Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Індії
Загальна характеристика
Гірнича промисловість має життєво важливе значення для держави (табл.). В кінці ХХ ст. в цій галузі зайнято бл. 1 млн чол. Основна продукція — кам'яне вугілля з Біхару, Мадхья-Прадеш і Західної Бенгалії, нафта з Ассама і Гуджарата (де розробляються також шельфові родовища), залізняк з Біхару, Орісси і західної Махараштри, а також вапняк. Індія входить до числа провідних світових продуцентів залізної, хромової та марганцевої руд, слюди і магнезиту. Видобуток руд міді, свинцю і цинку забезпечує потреби країни лише частково. В структурі гірничодобувної промисловості переважає паливно-енергетична галузь (бл. 60%), гірничорудна складає третину, решта — гірничо-хімічна промисловість.
Мінерали і метали | 2004-2005 | 2006-2007 | 2008-2009 |
Вугілля (млн т) | 270 | 308,6 | 300 |
Сира нафта (млн т) | 32 | 32,5 | 31,7 |
Залізна руда (млн т) | 68,5 | 71 | 72 |
Сталь (млн т) | 24,8 | 29,3 | 30 |
620,8 | 643 | 625 | |
236 | 237 | 270 | |
Цинк первинний | 180 | 178 | 205 |
Свинець первинний | 45 | 46 | 50 |
Окремі галузі
Див. також Нафта і газ Індії
Нафта і газ. Видобуток газу в Індії становить 69-70 млн куб.м/добу, тоді як потреби оцінюються в 140 млн куб.м/добу (2002). Передбачуваний рівень видобутку на нововідкритому родовищі Іст-Васай оцінюється в 700 тис. т на рік нафти і 96 тис. куб.м/добу (35 млн м³ на рік) газу.
Див. також Вугілля Індії
Видобуток вугілля в Індії зріс з 79 млн т в 1974–1975 рр. до 300 млн т в 1999–2000 рр. при дефіциті в 144 млн т на 2000–2007 рр. і в 260 млн т на 2020/2021 рр. У 1999 р. імпортували 9 млн т коксівного і 9,2 млн т енергетичного вугілля [Coaltrans Mag. — 2001. — 16, № 1. — Р. 7].
На 2001 р. видобуток кам'яного вугілля в Індії становить бл. 310 млн т/рік (3-є місце у світі після Китаю та США), з них 75-80% на кар'єрах. Динаміка вуглевидобутку (млн т): 1990–217; 1994–258; 1998–303; 1999–330; 2000–291; 2001–310; 2003 (прогноз) — 350. Спостерігається швидке виснаження запасів для відкритої розробки. Найбільші вугільні копальні: Біхар (Bihar) — 69130 млн т, Орісса (Orissa) — 50 450 млн т, Мадхья Прадеш (Madhya Pradesh) — 43 430 млн т), Західно-Бенгальська (25 900 млн т) і Андгра (Andhra) — 13 600 млн т.
Вугільний метан. Очікується, що Індія буде добувати 13 млн м³ вугільного метану щодня на восьми дільницях, що належать різним компаніям. Початок видобутку передбачається в 2005–2006 рр. Метан, що вилучатимуть у вугленосних областях центральної і східної частин Індії, як очікується, буде постачатися на виробничі підприємства і на електростанції.
Див. також
Залізняк. Видобуток Fe-руд в Індії у 2001 р склав 79,2 млн т. Експорт Fe-руд з Індії в 2001 р. (в дужках за 2000 р.) склав (в млн т): 37,3 (32,9). Головні регіони-продуценти — Мадхья Прадеш (Madhya Pradesh) — 17 млн т/рік, Ґоа (Goa) — 15 млн т/рік, Біхар (Bihar) і Карнатака (Karnataka) — 12.5 млн т/рік кожний) та Орісса (Orissa) — 8 млн т/рік).
Провідна державна компанія National Mineral Development Corp. (NMDC) володіє найбільшими рудниками залізної руди в Bailadila (Madhya Pradesh) і Donimalai (Karnataka), загальна потужність яких 18 млн т на рік. Експорт компанії — 8 млн т на рік, г.ч. до Японії, Південної Кореї і Китаю.
Основні споживачі Fe-руд — виробники заліза і сталі в країні — Steel Authority of India Ltd (SAIL), Ispat Industries (Vishakapatnam steel plant), Essar Steel, Jindal Vijaynagar Steel, Jindal Iron & Steel Co., Tata Iron & Steel Co. (Tisco) і Bhushan Steel Хром. Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995–1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні у Індії становить 46 років.
