Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Різанина в Горайці — винищення українського населення села Гораєць, здійснене 6 квітня 1945 року підрозділами Другого Окремого Операційного батальйону [pl] (пол. 2 Samodzielny Batalion Operacyjny Korpusu Bezpieczeństwa Wewnętrznego), створеного прокомуністичною владою за зразком радянських військ НКВС.
| Різанина в Горайці | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Географічні відомості
Село розташоване на Терногородському плато над річкою Гнійник (пол. Gnojnik) на відстані 2 кілометри на північний схід від центру гміни міста Чесанова, 12 кілометрів на північ від центру повіту міста Любачева і 86 кілометрів на схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.
Історичні дані
Перші сліди поселень на теренах Горайця походять з часів неоліту.
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія 1340–1772 роках входила до складу Руського воєводства Королівства Польського.
Село Гораєць засноване 1564 року на волоському праві на землях сусіднього села Жуків за бажанням великого коронного гетьмана та, одночасно, любачівського старости Яна Амора Тарновського (пол. Jan Amor Tarnowski).
Незадовго перед початком Другої світової війни в 1938 році населення Горайця становило 1 160 осіб, з них 1 077, або 92,84 % — українців, решта — поляки та євреї.
У 1939 році після розчленування Польщі біля Горайця пройшла лінія кордону між Третім Рейхом та Радянським Союзом. Само село знаходилось в утвореній гітлерівцями Генеральній губернії, а сільський цвинтар — в СРСР. Там же опинився населений поляками присілок Дібровка (пол. Dąbrowka), мешканців якого з прикордонної території представники органів НКВС депортували в Сибір.
28 липня 1943 року у сусідньому Жукові був вбитий парох сіл Жуків та Горайці отець Мирон Колтуняк, що ознаменувало собою початок нападів та вбивства українських духовних, культурних і політичних провідників. Не оминула зла доля й мешканців Горайця.
1944 року, після проходження через село німецько-радянської лінії фронту, воно відійшло до Польщі.
Мета акції
За наказом польського командування, доведеного до керівництва батальйону, метою акції було знищення штабу Української повстанської армії. Але в Горайці на той час не перебував жоден підрозділ УПА. Єдиною озброєною силою в селі був невеликий відділ української самооборони. Підтвердженням цього служить і малий час (біля години), який пройшов від початку акції до зайняття села. Як згадує член гораєцького Самооборонного Кущового Відділу (СКВ) Михайло Лівчанин на псевдо «Семененко»:
«Коли дізналися, що в селі нікого немає, почали атакувати зі всіх сторін, мордувати мешканців, стріляти в жінок та дітей». Оригінальний текст (пол.)Michajło Liwczanin „Semenenko” z horynieckiego SKW opowiada: „gdy dowiedzieli się, że we wsi nikogo nie ma, zaczęli atakować ze wszystkich stron, mordować mieszkańców, strzelać do kobiet i dzieci”.
Фактичним завданням польських відділів було залякування українських мешканців села з ціллю примусити їх до залишення території Польщі.
Перебіг трагедії
- 5 квітня 1945 року в 21:00 Другий Окремий Операційний батальйон Корпусу Внутрішньої Безпеки Польщі спільно з міліцією під керівництвом підполковника [pl] виступив з казарм в Любачові.
- В 4:50 наступного дня батальйон, поділений на чотири групи, зайняв бойові позиції. Село Гораєць разом з його присілками було оточене.
- О 5:00 розпочато атаку. Спочатку село було піддано артилерійському обстрілу, потім заатаковано піхотними відділами.
- В 6:10 Гораєць був зайнятий. Військові підрозділи перебували в населеному пункті до 10:00, позбавляючи в той час життя цивільних мешканців села. Зокрема, лише на території одного з господарств розстріляно близько 60 осіб. Будівлі в Горайці були підпалені, в них живцем згоріли жителі, котрі там ховалися від мордувань. Дії війська супроводжувала акція польського цивільного населення. На користь військових пограбовано майно цивільних мешканців села.
Під час акції загинуло 174 особи, серед них 32 жінки, 35 дітей та 19 жителів, вік яких перевищував 60 років. Наймолодшому з замордованих було лише 6 тижнів, найстаршому минуло від дня народження 80 років
Подальша доля мешканців села
Після різні 6 квітня 1945 року Гораєць було неодноразово пограбовано та заарештовано польською владою частину мешканців.
