Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
До 1608 року
Перші люди («палео-індіанці») оселилися на території Квебеку коло 10 тисяч років тому.
На момент появи перших європейців, на території сучасного Квебеку жили алгонкіни, ірокези та інуїти (ескімоси).
Вважається, що першими європейцями, що перебували на берегах річки Сватого Лаврентія, були баскські рибалки початку … століття. Але вони не залишили жодних документів, які змогли б це підтвердити.
У 1534 р. у майбутньому Квебеку висаджується французький мореплавець Жак Картьє. На мисі Гаспе він встановлює хрест і оголошує нову країну «власністю короля Франції». Він досліджує річку Святого Лаврентія, доходить аж до острова Монреаль, вступає у контакт з індіанцями. Картьє ми зобов'язані такими назвами, як Монреаль (старою французькою — Королівська гора) та острів Орлеан (який він спочатку назвав «острів Бахус» через виноград, що там ріс). Саме Картьє записав індіанське слово «каната», яке потім перетворилося на географічну назву Канада.
Проте, спроби заснувати колонію закінчилися невдачею.
Нова Франція (1608 — 1763)
У 1608 році Самюель де Шамплен засновує місто Квебек. Це стало початком колонії Нова Франція.
Оскільки колоністів було мало, вони мали підтримувати добрі відносини з індіанцями. Шамплен встановив дружні відносини з гуронами, які у ті часи вели війну з ірокезами. Він вступив у цю війну на боці нових союзників. Але, попри французьку допомогу, ірокези перемогли. Значну частину гуронів було фізично винищено, а решта оселилася на територіях, контрольованих французами, під їхнім захистом. Щодо Нової Франції — молода колонія нажила собі сильного і войовничого ворога — ірокезів. Війни з ірокезами тривали до 1701 року, коли було укладено Великий монреальський мир поміж французами та індіанцями. Після цього ірокези стали союзниками французів та канадців — і підтримували їх у війнах з англійцями.
17 травня 1642 року Поль Шомеді де Мезоннев заснував Віль-Марі́ (сучасний Монреаль).
Значну роль у житті Нової Франції (а пізніше — Квебеку) відігравала католицька церква. Спочатку в колонії дозволяли селитися тільки католикам. Церква та адміністрація Канади приділяли велику увагу хрещеню індіанців. Монахи та монахині відкривали школи та лікарні. А у 1663 церква заснувала найстарший у Канаді вищий навчальний заклад — який тепер носить назву Університет Лаваль (фр. Université Laval).
Під час Семирічної війни Нова Франція була загарблена Великою Британією. У 1759 році, після поразки французів, канадців та індіанців у битві на Полях Абраама, англійці входять до міста Квебек. У наступному році захоплено Монреаль.
За Паризьким мирним договором від 1763 року Канада відходить до Англії, а південь Нової Франції (з містом Новий Орлеан) — до Іспанії.
Британське панування (1763–1867)
Більшість захоплених територій Англія включає до новоутвореної Провінції Квебек (1774). Проте, після визнання незалежності Сполучених Штатів Америки, частина Провінції Квебек визнається територією цієї нової держави. До Канади іммігрують тисячі лоялістів, які оселяються, переважно, на берегах Великих Озер та на захід від річки Оттава.
Новоприбулі хотіли зберігати англійську мову, протестантську віру, дотримуватися британських законів та мати зничну для себе організацію суспільства і землевласності. Натомість, у Провінції Квебек продовжували діяти французькі закони та сеньоріальна система. Тому за Конституційним Актом 1791 року провінція Квебек була поділена на Нижню Канаду і Верхню Канаду, кожна з яких мала власний парламент (законодавчу асамблею).
На практиці, законодавчі асамблеї кожної з двох Канад не мали реальної влади. Майже всі серйозні питання вирішувала британська колоніальна адміністрація.
