Вугілля Індії
Запаси і родовища вугілля
Запаси вугілля в надрах країни оцінюються в 208 млрд т, в тому числі достовірно підраховані 70 млрд т. [Indian coal: racked with private sector and imports competition // CoalTrans Int. - 2000. - 15, 1]. Доступні для експлуатації запаси вугілля оцінюють в 51 млрд т, головні поклади знаходяться в Біхарі і на заході Західної Бенгалії, що потребує транспортування вугілля в інші райони країни. Запаси коксівного вугілля оцінюються приблизно в 4 млрд т.
Бл. 56% всіх запасів кам'яного і бурого вугілля в Індії зосереджено в шт. Біхар, Зах. Бенгалія і Мадхья-Прадеш. У Дамодарському вугільному басейні Індії знаходяться найважливіші родов. коксівного вугілля Джхарія, Ранігандж, Сх. і Зах. Бокаро, Півн. і Півд. Каранпура та ін. В бас. р. Маханаді (шт. Орісса) розташовуються родов. енергетичного вугілля Хангір, Іб і Талчер. У бас. відомо 3-4 пласти робочої потужності, один з яких на родов. Талчер досягає 44,6 м. Характеристики вугілля: вологість 8-14%, вміст летких речовин 20,9-36,6%, золи 8-25%. У долині р. Сон (шт. Мадхья-Прадеш) відомо декілька родов. в т.ч. Сінграулі, з унікальним за потужністю пластом Дахінгурдак (133 м). На найбільшому буровугільному родов. Нейвелі (шт. Тамілнад) із загальними запасами 3,3 млрд т розробляється один пласт потужністю 18 м. Вугілля малозольне (3%), вологість 50%, вихід летких речовин 25%, теплота згоряння 10,2-15,0 МДж/кг. Уран. Всі пром. родов. уранових руд знаходяться в Сінгбхумській зоні в метаморфізованих породах докембрію (всього 58 тис.т. в перерахунку на оксид, вміст урану 0,02-0,2%). Найбільше родов. – Джадугуда (два рудні поклади потужністю 5-6 м і 2-3 м); 75% урану зосереджено в уранініті, 22% –в апатиті і мінералах групи пірохлору-мікроліту.
Вугільна промисловість
Видобуток вугілля в Індії зріс з 79 млн т в 1974-1975 рр. до 300 млн т в 1999-2000 рр. при дефіциті в 144 млн т на 2000-2007 рр. і в 260 млн т на 2020/2021 рр. У 1999 р. імпортували 9 млн т коксівного і 9,2 млн т енергетичного вугілля [Coaltrans Mag. - 2001. - 16, № 1. - Р. 7].
На 2001 р. видобуток кам'яного вугілля в Індії становить бл. 310 млн т/рік (3-є місце у світі після Китаю та США), з них 75-80% на кар'єрах. Динаміка вуглевидобутку (млн т): 1990 – 217; 1994 – 258; 1998 – 303; 1999 – 330; 2000 – 291; 2001 – 310; 2003 (прогноз) – 350. Спостерігається швидке виснаження запасів для відкритої розробки. Найбільші вугільні копальні: Біхар (Bihar) – 69130 млн т, Орісса (Orissa) – 50 450 млн т, Мадхья Прадеш (Madhya Pradesh) – 43 430 млн т), Західно-Бенгальська (25 900 млн т) і Андгра (Andhra) – 13 600 млн т.