У травні 1946 року під час IV етапу Виселення українців з Польщі до УРСР 19 родин виселили до УРСР.
У 1947 році 144 українці, що залишились в Горайці, було вислано на північні терени Польщі на так звані «Повернені території» в рамках проведення Акції «Вісла».
Слідство польського Інституту національної пам'яті (ІНП)
ІНП (пол. IPN, Instytut Pamięci Narodowej) в проведеному ним розслідуванні встановив, що різня була самовільною дією солдатів, а метою командування була всього лише ліквідація українських збройних сил, у зв'язку з чим «вчинки (…) не мають ознак комуністичного злочину».
Увіковічнення пам'яті про злочин
Протягом довгого часу про жертв різні в Горайці ніде й ніяк не згадували. На початку 90-х років 20 століття на [pl], на якому поховано жертв злочину, встановлено табличку з написом, що завищує офіційно встановлене число жертв:
«Тут, на цьому цвинтарі і в цій могилі спочивають 185 мешканців Горайця. Загинули IV 1945 від рук Окремого Операційного батальйону Корпусу Внутрішньої Безпеки Польщі. Нехай та земля буде їм небом.» Оригінальний текст (пол.)«Tu na tym cmentarzu i w tej mogile spoczywa 185 mieszkańców Gorajca. Zginęli w IV 1945 z rąk U.B. K.B.W. Niech ta ziemia będzie im Niebem.»
21 березня 1994 року підписано угоду між урядами України й Польщі про збереження місць пам'яті поховання жертв війни та політичних репресій.
У 1996 році розпочато процес отримання дозволу на будівництво пам'ятника. Ініціювала спорудження меморіалу очевидець тих страшних подій Євдокія Філь, котра упродовж 12 років, аж до своєї смерті в 2009 році, збирала дозволи на встановлення пам'ятника, кошти на його спорудження та прізвища невинно замордованих односельців. Кінцевий термін спорудження меморіалу і його відкриття були прописані в Протоколі реалізації угоди між урядами України й Польщі упродовж 2005—2007 років, але спорудження затягнулося в часі через брак коштів і було закінчено лише в 2010 році. В реалізації проекту допомогли внески Владислава Сіконя (Нове Село), Галини та Степана Боднар (Перемишль), Марії та Андрія Філів (Білий Бір, Кошалін, Польща) та представників американської діаспори — Марії та Івана Філів (Вінніпег, США). Автор проекту пам'ятника — архітектор Юрій Левосюк.
Відкриття пам'ятника, за участю представників польської і української влади, відбулося 21 серпня 2010 року. На пам'ятнику, розміщеному на кладовищі, знаходяться три хрести, поіменний список жертв злочину 6 квітня 1945 року, а також список жителів села, котрі трагічно загинули в 1942—1947 роках. Ведучим на урочистостях був Андрій Філь, син Євдокії, а серед виступаючих, поряд з урядовими достойниками з Києва і Варшави — її сестра, яка нині проживає на Тернопільщині та голова суспільно-культурного товариства «Любачівщина» в 2008—2013 роках Григорій Горох.
Цитати
З виступу на відкритті пам'ятника міністра закордонних справ України Костянтина Грищенко:
Відкриття меморіалу українцям, які в 1945 році стали жертвами масового вбивства в селі Гораєць, — це важлива і знакова подія у стосунках між Україною і Республікою Польща. Павлівка, Личаківка, Павлокома, Гута Пеняцька, а нині — Гораєць… Цей ланцюг пам'яті веде українців і поляків до визволення від гіркоти взаємних кривд і образ минулого, сприяє зміцненню українсько-польського партнерства, подальшому зближенню між нашими братніми народами. …Сьогоднішня молитва біля меморіалу має стати закликом до сучасних і майбутніх поколінь українців та поляків, щоб їхня свідомість не була обтяжена трагічним минулим, а лише бажанням жити поруч у мирі і творити об'єднану Європу.
