Абдулла Гюль | |
---|---|
тур. Abdullah Gül | |
Народився | 29 жовтня 1950[1][2][3] (73 роки) Кайсері, Туреччина |
Країна | Туреччина |
Діяльність | політик, дипломат, економіст |
Alma mater | d, d, d, Лондонський університет, d і Стамбульський університет |
Науковий ступінь | доктор економічних наук[d] |
Знання мов | турецька |
Заклад | d |
Посада | президент Туреччини, прем'єр-міністр Туреччини, d, Член Великих національних зборів Туреччини[d], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[4], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[4], представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[4] і d[5] |
Партія | Партія справедливості та розвитку |
Конфесія | сунізм і іслам |
У шлюбі з | Хайрюнніса Гюль |
Автограф | |
Нагороди | |
Сайт | abdullahgul.gen.tr/EN/main.asp |
|
Абдулла́ Гюль (тур. Abdullah Gül; нар. 29 жовтня 1950) — президент Туреччини у 2007–2014. У 2002–2003 очолював уряд Туреччини, в 2003–2007 керував міністерством закордонних справ Туреччини.
Життєпис
Народився 29 жовтня 1950 в Кайсері в центральній Туреччині. Закінчив школу в Кайсері та в 1968 поступив в Стамбульський університет, який закінчив в 1971 зі ступенем бакалавра економіки. Ще в університеті почав займатися політичною діяльністю, за що у свій час навіть не допускався до занять. Двічі — в 1975 і 1980 — був арештований, але щоразу його незабаром відпускали.
У 1980—1983 викладав економіку в Сакарійському університеті в місті Адапазари, де за його участі був утворений департамент промислової інженерії.
У 1983 захистив в Стамбульському університеті докторську дисертацію, присвячену економіці мусульманських країн. Брав участь в навчальних програмах в Лондоні й Ексетері.
У 1983—1991 працював економістом в Ісламському банку розвитку в Джидді (Саудівська Аравія). У 1991 повернувся на Батьківщину і став викладати міжнародну економіку.
У 1991 і 1995 обирався до турецького парламенту від ісламської Партії благоденствування (Refah Partisi), керованої відомим політичним діячем Неджметтіном Ербаканом. У 1991—1995 був членом парламентського комітету з бюджету і планування. У 1993 одночасно став заступником голови Партії благоденства, відповідальним за зовнішню політику. У 1995 увійшов до парламентського комітету із зовнішньої політики.
У 1992—2001 також брав участь в роботі Парламентської асамблеї Ради Європи, де він був членом комітету з культури та освіти і комітету з політики. У 2001 був вшанований однією з нагород Парламентської асамблеї.
У 1996 призначений державним міністром і прес-секретарем в уряді Ербакана. Крім цього, він залишався одним з головних радників Ербакана в області зовнішньої політики.
У 1997 під тиском армійського командування правляча коаліція, очолювана Партією благоденства, відмовилася від влади, а на початку 1998 (за іншими відомостями, в 1997) за підрив світської конституції опинилася під забороною. На основі Партії благоденства створена Партія чесноти (Fazilet Partisi), від якої в 1999 знов був вибраний до турецького парламенту. У 2000 виступав як кандидат в лідери Партії чесноти, але не був вибраний.
У 2001 була заборонена і Партія чесноти. Гюль, що сприймався як один з лідерів ісламістів, разом з низкою інших політиків створив нову Партію справедливості та розвитку (Adalet ve Kalkinma Partisi), яка перемогла на парламентських виборах 2002 року. Лідером партії був Таїп Ердоган, але відповідно до закону він не міг брати участь у виборах (у 1998—1999 він був ув'язнений за публічне читання нібито ісламістського вірша).
У листопаді 2002 новим прем'єр-міністром Туреччини став Гюль. Незабаром, проте, парламент прийняв поправку до турецької конституції, що дозволила Ердогану обіймати вищі державні посади, і в березні 2003 він став прем'єр-міністром, а Гюль — його заступником і міністром закордонних справ.
