Дя́гель ліка́рський (Angelica archangelica L.) — вид трав'янистих рослин родини окружкові або зонтичні (Apiaceae, syn. Umbelliferae). Інші назви — дягиль лікарський, дягіль лікарський, дудник лікарський, дяглиця, дзенґель.
Дягель лікарський | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
Рід: | Дягель (Angelica) |
Вид: | Дягель лікарський (A. archangelica) |
Біноміальна назва | |
Angelica archangelica | |
Підвиди | |
Angelica archangelica subsp. archangelica L. | |
Синоніми | |
Angelica commutata (C.A.Mey. ex Rupr.) |
Ботанічний опис
Дворічна трав'яниста рослина родини зонтичних з товстим, порожнистим, округлим, гіллястим стеблом, часто червонуватим, особливо в верхній частині. Листки (до 80 см завдовжки) зверху яскраво-зелені, знизу сіруваті, тонкі, м'які з великими здутими піхвами, двічі-, тричіперисторозсічені, з великими яйцеподібними, гострозубчастими листочками, інколи при основі серцеподібними. Прикореневі листки довгочерешкові, верхні — сидячі. Суцвіття 10-17 см у діаметрі, зонтик великий, без обгортки, або з одним (двома) листочками і численними опушеними променями. Зонтички мають багатолисті обгортки. Гілки дрібні, правильні, зубці чашечки малопомітні. Віночок п'ятичленний, пелюстки зеленувато-білі, еліптичні, із загнутою верхівкою, майже без виїмки. Тичинок п'ять, маточка одна, з нижньою зав'яззю і двома стовпчиками. Плід — двосім'янка завдовжки 5-6 мм. Сім'янки овальні, стиснуті із спинки, з майже рівними крайовими ребрами.
Росте дягель у сирих листяних і мішаних лісах, у вільшняках, поблизу водойм, на лісових луках і болотах. Тіньовитривала рослина. Цвіте у червні — вересні.
Поширений у лісових і лісостепових районах України. Основна заготівля можлива у Волинській, Житомирській, Київській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій і Черкаській областях. Запаси сировини значні, але зменшуються у зв'язку з осушенням боліт.
Практичне використання
Лікарська, ефіроолійна, медодайна, харчова рослина.
У медицині
У науковій медицині з лікувальною метою використовують кореневище з коренями — Radix Archangelicae, як шлунковий засіб для поліпшення травлення, посилення секреторної і рухової функції кишки і як сечогінний засіб.
У коренях дягелю містяться ефірні олії, гіркі й дубильні речовини, смоли, цукор (до 20 %), органічні кислоти. Цей набір речовин зумовлює сечогінну, потогінну, вітрогінну, болезаспокійливу, відхаркувальну дію; а також дезінфікуючі і антипаразитарні його властивості.
У народній медицині корені дягелю застосовують при стійких бронхітах, здутті кишечника, коліках в животі, сильних проносах, як сечогінний і заспокійливий засіб. Квітучі стебла дягелю рекомендують при запаленні дихальних шляхів.
Зовнішньо дягель часто використовують для ароматичних ванн при подагрі, істерії, ревматизмі, болях у попереку, нервових збудженнях. Свіжий сік із дягелю заспокоює зубний біль і біль у вухах.
У плодах дягелю міститься ефірна олія (1–2 %), придатна для використання у парфумерії, а також (до 20 %), яку можна використовувати для технічних цілей.
У харчуванні
Молоді стебла дягелю вживають у їжу у вигляді салату у Норвегії, Швеції, Фінляндії та Карелії. Пагони збирають навесні до формування пуп'янків. В деяких західноєвропейських країнах (Франція) він культивується для потреб кондитерської, харчової та лікеро-горілчаної промисловості. У Фінляндії та Карелії пагони дягелю відварюють на молоці. Іноді сухі листки та пагони використовують для заварювання чаю. Корені дягелю використовують при виготовленні деяких сортів горілки і для ароматизації лікерів. З коріння роблять прянощі. Їх шаткують у свіжому вигляді для ароматизації салатів, а також додають до овочевих гарнірів, кладучи за три хвилини до готовності страви, а до юшок — за п'ять хвилин. Висушені та потовчені корені додають до борошна для приготування хлібобулочних або кондитерських виробів. Дещо слабший запах має насіння, яке використовують для ароматизації горілок. Одержана з насіння ефірна олія має тонкий ніжний і дуже стійкий аромат. Дворічні корені пахнуть дужче, ніж однорічні. У Швейцарії подрібнені корені заливають водою, додають трохи цукру й зброджують, отримуючи пиво.
