Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Реабілітаційні процеси в Україні — комплекс заходів, здійснюваних державою для поновлення репутації, доброго імені громадян, незаконно притягнутих до кримінальної відповідальності в період утвердження і функціонування в Україні тоталітарного режиму. Реабілітація жертв , у т. ч. і в УРСР, розпочалася після смерті Й.Сталіна, у часи «хрущовської відлиги». Початку масової реабілітації передував Указ Президії ВР СРСР від 27 березня 1953 про часткову амністію ув’язнених. Законодавчий акт не передбачав амністії громадян, засуджених за контрреволюційні злочини на строк, більший ніж 5 років, проте був кроком на шляху десталінізації радянського суспільства.
1953
Процес реабілітації розпочався у вересні 1953, коли Верховному суду СРСР було надано право переглядати рішення колишніх колегій ДПУ, «трійок» і «особливої наради» при НКВС/ МДБ/МВС СРСР за протестами генерального прокурора СРСР. Перші рішення щодо реабілітації приймалися з обережністю, урахуванням розстановки сил у політичному керівництві країни. 1953 здійснено перегляд справ окремих сталінських репресій — партійних і державних діячів та членів їхніх сімей. Відносної масовості процес звільнення незаконно репресованих громадян із концтаборів та в’язниць набув у травні 1954 із прийняттям постанови РМ СРСР «Про перегляд кримінальних справ на осіб, засуджених за контрреволюційні злочини, що утримуються в таборах, колоніях і тюрмах МВС СРСР і знаходяться в засланні на поселенні». Урядове рішення передбачало створення центральної і місцевих комісій, наділених особливими правами та повноваженнями щодо перегляду кримінальних справ засуджених за контрреволюц. злочини. Центральну комісію очолив генеральний прокурор СРСР Р.Руденко. На виконання постанови союзного уряду було створено комісію в УРСР, до якої увійшли секретар ЦК КПУ М.Підгорний, прокурор УРСР Д.Панасюк, заступник завідувача відділу адміністративних та торгово-фінансових органів ЦК КПУ І.Голинний. В усіх областях були сформовані комісії з перегляду кримінальних справ спеціальної підсудності осіб, які відбували покарання у виправно-трудових таборах, колоніях та в'язницях МВС СРСР, перебували в засланні, на поселеннях за вчинення контрреволюційних злочинів. Для вивчення становища спецпоселенців була створена спеціальна комісія президії ЦК КПРС у складі генерального прокурора СРСР Р.Руденка, міністра внутрішніх справ СРСР С.Круглова, міністра державної безпеки СРСР І.Сєрова, міністра юстиції СРСР К.Горшеніна та ін., котра підготувала постанову РМ СРСР «Про зняття деяких обмежень у правовому становищі спецпоселенців» від 5 липня 1954, на основі якої звільнялися від заслання раніше засуджені особи строком до 5 років за «антирадянську діяльність» і втрачали силу обмеження по спецпоселенню розкуркулених громадян. Упродовж 1954 — початку 1956 було звільнено близько 15 тис. незаконно репресованих громадян, з яких 1801 повністю реабілітований.
ХХ з'їзд КПРС
Подальшим кроком у реабілітації став ХХ з'їзд КПРС, на закритому засіданні якого вперше прозвучала критика культу особи Й.Сталіна, було викрито насильницькі депортації народів, засуджено застосування репресій проти ідеологічних противників. Відповідно до Указу Президії ВР СРСР від 24 березня 1956 «Про розгляд справ на осіб, що відбувають покарання за політичні, службові і господарські злочини» в Україні було створено 13 комісій, яким надавалося право на місцях, після особистого ознайомлення із засудженими, приймати остаточне рішення щодо звільнення їх з-під варти, подальшого утримання в місцях позбавлення волі. Одночасно з роботою комісій Президії ВР СРСР проводився перегляд архівно-слідчих справ про державні злочини органами прокуратури УРСР. Як правило, переглядалися справи лише тих засуджених за політичні злочини, від яких надійшли скарги чи заяви від їхніх рідних або творчих спілок, громадських організацій. Одночасно вибірково здійснювалася громадянська реабілітація державних та партійних працівників, діячів науки і культури. 1956—59 було повністю реабілітовано 250 тис. осіб (переважно посмертно), до рідних домівок повернулися десятки тисяч в’язнів ГУЛАГу. Рішення ХХ з’їзду КПРС сприяли юридичній та громадянській реабілітації ряду партійних, державних, військових діячів, поверненню в українську культуру імен незаслужено забутих або несправедливо репресованих письменників: В.Елланського (Блакитного), Г.Косинки, Івана Микитенка, М.Куліша, Зінаїди Тулуб, В.Чумака, Д.Фальківського та ін.
Поряд із процедурою відновлення доброго імені громадян, які постраждали в період сталінських репресій, відбувався процес поновлення в лавах КПРС, розглядалися питання реабілітації репресованих народів (німців, кримських татар, болгар, греків) та різних категорій спецпоселенців. Проте реабілітаційні процеси 2-ї пол. 1950-х — поч. 1960-х рр. мали обмежений характер. Більшість громадян, засуджених за політичними звинуваченнями, не отримали повної реабілітації, а їхні права (поновлення на колишньому місці роботи, повернення конфіскованого майна, компенсація за завдані збитки) не були повністю відновлені. Не підлягали перегляду кримінальні справи жертв політичних процесів, сфабрикованих у 1920-х — на початку 1930-х рр., активних діячів Організації українських націоналістів і Української повстанської армії, партійних діячів та інтелігенції, репресованих за звинуваченнями «в причетності до українського буржуазного націоналізму». Не виправдав сподівань репресованих народів прийнятий у квітні 1956 Указ Президії ВР СРСР «Про зняття обмежень по спецпоселенню з кримських татар, балкарців, турків — громадян СРСР, курдів, хемшилів та членів їх сімей, виселених у період Великої Вітчизняної війни», який позбавляв їх права на повернення на історичну батьківщину.
У серед. 1960-х рр. процес реабілітації було фактично припинено. Кількість переглянутих справ щорічно зменшувалася, перевірки проводилися лише за особистою заявою громадян або їхніх родичів.
Перебудова
Нова хвиля реабілітації припала на часи горбачовської «перебудови». Постановою політбюро ЦК КПРС від 11 липня 1988 «Про додаткові заходи по завершенню роботи, пов’язаної з реабілітацією необґрунтовано репресованих в 30—40-і роки і початку 50-х років» було доручено прокуратурі СРСР та КДБ СРСР разом із місцевими органами влади продовжити роботу з перегляду справ осіб, репресованих у 1930—1940-ві рр., без необхідності наявності заяв про реабілітацію та скарг від репресованих громадян. У січні 1989 Президія ВР СРСР прийняла Указ «Про додаткові заходи по відновленню справедливості щодо жертв репресій, які мали місце в період 30—40-х і початку 50-х років», що передбачав перегляд архівних кримінальних справ, рішення в яких приймалися несудовими органами. Усі громадяни, котрі були піддані репресіям з боку «двійок», «трійок» НКВС — управлінь НКВС, колегій ОДПУ, «особливих нарад» НКВС, були реабілітовані — за виключенням зрадників Батьківщини, карателів, нацистських злочинців, працівників правоохоронних органів, які займалися фальсифікацією кримінальних справ, а також осіб, що здійснили вбивства.
Поза увагою владних структур залишалися пропозиції громадськості щодо реабілітації громадян, репресованих за політичними статтями в 1920-х — 1-й пол. 1980-х рр. Прийнятий 17 квітня 1991 Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» поширювався на всіх необґрунтовано засуджених судами України або репресованих на території України іншими державними органами в будь-якій формі за період з 1917 по 1991. Відповідно до вимог Закону УРСР від 17 квітня 1991 та постанови ВР України від 24 грудня 1993 «Про тлумачення Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”» органами прокуратури та судами впродовж 1991—2001 було реабілітовано 248 тис. 810 громадян (усього в ході реабілітаційних заходів у 2-й пол. 1950-х — 2000-х рр. було реабілітовано 740 тис. 120 громадян), безпідставно засуджених за антирадянську агітацію, порушення закону про відокремлення Церкви від держави, а також членів ОУН—УПА у кримінальних справах, в яких немає доказів про їхню причетність до вбивства та інших насильницьких дій.
Після відновлення незалежності
Див. також
Джерела та література
- Бажан О.Г. Реабілітаційні процеси в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 144. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Reabilitacijni procesi v Ukrayini kompleks zahodiv zdijsnyuvanih derzhavoyu dlya ponovlennya reputaciyi dobrogo imeni gromadyan nezakonno prityagnutih do kriminalnoyi vidpovidalnosti v period utverdzhennya i funkcionuvannya v Ukrayini totalitarnogo rezhimu Reabilitaciya zhertv u t ch i v URSR rozpochalasya pislya smerti J Stalina u chasi hrushovskoyi vidligi Pochatku masovoyi reabilitaciyi pereduvav Ukaz Prezidiyi VR SRSR vid 27 bereznya 1953 pro chastkovu amnistiyu uv yaznenih Zakonodavchij akt ne peredbachav amnistiyi gromadyan zasudzhenih za kontrrevolyucijni zlochini na strok bilshij nizh 5 rokiv prote buv krokom na shlyahu destalinizaciyi radyanskogo suspilstva 1953Proces reabilitaciyi rozpochavsya u veresni 1953 koli Verhovnomu sudu SRSR bulo nadano pravo pereglyadati rishennya kolishnih kolegij DPU trijok i osoblivoyi naradi pri NKVS MDB MVS SRSR za protestami generalnogo prokurora SRSR Pershi rishennya shodo reabilitaciyi prijmalisya z oberezhnistyu urahuvannyam rozstanovki sil u politichnomu kerivnictvi krayini 1953 zdijsneno pereglyad sprav okremih stalinskih represij partijnih i derzhavnih diyachiv ta chleniv yihnih simej Vidnosnoyi masovosti proces zvilnennya nezakonno represovanih gromadyan iz konctaboriv ta v yaznic nabuv u travni 1954 iz prijnyattyam postanovi RM SRSR Pro pereglyad kriminalnih sprav na osib zasudzhenih za kontrrevolyucijni zlochini sho utrimuyutsya v taborah koloniyah i tyurmah MVS SRSR i znahodyatsya v zaslanni na poselenni Uryadove rishennya peredbachalo stvorennya centralnoyi i miscevih komisij nadilenih osoblivimi pravami ta povnovazhennyami shodo pereglyadu kriminalnih sprav zasudzhenih za kontrrevolyuc zlochini Centralnu komisiyu ocholiv generalnij prokuror SRSR R Rudenko Na vikonannya postanovi soyuznogo uryadu bulo stvoreno komisiyu v URSR do yakoyi uvijshli sekretar CK KPU M Pidgornij prokuror URSR D Panasyuk zastupnik zaviduvacha viddilu administrativnih ta torgovo finansovih organiv CK KPU I Golinnij V usih oblastyah buli sformovani komisiyi z pereglyadu kriminalnih sprav specialnoyi pidsudnosti osib yaki vidbuvali pokarannya u vipravno trudovih taborah koloniyah ta v yaznicyah MVS SRSR perebuvali v zaslanni na poselennyah za vchinennya kontrrevolyucijnih zlochiniv Dlya vivchennya stanovisha specposelenciv bula stvorena specialna komisiya prezidiyi CK KPRS u skladi generalnogo prokurora SRSR R Rudenka ministra vnutrishnih sprav SRSR S Kruglova ministra derzhavnoyi bezpeki SRSR I Syerova ministra yusticiyi SRSR K Gorshenina ta in kotra pidgotuvala postanovu RM SRSR Pro znyattya deyakih obmezhen u pravovomu stanovishi specposelenciv vid 5 lipnya 1954 na osnovi yakoyi zvilnyalisya vid zaslannya ranishe zasudzheni osobi strokom do 5 rokiv za antiradyansku diyalnist i vtrachali silu obmezhennya po specposelennyu rozkurkulenih gromadyan Uprodovzh 1954 pochatku 1956 bulo zvilneno blizko 15 tis nezakonno represovanih gromadyan z yakih 1801 povnistyu reabilitovanij HH z yizd KPRSPodalshim krokom u reabilitaciyi stav HH z yizd KPRS na zakritomu zasidanni yakogo vpershe prozvuchala kritika kultu osobi J Stalina bulo vikrito nasilnicki deportaciyi narodiv zasudzheno zastosuvannya represij proti ideologichnih protivnikiv Vidpovidno do Ukazu Prezidiyi VR SRSR vid 24 bereznya 1956 Pro rozglyad sprav na osib sho vidbuvayut pokarannya za politichni sluzhbovi i gospodarski zlochini v Ukrayini bulo stvoreno 13 komisij yakim nadavalosya pravo na miscyah pislya osobistogo oznajomlennya iz zasudzhenimi prijmati ostatochne rishennya shodo zvilnennya yih z pid varti podalshogo utrimannya v miscyah pozbavlennya voli Odnochasno z robotoyu komisij Prezidiyi VR SRSR provodivsya pereglyad arhivno slidchih sprav pro derzhavni zlochini organami prokuraturi URSR Yak pravilo pereglyadalisya spravi lishe tih zasudzhenih za politichni zlochini vid yakih nadijshli skargi chi zayavi vid yihnih ridnih abo tvorchih spilok gromadskih organizacij Odnochasno vibirkovo zdijsnyuvalasya gromadyanska reabilitaciya derzhavnih ta partijnih pracivnikiv diyachiv nauki i kulturi 1956 59 bulo povnistyu reabilitovano 250 tis osib perevazhno posmertno do ridnih domivok povernulisya desyatki tisyach v yazniv GULAGu Rishennya HH z yizdu KPRS spriyali yuridichnij ta gromadyanskij reabilitaciyi ryadu partijnih derzhavnih vijskovih diyachiv povernennyu v ukrayinsku kulturu imen nezasluzheno zabutih abo nespravedlivo represovanih pismennikiv V Ellanskogo Blakitnogo G Kosinki Ivana Mikitenka M Kulisha Zinayidi Tulub V Chumaka D Falkivskogo ta in Poryad iz proceduroyu vidnovlennya dobrogo imeni gromadyan yaki postrazhdali v period stalinskih represij vidbuvavsya proces ponovlennya v lavah KPRS rozglyadalisya pitannya reabilitaciyi represovanih narodiv nimciv krimskih tatar bolgar grekiv ta riznih kategorij specposelenciv Prote reabilitacijni procesi 2 yi pol 1950 h poch 1960 h rr mali obmezhenij harakter Bilshist gromadyan zasudzhenih za politichnimi zvinuvachennyami ne otrimali povnoyi reabilitaciyi a yihni prava ponovlennya na kolishnomu misci roboti povernennya konfiskovanogo majna kompensaciya za zavdani zbitki ne buli povnistyu vidnovleni Ne pidlyagali pereglyadu kriminalni spravi zhertv politichnih procesiv sfabrikovanih u 1920 h na pochatku 1930 h rr aktivnih diyachiv Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv i Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi partijnih diyachiv ta inteligenciyi represovanih za zvinuvachennyami v prichetnosti do ukrayinskogo burzhuaznogo nacionalizmu Ne vipravdav spodivan represovanih narodiv prijnyatij u kvitni 1956 Ukaz Prezidiyi VR SRSR Pro znyattya obmezhen po specposelennyu z krimskih tatar balkarciv turkiv gromadyan SRSR kurdiv hemshiliv ta chleniv yih simej viselenih u period Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni yakij pozbavlyav yih prava na povernennya na istorichnu batkivshinu U sered 1960 h rr proces reabilitaciyi bulo faktichno pripineno Kilkist pereglyanutih sprav shorichno zmenshuvalasya perevirki provodilisya lishe za osobistoyu zayavoyu gromadyan abo yihnih rodichiv PerebudovaNova hvilya reabilitaciyi pripala na chasi gorbachovskoyi perebudovi Postanovoyu politbyuro CK KPRS vid 11 lipnya 1988 Pro dodatkovi zahodi po zavershennyu roboti pov yazanoyi z reabilitaciyeyu neobgruntovano represovanih v 30 40 i roki i pochatku 50 h rokiv bulo dorucheno prokuraturi SRSR ta KDB SRSR razom iz miscevimi organami vladi prodovzhiti robotu z pereglyadu sprav osib represovanih u 1930 1940 vi rr bez neobhidnosti nayavnosti zayav pro reabilitaciyu ta skarg vid represovanih gromadyan U sichni 1989 Prezidiya VR SRSR prijnyala Ukaz Pro dodatkovi zahodi po vidnovlennyu spravedlivosti shodo zhertv represij yaki mali misce v period 30 40 h i pochatku 50 h rokiv sho peredbachav pereglyad arhivnih kriminalnih sprav rishennya v yakih prijmalisya nesudovimi organami Usi gromadyani kotri buli piddani represiyam z boku dvijok trijok NKVS upravlin NKVS kolegij ODPU osoblivih narad NKVS buli reabilitovani za viklyuchennyam zradnikiv Batkivshini karateliv nacistskih zlochinciv pracivnikiv pravoohoronnih organiv yaki zajmalisya falsifikaciyeyu kriminalnih sprav a takozh osib sho zdijsnili vbivstva Poza uvagoyu vladnih struktur zalishalisya propoziciyi gromadskosti shodo reabilitaciyi gromadyan represovanih za politichnimi stattyami v 1920 h 1 j pol 1980 h rr Prijnyatij 17 kvitnya 1991 Zakon Ukrayini Pro reabilitaciyu zhertv politichnih represij na Ukrayini poshiryuvavsya na vsih neobgruntovano zasudzhenih sudami Ukrayini abo represovanih na teritoriyi Ukrayini inshimi derzhavnimi organami v bud yakij formi za period z 1917 po 1991 Vidpovidno do vimog Zakonu URSR vid 17 kvitnya 1991 ta postanovi VR Ukrayini vid 24 grudnya 1993 Pro tlumachennya Zakonu Ukrayini Pro reabilitaciyu zhertv politichnih represij na Ukrayini organami prokuraturi ta sudami vprodovzh 1991 2001 bulo reabilitovano 248 tis 810 gromadyan usogo v hodi reabilitacijnih zahodiv u 2 j pol 1950 h 2000 h rr bulo reabilitovano 740 tis 120 gromadyan bezpidstavno zasudzhenih za antiradyansku agitaciyu porushennya zakonu pro vidokremlennya Cerkvi vid derzhavi a takozh chleniv OUN UPA u kriminalnih spravah v yakih nemaye dokaziv pro yihnyu prichetnist do vbivstva ta inshih nasilnickih dij Pislya vidnovlennya nezalezhnostiDokladnishe Nacionalna komisiya z reabilitaciyi Ukrayina Div takozhReabilitaciya zhertv politichnih represij v SRSRDzherela ta literaturaBazhan O G Reabilitacijni procesi v Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 144 ISBN 978 966 00 1290 5