Алекса́ндер Квасневський (пол. Aleksander Kwaśniewski; нар. 15 листопада 1954, Бялогард) — польський державний і політичний діяч, президент Польщі у 1995–2005 (переобраний у 2000).
Александер Квасневський | |
---|---|
пол. Aleksander Kwaśniewski | |
Президент Польщі (Третя Республіка) | |
23 грудня 1995 — 23 грудня 2005 | |
Попередник | Лех Валенса |
Наступник | Лех Качинський |
Народився | 15 листопада 1954 (69 років) Бялогард |
Відомий як | політик, журналіст |
Місце роботи | Джорджтаунський університет |
Громадянство | Польща |
Національність | поляк |
Alma mater | Гданський університет |
Політична партія | Польська об'єднана робітнича партія і Союз демократичних лівих сил |
У шлюбі з | Іоланта Конта |
Діти | d |
Професія | журналіст |
Релігія | відсутня (атеїзм) |
Нагороди | |
kwasniewskialeksander.eu | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Кар'єра
Закінчив Гданський університет. З 1977 по 1981 рік працював у структурах Соціалістичного союзу польських студентів (Socjalistyczny Zwiazek Studentow Polskich, SZSP). Потім був головним редактором студентського тижневика (1981–1984) та популярної газети «Штандар млодих» (1984–1985). З 1985 року — міністр у справах молоді, у 1987–1990 роках був головою Комітету у справах молоді, спорту та фізичної культури ПНР, у 1988–1991 роках — президент Національного олімпійського комітету Польщі. З 1977 по 1990 рік був членом ПОРП.
З 1990 по 1995 рік був лідером Соціал-демократичної партії Польщі (Socjaldemokracja Rzeczypospolitej Polskiej). У 1991–1995 роках був депутатом польського Сейму.
У 1979 році одружився з Іолантою Конта, яка у 1981 році народила йому дочку Александру. Квасневський є атеїстом.
Президентство
Обраний президентом у 1995 році. Переобраний у 2000 році в першому турі.
Під час президентської кампанії 1995 року основними гаслами Квасневського були: «Оберімо майбутнє» (Wybierzmy przyszlosc) та «Спільна Польща» (Wspolna Polska). У другому турі він набрав 51,7 % голосів проти 48,3 % у Леха Валенси, екслідера «Солідарності». Інавгурація Квасневського відбулася 23 грудня 1995 року.
Курс його економічної політики — ринкова демократія, вступ до ЄС та НАТО, приватизація державного майна.
16 липня 1997 року на референдумі схвалено нову Конституцію Польщі, яка викликала суперечки серед багатьох політичних сил країни.
Після саміту в Мадриді в 1997 році та саміту у Вашингтоні Польща, Чехія й Угорщина вступили до НАТО, а 1 травня 2004 року — до Європейського Союзу.
Парламентські вибори 2007 року
На парламентських виборах 2007 року Квасневський очолив блок «Ліві та демократи» (пол. Lewica i Demokraci, LID), який об'єднав посткомуністів та послідовників «Солідарності». Лідери блоку сподівалися, що блок отримає близько 30 % голосів, але він посів лише 3-тє місце (2 122 981 голос «За», або ж 13,15 %), після «Громадянської платформи» (пол. Platforma Obywatelska) та «Права і справедливості» (пол. Prawo i Sprawiedliwość).
Діяльність після 2007 року
У травні 2012 президент Європарламенту Мартін Шульц і прем'єр-міністр України Азаров Микола Янович домовилися про створення спеціальної Моніторингової місії Європарламенту під керівництвом Пета Кокса і Александра Квасневського зі спостереження за розглядом справ експрем'єр-міністра України Юлії Тимошенко і колишнього міністра МВС Юрія Луценка. Місія діє з червня 2012. У квітні 2013 Європарламент продовжив роботу місії до вересня 2013, а в жовтні 2013 — до середини листопада 2013.
З 2017 року — член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».
Нагороди
- Орден князя Ярослава Мудрого I ст. (Україна, 1997)
- Орден «За заслуги» I ст. (Україна, 24 листопада 2005) — за визначний особистий внесок у розвиток і зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Республікою Польща, сприяння піднесенню авторитету України на міжнародній арені
- З 2005 року — почесний доктор НаУКМА.
Примітки
- . УНІАН. 16 жовтня 2013. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013.
- . Лівий берег. 19 березня 2017. Архів оригіналу за 4 січня 2020. Процитовано 4 січня 2020.
- III Rzeczpospolita. Aleksander Kwaśniewski // Oficjalna strona Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej [ 9 травня 2010 у Wayback Machine.](пол.)
