Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еса́яс (Ге́нрік Вільге́льм) Те́ґнер-молодший (швед. Esaias (Henrik Wilhelm) Tegnér den yngre, * 13 січня 1843, Челльстурп, лен Мальмегус, комуна Треллеборг, Швеція — † 21 листопада 1928, Лунд) — шведський мовознавець, член Шведської академії (крісло № 9), професор Лундського університету, член , головний редактор .
| Есаяс Теґнер-молодший | |
|---|---|
| швед. Esaias Tegnér den yngre | |
 | |
| Народився | 13 січня 1843 Челльстурп, лен Мальмегус, комуна Треллеборг, Швеція |
| Помер | 21 листопада 1928 (85 років) Лунд |
| Поховання | d[2] |
| Місце проживання | Лунд |
| Країна |  Швеція |
| Національність | швед |
| Діяльність | перекладач Біблії |
| Alma mater | Лундський університет |
| Галузь | східні мови, індоєвропейські мови, скандинавські мови, загальне мовознавство |
| Заклад | Лундський університет |
| Посада | d |
| Науковий керівник | , |
| Членство | Шведська академія Шведська королівська академія наук Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей d |
| Відомий завдяки: | закон про палатальні звуки |
| Батько | d[3] |
| Мати | d[3] |
| Брати, сестри | d d d |
| У шлюбі з | d |
 Есаяс Теґнер-молодший у Вікісховищі | |
Внук шведського поета Есаяса Теґнера, шурин шведської композиторки Аліси Теґнер.
Біографічні дані
Есаяс Теґгнер народився в сім'ї священика Крістофера Теґнера і Емми Софії (в дівоцтві Кінберг). У 1859 році вступив до Лундського університету, 1865 року став доктором філософії й доцентом цього навчального закладу. Спеціалізувався у семітських мовах. У 1872-му став ад'юнктом у галузі порівняльного мовознавства. Читав лекції із загального мовознавства у Стокгольмському університеті у 1873 році. 1876 року став членом Упсальського наукового товариства.
У 1879-му Теґнер одружився з Мертою Марією Катаріною Еренбург, що народилася 1859 року в Лінде (лен Ґотланд. 1879 року став членом Шведської королівської академії історії літератури і старожитностей, а в 1882-му — . 1894 року став доктором теології. У 1896 році Теґнера прийняли до Шведської королівської академії наук.
Теґнера поховали на у Лунді.
Індоєвропеїстика
Теґнер написав тільки одну, зате дуже вагому статтю про історію індоєвропейських мов — «Палатальні звуки арійських мов» / De ariske språkens palataler, в якій запропонував рішення однієї з трьох найважливіших проблем, що постали у 1860–1880 роках і стосувалися , й закону про палатальні звуки. Автором останнього з них, який описує звукозміну в індо-іранських мовах, став Теґнер разом з кількома іншими науковцями. Це відкриття мало далекосяжні наслідки для опису праіндоєвропейської фонетичної системи.
Мовна реформа
У другій половині дев'ятнадцятого століття у Швеції тривала дискусія між консервативними членами Шведської академії і прихильниками нового правопису на чолі з . Есаяс Теґнер стояв на поміркованих позиціях.
Ця дискусія почалася 1874 року, після виходу першого видання , в якому використано стару, леопольдівську орфографію 1801 року й не враховано пропозицій про нову, які у 1869 році висунули скандинавісти з Норвегії, Данії та Швеції. Пропозиції сформульовано в п'ятнадцяти пунктах маніфесту «Про шведський правопис» (1870–1871).
Теґнер залучився до наукової суперечки в 1886 році, опублікувавши статтю. У ній він як альтернативу фонетичній , яку обстоювали адепти реформи, подав морфематичний (або ж фонематичний) принцип. Це був плідний компроміс, і на шостому виданні Словника Шведської академії 1889 року позначився вплив Теґнера.
Граматичний рід
Есаяс Теґнер виступав проти спроб зберегти систему трьох родів у шведській мові.
Мова Біблії
У 1884–1917 роках Теґнер був член , яку 1773 року заснував Ґустав III. Учений відповідав за мову перекладу Святого Письма.
