Природний заповідник Пальмові острови (араб. محمية جزر النخيل الطبيعية) складається з трьох пласких, скелястих островів з еродованого вапняку та оточуючої морської території і розташований за 5,5 км у море на північний захід від міста Міне ель-Міна, на захід від Триполі (Ліван).
Піщані пляжі Пальмового острову | |
34°29′33″ пн. ш. 35°46′28″ сх. д. / 34.49270000002777437° пн. ш. 35.77460000002777463° сх. д.Координати: 34°29′33″ пн. ш. 35°46′28″ сх. д. / 34.49270000002777437° пн. ш. 35.77460000002777463° сх. д. | |
Країна | Ліван |
---|---|
Розташування | Ліван |
Найближче місто | Міна, район Триполі, Північна провінція |
Площа | 4,2 км² |
Засновано | 1992 |
Оператор | Міністерство охорони навколишнього середовища Лівану |
Статус: | Рамсарське угіддя і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
Пальмові острови (природний заповідник) (Ліван) | |
Загальна площа заповідника становить 4,2 км². Він названий «Особливою природоохоронною територію Середземномор'я» за Барселонською конвенцією 1995 року, «Рамсарськими водно-болотними угіддями особливого міжнародного значення» з 1980 року та Важливою орнітологічною територією BirdLife International. Острови є притулком для рідкісних довгоголових морських черепах, які перебувають під загрозою зникнення, рідкісних тюленів-ченців, зелених черепах, орланів-білохвостів, чайок Одуена та місцем гніздування і відпочинку для мігруючих птахів.
Острови
Найбільшим з трьох островів є Пальмовий острів (араб. جزيرة النخيل, Джазірат ан-Накхіл). Він також відомий як Кролячий острів (араб. جزيرة الأرانب, Джазірат аль-Аранеб) за великою кількістю кроликів, які вирощувались на острові за часів французького мандату на початку 20-го ст. Острів характеризується рівнинністю та не має яскравого рельєфу; його площа становить 180 796 м², а найвища точка розташована всього на 6 м.н.м.. Його скелясті береги простягнулись з північного заходу на південь, а піщані пляжі розташовані з північного та східного боків. Посередині острова наявні ґрунти та розташовані свідчення заселення острова у минулому — криниця з прісною водою, старий соляний ставок та руїни церкви хрестоносців. На острові були проведені відновні роботи, у тому числі відновлено криницю, вода якої використовується для поливу 570 пальм острова, збудовано пірс для човнів та пішохідні доріжки, встановлено розмітку територій для відпочинку та дослідження.
Острів Санані (араб. جزيرة السناني, Джазірат ас-Санані) має площу 45 503 м² і розташований на південний схід від Пальмового острова. Він переважно скельний з частково піщаним берегом.
Острів Рамкіне (араб. جزيرة رمكين, Джазірат Рамкіне) або Фанар (араб. جزيرة الفنار, Джазірат аль-Фанар) є найменшим з трьох і має площу 34 903 м²; він розташований на північний захід від Пальмового острова. Він переважно скельний, а його найвища точка — 12 м.н.м. На острові розташовані залишки маяка та місця розташування гармат і підземні галереї, збудовані на початку 20-го ст. Зараз на вежі колишнього маяка встановлений сонячний навігаційний ліхтар.
Острови перебувають у державній власності та оголошені заповідником 9 березня 1992 р.
Історія
Колись на островах було досить важливе поселення, судячи з численних остраконів пізньоримського та середньовічного періодів та декількох цистерн, вирізаних у скелі. Перші розкопки на Пальмовому острові були здійснені у жовтні 1973 року та виявили фундаменти декількох будівель часів хрестових походів, в які були вбудовані більш ранні архітектурні елементи — основи колон та фрагменти капітелів.
Серед середньовічних джерел, які згадують острови у морі біля Триполі, є і арабський географ Мухаммад Аль-Ідрісі, яких відвідав місто у 12 ст. під час правління Раймонда III. Ідрісі писав:
Навпроти міста Триполі є чотири острови в ряд. Перший з них та найближчий до суші — острів Нарцисса (an-Narjis); він дуже маленький та ненаселений. Далі — острів Колони (al-tantid), потім острів Монаха (ArRahib), а потім — Удхакун.
Хрестоносці збудували церкву на найбільшому острові. Саме в ній Аліса Шампанська, вдова короля Кіпру Гуго I 1224 року вийшла заміж за Богемонда V Антіохського. На той час за даними арабських хронік, церква була присвячена апостолу Томі. А через півстоління острів став місцем кривавої різні; коли мамелюки захопили Триполі 1289 року, мешканці міста в паніці втекли до порту та відпливли на острів. Багато з них сховалися в церкві, де їх вбили мамелюки. Після цього острів багато років був ненаселеним.
