Франче ско Бартоло цці італ Francesco Bartolozzi 21 вересня 1727 Флоренція 7 березня 1815 Лісабон італійський гравер чле

Франче́ско Бартоло́цці (італ. Francesco Bartolozzi; 21 вересня 1727, Флоренція — 7 березня 1815, Лісабон) – італійський гравер, член Королівської академії мистецтв. Найпродуктивніший період його творчості пройшов у Лондоні.

Франческо Бартолоцці

Народився	25 вересня 1728(1728-09-25) або 21 вересня 1727(1727-09-21)^[1] Флоренція, Італія
Помер	7 березня 1815(1815-03-07)^[1] Лісабон, Португалія
Країна	Велика Британія^[2]
Діяльність	художник-гравер, рисувальник, видавець, унаочнювач
Відомі учні	^d^[3] і ^d^[4]
Знання мов	італійська^[5]^[6]
Членство	Королівська академія мистецтв і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Бартолоцці народився у Флоренції. Спочатку навчався у свого батька, золотаря і срібляра. Але настільки перевершив його майстерність і вишуканість, що за його освіту взялись два флорентійських художники ^[en] і Джованні Доменіко Фереті. Після трьох років навчання художнього мистецтва він вирушив до Венеції вивчати гравіювання, захопившись творами ^[en]. У перших роботах Бартолоцці відчувався вплив Марко Річчі, Цуккареллі та інших барокових мистців. Згодом Франческо переїхав на короткий час до Рима, де він завершив серію гравюр, зроблених із фресок Доменікіно про житіє святого Ніла. Незабаром він повернувся до Венеції, а 1764 року вирушив до Лондона.

Бартолоцці прожив у Лондоні протягом майже сорока років. Він створив величезну кількість гравюр, зокрема за картинами Аннібале Карраччі, Карло Дольчі, ^[en] та Ангеліки Кауфман. Значну частину своїх робіт Бартолоцці передав до ^[en] ^[en]

Незабаром після прибуття до Лондона, Бартолоцці призначили «гравером короля» з річним окладом в £ 300. 1768 року його обрали членом Королівської академії мистецтв, а 1802 року — президентом ^[en].

1802 року Бартолоцці обійняв посаду директора Національної академії в Лісабоні, місті, де він помер. Його син Гаетано Стефано Бартолоцці (1757–1821) — гравер і батько відомої у ХІХ сторіччі англійської актриси і співачки ^[en].

Галерея

Антон Рафаель Менґс. Портрет Ф. Бартолоцці
Деталь гравюри, виконана технікою гравірування пунктиром
Королева Шарлотта пензля Вільяма Бічі, гравюра Бартолоцці.
Гравюра з картини Марії Косвей.
Джейн Мьютас, гравюра з картини Гольбейна

Примітки

The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166
http://www.aucklandartgallery.com/explore-art-and-ideas/artist/2518/
http://www.oxforddnb.com/view/article/27021
https://www.npg.org.uk/collections/search/person/mp10624/samuel-freeman?role=art
Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
William Sandby. The history of the Royal Academy of Arts from its foundation in 1768 to the present time. — London: Longman, Green, Longman, Roberts, & Green, 1862. — Т. 1. — P. 88-91.
Bartolozzi, Francesco // Encyclopædia Britannica Eleventh Edition. — Cambridge, England: University Press, 1911. — Т. 3. — P. 451.
Michael Bryan. Dictionary of painters and engravers, biographical and critical. — London, 1849. — P. 55.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франческо Бартолоцці

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q48204_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q10855166">[https://cs.isabart.org/person/60059_The_Fine_Art_Archive]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q10855166]]</div>-1] The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166

[[http://www.aucklandartgallery.com/explore-art-and-ideas/artist/2518/_http://www.aucklandartgallery.com/explore-art-and-ideas/artist/2518/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] ttp://www.aucklandartgallery.com/explore-art-and-ideas/artist/2518/

[[http://www.oxforddnb.com/view/article/27021_http://www.oxforddnb.com/view/article/27021]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttp://www.oxforddnb.com/view/article/27021

[[https://www.npg.org.uk/collections/search/person/mp10624/samuel-freeman?role=art_https://www.npg.org.uk/collections/search/person/mp10624/samuel-freeman?role=art]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttps://www.npg.org.uk/collections/search/person/mp10624/samuel-freeman?role=art

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb149544967_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-5] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-6] CONOR.Sl
d:Track:Q16744133

[7] William Sandby. The history of the Royal Academy of Arts from its foundation in 1768 to the present time. — London: Longman, Green, Longman, Roberts, & Green, 1862. — Т. 1. — P. 88-91.

[Bartolozzi-8] Bartolozzi, Francesco // Encyclopædia Britannica Eleventh Edition. — Cambridge, England: University Press, 1911. — Т. 3. — P. 451.

[9] Michael Bryan. Dictionary of painters and engravers, biographical and critical. — London, 1849. — P. 55.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]