Ель-Харра (араб. حرة الحرة), також Харрат-еш-Шам (араб. حَرَّة ٱلشَّام) або Чорна пустеля — велика базальтова кам'яниста пустеля вулканічного походження на Близькому Сході. Займає площу близько 40 тис. км² в межах теперішніх Сирії, Йорданії, Ізраїлю та Саудівської Аравії. Рослинність місцевості складається переважно з акацієвого скребу та включень ялівцю на більшій висоті.
Ель-Харра араб. حرة الحرة | ||||
Географічні межі Ель-Харри | ||||
Країни | Сирія Ізраїль Йорданія Саудівська Аравія | |||
Тип | Кам'яниста (лавове поле) | |||
Ель-Харра у Вікісховищі |
Сліди перших людських поселень в Ель-Харрі датуються добою пізнього епіпалеоліту (близько 12 500 —9500 рр. до н. е.) Одним з найбільш відомих поселень регіону є Шубайка-1 (заселена приблизно в 12 600 — 10 000 рр. до н. е.), де були виявлені залишки найдавнішого хліба.
Геологія
Ель-Харра складається з вулканічних полів, утворених тектонічною активністю впродовж олігоцену та четвертинного періоду. Поля Ель-Харри, що містять понад 800 вулканічних конусів і близько 140 дайк є найбільшими серед усіх вулканічних полів Аравійської плити. Вулканічна активність в Ель-Харрі розпочалася за доби міоцену, а більш молодий етап виверження (на південно-східному кінці вулканічного поля) стався за пізнього плейстоцену і голоцену. Епізоди вулканічних вивержень були також зафіксовані в письмових джерелах.
Географія
Північна (сирійська) частина пустелі утвлорена вулканічними полями Джебель-ед-Друз (Джебель-ель-Араб), та . ЇЇ кордони частково співпадають з історико-географічною областю Хавран, відомою ще з біблійних часів.
Йорданська частина вулкнічного поля проходить переважно східною провінцією Ель-Мафрак. Велика кількість базальту в навколишній місцевості сприяла утворенню особливої архтіектурної традиції регіону (місто Умм-ель-Джималь, тощо). За ініціативи уряду Йорданії, з 2019 року йорданська частина Ель-Харри входить до Попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Саудівська частина Ель-Харри простягається на 210 км завдовжки та 75 км завширшки в південно-східному напрямку. Вона досягає північного заходу долини Ваді-ес-Сірхан, закінчуючись на висоті 1100 м у горах Джебель-ель-Амуд (провінція Табук), являючись одним з багатьох вулканічних полів, паралельних узбережжю Червоного моря.
Примітки
- Ibrahim, K. (1993), The geological framework for the Harrat Ash-Shaam Basaltic Super-Group and its volcanotectonic evolution, Jordan: Bulletin 24, Geological Mapping Division, Natural Resources Authority
- Betts, Alison (1982). A Natufian site in the Black Desert, Eastern Jordan. Paléorient. 8 (2): 79—82. doi:10.3406/paleo.1982.4322. ISSN 0153-9345.
- S.A. Ghazanfar, Vegetation of the Arabian Peninsula (Springer Science & Business Media, 1998) p 272.
- Richter, Tobias (2017). Natufian and early Neolithic in the Black Desert. У Enzel, Yehouda; Bar-Yosef, Ofer (ред.). Quaternary of the Levant: Environments, Climate Change, and Humans. Cambridge: Cambridge University Press. с. 715—722. ISBN .
- Richter, Tobias; Arranz-Otaegui, Amaia; Yeomans, Lisa; Boaretto, Elisabetta (5 грудня 2017). High Resolution AMS Dates from Shubayqa 1, northeast Jordan Reveal Complex Origins of Late Epipalaeolithic Natufian in the Levant. Scientific Reports (англ.). 7 (1): 17025. doi:10.1038/s41598-017-17096-5. ISSN 2045-2322. PMC 5717003. PMID 29208998.
