Індія має значні запаси мінеральних ресурсів — руд заліза, алюмінію, титану, рідкісних металів, слюди.
Загальна характеристика
У надрах Індії є також родовища. нафти, вугілля, руд золота, міді, свинцю і цинку, бариту, флюориту, графіту, кіаніту, гіпсу, солей, фосфатів, дорогоцінних каменів (алмазів, смарагдів, аквамаринів, сапфірів та ін.) — див. табл. 1.
Таблиця 1. — Основні корисні копалини Індії станом на 1998—1999 рр.
Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | ||
Підтверджені | Загальні | |||
Алмази, млн кар. |
| 0,4 |
|
|
Боксити, млн т | 668 | 2525 | 47 (Al2O3) | 2,5 |
Барит, тис. т | 20000 | 29000 | до 92 (BaSO4) | 5,9 |
Оксид берилію, тис. т | 2,7 | 177 | 0,18 (ВеО) | 1,2 |
Вольфрам, тис. т | 2 | 7 | 0,1 (WO3) | 0,1 |
Залізні руди, млн т | 5400 | 12000 | 61 | 3,1 |
Золото, т | 65 | 100 | 0,3-3,5 г/т | 0,1 |
Кобальт, тис. т | 10 | 18 | 0,06 | 0,2 |
Марганцеві руди, млн т | 105 | 176 | 38 (Mn) | 2,9 |
Мідь, тис. т | 3520 | 8564 | 1,21 | 0,5 |
Молібден, тис. т | 4 | 4 | 0,03 |
|
Нафта, млн т | 595 |
|
| 0,4 |
Олово, тис. т | 5 | 7 |
|
|
Вугілля, млн т | 69947 | 202000 |
|
|
Апатити, млн т | 2 | 25,5 | 25 (Р2О5) | 0,04 |
Фосфорити, млн т | 17,4 | 25 | 24,5 (Р2О5) | 0,34 |
Хромові руди, млн т | 85,6 | 135 | 31 (Cr2O3) | 1,9 |
Цинк, тис. т | 17368 | 22408 | 5 | 6,3 |
Уран, тис. т |
| 76,33 | 0,16 |
|
Плавиковий шпат, млн т | 2,6 | 3,3 | 24 (CaF2) | 1,4 |
Природний горючий газ, млрд м3 | 491 |
|
| 0,3 |
Свинець, тис. т | 5641 | 6537 | 1,6 | 4,6 |
Срібло, т | 8000 | 9000 | 120 г/т | 1,5 |
Окремі види корисних копалин
Див. також Нафта і газ Індії
Нафта і газ. В І. виділяють 15 нафтогазоносних басейнів. Більшість родовищ нафти і газу (понад 70) зосереджена в Камбейському нафтогазоносному басейні, розташованому на заході країни. Достовірні запаси нафти — 460 млн т., газу — понад 410 млрд м³. Скупчення нафти залягають в палеоцен-олігоценових і міоценових відкладах на глиб. 440—1800 м. Поклади багатопластові, склепінчасті, тектонічно екрановані. На суші сер. глибина свердловин 3 км, на шельфі — 2 км. Найбільш великі родовища — Бомбей-Хай з поч. розвіданими запасами нафти до 250 млн т., Панна — 70 млн т, Анклешвар — 50,4 млн т. Другий нафтогазоносний басейн І. — Ассамський — на півн.-сході країни. Продуктивні пісковики серій Бараїл (олігоцен) і Типам (ниж. міоцен) на глиб. 50-3400 м. Найбільше родов. — Нахоркатья з поч. розвіданими запасами нафти 44,3 млн т. Нафти Камбейського бас. легкі і середні (густина 790—860 кг/м³), малосірчисті. Вміст парафіну 2,4-5,7 %. Гази вільні і розчинені, жирні, вміст гомологів метану 10-55 %. У Ассамському бас. нафти середні (830—860 кг/м³) і важкі (860—920 кг/м³). Вміст сірки не перевищує 0,32 %, парафіну 2-23 %.
У 2000—2001 рр. в Індії британською компанією Cairns Energy plc зроблена серія газових відкриттів в акваторії Камбейської затоки біля узбережжя штату Гуджарат (блок СВ-OS-2), сумарні запаси газу яких визначаються в 28 млрд куб.м. Газове родовище Лакшмі (8.5-11 млрд куб.м) підтверджене двома свердловинами. Свердловина СВ-А-1, пробурена в 2000 р. між газовими родовищами Хазіра і Тапті-Норт, розкрила складно побудовану продуктивну зону в інтервалі глибин 760—1270 м. При випробуванні інтервалу 800—860 м отримані притоки 0.8 млн м3/добу сухого газу. За 7.5 км на півд.-схід від Лакшмі відкрите газове родов. Гаурі св. (СВ-В-1). На початку 2001 р. виявлене газове родовище Амбе (1.4-5.7 млрд куб.м), у свердловині СВ-З-1 зафіксовано притік газу 1.2 млн м³/добу з двох продуктивних горизонтів. Свердловина CB-G-1 виявила продуктивність структури Параваті. Влітку 2001 р. у свердловині DWN-R-1 (блок KG-DWN-98/2, компанія Cairn Energy) біля берегів штату Андхра-Прадеш з двох продуктивних горизонтів отримано притік 2.3 млн м³/добу.