Зараз острови перебувають під управлінням та моніторингом Комітету охорони навколишнього середовища міста Міна, і два рейнджери наглядають за порядком. Острови були вперше відкриті для відвідувачів 1999 року; потрапити на них можливо лише з липня по вересень, але і у цей період вони можуть бути недоступні, якщо там проводяться робота з охорони чи дослідження навколишнього середовища. На острів з Міни ходять пороми місцевих рибалок.
Геологія та педологія
Щодо геологічного походження скельної основи островів є дві теорії. Оскільки воно переважно складене горизонтально розташованими шарами морського вапняку, їх класифікували як відкладення міоцену. Але оскільки у вапняку не має ніяких видимих тектонічних рис, щоб відрізнити його від міоценового вапняку суші Лівану, з огляду на відсутність викопних решток та регулярність осадів, цей вапняк може ймовірніше бути класифікований віком пліоцену/четвертинного періоду. Геоморфологічно, морська та повітряна ерозія надали вапняку його типово карстових рис; всюди можна побачити відкриті тріщини, широкі біля моря, вужчі вище, де вода не дістає. Довкола островів розкидані голі скелі — результат морської ерозії. Взимку розриви та басейни у дюнах наповнюються прісною водою, яка залишається доступною навіть влітку. Піщані береги та дюни двох островів мають біологічне походження; вони переважно складаються скелетами морських форамініферів, які дають дуже легкий пісок, змішаний з фрагментами черепашок черевоногих та частинами скелетів та хребтів голкошкірих. Піщані дюни формуються на більш високих частинах Пальмового острова та на місцях доказів людських занять.
У більш скелястих місцях можна знайти літосоль; цей дуже тонкий шар ґрунту дозволяє рости ефемерам у дощовий сезон та коли прісна вода акумулюється у щілинах. У західних частинах Пальмового острова можна знайти ґрунти з більшим горизонтом, переважно сформовані еоловим та вапняковим пляжним піском.
Загрози
Конфлікт 2006 року між Ізраїлем та Хезболлою, під час якого Ізраїль розбомбив ліванський нафтопереробний завод у місті Джиє, спричинив великий розлив нафти, який зашкодив екосистемі заповідника. Нафта покрила береги островів, вбивши мікроорганізми та водорості, які є важливим джерелом їжі для морських черепах та інших мешканців моря. Нафта також утворила плівку на поверхні води, небезпечну для черепах та мігруючих птахів. Велика кількість нафти опустилась на дно моря, створюючи загрозу для риби. Міжнародний союз охорони природи направив до Лівану місію з очищення та моніторингу для мінімізації загрози Пальмовим островам.
Примітки
- IKAMA. . ikamalebanon. Архів оригіналу за 20 березня 2011. Процитовано 29 серпня 2010.
- Tohme, Georges; Ghassan Ramadan Jaradi; Ali Mneimneh (August 2004). Biodiversity assessment and monitoring in protected areas / Lebanon / Leb/95/G31: Palms islands nature reserve (PDF). Beirut: Lebanese Ministry of the Environment.[недоступне посилання з квітня 2019]
- Sheehan, Sean; Zawiah Abdul Latif (2007). Lebanon. Culture of the World. Т. 13 (вид. 2). Marshall Cavendish. ISBN .
- Carter, Terry; Lara Dunston; Amelia Thomas (2008). Syria & Lebanon (вид. 3). Lonely Planet. ISBN .
- Lebanon clean and Green. Directory of Lebanese environmental organizations, groups, activists, and businesses. Lebanon clean and Green. Процитовано 7 вересня 2010.
- Khayat, Samir Saadi. . Tripoli-Lebanon. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 29 серпня 2010.
- Nina Jidejian (1968). Tripoli through the ages. el-Mashreq publishers.
