Пауль Дессау (нім. Paul Dessau; 19 грудня 1894, Гамбург — 28 червня 1979, Берлін) — німецький композитор і диригент.
Пауль Дессау | |
---|---|
нім. Paul Dessau | |
Основна інформація | |
Дата народження | 19 грудня 1894[1][2][…] |
Місце народження | Гамбург, Німецька імперія[4][5] |
Дата смерті | 28 червня 1979[1][2][…] (84 роки) |
Місце смерті | Кенігс-Вустерхаузен, Даме-Шпреевальд, Бранденбург, Німеччина[6][5] |
Поховання | d |
Громадянство | НДР |
Професії | композитор, диригент, музикознавець, викладач університету, кінокомпозитор, музикант |
Освіта | Консерваторія Кліндворта-Шарвенка |
Жанри | опера і симфонія |
Заклад | d |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Пауль Дессау народився в музичній сім'ї: музикантами були його дід і прадід по батьківській лінії, дядько, , був скрипалем і композитором; батько — робітник тютюнової фабрики був співаком-любителем. Сам Пауль в 6 років почав займатися грою на скрипці і вже в дитячому віці виступав в концертах, в 1908 році, 14 років, дав свій перший сольний концерт.
У 1910—1912 роках Дессау навчався в Берліні в Консерваторії Кліндворта-Шарвенка, спочатку в класі скрипки, проте незабаром педагог вирішив, що його руки для скрипки не годяться; в подальшому брав приватні уроки гри на фортеп'яно і композиції. З 1912 був концертмейстером-репетитором оркестру і асистентом головного диригента в оперному театрі в Гамбурзі, де йому довелося співпрацювати з Феліксом Вейнгартнером і Артуром Нікішом.
У 1915 році Дессау був призваний в армію, воював на Західному фронті — у Франції, пізніше служив у військовому оркестрі піхотного полку в Шлезвигу. Після демобілізації в 1918 році повернувся в Гамбург, де писав музику до п'єс Еріха Цигеля. Надалі Дессау працював як корепетитор і диригент в різних оперних і драматичних театрах; в 1919—1923 роках був концертмейстером і капельмейстером в Кельні у Отто Клемперера, потім в Майнці, з 1925 року в Берліні був першим капельмейстером при Бруно Вальтері в Міський опері. З середини 20-х років Дессау все частіше виступав як композитор: в 1925 році він отримав премію видавництва музичної літератури за Концертіно для скрипки, в 1927 році в Празі з успіхом була виконана його Перша симфонія, під керуванням Г. Штайнберга. З 1928 року Дессау керував камерним оркестром кінотеатру «Альгамбра» на Курфюрстендамм в Берліні, в тому ж році дебютував як кінокомпозитор. В кінці 20-х років написав музику до ряду мультфільмів Волта Діснея.
Після 1933 року
Після приходу нацистів до влади в 1933 році Дессау був змушений емігрувати; до 1939 року жив в Парижі, співпрацював з Ернстом Бушем, писав пісні, присвячені республіканській Іспанії і французькому Народному фронту, в тому числі на вірші Бертольта Брехта — «Колону Тельмана» і «Бойову пісню чорних капорів» на текст з п'єси «Свята Йоганна боєнь». В цей же період написав ряд творів, присвячених юдаїзму, в тому числі ораторію «Гаґґада» (Haggada) в 1936 році. Виступив співавтором музики до фільму Олексія Грановського «Тарас Бульба», що вийшов в тому ж році. У Парижі Дессау познайомився з і з його допомогою освоїв 12-тонову систему Арнольда Шенберга.
У 1939 році, після початку Другої світової війни, Дессау оселився в Сполучених Штатах, де співпрацював з відомими режисерами, в тому числі з Волтом Діснейм і Альфредом Гічкоком, викладав в музичних школах. У 1942 році відбулося особисте знайомство Дессау з Брехтом і почалося їхнє багаторічне співробітництво.
У Східному Берліні
Після повернення в 1948 році до Німеччини Дессау оселився в східному секторі Берліна і взяв активну участь в діяльності створеного Брехтом театру «», написав музику до ряду вистав за п'єсами Брехта, в тому числі «Матінка Кураж та її діти» (1946—1949), «Добра людина із Сичуані» (1947), «Пан Пунтіла і його слуга Матті» (1949), «Кавказьке крейдяне коло» (1954). На сюжети Брехта були написані і перші опери Дессау — «Засудження Лукулла» (1949) і «Пунтіла» (1960), а також незавершена «Свята Йоганна» — в цілому він написав на тексти Брехта близько 50 творів різних жанрів.