Тому у 1837 році відбулося Повстання Патріотів у франкомовній Нижній Канаді (Квебек) та повстання Мекензі у англомовній Верхній Канаді (Онтаріо). Повстанці вимагали створення власного відповідального уряду та реального самоврядування. Оскільки колоніальна влада відкидала такі вимоги, було проголошено незалежність як Нижньої, так i Верхньої Канади. Проте, обидва повстання зазнали поразки. У Квебеку повстання мало ще й національно-визвольний характер.
У відповідь на повстання, колоніальна влада прийняла у 1839 р. так званий Акт про Стан Справ у Британській Америці інакше відомий як Доповідь Даргема (англ. Durham Report), за яким обидві частини Канади були з'єднані в єдину напівфедеральну британську колонію Сполучена Провінція Канади.
Пізніше, у 1867 році, була створена Канадська конфедерація (сучасна Канада), яка згодом об'єднала усі британські колонії Північної Америки. Квебек увійшов до Конфедерації на правах окремої провінції. Слід зазначити, що значна частина квебекського суспільства виступала проти входження провінції до Канади — частково з економічних, але переважно — з національних міркувань.
Першим прем'єр-міністром Квебеку став П'єр-Жозе́ф-Олів'є́ Шово́ (Консервативна партія Квебеку).
Формально франко-канадці вважалися одним з народів-засновників Канади. Фактично ж, ті франкоканадці, що жили за межами Квебеку, не мали змоги отримувати державні послуги рідною мовою. У багатьох провінціях влада не дозволяла створення франкомовних шкіл. Навіть у Квебеку, де етнічні квебекуа складали абсолютну більшість населення, англійська була мовою комерції та виробництва. Більшість кваліфікованих та керівних посад поза державним сектором займали англомовні. Більшість квебекуа були робочими та селянами. Навіть при рівній кваліфікації, робітник британського походження мав кращу заробітну платню, ніж франкоканадець.
Англо- і франко-канадці жили двома різними, майже паралельними спільнотами. На приклад, у Монреалі англомовні селилися на захід від бульвару Сен-Лоран, а франкомовні — на схід.
Католицька церква захищала квебекуа від асиміляції, дбала про збереження їхньої мови та культури. Водночас, вона слідкувала, щоб квебекське суспільство залишалося консервативним та патріархальним. Вона також намагалася обмежити їхнє спілкування з іншими народами, боячись, щоб це не підірвало традиційний уклад життя і не сприяло асеміляції та протестантизації.
За таких умов, більшість небританських іммігрантів — українці, італійці, євреї, поляки, китайці, тощо — інтегрувалися виключно до англомовного суспільства.
У тридцятих-п'ятидесятих роки XX століття владу у Квебеку тримав консервативний та авторитарний прем'єр-міністр Моріс Дюплессі(партія Національний союз). Його правління увійшло до історії, як «Великі сутінки» (фр. la Grande Noirceur).
Після 1960 року
Після смерті Дюплессі (1959) та приходу до влади Ліберальної партії Квебеку (5 липня 1960), почалася так звана Тиха революція — швидка модернізація квебекського суспільства. За кілька років церква втратила вплив. Тисячі монахів та монахинь залишали ордени і поверталися до світського життя. Лікарні та освітні установи були виведені з-під упорядкування церкви та передані державі. Піднявся життєвий рівень корінних квебекуа, збільшилися їхні доходи. Були відкриті нові університети та коледжі. Ціни на освіту зменшилися: тепер навіть незаможні люди могли віддати дітей вчитися.
Все це сприяла посиленню боротьби квебекців за свої національні права. Також виникли та посилилися політичні течії, що ставили за мету державну незалежність Квебеку. Більшість квебекців дотримувалася мирних шляхів боротьби. Проте не можна не згадати й Фронт визволення Квебеку — ліву терористичну організацію, що добивалася створення у Квебеку соціалістичної держави. Фронт не користувався підтримкою більшості населення. Після Жовтневої кризи 1970 — коли дії терористів спровокували тимчасове введення у Квебеку воєнного стану — організація припинила свою діяльність.
У 1968 році, під час візиту до Канади, французький президент Шарль де Голль звертається до монреальців із закликом: «Хай живе вільний Квебек!». Хоча у 1967 році ідея незалежності Квебеку вже мала численних прихильників, слова Де Голя додали їй популярності і сприяли підвищенню національної свідомості квебекців.