Національна індійська компанія Oil and Natural Gas Corp. (ONGC) у 2002 р виявила запаси нафти і газу на захід від великого газового родовища Васай (Vasai) біля берегів Індії поблизу м. Бомбей. За попередньою оцінкою нове родов. має запаси бл. 48 млн т н. е. В цьому ж районі відкрите родов. Іст-Васай (East Vasai) з запасами 97 млн т нафти і 100 млрд м³ газу [Oil & Gas Journal online]. У 2002—2003 рр. компанії Reliance Industries Ltd., Mumbai, і Niko Resources Inc., Calgary зробили велике газове відкриття в блоці D6 біля східного узбережжя Індії (басейн Крішна-Годаварі). Нове родовище містить близько 200 млрд м³ газу і за оцінками є найбільшим газовим родовищем в Індії [Oil and Gas Journal. 2003. V.101]. Але виявлені компанією Reliance в 2002 р п'ять родовищ з сумарними притоками газу 40 млн куб.м/добу в басейні Крішна-Годаварі недостатні для задоволення зростаючих потреб Індії в природному газі, які протягом п'яти років досягнуть 230—235 млн куб.м/добу [Oil & Gas Journal online].
Див. також Вугілля Індії
Запаси вугілля в надрах країни оцінюються в 208 млрд т, в тому числі достовірно підраховані 70 млрд т. [Indian coal: racked with private sector and imports competition // CoalTrans Int. — 2000. — 15, 1]. Доступні для експлуатації запаси вугілля оцінюють в 51 млрд т, головні поклади знаходяться в Біхарі і на заході Західної Бенгалії, що потребує транспортування вугілля в інші райони країни. Запаси коксівного вугілля оцінюються приблизно в 4 млрд т.
Бл. 56 % всіх запасів кам'яного і бурого вугілля в І. зосереджено в шт. Біхар, Зах. Бенгалія і Мадхья-Прадеш. У Дамодарському вуг. бас. І. знаходяться найважливіші родов. коксівного вугілля Джхарія, Ранігандж, Сх. і Зах. Бокаро, Півн. і Півд. Каранпура та ін. В бас. р. Маханаді (шт. Орісса) розташовуються родов. енергетичного вугілля Хангір, Іб і Талчер. У бас. відомо 3-4 пласти робочої потужності, один з яких на родов. Талчер досягає 44,6 м. Характеристики вугілля: вологість 8-14 %, вміст летких речовин 20,9-36,6 %, золи 8-25 %. У долині р. Сон (шт. Мадхья-Прадеш) відомо декілька родов. в тому числі Сінграулі, з унікальним за потужністю пластом Дахінгурдак (133 м). На найбільшому буровугільному родов. Нейвелі (шт. Тамілнад) із загальними запасами 3,3 млрд т розробляється один пласт потужністю 18 м. Вугілля малозольне (3 %), вологість 50 %, вихід летких речовин 25 %, теплота згоряння 10,2-15,0 МДж/кг. Уран. Всі пром. родов. уранових руд знаходяться в Сінгбхумській зоні в метаморфізованих породах докембрію (всього 58 тис.т. в перерахунку на оксид, вміст урану 0,02-0,2 %). Найбільше родов. — Джадугуда (два рудні поклади потужністю 5-6 м і 2-3 м); 75 % урану зосереджено в уранініті, 22 % — в апатиті і мінералах групи пірохлору-мікроліту.
Залізо. Кількість зал. руд в І. оцінюється в 13,3 млрд т. Руди — гематитові і магнетитові, асоціюють із залізистими кварцитами докембрію (штати Біхар і Орісса). Вміст заліза в гематитових рудах 55-62 %. Найбільші родовища — , , , Байладіла, Гоа, , , Салем. Головні сховища високосортного гематиту станом на 2002 р зосереджені в районах Madhya Pradesh (630 млн т), Orissa (320 млн т), Karnataka (220 млн т) і Bihar (85 млн т). Середній вміст Fe 62-65 % має місце в Bihar (1 790 млн т), Orissa (1 300 млн т), Madhya Pradesh (485 млн т), Karnataka (440 млн т) і Goa (150 млн т). Металургійний кондиційний магнетит знаходиться в Karnataka (1 150 млн т), Goa (100 млн т) і Andhra Pradesh (40 млн т).
Марганцеві руди (запаси 100 млн т.) локалізуються в зоні вивітрювання докембрійських метаморфічних порід (гондитів), що вміщають також пласти оксидних (браунітових) руд. Вміст марганцю в рудах 31-54 %, проте запаси багатих руд сильно виснажені і оцінюються в 5 млн т. Гол. марганцеворудні райони — в шт. Мадхья-Прадеш і Махараштра.
