Вольф Мендельович Бейліс | |
---|---|
Народився | 24 березня 1923 Васильків УРСР |
Помер | 15 лютого 2001 (77 років) Луганськ Україна |
Поховання | Луганськ |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | педагог, arabist |
Alma mater | Київський університет |
Галузь | Сходознавство, арабістика |
Заклад | Луганський педагогічний університет |
Посада | професор |
Вчене звання | Професор |
Науковий ступінь | Доктор історичних наук |
Науковий керівник | |
Відомий завдяки: | арабістика |
Нагороди |
Вольф Мендельович Бейліс (24 березня 1923, Васильків, Київська область — 15 лютого 2001, Луганськ) — український історик, доктор історичних наук, професор, сходознавець, арабіст.
Біографія
Народився 24 березня 1923 року в місті Васильків на Київщині, в якому жив до семи років (потім в 1930 р переїхав до Києва). Батько працював бухгалтером, а мати фельдшером. Після закінчення Київської середньої школи № 19 в 1940 році, він вступає на історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Німецько-радянська війна перериває навчання, він бере участь у війні і закінчує її в Болгарії в 1945 році. Спочатку воював рядовим солдатом, а після закінчення у 1942 році військового училища став офіцером-артилеристом.
У 1946 році продовжив навчання в Київському університеті. Під керівництвом Тауфіка Кезми займається арабістикою. Закінчує навчання в 1950 р, після чого починає учителювати в середній школі № 1 міста Чорнобиль. Згодом у тій же школі він став директором, перебуваючи на цій посаді до 1964 р. Під час роботи в школі, вступив до аспірантури в секторі феодалізму при Інституті історії АН СРСР. В 1963 році захистив під керівництвом кандидатську дисертацію на тему «Твори Аль Масуді як джерело з історії Східної Європи X ст.», 17 липня 1963 йому було присуджено вчений ступінь кандидата історичних наук.
1 вересня 1964 його обирають на посаду старшого викладача кафедри загальної історії Сумського державного педагогічного інституту ім. Т. Г. Шевченко. З того ж часу він стає працівником Луганського педагогічного університету і до самого кінця свого життя там працював. У 1975 році захистив докторську дисертацію з теми «Твори Масуда ібн Намдара, як джерело з історії і Ширвану початку XII століття і пам'ятки середньовічної арабської літератури», 26 липня 1975 йому присуджено науковий ступінь доктора історичних наук. З 1970 року доцент, а з 1978 року професор. У 2011 році на тому будинку в м.Луганську, де він проживав, встановлено меморіальну дошку.
Автор наукових праць
- Бейлис В. М. Ал-Идриси (XII в.) о восточном Причерноморье и юго-восточной окраине русских земель // Древнейшие государства на территории СССР. 1982 г. — М.: Наука, 1984. — С. 208—228.
- Бейлис В. М. Ал-Идриси о портах черноморского побережья и связях между ними // Торговля и мореплавание в бассейне Чёрного моря в древности и средние века. — Ростов-на-Дону: Ростовский-на-Дону педагогический институт, 1988. — С. 67—76.
- Бейлис В. М. Ал-Мас’уди о русско-византийских отношениях в 50-х годах Х в. // Международные связи России до XVII в. — М.: Академия наук СССР, 1961. — С. 21—31.
- Бейлис В. М. Арабские авторы IX — первой половины X в. о государственности и племенном строе народов Европы // Древнейшие государства на территории СССР. 1985 г. — М.: Наука, 1986. — С. 140—149.
- Бейлис В. М. Из истории везирата в период кризиса сельджукского государства. Везир Му’аййид ал-Мулк // Средневековый Восток. История, культура, источниковедение. — М., 1980.
- Бейлис В. М. Из истории Дагестана VI—XI вв. (Сарир) // Исторические записки. — 1963. — Т. 73. — С. 249—266.
- Бейлис В. М. Из наблюдений над текстом Mac’уда ибн Намдара, II. Стихи и афоризмы Мас’уда ибн Намдара // Письменные памятники Востока: Историко-филологические исследования. Ежегодник 1970. — М.: Наука, 1974. — С. 5—44.