У 1968 році федеральний Парламент Канади прийняв Закон про офіційні мови, який надавав французькій рівні права з англійською. Проте, більшість положень цього закону так і не були втілені. Ще й сьогодні, франкомовне населення за межами Квебеку має істотні труднощі у отримані послуг рідною мовою, і їхня асиміляція триває. Водночас, лише незначна кількість англомовних канадців володіє французькою, тоді як 40% квебекуа володіють англійською.
Щоб перешкодити англіцизації Квебеку, у 1974 році французьку було оголошено єдиною державною мовою провінції. А у 1977 році, за рік після приходу до влади сувереністської Квебекської партії, було прийнято Хартію французької мови («Закон 101») — закон, спрямований на захист французької. Частина англомовного населення ще й сьогодні сприймає цей закон, як «дискримінаційний».
У 1980 році відбувся перший Референдум щодо державного северенітету Квебеку. Рене Левек — лідей Квебекської партії — мріяв про рівноправний союз між Квебеком та англомовною Канадою. Проте, за суверенітет висловилося лише 40% виборців. У 1995, на другому референдумі щодо суверенітету Квебеку, кількість прихильників незалежності збільшилася до 49%.
Сьогоднішній Квебек шукає свою національну ідентичність. Якщо раніше майже всі, хто розмовляв французькою, були етнічними квебекуа, то тепер до квебекського суспільства інтегрується все більше людей іноземного (іммігрантського) походження — представників різних релігій, рас, вихідців з різних країн та континентів. Це викликає у суспільстві дебати щодо того, що саме вважати кретерієм квебекської ідентичності, і як об'єднати всіх мешканців провінції у єдину націю.
Існування квебекської нації було визнане як квебекським, так і федеральним канадським парламентами.
Див. також
Примітки
- « фр. Que l'Assemblée nationale réaffirme que le peuple québécois forme une nation.» Résolution de l'Assemblée nationale du Québec, 30 octobre 2003 [ 27 серпня 2011 у Wayback Machine.].
- «англ. That this House recognize that the Québécois form a nation within a united Canada.» Hansard; 39th Parliament, 1st Session; No. 087; November 27, 2006 [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.], «фр. Que cette Chambre reconnaisse que les Québécoises et les Québécois forment une nation au sein d'un Canada uni.» Hansard; 39e Parlement, 1e session; No. 087; 27 novembre 2006 [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- The Canadian Encyclopedia — Quiet Revolution [ 27 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- The Canadian Encyclopedia — Lower Canada [ 11 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Do 1608 rokuPershi lyudi paleo indianci oselilisya na teritoriyi Kvebeku kolo 10 tisyach rokiv tomu Na moment poyavi pershih yevropejciv na teritoriyi suchasnogo Kvebeku zhili algonkini irokezi ta inuyiti eskimosi Vvazhayetsya sho pershimi yevropejcyami sho perebuvali na beregah richki Svatogo Lavrentiya buli baskski ribalki pochatku stolittya Ale voni ne zalishili zhodnih dokumentiv yaki zmogli b ce pidtverditi U 1534 r u majbutnomu Kvebeku visadzhuyetsya francuzkij moreplavec Zhak Kartye Na misi Gaspe vin vstanovlyuye hrest i ogoloshuye novu krayinu vlasnistyu korolya Franciyi Vin doslidzhuye richku Svyatogo Lavrentiya dohodit azh do ostrova Monreal vstupaye u kontakt