Дягель лікарський у теплу і вологу погоду виділяє багато нектару; його охоче відвідують бджоли. Мед приємний на смак, ароматний, добре кристалізується. Медопродуктивність 90 кг з 1 га.
У традиційній культурі
Саами з пагонів дягелю роблять музичний інструмент — флейту «фадно».
Збирання, переробка та зберігання
Однорічні кореневища з коренями першого року збирають восени, а з дворічних рослин — рано навесні до відростання пагонів. Їх викопують лопатами, струшують землю, обрізують ножами надземну частину і миють холодною водою. Сушать на повітрі, на горищах під залізним дахом, або в сушарках при температурі 35-40 °C, розстилаючи тонким шаром на папері, тканині або решетах. Сировину пакують у тюки вагою по 50-100 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях, Строк зберігання — три роки. Під час збирання найкращі рослини слід залишати на насіння.
Галерея
- Рослина в Ісландії
- Суцвіття з джмелем
- Листя
- Насіння
- Сходи
- Дудочка з дягелю
Див. також
Примітки
- Angelica archangelica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С. 40
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — . Ел.джерело
- Кархут В. В. Ліки навколо нас. — 4-те вид. — К. : Здоров'я, 2001. — 232 с. : 36 арк. іл. — .
Посилання
- Дягель лікарський // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 147. — .
- Дягель // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dya gel lika rskij Angelica archangelica L vid trav yanistih roslin rodini okruzhkovi abo zontichni Apiaceae syn Umbelliferae Inshi nazvi dyagil likarskij dyagil likarskij dudnik likarskij dyaglicya dzengel Dyagel likarskij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Araliyecviti Apiales Rodina Okruzhkovi Apiaceae Rid Dyagel Angelica Vid Dyagel likarskij A archangelica Binomialna nazva Angelica archangelica L 1753 Pidvidi Angelica archangelica subsp archangelica L Angelica archangelica subsp decurrens Ledeb Angelica archangelica subsp litoralis Wahlenb Thell Sinonimi Angelica commutata C A Mey ex Rupr Angelica discocarpa Fr Angelica intermediaSchult ex Steud Angelica litoralis Wahlenb Fr Angelica major Angelica norvegica Rupr Angelica officinalisMoench Angelica proceraSalisb Angelica sativaMill Archangelica archangelica L H Karst Archangelica commutataC A Mey ex Rupr Archangelica discocarpaFr Archangelica littoralisC Agardh ex DC Archangelica norvegicaRupr Archangelica officinalisHoffm Archangelica sativa Mill Besser Archangelica slavica Archangelica spuriaWahlenb Ligusticum angelica Selinum archangelica L VestBotanichnij opisDvorichna trav yanista roslina rodini zontichnih z tovstim porozhnistim okruglim gillyastim steblom chasto chervonuvatim osoblivo v verhnij chastini Listki do 80 sm zavdovzhki zverhu yaskravo zeleni znizu siruvati tonki m yaki z velikimi zdutimi pihvami dvichi trichiperistorozsicheni z velikimi yajcepodibnimi gostrozubchastimi listochkami inkoli pri osnovi sercepodibnimi Prikorenevi listki dovgochereshkovi verhni sidyachi Sucvittya 10 17 sm u diametri zontik velikij bez obgortki abo z odnim dvoma listochkami i chislennimi opushenimi promenyami Zontichki mayut bagatolisti obgortki Gilki dribni pravilni zubci chashechki malopomitni Vinochok p yatichlennij pelyustki zelenuvato bili eliptichni iz zagnutoyu verhivkoyu majzhe bez viyimki Tichinok p yat matochka odna z nizhnoyu zav yazzyu i dvoma stovpchikami Plid dvosim yanka zavdovzhki 5 6 mm Sim yanki ovalni stisnuti iz spinki z majzhe rivnimi krajovimi rebrami Roste dyagel u sirih listyanih i mishanih lisah u vilshnyakah poblizu vodojm na lisovih lukah i bolotah Tinovitrivala roslina Cvite u chervni veresni Poshirenij u lisovih i lisostepovih rajonah Ukrayini Osnovna zagotivlya mozhliva u Volinskij Zhitomirskij Kiyivskij Lvivskij Poltavskij Rivnenskij Sumskij Hmelnickij i Cherkaskij oblastyah Zapasi sirovini znachni ale zmenshuyutsya u zv yazku z osushennyam bolit Praktichne vikoristannyaLikarska efiroolijna medodajna harchova roslina U medicini Ilyustraciya dyagelya