Див. також
Примітки
- Informacja o działalności Instytutu Pamięci Narodowej — Komisji Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu w okresie 1 lipca 2003 r.–30 czerwca 2004 r. Warszawa, styczeń 2005 1 — strona 177: "w sprawie zbrodni popełnionej na obywatelach polskich narodowości ukraińskiej w Gorajcu, pow. Lubaczów; na podstawie mat. Centralnego Archiwum Wojskowego; do śledztwa S 55/03/Zk
- Стаття «Різня в Горайці» (пол. ZBRODNIE w Gorajcu)[недоступне посилання з червня 2019], газета «Наше слово»
- Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 14 квітня 2013.
- Пам'яті жертв села Гораєць [ 2014-09-13 у Wayback Machine.] // Вісник Любачівщини. — Львів — 2011. — № 19. — 96 с.
- Nasze Slowo[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 26 грудня 2014.
- Raport ze śledztwa IPN, sygn. akt S 55/03/Zk
- Пам'яті жертв села Гораєць, Об'єднання українців в Польщі, Відділення в Перемишлі
- Odsłonięcie pomnika w Gorajcu 2010r.- www.roztoczewschodnie.pl
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rizanina v Gorajci vinishennya ukrayinskogo naselennya sela Gorayec zdijsnene 6 kvitnya 1945 roku pidrozdilami Drugogo Okremogo Operacijnogo bataljonu pl pol 2 Samodzielny Batalion Operacyjny Korpusu Bezpieczenstwa Wewnetrznego stvorenogo prokomunistichnoyu vladoyu za zrazkom radyanskih vijsk NKVS Rizanina v Gorajci Data Misce Rezultat Znisheno misceve ukrayinske naselennyaGeografichni vidomostiSelo roztashovane na Ternogorodskomu plato nad richkoyu Gnijnik pol Gnojnik na vidstani 2 kilometri na pivnichnij shid vid centru gmini mista Chesanova 12 kilometriv na pivnich vid centru povitu mista Lyubacheva i 86 kilometriv na shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva Istorichni daniPershi slidi poselen na terenah Gorajcya pohodyat z chasiv neolitu V XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya 1340 1772 rokah vhodila do skladu Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Selo Gorayec zasnovane 1564 roku na voloskomu pravi na zemlyah susidnogo sela Zhukiv za bazhannyam velikogo koronnogo getmana ta odnochasno lyubachivskogo starosti Yana Amora Tarnovskogo pol Jan Amor Tarnowski Nezadovgo pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni v 1938 roci naselennya Gorajcya stanovilo 1 160 osib z nih 1 077 abo 92 84 ukrayinciv reshta polyaki ta yevreyi U 1939 roci pislya rozchlenuvannya Polshi bilya Gorajcya projshla liniya kordonu mizh Tretim Rejhom ta Radyanskim Soyuzom Samo selo znahodilos v utvorenij gitlerivcyami Generalnij guberniyi a silskij cvintar v SRSR Tam zhe opinivsya naselenij polyakami prisilok Dibrovka pol Dabrowka meshkanciv yakogo z prikordonnoyi teritoriyi predstavniki organiv NKVS deportuvali v Sibir 28 lipnya 1943 roku u susidnomu Zhukovi buv vbitij paroh sil Zhukiv ta Gorajci otec Miron Koltunyak sho oznamenuvalo soboyu pochatok napadiv ta vbivstva ukrayinskih duhovnih kulturnih i politichnih providnikiv Ne ominula zla dolya j meshkanciv Gorajcya 1944 roku pislya prohodzhennya cherez selo nimecko radyanskoyi liniyi frontu vono vidijshlo do Polshi Meta akciyiZa nakazom polskogo komanduvannya dovedenogo do kerivnictva bataljonu metoyu akciyi bulo znishennya shtabu Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi Ale v Gorajci na toj chas ne perebuvav zhoden pidrozdil UPA Yedinoyu ozbroyenoyu siloyu v seli buv nevelikij