У Індії родовища марганцевих руд дрібні, двох типів. До першого належать родовища оксидних (брауніт-голландитових) руд в слабкометаморфізованих докембрійських теригенних відкладах. Рудні пласти і лінзи мають протяжність від десятків метрів до 2-3 км, потужність — 1-15 м. У зоні вивітрювання збагачені марганцем, містять піролюзит і псиломелан. У штаті Гуджарат загальні запаси руд цього типу становлять 25 млн т, в штатах Мадхья-Прадеш і Махараштра — по декілька мільйонів тонн; є такі родовища і в штаті Орісса. Первинні руди звичайно середньої, рідше високої якості. Вміст марганцю — 31-55.5 %; заліза — 2-7.5 %; кремнезему — 2-19 %; фосфору — 0.07-0.35 %. Руди легкозбагачувані, розробляються кар'єрами.
Другий тип — родовища марганцево-силікатної формації в архейських товщах. Пачки, пласти і лінзи гондитів і кодуритів потужністю від 3-5 до 30-60 м досягають довжини 3-6 км і більше. Рудні тіла являють собою марганцевий капелюх потужністю 10-30 м, іноді 50-100 м, складені піролюзитом, манганітом, псиломеланом, криптомеланом. У найбагатших рудах вміст марганцю досягає 68-72 %, звичайно він коливається від 30 % до 52 %; заліза — 4-10 %; кремнезему — 3.6-8.6 %; фосфору — 0.08-0.17 % (рідко до 0.6 %). У штатах Мадхья-Прадеш і Махараштра запаси руд цього типу оцінені в 81 млн т, в штаті Орісса — понад 5 млн т. У районі Балагхат (шт. Мадхья-Прадеш) піролюзит-псиломеланові руди містять 48-52 % Mn; 6-9 % Fe; 3.5-9 % SiO2; 0.08-0.16 % Р. Використовуються без збагачення, спосіб відробки — відкритий.
Титанові руди в І. пов'язані з прибережно-морськими розсипами важких пісків, що містять ільменіт, рутил (запаси: рутил — 7 млн т., ільменіт — 64 млн т. на оксид), монацит, циркон, ґранат. Найбільш великі родов. — в шт. Керала і Тамілнад. Основна частина запасів (90 %) хромових руд в Індії з вмістом 36-59 % Cr2О3 зосереджена в масивах ультраосновних порід в шт. Орісса (Сукінда, Наусахі і інш.).
Поліметали. Загальні ресурси Pb-Zn-руд, переважно в штаті Раджастан (зокрема родовище Даріба-Раджпура), оцінюються в 390 млн т, в тому числі добувні запаси — 170 млн т з сер. вмістом Pb 2,16 і Zn 8,16 %. Зокрема, в районі Бхілвара запаси родов. оцінюються в 60,5 млн т з сер. вмістом Zn 13,5 і Pb 1,93 %.
Боксити. У Індії зареєстровано 3037 бокситових родовищ, більшість з яких (із загальними запасами 1500 млн т) розташована на узбережжі Бенгальської затоки в штаті Орісса. У сусідньому штаті Андхра-Прадеш загальні запаси родовищ бокситів становлять 600 млн т. Невеликі запаси бокситів є в штатах Біхар, Гуджарат, Мадхья-Прадеш, Тамілнад, Карнатака, Махараштра і Гоа. Родовища гібситових бокситів латеритного типу поверхневі і з домінуючою пластовою формою покладів. У 70-х роках велика кількість бокситових родовищ була відкрита в гірській системі Східні Гати на сході Індії. Родовища в основному гібситові із вмістом 42-45 % Al2O3 і менше 3 % SiO2. Принаймні 12 значних родовищ визнані придатними для розробки, але тільки одне з них — родовище Панпачтмалі в штаті Орісса — експлуатується в кінці ХХ ст.
Станом на 2002 р запаси високосортного бокситу в країні оцінюються в 2 620 млн т, більша частина яких — кайнозойські латеритні, що складають пластові та лінзоподібні рудні тіла потужністю 0,5-10 м. Боксити гібситові з вмістом глинозему 45-55 %.
Берилій. Всі встановлені запаси берилію зосереджені в числ. пегматитових родов. трьох великих поясів (Біхар, Раджастхан і Неллур). Видобуток берилу здійснюється попутно з мусковітом. Вміст берилу в пегматитах Біхара бл. 2,7-2,9 %.
Вольфрамові руди відомі в І. в декількох невеликих родов. найбільше — Дегана в шт. Раджастхан. Вміст WO3 в рудах 0,54 %.
Золото. Найважливіші родов. золота І. розташовані на півдні в шт. Карнатака. Мінералізовані зони дроблення і кварцові жили залягають в амфіболітах і хлоритових сланцях архейських зеленокам'яних поясів. Найбільше родов. — Колар, менш значні — Хутті, Рамагірі.
Літій. Запаси літієвих руд сконцентровані в скупченнях лепідоліту, в пегматитах Біхарського поясу.
Мідь. Родов. мідних руд розташовані в двох гол. рудних районах — Сінгхбхумському (шт. Біхар) і Кхетрі (шт. Раджастхан). Найбільші родовища — Мосабон, дві рудні зони прослідковуються на 4,8 км за простяганням і на 900 м на глибину, Мадхан-Кудхан і Коліхан.