z indiancyami Kartye mi zobov yazani takimi nazvami yak Monreal staroyu francuzkoyu Korolivska gora ta ostriv Orlean yakij vin spochatku nazvav ostriv Bahus cherez vinograd sho tam ris Same Kartye zapisav indianske slovo kanata yake potim peretvorilosya na geografichnu nazvu Kanada Prote sprobi zasnuvati koloniyu zakinchilisya nevdacheyu Nova Franciya 1608 1763 Dokladnishe Nova Franciya U 1608 roci Samyuel de Shamplen zasnovuye misto Kvebek Ce stalo pochatkom koloniyi Nova Franciya Oskilki kolonistiv bulo malo voni mali pidtrimuvati dobri vidnosini z indiancyami Shamplen vstanoviv druzhni vidnosini z guronami yaki u ti chasi veli vijnu z irokezami Vin vstupiv u cyu vijnu na boci novih soyuznikiv Ale popri francuzku dopomogu irokezi peremogli Znachnu chastinu guroniv bulo fizichno vinisheno a reshta oselilasya na teritoriyah kontrolovanih francuzami pid yihnim zahistom Shodo Novoyi Franciyi moloda koloniya nazhila sobi silnogo i vojovnichogo voroga irokeziv Vijni z irokezami trivali do 1701 roku koli bulo ukladeno Velikij monrealskij mir pomizh francuzami ta indiancyami Pislya cogo irokezi stali soyuznikami francuziv ta kanadciv i pidtrimuvali yih u vijnah z anglijcyami 17 travnya 1642 roku Pol Shomedi de Mezonnev zasnuvav Vil Mari suchasnij Monreal Znachnu rol u zhitti Novoyi Franciyi a piznishe Kvebeku vidigravala katolicka cerkva Spochatku v koloniyi dozvolyali selitisya tilki katolikam Cerkva ta administraciya Kanadi pridilyali veliku uvagu hreshenyu indianciv Monahi ta monahini vidkrivali shkoli ta likarni A u 1663 cerkva zasnuvala najstarshij u Kanadi vishij navchalnij zaklad yakij teper nosit nazvu Universitet Laval fr Universite Laval Pid chas Semirichnoyi vijni Nova Franciya bula zagarblena Velikoyu Britaniyeyu U 1759 roci pislya porazki francuziv kanadciv ta indianciv u bitvi na Polyah Abraama anglijci vhodyat do mista Kvebek U nastupnomu roci zahopleno Monreal Za Parizkim mirnim dogovorom vid 1763 roku Kanada vidhodit do Angliyi a pivden Novoyi Franciyi z mistom Novij Orlean do Ispaniyi Britanske panuvannya 1763 1867 Bilshist zahoplenih teritorij Angliya vklyuchaye do novoutvorenoyi Provinciyi Kvebek 1774 Prote pislya viznannya nezalezhnosti Spoluchenih Shtativ Ameriki chastina Provinciyi Kvebek viznayetsya teritoriyeyu ciyeyi novoyi derzhavi Do Kanadi immigruyut tisyachi loyalistiv yaki oselyayutsya perevazhno na beregah Velikih Ozer ta na zahid vid richki Ottava Novopribuli hotili zberigati anglijsku movu protestantsku viru dotrimuvatisya britanskih zakoniv ta mati znichnu dlya sebe organizaciyu suspilstva i zemlevlasnosti Natomist u Provinciyi Kvebek prodovzhuvali diyati francuzki zakoni ta senorialna sistema Tomu za Konstitucijnim Aktom 1791 roku provinciya Kvebek bula podilena na Nizhnyu Kanadu i Verhnyu Kanadu kozhna z yakih mala vlasnij parlament zakonodavchu asambleyu Na praktici zakonodavchi asambleyi kozhnoyi z dvoh Kanad ne mali realnoyi vladi Majzhe vsi serjozni pitannya virishuvala britanska kolonialna administraciya Tomu u 1837 roci vidbulosya Povstannya Patriotiv u frankomovnij Nizhnij Kanadi Kvebek ta povstannya Mekenzi u anglomovnij Verhnij Kanadi Ontario Povstanci vimagali stvorennya vlasnogo vidpovidalnogo uryadu ta realnogo samovryaduvannya Oskilki kolonialna vlada vidkidala taki vimogi