- Arranz-Otaegui, Amaia; Carretero, Lara Gonzalez; Ramsey, Monica N.; Fuller, Dorian Q.; Richter, Tobias (31 липня 2018). Archaeobotanical evidence reveals the origins of bread 14,400 years ago in northeastern Jordan. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). 115 (31): 7925—7930. doi:10.1073/pnas.1801071115. ISSN 0027-8424. PMC 6077754. PMID 30012614.
- Al Kwatli, Mohamad Amer; Gillot, Pierre Yves; Lefèvre, Jean Claude; Hildenbrand, Anthony (1 вересня 2015). Morpho-structural analysis of Harrat Al Sham volcanic field Arabian plate (Syria, Jordan, and Saudi Arabia): methodology and application. Arabian Journal of Geosciences (англ.). 8 (9): 6867—6880. doi:10.1007/s12517-014-1731-1. ISSN 1866-7538.
- Krienitz, M.-S.; Haase, K. M.; Mezger, K.; Shaikh-Mashail, M. A. (1 серпня 2007). . Journal of Petrology (англ.). 48 (8): 1513—1542. doi:10.1093/petrology/egm028. ISSN 0022-3530. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
- H. Stewart Edgell, Arabian Deserts: Nature, Origin and Evolution (Springer Science & Business Media, 21Jul.,2006) p329-330
- Geological Survey Professional Paper. U.S. Government Printing Office. 1989. с. 153.
- Peter Vincent, Saudi Arabia: An Environmental Overview (CRC Press, 2008) p22.
- Centre, UNESCO World Heritage. . UNESCO World Heritage Centre (англ.). Архів оригіналу за 23 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
- U.S. Geological Survey Professional Paper (U.S. Government Printing Office, 1989) pA152
- Geological Survey Professional Paper, Volume 560, Part 1 (U.S. Government Printing Office, 1989)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina El Harra El Harra arab حرة الحرة takozh Harrat esh Sham arab ح ر ة ٱلش ام abo Chorna pustelya velika bazaltova kam yanista pustelya vulkanichnogo pohodzhennya na Blizkomu Shodi Zajmaye ploshu blizko 40 tis km v mezhah teperishnih Siriyi Jordaniyi Izrayilyu ta Saudivskoyi Araviyi Roslinnist miscevosti skladayetsya perevazhno z akaciyevogo skrebu ta vklyuchen yalivcyu na bilshij visoti El Harra arab حرة الحرة Geografichni mezhi El HarriGeografichni mezhi El Harri Krayini Siriya Izrayil Jordaniya Saudivska Araviya TipKam yanista lavove pole El Harra u Vikishovishi Slidi pershih lyudskih poselen v El Harri datuyutsya doboyu piznogo epipaleolitu blizko 12 500 9500 rr do n e Odnim z najbilsh vidomih poselen regionu ye Shubajka 1 zaselena priblizno v 12 600 10 000 rr do n e de buli viyavleni zalishki najdavnishogo hliba GeologiyaTipovij pejzazh pusteli na shodi Jordaniyi El Harra skladayetsya z vulkanichnih poliv utvorenih tektonichnoyu aktivnistyu vprodovzh oligocenu ta chetvertinnogo periodu Polya El Harri sho mistyat ponad 800 vulkanichnih konusiv i blizko 140 dajk ye najbilshimi sered usih vulkanichnih poliv Aravijskoyi pliti Vulkanichna aktivnist v El Harri rozpochalasya za dobi miocenu a bilsh molodij etap viverzhennya na pivdenno shidnomu kinci vulkanichnogo polya stavsya za piznogo plejstocenu i golocenu Epizodi vulkanichnih viverzhen buli takozh zafiksovani v pismovih dzherelah GeografiyaVulkanichne pole El Harra z kosmosu Pivnichna sirijska chastina pusteli utvlorena vulkanichnimi polyami Dzhebel ed Druz Dzhebel el Arab ta YiYi kordoni chastkovo