Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Мартин Балтимор» (англ. Martin Baltimore) — американський двомоторний легкий бомбардувальник-розвідувальний літак. виробництва авіакомпанії Glenn L. Martin Company. Перебував на озброєнні Королівських ПС Британії, Австралії, Канади та ПС Південної Африки; був прийнятий на озброєння США, але на службу до американських ПС так і не надійшов. Застосовувався майже суто на Середземноморському театрі воєнних дій та на Близькому Сході.
| Martin Baltimore | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | легкий бомбардувальник-розвідувальний літак |
| Перший політ: | 14 червня 1941 |
| Прийнятий на озброєння: | жовтень 1941 |
| Знятий з озброєння: | 1949 |
| Період використання: | 1941–1949 |
| На озброєнні у: |  Королівські ПС Великої Британії Королівські повітряні сили Австралії Королівські ПС Канади ПС Південно-Африканського Союзу |
| Розробник: | Glenn L. Martin Company і Балтимор |
| Виробник: |  Glenn L. Martin Company |
| Всього збудовано: | 1 575 |
| Вартість одиниці: | $ 120 000 |
| Модифікації: | Martin Maryland |
| Конструктор: | Glenn L. Martin Company |
| Екіпаж: | 4 особи |
| Крейсерська швидкість: | 360 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 488 км/год |
| Бойовий радіус: | 1577 км |
| Бойова стеля: | 7100 м |
| Довжина: | 14,8 м |
| Висота: | 4,32 м |
| Розмах крила: | 18,7 м |
| Площа крила: | 50 м² |
| Порожній: | 7253 кг |
| Максимальна злітна: | 10 900 кг |
| Двигуни: | 2 × радіальних 14-циліндрових поршневих авіаційних двигунів повітряного охолодження Wright GR-2600-A5B |
| Тяга (потужність): | 1700 к.с. (1268 кВт) |
| Підвісне озброєння: | 910 кг авіаційних бомб |
| Кулеметне озброєння: | 6-14 × .303 British авіаційних кулеметів Browning М1919/Vickers K |
 Martin Baltimore у Вікісховищі | |
Історія створення
«Мартин Балтимор» (заводське позначення «модель 187») був розроблений в ініціативному порядку конструкторським бюро американської компанії Glenn L. Martin, як подальший розвиток «Мартин» 167 «Меріленд». «Меріленд», у свою чергу, розроблявся на підставі тактико-технічних вимог до легкого бомбардувальника, визначених повітряним корпусом армії США у 1938 році. Перша модель цього бомбардувальника отримала офіційне позначення XA-22, але він не був прийнятий до експлуатації у військовій авіації США, оскільки контракт був виграний Douglas DB-7, який згодом став A-20.
Нова версія бомбардувальника відрізнялася зміненим фюзеляжем, посиленим озброєнням і потужнішими двигунами. Проєкт був запропонований французькому уряду і 18 травня 1940 року був підписаний попередній контракт на виготовлення 400 літаків Martin 187F, але занадто швидка капітуляція Франції залишила фірму без вигідного замовлення. Натомість виробнича серія була запропонована Великій Британії і вже на початку 1941 року британська закупівельна комісія підписала контракт на 400 літаків. Незабаром замовлення було розширено до 975 одиниць, а в червні 1942 року було підписано угоду ще на 600 машин. Прототип не будувався, а 14 червня 1941 року піднявся в повітря перший «Балтимор» Mk.I. Всі 1575 замовлених літаків було виготовлено до травня 1945 року.
Конструкція
«Мартин Балтимор» — середньоплан суцільнометалевої конструкції з двома радіальними двигунами, з двоколісним шасі та хвостовим колесом, які прибирали в польоті, та одинарним вертикальним стабілізатором. Відмінною особливістю літака став вузький і високий фюзеляж, завдяки якому з'явилася можливість урізноманітнити бомбове навантаження. Відповідно, кабіни екіпажу стали більш просторими і отримали бронезахист. Крило перейшло від попередньої моделі з мінімальними змінами, але Martin 187 отримав двигуни Wright R-2600-19А5В5 «Twin Cyclone» потужністю по 1600 к. с., оснащені протипиловими фільтрами, оскільки основним ТВД для цих літаків залишалася Африка.