Нікель. Нікелеві (силікатні) руди (запаси 780 тис. т. металу) знаходяться в латеритних корах вивітрювання на ультрабазитах. Родов. — в шт. Орісса. Вміст нікелю в рудах 0,8-1,48 %. Попутний — кобальт, запаси якого оцінюються в 6 тис. т.
Олово. Родов. олов'яних руд дрібні, пов'язані з пегматитами (Говіндпал і Читалнар) шт. Мадхья-Прадеш.
Поліметали. Основна частина запасів свинцево-цинкових руд І. укладена в родов. стратиформного типу в протерозойських карбонатних породах рудного району Завар, шт. Раджастхан. Руди містять 1,5 % свинцю і 3,6 % цинку. Перспективні родов. розташовані в шт. Орісса, Гуджарат, Мадхья-Прадеш і Андхра-Прадеш.
Індія має значні запаси гірничохімічної сировини: бариту (понад 17 млн т), флюориту (понад 14 млн т.), фосфатів (понад 160 млн т.фосфоритів). Запаси бариту укладені в гідротермальних жильних родов. району Кудапа, шт. Андхра-Прадеш. Кварц-баритові жили довжиною до 100 м містять понад 30 % бариту. Запаси флюориту І. сконцентровані в карбонатитовому родов. Амба-Донгар, шт. Гуджарат (вміст флюориту 30 %) та родов. Мандо-Сипал, шт. Раджастхан (вміст флюориту в кварц-флюоритових жилах 16 %). Основна частина запасів фосфатів (85 %) зосереджена в докембрійських фосфоритах району Удайпур, шт. Раджастхан. Зустрічаються багаті руди із вмістом P2О5 понад 25 %. Бідні фосфоритові руди відомі в мезозойських відкладах Індії.
Барит. У Індії 97 % баритових запасів країни розвідано на найбільшому у світі власне баритовому родовищі Мангампет (шт.)(Андхра-Прадеш). Незначні запаси є також в штаті Раджастхан. На родовищі Мангампет пластові рудні тіла залягають в протерозойських товщах згідно з нашаруванням. Покладів два, вони розташовані за 700 м один від одного, виконуючи ядра дрібних синклінальних складок. Північний поклад при довжині 750 м має потужність від 40 м (в центральній частині) до 5 м (в крайовій). Південний — довжиною 200 м має потужність до 12 м (в центральній частині). Підстилаючі і перекриваючі породи представлені вітрокластичними туфами. Генезис родовища вважається вулканогенним. Вміст бариту досягає 94 %.
З нерудної індустріальної сировини І. має запаси азбесту (запаси 275 тис. т, родов. в районі Кудапа в шт. Андхра-Прадеш, а також в шт. Біхар). Всі запаси кристалічного графіту в І. пов'язані з докембрійськими метаморфічними породами (родов. в шт. Орісса, Раджастхан, Керала і інш.). Країна має в своєму розпорядженні великі запаси високоглиноземистих мінералів — кіаніту, силіманіту, андалузиту. Одне з найбільших у світі родов. масивного кіаніту — Лапса-Буру (шт. Біхар). Інші великі родов. кіаніту і силіманіту — Дахегаон, Гарібпета (шт. Махараштра і Андхра-Прадеш), руди яких містять 25-66 % глинозему. Унікальне за якістю сировини родов. силіманіту — Сонапахар (шт. Ассам), в рудах якого вміст силіманіту становить 64-77 %. В шт. Біхар і Уттар-Прадеш відомі родов. андалузиту. Великі родов. магнезиту є в районі Алмори і в шт. Тамілнад.
За запасами мусковіту І. займає 1-е місце у світі (за різними даними 14-24 млн т); вони зосереджені більш ніж в 700 дрібних пегматитових родовищах. Найбільші райони пегматитів — Біхарський слюдоносний район (300 родов.), Раджастханський (200) і Неллурський (60) райони. Вміст мусковіту 100—150 кг/м3, вихід листової слюди до 17 %. У І. є численні дрібні родов. пірофіліту, тальку і флогопіту.
Дорогоцінні і виробні камені. В районі Панни (шт. Мадхья-Прадеш) знаходиться корінне (Маджгаон) і декілька розсипних родов. алмазів, загальні запаси яких оцінюються в 1,3 млн кар (з них 1,1 — ювелірних). Є родовища смарагдів, аквамаринів, сапфірів, рубінів, місячного каменя (польового шпату), аметисту, ґранату, агату; найбільші, г.ч. розсипні родов. агату розташовані в шт. Гуджарат, Махараштра і Біхар.