Вугільний метан. Очікується, що Індія буде добувати 13 млн м³ вугільного метану щодня на восьми дільницях, що належать різним компаніям. Початок видобутку передбачається в 2005-2006 рр. Метан, що вилучатимуть у вугленосних областях центральної і східної частин Індії, як очікується, буде постачатися на виробничі підприємства і на електростанції.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vugillya IndiyiZapasi i rodovisha vugillyaZapasi vugillya v nadrah krayini ocinyuyutsya v 208 mlrd t v tomu chisli dostovirno pidrahovani 70 mlrd t Indian coal racked with private sector and imports competition CoalTrans Int 2000 15 1 Dostupni dlya ekspluataciyi zapasi vugillya ocinyuyut v 51 mlrd t golovni pokladi znahodyatsya v Bihari i na zahodi Zahidnoyi Bengaliyi sho potrebuye transportuvannya vugillya v inshi rajoni krayini Zapasi koksivnogo vugillya ocinyuyutsya priblizno v 4 mlrd t Bl 56 vsih zapasiv kam yanogo i burogo vugillya v Indiyi zoseredzheno v sht Bihar Zah Bengaliya i Madhya Pradesh U Damodarskomu vugilnomu basejni Indiyi znahodyatsya najvazhlivishi rodov koksivnogo vugillya Dzhhariya Ranigandzh Sh i Zah Bokaro Pivn i Pivd Karanpura ta in V bas r Mahanadi sht Orissa roztashovuyutsya rodov energetichnogo vugillya Hangir Ib i Talcher U bas vidomo 3 4 plasti robochoyi potuzhnosti odin z yakih na rodov Talcher dosyagaye 44 6 m Harakteristiki vugillya vologist 8 14 vmist letkih rechovin 20 9 36 6 zoli 8 25 U dolini r Son sht Madhya Pradesh vidomo dekilka rodov v t ch Singrauli z unikalnim za potuzhnistyu plastom Dahingurdak 133 m Na najbilshomu burovugilnomu rodov Nejveli sht Tamilnad iz zagalnimi zapasami 3 3 mlrd t rozroblyayetsya odin plast potuzhnistyu 18 m Vugillya malozolne 3 vologist 50 vihid letkih rechovin 25 teplota zgoryannya 10 2 15 0 MDzh kg Uran Vsi prom rodov uranovih rud znahodyatsya v Singbhumskij zoni v metamorfizovanih porodah dokembriyu vsogo 58 tis t v pererahunku na oksid vmist uranu 0 02 0 2 Najbilshe rodov Dzhaduguda dva rudni pokladi potuzhnistyu 5 6 m i 2 3 m 75 uranu zoseredzheno v uraniniti 22 v apatiti i mineralah grupi pirohloru mikrolitu Vugilna promislovistVidobutok vugillya v Indiyi zris z 79 mln t v 1974 1975 rr do 300 mln t v 1999 2000 rr pri deficiti v 144 mln t na 2000 2007 rr i v 260 mln t na 2020 2021 rr U 1999 r importuvali 9 mln t koksivnogo i 9 2 mln t energetichnogo vugillya Coaltrans Mag 2001 16 1 R 7 Na 2001 r vidobutok kam yanogo vugillya v Indiyi stanovit bl 310 mln t rik 3 ye misce u sviti pislya Kitayu ta SShA z nih 75 80 na kar yerah Dinamika vuglevidobutku mln t 1990 217 1994 258 1998 303 1999 330 2000 291 2001 310 2003 prognoz 350 Sposterigayetsya shvidke visnazhennya zapasiv dlya vidkritoyi rozrobki Najbilshi vugilni kopalni Bihar Bihar 69130 mln t Orissa Orissa 50 450 mln t Madhya Pradesh Madhya Pradesh 43 430 mln t Zahidno Bengalska 25 900 mln t i Andgra Andhra 13 600 mln t Vugilnij metan Ochikuyetsya sho Indiya bude dobuvati 13 mln m vugilnogo metanu shodnya na vosmi dilnicyah sho nalezhat riznim kompaniyam Pochatok vidobutku peredbachayetsya v 2005 2006 rr Metan sho viluchatimut u vuglenosnih oblastyah centralnoyi i shidnoyi chastin Indiyi yak ochikuyetsya bude postachatisya na virobnichi pidpriyemstva i na elektrostanciyi Div takozhSpisok krayin za virobnictvom vugillya Vugilna promislovistDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Posilannya