- Бейлис В. М. Из наблюдений над текстом и терминологией сборника рассказов, стихов и писем Мас’уда ибн Намдара (ок. 1111 г.) // Письменные памятники Востока: Историко-филологические исследования. Ежегодник 1968. — М.: Наука, 1970. — С. 17—31.
- Бейлис В. М. К анализу источников для биографии Абу Исмаила ал-Хусайна ат-Тугра’н // Восточное историческое источниковедение и специальные исторические дисциплины. — М., 1994.
- Бейлис В. М. К вопросу о конъектурах и о попытках отождествления этнонимов и топонимов в текстах арабских авторов IX—XIII вв. о Восточной Европе // Восточное историческое источниковедение и специальные исторические дисциплины. — М.: Наука, 1989. — Вып. 1. — С. 52—66.
- Бейлис В. М. К оценке сведений арабских авторов о религии древних славян и русов // Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы. — М.: Наука, 1974. — Т. III. — С. 72—89.
- Бейлис В. М. Народы Восточной Европы в кратком описании Мутаххара ал-Макдиси (X в.) // Восточные источники по истории народов Юго-Восточной и Центральной Европы. — М.: Наука, 1969. — Т. II. — С. 304—311.
- Бейлис В. М. Политические мотивы в творчестве арабского поэта ал-Газзи (441/1049—50—524/1129—30) // Письменные памятники Востока: Историко-филологические исследования. Ежегодник 1976—1977. — М.: Наука, 1984. — С. 27—53.
- Бейлис В. М. Представление о цивилизациях древности в системе исторических знаний ал-Йакуби и ал-Масуди // Ислам и проблемы цивилизационных взаимодействий. — М., 1994. — С. 33—54.
- Бейлис В. М. Сведения о Чёрном море в сочинениях арабских географов IX—X вв. // Ближний и Средний Восток. — М.: Наука, 1962. — С. 21—28.
- Бейлис В. М. Сообщение Халифы ибн Хаййата ал-‘Усфури об арабо-хазарских войнах в VII — первой половине VIII в. // Древнейшие государства Восточной Европы. 1998 г. — М.: Восточная литература, 2000. — С. 32—53.
- Бейліс В. М. «Слов’янська ріка» (Нагр ас-сакаліба) — північна межа проникнення арабів до Східної Європи під час арабо-хозарських війн VII — першої половини VII ст. та шлях купців-русів у IX ст. // III Сходознавчі читання А. Кримського. — К., 1999. — С. 12—14.
- Бейліс В. М. Країна ал-Куманія у «Географічному творі» ал-Ідрісі та половецька земля Іпатіївського літопису // Mappa Mundi: Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.]. — Львів; К.; Нью-Йорк, 1996. — С. 84—104.
Література
- Бур'ян М. С., Саїдов З. А. Видатний український сходознавець Вольф Менделевич Бейліс // Вісник Луганського Національного Педагогічного університуту ім. Т. Шевченка. — 2007. — № 23. — С. 9—13.
- Бурьян М. С. Слово об Учителе // Вісник Луганського Національного Педагогічного університуту ім. Т. Шевченка. — 2007 . — № 23. — С. 6—9.
- Вольф Бейліс: учений-арабіст зі світовим ім'ям, класик української арабістики // Климов А. Історія Луганського Державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка в особах його професорів. — Луганськ: Альма-матер, 2001. — С. 13—18.
- Вольф Менделевич Бейлис // Древнейшие государства Восточной Европы. 1999 г. Восточная и Северная Европа в средневековье. — М.: Восточная литература, 2001. — С. 467—468.
- Михайло Гаухман. Вольф Бейліс (1923—2001): історик на межі забуття [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Україна Модерна. — 2013. — № 20. — 453—474.
- Даниленко В. М. Бейліс Вольф Менделевич // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1. — С. 215.
- Люди Луганского Национального университета. Вольф Бейлис // Климов А. Історичні краєзнавчі розвідки. — Луганськ: ЛНУ ім. Тараса Шевченка, 2010. — С. 279—283.