На посаді міністра закордонних справ проводив курс, направлений на прийняття Туреччини в Європейський союз. При цьому він приділяв особливу увагу розв'язанню кіпрського питання (впродовж багатьох років Кіпр роздільний на дві фактично незалежні частини — грецьку та турецьку, з яких тільки грецька визнана світовою спільнотою), яке, за його словами, «отруювало» процес вступу Туреччини в Європейський союз. Крім того, Гюль був відомий своєю критикою американської близькосхідної політики. Ще в березні 2003 Туреччина не допустила на свою територію американські війська, що готувалися до війни в Іраку, хоча сама Туреччина ввела війська на територію північного Іраку для боротьби з курдськими повстанцями. Пізніше Гюль підкреслював, що дії США на Близькому Сході настроюють навіть помірних турків проти цієї держави.
У квітні 2007 Партія справедливості і розвитку висунула Гюля кандидатом на посаду президента, проте антиісламіська секуляриська опозиція заблокувала його обрання, бойкотувавши вибори, що привело до відсутності кворуму. У травні Гюль зняв свою кандидатуру, після чого були призначені дострокові вибори до парламенту. В результаті липневих виборів секуляриські сили зазнали поразки, і в серпні 2007 року парламент з третього разу вибрав Гюля президентом Туреччини. Гюль став першим президентом Туреччини, що асоціюється з ісламіськими силами; водночас він підкреслював свою прихильність принципам світськості в державному устрої країни. Попри те, що Гюль формально став головнокомандувачем збройними силами Туреччини, на його інавгурацію не прийшов жоден представник вищого командування, настроєного проти консервативних мусульманських сил. У зв'язку з обранням Гюля підкреслювалося, що хоча президент Туреччини та не володіє реальною владою, він все ж таки може накладати вето на законопроєкти і розпускати парламент, а також призначає верховних суддів держави, так що обрання Гюля було досить істотним досягненням для Партії справедливості і розвитку.
У березні 2008 генеральний прокурор Туреччини зажадав оголосити поза законом Партію справедливості і розвитку і заборонити приблизно 70 керівникам партії (зокрема Гюлю) примикати до якої-небудь політичної партії на термін в 5 років, проте в липні 2008 року Верховний суд Туреччини відмовив прокуророві в цій вимозі.
6 вересня 2008 відвідав з візитом Вірменію, що стало першим в складній історії турецько-вірменських відносин візитом представника вищого керівництва однієї країни в іншу.
Крім турецької, Гюль володіє арабською й англійською мовами.
Родина
У 1980 одружувався з Хайруннісі Озюр, у подружжя два сини, Ахмет Мунір і Мехмет Емре, і дочка Кубра. Підкреслюється, що Хайрунніса Гюль стала першою в історії світської Туреччини дружиною президента, яка носить мусульманську хустку.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
- http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=3031
- https://www.mfa.gov.tr/_disisleri-bakanlari-listesi.tr.mfa
Посилання
