Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Засулич Віра Іванівна парт літературні псевдоніми та криптоніми Велика Велика Дмитрівна Віра Іванівна Іванов В Карелін Н

Віра Засулич

Віра Засулич

Засулич Віра Іванівна (парт., літературні псевдоніми та криптоніми — Велика, Велика Дмитрівна, Віра Іванівна, Іванов В., Карелін Н., Старша сестра, Тітка, В. І. та ін.; 08.08 (27.09) 1849, с. Михайлівка — 8 травня 1919, м. Петроград) — діячка народницького, а потім соціал-демократичного руху, згодом — меншовизму.

Віра Засулич
image
ПсевдоА. Булыгина[1]
Народилася27 липня 1849(1849-07-27)[3], 8 серпня 1849(1849-08-08)[6][1] або 27 липня (8 серпня) 1849[1]
d, Гжатський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Померла8 травня 1919(1919-05-08)[2][3][…] (69 років) або 1919[5]
Петроград, Російська СФРР[2]
ПохованняЛітераторські мостки
Країнаimage Російська імперія
image РСФРР
Діяльністьписьменниця, журналістка, політична діячка, редакторка, публіцистка, літературний критик, революціонерка
Галузьреволюціонер, d[7] і Меншовики[7]
Знання мовросійська[3]
ЧленствоПівденні Бунтарі
ПартіяРосійська соціал-демократична робітнича партія

Життєпис

Народилася в с. Михайлівка Смоленської губернії в родині спадкового дворянина. 1868, після закінчення в Москві німецького пансіонату, отримала звання вчительки, переїхала до Санкт-Петербурга й увійшла до терористичного гуртка Сергія Нечаєва.

image
Віра Засуліч до 1907 року

По розгромі «нечаєвщини» 1869 заарештована і після нетривалого ув'язнення перебувала під наглядом поліції в різних містах Росії. В грудні 1873 приїхала до Харкова, 1875 — до Києва, де увійшла до народницького гуртка «південних бунтарів», члени якого дотримувалися терористичних поглядів. 24 січня 1878 здійснила замах на петербурзького градоначальника Ф. Трепова за незаконне покарання заарештованого революціонера Л. Ємельчанова (Богомолова), поранивши Трепова з револьвера. Після замаху Засулич організація «Земля і воля» випустила першу прокламацію, в якій пояснювала народу причини таких дій революціонерів. Суд присяжних 31 березня, завдяки щасливому для терористки складу суду, несподівано виправдав Засулич і вона виїхала до Швейцарії.

Існує непідтверджена версія, нібито Засулич виконувала завдання британських спецслужб стимулювати масові антидержавні терористичні акти в Росії. 1879 вернулася в Росію й, порвавши з тероризмом, стала членом організації «Чорний переділ». На початку 1880-х рр. відійшла від народництва і знову емігрувала за кордон. 1883 брала участь у створенні групи «Визволення праці». Займалася перекладом праць Карла Маркса й Фрідріха Енгельса, написала книгу про Вольтера і французького філософа-просвітителя Жана-Жака Руссо.

Наприкінці 1900 Засулич увійшла до складу редакції газети «Искра» і працювала разом із Володимиром Леніним. Брала участь у роботі конгресів Другого інтернаціоналу. Після II з'їзду Російської соціал-демократичної робітничої партії (1903) перейшла на позиції меншовиків.

Боротьба з більшовизмом

1905 повернулася до Російської імперії й увесь час була в опозиції до більшовиків.

Жовтневий переворот у Петрограді 1917 зустріла вороже. Так звану «Жовтневу революцію» Засулич вважала контрреволюційним переворотом, який перервав нормальний політичний розвиток буржуазно-демократичної революції, і розцінювала створену більшовиками систему радянської влади дзеркальним відображенням царського режиму. Вона стверджувала, що нова панівна меншість просто «підім'яла більшість, яка вимирала від голоду і вироджувалася із заткнутим ротом». Стверджуючи, що більшовики «винищують капітали, знищують велику промисловість», зважувалася іноді на публічні виступи (зокрема у клубі «Робочий прапор» 1 квітня 1918). Ленін, критикуючи її виступи, проте визнавав, що Засуліч є «видатним революціонером».

«Тяжко жити, не варто жити», — скаржилася вона соратникові по народницькому гуртку Л. Г. Дейчу.

Тяжко захворівши, Засулич до останньої години писала спогади, опубліковані посмертно. Померла у Петрограді.

Примітки

  1. Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
    d:Track:Q124670547d:Track:Q108611244
  2. Засулич Вера Ивановна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  5. https://www.biografiasyvidas.com/biografia/z/zassulich.htm
  6. WeChangEd
    d:Track:Q86999151
  7. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  8. Баскаков В. Русские писатели, 1800—1917: Г—К. — Большая Pоссийская энциклопедия, 1992. — С. 331.