Прізвища
У статті «Про шведські прізвища» / Om Sveriges familjenamn (1882) Теґнер розглянув складові цих прізвищ. Він констатував, що в результаті розвитку власних імен зникли деякі закінчення, хоча вони поширені в топоніміці. Немає прізвищ, що закінчуються на -hed, -lid, -myr, -näs, -rud, -ryd, -säter, -vad, -åker, -ås та -äng. Цю заувагу врахував у 1939 році професор у Словнику шведських імен і прізвищ. Видання цієї книжки підтримав уряд Швеції, маючи на меті допомогти формувати нові прізвища й імена. У ХХ столітті закінчення, на які вказав Теґнер, фігурували як формотвірні елементи в багатьох новостворених шведських прізвищах.
Бібліографія
- «De nunnatione Arabica». (Gradualavhandling). Lund. 1865. Libris 2602077
- «De vocis primae radicalis et earumque declinatione quaestiones semiticae comparativae». I (ur Lunds universitets årsskrift 1869)
- «Om språk och nationalitet» (ur Svensk tidskrift 1874)
- «Ninives och Babylons kilskrifter» (ur Vår tids forskning1875)
- «De ariske språkens palataler» (ur Lunds universitets årsskrift, fjortonde bandet 1878)
- «Språkets makt öfver tanken» (ur Vår tids forskning 1880)
- Hemmets ord (ur Tidskrift för hemmet 1880–1881)
- «Om elliptiska ord» (1881)
- «Om Sveriges familjenamn» (ur Nordisk tidskrift 1882)[13]
- «Om poesiens språk» (inträdestal i Svenska Akademien 1882 — eftersom hans företrädare, Henning Hamilton, avgått ur Akademien under nesliga former höll Tegnér inte, som brukligt, ett inträdestal om sin föregångare…)
- «Nordiska författares arbeten om och på afrikanska språk» (ur Ny svensk tidskrift 1884)
- «Norrmän eller danskar i Normandie? Några anmärkningar om normandiska ortnamn» (ur Nordisk tidskrift 1884)
- «Ytterliqare om de nordiska ortnamnen i Normandie» (ur Nordisk tidskrift 1884)
- «Antikritiska anmärkningar om svensk rättstavning» (Nystavaren 1886)
- «Natur och onatur i fråga om svensk rättstavning» (1886)
- «Den nya öfvers. af Psaltaren. Några mot-anmärkningar» (1888)
- «Tal på Svenska akademiens högtidsdag den 20 december 1891» (1891)
- «Om genus i svenskan» (Svenska Akademiens handlingar 1892)
- «Skoltal» (1897)
- «Studier tillegnade Esaias Tegnér.» Den 13 januari 1918 (1918)
- «Bland Lunds minnesvårdar». Stockholm. 1921. Libris 1483063
- «Ur språkens värld» (3 vol.). Stockholm: Bonniers. 1922–1930. Libris 40836
- «Strödda uppsatser» (postumt utgivna av Emil Olson). Lund: Gleerup. 1930. Libris 404391
Джерела
- Bergman, Gösta (1970). «Kortfattad svensk språkhistoria». Stockholm: Norstedts Akademiska Förlag. Libris 7632725.
- Clackson, James (2007) (engl.). «Indo-European Linguistics: An Introduction. Cambridge Textbooks in Linguistics». Cambridge, UK: Cambridge University Press. Libris 10604035.
- Collinge, Neville Edgar (1985) (engl.). «The laws of Indo-European. Current Issues in Linguistic Theory». 35. Amsterdam: J. Benjamins. Libris 7387638.
- Gellerstam, Martin (2009). «Om lånordens anpassning till svenskan». i Gellerstam, Martin. «SAOL och tidens flykt: några nedslag i ordlistans historia». Stockholm: Norstedt. sid. 105-18. Libris 11378572.
- Hofberg, Herman (1906). «Tegnér, 2». Esaias Henrik Vilhelm i Herman Hofberg, «Svenskt biografiskt handlexikon» (andra upplagan, 1906)
- Hovdhaugen, Even, red (2000) (engl.). «The History of Linguistics in the Nordic Countries». Helsinki: Societas scientiarum Fennica. Libris 7909784.