likarskogo u travniku Vitusa Auslassera 1479 r U naukovij medicini z likuvalnoyu metoyu vikoristovuyut korenevishe z korenyami Radix Archangelicae yak shlunkovij zasib dlya polipshennya travlennya posilennya sekretornoyi i ruhovoyi funkciyi kishki i yak sechoginnij zasib U korenyah dyagelyu mistyatsya efirni oliyi girki j dubilni rechovini smoli cukor do 20 organichni kisloti Cej nabir rechovin zumovlyuye sechoginnu potoginnu vitroginnu bolezaspokijlivu vidharkuvalnu diyu a takozh dezinfikuyuchi i antiparazitarni jogo vlastivosti U narodnij medicini koreni dyagelyu zastosovuyut pri stijkih bronhitah zdutti kishechnika kolikah v zhivoti silnih pronosah yak sechoginnij i zaspokijlivij zasib Kvituchi stebla dyagelyu rekomenduyut pri zapalenni dihalnih shlyahiv Zovnishno dyagel chasto vikoristovuyut dlya aromatichnih vann pri podagri isteriyi revmatizmi bolyah u popereku nervovih zbudzhennyah Svizhij sik iz dyagelyu zaspokoyuye zubnij bil i bil u vuhah U plodah dyagelyu mistitsya efirna oliya 1 2 pridatna dlya vikoristannya u parfumeriyi a takozh do 20 yaku mozhna vikoristovuvati dlya tehnichnih cilej U harchuvanni Etiketka likeru z dyagelem Molodi stebla dyagelyu vzhivayut u yizhu u viglyadi salatu u Norvegiyi Shveciyi Finlyandiyi ta Kareliyi Pagoni zbirayut navesni do formuvannya pup yankiv V deyakih zahidnoyevropejskih krayinah Franciya vin kultivuyetsya dlya potreb konditerskoyi harchovoyi ta likero gorilchanoyi promislovosti U Finlyandiyi ta Kareliyi pagoni dyagelyu vidvaryuyut na moloci Inodi suhi listki ta pagoni vikoristovuyut dlya zavaryuvannya chayu Koreni dyagelyu vikoristovuyut pri vigotovlenni deyakih sortiv gorilki i dlya aromatizaciyi likeriv Z korinnya roblyat pryanoshi Yih shatkuyut u svizhomu viglyadi dlya aromatizaciyi salativ a takozh dodayut do ovochevih garniriv kladuchi za tri hvilini do gotovnosti stravi a do yushok za p yat hvilin Visusheni ta potovcheni koreni dodayut do boroshna dlya prigotuvannya hlibobulochnih abo konditerskih virobiv Desho slabshij zapah maye nasinnya yake vikoristovuyut dlya aromatizaciyi gorilok Oderzhana z nasinnya efirna oliya maye tonkij nizhnij i duzhe stijkij aromat Dvorichni koreni pahnut duzhche nizh odnorichni U Shvejcariyi podribneni koreni zalivayut vodoyu dodayut trohi cukru j zbrodzhuyut otrimuyuchi pivo Dyagel likarskij u teplu i vologu pogodu vidilyaye bagato nektaru jogo ohoche vidviduyut bdzholi Med priyemnij na smak aromatnij dobre kristalizuyetsya Medoproduktivnist 90 kg z 1 ga U tradicijnij kulturi Saami z pagoniv dyagelyu roblyat muzichnij instrument flejtu fadno Zbirannya pererobka ta zberigannyaOdnorichni korenevisha z korenyami pershogo roku zbirayut voseni a z dvorichnih roslin rano navesni do vidrostannya pagoniv Yih vikopuyut lopatami strushuyut zemlyu obrizuyut nozhami nadzemnu chastinu i miyut holodnoyu vodoyu Sushat na povitri na gorishah pid zaliznim dahom abo v susharkah pri temperaturi 35 40 C rozstilayuchi tonkim sharom na paperi tkanini abo reshetah Sirovinu pakuyut u tyuki vagoyu po 50 100 kg i zberigayut u suhih dobre provitryuvanih primishennyah Strok zberigannya tri roki Pid chas zbirannya najkrashi roslini slid zalishati na nasinnya GalereyaRoslina v Islandiyi Sucvittya z dzhmelem Listya Nasinnya Shodi Dudochka z dyagelyuDiv takozhSpisok vidiv rodu dyagel Spisok dikoroslih korisnih roslin UkrayiniPrimitkiAngelica archangelica Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 M L Reva N N Reva Diki yistivni roslini Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 1976 168 s S 40DzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik vidpovidalnij redaktor A M Grodzinskij Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 544 storinki ISBN 5 88500 055 7 El dzherelo Karhut V V Liki navkolo nas 4 te vid K Zdorov ya 2001 232 s 36 ark il ISBN 5 311 02531 X PosilannyaDyagel likarskij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 147 ISBN 5 88500 055 7 Dyagel Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006