spivpadayut z istoriko geografichnoyu oblastyu Havran vidomoyu she z biblijnih chasiv Jordanska chastina vulknichnogo polya prohodit perevazhno shidnoyu provinciyeyu El Mafrak Velika kilkist bazaltu v navkolishnij miscevosti spriyala utvorennyu osoblivoyi arhtiekturnoyi tradiciyi regionu misto Umm el Dzhimal tosho Za iniciativi uryadu Jordaniyi z 2019 roku jordanska chastina El Harri vhodit do Poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Saudivska chastina El Harri prostyagayetsya na 210 km zavdovzhki ta 75 km zavshirshki v pivdenno shidnomu napryamku Vona dosyagaye pivnichnogo zahodu dolini Vadi es Sirhan zakinchuyuchis na visoti 1100 m u gorah Dzhebel el Amud provinciya Tabuk yavlyayuchis odnim z bagatoh vulkanichnih poliv paralelnih uzberezhzhyu Chervonogo morya PrimitkiIbrahim K 1993 The geological framework for the Harrat Ash Shaam Basaltic Super Group and its volcanotectonic evolution Jordan Bulletin 24 Geological Mapping Division Natural Resources Authority Betts Alison 1982 A Natufian site in the Black Desert Eastern Jordan Paleorient 8 2 79 82 doi 10 3406 paleo 1982 4322 ISSN 0153 9345 S A Ghazanfar Vegetation of the Arabian Peninsula Springer Science amp Business Media 1998 p 272 Richter Tobias 2017 Natufian and early Neolithic in the Black Desert U Enzel Yehouda Bar Yosef Ofer red Quaternary of the Levant Environments Climate Change and Humans Cambridge Cambridge University Press s 715 722 ISBN 978 1 107 09046 0 Richter Tobias Arranz Otaegui Amaia Yeomans Lisa Boaretto Elisabetta 5 grudnya 2017 High Resolution AMS Dates from Shubayqa 1 northeast Jordan Reveal Complex Origins of Late Epipalaeolithic Natufian in the Levant Scientific Reports angl 7 1 17025 doi 10 1038 s41598 017 17096 5 ISSN 2045 2322 PMC 5717003 PMID 29208998 Arranz Otaegui Amaia Carretero Lara Gonzalez Ramsey Monica N Fuller Dorian Q Richter Tobias 31 lipnya 2018 Archaeobotanical evidence reveals the origins of bread 14 400 years ago in northeastern Jordan Proceedings of the National Academy of Sciences angl 115 31 7925 7930 doi 10 1073 pnas 1801071115 ISSN 0027 8424 PMC 6077754 PMID 30012614 Al Kwatli Mohamad Amer Gillot Pierre Yves Lefevre Jean Claude Hildenbrand Anthony 1 veresnya 2015 Morpho structural analysis of Harrat Al Sham volcanic field Arabian plate Syria Jordan and Saudi Arabia methodology and application Arabian Journal of Geosciences angl 8 9 6867 6880 doi 10 1007 s12517 014 1731 1 ISSN 1866 7538 Krienitz M S Haase K M Mezger K Shaikh Mashail M A 1 serpnya 2007 Journal of Petrology angl 48 8 1513 1542 doi 10 1093 petrology egm028 ISSN 0022 3530 Arhiv originalu za 26 lipnya 2021 Procitovano 26 lipnya 2021 H Stewart Edgell Arabian Deserts Nature Origin and Evolution Springer Science amp Business Media 21Jul 2006 p329 330 Geological Survey Professional Paper U S Government Printing Office 1989 s 153 Peter Vincent Saudi Arabia An Environmental Overview CRC Press 2008 p22 Centre UNESCO World Heritage UNESCO World Heritage Centre angl Arhiv originalu za 23 lipnya 2021 Procitovano 26 lipnya 2021 U S Geological Survey Professional Paper U S Government Printing Office 1989 pA152 Geological Survey Professional Paper Volume 560 Part 1 U S Government Printing Office 1989