Zmina de poznajomivsya z blizkimi za vikom i duhom poetami Ye Rejnom O Kushnerom G Gorbovskim D Bobishevim U suchasnomu literaturoznavstvi cih velmi riznih za talantom i tvorchoyu maneroyu literatoriv nazivayut leningradskoyu shkoloyu na protivagu napivoficijnim moskovskim shistdesyatnikam Yevgenu Yevtushenkovi Andriyu Voznesenskomu Robertu Rozhdestvenskomu Ahmatovski siroti Osoblivo shiri stosunki sklalisya z Ye Rejnom yakogo vvazhav yedinim literaturnim uchitelem U 1961 r zavdyaki Ye Rejnu poznajomivsya u Komarovi z vidatnoyu poetesoyu Annoyu Ahmatovoyu 1889 1966 U cej period bagato pisav perekladav z anglijskoyi polskoyi cheskoyi mov yaki vivchav samotuzhki Chetvero poetiv z otochennya Ahmatovoyi pochatku 1960 rokiv piznishe otrimali nazvu Ahmatovski siroti Voni nibi povtoryuvali chetvirku poetiv pushkinskogo otochennya Brodskij prigaduvav Kozhen z nas povtoryuvav chiyus rol Rejn buv Pushkinim Delvigom shvidshe za vse buv Bobishev Najman z jogo yaduchoyu tyamoyu buv nache Vyazemskij Ya zi svoyeyu melanholiyeyu jmovirno grav rol Baratinskogo Pri comu Brodskij vkazav sho voni ne sami nazvali yih poetichne ob yednannya Ahmatovski siroti a cya nazva vinikla z virsha Dmitra Bobisheva Vsi chetvero lishe pislya smerti Ahmatovoyi u 1966 roci Sudovij proces U 1963 r zvilnivsya z ostannogo miscya roboti ta virishiv prisvyatiti sebe suto literaturnij diyalnosti Odnak u listopadi 1963 roku odin iz todishnih kerivnikiv miscevih druzhinnikiv vidomij yak pozashtatnij agent KDB opublikuvav u gazeti Vechirnij Leningrad fejleton Kololiteraturnij truten ros Okololiteraturnyj truten u yakomu zvinuvativ J Brodskogo u nerobstvi Na toj chas ce bulo dosit serjozne zvinuvachennya oskilki poet ne nalezhav do zhodnih oficijnih pismennickih organizacij za radyanskimi zakonami vin mig zajmatisya literaturnoyu diyalnistyu tilki u vilnij vid osnovnoyi roboti chas U lyutomu 1964 r buv zaareshtovanij spochatku pivtora misyacya utrimuvavsya u psihiatrichnij likarni dlya primusovogo obstezhennya a u lipni 1964 r zasudzhenij do 5 rokiv zaslannya yak neroba dlya primusovoyi praci u viddalenij miscevosti Buv vidpravlenij etapom razom iz zasudzhenimi zlochincyami vidbuvav zaslannya u selishi Norinska Konoskogo rajonu Arhangelskoyi oblasti Na zaslanni j opislya Pislya sudu pivtora roku vimusheno perebuvav u gluhomu selishi Norinska Arhangelskoyi oblasti de pracyuvav robitnikom u radgospi bagato pisav i za vlasnim ziznannyam pochuvavsya chudovo sered divovizhnoyi pivnichnoyi prirodi sered prostih meshkanciv rosijskoyi glibinki Sud privernuv uvagu diyachiv kulturi v SRSR ta za kordonom Zvilniti poeta vid nespravedlivogo pokarannya prosili Anna Ahmatova Kostyantin Paustovskij Samuyil Marshak Kornij Chukovskij Dmitro Shostakovich Zhan Pol Sartr ta inshi Tozh nevdovzi vlada bula zmushena pomiluvati Brodskogo i dozvoliti povernutisya v ridne misto Znov nadvori zima Na kordonah zatishshya Vvi sni perepovnenist chimos zamizhnim v yazkim obvazhninnyam i zgori praotec stezhit zirko za bliskom bleshni yaka marno svyatkuye zvityagu nad shuchim velinnyam Vdar ob zemlyu hvostom i v moroznij grudnevij imli ti pobachish oprich neprikritogo vlasnogo stramu to pivmisyac plive v zaporoshenij shibi na skli nad hrestami Moskvi yak liha peremoga Islamu Kupoliv yak goliv ta j shpiliv nache zadranih nig Yak za smertnim porogom de zustrich navzayem priznachim de do bisa kumiren gradiren zhertovnikiv kirh sinagog de i ti zi svoyim minaretom stoyachim Ne kupis na basah ne zirvis na gluhij fistuli Yak ne vladu lihu to samih mi sebe pereborem Tozh zastibuj pasheku iklastu Koli zh bo lezhat na stoli to hiba ne vse