- Tripoli-city.org. . Tripoli-city.org. Архів оригіналу за 11 квітня 2010. Процитовано 31 серпня 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prirodnij zapovidnik Palmovi ostrovi arab محمية جزر النخيل الطبيعية skladayetsya z troh plaskih skelyastih ostroviv z erodovanogo vapnyaku ta otochuyuchoyi morskoyi teritoriyi i roztashovanij za 5 5 km u more na pivnichnij zahid vid mista Mine el Mina na zahid vid Tripoli Livan Palmovi ostroviPishani plyazhi Palmovogo ostrovuPishani plyazhi Palmovogo ostrovu34 29 33 pn sh 35 46 28 sh d 34 49270000002777437 pn sh 35 77460000002777463 sh d 34 49270000002777437 35 77460000002777463 Koordinati 34 29 33 pn sh 35 46 28 sh d 34 49270000002777437 pn sh 35 77460000002777463 sh d 34 49270000002777437 35 77460000002777463Krayina LivanRoztashuvannyaLivanNajblizhche mistoMina rajon Tripoli Pivnichna provinciyaPlosha4 2 km Zasnovano1992OperatorMinisterstvo ohoroni navkolishnogo seredovisha LivanuStatus Ramsarske ugiddya i Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Palmovi ostrovi prirodnij zapovidnik Livan Zagalna plosha zapovidnika stanovit 4 2 km Vin nazvanij Osoblivoyu prirodoohoronnoyu teritoriyu Seredzemnomor ya za Barselonskoyu konvenciyeyu 1995 roku Ramsarskimi vodno bolotnimi ugiddyami osoblivogo mizhnarodnogo znachennya z 1980 roku ta Vazhlivoyu ornitologichnoyu teritoriyeyu BirdLife International Ostrovi ye pritulkom dlya ridkisnih dovgogolovih morskih cherepah yaki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya ridkisnih tyuleniv chenciv zelenih cherepah orlaniv bilohvostiv chajok Oduena ta miscem gnizduvannya i vidpochinku dlya migruyuchih ptahiv OstroviNajbilshim z troh ostroviv ye Palmovij ostriv arab جزيرة النخيل Dzhazirat an Nakhil Vin takozh vidomij yak Krolyachij ostriv arab جزيرة الأرانب Dzhazirat al Araneb za velikoyu kilkistyu krolikiv yaki viroshuvalis na ostrovi za chasiv francuzkogo mandatu na pochatku 20 go st Ostriv harakterizuyetsya rivninnistyu ta ne maye yaskravogo relyefu jogo plosha stanovit 180 796 m a najvisha tochka roztashovana vsogo na 6 m n m Jogo skelyasti beregi prostyagnulis z pivnichnogo zahodu na pivden a pishani plyazhi roztashovani z pivnichnogo ta shidnogo bokiv Poseredini ostrova nayavni grunti ta roztashovani svidchennya zaselennya ostrova u minulomu krinicya z prisnoyu vodoyu starij solyanij stavok ta ruyini cerkvi hrestonosciv Na ostrovi buli provedeni vidnovni roboti u tomu chisli vidnovleno krinicyu voda yakoyi vikoristovuyetsya dlya polivu 570 palm ostrova zbudovano pirs dlya chovniv ta pishohidni dorizhki vstanovleno rozmitku teritorij dlya vidpochinku ta doslidzhennya Ostriv Sanani arab جزيرة السناني Dzhazirat as Sanani maye ploshu 45 503 m i roztashovanij na pivdennij shid vid Palmovogo ostrova Vin perevazhno skelnij z chastkovo pishanim beregom Ostriv Ramkine arab جزيرة رمكين Dzhazirat Ramkine abo Fanar arab جزيرة الفنار Dzhazirat al Fanar ye najmenshim z troh i maye ploshu 34 903 m vin roztashovanij na pivnichnij zahid vid Palmovogo ostrova Vin perevazhno skelnij a jogo najvisha tochka 12 m n m Na ostrovi roztashovani zalishki mayaka ta miscya roztashuvannya garmat i pidzemni galereyi zbudovani na pochatku 20 go st Zaraz na vezhi kolishnogo mayaka vstanovlenij sonyachnij navigacijnij lihtar Ostrovi perebuvayut u derzhavnij vlasnosti ta ogolosheni zapovidnikom 9 bereznya 1992 r IstoriyaKolis na ostrovah bulo dosit vazhlive poselennya sudyachi z chislennih ostrakoniv piznorimskogo ta serednovichnogo periodiv ta dekilkoh cistern virizanih u skeli Pershi rozkopki na Palmovomu ostrovi buli zdijsneni u zhovtni 1973 roku ta viyavili fundamenti dekilkoh budivel chasiv hrestovih pohodiv v yaki buli vbudovani bilsh ranni arhitekturni elementi osnovi kolon ta fragmenti kapiteliv Sered serednovichnih dzherel yaki zgaduyut ostrovi u mori bilya Tripoli ye i arabskij geograf Muhammad Al Idrisi yakih vidvidav misto u 12 st pid chas pravlinnya Rajmonda III Idrisi pisav Navproti mista Tripoli ye chotiri ostrovi v ryad Pershij z nih ta najblizhchij do sushi ostriv Narcissa an Narjis vin duzhe malenkij ta nenaselenij Dali ostriv Koloni al tantid potim ostriv Monaha ArRahib a potim Udhakun