bulo progolosheno nezalezhnist yak Nizhnoyi tak i Verhnoyi Kanadi Prote obidva povstannya zaznali porazki U Kvebeku povstannya malo she j nacionalno vizvolnij harakter U vidpovid na povstannya kolonialna vlada prijnyala u 1839 r tak zvanij Akt pro Stan Sprav u Britanskij Americi inakshe vidomij yak Dopovid Dargema angl Durham Report za yakim obidvi chastini Kanadi buli z yednani v yedinu napivfederalnu britansku koloniyu Spoluchena Provinciya Kanadi Piznishe u 1867 roci bula stvorena Kanadska konfederaciya suchasna Kanada yaka zgodom ob yednala usi britanski koloniyi Pivnichnoyi Ameriki Kvebek uvijshov do Konfederaciyi na pravah okremoyi provinciyi Slid zaznachiti sho znachna chastina kvebekskogo suspilstva vistupala proti vhodzhennya provinciyi do Kanadi chastkovo z ekonomichnih ale perevazhno z nacionalnih mirkuvan Vid Shovo do Dyuplessi 1867 1959 Pershim prem yer ministrom Kvebeku stav P yer Zhoze f Oliv ye Shovo Konservativna partiya Kvebeku Formalno franko kanadci vvazhalisya odnim z narodiv zasnovnikiv Kanadi Faktichno zh ti frankokanadci sho zhili za mezhami Kvebeku ne mali zmogi otrimuvati derzhavni poslugi ridnoyu movoyu U bagatoh provinciyah vlada ne dozvolyala stvorennya frankomovnih shkil Navit u Kvebeku de etnichni kvebekua skladali absolyutnu bilshist naselennya anglijska bula movoyu komerciyi ta virobnictva Bilshist kvalifikovanih ta kerivnih posad poza derzhavnim sektorom zajmali anglomovni Bilshist kvebekua buli robochimi ta selyanami Navit pri rivnij kvalifikaciyi robitnik britanskogo pohodzhennya mav krashu zarobitnu platnyu nizh frankokanadec Anglo i franko kanadci zhili dvoma riznimi majzhe paralelnimi spilnotami Na priklad u Monreali anglomovni selilisya na zahid vid bulvaru Sen Loran a frankomovni na shid Katolicka cerkva zahishala kvebekua vid asimilyaciyi dbala pro zberezhennya yihnoyi movi ta kulturi Vodnochas vona slidkuvala shob kvebekske suspilstvo zalishalosya konservativnim ta patriarhalnim Vona takozh namagalasya obmezhiti yihnye spilkuvannya z inshimi narodami boyachis shob ce ne pidirvalo tradicijnij uklad zhittya i ne spriyalo asemilyaciyi ta protestantizaciyi Za takih umov bilshist nebritanskih immigrantiv ukrayinci italijci yevreyi polyaki kitajci tosho integruvalisya viklyuchno do anglomovnogo suspilstva U tridcyatih p yatidesyatih roki XX stolittya vladu u Kvebeku trimav konservativnij ta avtoritarnij prem yer ministr Moris Dyuplessi partiya Nacionalnij soyuz Jogo pravlinnya uvijshlo do istoriyi yak Veliki sutinki fr la Grande Noirceur Pislya 1960 rokuPislya smerti Dyuplessi 1959 ta prihodu do vladi Liberalnoyi partiyi Kvebeku 5 lipnya 1960 pochalasya tak zvana Tiha revolyuciya shvidka modernizaciya kvebekskogo suspilstva Za kilka rokiv cerkva vtratila vpliv Tisyachi monahiv ta monahin zalishali ordeni i povertalisya do svitskogo zhittya Likarni ta osvitni ustanovi buli vivedeni z pid uporyadkuvannya cerkvi ta peredani derzhavi Pidnyavsya zhittyevij riven korinnih kvebekua zbilshilisya yihni dohodi Buli vidkriti novi universiteti ta koledzhi Cini na osvitu zmenshilisya teper navit nezamozhni lyudi mogli viddati ditej vchitisya Vse ce spriyala posilennyu borotbi kvebekciv za svoyi nacionalni prava Takozh vinikli ta posililisya politichni techiyi sho stavili za metu derzhavnu