Авіаційне озброєння стандартно складалося з шести 7,62-мм кулеметів. Чотири «Браунінга» монтували в крилі, ще два «Браунінга» або «Віккерса» — на рухомих установках (верхньої і нижньої).
Нормальна маса бомбового навантаження становила 907 кг, а максимальна — до 1500 кг. Екіпаж включав чотири особи.
Згодом озброєння літака модернізувалося та посилювалося. Частина літаків додатково комплектували чотирма кулеметами «Браунінг» у фюзеляжі, що стріляють назад-вниз. На сотні літаків «Балтимор» Mk.II у верхній установці замість одного кулемета змонтовано два. Наступна партія «Балтимор» Mk.III (250 одиниць) була обладнана верхньою башточкою зі зчетвереними 7,7-мм кулеметами «Браунінг». У нижній установці монтувалася спарка таких кулеметів.
281 літак «Балтимор» Mk.IIIA отримав двигуни R-2600-13 американського, а не експортного стандарту (1600 к. с). У верхній башті тепер встановлювали тільки два кулемети, але великокаліберних. Варіант «Балтимор» Mk.IV (294 одиниці) мав таке ж озброєння, але мотори іншої марки — R-2600-19 (1600 к. с). Нарешті, «Балтимор» Mk.V обладнали 1700-сильними двигунами R-2600-29, а авіаційне озброєння його складалося з дев'яти 12,7-мм кулеметів (чотири в крилі, два у верхній башті, один в нижній установці, два у фюзеляжі, що стріляють назад-вниз). Виготовили 600 літаків.
Історія служби
Літаки «Балтимор» Mk.I використовували тільки як навчальні. Пізніші модифікації надходили на озброєння частин британських Королівських ПС, що билися в Північній Африці. Спочатку британські пілоти були дуже задоволені бойовими характеристиками бомбардувальника, який значно переважав «Блейхейм», за винятком тісних умов для розміщення членів екіпажу.
Першою в бій на «Балтимор» пішла 223-тя ескадрилья. 23 травня 1942 роки чотири її літаки вирушили для удару по аеродрому в Дерні, але всі були збиті «Мессершміттами». У червні — липні ескадрилья спільно з 55-ю ескадрильєю, також озброєної «Балтиморами», брала участь у спробах відбиття наступу Роммеля. Бомбардувальники, діючи групами по 12-18 машин, завдавали удари по лініях постачання військ противника.
З вересня 1942 року «Балтимори» брали найактивнішу участь у битві під Ель-Аламейном. Потужне авіаційне озброєння літаків дозволяло застосовувати їх не тільки як бомбардувальники, але і як штурмовики. Надалі основний тягар ударів «Балтиморів» був перенесений на цілі в глибині оборони противника — перш за все склади і лінії комунікацій, що проводилося, як правило, у нічний час. З 6 жовтня 1942 року «Балтимори» здійснили серію нальотів на аеродроми противника в рамках першого етапу підготовки генерального наступу. 23 жовтня наступ розпочався, і «Балтимори» спільно з іншими бомбардувальниками атакували німецькі позиції, а з 3 листопада бомбили відступаючі німецько-італійські війська. Надалі вони брали участь у боях аж до розгрому італо-німецьких військ у Північній Африці. Останніми завданнями були нальоти на укріплення лінії Марет у Тунісі і порти Габес, Сфакс і Сус.
На початку 1943 року було «Балтиморами» було оснащено британську 52-у і австралійську 454-у ескадрилії, основним завданням яких були атаки на італійські кораблі, літом до них приєдналась 15-а північноафрикаська ескадрилія. 23 липня 1943 року 454-а ескадрилія взяла участь в бомбардуваннях Криту, під час якого британська авіація зазнала серйозних втрат, зокрема було втрачено 5 з восьми «Балтиморів».