Нерудні буд. матеріали І. представлені численними дрібними родов. цегельних і каолінових глин, вапняків, мармуру, буд. каменю (доломіту, чарнокітів, гранітоґнейсів, кварцитів), покрівельних сланців, кварцового (скляного) і буд. пісків.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Indiya maye znachni zapasi mineralnih resursiv rud zaliza alyuminiyu titanu ridkisnih metaliv slyudi Zagalna harakteristikaU nadrah Indiyi ye takozh rodovisha nafti vugillya rud zolota midi svincyu i cinku baritu flyuoritu grafitu kianitu gipsu solej fosfativ dorogocinnih kameniv almaziv smaragdiv akvamariniv sapfiriv ta in div tabl 1 Tablicya 1 Osnovni korisni kopalini Indiyi stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniAlmazi mln kar 0 4 Boksiti mln t 668 2525 47 Al2O3 2 5Barit tis t 20000 29000 do 92 BaSO4 5 9Oksid beriliyu tis t 2 7 177 0 18 VeO 1 2Volfram tis t 2 7 0 1 WO3 0 1Zalizni rudi mln t 5400 12000 61 3 1Zoloto t 65 100 0 3 3 5 g t 0 1Kobalt tis t 10 18 0 06 0 2Margancevi rudi mln t 105 176 38 Mn 2 9Mid tis t 3520 8564 1 21 0 5Molibden tis t 4 4 0 03 Nafta mln t 595 0 4Olovo tis t 5 7 Vugillya mln t 69947 202000 Apatiti mln t 2 25 5 25 R2O5 0 04Fosforiti mln t 17 4 25 24 5 R2O5 0 34Hromovi rudi mln t 85 6 135 31 Cr2O3 1 9Cink tis t 17368 22408 5 6 3Uran tis t 76 33 0 16 Plavikovij shpat mln t 2 6 3 3 24 CaF2 1 4Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 491 0 3Svinec tis t 5641 6537 1 6 4 6Sriblo t 8000 9000 120 g t 1 5Okremi vidi korisnih kopalinDiv takozh Nafta i gaz Indiyi Nafta i gaz V I vidilyayut 15 naftogazonosnih basejniv Bilshist rodovish nafti i gazu ponad 70 zoseredzhena v Kambejskomu naftogazonosnomu basejni roztashovanomu na zahodi krayini Dostovirni zapasi nafti 460 mln t gazu ponad 410 mlrd m Skupchennya nafti zalyagayut v paleocen oligocenovih i miocenovih vidkladah na glib 440 1800 m Pokladi bagatoplastovi sklepinchasti tektonichno ekranovani Na sushi ser glibina sverdlovin 3 km na shelfi 2 km Najbilsh veliki rodovisha Bombej Haj z poch rozvidanimi zapasami nafti do 250 mln t Panna 70 mln t Ankleshvar 50 4 mln t Drugij naftogazonosnij basejn I Assamskij na pivn shodi krayini Produktivni piskoviki serij Barayil oligocen i Tipam nizh miocen na glib 50 3400 m Najbilshe rodov Nahorkatya z poch rozvidanimi zapasami nafti 44 3 mln t Nafti Kambejskogo bas legki i seredni gustina 790 860 kg m malosirchisti Vmist parafinu 2 4 5 7 Gazi vilni i rozchineni zhirni vmist gomologiv metanu 10 55 U Assamskomu bas nafti seredni 830 860 kg m i vazhki 860 920 kg m Vmist sirki ne perevishuye 0 32 parafinu 2 23 U 2000 2001 rr v Indiyi britanskoyu kompaniyeyu Cairns Energy plc zroblena seriya gazovih vidkrittiv v akvatoriyi Kambejskoyi zatoki bilya uzberezhzhya shtatu Gudzharat blok SV OS 2 sumarni zapasi gazu yakih viznachayutsya v 28 mlrd kub m Gazove rodovishe Lakshmi 8 5 11 mlrd kub m pidtverdzhene dvoma sverdlovinami Sverdlovina SV A 1 proburena v 2000 r mizh gazovimi rodovishami Hazira i Tapti Nort rozkrila skladno pobudovanu produktivnu zonu v intervali glibin 760 1270 m Pri viprobuvanni intervalu 800 860 m otrimani pritoki 0 8 mln m3 dobu suhogo gazu Za 7 5 km na pivd shid vid Lakshmi vidkrite gazove rodov Gauri sv SV V 1 Na pochatku 2001 r viyavlene gazove rodovishe Ambe 1 4 5 7 mlrd kub m u sverdlovini SV Z 1 zafiksovano pritik gazu 1 2 mln m dobu z dvoh produktivnih gorizontiv Sverdlovina CB G 1 viyavila produktivnist strukturi Paravati Vlitku 2001 r u sverdlovini DWN R 1 blok KG DWN 98 2 kompaniya Cairn Energy bilya beregiv shtatu Andhra Pradesh z dvoh produktivnih gorizontiv otrimano pritik 2 3 mln m dobu Nacionalna indijska kompaniya Oil and Natural Gas Corp ONGC u 2002 r viyavila zapasi nafti i gazu na zahid vid velikogo gazovogo rodovisha Vasaj Vasai bilya beregiv Indiyi poblizu m Bombej Za poperednoyu ocinkoyu nove rodov maye zapasi bl 48 mln