Педагогічна діяльність Дессау, його прагнення пробудити зацікавлення до нетрадиційної музики привели його до конфлікту з культурною політикою СЄПН: в 1951 році, як й інший композитор «Берлінер ансамбль», , був звинувачений в «формалізмі». Зокрема, була зроблена спроба заборонити постановку «Засудження Лукулла» в Німецькій державній опері за підозрою в «формалізмі». Брехт домігся закритого перегляду — «для відповідальних працівників і художників»; перегляд, на який прийшли президент НДР Вільгельм Пік і прем'єр-міністр Отто Гротеволь, відбувся 17 травня 1951 року — в той самий день, коли було прийнято постанову ЦК СЄПН «Боротьба проти формалізму в мистецтві і літературі, за прогресивну німецьку культуру». Однак спектакль, поставлений диригентом Германом Шергеном і режисером Вольфгангом Фелькером, справив сильне враження на присутніх; в ході проведеного тиждень потому обговорення Гротеволь дав вказівки щодо доопрацювання опери, але постановку дозволив.
З 1952 року Дессау був членом, а з 1959 року — віце-президентом Академії мистецтв НДР; з кінця 50-х років він був професором Східно-Берлінського музичного інституту. Тричі — в 1953, 1956, 1965 роках — вшановувався Національною премією НДР.
Приватне життя
Першою дружиною Пауля Дессау була Гудрун Кабіш; укладений в 1924 році, шлюб розпався в 1936-му. Від Гудрун Кабіш Дессау мав двох дітей.
Його другою дружиною була багаторічна співробітниця Брехта письменниця Елізабет Гауптман.
Втретє Дессау одружився в 1954 році — на театральній режисерці та хореографі Рут Берґгауз; в 1971—1977 роках вона була інтендантом театру «Берлінер ансамбль».
Творчість
Пауль Дессау працював в найрізноманітніших жанрах, — крім музики до кінофільмів і театральних постановок, він писав симфонічну і камерну музику, опери, хори і ораторії, пісні — переважно для Ернста Буша. Композиції 20-х років були відзначені рисами неокласицизму і фольклорними елементами; у другій половині 30-х років в ряді творів Дессау застосовував вільно трактовану 12-тонову техніку, зокрема в п'яти «Дванадцятитонових спробах» для фортеп'яно, «Благання про прощення» на вірші Ф. Гельдерліна (1937), «Герніке» (1938).
Опери
- Джудітта (Giuditta, 1910—1912, не завершена)
- «Засудження Лукулла» (Das Verurteilung des Lukullus, 1949, на основі радіоп'єси Б. Брехта «Допит Лукулла»)
- «Пунтіла» (Puntila, 1960, за п'єсою Б. Брехта «Пан Пунтіла і його слуга Матті»)
- «Свята Йоганна» (Die heilige Johanna der Schlachthöfe, 1961, за п'єсою Б. Брехта, не завершена)
- «Ланцелот» (Lanzelot, 1969, опера-казка за п'єсою Е. Шварца «Дракон»)
- «Ліло Германн, студентка зі Штутгарта» (мелодрама на текст Ф. Вольфа, 1953)
- «Ейнштейн» (Einstein, 1969—1972)
Ораторії
- «Гаґґада» (Haggada, на єврейський текст, 1936)
- «Німецьке нещастя» (Deutsches Miserere, 1947)
Кантати
- «Гернбурзький звіт» (на вірші Б. Брехта, 1951)
- «Вирощування проса» (для баритона, хору і оркестру, 1952)
- «Єврейська хроніка» (на текст І. Герлаха; спільно з Б. Блахер, К. А. Гартманом, Г. Генце і Р. Вагнером-Регені),
- «Реквієм пам'яті Лумумби»
Оркестрові твори
- Дві симфонії (1926, 1964)
- Пам'яті Брехта 1957)
- Варіації на тему Баха (1964)
- Оркестрова музика [№ 1] (1955)
- Оркестрова музика № 2 «Meer der Stürme» / «Море в бурю» (1967)
- Оркестрова музика № 3 «Lenin» (mit dem Schlusschor «Grabschrift für Lenin») (1969)
- Оркестрова музика № 4 (1973)
Камерна музика
- Концертіно для скрипки, флейти, кларнета і ріжка (1924)
- 7 скрипкових квартетів
- «Дванадцятитонові спроби» (5 п'єс для фортеп'яно, 1937)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Дессау Пауль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118524917 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Нестьев И. В. Дессау П. // Музыкальная энциклопедия (под ред. Ю. В. Келдыша). — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1975. — Т. 2 (12 липня).
