Число Маха ( або ) — характеристичне число, що визначається відношенням швидкості руху тіла в рідині чи газі до швидкості звуку в цьому середовищі.
Швидкість звуку в газі змінюється залежно від його природи та температури, а число Маха не відповідає якійсь певній швидкості, воно залежить від місцевих умов.
Опис
Число М визначає ступінь стиснення повітря і характер пов'язаних із цим змін в обтіканні літака зустрічним потоком. Оскільки з підйомом на висоту швидкість звуку зменшується, то польотам з тією ж швидкістю відносно землі на різних висотах відповідають відмінні числа М.
- ,
де:
— швидкість тіла відносно потоку,
Процеси, для яких число Маха більше за 1, називають надзвуковими.
Число Маха назване на честь австрійського фізика Ернста Маха.
Число Маха виконує роль одиниці швидкості в аеродинаміці. На відміну від інших одиниць, позначення «M» ставиться перед числом, яке позначає швидкість. Так, наприклад, M2 означає швидкість (наприклад, літака), вдвічі більшу від швидкості звуку.
Область обмеження звукових хвиль у середовищі, утворених об'єктами в умовах їхнього відносного руху на надзвукових швидкостях, має назву «конус Маха».
Число Маха є основним показником руху газу і визначає, чи буде потік у певній точці дозвуковим (M < 1), звуковим (M = 1) або надзвуковим (M > 1). Якщо де-небудь у потоку газу швидкість v стане рівною місцевій швидкості звуку c* p, то така швидкість газу v = c* p називається критичною. Відношення швидкості потоку у певній точці до однакової для всього потоку загалом критичної швидкості v/c* р. =M* р. називають швидкісним коефіцієнтом.
Загальні положення
Мах зазвичай застосовується для предметів, що рухаються з високою швидкістю в повітрі, а також заради дослідження швидкоплинних потоків всередині сопел, дифузорів або аеродинамічних труб. За температури 15 °C швидкість 1 M в атмосфері дорівнює 340,3 м/с (1225 км/год). Число Маха не є сталою величиною, оскільки залежить від температури. Через це в стратосфері воно помітно не змінюється з висотою, навіть коли тиск повітря у цьому разі змінюється.
Це число широко використовується в аеронавтиці для порівняння поведінки потоків навколо літака за різних умов. Це можливо через те, що поводження обтікання повітря навколо об'єкта подібне, доки його число Маха однакове. Таким чином, літак, який летить зі швидкістю в 1 Мах, відчуватиме однакові ударні хвилі незалежно від того, перебуває він на рівні моря (340,3 м/с, 1225,080 км/год) або на висоті 11 000 метрів (295 м/с, 1062 км/год), навіть якщо у другому випадку його швидкість становить 86,7 % від швидкості першого.
Класифікація режимів, зокрема гіперзвуковий режим, не є перебірливою: для дуже високих M (технічна межа залежить від форми рухомого пристрою — загалом це M > 5) ударні хвилі мають таку величину, що повітря за ними розкладається, і перестає бути повітрям із властивостями прийнятими для нього, перетворюючись на дисоційовану суміш газів з електрично зарядженими шарами, хоча загалом нейтральною — котра перестає поводитися так само, як до цього повітря.
Доведено, що число Маха є ще співвідношенням сил інерції (також стосуються аеродинамічних сил) і сил пружності.
Види обтікання летючого об'єкта
Відомо, що за нормальної температури та в повітрі, швидкість звуку становить близько 340 м/с, або 1224 км/год.
Загалом, за винятком перешкоди, цей стрибок поширюється однаково в усіх напрямках. Отже, він опиняється за одну секунду розкиданим на сфері радіусом 340 метрів. Оскільки поверхня кулі пропорційна квадрату її радіуса, інтенсивність збурення дуже швидко зменшується з відстанню: це основна причина ослаблення звуку, набагато важливіша, ніж в'язкість.
Далі летючий об'єкт, що рівномірно рухається зі швидкістю V, буде порівнюватися з точкою. Насправді ж аналіз дійсний на певній відстані від об'єкта, зазвичай у декілька десятків разів більшій за його розмір.