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zasulich Vira Ivanivna part literaturni psevdonimi ta kriptonimi Velika Velika Dmitrivna Vira Ivanivna Ivanov V Karelin N Starsha sestra Titka V I ta in 08 08 27 09 1849 s Mihajlivka 8 travnya 1919 m Petrograd diyachka narodnickogo a potim social demokratichnogo ruhu zgodom menshovizmu Vira ZasulichPsevdoA Bulygina 1 Narodilasya27 lipnya 1849 1849 07 27 3 8 serpnya 1849 1849 08 08 6 1 abo 27 lipnya 8 serpnya 1849 1 d Gzhatskij povit Smolenska guberniya Rosijska imperiyaPomerla8 travnya 1919 1919 05 08 2 3 69 rokiv abo 1919 5 Petrograd Rosijska SFRR 2 PohovannyaLiteratorski mostkiKrayina Rosijska imperiya RSFRRDiyalnistpismennicya zhurnalistka politichna diyachka redaktorka publicistka literaturnij kritik revolyucionerkaGaluzrevolyucioner d 7 i Menshoviki 7 Znannya movrosijska 3 ChlenstvoPivdenni BuntariPartiyaRosijska social demokratichna robitnicha partiyaRoboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya v s Mihajlivka Smolenskoyi guberniyi v rodini spadkovogo dvoryanina 1868 pislya zakinchennya v Moskvi nimeckogo pansionatu otrimala zvannya vchitelki pereyihala do Sankt Peterburga j uvijshla do teroristichnogo gurtka Sergiya Nechayeva Vira Zasulich do 1907 roku Po rozgromi nechayevshini 1869 zaareshtovana i pislya netrivalogo uv yaznennya perebuvala pid naglyadom policiyi v riznih mistah Rosiyi V grudni 1873 priyihala do Harkova 1875 do Kiyeva de uvijshla do narodnickogo gurtka pivdennih buntariv chleni yakogo dotrimuvalisya teroristichnih poglyadiv 24 sichnya 1878 zdijsnila zamah na peterburzkogo gradonachalnika F Trepova za nezakonne pokarannya zaareshtovanogo revolyucionera L Yemelchanova Bogomolova poranivshi Trepova z revolvera Pislya zamahu Zasulich organizaciya Zemlya i volya vipustila pershu proklamaciyu v yakij poyasnyuvala narodu prichini takih dij revolyucioneriv Sud prisyazhnih 31 bereznya zavdyaki shaslivomu dlya teroristki skladu sudu nespodivano vipravdav Zasulich i vona viyihala do Shvejcariyi Isnuye nepidtverdzhena versiya nibito Zasulich vikonuvala zavdannya britanskih specsluzhb stimulyuvati masovi antiderzhavni teroristichni akti v Rosiyi 1879 vernulasya v Rosiyu j porvavshi z terorizmom stala chlenom organizaciyi Chornij peredil Na pochatku 1880 h rr vidijshla vid narodnictva i znovu emigruvala za kordon 1883 brala uchast u stvorenni grupi Vizvolennya praci Zajmalasya perekladom prac Karla Marksa j Fridriha Engelsa napisala knigu pro Voltera i francuzkogo filosofa prosvititelya Zhana Zhaka Russo Naprikinci 1900 Zasulich uvijshla do skladu redakciyi gazeti Iskra i pracyuvala razom iz Volodimirom Leninim Brala uchast u roboti kongresiv Drugogo internacionalu Pislya II z yizdu Rosijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi 1903 perejshla na poziciyi menshovikiv Borotba z bilshovizmom 1905 povernulasya do Rosijskoyi imperiyi j uves chas bula v opoziciyi do bilshovikiv Zhovtnevij perevorot u Petrogradi 1917 zustrila vorozhe Tak zvanu Zhovtnevu revolyuciyu Zasulich vvazhala kontrrevolyucijnim perevorotom yakij perervav normalnij politichnij rozvitok burzhuazno demokratichnoyi revolyuciyi i rozcinyuvala stvorenu bilshovikami sistemu radyanskoyi vladi dzerkalnim vidobrazhennyam carskogo rezhimu Vona stverdzhuvala sho nova panivna menshist prosto pidim yala bilshist yaka vimirala vid golodu i virodzhuvalasya iz zatknutim rotom Stverdzhuyuchi sho bilshoviki vinishuyut kapitali znishuyut veliku promislovist zvazhuvalasya inodi na publichni vistupi zokrema u klubi Robochij prapor 1 kvitnya 1918 Lenin kritikuyuchi yiyi vistupi prote viznavav sho Zasulich ye vidatnim revolyucionerom Tyazhko zhiti ne varto zhiti skarzhilasya vona soratnikovi po narodnickomu gurtku L G Dejchu Tyazhko zahvorivshi Zasulich do ostannoyi godini pisala spogadi opublikovani posmertno Pomerla u Petrogradi PrimitkiLiteratory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Zasulich Vera Ivanovna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 https www biografiasyvidas com biografia z zassulich htm WeChangEd d Track Q86999151 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Baskakov V Russkie pisateli 1800 1917 G K Bolshaya Possijskaya enciklopediya 1992 S 331 Dzherela ta literaturaVolkovinskij V M Zasulich Vira Ivanivna 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1

Дата публікації:
Топ