А́нна Мойсе́ївна Макаре́вич (уроджена Розенштейн, псевдонім — Кулішова; 9 січня 1854 (28 грудня 1853), Сімферополь — 29 грудня 1925, Мілан) — народниця, соціалістка, політична діячка, феміністка.
Макаревич Анна Мойсеївна | |
---|---|
Ім'я при народженні | італ. Anja Moiseevna Rosenštein |
Псевдо | Anna Kuliscioff[1] |
Народилася | 28 грудня 1853 (9 січня 1854)[2] Сімферополь, Російська імперія |
Померла | 27 грудня 1925[2] (71 рік) Мілан, Королівство Італія[1] |
Поховання | Монументальне кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР Королівство Італія |
Діяльність | лікарка, журналістка, політична діячка, редакторка |
Alma mater | Падуанський університет і Цюрихський університет |
Знання мов | італійська[2] |
Членство | Південні Бунтарі і d |
Партія | Італійська соціалістична партія і d |
|
Життєпис
Народилась в Сімферополі у купецькій сім'ї.
Закінчила Сімферопольську губернську гімназію (навчалася разом з Андрієм Желябовим), потім вступила до Цюрихського політехнікуму; 1873 року через зв'язки зі членами гуртка братів Жебуньових повернулась зі Швейцарії до Одеси, з групою П. Макаревича 1875 року увійшла до складу гуртка «чайковців»; була обвинувачена в пропаганді серед робітників, але уникла арешту і тому не притягувалася по «процесу 193-х», де проходив і судився її перший чоловік П. Макаревич.
1877 року як народниця діяла в групі «південних бунтарів» Володимира Дебагорія-Мокрієвича в Києві й області, серед них були: Віра Засулич, Я. Стефанович, М. Фроленко та інші. Після арештів частини товаришів по Чигиринській справі виїхала до Парижа, де жила під псевдонімом Кулішова; у травні 1877 року арештовувалася в Парижі та Флоренції за участь в організації секції Інтернаціоналу, була вислана зі Франції.
Залучалася до діяльності емігрантських соціалістичних груп, зокрема, коли жила у Швейцарії під прізвищем другого чоловіка, соціаліста А. Коста; 1877 року в Женеві підписалася під статутом «Товариства допомоги політичним вигнанцям із Росії» поряд з підписами Михайла Драгоманова, П. Аксельрода, князя Петра Кропоткіна та інших. З 1885 року жила в Італії, 1890–91 років разом з чоловіком Філіппо Тураті заснувала журнал «Critica sociale», з 1892 року брала участь у заснуванні Партії італійських трудящих.
Померла в Мілані.
Зовнішність
Народник Микола Бух, у своїх мемуарах, згадував епізод, коли він з іншими членами гуртка був на танцях і деякі сторонні присутні подумали, що «гарненька Макаревич, яка виблискувала своїми чарівними оченятами», це переодягнений хлопчик.
Примітки
- WeChangEd
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Бух, 1928, с. 120.
Джерела
- Бух Н. К. Воспоминания : ( )[рос.]. — Москва : Издательство Общества бывших политкаторжан и ссыльнопоселенцев, 1928. — 200 с.
- Глизь І. І. Макаревич Анна Мойсеївна [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .
Література
- «Каторга и ссылка» (М.), 1924, № 1, 4 (11); 1925, № 1 (14)
- Schiavi A. Anna Kuliscioff. Roma, 1955
- Афанасьев о революционной деятельности Анны Кулешовой в 1873—1892 гг. В кн.: Россия и Италия. М., 1968
- Павлюченко Э. А. Женщины в русском освободительном движении. М., 1988.