В кінці квітня 1943 року більшість «Балтиморів» британських і північноафриканських ескадрилей було зведено в 232-є і 3-є бомбардувальні крила, які почали систематичні бомбардування Сицилії, спочатку базуючись в Тунісі, а з липня — на Мальті. Пізніше вони підтримували десантні операції союзників на Сицилії і в континентальній Італії. У жовтні 1943 року їх передислокували на італійські аеродроми. Інші частини «Балтимор» у той час діяли над Егейським морем. Але поступово їх витісняли більш сучасні машини. До грудня 1944 року «Балтимор» залишилися на озброєнні тільки трьох ескадрилей 253-го крила. До самого кінця війни вони бомбили позиції в північній Італії, де ще оборонялися частини вермахту.
Частина «Балтиморів» була відряджена авіації флоту Великої Британії й застосовувалася у протичовновій війні на Середземномор'ї, здобувши помірного успіху, потопивши до восьми U-Boot.
В липні 1944 року «Балтиморами» були оснащені дві групи союзної Італії — 28-у і 132-у, загалом 49 літаків. Ці дві групи були з'єднані в «стормо Балтимор» і з листопада 1944 року почали діяти проти німецьких об'єктів на Балканах. Загалом до травня 1945 року італійські «Балтимори» здійснили 1,5 тисяч вильотів і скинули 1225 тон бомб. Після війни Балтимори залишались на озброєнні ВПС Італії аж до 1948 року.
Основні модифікації
- Baltimore B. I — перша версія літака, оснащеного 1600-сильним радіальним двигуном Wright GR-2600-A5B, озброєного десятьма 0.303 (7,7 мм) кулеметами: вісім Browning М1919 у жорсткому кріпленні та два Vickers K на поворотних турелях. 50 літаків збудовано.
- Baltimore B. II — варіант штурмовика з посиленим озброєнням — 12 кулеметів Vickers K. Побудовано 100 одиниць.
- Baltimore B. III — модернізована версія літака з 14 авіаційними кулеметами Browning М1919/Vickers K. Побудовано 250 одиниць.
- Baltimore B. IIIa — літак з двома 12,7-мм кулеметами, що будувався на замовлення повітряних сил армії США, передані за ленд-лізом Британії. 281 екземпляр.
- Baltimore B. IV — модифікація літака з чотирма 12,7-мм кулеметами, що будувався на замовлення повітряних сил армії США, передані за ленд-лізом Британії. 294 одиниці побудовані.
- Baltimore B. V — версія літака з посиленим двигуном Wright R-2600-29, потужністю 1700 к.с. 600 літаків випущено.
- Baltimore GR. VI — модернізована версія «Балтимор» з подовженим фюзеляжем, збільшеними паливними баками та радаром для ведення морської повітряної розвідки. Замовлялося 900 одиниць, але проєкт скасований; збудовано лишень 2 прототипи.
Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы
Технічні характеристики
| B.I | B.II | B.III | B.IV | B.V | ||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Довжина | 14,78 м | |||||
| Висота | 4,34 м | |||||
| Розмах крил | 18,69 м | |||||
| Площа крил | 50,03 м² | |||||
| Маса | пустого | 6871 кг | 6894 кг | 7014 кг | 7253 кг | |
| максимальна злітна | 9865 кг | 9865 кг | 10 432 кг | 10 251 кг | 10 516 кг | |
| Двигуни | 2 × Wright R-2600-A5B | 2 × Wright R-2600-13 | 2 × Wright R-2600-19 | |||
| Потужність | 2 × 1600 к. с. | 2 × 1600 к. с. | 2 × 1700 к. с. | |||
| Максимальна швидкість | 496 км/год | 496 км/год | 486 км/год | 491 км/год | 515 км/год | |
| Бойова стеля | 6800 м | 6800 м | 7315 м | 7100 м | 7620 м | |
Країни-оператори
Див. також
Примітки
- Виноски
- За деякими параметрами середній бомбардувальник та штурмовик.
- Джерела
- Харук, 2012, с. 287-289.
- Харук, 2012, с. 288.
Джерела
- . на airwar.ru. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020. (рос.)