Hrestonosci zbuduvali cerkvu na najbilshomu ostrovi Same v nij Alisa Shampanska vdova korolya Kipru Gugo I 1224 roku vijshla zamizh za Bogemonda V Antiohskogo Na toj chas za danimi arabskih hronik cerkva bula prisvyachena apostolu Tomi A cherez pivstolinnya ostriv stav miscem krivavoyi rizni koli mamelyuki zahopili Tripoli 1289 roku meshkanci mista v panici vtekli do portu ta vidplivli na ostriv Bagato z nih shovalisya v cerkvi de yih vbili mamelyuki Pislya cogo ostriv bagato rokiv buv nenaselenim Zaraz ostrovi perebuvayut pid upravlinnyam ta monitoringom Komitetu ohoroni navkolishnogo seredovisha mista Mina i dva rejndzheri naglyadayut za poryadkom Ostrovi buli vpershe vidkriti dlya vidviduvachiv 1999 roku potrapiti na nih mozhlivo lishe z lipnya po veresen ale i u cej period voni mozhut buti nedostupni yaksho tam provodyatsya robota z ohoroni chi doslidzhennya navkolishnogo seredovisha Na ostriv z Mini hodyat poromi miscevih ribalok Geologiya ta pedologiyaShodo geologichnogo pohodzhennya skelnoyi osnovi ostroviv ye dvi teoriyi Oskilki vono perevazhno skladene gorizontalno roztashovanimi sharami morskogo vapnyaku yih klasifikuvali yak vidkladennya miocenu Ale oskilki u vapnyaku ne maye niyakih vidimih tektonichnih ris shob vidrizniti jogo vid miocenovogo vapnyaku sushi Livanu z oglyadu na vidsutnist vikopnih reshtok ta regulyarnist osadiv cej vapnyak mozhe jmovirnishe buti klasifikovanij vikom pliocenu chetvertinnogo periodu Geomorfologichno morska ta povitryana eroziya nadali vapnyaku jogo tipovo karstovih ris vsyudi mozhna pobachiti vidkriti trishini shiroki bilya morya vuzhchi vishe de voda ne distaye Dovkola ostroviv rozkidani goli skeli rezultat morskoyi eroziyi Vzimku rozrivi ta basejni u dyunah napovnyuyutsya prisnoyu vodoyu yaka zalishayetsya dostupnoyu navit vlitku Pishani beregi ta dyuni dvoh ostroviv mayut biologichne pohodzhennya voni perevazhno skladayutsya skeletami morskih foraminiferiv yaki dayut duzhe legkij pisok zmishanij z fragmentami cherepashok cherevonogih ta chastinami skeletiv ta hrebtiv golkoshkirih Pishani dyuni formuyutsya na bilsh visokih chastinah Palmovogo ostrova ta na miscyah dokaziv lyudskih zanyat U bilsh skelyastih miscyah mozhna znajti litosol cej duzhe tonkij shar gruntu dozvolyaye rosti efemeram u doshovij sezon ta koli prisna voda akumulyuyetsya u shilinah U zahidnih chastinah Palmovogo ostrova mozhna znajti grunti z bilshim gorizontom perevazhno sformovani eolovim ta vapnyakovim plyazhnim piskom ZagroziKonflikt 2006 roku mizh Izrayilem ta Hezbolloyu pid chas yakogo Izrayil rozbombiv livanskij naftopererobnij zavod u misti Dzhiye sprichiniv velikij rozliv nafti yakij zashkodiv ekosistemi zapovidnika Nafta pokrila beregi ostroviv vbivshi mikroorganizmi ta vodorosti yaki ye vazhlivim dzherelom yizhi dlya morskih cherepah ta inshih meshkanciv morya Nafta takozh utvorila plivku na poverhni vodi nebezpechnu dlya cherepah ta migruyuchih ptahiv Velika kilkist nafti opustilas na dno morya stvoryuyuchi zagrozu dlya ribi Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi napraviv do Livanu misiyu z ochishennya ta monitoringu dlya minimizaciyi zagrozi Palmovim ostrovam PrimitkiIKAMA ikamalebanon Arhiv originalu za 20 bereznya 2011 Procitovano 29 serpnya 2010 Tohme Georges Ghassan Ramadan Jaradi Ali Mneimneh August 2004 Biodiversity assessment and monitoring in protected areas Lebanon Leb 95 G31 Palms islands nature reserve PDF Beirut Lebanese Ministry of the Environment nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Sheehan Sean Zawiah Abdul Latif 2007 Lebanon Culture of the World T 13 vid 2 Marshall Cavendish ISBN 9780761420811 Carter Terry Lara Dunston Amelia Thomas 2008 Syria amp Lebanon vid 3 Lonely Planet ISBN 9781741046090 Lebanon clean and Green Directory of Lebanese environmental organizations groups activists and businesses Lebanon clean and Green Procitovano 7 veresnya 2010 Khayat Samir Saadi Tripoli Lebanon Arhiv originalu za 16 kvitnya 2016 Procitovano 29 serpnya 2010 Nina Jidejian 1968 Tripoli through the ages el Mashreq publishers Tripoli city org Tripoli city org Arhiv originalu za 11 kvitnya 2010 Procitovano 31 serpnya 2010