- Lehmann, Winfred P. (1952). . Austin: University of Texas Press.
- Malmgren, Sven-Göran (2009). «Tre viktiga språkförändringar speglade i SAOL». i Gellerstam, Martin. «SAOL och tidens flykt: några nedslag i ordlistans historia». Stockholm: Norstedt. sid. 119-38. Libris 11378572.
- Pettersson, Gertrud (2005). «Svenska språket under sjuhundra år: en historia om svenskan och dess utforskande». Lund: Studentlitteratur. Libris 9929819.
- Ralph, Bo (2009). «När ordboken blev en ordlista». i Gellerstam, Martin. «SAOL och tidens flykt: några nedslag i ordlistans historia». Stockholm: Norstedt. sid. 31-52. Libris 11378572.
- Rudberg, Erik och Hellblom, Edvin (red.) (1929). Esaias Tegnér i «Svenska Dagbladets Årsbok» [ 18 травня 2014 у Wayback Machine.];— sjätte årgången, händelserna 1928 (1929). Stockholm: Åhlén & Åkerlunds.
Нагороди і відзнаки
- Членство у Шведській академії (крісло № 9), 1879
- Членство у Шведській королівській академії наук (№ 677), 1896
- Членство у Шведській королівській академії історії літератури і старожитностей, 1879
Примітки
- Hovdhaugen, 2000, 4.3
- https://www.svenskagravar.se/search?query=Esaias+Tegn%C3%A9r+1843&parishId=&cemeteryId=&graveNumber=&birthDate=&deathDate=&burialDate= — Svenskagravar.se.
- Källstorps kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/LLA/13231/C I/4 (1825-1865), bildid: C0066711_00071
- Sveriges befolkning 1900, (CD-ROM version 1.02) Sveriges Släktforskarförbund, 2006
- Collinge 1985, s. 138
- Lehmann 1952, 1.1
- Clackson 2007, s. 32
- Collinge 1985, s. 135
- Gellerstam 2009, s. 111
- Ralph 2009, s. 50
- Pettersson 2005, s. 165
- Pettersson 2005, s. 166
- Malmgren 2009, s. 125
- Bergman 1970, s. 198
- Bergman 1970, s. 218
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tegner Shodo inshih lyudej z imenem Esayas Tegner div Esayas Tegner Esa yas Ge nrik Vilge lm Te gner molodshij shved Esaias Henrik Wilhelm Tegner den yngre 13 sichnya 1843 18430113 Chellsturp len Malmegus komuna Trelleborg Shveciya 21 listopada 1928 Lund shvedskij movoznavec chlen Shvedskoyi akademiyi krislo 9 profesor Lundskogo universitetu chlen golovnij redaktor Esayas Tegner molodshijshved Esaias Tegner den yngreNarodivsya13 sichnya 1843 1843 01 13 Chellsturp len Malmegus komuna Trelleborg ShveciyaPomer21 listopada 1928 1928 11 21 85 rokiv LundPohovannyad 2 Misce prozhivannyaLundKrayina ShveciyaNacionalnistshvedDiyalnistperekladach BibliyiAlma materLundskij universitetGaluzshidni movi indoyevropejski movi skandinavski movi zagalne movoznavstvoZakladLundskij universitetPosadadNaukovij kerivnik ChlenstvoShvedska akademiya Shvedska korolivska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej dVidomij zavdyaki zakon pro palatalni zvukiBatkod 3 Matid 3 Brati sestrid d dU shlyubi zd Esayas Tegner molodshij u Vikishovishi Mogila Esayasa Tegnera molodshogo na Shidnomu cvintari v Lundi Vnuk shvedskogo poeta Esayasa Tegnera shurin shvedskoyi kompozitorki Alisi Tegner Biografichni daniEsayas Teggner narodivsya v sim yi svyashenika Kristofera Tegnera i Emmi Sofiyi v divoctvi Kinberg U 1859 roci vstupiv do Lundskogo universitetu 1865 roku stav doktorom filosofiyi j docentom cogo navchalnogo zakladu Specializuvavsya u semitskih movah U 1872 mu stav ad yunktom u galuzi porivnyalnogo movoznavstva Chitav lekciyi iz zagalnogo