- Анатолій Дубовик. Ганна Макаревич (Кулішова): незвичайне життя європейської соціалістки // Спільне, 08.03.2024
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A nna Mojse yivna Makare vich urodzhena Rozenshtejn psevdonim Kulishova 9 sichnya 1854 28 grudnya 1853 18531228 Simferopol 29 grudnya 1925 Milan narodnicya socialistka politichna diyachka feministka Makarevich Anna MojseyivnaIm ya pri narodzhenniital Anja Moiseevna RosensteinPsevdoAnna Kuliscioff 1 Narodilasya28 grudnya 1853 9 sichnya 1854 2 Simferopol Rosijska imperiyaPomerla27 grudnya 1925 1925 12 27 2 71 rik Milan Korolivstvo Italiya 1 PohovannyaMonumentalne kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSR Korolivstvo ItaliyaDiyalnistlikarka zhurnalistka politichna diyachka redaktorkaAlma materPaduanskij universitet i Cyurihskij universitetZnannya movitalijska 2 ChlenstvoPivdenni Buntari i dPartiyaItalijska socialistichna partiya i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilas v Simferopoli u kupeckij sim yi Zakinchila Simferopolsku gubernsku gimnaziyu navchalasya razom z Andriyem Zhelyabovim potim vstupila do Cyurihskogo politehnikumu 1873 roku cherez zv yazki zi chlenami gurtka brativ Zhebunovih povernulas zi Shvejcariyi do Odesi z grupoyu P Makarevicha 1875 roku uvijshla do skladu gurtka chajkovciv bula obvinuvachena v propagandi sered robitnikiv ale unikla areshtu i tomu ne prityaguvalasya po procesu 193 h de prohodiv i sudivsya yiyi pershij cholovik P Makarevich 1877 roku yak narodnicya diyala v grupi pivdennih buntariv Volodimira Debagoriya Mokriyevicha v Kiyevi j oblasti sered nih buli Vira Zasulich Ya Stefanovich M Frolenko ta inshi Pislya areshtiv chastini tovarishiv po Chigirinskij spravi viyihala do Parizha de zhila pid psevdonimom Kulishova u travni 1877 roku areshtovuvalasya v Parizhi ta Florenciyi za uchast v organizaciyi sekciyi Internacionalu bula vislana zi Franciyi Zaluchalasya do diyalnosti emigrantskih socialistichnih grup zokrema koli zhila u Shvejcariyi pid prizvishem drugogo cholovika socialista A Kosta 1877 roku v Zhenevi pidpisalasya pid statutom Tovaristva dopomogi politichnim vignancyam iz Rosiyi poryad z pidpisami Mihajla Dragomanova P Akselroda knyazya Petra Kropotkina ta inshih Z 1885 roku zhila v Italiyi 1890 91 rokiv razom z cholovikom Filippo Turati zasnuvala zhurnal Critica sociale z 1892 roku brala uchast u zasnuvanni Partiyi italijskih trudyashih Pomerla v Milani ZovnishnistNarodnik Mikola Buh u svoyih memuarah zgaduvav epizod koli vin z inshimi chlenami gurtka buv na tancyah i deyaki storonni prisutni podumali sho garnenka Makarevich yaka vibliskuvala svoyimi charivnimi ochenyatami ce pereodyagnenij hlopchik PrimitkiWeChangEd d Track Q86999151 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Buh 1928 s 120 DzherelaBuh N K Vospominaniya ros Moskva Izdatelstvo Obshestva byvshih politkatorzhan i ssylnoposelencev 1928 200 s Gliz I I Makarevich Anna Mojseyivna 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Katorga i ssylka M 1924 1 4 11 1925 1 14 Schiavi A Anna Kuliscioff Roma 1955 Afanasev o revolyucionnoj deyatelnosti Anny Kuleshovoj v 1873 1892 gg V kn Rossiya i Italiya M 1968 Pavlyuchenko E A Zhenshiny v russkom osvoboditelnom dvizhenii M 1988 Anatolij Dubovik Ganna Makarevich Kulishova nezvichajne zhittya yevropejskoyi socialistki Spilne 08 03 2024