- Римский Л. Пауль Дессау. Музыкальный словарь. Belcanto. Архів оригіналу за 18 січня 2013. Процитовано 15 грудня 2012.
- Пауль Дессау // 100 композиторов XX века (перевод с немецкого). — Урал LTD, 1999. — 12 липня. — С. 62. — .
- Paul Dessau - Komponist. CineGraph — Lexikon zum deutschsprachigen Film. Архів оригіналу за 18 січня 2013. Процитовано 15 грудня 2012.
- Пауль Дессау // 100 композиторов XX века (перевод с немецкого). — Урал LTD, 1999. — 12 липня. — С. 63. — .
- Bernd-Rainer Barth, Andreas Kölling. Brecht, Bertolt // Wer war wer in der DDR?. — Berlin : Ch. Links, 2010. — Вип. 1 (12 липня). — ..
- Жизнь Брехта = Leben Brechts. — М. : Радуга, 1988. — С. 226—228. — .
- Geschichte (нім.). Berliner Ensemble (официальный сайт). Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 19 листопада 2012.
Література
- Fritz Hennenberg. Dessau — Brecht. Musikalische Arbeiten. — Berlin : Henschel, 1963.
- Fritz Hennenberg. Paul Dessau. Eine Biographie. — Leipzig : VEB Deutscher Verlag für Musik, 1965.
- Fritz Hennenberg. Paul Dessau für sie porträtiert. — Leipzig : VEB Deutscher Verlag für Musik, 1974.
- Klaus Angermann. Paul Dessau — Von Geschichte gezeichnet. — Symposion Paul Dessau Hamburg 1994. — Hofheim : Wolke, 1995.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paul Dessau nim Paul Dessau 19 grudnya 1894 Gamburg 28 chervnya 1979 Berlin nimeckij kompozitor i dirigent Paul Dessaunim Paul DessauOsnovna informaciyaData narodzhennya19 grudnya 1894 1894 12 19 1 2 Misce narodzhennyaGamburg Nimecka imperiya 4 5 Data smerti28 chervnya 1979 1979 06 28 1 2 84 roki Misce smertiKenigs Vusterhauzen Dame Shpreevald Brandenburg Nimechchina 6 5 PohovannyadGromadyanstvoNDRProfesiyikompozitor dirigent muzikoznavec vikladach universitetu kinokompozitor muzikantOsvitaKonservatoriya Klindvorta SharvenkaZhanriopera i simfoniyaZakladdNagorodid 1978 d 1974 Fajli u VikishovishiBiografiyaPaul Dessau narodivsya v muzichnij sim yi muzikantami buli jogo did i pradid po batkivskij liniyi dyadko buv skripalem i kompozitorom batko robitnik tyutyunovoyi fabriki buv spivakom lyubitelem Sam Paul v 6 rokiv pochav zajmatisya groyu na skripci i vzhe v dityachomu vici vistupav v koncertah v 1908 roci 14 rokiv dav svij pershij solnij koncert U 1910 1912 rokah Dessau navchavsya v Berlini v Konservatoriyi Klindvorta Sharvenka spochatku v klasi skripki prote nezabarom pedagog virishiv sho jogo ruki dlya skripki ne godyatsya v podalshomu brav privatni uroki gri na fortep yano i kompoziciyi Z 1912 buv koncertmejsterom repetitorom orkestru i asistentom golovnogo dirigenta v opernomu teatri v Gamburzi de jomu dovelosya spivpracyuvati z Feliksom Vejngartnerom i Arturom Nikishom U 1915 roci Dessau buv prizvanij v armiyu voyuvav na Zahidnomu fronti u Franciyi piznishe sluzhiv u vijskovomu orkestri pihotnogo polku v Shlezvigu Pislya demobilizaciyi v 1918 roci povernuvsya v Gamburg de pisav muziku do p yes Eriha Cigelya Nadali Dessau pracyuvav yak korepetitor i dirigent v riznih opernih i dramatichnih teatrah v 1919 1923 rokah buv koncertmejsterom i kapelmejsterom v Kelni u Otto Klemperera potim v Majnci z 1925 roku v Berlini buv pershim kapelmejsterom pri Bruno Valteri v Miskij operi Z seredini 20 h rokiv Dessau vse chastishe vistupav yak kompozitor v 1925 roci vin otrimav premiyu vidavnictva muzichnoyi literaturi za Koncertino