- САМОЛЕТ МАРТИН 187 «БАЛТИМОР» [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — . (рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Martin Baltimore |
- Martin Baltimore [ 11 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Martin Baltimore Squadrons [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Martin Baltimore I [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Martin 187 Baltimore [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Bridgeman, Leonard. «The Martin Model 187 Baltimore.» Jane's Fighting Aircraft of World War II. London: Studio, 1946. .
- Shores, Christopher F. «Martin Maryland and Baltimore variants». Aircraft in Profile, Volume 11. Windsor, Berkshire, UK: Profile Publications Ltd., 1972, pp. 217—241.
- Sturtivant, Ray and Mick Burrow. Fleet Air Arm Aircraft 1939 to 1945. Tonbridge, Kent, UK: Air Britain (Historians) Ltd, 1995. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martin Baltimor angl Martin Baltimore amerikanskij dvomotornij legkij bombarduvalnik rozviduvalnij litak virobnictva aviakompaniyi Glenn L Martin Company Perebuvav na ozbroyenni Korolivskih PS Britaniyi Avstraliyi Kanadi ta PS Pivdennoyi Afriki buv prijnyatij na ozbroyennya SShA ale na sluzhbu do amerikanskih PS tak i ne nadijshov Zastosovuvavsya majzhe suto na Seredzemnomorskomu teatri voyennih dij ta na Blizkomu Shodi Martin BaltimorePriznachennya legkij bombarduvalnik rozviduvalnij litakPershij polit 14 chervnya 1941Prijnyatij na ozbroyennya zhovten 1941Znyatij z ozbroyennya 1949Period vikoristannya 1941 1949Na ozbroyenni u Korolivski PS Velikoyi Britaniyi Korolivski povitryani sili Avstraliyi Korolivski PS Kanadi PS Pivdenno Afrikanskogo SoyuzuRozrobnik Glenn L Martin Company i BaltimorVirobnik Glenn L Martin CompanyVsogo zbudovano 1 575Vartist odinici 120 000Modifikaciyi Martin MarylandKonstruktor Glenn L Martin CompanyEkipazh 4 osobiKrejserska shvidkist 360 km godMaksimalna shvidkist MSh 488 km godBojovij radius 1577 kmBojova stelya 7100 mDovzhina 14 8 mVisota 4 32 mRozmah krila 18 7 mPlosha krila 50 m Porozhnij 7253 kgMaksimalna zlitna 10 900 kgDviguni 2 radialnih 14 cilindrovih porshnevih aviacijnih dviguniv povitryanogo oholodzhennya Wright GR 2600 A5BTyaga potuzhnist 1700 k s 1268 kVt Pidvisne ozbroyennya 910 kg aviacijnih bombKulemetne ozbroyennya 6 14 303 British aviacijnih kulemetiv Browning M1919 Vickers KMartin Baltimore u VikishovishiIstoriya stvorennya Martin Baltimor zavodske poznachennya model 187 buv rozroblenij v iniciativnomu poryadku konstruktorskim byuro amerikanskoyi kompaniyi Glenn L Martin yak podalshij rozvitok Martin 167 Merilend Merilend u svoyu chergu rozroblyavsya na pidstavi taktiko tehnichnih vimog do legkogo bombarduvalnika viznachenih povitryanim korpusom armiyi SShA u 1938 roci Persha model cogo bombarduvalnika otrimala oficijne poznachennya XA 22 ale vin ne buv prijnyatij do ekspluataciyi u vijskovij aviaciyi SShA oskilki kontrakt buv vigranij Douglas DB 7 yakij zgodom stav A 20 Nova versiya bombarduvalnika vidriznyalasya zminenim fyuzelyazhem posilenim ozbroyennyam i potuzhnishimi dvigunami Proyekt buv zaproponovanij francuzkomu uryadu i 18 travnya 1940 roku buv