Див. також
Поліметали. Виробництво цинку та свинцю в Індії зростає. Виробництво Zn за 1998–1999 звітний рік становило 170 тис. т при потребі 240 тис. т з очікуваним нарощуванням дефіциту до 2006 р. до 210 тис. т/рік.
У 2002–2003 рр. можливості власного виробництва свинцю в Індії — до 70 тис.т/рік, тоді як потреби становлять 170 тис. т/рік, що обумовлює його імпорт. Повна виплавка свинцю в країні — 89 тис.т/рік, з них 65 тис. т/рік компанія HZL і 24 тис.т/рік — Indian Lead Ltd. Обидві компанії переробляють імпортний концентрат.
Видобуток і переробка Pb-Zn-руд в районі Бхілвару проводиться держ. компанією Hindustan Zinc (HZL), яка на 2002 р має 7 копалень і 4 плавильні заводи. Продуктивність центральної збагачувальної фабрики компанії в 2000 р. 4,5 тис. т руди на добу. Продуктивність підприємств компанії HZL 149 тис. т/рік. До 2002 р. компанія планує введення в експлуатацію нового металургійного заводу продуктивністю 100 тис. т на рік.
Компанія BIL, що експлуатує металургійний завод продуктивністю 30 тис. т Zn на рік, планує його реконструкцію із збільшенням продуктивності до 60 тис. т/рік, а також будівництво нових цинкового і свинцевого заводів продуктивністю відповідно 100 і 70 тис. т/рік. Компанія працює на конц-тах, що імпортуються.
Компанія Binani Zinc, має плавильний завод в Cochin, який експлуатує в співробітництві з канадською компанією Cominco. Планується підняти його продуктивність від 30 тис. т до 38 тис. т, і зрештою до 100 тис. т на рік.
Див. також
Мідна галузь Індії розвивається, динаміка добування металу позитивна. За даними International Copper Study Group (ICSG) в Індії в перші роки XXI ст. стають до ладу мідеплавильні і рафінувальні заводи Бірла і Піпавав. Продуктивність заводу Бірла — до 150 тис.т/рік. Компанія Birla Copper експортує мідь до Японії, Кореї, Таїланду, Саудівської Аравії і Малайзії. Мідний завод у Тутікорін (Tuticorin) планує збільшити продуктивність до 150 тис.т/рік. Мідеплавильний завод в Дагей (Dahej, район Bharuch Gujarat) виробляє 110 тис. т на рік анодів, 109 тис. т на рік катодів і експортує бл. 23 тис. т міді на рік. У 2000 р з компанії Sterlite Industries Ltd виділилася дочірня Sterlite Copper, яка спеціалізуватиметься в мідній галузі.
Алюміній — єдиний метал у кольоровій групі, запаси руд якого в Індії достатні для масштабного промислового добування. Запасів бокситів Індії вистачить на 400 років їх експлуатації (за нинішніх темпів видобутку). Індія видобуває бокситу бл. 5.8 млн т/рік. Найбільший продуцент алюмінію Індії, Hindalco Industries, розширює обсяги виплавки металу на заводах в Renukoot в Uttar Pradesh від 242 тис.т/рік до 342 тис.т/рік. Цей проект розширення розрахований на 2002-03 рр.
Найбільша індійська державна алюмінієва компанія National Aluminium Company Ltd. (Nalco) планує збільшити виробництво первинного алюмінію з 237 до 290 тис. т/рік, а виробництво глинозему з 1.56 до 1.59 млн т/рік [Metal Bulletin. 2003]. За іншими даними [Mining Annual Review 2002] Nalco планує підняти виробничу потужність алюмінієвих виробництв у Angul (Orissa) з 230 тис.т/рік до 345 тис.т/рік. Компанія також планує підняти потужність електроґенеруючих установок від 720 МВт до 960 МВт.
Фосфорна сировина. Індія — великий світовий споживач фосфорних добрив. На частку Індії припадає близько 15% світової закупівлі діаммофосу. Власне виробництво добрив в Індії забезпечує біля 70-75% потреб. Інше завозиться г.ч. зі США, Марокко та інш. країн-продуцентів фосфорної сировини. Але з 1990-х років спостерігається тенденція до зміщення центру світового виробництва добрив від традиційних його виробників до країн-споживачів — Індії, Китаю, Австралії. В Індії активно розвивається вітчизняна фосфитодобувна і переробна промисловість, зокрема з залученням іноземного капіталу.