dlya skripki v 1927 roci v Prazi z uspihom bula vikonana jogo Persha simfoniya pid keruvannyam G Shtajnberga Z 1928 roku Dessau keruvav kamernim orkestrom kinoteatru Algambra na Kurfyurstendamm v Berlini v tomu zh roci debyutuvav yak kinokompozitor V kinci 20 h rokiv napisav muziku do ryadu multfilmiv Volta Disneya Pislya 1933 roku Pislya prihodu nacistiv do vladi v 1933 roci Dessau buv zmushenij emigruvati do 1939 roku zhiv v Parizhi spivpracyuvav z Ernstom Bushem pisav pisni prisvyacheni respublikanskij Ispaniyi i francuzkomu Narodnomu frontu v tomu chisli na virshi Bertolta Brehta Kolonu Telmana i Bojovu pisnyu chornih kaporiv na tekst z p yesi Svyata Joganna boyen V cej zhe period napisav ryad tvoriv prisvyachenih yudayizmu v tomu chisli oratoriyu Gaggada Haggada v 1936 roci Vistupiv spivavtorom muziki do filmu Oleksiya Granovskogo Taras Bulba sho vijshov v tomu zh roci U Parizhi Dessau poznajomivsya z i z jogo dopomogoyu osvoyiv 12 tonovu sistemu Arnolda Shenberga U 1939 roci pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Dessau oselivsya v Spoluchenih Shtatah de spivpracyuvav z vidomimi rezhiserami v tomu chisli z Voltom Disnejm i Alfredom Gichkokom vikladav v muzichnih shkolah U 1942 roci vidbulosya osobiste znajomstvo Dessau z Brehtom i pochalosya yihnye bagatorichne spivrobitnictvo U Shidnomu Berlini Pislya povernennya v 1948 roci do Nimechchini Dessau oselivsya v shidnomu sektori Berlina i vzyav aktivnu uchast v diyalnosti stvorenogo Brehtom teatru napisav muziku do ryadu vistav za p yesami Brehta v tomu chisli Matinka Kurazh ta yiyi diti 1946 1949 Dobra lyudina iz Sichuani 1947 Pan Puntila i jogo sluga Matti 1949 Kavkazke krejdyane kolo 1954 Na syuzheti Brehta buli napisani i pershi operi Dessau Zasudzhennya Lukulla 1949 i Puntila 1960 a takozh nezavershena Svyata Joganna v cilomu vin napisav na teksti Brehta blizko 50 tvoriv riznih zhanriv Pedagogichna diyalnist Dessau jogo pragnennya probuditi zacikavlennya do netradicijnoyi muziki priveli jogo do konfliktu z kulturnoyu politikoyu SYePN v 1951 roci yak j inshij kompozitor Berliner ansambl buv zvinuvachenij v formalizmi Zokrema bula zroblena sproba zaboroniti postanovku Zasudzhennya Lukulla v Nimeckij derzhavnij operi za pidozroyu v formalizmi Breht domigsya zakritogo pereglyadu dlya vidpovidalnih pracivnikiv i hudozhnikiv pereglyad na yakij prijshli prezident NDR Vilgelm Pik i prem yer ministr Otto Grotevol vidbuvsya 17 travnya 1951 roku v toj samij den koli bulo prijnyato postanovu CK SYePN Borotba proti formalizmu v mistectvi i literaturi za progresivnu nimecku kulturu Odnak spektakl postavlenij dirigentom Germanom Shergenom i rezhiserom Volfgangom Felkerom spraviv silne vrazhennya na prisutnih v hodi provedenogo tizhden potomu obgovorennya Grotevol dav vkazivki shodo doopracyuvannya operi ale postanovku dozvoliv Z 1952 roku Dessau buv chlenom a z 1959 roku vice prezidentom Akademiyi mistectv NDR z kincya 50 h rokiv vin buv profesorom Shidno Berlinskogo muzichnogo institutu Trichi v 1953 1956 1965 rokah vshanovuvavsya Nacionalnoyu premiyeyu NDR Privatne zhittyaPershoyu druzhinoyu Paulya Dessau bula Gudrun Kabish ukladenij v 1924 roci shlyub rozpavsya v 1936 mu Vid Gudrun Kabish Dessau mav dvoh ditej Jogo drugoyu druzhinoyu bula bagatorichna spivrobitnicya Brehta pismennicya Elizabet Gauptman Vtretye