movoznavstva u Stokgolmskomu universiteti u 1873 roci 1876 roku stav chlenom Upsalskogo naukovogo tovaristva U 1879 mu Tegner odruzhivsya z Mertoyu Mariyeyu Katarinoyu Erenburg sho narodilasya 1859 roku v Linde len Gotland 1879 roku stav chlenom Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi istoriyi literaturi i starozhitnostej a v 1882 mu 1894 roku stav doktorom teologiyi U 1896 roci Tegnera prijnyali do Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk Tegnera pohovali na u Lundi IndoyevropeyistikaTegner napisav tilki odnu zate duzhe vagomu stattyu pro istoriyu indoyevropejskih mov Palatalni zvuki arijskih mov De ariske sprakens palataler v yakij zaproponuvav rishennya odniyeyi z troh najvazhlivishih problem sho postali u 1860 1880 rokah i stosuvalisya j zakonu pro palatalni zvuki Avtorom ostannogo z nih yakij opisuye zvukozminu v indo iranskih movah stav Tegner razom z kilkoma inshimi naukovcyami Ce vidkrittya malo dalekosyazhni naslidki dlya opisu praindoyevropejskoyi fonetichnoyi sistemi Movna reformaU drugij polovini dev yatnadcyatogo stolittya u Shveciyi trivala diskusiya mizh konservativnimi chlenami Shvedskoyi akademiyi i prihilnikami novogo pravopisu na choli z Esayas Tegner stoyav na pomirkovanih poziciyah Cya diskusiya pochalasya 1874 roku pislya vihodu pershogo vidannya v yakomu vikoristano staru leopoldivsku orfografiyu 1801 roku j ne vrahovano propozicij pro novu yaki u 1869 roci visunuli skandinavisti z Norvegiyi Daniyi ta Shveciyi Propoziciyi sformulovano v p yatnadcyati punktah manifestu Pro shvedskij pravopis 1870 1871 Tegner zaluchivsya do naukovoyi superechki v 1886 roci opublikuvavshi stattyu U nij vin yak alternativu fonetichnij yaku obstoyuvali adepti reformi podav morfematichnij abo zh fonematichnij princip Ce buv plidnij kompromis i na shostomu vidanni Slovnika Shvedskoyi akademiyi 1889 roku poznachivsya vpliv Tegnera Gramatichnij ridEsayas Tegner vistupav proti sprob zberegti sistemu troh rodiv u shvedskij movi Mova BibliyiU 1884 1917 rokah Tegner buv chlen yaku 1773 roku zasnuvav Gustav III Uchenij vidpovidav za movu perekladu Svyatogo Pisma PrizvishaU statti Pro shvedski prizvisha Om Sveriges familjenamn 1882 Tegner rozglyanuv skladovi cih prizvish Vin konstatuvav sho v rezultati rozvitku vlasnih imen znikli deyaki zakinchennya hocha voni poshireni v toponimici Nemaye prizvish sho zakinchuyutsya na hed lid myr nas rud ryd sater vad aker as ta ang Cyu zauvagu vrahuvav u 1939 roci profesor u Slovniku shvedskih imen i prizvish Vidannya ciyeyi knizhki pidtrimav uryad Shveciyi mayuchi na meti dopomogti formuvati novi prizvisha j imena U HH stolitti zakinchennya na yaki vkazav Tegner figuruvali yak formotvirni elementi v bagatoh novostvorenih shvedskih prizvishah BibliografiyaEkslibris Esayasa Tegnera Cilkom imovirno sho nalezhav jogo didovi j pradidovi z batkivskoyi liniyi De nunnatione Arabica Gradualavhandling Lund 1865 Libris 2602077 De vocis primae radicalis et earumque declinatione quaestiones semiticae comparativae I ur Lunds universitets arsskrift 1869 Om sprak och nationalitet ur Svensk tidskrift 1874 Ninives och Babylons kilskrifter ur Var tids forskning1875 De ariske sprakens palataler ur Lunds universitets arsskrift fjortonde bandet 1878 Sprakets makt ofver tanken ur Var tids forskning 1880 Hemmets ord ur