t n e V comu zh rajoni vidkrite rodov Ist Vasaj East Vasai z zapasami 97 mln t nafti i 100 mlrd m gazu Oil amp Gas Journal online U 2002 2003 rr kompaniyi Reliance Industries Ltd Mumbai i Niko Resources Inc Calgary zrobili velike gazove vidkrittya v bloci D6 bilya shidnogo uzberezhzhya Indiyi basejn Krishna Godavari Nove rodovishe mistit blizko 200 mlrd m gazu i za ocinkami ye najbilshim gazovim rodovishem v Indiyi Oil and Gas Journal 2003 V 101 Ale viyavleni kompaniyeyu Reliance v 2002 r p yat rodovish z sumarnimi pritokami gazu 40 mln kub m dobu v basejni Krishna Godavari nedostatni dlya zadovolennya zrostayuchih potreb Indiyi v prirodnomu gazi yaki protyagom p yati rokiv dosyagnut 230 235 mln kub m dobu Oil amp Gas Journal online Div takozh Vugillya Indiyi Zapasi vugillya v nadrah krayini ocinyuyutsya v 208 mlrd t v tomu chisli dostovirno pidrahovani 70 mlrd t Indian coal racked with private sector and imports competition CoalTrans Int 2000 15 1 Dostupni dlya ekspluataciyi zapasi vugillya ocinyuyut v 51 mlrd t golovni pokladi znahodyatsya v Bihari i na zahodi Zahidnoyi Bengaliyi sho potrebuye transportuvannya vugillya v inshi rajoni krayini Zapasi koksivnogo vugillya ocinyuyutsya priblizno v 4 mlrd t Bl 56 vsih zapasiv kam yanogo i burogo vugillya v I zoseredzheno v sht Bihar Zah Bengaliya i Madhya Pradesh U Damodarskomu vug bas I znahodyatsya najvazhlivishi rodov koksivnogo vugillya Dzhhariya Ranigandzh Sh i Zah Bokaro Pivn i Pivd Karanpura ta in V bas r Mahanadi sht Orissa roztashovuyutsya rodov energetichnogo vugillya Hangir Ib i Talcher U bas vidomo 3 4 plasti robochoyi potuzhnosti odin z yakih na rodov Talcher dosyagaye 44 6 m Harakteristiki vugillya vologist 8 14 vmist letkih rechovin 20 9 36 6 zoli 8 25 U dolini r Son sht Madhya Pradesh vidomo dekilka rodov v tomu chisli Singrauli z unikalnim za potuzhnistyu plastom Dahingurdak 133 m Na najbilshomu burovugilnomu rodov Nejveli sht Tamilnad iz zagalnimi zapasami 3 3 mlrd t rozroblyayetsya odin plast potuzhnistyu 18 m Vugillya malozolne 3 vologist 50 vihid letkih rechovin 25 teplota zgoryannya 10 2 15 0 MDzh kg Uran Vsi prom rodov uranovih rud znahodyatsya v Singbhumskij zoni v metamorfizovanih porodah dokembriyu vsogo 58 tis t v pererahunku na oksid vmist uranu 0 02 0 2 Najbilshe rodov Dzhaduguda dva rudni pokladi potuzhnistyu 5 6 m i 2 3 m 75 uranu zoseredzheno v uraniniti 22 v apatiti i mineralah grupi pirohloru mikrolitu Zalizo Kilkist zal rud v I ocinyuyetsya v 13 3 mlrd t Rudi gematitovi i magnetitovi asociyuyut iz zalizistimi kvarcitami dokembriyu shtati Bihar i Orissa Vmist zaliza v gematitovih rudah 55 62 Najbilshi rodovisha Bajladila Goa Salem Golovni shovisha visokosortnogo gematitu stanom na 2002 r zoseredzheni v rajonah Madhya Pradesh 630 mln t Orissa 320 mln t Karnataka 220 mln t i Bihar 85 mln t Serednij vmist Fe 62 65 maye misce v Bihar 1 790 mln t Orissa 1 300 mln t Madhya Pradesh 485 mln t Karnataka 440 mln t i Goa 150 mln t Metalurgijnij kondicijnij magnetit znahoditsya v Karnataka 1 150 mln t Goa 100 mln t i Andhra Pradesh 40 mln t Margancevi rudi zapasi 100 mln t lokalizuyutsya v zoni vivitryuvannya dokembrijskih metamorfichnih porid gonditiv sho vmishayut takozh plasti oksidnih braunitovih rud Vmist margancyu v rudah 31 54 prote zapasi bagatih rud silno visnazheni i ocinyuyutsya v 5 mln t Gol margancevorudni rajoni v sht Madhya Pradesh i Maharashtra U Indiyi rodovisha margancevih rud dribni dvoh tipiv Do pershogo nalezhat rodovisha oksidnih braunit gollanditovih rud v slabkometamorfizovanih dokembrijskih terigennih vidkladah Rudni plasti i linzi mayut protyazhnist vid desyatkiv metriv do 2 3 km potuzhnist 1 15 m U zoni vivitryuvannya zbagacheni margancem mistyat pirolyuzit i psilomelan U shtati Gudzharat zagalni zapasi rud cogo tipu stanovlyat 25 mln t v shtatah Madhya Pradesh i Maharashtra