Приріст виробництва діамофосу у Індії до середини 2000 р. становить 2.82 млн т — це понад 11% світових потужностей і більше 2/3 потужностей, що були в країні у 1995–1998 рр. Здійснено ряд нових проектів, до яких передусім належить комплекс компанії Oswal Chemicals & Fertilizers Ltd. з випуску фосфорних добрив в м. Парадіп. Проект включає спорудження заводу сірчаної кислоти, фосфорнокислотної установки добовою потужністю 2650 т і трьох технологічних ліній по випуску діамофосу потужністю 95 т на день. Комплекс буде випускати 1.92 млн т діамофосу і комплексних добрив на рік. Надалі передбачається збільшення його потужності ще на 25%. Потреба комплексу Парадіп в фосфорному концентраті на 2002 р становить 3 млн т на рік. Компанія уклала два контракти на його постачання терміном на 5 років з сирійською компанією Gecopham і китайськими постачальниками. Інший великий проект по розширенню вітчизняного виробництва фосфорних добрив в м. Кандла, штат Гуджарат, здійснений компанією Indian Farmers Fertilizer Cooperative Ltd. (IFFCO). Споруджено дві нові лінії по випуску діамофосу або комплексних добрив, що збільшує річну потужність компанії на 270 тис. т діамофосу або 370 тис. т комплексних добрив. Компанія IFFCO в останні роки випускала 450–600 тис. т діамофосу на рік. Введення в експлуатацію нових потужностей вивело IFFCO на одне з провідних місць з виробництва діамофосу. Третьою за масштабом випуску діамофосу в Індії стала компанія Hindustan Lever Chemicals Ltd. (HLCL), яка в 1999 р закінчила будівництво нової лінії по випуску діамофосу річною потужністю 400 тис. т на комплексі в м. Халдія, штат Західна Бенгалія. Загальна потужність компанії досягла таким чином 680 тис. т. Індійська компанія Guijarat State Fertilizers Co. Ltd. в 1996 р. збільшила потужності по випуску діамофосу на своєму заводі в м. Сікка, штат Гуджарат, з 300 до 350 тис. т, і побудувала новий завод аміаку потужністю 1350 т в день. У 2001 р. компанія Guijarat State Fertilizers Co. Ltd. пустила в експлуатацію третю лінію по випуску діамофосу на заводі в м. Сікка, що збільшує її сумарну річну потужність до 870 тис. т.
Таким чином, за період з 1996 р. по 2001 р. загальні потужності по випуску діамофосу і комплексних добрив в Індії збільшилися на 2.2-2.3 млн т на рік. Світові потужності з випуску діамофосу за рахунок Індії зросли майже на 10%. Барит. Індія — провідний світовий продуцент баритової сировини. Основним її джерелом є найбільше у світі власне баритове родовище Мангампет. Однак протягом ряду останніх років індійська баритова галузь працює нестабільно, щорічний експорт бариту з країни варіює в значних межах (від 24 до 751 тис. т) [World Mineral Statistics 1995-99 / British Geological Survey. Keyworth, Nottingham, 2001]. Проблема має організаційно-фінансовий характер. З 1993 р компанія-власник Andhra Pradesh Mining Development Corp. (APMDC) родовища Мангампет не може знайти ефективного і взаємно-вигідного механізму співпраці з іншими компаніями-видобувниками, що ведуть роботи на родовищі.
Алмазна промисловість. Індія — найбільший центр обробки алмазів на всесвітньому ринку. Індійська алмазна індустрія, переважно локалізована в центрах їх обробки Surat, Gujarat і Rajasthan. Повний експорт дорогоцінних каменів і коштовностей з Індії у 2001 р дорівнював US$7.2 млрд проти US$8.5 млрд у 2000. Повний експорт індійських діамантів у 2001 р склав US$5.3 млрд. На 2-у місці у світі Ізраїль (US$2.7 млрд), на 3-у Бельгія (US$2.5 млрд). На всесвітній ринок діамантів Індія поставляє їх 55% в ціновому відношенні, 80% — за вагою.
Індійський експорт діамантів в 2002 р. становив 380.96 млн кар. (позитивна динаміка на 23,7% до 2001 р). У грошовому вираженні експорт діамантів становив у 2002 р. 6.4 млрд дол. (позитивна динаміка на 21% до 2001 р). На світовому алмазному ринку частка вироблених в країні діамантів зросла в грошовому вираженні з 55% до 60% [Rapaport TradeWire].