- Милибанд С. Д. Биобиблиографический словарь советских востоковедов. — М.: Наука, 1975. — 732 с.
- Проблеми джерелознавства, історіографії та історії Сходу: матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 90-річчу з дня народження професора Вольфа Менделевича Бейліса (1923—2001 рр.) (15-16 травня 2013 р., м. Луганськ) / Під ред. М. С. Бур'ян. — Луганськ: ЛНУ імені Тараса Шевченка, 2013. — 263 с.
- Проблемы историографии, источниковедения и истории Востока: Сборник научных статей памяти профессора В. М. Бейлиса / Редкол.: М. С. Бурьян и др. — Луганск: Луганский национальный университет, 2008. — 254 с.
- Список основных научных трудов доктора исторических наук, профессора В. М. Бейлиса // Народы Азии и Африки. — 1984. — № 5.
Посилання
- Бейлис Вольф Менделевич[недоступне посилання з лютого 2019] // Учёные ЛНУ. Справочник / Сайт Научной Библиотеки ЛНУ
- В Луганске почтили память выдающегося востоковеда-арабиста Вольфа Бейлиса [ 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.] // City News
- 24 марта. Вольф Бейлис: востоковед-арабист, исследователь арабских первоисточников [ 3 вересня 2012 у Wayback Machine.] // Знаменательные и памятные даты Луганщины 2013 год / Сайт Луганської обласної наукової бібліотеки
- Класик української арабістики. До 90-річчя від дня народження Вольфа Бейліса [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Наша газета
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bejlis Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Volf Mendelovich BejlisNarodivsya24 bereznya 1923 1923 03 24 Vasilkiv URSRPomer15 lyutogo 2001 2001 02 15 77 rokiv Lugansk UkrayinaPohovannyaLuganskKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistpedagog arabistAlma materKiyivskij universitetGaluzShodoznavstvo arabistikaZakladLuganskij pedagogichnij universitetPosadaprofesorVchene zvannyaProfesorNaukovij stupinDoktor istorichnih naukNaukovij kerivnikVidomij zavdyaki arabistikaNagorodi Volf Mendelovich Bejlis 24 bereznya 1923 Vasilkiv Kiyivska oblast 15 lyutogo 2001 Lugansk ukrayinskij istorik doktor istorichnih nauk profesor shodoznavec arabist BiografiyaNarodivsya 24 bereznya 1923 roku v misti Vasilkiv na Kiyivshini v yakomu zhiv do semi rokiv potim v 1930 r pereyihav do Kiyeva Batko pracyuvav buhgalterom a mati feldsherom Pislya zakinchennya Kiyivskoyi serednoyi shkoli 19 v 1940 roci vin vstupaye na istorichnij fakultet Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Nimecko radyanska vijna pererivaye navchannya vin bere uchast u vijni i zakinchuye yiyi v Bolgariyi v 1945 roci Spochatku voyuvav ryadovim soldatom a pislya zakinchennya u 1942 roci vijskovogo uchilisha stav oficerom artileristom U 1946 roci prodovzhiv navchannya v Kiyivskomu universiteti Pid kerivnictvom Taufika Kezmi zajmayetsya arabistikoyu Zakinchuye navchannya v 1950 r pislya chogo pochinaye uchitelyuvati v serednij shkoli 1 mista Chornobil Zgodom u tij zhe shkoli vin stav direktorom perebuvayuchi na cij posadi do 1964 r Pid chas roboti v shkoli vstupiv do aspiranturi v sektori feodalizmu pri Instituti istoriyi AN SRSR V 1963 roci zahistiv pid kerivnictvom kandidatsku disertaciyu na temu Tvori Al Masudi yak dzherelo z istoriyi Shidnoyi Yevropi X st 17 lipnya 1963 jomu bulo prisudzheno vchenij