pidpisanij poperednij kontrakt na vigotovlennya 400 litakiv Martin 187F ale zanadto shvidka kapitulyaciya Franciyi zalishila firmu bez vigidnogo zamovlennya Natomist virobnicha seriya bula zaproponovana Velikij Britaniyi i vzhe na pochatku 1941 roku britanska zakupivelna komisiya pidpisala kontrakt na 400 litakiv Nezabarom zamovlennya bulo rozshireno do 975 odinic a v chervni 1942 roku bulo pidpisano ugodu she na 600 mashin Prototip ne buduvavsya a 14 chervnya 1941 roku pidnyavsya v povitrya pershij Baltimor Mk I Vsi 1575 zamovlenih litakiv bulo vigotovleno do travnya 1945 roku KonstrukciyaA 30 amerikanske poznachennya Baltimore B IIIa na viprobuvannyah v SShA Martin Baltimor serednoplan sucilnometalevoyi konstrukciyi z dvoma radialnimi dvigunami z dvokolisnim shasi ta hvostovim kolesom yaki pribirali v poloti ta odinarnim vertikalnim stabilizatorom Vidminnoyu osoblivistyu litaka stav vuzkij i visokij fyuzelyazh zavdyaki yakomu z yavilasya mozhlivist uriznomanitniti bombove navantazhennya Vidpovidno kabini ekipazhu stali bilsh prostorimi i otrimali bronezahist Krilo perejshlo vid poperednoyi modeli z minimalnimi zminami ale Martin 187 otrimav dviguni Wright R 2600 19A5V5 Twin Cyclone potuzhnistyu po 1600 k s osnasheni protipilovimi filtrami oskilki osnovnim TVD dlya cih litakiv zalishalasya Afrika Aviacijne ozbroyennya standartno skladalosya z shesti 7 62 mm kulemetiv Chotiri Brauninga montuvali v krili she dva Brauninga abo Vikkersa na ruhomih ustanovkah verhnoyi i nizhnoyi Normalna masa bombovogo navantazhennya stanovila 907 kg a maksimalna do 1500 kg Ekipazh vklyuchav chotiri osobi Zgodom ozbroyennya litaka modernizuvalosya ta posilyuvalosya Chastina litakiv dodatkovo komplektuvali chotirma kulemetami Brauning u fyuzelyazhi sho strilyayut nazad vniz Na sotni litakiv Baltimor Mk II u verhnij ustanovci zamist odnogo kulemeta zmontovano dva Nastupna partiya Baltimor Mk III 250 odinic bula obladnana verhnoyu bashtochkoyu zi zchetverenimi 7 7 mm kulemetami Brauning U nizhnij ustanovci montuvalasya sparka takih kulemetiv 281 litak Baltimor Mk IIIA otrimav dviguni R 2600 13 amerikanskogo a ne eksportnogo standartu 1600 k s U verhnij bashti teper vstanovlyuvali tilki dva kulemeti ale velikokalibernih Variant Baltimor Mk IV 294 odinici mav take zh ozbroyennya ale motori inshoyi marki R 2600 19 1600 k s Nareshti Baltimor Mk V obladnali 1700 silnimi dvigunami R 2600 29 a aviacijne ozbroyennya jogo skladalosya z dev yati 12 7 mm kulemetiv chotiri v krili dva u verhnij bashti odin v nizhnij ustanovci dva u fyuzelyazhi sho strilyayut nazad vniz Vigotovili 600 litakiv Istoriya sluzhbi Baltimor zlitaye z aerodromu v Pivnichnij Africi Baltimori nad frontom poblizu El Alamejna Litaki Baltimor Mk I vikoristovuvali tilki yak navchalni Piznishi modifikaciyi nadhodili na ozbroyennya chastin britanskih Korolivskih PS sho bilisya v Pivnichnij Africi Spochatku britanski piloti buli duzhe zadovoleni bojovimi harakteristikami bombarduvalnika yakij znachno perevazhav Blejhejm za vinyatkom tisnih umov dlya rozmishennya chleniv ekipazhu Pershoyu v bij na Baltimor pishla 223 tya eskadrilya 23 travnya 1942 roki chotiri yiyi litaki virushili dlya udaru po