Золото. Індія — найбільший світовий споживач золота зі щорічними його закупівлями близько 855 т (кінець ХХ ст.). Власний видобуток золота в Індії становить бл. 3 т/рік, головний його продуцент — компанія Hutti Gold Mines Co. в Карнатака (Karnataka). Компанія Hutti має плани збільшити видобуток золота від 1 450 кг/рік до 3 500 кг/рік. Компанія має родовища з запасами до 600 т золота. Нові родовища золота з вмістом 0.1-2.6 г/т Au відкриті в районах Chitradurga і Sandur.
Компанія Indo-Gulf Corp. одержує золото і срібло попутно при переробці мідних руд. В 2000-01 тут видобуто 2.86 т 99,99% золота і 10.94 т срібла, проти 5.1 т золота і 18 т срібла в 1999–2000.
Експорт мінеральної сировини
Осн. статті мінерального експорту Індії: дорогоцінні і виробні камені, ювелірні вироби, залізна руда, слюда, хромові руди. Гол. імпортний товар — нафта і продукти її переробки, мінеральні добрива. Осн. торгові партнери в експорті та імпорті — РФ, США, Японія, Велика Британія, ФРН.
Наукові установи. Геологічна служба. Підготовка кадрів
Геол. служба Індії заснована в 1851. У 1906 утворений Інститут гірн. справи, геології і металургії. У 1924 при Калькуттському університеті — Індійське товариство геології, гірництва і металургії, а у 1945 в Калькутті відкритий Центральний інститут досліджень палива, який вивчає технол. і пром. проблеми вугілля і вуглевидобутку. Після здобуття І. незалежності (1947) гірництво одержало новий імпульс розвитку. В 1960 засновано Інститут нафти, в 1961 — Нац. інститут геофіз. досліджень, в 1968 — Інститут геології Гімалаїв. Наук. дослідження з геології координуються Комітетом з природних ресурсів. Відповідальність за охорону і розвідку мінеральних ресурсів покладена на держ. організацію Індійське бюро гірництва, сформовану в Нагпурі у 1948. Вивченням проблем безпеки і ефективності в гірн. справі зайнята Центральна станція досліджень в Дханбаді. У 1959 створене Мінералогічне тов-во Індії. Регіональні дослідницькі лабораторії, утворені в 50-60-е рр. в шт. Андхра-Прадеш, Джамму і Кашмір, Ассам, Орісса.
З 1926 Індійська школа гірн. справи випускає гірн. інженерів, інженерів-нафтовиків, фахівців у галузі прикладної геофізики, геології, гірн. техніки і шахтного обладнання тощо. У багатьох університетах країни працюють спец. відділення геології і гірництва. При Османському університеті в Хайдарабаді відкриті Школа гірн. справи і Центр підвищення кваліфікації фахівців-геологів (з 1976). Відділення геології є в Пунському університеті, відділення гірничорудної техніки, геології і геофізики — в Кхарагпурському технол. інституті.
Осн. періодичні видання в галузі геології і гірн. справи: «Journal of the Institution of Engineers (India) — Mining and Metallurgical Division» (з 1920), «Proceedings of the Indian Academy of Sciences. Ser. А, В» (з 1934), «Journal of Mines, Metals and Fuels» (з 1953), «Metals and Minerals Review» (з 1961), «Indian Mining and Engineering Journal» (з 1962), «Geophysical Research Bulletin» (з 1963), «Geological Survey of India. News» (з 1970), «Indian Journal of Earth Science» (з 1974).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Посилання
- http://www.business-standard.com/india/storypage.php?tp=on&autono=33438 [ 12 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Mining Annual Review 2009