stupin kandidata istorichnih nauk 1 veresnya 1964 jogo obirayut na posadu starshogo vikladacha kafedri zagalnoyi istoriyi Sumskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im T G Shevchenko Z togo zh chasu vin staye pracivnikom Luganskogo pedagogichnogo universitetu i do samogo kincya svogo zhittya tam pracyuvav U 1975 roci zahistiv doktorsku disertaciyu z temi Tvori Masuda ibn Namdara yak dzherelo z istoriyi i Shirvanu pochatku XII stolittya i pam yatki serednovichnoyi arabskoyi literaturi 26 lipnya 1975 jomu prisudzheno naukovij stupin doktora istorichnih nauk Z 1970 roku docent a z 1978 roku profesor U 2011 roci na tomu budinku v m Lugansku de vin prozhivav vstanovleno memorialnu doshku Avtor naukovih pracBejlis V M Al Idrisi XII v o vostochnom Prichernomore i yugo vostochnoj okraine russkih zemel Drevnejshie gosudarstva na territorii SSSR 1982 g M Nauka 1984 S 208 228 Bejlis V M Al Idrisi o portah chernomorskogo poberezhya i svyazyah mezhdu nimi Torgovlya i moreplavanie v bassejne Chyornogo morya v drevnosti i srednie veka Rostov na Donu Rostovskij na Donu pedagogicheskij institut 1988 S 67 76 Bejlis V M Al Mas udi o russko vizantijskih otnosheniyah v 50 h godah H v Mezhdunarodnye svyazi Rossii do XVII v M Akademiya nauk SSSR 1961 S 21 31 Bejlis V M Arabskie avtory IX pervoj poloviny X v o gosudarstvennosti i plemennom stroe narodov Evropy Drevnejshie gosudarstva na territorii SSSR 1985 g M Nauka 1986 S 140 149 Bejlis V M Iz istorii vezirata v period krizisa seldzhukskogo gosudarstva Vezir Mu ajjid al Mulk Srednevekovyj Vostok Istoriya kultura istochnikovedenie M 1980 Bejlis V M Iz istorii Dagestana VI XI vv Sarir Istoricheskie zapiski 1963 T 73 S 249 266 Bejlis V M Iz nablyudenij nad tekstom Mac uda ibn Namdara II Stihi i aforizmy Mas uda ibn Namdara Pismennye pamyatniki Vostoka Istoriko filologicheskie issledovaniya Ezhegodnik 1970 M Nauka 1974 S 5 44 Bejlis V M Iz nablyudenij nad tekstom i terminologiej sbornika rasskazov stihov i pisem Mas uda ibn Namdara ok 1111 g Pismennye pamyatniki Vostoka Istoriko filologicheskie issledovaniya Ezhegodnik 1968 M Nauka 1970 S 17 31 Bejlis V M K analizu istochnikov dlya biografii Abu Ismaila al Husajna at Tugra n Vostochnoe istoricheskoe istochnikovedenie i specialnye istoricheskie discipliny M 1994 Bejlis V M K voprosu o konekturah i o popytkah otozhdestvleniya etnonimov i toponimov v tekstah arabskih avtorov IX XIII vv o Vostochnoj Evrope Vostochnoe istoricheskoe istochnikovedenie i specialnye istoricheskie discipliny M Nauka 1989 Vyp 1 S 52 66 Bejlis V M K ocenke svedenij arabskih avtorov o religii drevnih slavyan i rusov Vostochnye istochniki po istorii narodov Yugo Vostochnoj i Centralnoj Evropy M Nauka 1974 T III S 72 89 Bejlis V M Narody Vostochnoj Evropy v kratkom opisanii Mutahhara al Makdisi X v Vostochnye istochniki po istorii narodov Yugo Vostochnoj i Centralnoj Evropy M Nauka 1969 T II S 304 311 Bejlis V M Politicheskie motivy v tvorchestve arabskogo poeta al Gazzi 441 1049 50 524 1129 30 Pismennye pamyatniki Vostoka Istoriko filologicheskie issledovaniya Ezhegodnik 1976 1977 M Nauka 1984 S 27 53 Bejlis V M Predstavlenie o civilizaciyah drevnosti v sisteme istoricheskih znanij al Jakubi i al Masudi Islam i problemy civilizacionnyh