dno chi gakom pomilitis chi morem Znov nadvori zima 1967 1970 Perekl Yurij Buryak Cherez pozbavlennya mozhlivosti publikuvati svoyi tvori v SRSR nadrukuvav lishe chotiri virshi ta kilka perekladiv Pri comu publikuvavsya v SShA u 1965 r pobachila svit zbirka Virshi ta poemi a v 1970 mu Zupinka v pusteli Abi zavaditi radyanskij vladi znovu zvinuvatiti poeta v nerobstvi 1965 roku Kornij Chukovskij i Boris Bahtin zaproponuvali prijnyati poeta v profgrupu Leningradskogo viddilennya Spilki pismennikiv SRSR sho dopomoglo Brodskomu uniknuti podalshih zvinuvachen u nerobstvi Odnak 1972 roku jogo poobicyali znovu uv yazniti abo povtorno zaprotoriti do psihlikarni Zaproshennya dlya poeta vzyati uchast u Mizhnarodnomu festivali poeziyi v Londoni she bilshe spriyalo tisku vladi Jmovirne vidviduvannya Ukrayini u 1971 roci Isnuye jmovirnist sho Brodskij vidviduvav Ukrayinu u 1971 roci oskilki ye svidchennya pro nibito uchast jogo u zjomkah u radyanskomu filmi Potyag u dalekij serpen v Odesi na Odeskij kinostudiyi de Brodskij nachebto grav rol komisara Pozbavlennya gromadyanstva ta emigraciya Vin tut buvav ishe ne v galife v palti iz drapu strimanij sutulij sho zgodom vsih zavsidnikiv kafe peresadiv od imeni kulturi Vin cim pomstivsya nachebto ne yim a Chasovi za bidnist i pidkazki za kavu kepsku za nudgu j porazki tim hto v ochko vidvazhno bivsya z nim I chas poglinuv pomstu cyu Teper tut lyudno galas golosno smiyutsya grim plativok Ta shos shtovha tebe persh nizh za stolik sisti ozirnutis Plastmasa vsyudi nikel vid i do u kremiv prismak bromistogo natru Vin chasom po vistavi iz teatru jduchi buvaye tut inkognito Koli vin vhodit vsi voni vstayut Odni po sluzhbi reshta to vid shastya I poruhom doloni vid zap yastya vin povertaye zatishok vsomu Vin kavu p ye vzhe zovsim ne taku j rogalik yist u krisli z interesom takij smachnij sho j mertvim do smaku pripav bi koli b mertvi ti voskresli Odnomu tiranovi sichen 1972 Perekl Yurij Buryak Nezabarom pid tiskom radyanskih posadovciv buv zmushenij zalishiti SRSR Comu spriyali rekomendaciyi j dozvoli emigruvati do Izrayilyu 4 chervnya 1972 roku pislya pozbavlennya radyanskogo gromadyanstva pokinuv SRSR ta viletiv do Vidnya de vidbulas zustrich z davnim priyatelem amerikanskim profesorom slavistom K Profferom Proffer na pershih porah dopomagav adaptuvatisya do umov zahidnogo svitu zaproponuvavshi misce vikladacha u Michiganskomu universiteti SShA Emigrantskij period zhittya buv nebagatim na burhlivi zovnishni podiyi Brodskij vikladav istoriyu rosijskoyi literaturi u koledzhah ta universitetah SShA bagato pisav virshi rosijskoyu eseyistiku perevazhno anglijskoyu namagavsya populyarizuvati poeziyu v amerikanskomu suspilstvi Na chuzhini pobachili svit poetichni zbirki V Angliyi 1977 Kinec prekrasnoyi epohi 1977 Chastina movi 1977 Rimski elegiyi 1982 Novi stansi do Avgusti 1983 Uraniya 1987 sho spriyalo viznannyu svidchennyam chogo stalo otrimannya Ordenu Pochesnogo legionu u Franciyi Oselivsya Brodskij vreshti resht u Nyu Jorku oskilki ne uyavlyav svogo isnuvannya bez morskogo krayevidu za viknom Nobelivska premiya ta ostanni roki U zhovtni 1987 roku Shvedskoyu korolivskoyu akademiyeyu nazvanij laureatom Nobelivskoyi premiyi z literaturi Znachnoyu miroyu svitovij slavi pospriyala oriyentaciya na rosijsku i anglomovnu tradiciyu u promovi pered Nobelivskim komitetom z vdyachnistyu buli zgadani O Mandelshtam M Cvyetayeva A Ahmatova P Frost i V X Oden 1992 r stav poetom laureatom Biblioteki Kongresu SShA Naprikinci 1980 h rokiv virshi J Brodskogo pochali publikuvatisya v SRSR a potim u Rosiyi Intelektualno filosofski teksti