viddil ukrayinskoyi samooboroni Pidtverdzhennyam cogo sluzhit i malij chas bilya godini yakij projshov vid pochatku akciyi do zajnyattya sela Yak zgaduye chlen gorayeckogo Samooboronnogo Kushovogo Viddilu SKV Mihajlo Livchanin na psevdo Semenenko Koli diznalisya sho v seli nikogo nemaye pochali atakuvati zi vsih storin morduvati meshkanciv strilyati v zhinok ta ditej Originalnij tekst pol Michajlo Liwczanin Semenenko z horynieckiego SKW opowiada gdy dowiedzieli sie ze we wsi nikogo nie ma zaczeli atakowac ze wszystkich stron mordowac mieszkancow strzelac do kobiet i dzieci Faktichnim zavdannyam polskih viddiliv bulo zalyakuvannya ukrayinskih meshkanciv sela z cillyu primusiti yih do zalishennya teritoriyi Polshi Perebig tragediyi5 kvitnya 1945 roku v 21 00 Drugij Okremij Operacijnij bataljon Korpusu Vnutrishnoyi Bezpeki Polshi spilno z miliciyeyu pid kerivnictvom pidpolkovnika pl vistupiv z kazarm v Lyubachovi V 4 50 nastupnogo dnya bataljon podilenij na chotiri grupi zajnyav bojovi poziciyi Selo Gorayec razom z jogo prisilkami bulo otochene O 5 00 rozpochato ataku Spochatku selo bulo piddano artilerijskomu obstrilu potim zaatakovano pihotnimi viddilami V 6 10 Gorayec buv zajnyatij Vijskovi pidrozdili perebuvali v naselenomu punkti do 10 00 pozbavlyayuchi v toj chas zhittya civilnih meshkanciv sela Zokrema lishe na teritoriyi odnogo z gospodarstv rozstrilyano blizko 60 osib Budivli v Gorajci buli pidpaleni v nih zhivcem zgorili zhiteli kotri tam hovalisya vid morduvan Diyi vijska suprovodzhuvala akciya polskogo civilnogo naselennya Na korist vijskovih pograbovano majno civilnih meshkanciv sela Pid chas akciyi zaginulo 174 osobi sered nih 32 zhinki 35 ditej ta 19 zhiteliv vik yakih perevishuvav 60 rokiv Najmolodshomu z zamordovanih bulo lishe 6 tizhniv najstarshomu minulo vid dnya narodzhennya 80 rokivPodalsha dolya meshkanciv selaPislya rizni 6 kvitnya 1945 roku Gorayec bulo neodnorazovo pograbovano ta zaareshtovano polskoyu vladoyu chastinu meshkanciv U travni 1946 roku pid chas IV etapu Viselennya ukrayinciv z Polshi do URSR 19 rodin viselili do URSR U 1947 roci 144 ukrayinci sho zalishilis v Gorajci bulo vislano na pivnichni tereni Polshi na tak zvani Poverneni teritoriyi v ramkah provedennya Akciyi Visla Slidstvo polskogo Institutu nacionalnoyi pam yati INP INP pol IPN Instytut Pamieci Narodowej v provedenomu nim rozsliduvanni vstanoviv sho riznya bula samovilnoyu diyeyu soldativ a metoyu komanduvannya bula vsogo lishe likvidaciya ukrayinskih zbrojnih sil u zv yazku z chim vchinki ne mayut oznak komunistichnogo zlochinu Uvikovichnennya pam yati pro zlochinProtyagom dovgogo chasu pro zhertv rizni v Gorajci nide j niyak ne zgaduvali Na pochatku 90 h rokiv 20 stolittya na pl na yakomu pohovano zhertv zlochinu vstanovleno tablichku z napisom sho zavishuye oficijno vstanovlene chislo zhertv Tut na comu cvintari i v cij mogili spochivayut 185 meshkanciv Gorajcya Zaginuli IV 1945 vid ruk Okremogo Operacijnogo bataljonu Korpusu Vnutrishnoyi Bezpeki Polshi Nehaj ta zemlya bude yim nebom Originalnij tekst pol Tu na tym cmentarzu i w tej mogile spoczywa 185 mieszkancow Gorajca Zgineli w IV 1945 z rak U B K B W Niech ta ziemia bedzie im Niebem 21 bereznya 1994 roku pidpisano ugodu mizh uryadami Ukrayini j Polshi pro zberezhennya misc pam yati pohovannya zhertv vijni ta politichnih represij