po dekilka miljoniv tonn ye taki rodovisha i v shtati Orissa Pervinni rudi zvichajno serednoyi ridshe visokoyi yakosti Vmist margancyu 31 55 5 zaliza 2 7 5 kremnezemu 2 19 fosforu 0 07 0 35 Rudi legkozbagachuvani rozroblyayutsya kar yerami Drugij tip rodovisha margancevo silikatnoyi formaciyi v arhejskih tovshah Pachki plasti i linzi gonditiv i koduritiv potuzhnistyu vid 3 5 do 30 60 m dosyagayut dovzhini 3 6 km i bilshe Rudni tila yavlyayut soboyu margancevij kapelyuh potuzhnistyu 10 30 m inodi 50 100 m skladeni pirolyuzitom manganitom psilomelanom kriptomelanom U najbagatshih rudah vmist margancyu dosyagaye 68 72 zvichajno vin kolivayetsya vid 30 do 52 zaliza 4 10 kremnezemu 3 6 8 6 fosforu 0 08 0 17 ridko do 0 6 U shtatah Madhya Pradesh i Maharashtra zapasi rud cogo tipu ocineni v 81 mln t v shtati Orissa ponad 5 mln t U rajoni Balaghat sht Madhya Pradesh pirolyuzit psilomelanovi rudi mistyat 48 52 Mn 6 9 Fe 3 5 9 SiO2 0 08 0 16 R Vikoristovuyutsya bez zbagachennya sposib vidrobki vidkritij Titanovi rudi v I pov yazani z priberezhno morskimi rozsipami vazhkih piskiv sho mistyat ilmenit rutil zapasi rutil 7 mln t ilmenit 64 mln t na oksid monacit cirkon granat Najbilsh veliki rodov v sht Kerala i Tamilnad Osnovna chastina zapasiv 90 hromovih rud v Indiyi z vmistom 36 59 Cr2O3 zoseredzhena v masivah ultraosnovnih porid v sht Orissa Sukinda Nausahi i insh Polimetali Zagalni resursi Pb Zn rud perevazhno v shtati Radzhastan zokrema rodovishe Dariba Radzhpura ocinyuyutsya v 390 mln t v tomu chisli dobuvni zapasi 170 mln t z ser vmistom Pb 2 16 i Zn 8 16 Zokrema v rajoni Bhilvara zapasi rodov ocinyuyutsya v 60 5 mln t z ser vmistom Zn 13 5 i Pb 1 93 Boksiti U Indiyi zareyestrovano 3037 boksitovih rodovish bilshist z yakih iz zagalnimi zapasami 1500 mln t roztashovana na uzberezhzhi Bengalskoyi zatoki v shtati Orissa U susidnomu shtati Andhra Pradesh zagalni zapasi rodovish boksitiv stanovlyat 600 mln t Neveliki zapasi boksitiv ye v shtatah Bihar Gudzharat Madhya Pradesh Tamilnad Karnataka Maharashtra i Goa Rodovisha gibsitovih boksitiv lateritnogo tipu poverhnevi i z dominuyuchoyu plastovoyu formoyu pokladiv U 70 h rokah velika kilkist boksitovih rodovish bula vidkrita v girskij sistemi Shidni Gati na shodi Indiyi Rodovisha v osnovnomu gibsitovi iz vmistom 42 45 Al2O3 i menshe 3 SiO2 Prinajmni 12 znachnih rodovish viznani pridatnimi dlya rozrobki ale tilki odne z nih rodovishe Panpachtmali v shtati Orissa ekspluatuyetsya v kinci HH st Stanom na 2002 r zapasi visokosortnogo boksitu v krayini ocinyuyutsya v 2 620 mln t bilsha chastina yakih kajnozojski lateritni sho skladayut plastovi ta linzopodibni rudni tila potuzhnistyu 0 5 10 m Boksiti gibsitovi z vmistom glinozemu 45 55 Berilij Vsi vstanovleni zapasi beriliyu zoseredzheni v chisl pegmatitovih rodov troh velikih poyasiv Bihar Radzhasthan i Nellur Vidobutok berilu zdijsnyuyetsya poputno z muskovitom Vmist berilu v pegmatitah Bihara bl 2 7 2 9 Volframovi rudi vidomi v I v dekilkoh nevelikih rodov najbilshe Degana v sht Radzhasthan Vmist WO3 v rudah 0 54 Zoloto Najvazhlivishi rodov zolota I roztashovani na pivdni v sht Karnataka Mineralizovani zoni droblennya i kvarcovi zhili zalyagayut v amfibolitah i hloritovih slancyah arhejskih zelenokam yanih poyasiv Najbilshe rodov Kolar mensh znachni Hutti Ramagiri Litij Zapasi litiyevih rud skoncentrovani v skupchennyah lepidolitu v pegmatitah Biharskogo poyasu Mid Rodov midnih rud roztashovani v dvoh gol rudnih rajonah Singhbhumskomu sht Bihar i Khetri sht Radzhasthan Najbilshi rodovisha Mosabon dvi rudni zoni proslidkovuyutsya na 4 8 km za prostyagannyam i na 900 m na glibinu Madhan Kudhan i Kolihan Nikel Nikelevi silikatni rudi zapasi 780 tis t metalu znahodyatsya v lateritnih korah vivitryuvannya na ultrabazitah Rodov v sht Orissa Vmist nikelyu v rudah 0 8 1 48 Poputnij kobalt