poznacheni postmodernistskoyu mozayichnistyu hudozhnogo svitu zoriyentovani na vidtvorennya buttya i kosmosu lyudskogo duhu nasicheni istorichnimi ta kulturologichnimi reminiscenciyami sho garmonijno poyednuyutsya iz zobrazhennyam svitu rechej U ostanni roki zhittya rozporyadivsya zakriti svij osobistij arhiv na 50 rokiv pislya smerti do 2046 roku Ostannyu volyu poeta vikonuyut sho zavazhaye povnistyu vidtvoriti biografiyu poeta Pomer unochi 28 sichnya 1996 roku vnaslidok chetvertogo infarktu Pohovanij u Veneciyi misti yake lyubiv i yakomu prisvyativ chimalo virshiv U Rosiyi sered inshogo vidana knizhka L Losyeva u seriyi Zhizn zamechatelnyh lyudej pro Brodskogo Ukrayinofobski poglyadiZovnishni videofajli Brodskij chitaye virsh Shodo nezalezhnosti Ukrayini Yevrejskij centr Palo Alto SShA 1992 rik na YouTube Na dumku ukrayinskogo pismennika Vasilya Mahna yak svidchit jogo prizvishe predki Brodskogo po batkovij liniyi pohodyat z ukrayinskogo mista Brodi Otzhe yakijs sentiment po vidnoshenni do Ukrayini vin mig bi mati ale ne mav Zgidno z bagatma istorikami nezvazhayuchi na ta te sho Brodskij mav antiradyanski poglyadi za yaki vin zreshtoyu j zmushenij buv pokinuti Radyansku Rosiyu ta emigruvati v SShA vin z usim tim mav yaskravo virazheni rosijskoimperski poglyadi sho vilivalosya u jogo nesprijnyattya isnuvannya ukrayinciv yak okremoyi vid rosiyan naciyi Za slovami rosijskogo literaturoznavcya ta biografa j druga Brodskogo Lva Losyeva Brodskij vvazhav Ukrayinu yedinim kulturnim prostorom z Velikorosiyeyu a polskij istorik pl u svoyij knizi Milosh ta Brodskij 2007 pidkreslyuvala sho Brodskij tverdo viriv sho Ukrayina ye i zavzhdi bula nevidnyatnoyu chastinoyu Velikoyi Rosiyi Za slovami Grudzinskoyi Gross pro rosijskij patriotizm Brodskogo svidchit takozh virsh Narod i inshij virsh Shodo nezalezhnosti Ukrayini sho atakuyut Ukrayinu z imperiyalnih ta velikorosijskih pozicij 1985 roku she do napisannya skandalnogo ukrayinofobskogo virsha Shodo nezalezhnosti Ukrayini vstupiv u polemiku iz chesko francuzkim poetom Milanom Kunderoyu de neprihovano pokazav svoyu rosijskoimpersku sutnist Najvidomishim publichnim proyavom ukrayinofobiyi Brodskogo stav virsh Shodo nezalezhnosti Ukrayini napisanij oriyentovno 1992 roku U comu virshi Brodskij z sarkazmom opisav zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti u 1991 roci ta layav borciv za nezalezhnist Ukrayini za te sho voni vidmovlyayutsya vid rosijskoyi movi Cej virsh Brodskij ne nadrukuvav u zhodnij prizhittyevij zbirci i do svoyeyi smerti u 1996 roci vstig prochitati lishe dekilka raziv na riznih moskvofilskih ta yudofilskih zibrannyah v Americi Zokrema ye dokumentalni dokazi sho Brodskij prochitav cej virsh 30 zhovtnya 1992 roku na solnomu vechori u zali Palo Altivskogo yevrejskogo centru ta 28 lyutogo 1994 roku pered grupoyu rosijskoyi diaspori u nyu jorkskomu universiteti Kvinsi koledzh Cherez cej virsh kritiki vbachali u Brodskogo proyavi rosijskogo shovinizmu ta zvinuvachuvali jogo v ukrayinofobiyi ta rasizmi Anglomovnij BrodskijHocha anglijska ne bula ridnoyu movoyu poeta ale zhiti ta pracyuvati vikladachem u Spoluchenih Shtatah ne znayuchi movi bulo nemozhlivo Doslidniki tvorchosti Brodskogo pidrahuvali sho anglijskoyu movoyu vin stvoriv simdesyat tri virshi Anglijska poetichna mova Brodskogo viklikala diskusiyi yiyi shvalyuvali za gumor za hristiyansku tematiku ale pomichali sho rima plaska mova za yiyi tehnichnoyi virtuoznosti zanadto zbagachena povsyakdennimi slovami Za slovami perekladacha Andriya Oleara roman poeta Brodskogo z anglijskoyu ne buv zavershenim Rodina ta stosunkiV SRSR pochinayuchi