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Indiyi Vidkriti rozrobki vugilnih plastiv Bihar Zagalna harakteristikaGirnicha promislovist maye zhittyevo vazhlive znachennya dlya derzhavi tabl V kinci HH st v cij galuzi zajnyato bl 1 mln chol Osnovna produkciya kam yane vugillya z Biharu Madhya Pradesh i Zahidnoyi Bengaliyi nafta z Assama i Gudzharata de rozroblyayutsya takozh shelfovi rodovisha zaliznyak z Biharu Orissi i zahidnoyi Maharashtri a takozh vapnyak Indiya vhodit do chisla providnih svitovih producentiv zaliznoyi hromovoyi ta margancevoyi rud slyudi i magnezitu Vidobutok rud midi svincyu i cinku zabezpechuye potrebi krayini lishe chastkovo V strukturi girnichodobuvnoyi promislovosti perevazhaye palivno energetichna galuz bl 60 girnichorudna skladaye tretinu reshta girnicho himichna promislovist Vidobutok osnovnoyi mineralnoyi sirovini ta virobnictvo metaliv v Indiyi po finansovim rokam tis t Minerali i metali 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Vugillya mln t 270 308 6 300 Sira nafta mln t 32 32 5 31 7 Zalizna ruda mln t 68 5 71 72 Stal mln t 24 8 29 3 30 Alyuminij 620 8 643 625 Mid 236 237 270 Cink pervinnij 180 178 205 Svinec pervinnij 45 46 50Okremi galuziDiv takozh Nafta i gaz Indiyi Nafta i gaz Vidobutok gazu v Indiyi stanovit 69 70 mln kub m dobu todi yak potrebi ocinyuyutsya v 140 mln kub m dobu 2002 Peredbachuvanij riven vidobutku na novovidkritomu rodovishi Ist Vasaj ocinyuyetsya v 700 tis t na rik nafti i 96 tis kub m dobu 35 mln m na rik gazu Div takozh Vugillya Indiyi Vidobutok vugillya v Indiyi zris z 79 mln t v 1974 1975 rr do 300 mln t v 1999 2000 rr pri deficiti v 144 mln t na 2000 2007 rr i v 260 mln t na 2020 2021 rr U 1999 r importuvali 9 mln t koksivnogo i 9 2 mln t energetichnogo vugillya Coaltrans Mag 2001 16 1 R 7 Na 2001 r vidobutok kam yanogo vugillya v Indiyi stanovit bl 310 mln t rik 3 ye misce u sviti pislya Kitayu ta SShA z nih 75 80 na kar yerah Dinamika vuglevidobutku mln t 1990 217 1994 258 1998 303 1999 330 2000 291 2001 310 2003 prognoz 350 Sposterigayetsya shvidke visnazhennya zapasiv dlya vidkritoyi rozrobki Najbilshi vugilni kopalni Bihar Bihar 69130 mln t Orissa Orissa 50 450 mln t Madhya Pradesh Madhya Pradesh 43 430 mln t Zahidno Bengalska 25 900 mln t i Andgra Andhra 13 600 mln t Vugilnij metan Ochikuyetsya sho Indiya bude dobuvati 13 mln m vugilnogo metanu shodnya na vosmi dilnicyah sho nalezhat riznim kompaniyam Pochatok vidobutku peredbachayetsya v 2005 2006 rr Metan sho viluchatimut u vuglenosnih oblastyah centralnoyi i shidnoyi chastin Indiyi yak ochikuyetsya bude postachatisya na virobnichi pidpriyemstva i na elektrostanciyi Div takozh Zaliznyak Vidobutok Fe rud v Indiyi u 2001 r sklav 79 2 mln t Eksport Fe rud z Indiyi v 2001 r v duzhkah za 2000 r sklav v mln t 37 3 32 9 Golovni regioni producenti Madhya Pradesh Madhya Pradesh 17 mln t rik Goa Goa 15 mln t rik Bihar Bihar i Karnataka Karnataka 12 5 mln t rik kozhnij ta Orissa Orissa 8 mln t rik Providna derzhavna kompaniya National Mineral Development Corp NMDC volodiye najbilshimi rudnikami zaliznoyi rudi v Bailadila Madhya Pradesh i Donimalai Karnataka zagalna potuzhnist yakih 18 mln t na rik Eksport kompaniyi 8 mln t na rik g ch do Yaponiyi Pivdennoyi Koreyi i Kitayu Osnovni spozhivachi Fe rud virobniki zaliza i stali v krayini Steel Authority of India Ltd SAIL Ispat Industries Vishakapatnam steel plant Essar Steel Jindal Vijaynagar Steel Jindal Iron amp Steel Co Tata Iron amp Steel Co Tisco i Bhushan Steel Hrom Zabezpechenist vidobutku hromovih rud yih pidtverdzhenimi zapasami rozrahovana za maksimalnim rivnem virobnictva v period 1995 1997 rr z urahuvannyam vtrat pri vidobutku i zbagachenni u Indiyi stanovit 46 rokiv Div takozh Polimetali Virobnictvo cinku ta svincyu v Indiyi zrostaye Virobnictvo Zn za 1998 1999 zvitnij rik stanovilo 170 tis t pri potrebi 240 tis t z ochikuvanim