- Указ Президента України від 24 листопада 2005 року № 1646/2005 «Про нагородження А. Кваснєвського орденом "За заслуги"»
Література
- Л. В. Губерський. Квасневський Александр // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Р. Кривонос. Кваснєвський Александр // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.323
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Александр Квасневський |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Александр Квасневський |
- Aleksander Kwaśniewski wspomina prezydenta Lecha Kaczyńskiego [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Rozmowa Moniki Olejnik z Aleksandrem Kwaśniewskim, cz. 1 [ 20 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Александер Квасневський — почесний професор Університету імені Альфреда Нобеля, Дніпро [ 17 грудня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aleksa nder Kvasnevskij pol Aleksander Kwasniewski nar 15 listopada 1954 19541115 Byalogard polskij derzhavnij i politichnij diyach prezident Polshi u 1995 2005 pereobranij u 2000 Aleksander Kvasnevskijpol Aleksander KwasniewskiAleksander KvasnevskijPrezident Polshi Tretya Respublika 23 grudnya 1995 23 grudnya 2005PoperednikLeh ValensaNastupnikLeh KachinskijNarodivsya15 listopada 1954 1954 11 15 69 rokiv ByalogardVidomij yakpolitik zhurnalistMisce robotiDzhordzhtaunskij universitetGromadyanstvoPolshaNacionalnistpolyakAlma materGdanskij universitetPolitichna partiyaPolska ob yednana robitnicha partiya i Soyuz demokratichnih livih silU shlyubi zIolanta KontaDitidProfesiyazhurnalistReligiyavidsutnya ateyizm NagorodiOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo I stupenyaOrden Za zaslugi I stupenyaOrden Troh zirok Kavaler Velikogo hresta ordena Velikogo knyazya Litovskogo Gyadiminasakwasniewskialeksander eu Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaKar yera Zakinchiv Gdanskij universitet Z 1977 po 1981 rik pracyuvav u strukturah Socialistichnogo soyuzu polskih studentiv Socjalistyczny Zwiazek Studentow Polskich SZSP Potim buv golovnim redaktorom studentskogo tizhnevika 1981 1984 ta populyarnoyi gazeti Shtandar mlodih 1984 1985 Z 1985 roku ministr u spravah molodi u 1987 1990 rokah buv golovoyu Komitetu u spravah molodi sportu ta fizichnoyi kulturi PNR u 1988 1991 rokah prezident Nacionalnogo olimpijskogo komitetu Polshi Z 1977 po 1990 rik buv chlenom PORP Z 1990 po 1995 rik buv liderom Social demokratichnoyi partiyi Polshi Socjaldemokracja Rzeczypospolitej Polskiej U 1991 1995 rokah buv deputatom polskogo Sejmu U 1979 roci odruzhivsya z Iolantoyu Konta yaka u 1981 roci narodila jomu dochku Aleksandru Kvasnevskij ye ateyistom Prezidentstvo Obranij prezidentom u 1995 roci Pereobranij u 2000 roci v pershomu turi Pid chas prezidentskoyi kampaniyi 1995 roku osnovnimi gaslami Kvasnevskogo buli Oberimo majbutnye Wybierzmy przyszlosc ta Spilna Polsha Wspolna Polska U drugomu turi vin nabrav 51 7 golosiv proti 48 3 u Leha Valensi ekslidera Solidarnosti Inavguraciya Kvasnevskogo vidbulasya 23 grudnya 1995 roku Kurs jogo ekonomichnoyi politiki rinkova demokratiya vstup do YeS ta NATO privatizaciya derzhavnogo majna 16 lipnya 1997 roku na referendumi shvaleno novu Konstituciyu Polshi yaka viklikala superechki sered bagatoh politichnih sil krayini Pislya samitu v Madridi v 1997 roci ta samitu u Vashingtoni Polsha Chehiya j Ugorshina vstupili do NATO a 1 travnya 2004 roku do Yevropejskogo Soyuzu Parlamentski vibori 2007 roku Na parlamentskih viborah 2007 roku Kvasnevskij ocholiv blok Livi ta demokrati pol Lewica i Demokraci LID yakij ob yednav postkomunistiv ta poslidovnikiv Solidarnosti Lideri bloku spodivalisya sho blok otrimaye blizko 30 golosiv ale vin posiv lishe 3 tye misce 2 122 981 golos Za abo zh 13 15 pislya Gromadyanskoyi platformi pol Platforma Obywatelska ta Prava i spravedlivosti pol Prawo i Sprawiedliwosc Diyalnist pislya 2007 roku U travni 2012 prezident Yevroparlamentu Martin Shulc i prem yer ministr Ukrayini Azarov Mikola Yanovich domovilisya pro stvorennya specialnoyi Monitoringovoyi misiyi Yevroparlamentu pid kerivnictvom Peta Koksa i Aleksandra Kvasnevskogo zi sposterezhennya za rozglyadom sprav eksprem yer ministra Ukrayini Yuliyi Timoshenko i kolishnogo ministra MVS Yuriya Lucenka Misiya diye z chervnya 2012 U kvitni 2013 Yevroparlament prodovzhiv robotu misiyi do veresnya 2013 a v zhovtni 2013 do seredini listopada 2013 Z 2017 roku chlen Naglyadovoyi radi Memorialnogo centru Golokostu Babin Yar NagorodiOrden knyazya Yaroslava Mudrogo I st Ukrayina 1997 Orden Za zaslugi I st Ukrayina 24 listopada 2005 za viznachnij osobistij vnesok u rozvitok i zmicnennya strategichnogo partnerstva mizh Ukrayinoyu ta Respublikoyu Polsha spriyannya pidnesennyu avtoritetu Ukrayini na mizhnarodnij areni Z 2005 roku pochesnij doktor NaUKMA Primitki UNIAN 16 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2013 Procitovano 16 zhovtnya 2013 Livij bereg 19 bereznya 2017 Arhiv originalu za 4 sichnya 2020 Procitovano 4 sichnya 2020 III Rzeczpospolita Aleksander Kwasniewski Oficjalna strona Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej 9 travnya 2010 u Wayback Machine pol Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 24 listopada 2005 roku 1646 2005 Pro nagorodzhennya A Kvasnyevskogo ordenom Za zaslugi LiteraturaL V Guberskij Kvasnevskij Aleksandr Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X R Krivonos Kvasnyevskij Aleksandr Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 323 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Aleksandr Kvasnevskij Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aleksandr Kvasnevskij Aleksander Kwasniewski wspomina prezydenta Lecha Kaczynskiego 17 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Rozmowa Moniki Olejnik z Aleksandrem Kwasniewskim cz 1 20 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Aleksander Kvasnevskij pochesnij profesor Universitetu imeni Alfreda Nobelya Dnipro 17 grudnya 2019 u Wayback Machine