- Абдулла Гюль в Лентапедії [ 6 травня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nastupnik Abdulla Gyultur Abdullah GulNarodivsya29 zhovtnya 1950 1950 10 29 1 2 3 73 roki Kajseri TurechchinaKrayina TurechchinaDiyalnistpolitik diplomat ekonomistAlma materd d d Londonskij universitet d i Stambulskij universitetNaukovij stupindoktor ekonomichnih nauk d Znannya movtureckaZakladdPosadaprezident Turechchini prem yer ministr Turechchini d Chlen Velikih nacionalnih zboriv Turechchini d predstavnik Parlamentskoyi Asambleyi Radi Yevropi 4 predstavnik Parlamentskoyi Asambleyi Radi Yevropi 4 predstavnik Parlamentskoyi Asambleyi Radi Yevropi 4 i d 5 PartiyaPartiya spravedlivosti ta rozvitkuKonfesiyasunizm i islamU shlyubi zHajryunnisa GyulAvtografNagorodid 2010 Sajtabdullahgul gen tr EN main asp Mediafajli u Vikishovishi Abdulla Gyul tur Abdullah Gul nar 29 zhovtnya 1950 prezident Turechchini u 2007 2014 U 2002 2003 ocholyuvav uryad Turechchini v 2003 2007 keruvav ministerstvom zakordonnih sprav Turechchini ZhittyepisNarodivsya 29 zhovtnya 1950 v Kajseri v centralnij Turechchini Zakinchiv shkolu v Kajseri ta v 1968 postupiv v Stambulskij universitet yakij zakinchiv v 1971 zi stupenem bakalavra ekonomiki She v universiteti pochav zajmatisya politichnoyu diyalnistyu za sho u svij chas navit ne dopuskavsya do zanyat Dvichi v 1975 i 1980 buv areshtovanij ale shorazu jogo nezabarom vidpuskali U 1980 1983 vikladav ekonomiku v Sakarijskomu universiteti v misti Adapazari de za jogo uchasti buv utvorenij departament promislovoyi inzheneriyi U 1983 zahistiv v Stambulskomu universiteti doktorsku disertaciyu prisvyachenu ekonomici musulmanskih krayin Brav uchast v navchalnih programah v Londoni j Ekseteri U 1983 1991 pracyuvav ekonomistom v Islamskomu banku rozvitku v Dzhiddi Saudivska Araviya U 1991 povernuvsya na Batkivshinu i stav vikladati mizhnarodnu ekonomiku U 1991 i 1995 obiravsya do tureckogo parlamentu vid islamskoyi Partiyi blagodenstvuvannya Refah Partisi kerovanoyi vidomim politichnim diyachem Nedzhmettinom Erbakanom U 1991 1995 buv chlenom parlamentskogo komitetu z byudzhetu i planuvannya U 1993 odnochasno stav zastupnikom golovi Partiyi blagodenstva vidpovidalnim za zovnishnyu politiku U 1995 uvijshov do parlamentskogo komitetu iz zovnishnoyi politiki U 1992 2001 takozh brav uchast v roboti Parlamentskoyi asambleyi Radi Yevropi de vin buv chlenom komitetu z kulturi ta osviti i komitetu z politiki U 2001 buv vshanovanij odniyeyu z nagorod Parlamentskoyi asambleyi U 1996 priznachenij derzhavnim ministrom i pres sekretarem v uryadi Erbakana Krim cogo vin zalishavsya odnim z golovnih radnikiv Erbakana v oblasti zovnishnoyi politiki U 1997 pid tiskom armijskogo komanduvannya pravlyacha koaliciya ocholyuvana Partiyeyu blagodenstva vidmovilasya vid vladi a na pochatku 1998 za inshimi vidomostyami v 1997 za pidriv svitskoyi konstituciyi opinilasya pid zaboronoyu Na osnovi Partiyi blagodenstva stvorena Partiya chesnoti Fazilet Partisi vid yakoyi v 1999 znov buv vibranij do tureckogo parlamentu U 2000 vistupav yak kandidat v lideri Partiyi chesnoti ale ne buv vibranij U 2001 bula zaboronena i Partiya chesnoti Gyul sho sprijmavsya yak odin z lideriv islamistiv razom z nizkoyu inshih politikiv stvoriv novu Partiyu spravedlivosti ta rozvitku Adalet ve Kalkinma Partisi yaka peremogla na parlamentskih viborah 2002 roku Liderom partiyi buv Tayip Erdogan ale vidpovidno do zakonu vin ne mig brati uchast u viborah u 1998 1999 vin buv uv yaznenij za publichne chitannya nibito islamistskogo virsha U listopadi 2002 novim prem yer ministrom Turechchini stav Gyul Nezabarom prote parlament