naroshuvannyam deficitu do 2006 r do 210 tis t rik U 2002 2003 rr mozhlivosti vlasnogo virobnictva svincyu v Indiyi do 70 tis t rik todi yak potrebi stanovlyat 170 tis t rik sho obumovlyuye jogo import Povna viplavka svincyu v krayini 89 tis t rik z nih 65 tis t rik kompaniya HZL i 24 tis t rik Indian Lead Ltd Obidvi kompaniyi pereroblyayut importnij koncentrat Vidobutok i pererobka Pb Zn rud v rajoni Bhilvaru provoditsya derzh kompaniyeyu Hindustan Zinc HZL yaka na 2002 r maye 7 kopalen i 4 plavilni zavodi Produktivnist centralnoyi zbagachuvalnoyi fabriki kompaniyi v 2000 r 4 5 tis t rudi na dobu Produktivnist pidpriyemstv kompaniyi HZL 149 tis t rik Do 2002 r kompaniya planuye vvedennya v ekspluataciyu novogo metalurgijnogo zavodu produktivnistyu 100 tis t na rik Kompaniya BIL sho ekspluatuye metalurgijnij zavod produktivnistyu 30 tis t Zn na rik planuye jogo rekonstrukciyu iz zbilshennyam produktivnosti do 60 tis t rik a takozh budivnictvo novih cinkovogo i svincevogo zavodiv produktivnistyu vidpovidno 100 i 70 tis t rik Kompaniya pracyuye na konc tah sho importuyutsya Kompaniya Binani Zinc maye plavilnij zavod v Cochin yakij ekspluatuye v spivrobitnictvi z kanadskoyu kompaniyeyu Cominco Planuyetsya pidnyati jogo produktivnist vid 30 tis t do 38 tis t i zreshtoyu do 100 tis t na rik Div takozh Midna galuz Indiyi rozvivayetsya dinamika dobuvannya metalu pozitivna Za danimi International Copper Study Group ICSG v Indiyi v pershi roki XXI st stayut do ladu mideplavilni i rafinuvalni zavodi Birla i Pipavav Produktivnist zavodu Birla do 150 tis t rik Kompaniya Birla Copper eksportuye mid do Yaponiyi Koreyi Tayilandu Saudivskoyi Araviyi i Malajziyi Midnij zavod u Tutikorin Tuticorin planuye zbilshiti produktivnist do 150 tis t rik Mideplavilnij zavod v Dagej Dahej rajon Bharuch Gujarat viroblyaye 110 tis t na rik anodiv 109 tis t na rik katodiv i eksportuye bl 23 tis t midi na rik U 2000 r z kompaniyi Sterlite Industries Ltd vidililasya dochirnya Sterlite Copper yaka specializuvatimetsya v midnij galuzi Alyuminij yedinij metal u kolorovij grupi zapasi rud yakogo v Indiyi dostatni dlya masshtabnogo promislovogo dobuvannya Zapasiv boksitiv Indiyi vistachit na 400 rokiv yih ekspluataciyi za ninishnih tempiv vidobutku Indiya vidobuvaye boksitu bl 5 8 mln t rik Najbilshij producent alyuminiyu Indiyi Hindalco Industries rozshiryuye obsyagi viplavki metalu na zavodah v Renukoot v Uttar Pradesh vid 242 tis t rik do 342 tis t rik Cej proekt rozshirennya rozrahovanij na 2002 03 rr Najbilsha indijska derzhavna alyuminiyeva kompaniya National Aluminium Company Ltd Nalco planuye zbilshiti virobnictvo pervinnogo alyuminiyu z 237 do 290 tis t rik a virobnictvo glinozemu z 1 56 do 1 59 mln t rik Metal Bulletin 2003 Za inshimi danimi Mining Annual Review 2002 Nalco planuye pidnyati virobnichu potuzhnist alyuminiyevih virobnictv u Angul Orissa z 230 tis t rik do 345 tis t rik Kompaniya takozh planuye pidnyati potuzhnist elektrogeneruyuchih ustanovok vid 720 MVt do 960 MVt Fosforna sirovina Indiya velikij svitovij spozhivach fosfornih dobriv Na chastku Indiyi pripadaye blizko 15 svitovoyi zakupivli diammofosu Vlasne virobnictvo dobriv v Indiyi zabezpechuye bilya 70 75 potreb Inshe zavozitsya g ch zi SShA Marokko ta insh krayin producentiv fosfornoyi sirovini Ale z 1990 h rokiv sposterigayetsya tendenciya do zmishennya centru svitovogo virobnictva dobriv vid tradicijnih jogo virobnikiv do krayin spozhivachiv Indiyi Kitayu Avstraliyi V Indiyi aktivno rozvivayetsya vitchiznyana fosfitodobuvna i pererobna promislovist zokrema z zaluchennyam inozemnogo