Дозвуковий потік
Якщо V < a (тобто Ma < 1), летючий об'єкт має швидкість, нижчу за швидкість збільшення сфер збурення, які він створює кожної миті. Крім того, він постійно перебуває всередині створених раніше.
Кожен може відчути це явище: нерухомий спостерігач відчуває дуже слабкий звук перших дуже розширених сфер, потім гучність збільшується, поки летючий об'єкт не наблизиться, і, нарешті, зменшується, аж до згасання.
До того ж зміщення точки випромінювання куль збурення викликає ефект Доплера.
Звуковий потік
Якщо Ma = 1, летючий об'єкт постійно прилипає до передньої частини всіх сфер, створених раніше, які, зрештою, усі виявляються дотичними до площини, перпендикулярної до руху летючого об'єкта.
Накладення безлічі малих збурень створює одне велике збурення, яке значно збільшує опір повітря: це звуковий бар'єр.
Надзвуковий потік
Коли Ma > 1, летючий об'єкт, навпаки, залишає за собою всі кулі збурення. Просте міркування показує, що всі вони дотичні до конуса, який називається конусом Маха. Кут цього конуса можна обчислити простою геометрією. Це суворо задано співвідношеннями Ренкіна — Гюгоніо.
Швидкісний потік у проході
Коли потік у руслі стає надзвуковим, відбувається одна суттєва зміна. Збереження масової швидкості потоку змушує очікувати, що зменшення перерізу каналу потоку збільшить швидкість потоку (тобто звуження каналу призводить до швидшого повітряного потоку), і на дозвукових швидкостях це справедливо. Однак коли потік стає надзвуковим, співвідношення площі потоку та швидкості змінюється на протилежне: розширення каналу насправді збільшує швидкість.
Очевидним підсумком є те, що для розгону потоку до надзвукової швидкості, потрібне звужено-розширене сопло, де звужена ділянка пришвидшує потік до звукових швидкостей, а розширена частина продовжує розгін. Такі сопла називаються соплами Лаваля, і у надзвичайних випадках, вони здатні досягати гіперзвукової швидкості 13 Махів — 15 900 км/год за температури 20 °C.
Махометр літака або електронна система польотної інформації (EFIS) може показувати число Маха, отримане від тиску застою (трубка Піто) і статичного тиску.
Див. також
Примітки
- ДСТУ 3651.2-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Фізичні сталі та характеристичні числа. Основні положення, позначення, назви та значення.
- Rott, N (1985-01). Jakob Ackeret and the History of the Mach Number. Annual Review of Fluid Mechanics. Т. 17, № 1. с. 1—10. doi:10.1146/annurev.fl.17.010185.000245. ISSN 0066-4189. Процитовано 18 жовтня 2022.
Джерела
- Голдстейн М. Е. Аэроакустика. М.: Машиностроение, 1981. — 294 с.