prijnyav popravku do tureckoyi konstituciyi sho dozvolila Erdoganu obijmati vishi derzhavni posadi i v berezni 2003 vin stav prem yer ministrom a Gyul jogo zastupnikom i ministrom zakordonnih sprav Na posadi ministra zakordonnih sprav provodiv kurs napravlenij na prijnyattya Turechchini v Yevropejskij soyuz Pri comu vin pridilyav osoblivu uvagu rozv yazannyu kiprskogo pitannya vprodovzh bagatoh rokiv Kipr rozdilnij na dvi faktichno nezalezhni chastini grecku ta turecku z yakih tilki grecka viznana svitovoyu spilnotoyu yake za jogo slovami otruyuvalo proces vstupu Turechchini v Yevropejskij soyuz Krim togo Gyul buv vidomij svoyeyu kritikoyu amerikanskoyi blizkoshidnoyi politiki She v berezni 2003 Turechchina ne dopustila na svoyu teritoriyu amerikanski vijska sho gotuvalisya do vijni v Iraku hocha sama Turechchina vvela vijska na teritoriyu pivnichnogo Iraku dlya borotbi z kurdskimi povstancyami Piznishe Gyul pidkreslyuvav sho diyi SShA na Blizkomu Shodi nastroyuyut navit pomirnih turkiv proti ciyeyi derzhavi U kvitni 2007 Partiya spravedlivosti i rozvitku visunula Gyulya kandidatom na posadu prezidenta prote antiislamiska sekulyariska opoziciya zablokuvala jogo obrannya bojkotuvavshi vibori sho privelo do vidsutnosti kvorumu U travni Gyul znyav svoyu kandidaturu pislya chogo buli priznacheni dostrokovi vibori do parlamentu V rezultati lipnevih viboriv sekulyariski sili zaznali porazki i v serpni 2007 roku parlament z tretogo razu vibrav Gyulya prezidentom Turechchini Gyul stav pershim prezidentom Turechchini sho asociyuyetsya z islamiskimi silami vodnochas vin pidkreslyuvav svoyu prihilnist principam svitskosti v derzhavnomu ustroyi krayini Popri te sho Gyul formalno stav golovnokomanduvachem zbrojnimi silami Turechchini na jogo inavguraciyu ne prijshov zhoden predstavnik vishogo komanduvannya nastroyenogo proti konservativnih musulmanskih sil U zv yazku z obrannyam Gyulya pidkreslyuvalosya sho hocha prezident Turechchini ta ne volodiye realnoyu vladoyu vin vse zh taki mozhe nakladati veto na zakonoproyekti i rozpuskati parlament a takozh priznachaye verhovnih suddiv derzhavi tak sho obrannya Gyulya bulo dosit istotnim dosyagnennyam dlya Partiyi spravedlivosti i rozvitku U berezni 2008 generalnij prokuror Turechchini zazhadav ogolositi poza zakonom Partiyu spravedlivosti i rozvitku i zaboroniti priblizno 70 kerivnikam partiyi zokrema Gyulyu primikati do yakoyi nebud politichnoyi partiyi na termin v 5 rokiv prote v lipni 2008 roku Verhovnij sud Turechchini vidmoviv prokurorovi v cij vimozi 6 veresnya 2008 vidvidav z vizitom Virmeniyu sho stalo pershim v skladnij istoriyi turecko virmenskih vidnosin vizitom predstavnika vishogo kerivnictva odniyeyi krayini v inshu Krim tureckoyi Gyul volodiye arabskoyu j anglijskoyu movami RodinaU 1980 odruzhuvavsya z Hajrunnisi Ozyur u podruzhzhya dva sini Ahmet Munir i Mehmet Emre i dochka Kubra Pidkreslyuyetsya sho Hajrunnisa Gyul stala pershoyu v istoriyi svitskoyi Turechchini druzhinoyu prezidenta yaka nosit musulmansku hustku PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683 http www assembly coe int nw xml AssemblyList MP Details EN asp MemberID 3031 https www mfa gov tr disisleri bakanlari listesi tr mfaPosilannyaAbdulla Gyul v Lentapediyi 6 travnya 2009 u Wayback Machine ros