kapitalu Pririst virobnictva diamofosu u Indiyi do seredini 2000 r stanovit 2 82 mln t ce ponad 11 svitovih potuzhnostej i bilshe 2 3 potuzhnostej sho buli v krayini u 1995 1998 rr Zdijsneno ryad novih proektiv do yakih peredusim nalezhit kompleks kompaniyi Oswal Chemicals amp Fertilizers Ltd z vipusku fosfornih dobriv v m Paradip Proekt vklyuchaye sporudzhennya zavodu sirchanoyi kisloti fosfornokislotnoyi ustanovki dobovoyu potuzhnistyu 2650 t i troh tehnologichnih linij po vipusku diamofosu potuzhnistyu 95 t na den Kompleks bude vipuskati 1 92 mln t diamofosu i kompleksnih dobriv na rik Nadali peredbachayetsya zbilshennya jogo potuzhnosti she na 25 Potreba kompleksu Paradip v fosfornomu koncentrati na 2002 r stanovit 3 mln t na rik Kompaniya uklala dva kontrakti na jogo postachannya terminom na 5 rokiv z sirijskoyu kompaniyeyu Gecopham i kitajskimi postachalnikami Inshij velikij proekt po rozshirennyu vitchiznyanogo virobnictva fosfornih dobriv v m Kandla shtat Gudzharat zdijsnenij kompaniyeyu Indian Farmers Fertilizer Cooperative Ltd IFFCO Sporudzheno dvi novi liniyi po vipusku diamofosu abo kompleksnih dobriv sho zbilshuye richnu potuzhnist kompaniyi na 270 tis t diamofosu abo 370 tis t kompleksnih dobriv Kompaniya IFFCO v ostanni roki vipuskala 450 600 tis t diamofosu na rik Vvedennya v ekspluataciyu novih potuzhnostej vivelo IFFCO na odne z providnih misc z virobnictva diamofosu Tretoyu za masshtabom vipusku diamofosu v Indiyi stala kompaniya Hindustan Lever Chemicals Ltd HLCL yaka v 1999 r zakinchila budivnictvo novoyi liniyi po vipusku diamofosu richnoyu potuzhnistyu 400 tis t na kompleksi v m Haldiya shtat Zahidna Bengaliya Zagalna potuzhnist kompaniyi dosyagla takim chinom 680 tis t Indijska kompaniya Guijarat State Fertilizers Co Ltd v 1996 r zbilshila potuzhnosti po vipusku diamofosu na svoyemu zavodi v m Sikka shtat Gudzharat z 300 do 350 tis t i pobuduvala novij zavod amiaku potuzhnistyu 1350 t v den U 2001 r kompaniya Guijarat State Fertilizers Co Ltd pustila v ekspluataciyu tretyu liniyu po vipusku diamofosu na zavodi v m Sikka sho zbilshuye yiyi sumarnu richnu potuzhnist do 870 tis t Takim chinom za period z 1996 r po 2001 r zagalni potuzhnosti po vipusku diamofosu i kompleksnih dobriv v Indiyi zbilshilisya na 2 2 2 3 mln t na rik Svitovi potuzhnosti z vipusku diamofosu za rahunok Indiyi zrosli majzhe na 10 Barit Indiya providnij svitovij producent baritovoyi sirovini Osnovnim yiyi dzherelom ye najbilshe u sviti vlasne baritove rodovishe Mangampet Odnak protyagom ryadu ostannih rokiv indijska baritova galuz pracyuye nestabilno shorichnij eksport baritu z krayini variyuye v znachnih mezhah vid 24 do 751 tis t World Mineral Statistics 1995 99 British Geological Survey Keyworth Nottingham 2001 Problema maye organizacijno finansovij harakter Z 1993 r kompaniya vlasnik Andhra Pradesh Mining Development Corp APMDC rodovisha Mangampet ne mozhe znajti efektivnogo i vzayemno vigidnogo mehanizmu spivpraci z inshimi kompaniyami vidobuvnikami sho vedut roboti na rodovishi Almazna promislovist Indiya najbilshij centr obrobki almaziv na vsesvitnomu rinku Indijska almazna industriya perevazhno lokalizovana v centrah yih obrobki Surat Gujarat i Rajasthan Povnij eksport dorogocinnih kameniv i koshtovnostej z Indiyi u 2001 r dorivnyuvav US 7 2 mlrd proti US 8 5 mlrd u 2000 Povnij eksport indijskih diamantiv u 2001 r sklav US 5 3 mlrd Na 2 u misci u sviti Izrayil US 2 7 mlrd na 3 u Belgiya US 2 5 mlrd Na vsesvitnij rinok diamantiv Indiya postavlyaye yih 55 v cinovomu vidnoshenni 80 za vagoyu Indijskij eksport diamantiv v 