Посилання
- Число Маха
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chislo Maha M a displaystyle Ma abo M displaystyle M harakteristichne chislo sho viznachayetsya vidnoshennyam shvidkosti ruhu tila v ridini chi gazi do shvidkosti zvuku v comu seredovishi Udarna hvilya v povitri pri chisli Maha M1 Poshirena pomilka sho viniknennya hmari vnaslidok efektu Prandtlya Gloerta oznachaye sho same v cej moment litak dolaye zvukovij bar yer Proyav cogo efektu zalezhit vid spivvidnoshennya mizh shvidkistyu litaka vologistyu povitrya i temperaturoyu ostannogo Kondensaciya pari viklikana gradiyentom temperaturi v dilyanci udarnoyi hvili Shvidkist zvuku v gazi zminyuyetsya zalezhno vid jogo prirodi ta temperaturi a chislo Maha ne vidpovidaye yakijs pevnij shvidkosti vono zalezhit vid miscevih umov OpisChislo M viznachaye stupin stisnennya povitrya i harakter pov yazanih iz cim zmin v obtikanni litaka zustrichnim potokom Oskilki z pidjomom na visotu shvidkist zvuku zmenshuyetsya to polotam z tiyeyu zh shvidkistyu vidnosno zemli na riznih visotah vidpovidayut vidminni chisla M M v a displaystyle M frac v a de v displaystyle v shvidkist tila vidnosno potoku a displaystyle a shvidkist zvuku Procesi dlya yakih chislo Maha bilshe za 1 nazivayut nadzvukovimi Chislo Maha nazvane na chest avstrijskogo fizika Ernsta Maha Chislo Maha vikonuye rol odinici shvidkosti v aerodinamici Na vidminu vid inshih odinic poznachennya M stavitsya pered chislom yake poznachaye shvidkist Tak napriklad M2 oznachaye shvidkist napriklad litaka vdvichi bilshu vid shvidkosti zvuku Oblast obmezhennya zvukovih hvil u seredovishi utvorenih ob yektami v umovah yihnogo vidnosnogo ruhu na nadzvukovih shvidkostyah maye nazvu konus Maha Chislo Maha ye osnovnim pokaznikom ruhu gazu i viznachaye chi bude potik u pevnij tochci dozvukovim M lt 1 zvukovim M 1 abo nadzvukovim M gt 1 Yaksho de nebud u potoku gazu shvidkist v stane rivnoyu miscevij shvidkosti zvuku c p to taka shvidkist gazu v c p nazivayetsya kritichnoyu Vidnoshennya shvidkosti potoku u pevnij tochci do odnakovoyi dlya vsogo potoku zagalom kritichnoyi shvidkosti v c r M r nazivayut shvidkisnim koeficiyentom Zagalni polozhennyaMah zazvichaj zastosovuyetsya dlya predmetiv sho ruhayutsya z visokoyu shvidkistyu v povitri a takozh zaradi doslidzhennya shvidkoplinnih potokiv vseredini sopel difuzoriv abo aerodinamichnih trub Za temperaturi 15 C shvidkist 1 M v atmosferi dorivnyuye 340 3 m s 1225 km god Chislo Maha ne ye staloyu velichinoyu oskilki zalezhit vid temperaturi Cherez ce v stratosferi vono pomitno ne zminyuyetsya z visotoyu navit koli tisk povitrya u comu razi zminyuyetsya Ce chislo shiroko vikoristovuyetsya v aeronavtici dlya porivnyannya povedinki potokiv navkolo litaka za riznih umov Ce mozhlivo cherez te sho povodzhennya obtikannya povitrya navkolo ob yekta podibne doki jogo chislo Maha odnakove Takim chinom litak yakij letit zi shvidkistyu v 1 Mah vidchuvatime odnakovi udarni hvili nezalezhno vid togo perebuvaye vin na rivni morya 340 3 m s 1225 080 km god abo na visoti 11 000 metriv 295 m s 1062 km god navit yaksho u drugomu vipadku jogo shvidkist stanovit 86 7 vid shvidkosti pershogo Klasifikaciya rezhimiv zokrema giperzvukovij rezhim ne ye perebirlivoyu dlya duzhe visokih M tehnichna mezha zalezhit vid formi ruhomogo pristroyu zagalom ce M gt 5 udarni hvili mayut taku velichinu sho povitrya za nimi rozkladayetsya i perestaye buti povitryam iz vlastivostyami prijnyatimi dlya nogo peretvoryuyuchis na disocijovanu sumish gaziv z elektrichno zaryadzhenimi sharami hocha zagalom nejtralnoyu kotra perestaye povoditisya tak samo yak do cogo