aerodromu v Derni ale vsi buli zbiti Messershmittami U chervni lipni eskadrilya spilno z 55 yu eskadrilyeyu takozh ozbroyenoyi Baltimorami brala uchast u sprobah vidbittya nastupu Rommelya Bombarduvalniki diyuchi grupami po 12 18 mashin zavdavali udari po liniyah postachannya vijsk protivnika Z veresnya 1942 roku Baltimori brali najaktivnishu uchast u bitvi pid El Alamejnom Potuzhne aviacijne ozbroyennya litakiv dozvolyalo zastosovuvati yih ne tilki yak bombarduvalniki ale i yak shturmoviki Nadali osnovnij tyagar udariv Baltimoriv buv perenesenij na cili v glibini oboroni protivnika persh za vse skladi i liniyi komunikacij sho provodilosya yak pravilo u nichnij chas Z 6 zhovtnya 1942 roku Baltimori zdijsnili seriyu nalotiv na aerodromi protivnika v ramkah pershogo etapu pidgotovki generalnogo nastupu 23 zhovtnya nastup rozpochavsya i Baltimori spilno z inshimi bombarduvalnikami atakuvali nimecki poziciyi a z 3 listopada bombili vidstupayuchi nimecko italijski vijska Nadali voni brali uchast u boyah azh do rozgromu italo nimeckih vijsk u Pivnichnij Africi Ostannimi zavdannyami buli naloti na ukriplennya liniyi Maret u Tunisi i porti Gabes Sfaks i Sus Na pochatku 1943 roku bulo Baltimorami bulo osnasheno britansku 52 u i avstralijsku 454 u eskadriliyi osnovnim zavdannyam yakih buli ataki na italijski korabli litom do nih priyednalas 15 a pivnichnoafrikaska eskadriliya 23 lipnya 1943 roku 454 a eskadriliya vzyala uchast v bombarduvannyah Kritu pid chas yakogo britanska aviaciya zaznala serjoznih vtrat zokrema bulo vtracheno 5 z vosmi Baltimoriv V kinci kvitnya 1943 roku bilshist Baltimoriv britanskih i pivnichnoafrikanskih eskadrilej bulo zvedeno v 232 ye i 3 ye bombarduvalni krila yaki pochali sistematichni bombarduvannya Siciliyi spochatku bazuyuchis v Tunisi a z lipnya na Malti Piznishe voni pidtrimuvali desantni operaciyi soyuznikiv na Siciliyi i v kontinentalnij Italiyi U zhovtni 1943 roku yih peredislokuvali na italijski aerodromi Inshi chastini Baltimor u toj chas diyali nad Egejskim morem Ale postupovo yih vitisnyali bilsh suchasni mashini Do grudnya 1944 roku Baltimor zalishilisya na ozbroyenni tilki troh eskadrilej 253 go krila Do samogo kincya vijni voni bombili poziciyi v pivnichnij Italiyi de she oboronyalisya chastini vermahtu Chastina Baltimoriv bula vidryadzhena aviaciyi flotu Velikoyi Britaniyi j zastosovuvalasya u protichovnovij vijni na Seredzemnomor yi zdobuvshi pomirnogo uspihu potopivshi do vosmi U Boot V lipni 1944 roku Baltimorami buli osnasheni dvi grupi soyuznoyi Italiyi 28 u i 132 u zagalom 49 litakiv Ci dvi grupi buli z yednani v stormo Baltimor i z listopada 1944 roku pochali diyati proti nimeckih ob yektiv na Balkanah Zagalom do travnya 1945 roku italijski Baltimori zdijsnili 1 5 tisyach vilotiv i skinuli 1225 ton bomb Pislya vijni Baltimori zalishalis na ozbroyenni VPS Italiyi azh do 1948 roku Osnovni modifikaciyiBaltimore B I persha versiya litaka osnashenogo 1600 silnim radialnim dvigunom Wright GR 2600 A5B ozbroyenogo desyatma 0 303 7 7 mm kulemetami visim Browning M1919 u zhorstkomu kriplenni ta dva Vickers K na povorotnih turelyah 50 litakiv zbudovano Baltimore B II variant shturmovika z posilenim