2002 r stanoviv 380 96 mln kar pozitivna dinamika na 23 7 do 2001 r U groshovomu virazhenni eksport diamantiv stanoviv u 2002 r 6 4 mlrd dol pozitivna dinamika na 21 do 2001 r Na svitovomu almaznomu rinku chastka viroblenih v krayini diamantiv zrosla v groshovomu virazhenni z 55 do 60 Rapaport TradeWire Zoloto Indiya najbilshij svitovij spozhivach zolota zi shorichnimi jogo zakupivlyami blizko 855 t kinec HH st Vlasnij vidobutok zolota v Indiyi stanovit bl 3 t rik golovnij jogo producent kompaniya Hutti Gold Mines Co v Karnataka Karnataka Kompaniya Hutti maye plani zbilshiti vidobutok zolota vid 1 450 kg rik do 3 500 kg rik Kompaniya maye rodovisha z zapasami do 600 t zolota Novi rodovisha zolota z vmistom 0 1 2 6 g t Au vidkriti v rajonah Chitradurga i Sandur Kompaniya Indo Gulf Corp oderzhuye zoloto i sriblo poputno pri pererobci midnih rud V 2000 01 tut vidobuto 2 86 t 99 99 zolota i 10 94 t sribla proti 5 1 t zolota i 18 t sribla v 1999 2000 Eksport mineralnoyi siroviniOsn statti mineralnogo eksportu Indiyi dorogocinni i virobni kameni yuvelirni virobi zalizna ruda slyuda hromovi rudi Gol importnij tovar nafta i produkti yiyi pererobki mineralni dobriva Osn torgovi partneri v eksporti ta importi RF SShA Yaponiya Velika Britaniya FRN Naukovi ustanovi Geologichna sluzhba Pidgotovka kadrivGeol sluzhba Indiyi zasnovana v 1851 U 1906 utvorenij Institut girn spravi geologiyi i metalurgiyi U 1924 pri Kalkuttskomu universiteti Indijske tovaristvo geologiyi girnictva i metalurgiyi a u 1945 v Kalkutti vidkritij Centralnij institut doslidzhen paliva yakij vivchaye tehnol i prom problemi vugillya i vuglevidobutku Pislya zdobuttya I nezalezhnosti 1947 girnictvo oderzhalo novij impuls rozvitku V 1960 zasnovano Institut nafti v 1961 Nac institut geofiz doslidzhen v 1968 Institut geologiyi Gimalayiv Nauk doslidzhennya z geologiyi koordinuyutsya Komitetom z prirodnih resursiv Vidpovidalnist za ohoronu i rozvidku mineralnih resursiv pokladena na derzh organizaciyu Indijske byuro girnictva sformovanu v Nagpuri u 1948 Vivchennyam problem bezpeki i efektivnosti v girn spravi zajnyata Centralna stanciya doslidzhen v Dhanbadi U 1959 stvorene Mineralogichne tov vo Indiyi Regionalni doslidnicki laboratoriyi utvoreni v 50 60 e rr v sht Andhra Pradesh Dzhammu i Kashmir Assam Orissa Z 1926 Indijska shkola girn spravi vipuskaye girn inzheneriv inzheneriv naftovikiv fahivciv u galuzi prikladnoyi geofiziki geologiyi girn tehniki i shahtnogo obladnannya tosho U bagatoh universitetah krayini pracyuyut spec viddilennya geologiyi i girnictva Pri Osmanskomu universiteti v Hajdarabadi vidkriti Shkola girn spravi i Centr pidvishennya kvalifikaciyi fahivciv geologiv z 1976 Viddilennya geologiyi ye v Punskomu universiteti viddilennya girnichorudnoyi tehniki geologiyi i geofiziki v Kharagpurskomu tehnol instituti Osn periodichni vidannya v galuzi geologiyi i girn spravi Journal of the Institution of Engineers India Mining and Metallurgical Division z 1920 Proceedings of the Indian Academy of Sciences Ser A V z 1934 Journal of Mines Metals and Fuels z 1953 Metals and Minerals Review z 1961 Indian Mining and Engineering Journal z 1962 Geophysical Research Bulletin z 1963 Geological Survey of India News z 1970 Indian Journal of Earth Science z 1974 Div takozhKorisni kopalini Indiyi Geologiya Indiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Indiyi Ekonomika IndiyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Posilannyahttp www business standard com india storypage php tp on amp autono 33438 12 sichnya 2009 u Wayback Machine Mining Annual Review 2009