povitrya Dovedeno sho chislo Maha ye she spivvidnoshennyam sil inerciyi takozh stosuyutsya aerodinamichnih sil i sil pruzhnosti Vidi obtikannya letyuchogo ob yektaVidomo sho za normalnoyi temperaturi ta v povitri shvidkist zvuku stanovit blizko 340 m s abo 1224 km god Zagalom za vinyatkom pereshkodi cej stribok poshiryuyetsya odnakovo v usih napryamkah Otzhe vin opinyayetsya za odnu sekundu rozkidanim na sferi radiusom 340 metriv Oskilki poverhnya kuli proporcijna kvadratu yiyi radiusa intensivnist zburennya duzhe shvidko zmenshuyetsya z vidstannyu ce osnovna prichina oslablennya zvuku nabagato vazhlivisha nizh v yazkist Dozvukovi zburennya Dali letyuchij ob yekt sho rivnomirno ruhayetsya zi shvidkistyu V bude porivnyuvatisya z tochkoyu Naspravdi zh analiz dijsnij na pevnij vidstani vid ob yekta zazvichaj u dekilka desyatkiv raziv bilshij za jogo rozmir Dozvukovij potik Yaksho V lt a tobto Ma lt 1 letyuchij ob yekt maye shvidkist nizhchu za shvidkist zbilshennya sfer zburennya yaki vin stvoryuye kozhnoyi miti Krim togo vin postijno perebuvaye vseredini stvorenih ranishe Kozhen mozhe vidchuti ce yavishe neruhomij sposterigach vidchuvaye duzhe slabkij zvuk pershih duzhe rozshirenih sfer potim guchnist zbilshuyetsya poki letyuchij ob yekt ne nablizitsya i nareshti zmenshuyetsya azh do zgasannya Zvukovi zburennya Do togo zh zmishennya tochki viprominyuvannya kul zburennya viklikaye efekt Doplera Zvukovij potik Yaksho Ma 1 letyuchij ob yekt postijno prilipaye do perednoyi chastini vsih sfer stvorenih ranishe yaki zreshtoyu usi viyavlyayutsya dotichnimi do ploshini perpendikulyarnoyi do ruhu letyuchogo ob yekta Nakladennya bezlichi malih zburen stvoryuye odne velike zburennya yake znachno zbilshuye opir povitrya ce zvukovij bar yer Nadzvukovi zburennya Nadzvukovij potik Koli Ma gt 1 letyuchij ob yekt navpaki zalishaye za soboyu vsi kuli zburennya Proste mirkuvannya pokazuye sho vsi voni dotichni do konusa yakij nazivayetsya konusom Maha Kut cogo konusa mozhna obchisliti prostoyu geometriyeyu Ce suvoro zadano spivvidnoshennyami Renkina Gyugonio Shvidkisnij potik u prohodiKoli potik u rusli staye nadzvukovim vidbuvayetsya odna suttyeva zmina Zberezhennya masovoyi shvidkosti potoku zmushuye ochikuvati sho zmenshennya pererizu kanalu potoku zbilshit shvidkist potoku tobto zvuzhennya kanalu prizvodit do shvidshogo povitryanogo potoku i na dozvukovih shvidkostyah ce spravedlivo Odnak koli potik staye nadzvukovim spivvidnoshennya ploshi potoku ta shvidkosti zminyuyetsya na protilezhne rozshirennya kanalu naspravdi zbilshuye shvidkist Ochevidnim pidsumkom ye te sho dlya rozgonu potoku do nadzvukovoyi shvidkosti potribne zvuzheno rozshirene soplo de zvuzhena dilyanka prishvidshuye potik do zvukovih shvidkostej a rozshirena chastina prodovzhuye rozgin Taki sopla nazivayutsya soplami Lavalya i u nadzvichajnih vipadkah voni zdatni dosyagati giperzvukovoyi shvidkosti 13 Mahiv 15 900 km god za temperaturi 20 C Mahometr litaka abo elektronna sistema polotnoyi informaciyi EFIS mozhe pokazuvati chislo Maha otrimane vid tisku zastoyu trubka Pito i statichnogo tisku Div takozhChislo Koshi Shvidkist zvukuPrimitkiDSTU 3651 2 97 Metrologiya Odinici fizichnih velichin Fizichni stali ta harakteristichni chisla Osnovni polozhennya poznachennya nazvi ta znachennya Rott N 1985 01 Jakob Ackeret and the History of the Mach Number Annual Review of Fluid Mechanics T 17 1 s 1 10 doi 10 1146 annurev fl 17 010185 000245 ISSN 0066 4189 Procitovano 18 zhovtnya 2022 DzherelaGoldstejn M E Aeroakustika M Mashinostroenie 1981 294 s PosilannyaChislo Maha Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi