Теодор Буссе (нім. Theodor Busse; нар. 15 грудня 1897, Франкфурт-на-Одері — пом. 21 жовтня 1986, Валлерштайн) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії (1944) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1944). Учасник Першої та Другої світових воєн. Воєнний історик та мемуарист.
Теодор Буссе | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Theodor Busse | ||||||||||||||||||
Народження | 15 грудня 1897 Франкфурт-на-Одері, Провінція Бранденбург | |||||||||||||||||
Смерть | 21 жовтня 1986 (88 років) Валлерштайн, Баварія | |||||||||||||||||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | |||||||||||||||||
Приналежність | Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | |||||||||||||||||
Вид збройних сил | Сухопутні війська | |||||||||||||||||
Рід військ | піхота | |||||||||||||||||
Роки служби | 1915–1945 | |||||||||||||||||
Звання | генерал від інфантерії | |||||||||||||||||
Командування | 121-ша піхотна дивізія I армійський корпус 9-та армія | |||||||||||||||||
Війни / битви | ||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||
Теодор Буссе у Вікісховищі |
Біографія
Військова кар'єра
- 1 грудня 1915 — фанен-юнкер
- 24 березня 1916 — фанен-юнкер-єфрейтор
- 13 квітня 1916 — фанен-юнкер-унтер-офіцер
- 11 липня 1916 — фенрих
- 13 лютого 1917 — лейтенант
- 31 липня 1925 — обер-лейтенант
- 1 лютого 1933 — ротмістр
- 1 квітня 1936 — майор
- 1 квітня 1939 — оберст-лейтенант
- 1 серпня 1941 — оберст
- 1 березня 1943 — генерал-майор
- 1 вересня 1943 — генерал-лейтенант
- 9 листопада 1944 — генерал від інфантерії
Ернст Германн Август Теодор Буссе народився 15 грудня 1897 року у Франкфурті-на-Одері. 1 грудня 1915 року був зарахований фанен-юнкером до [de].
Після проходження курсу підготовки з 25 липня 1916 року на фронті у складі свого підрозділу. Бився у складі на Західному фронті: бої на Соммі, під Верденом, у другій битві на Ені. 13 лютого 1917 року присвоєне звання лейтенант. Війну завершив у цьому ранзі, відзначений Залізними хрестами обох ступенів, кавалер Лицарського хреста Ордену дому Гогенцоллернів з мечами.
Після капітуляції Німеччини та розпаду імперії залишений серед 2000 офіцерів, що створили кістяк офіцерського корпусу Рейхсверу, збройних сил Веймарської республіки. Командував різними підрозділами в піхотних та інженерних військах. На квітень 1939 року служив у Генеральному штабі Німеччини.
На початок Другої світової війни начальник оперативного відділу 22-ї дивізії, згодом начальник оперативного управління в штабі 11-ї армії генерала Е. фон Манштейна. Брав участь у німецько-радянській війні. З 1942 до 1943 року начальник оперативного управління групи армій «Дон», пізніше начальник штабу групи армій «Південь». 30 січня 1944 року на цій посаді відзначений Лицарським хрестом Залізного хреста.
10 липня 1944 року очолив 121-шу піхотну дивізію, якою командував тільки 3 тижні. Уже 1 серпня генерал-лейтенант Т. Буссе (з 1 листопада 1944 — генерал від інфантерії) очолив 1-й армійський корпус, який бився на північному фланзі німецько-радянського фронту в Балтійських країнах.
19 січня 1945 року очолив 9-ту армію групи армій «Вісла», що тримала оборону на берлінському напрямку. У цей період радянські війська розпочали Сандомирсько-Сілезьку операцію, прориваючись на столицю нацистської Німеччини. Потім керував своєю армії в боях на Зеєловських висотах, у битві за Берлін.
24 квітня 1945 року в результаті запеклих боїв на цьому напрямку Червона армія оточила поблизу Гальбе близько 200 000 німецьких солдатів 9-ї армії на чолі з їхнім командувачем генералом Т. Буссе. Той наказав прориватися на захід. Ударні угруповання німецьких військ, переважно танкові, змогли прорвати бойові порядки радянських військ та просунутися до Беліца, де 1 травня вийшли на з'єднання з підрозділами 12-ї армії генерала танкових військ В. Венка, який кинув на забезпечення прориву свої частини. Далі німецькі частини відступили у західному напрямку, де врешті-решт здалися американським військам. Т. Буссе здався аж у липні 1945 року американцями в полон і був ув'язнений до 1947 року, у тому числі перебував у таборі для військовополонених у Ландсберг-ам-Лех.
Після звільнення з полону працював на керівних посадах у цивільній обороні, опублікував кілька робіт з . Т. Буссе був одним з ініціаторів та прибічників створення бундесверу і переозброєння Федеративної Республіки Німеччини.
Див. також
Література
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile ((нім.)) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN .
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, .
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Теодор Буссе |
- Busse, Theodor. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
- General der Infanterie Theodor Busse. на geocities.ws. (англ.)
- Busse, Theodor — нагороди генерала від інфантерії Буссе(англ.)
- Busse, Theodor Ernst Hermann August
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Busse Teodor Busse nim Theodor Busse nar 15 grudnya 1897 Frankfurt na Oderi pom 21 zhovtnya 1986 Vallershtajn nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general vid infanteriyi 1944 Vermahtu Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 1944 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen Voyennij istorik ta memuarist Teodor Bussenim Theodor BusseNarodzhennya15 grudnya 1897 1897 12 15 Frankfurt na Oderi Provinciya BrandenburgSmert21 zhovtnya 1986 1986 10 21 88 rokiv Vallershtajn BavariyaKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1915 1945Zvannya general vid infanteriyiKomanduvannya121 sha pihotna diviziya I armijskij korpus 9 ta armiyaVijni bitviPersha svitova vijna Zahidnij front Bitva na Sommi Verdenska bitva Druga bitva na Eni Druga svitova vijna Shidnij front Operaciya Barbarossa Operaciya Myunhen Bitva za Krim Shturm Sevastopolya Kerchensko Feodosijska desantna operaciya Operaciya Shterfang Pribaltijska operaciya Kurlyandskij kotel Sandomirsko Silezka operaciya Bitva za Berlin Bitva za Zeyelovski visoti Galbskij kotelNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Zolotij nimeckij hrest Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Licarskij hrest ordena domu Gogencollerniv z mechami na vijskovij strichci Za poranennya nagrudnij znak Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Komandor ordena Zirki Rumuniyi Orden Mihaya Horobrogo 3 go klasu Orden Svyatogo Savvi 2 stupenya Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Velikij oficerskij hrest ordena Za zaslugi pered FRN Narukavna strichka Kurlyandiya Krimskij shit Teodor Busse u VikishovishiBiografiyaVijskova kar yera 1 grudnya 1915 fanen yunker 24 bereznya 1916 fanen yunker yefrejtor 13 kvitnya 1916 fanen yunker unter oficer 11 lipnya 1916 fenrih 13 lyutogo 1917 lejtenant 31 lipnya 1925 ober lejtenant 1 lyutogo 1933 rotmistr 1 kvitnya 1936 major 1 kvitnya 1939 oberst lejtenant 1 serpnya 1941 oberst 1 bereznya 1943 general major 1 veresnya 1943 general lejtenant 9 listopada 1944 general vid infanteriyi Ernst Germann Avgust Teodor Busse narodivsya 15 grudnya 1897 roku u Frankfurti na Oderi 1 grudnya 1915 roku buv zarahovanij fanen yunkerom do de Pislya prohodzhennya kursu pidgotovki z 25 lipnya 1916 roku na fronti u skladi svogo pidrozdilu Bivsya u skladi na Zahidnomu fronti boyi na Sommi pid Verdenom u drugij bitvi na Eni 13 lyutogo 1917 roku prisvoyene zvannya lejtenant Vijnu zavershiv u comu ranzi vidznachenij Zaliznimi hrestami oboh stupeniv kavaler Licarskogo hresta Ordenu domu Gogencollerniv z mechami Pislya kapitulyaciyi Nimechchini ta rozpadu imperiyi zalishenij sered 2000 oficeriv sho stvorili kistyak oficerskogo korpusu Rejhsveru zbrojnih sil Vejmarskoyi respubliki Komanduvav riznimi pidrozdilami v pihotnih ta inzhenernih vijskah Na kviten 1939 roku sluzhiv u Generalnomu shtabi Nimechchini Na pochatok Drugoyi svitovoyi vijni nachalnik operativnogo viddilu 22 yi diviziyi zgodom nachalnik operativnogo upravlinnya v shtabi 11 yi armiyi generala E fon Manshtejna Brav uchast u nimecko radyanskij vijni Z 1942 do 1943 roku nachalnik operativnogo upravlinnya grupi armij Don piznishe nachalnik shtabu grupi armij Pivden 30 sichnya 1944 roku na cij posadi vidznachenij Licarskim hrestom Zaliznogo hresta 10 lipnya 1944 roku ocholiv 121 shu pihotnu diviziyu yakoyu komanduvav tilki 3 tizhni Uzhe 1 serpnya general lejtenant T Busse z 1 listopada 1944 general vid infanteriyi ocholiv 1 j armijskij korpus yakij bivsya na pivnichnomu flanzi nimecko radyanskogo frontu v Baltijskih krayinah 19 sichnya 1945 roku ocholiv 9 tu armiyu grupi armij Visla sho trimala oboronu na berlinskomu napryamku U cej period radyanski vijska rozpochali Sandomirsko Silezku operaciyu prorivayuchis na stolicyu nacistskoyi Nimechchini Potim keruvav svoyeyu armiyi v boyah na Zeyelovskih visotah u bitvi za Berlin 24 kvitnya 1945 roku v rezultati zapeklih boyiv na comu napryamku Chervona armiya otochila poblizu Galbe blizko 200 000 nimeckih soldativ 9 yi armiyi na choli z yihnim komanduvachem generalom T Busse Toj nakazav prorivatisya na zahid Udarni ugrupovannya nimeckih vijsk perevazhno tankovi zmogli prorvati bojovi poryadki radyanskih vijsk ta prosunutisya do Belica de 1 travnya vijshli na z yednannya z pidrozdilami 12 yi armiyi generala tankovih vijsk V Venka yakij kinuv na zabezpechennya prorivu svoyi chastini Dali nimecki chastini vidstupili u zahidnomu napryamku de vreshti resht zdalisya amerikanskim vijskam T Busse zdavsya azh u lipni 1945 roku amerikancyami v polon i buv uv yaznenij do 1947 roku u tomu chisli perebuvav u tabori dlya vijskovopolonenih u Landsberg am Leh Pislya zvilnennya z polonu pracyuvav na kerivnih posadah u civilnij oboroni opublikuvav kilka robit z T Busse buv odnim z iniciatoriv ta pribichnikiv stvorennya bundesveru i pereozbroyennya Federativnoyi Respubliki Nimechchini Div takozhOtto Fretter Piko Gustav Adolf fon Cangen Fridrih Gossbah Zigfrid Gajnike Fridrih Olbriht Karl AjblLiteraturaFellgiebel Walther Peer 2000 1986 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Die Inhaber der hochsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile nim Friedberg Germany Podzun Pallas ISBN 978 3 7909 0284 6 Veit Scherzer Die Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundete Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchivs Scherzers Militaer Verlag Ranis Jena 2007 ISBN 978 3 938845 17 2 PrimitkiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Teodor Busse Busse Theodor na lexikon der wehrmacht de nim General der Infanterie Theodor Busse na geocities ws angl Busse Theodor nagorodi generala vid infanteriyi Busse angl Busse Theodor Ernst Hermann August Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo Rejhu Poperednik general vid infanteriyi Gelmut Priss komandir 121 yi pihotnoyi diviziyi 10 lipnya 1 serpnya 1944 Nastupnik general lejtenant Verner Rank Poperednik general vid infanteriyi Karl Gilpert komandir I armijskogo korpusu 1 serpnya 1944 20 sichnya 1945 Nastupnik general vid infanteriyi Fridrih Fangor Poperednik general tankovih vijsk Smilo fon Lyutvic komanduvach 9 yi armiyi 19 sichnya 8 travnya 1945 Nastupnik kapitulyaciya