ozbroyennyam 12 kulemetiv Vickers K Pobudovano 100 odinic Baltimore B III modernizovana versiya litaka z 14 aviacijnimi kulemetami Browning M1919 Vickers K Pobudovano 250 odinic Baltimore B IIIa litak z dvoma 12 7 mm kulemetami sho buduvavsya na zamovlennya povitryanih sil armiyi SShA peredani za lend lizom Britaniyi 281 ekzemplyar Baltimore B IV modifikaciya litaka z chotirma 12 7 mm kulemetami sho buduvavsya na zamovlennya povitryanih sil armiyi SShA peredani za lend lizom Britaniyi 294 odinici pobudovani Baltimore B V versiya litaka z posilenim dvigunom Wright R 2600 29 potuzhnistyu 1700 k s 600 litakiv vipusheno Baltimore GR VI modernizovana versiya Baltimor z podovzhenim fyuzelyazhem zbilshenimi palivnimi bakami ta radarom dlya vedennya morskoyi povitryanoyi rozvidki Zamovlyalosya 900 odinic ale proyekt skasovanij zbudovano lishen 2 prototipi Taktiko tehnichni harakteristikiShematichne zobrazhennya bombarduvalnika Martin Baltimor Dani z Udarnaya aviaciya Vtoroj Mirovoj shturmoviki bombardirovshiki torpedonoscy Tehnichni harakteristiki B I B II B III B IV B V Dovzhina 14 78 m Visota 4 34 m Rozmah kril 18 69 m Plosha kril 50 03 m Masa pustogo 6871 kg 6894 kg 7014 kg 7253 kg maksimalna zlitna 9865 kg 9865 kg 10 432 kg 10 251 kg 10 516 kg Dviguni 2 Wright R 2600 A5B 2 Wright R 2600 13 2 Wright R 2600 19 Potuzhnist 2 1600 k s 2 1600 k s 2 1700 k s Maksimalna shvidkist 496 km god 496 km god 486 km god 491 km god 515 km god Bojova stelya 6800 m 6800 m 7315 m 7100 m 7620 mKrayini operatori Avstraliya Povitryani sili Avstraliyi Kanada Korolivski vijskovo povitryani sili Kanadi Velika Britaniya Korolivski PS Velikoyi Britaniyi Pivdenna Afrika PS Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu Italiya Povitryani sili Italiyi Grecke korolivstvo Povitryani sili Greciyi Turechchina Povitryani sili Turechchini Vilna Franciya Povitryani sili Vilnoyi FranciyiDiv takozhSpisok litakiv Drugoyi svitovoyi vijni Dornier Do 215 Bristol Beaufort Kawasaki Ki 48 PZL 37 Los ANT 40PrimitkiVinoski Za deyakimi parametrami serednij bombarduvalnik ta shturmovik Dzherela Haruk 2012 s 287 289 Haruk 2012 s 288 Dzherela na airwar ru Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 1 lyutogo 2020 ros SAMOLET MARTIN 187 BALTIMOR 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Haruk A I Udarnaya aviaciya Vtoroj Mirovoj shturmoviki bombardirovshiki torpedonoscy Moskva Yauza EKSMO 2012 400 s ISBN 978 5699595877 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Martin Baltimore Martin Baltimore 11 travnya 2020 u Wayback Machine angl Martin Baltimore Squadrons 22 lyutogo 2020 u Wayback Machine angl Martin Baltimore I 22 lyutogo 2020 u Wayback Machine Martin 187 Baltimore 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros LiteraturaBridgeman Leonard The Martin Model 187 Baltimore Jane s Fighting Aircraft of World War II London Studio 1946 ISBN 1 85170 493 0 Shores Christopher F Martin Maryland and Baltimore variants Aircraft in Profile Volume 11 Windsor Berkshire UK Profile Publications Ltd 1972 pp 217 241 Sturtivant Ray and Mick Burrow Fleet Air Arm Aircraft 1939 to 1945 Tonbridge Kent UK Air Britain Historians Ltd 1995 ISBN 0 85130 232 7