nezalezhnist Kvebeku Bilshist kvebekciv dotrimuvalasya mirnih shlyahiv borotbi Prote ne mozhna ne zgadati j Front vizvolennya Kvebeku livu teroristichnu organizaciyu sho dobivalasya stvorennya u Kvebeku socialistichnoyi derzhavi Front ne koristuvavsya pidtrimkoyu bilshosti naselennya Pislya Zhovtnevoyi krizi 1970 koli diyi teroristiv sprovokuvali timchasove vvedennya u Kvebeku voyennogo stanu organizaciya pripinila svoyu diyalnist U 1968 roci pid chas vizitu do Kanadi francuzkij prezident Sharl de Goll zvertayetsya do monrealciv iz zaklikom Haj zhive vilnij Kvebek Hocha u 1967 roci ideya nezalezhnosti Kvebeku vzhe mala chislennih prihilnikiv slova De Golya dodali yij populyarnosti i spriyali pidvishennyu nacionalnoyi svidomosti kvebekciv U 1968 roci federalnij Parlament Kanadi prijnyav Zakon pro oficijni movi yakij nadavav francuzkij rivni prava z anglijskoyu Prote bilshist polozhen cogo zakonu tak i ne buli vtileni She j sogodni frankomovne naselennya za mezhami Kvebeku maye istotni trudnoshi u otrimani poslug ridnoyu movoyu i yihnya asimilyaciya trivaye Vodnochas lishe neznachna kilkist anglomovnih kanadciv volodiye francuzkoyu todi yak 40 kvebekua volodiyut anglijskoyu Shob pereshkoditi anglicizaciyi Kvebeku u 1974 roci francuzku bulo ogolosheno yedinoyu derzhavnoyu movoyu provinciyi A u 1977 roci za rik pislya prihodu do vladi suverenistskoyi Kvebekskoyi partiyi bulo prijnyato Hartiyu francuzkoyi movi Zakon 101 zakon spryamovanij na zahist francuzkoyi Chastina anglomovnogo naselennya she j sogodni sprijmaye cej zakon yak diskriminacijnij U 1980 roci vidbuvsya pershij Referendum shodo derzhavnogo severenitetu Kvebeku Rene Levek lidej Kvebekskoyi partiyi mriyav pro rivnopravnij soyuz mizh Kvebekom ta anglomovnoyu Kanadoyu Prote za suverenitet vislovilosya lishe 40 viborciv U 1995 na drugomu referendumi shodo suverenitetu Kvebeku kilkist prihilnikiv nezalezhnosti zbilshilasya do 49 Sogodnishnij Kvebek shukaye svoyu nacionalnu identichnist Yaksho ranishe majzhe vsi hto rozmovlyav francuzkoyu buli etnichnimi kvebekua to teper do kvebekskogo suspilstva integruyetsya vse bilshe lyudej inozemnogo immigrantskogo pohodzhennya predstavnikiv riznih religij ras vihidciv z riznih krayin ta kontinentiv Ce viklikaye u suspilstvi debati shodo togo sho same vvazhati kreteriyem kvebekskoyi identichnosti i yak ob yednati vsih meshkanciv provinciyi u yedinu naciyu Isnuvannya kvebekskoyi naciyi bulo viznane yak kvebekskim tak i federalnim kanadskim parlamentami Div takozhSvyata KvebekaPrimitki fr Que l Assemblee nationale reaffirme que le peuple quebecois forme une nation Resolution de l Assemblee nationale du Quebec 30 octobre 2003 27 serpnya 2011 u Wayback Machine angl That this House recognize that the Quebecois form a nation within a united Canada Hansard 39th Parliament 1st Session No 087 November 27 2006 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine fr Que cette Chambre reconnaisse que les Quebecoises et les Quebecois forment une nation au sein d un Canada uni Hansard 39e Parlement 1e session No 087 27 novembre 2006 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaThe Canadian Encyclopedia Quiet Revolution 27 lyutogo 2014 u Wayback Machine The Canadian Encyclopedia Lower Canada 11 travnya 2014 u Wayback Machine