zapasi yakogo ocinyuyutsya v 6 tis t Olovo Rodov olov yanih rud dribni pov yazani z pegmatitami Govindpal i Chitalnar sht Madhya Pradesh Polimetali Osnovna chastina zapasiv svincevo cinkovih rud I ukladena v rodov stratiformnogo tipu v proterozojskih karbonatnih porodah rudnogo rajonu Zavar sht Radzhasthan Rudi mistyat 1 5 svincyu i 3 6 cinku Perspektivni rodov roztashovani v sht Orissa Gudzharat Madhya Pradesh i Andhra Pradesh Indiya maye znachni zapasigirnichohimichnoyi sirovini baritu ponad 17 mln t flyuoritu ponad 14 mln t fosfativ ponad 160 mln t fosforitiv Zapasi baritu ukladeni v gidrotermalnih zhilnih rodov rajonu Kudapa sht Andhra Pradesh Kvarc baritovi zhili dovzhinoyu do 100 m mistyat ponad 30 baritu Zapasi flyuoritu I skoncentrovani v karbonatitovomu rodov Amba Dongar sht Gudzharat vmist flyuoritu 30 ta rodov Mando Sipal sht Radzhasthan vmist flyuoritu v kvarc flyuoritovih zhilah 16 Osnovna chastina zapasiv fosfativ 85 zoseredzhena v dokembrijskih fosforitah rajonu Udajpur sht Radzhasthan Zustrichayutsya bagati rudi iz vmistom P2O5 ponad 25 Bidni fosforitovi rudi vidomi v mezozojskih vidkladah Indiyi Barit U Indiyi 97 baritovih zapasiv krayini rozvidano na najbilshomu u sviti vlasne baritovomu rodovishi Mangampet sht Andhra Pradesh Neznachni zapasi ye takozh v shtati Radzhasthan Na rodovishi Mangampet plastovi rudni tila zalyagayut v proterozojskih tovshah zgidno z nasharuvannyam Pokladiv dva voni roztashovani za 700 m odin vid odnogo vikonuyuchi yadra dribnih sinklinalnih skladok Pivnichnij poklad pri dovzhini 750 m maye potuzhnist vid 40 m v centralnij chastini do 5 m v krajovij Pivdennij dovzhinoyu 200 m maye potuzhnist do 12 m v centralnij chastini Pidstilayuchi i perekrivayuchi porodi predstavleni vitroklastichnimi tufami Genezis rodovisha vvazhayetsya vulkanogennim Vmist baritu dosyagaye 94 Z nerudnoyi industrialnoyi sirovini I maye zapasi azbestu zapasi 275 tis t rodov v rajoni Kudapa v sht Andhra Pradesh a takozh v sht Bihar Vsi zapasi kristalichnogo grafitu v I pov yazani z dokembrijskimi metamorfichnimi porodami rodov v sht Orissa Radzhasthan Kerala i insh Krayina maye v svoyemu rozporyadzhenni veliki zapasi visokoglinozemistih mineraliv kianitu silimanitu andaluzitu Odne z najbilshih u sviti rodov masivnogo kianitu Lapsa Buru sht Bihar Inshi veliki rodov kianitu i silimanitu Dahegaon Garibpeta sht Maharashtra i Andhra Pradesh rudi yakih mistyat 25 66 glinozemu Unikalne za yakistyu sirovini rodov silimanitu Sonapahar sht Assam v rudah yakogo vmist silimanitu stanovit 64 77 V sht Bihar i Uttar Pradesh vidomi rodov andaluzitu Veliki rodov magnezitu ye v rajoni Almori i v sht Tamilnad Za zapasami muskovitu I zajmaye 1 e misce u sviti za riznimi danimi 14 24 mln t voni zoseredzheni bilsh nizh v 700 dribnih pegmatitovih rodovishah Najbilshi rajoni pegmatitiv Biharskij slyudonosnij rajon 300 rodov Radzhasthanskij 200 i Nellurskij 60 rajoni Vmist muskovitu 100 150 kg m3 vihid listovoyi slyudi do 17 U I ye chislenni dribni rodov pirofilitu talku i flogopitu Dorogocinni i virobni kameni V rajoni Panni sht Madhya Pradesh znahoditsya korinne Madzhgaon i dekilka rozsipnih rodov almaziv zagalni zapasi yakih ocinyuyutsya v 1 3 mln kar z nih 1 1 yuvelirnih Ye rodovisha smaragdiv akvamariniv sapfiriv rubiniv misyachnogo kamenya polovogo shpatu ametistu granatu agatu najbilshi g ch rozsipni rodov agatu roztashovani v sht Gudzharat Maharashtra i Bihar Nerudni bud materiali I predstavleni chislennimi dribnimi rodov cegelnih i kaolinovih glin vapnyakiv marmuru bud kamenyu dolomitu charnokitiv granitognejsiv kvarcitiv pokrivelnih slanciv kvarcovogo sklyanogo i bud piskiv Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Indiyi Girnicha promislovist Indiyi Geologiya Indiyi Gidrogeologiya Indiyi Ekonomika IndiyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020