Dessau odruzhivsya v 1954 roci na teatralnij rezhiserci ta horeografi Rut Berggauz v 1971 1977 rokah vona bula intendantom teatru Berliner ansambl TvorchistPaul Dessau pracyuvav v najriznomanitnishih zhanrah krim muziki do kinofilmiv i teatralnih postanovok vin pisav simfonichnu i kamernu muziku operi hori i oratoriyi pisni perevazhno dlya Ernsta Busha Kompoziciyi 20 h rokiv buli vidznacheni risami neoklasicizmu i folklornimi elementami u drugij polovini 30 h rokiv v ryadi tvoriv Dessau zastosovuvav vilno traktovanu 12 tonovu tehniku zokrema v p yati Dvanadcyatitonovih sprobah dlya fortep yano Blagannya pro proshennya na virshi F Gelderlina 1937 Gernike 1938 Operi Dzhuditta Giuditta 1910 1912 ne zavershena Zasudzhennya Lukulla Das Verurteilung des Lukullus 1949 na osnovi radiop yesi B Brehta Dopit Lukulla Puntila Puntila 1960 za p yesoyu B Brehta Pan Puntila i jogo sluga Matti Svyata Joganna Die heilige Johanna der Schlachthofe 1961 za p yesoyu B Brehta ne zavershena Lancelot Lanzelot 1969 opera kazka za p yesoyu E Shvarca Drakon Lilo Germann studentka zi Shtutgarta melodrama na tekst F Volfa 1953 Ejnshtejn Einstein 1969 1972 Oratoriyi Gaggada Haggada na yevrejskij tekst 1936 Nimecke neshastya Deutsches Miserere 1947 Kantati Gernburzkij zvit na virshi B Brehta 1951 Viroshuvannya prosa dlya baritona horu i orkestru 1952 Yevrejska hronika na tekst I Gerlaha spilno z B Blaher K A Gartmanom G Gence i R Vagnerom Regeni Rekviyem pam yati Lumumbi Orkestrovi tvori Dvi simfoniyi 1926 1964 Pam yati Brehta 1957 Variaciyi na temu Baha 1964 Orkestrova muzika 1 1955 Orkestrova muzika 2 Meer der Sturme More v buryu 1967 Orkestrova muzika 3 Lenin mit dem Schlusschor Grabschrift fur Lenin 1969 Orkestrova muzika 4 1973 Kamerna muzika Koncertino dlya skripki flejti klarneta i rizhka 1924 7 skripkovih kvartetiv Dvanadcyatitonovi sprobi 5 p yes dlya fortep yano 1937 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Dessau Paul Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 118524917 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Nestev I V Dessau P Muzykalnaya enciklopediya pod red Yu V Keldysha M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1975 T 2 12 lipnya Rimskij L Paul Dessau Muzykalnyj slovar Belcanto Arhiv originalu za 18 sichnya 2013 Procitovano 15 grudnya 2012 Paul Dessau 100 kompozitorov XX veka perevod s nemeckogo Ural LTD 1999 12 lipnya S 62 ISBN 5 8029 0084 9 Paul Dessau Komponist CineGraph Lexikon zum deutschsprachigen Film Arhiv originalu za 18 sichnya 2013 Procitovano 15 grudnya 2012 Paul Dessau 100 kompozitorov XX veka perevod s nemeckogo Ural LTD 1999 12 lipnya S 63 ISBN 5 8029 0084 9 Bernd Rainer Barth Andreas Kolling Brecht Bertolt Wer war wer in der DDR Berlin Ch Links 2010 Vip 1 12 lipnya ISBN 978 3 86153 561 4 Zhizn Brehta Leben Brechts M Raduga 1988 S 226 228 ISBN 5 05 002298 3 Geschichte nim Berliner Ensemble oficialnyj sajt Arhiv originalu za 20 listopada 2012 Procitovano 19 listopada 2012 LiteraturaFritz Hennenberg Dessau Brecht Musikalische Arbeiten Berlin Henschel 1963 Fritz Hennenberg Paul Dessau Eine Biographie Leipzig VEB Deutscher Verlag fur Musik 1965 Fritz Hennenberg Paul Dessau fur sie portratiert Leipzig VEB Deutscher Verlag fur Musik 1974 Klaus Angermann Paul Dessau Von Geschichte gezeichnet Symposion Paul Dessau Hamburg 1994 Hofheim Wolke 1995