z 1962 roku u Brodskogo buv intimnij roman iz Marinoyu Mariannoyu Basmanovoyu 1967 roku para narodila sina Andriya 1972 roku vid Mariyi Marianni Kuznyecovoyi u Brodskogo narodilasya donka Anastasiya V emigraciyi Brodskij 1990 roku odruzhivsya z Mariyeyu Soccani 1993 roku mav vid neyi donku Annu Perekladi ukrayinskoyuTvori Brodskogo u perekladi ukrayinskoyu drukuvalisya v zhurnalah Vitchizna Vsesvit tosho Virsh Stritennya Sretene takozh pereklav Dmitro Kurenivec Josif Brodskij u Perekladah Yuriya Buryaka Kiyiv Zhurnal Vitchizna 1 2 2008 Listi do rimskogo druga Kiyiv Zhurnal Vsesvit 2010 5 6 S 4 7 Yurij Buryak Zbirka Kolo navkolo Kiyiv Ukrayinski propileyi 2011 r s 672 698 Brodskij J O Perekladi na ukrayinsku na sajti Chitayemo ridnoyu movoyu Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Brodskij Josip Oleksandrovich Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Brodskij Josip Oleksandrovich Personaliyi pov yazani iz Sankt PeterburgomPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118660136 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Discogs 2000 d Track Q504063 https www nytimes com books 00 09 17 specials brodsky html Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www macfound org fellows 74 Svoboda ukrayinskij shodennik 10 lipnya 2016 u Wayback Machine Chislo 206 rik XCIV vid 27 zhovtnya 1987 Josif Brodskij u Perekladah Yuriya Buryaka 16 sichnya 2016 u Wayback Machine zhurnal Vitchizna 1 2 2008 r Odeska fabrika mrij viprobuvannya naperedodni yuvileyu 16 travnya 2018 u Wayback Machine Ukrinform 16 05 2018 Arhiv originalu za 16 sichnya 2016 Procitovano 14 sichnya 2016 Vasil Mahno Chasopis Sho Kiyiv 2011 3 4 65 66 107 stor S 103 106 povna stattya Josip Brodskij i Ukrayina do 70 richchya vid dnya narodzhennya Nobelivskogo laureata 23 listopada 2015 u Wayback Machine Vasil Zilgalov dlya Radio Svoboda 24 travnya 2010 Irena Grudzinska Gross Czeslaw Milosz and Joseph Brodsky New Heaven Yale University Press 362 pp 159 160 2009 ISBN 978 03 001 4937 1 angl Irena Grudzinska Gross Milosz i Brodski pole magnetyczne Krakow Wydawnictwo Znak 2007 c 182 ISBN 978 83 240 0781 3 pol Vasil Mahno Chasopis ShO 02 03 2011 urivok statti na sajti vidannya The New Yorker A Note on Brodsky and Ukraine 17 chervnya 2018 u Wayback Machine Keith Gessen August 21 2011 angl Lev Loseff Joseph Brodsky A Literary Life Translated from Russian by Jane Ann Miller New Heaven Yale University Press 2012 352 pp 241 242 ISBN 978 0300181609 angl Cynthia Haven Joseph Brodsky If we have all this here why do we need Europe 19 bereznya 2019 u Wayback Machine The Book Haven May 23 2011 angl Arhiv originalu za 12 kvitnya 2015 Procitovano 10 kvitnya 2015 Kruchik I Obrazhena druzhba 21 travnya 2018 u Wayback Machine Ukrayinskij tizhden 1 10 vid 11 sichnya 2008 Teksti 10 kvitnya 2015 Dmitro Drozdovskij Zhurnal Vsesit 9 10 za 2007 rik s 137 148 Visnik NTSh 30 osin zima 2003 r Oksana Zabuzhko Proshannya Z Imperiyeyu Kilka Shtrihiv Do Odnogo Portreta 2 kvitnya 2018 u Wayback Machine Duh i Litera 3 4 1998 Tvori Brodskogo v ukrayinskomu perekladi 16 sichnya 2016 u Wayback Machine na sajti ukrcenter com Arhiv originalu za 4 listopada 2018 Procitovano 4 listopada 2018 PosilannyaPortal Biografiyi Ukrayinski perekladi virshiv Brodskogo 16 sichnya 2016 u Wayback Machine na sajti e biblioteki ukrcenter com proekt Poetichni majsterni Ukrayinski perekladi virshiv Brodskogo 16 sichnya 2016 u Wayback Machine Virshi 1964 1971 Yuriya Buryaka zhurnal Vitchizna 1 2 2008 r Ukrayinski perekladi virshiv Brodskogo 16 sichnya 2016 u Wayback Machine Yuriya Buryaka na personalnomu sajti poeta