U 1996 roci rozpochato proces otrimannya dozvolu na budivnictvo pam yatnika Iniciyuvala sporudzhennya memorialu ochevidec tih strashnih podij Yevdokiya Fil kotra uprodovzh 12 rokiv azh do svoyeyi smerti v 2009 roci zbirala dozvoli na vstanovlennya pam yatnika koshti na jogo sporudzhennya ta prizvisha nevinno zamordovanih odnoselciv Kincevij termin sporudzhennya memorialu i jogo vidkrittya buli propisani v Protokoli realizaciyi ugodi mizh uryadami Ukrayini j Polshi uprodovzh 2005 2007 rokiv ale sporudzhennya zatyagnulosya v chasi cherez brak koshtiv i bulo zakincheno lishe v 2010 roci V realizaciyi proektu dopomogli vneski Vladislava Sikonya Nove Selo Galini ta Stepana Bodnar Peremishl Mariyi ta Andriya Filiv Bilij Bir Koshalin Polsha ta predstavnikiv amerikanskoyi diaspori Mariyi ta Ivana Filiv Vinnipeg SShA Avtor proektu pam yatnika arhitektor Yurij Levosyuk Vidkrittya pam yatnika za uchastyu predstavnikiv polskoyi i ukrayinskoyi vladi vidbulosya 21 serpnya 2010 roku Na pam yatniku rozmishenomu na kladovishi znahodyatsya tri hresti poimennij spisok zhertv zlochinu 6 kvitnya 1945 roku a takozh spisok zhiteliv sela kotri tragichno zaginuli v 1942 1947 rokah Veduchim na urochistostyah buv Andrij Fil sin Yevdokiyi a sered vistupayuchih poryad z uryadovimi dostojnikami z Kiyeva i Varshavi yiyi sestra yaka nini prozhivaye na Ternopilshini ta golova suspilno kulturnogo tovaristva Lyubachivshina v 2008 2013 rokah Grigorij Goroh CitatiZ vistupu na vidkritti pam yatnika ministra zakordonnih sprav Ukrayini Kostyantina Grishenko Vidkrittya memorialu ukrayincyam yaki v 1945 roci stali zhertvami masovogo vbivstva v seli Gorayec ce vazhliva i znakova podiya u stosunkah mizh Ukrayinoyu i Respublikoyu Polsha Pavlivka Lichakivka Pavlokoma Guta Penyacka a nini Gorayec Cej lancyug pam yati vede ukrayinciv i polyakiv do vizvolennya vid girkoti vzayemnih krivd i obraz minulogo spriyaye zmicnennyu ukrayinsko polskogo partnerstva podalshomu zblizhennyu mizh nashimi bratnimi narodami Sogodnishnya molitva bilya memorialu maye stati zaklikom do suchasnih i majbutnih pokolin ukrayinciv ta polyakiv shob yihnya svidomist ne bula obtyazhena tragichnim minulim a lishe bazhannyam zhiti poruch u miri i tvoriti ob yednanu Yevropu Div takozhRizanina v Berezci Rizanina v Sagrini Piskorovichi Tragediya sela Pavlokomi Rizanina v Skopovi Tragediya sela Verhovina Rizanina v Zavadci MorohivskijPrimitkiInformacja o dzialalnosci Instytutu Pamieci Narodowej Komisji Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu w okresie 1 lipca 2003 r 30 czerwca 2004 r Warszawa styczen 2005 1 strona 177 w sprawie zbrodni popelnionej na obywatelach polskich narodowosci ukrainskiej w Gorajcu pow Lubaczow na podstawie mat Centralnego Archiwum Wojskowego do sledztwa S 55 03 Zk Stattya Riznya v Gorajci pol ZBRODNIE w Gorajcu nedostupne posilannya z chervnya 2019 gazeta Nashe slovo Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 14 kvitnya 2013 Pam yati zhertv sela Gorayec 2014 09 13 u Wayback Machine Visnik Lyubachivshini Lviv 2011 19 96 s Nasze Slowo nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 13 veresnya 2016 Procitovano 26 grudnya 2014 Raport ze sledztwa IPN sygn akt S 55 03 Zk Pam yati zhertv sela Gorayec Ob yednannya ukrayinciv v Polshi Viddilennya v Peremishli Odsloniecie pomnika w Gorajcu 2010r www roztoczewschodnie pl