vzaimodejstvij M 1994 S 33 54 Bejlis V M Svedeniya o Chyornom more v sochineniyah arabskih geografov IX X vv Blizhnij i Srednij Vostok M Nauka 1962 S 21 28 Bejlis V M Soobshenie Halify ibn Hajjata al Usfuri ob arabo hazarskih vojnah v VII pervoj polovine VIII v Drevnejshie gosudarstva Vostochnoj Evropy 1998 g M Vostochnaya literatura 2000 S 32 53 Bejlis V M Slov yanska rika Nagr as sakaliba pivnichna mezha proniknennya arabiv do Shidnoyi Yevropi pid chas arabo hozarskih vijn VII pershoyi polovini VII st ta shlyah kupciv rusiv u IX st III Shodoznavchi chitannya A Krimskogo K 1999 S 12 14 Bejlis V M Krayina al Kumaniya u Geografichnomu tvori al Idrisi ta polovecka zemlya Ipatiyivskogo litopisu Mappa Mundi Zbirnik naukovih prac na poshanu Yaroslava Dashkevicha z nagodi jogo 70 richchya 21 serpnya 2014 u Wayback Machine Lviv K Nyu Jork 1996 S 84 104 LiteraturaBur yan M S Sayidov Z A Vidatnij ukrayinskij shodoznavec Volf Mendelevich Bejlis Visnik Luganskogo Nacionalnogo Pedagogichnogo universitutu im T Shevchenka 2007 23 S 9 13 Buryan M S Slovo ob Uchitele Visnik Luganskogo Nacionalnogo Pedagogichnogo universitutu im T Shevchenka 2007 23 S 6 9 Volf Bejlis uchenij arabist zi svitovim im yam klasik ukrayinskoyi arabistiki Klimov A Istoriya Luganskogo Derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka v osobah jogo profesoriv Lugansk Alma mater 2001 S 13 18 Volf Mendelevich Bejlis Drevnejshie gosudarstva Vostochnoj Evropy 1999 g Vostochnaya i Severnaya Evropa v srednevekove M Vostochnaya literatura 2001 S 467 468 Mihajlo Gauhman Volf Bejlis 1923 2001 istorik na mezhi zabuttya 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ukrayina Moderna 2013 20 453 474 Danilenko V M Bejlis Volf Mendelevich Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 S 215 Lyudi Luganskogo Nacionalnogo universiteta Volf Bejlis Klimov A Istorichni krayeznavchi rozvidki Lugansk LNU im Tarasa Shevchenka 2010 S 279 283 Miliband S D Biobibliograficheskij slovar sovetskih vostokovedov M Nauka 1975 732 s Problemi dzhereloznavstva istoriografiyi ta istoriyi Shodu materiali Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi prisvyachenoyi 90 richchu z dnya narodzhennya profesora Volfa Mendelevicha Bejlisa 1923 2001 rr 15 16 travnya 2013 r m Lugansk Pid red M S Bur yan Lugansk LNU imeni Tarasa Shevchenka 2013 263 s Problemy istoriografii istochnikovedeniya i istorii Vostoka Sbornik nauchnyh statej pamyati professora V M Bejlisa Redkol M S Buryan i dr Lugansk Luganskij nacionalnyj universitet 2008 254 s Spisok osnovnyh nauchnyh trudov doktora istoricheskih nauk professora V M Bejlisa Narody Azii i Afriki 1984 5 PosilannyaBejlis Volf Mendelevich nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Uchyonye LNU Spravochnik Sajt Nauchnoj Biblioteki LNU V Luganske pochtili pamyat vydayushegosya vostokoveda arabista Volfa Bejlisa 9 zhovtnya 2014 u Wayback Machine City News 24 marta Volf Bejlis vostokoved arabist issledovatel arabskih pervoistochnikov 3 veresnya 2012 u Wayback Machine Znamenatelnye i pamyatnye daty Luganshiny 2013 god Sajt Luganskoyi oblasnoyi naukovoyi biblioteki Klasik ukrayinskoyi arabistiki Do 90 richchya vid dnya narodzhennya Volfa Bejlisa 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Nasha gazeta