Tidskrift for hemmet 1880 1881 Om elliptiska ord 1881 Om Sveriges familjenamn ur Nordisk tidskrift 1882 13 Om poesiens sprak intradestal i Svenska Akademien 1882 eftersom hans foretradare Henning Hamilton avgatt ur Akademien under nesliga former holl Tegner inte som brukligt ett intradestal om sin foregangare Nordiska forfattares arbeten om och pa afrikanska sprak ur Ny svensk tidskrift 1884 Norrman eller danskar i Normandie Nagra anmarkningar om normandiska ortnamn ur Nordisk tidskrift 1884 Ytterliqare om de nordiska ortnamnen i Normandie ur Nordisk tidskrift 1884 Antikritiska anmarkningar om svensk rattstavning Nystavaren 1886 Natur och onatur i fraga om svensk rattstavning 1886 Den nya ofvers af Psaltaren Nagra mot anmarkningar 1888 Tal pa Svenska akademiens hogtidsdag den 20 december 1891 1891 Om genus i svenskan Svenska Akademiens handlingar 1892 Skoltal 1897 Studier tillegnade Esaias Tegner Den 13 januari 1918 1918 Bland Lunds minnesvardar Stockholm 1921 Libris 1483063 Ur sprakens varld 3 vol Stockholm Bonniers 1922 1930 Libris 40836 Strodda uppsatser postumt utgivna av Emil Olson Lund Gleerup 1930 Libris 404391DzherelaBergman Gosta 1970 Kortfattad svensk sprakhistoria Stockholm Norstedts Akademiska Forlag Libris 7632725 ISBN 978 91 7297 514 9 Clackson James 2007 engl Indo European Linguistics An Introduction Cambridge Textbooks in Linguistics Cambridge UK Cambridge University Press Libris 10604035 ISBN 978 0 521 65313 8 Collinge Neville Edgar 1985 engl The laws of Indo European Current Issues in Linguistic Theory 35 Amsterdam J Benjamins Libris 7387638 ISBN 90 272 3530 9 Gellerstam Martin 2009 Om lanordens anpassning till svenskan i Gellerstam Martin SAOL och tidens flykt nagra nedslag i ordlistans historia Stockholm Norstedt sid 105 18 Libris 11378572 ISBN 978 91 1 302270 3 Hofberg Herman 1906 Tegner 2 Esaias Henrik Vilhelm i Herman Hofberg Svenskt biografiskt handlexikon andra upplagan 1906 Hovdhaugen Even red 2000 engl The History of Linguistics in the Nordic Countries Helsinki Societas scientiarum Fennica Libris 7909784 ISBN 951 653 305 1 Lehmann Winfred P 1952 Austin University of Texas Press ISBN 0 292 73341 0 Malmgren Sven Goran 2009 Tre viktiga sprakforandringar speglade i SAOL i Gellerstam Martin SAOL och tidens flykt nagra nedslag i ordlistans historia Stockholm Norstedt sid 119 38 Libris 11378572 ISBN 978 91 1 302270 3 Pettersson Gertrud 2005 Svenska spraket under sjuhundra ar en historia om svenskan och dess utforskande Lund Studentlitteratur Libris 9929819 ISBN 91 44 03911 5 Ralph Bo 2009 Nar ordboken blev en ordlista i Gellerstam Martin SAOL och tidens flykt nagra nedslag i ordlistans historia Stockholm Norstedt sid 31 52 Libris 11378572 ISBN 978 91 1 302270 3 Rudberg Erik och Hellblom Edvin red 1929 Esaias Tegner i Svenska Dagbladets Arsbok 18 travnya 2014 u Wayback Machine sjatte argangen handelserna 1928 1929 Stockholm Ahlen amp Akerlunds Nagorodi i vidznakiChlenstvo u Shvedskij akademiyi krislo 9 1879 Chlenstvo u Shvedskij korolivskij akademiyi nauk 677 1896 Chlenstvo u Shvedskij korolivskij akademiyi istoriyi literaturi i starozhitnostej 1879 Poperednik Shvedska akademiya Krislo 9 1882 1928 Nastupnik PrimitkiHovdhaugen 2000 4 3 https www svenskagravar se search query Esaias Tegn C3 A9r 1843 amp parishId amp cemeteryId amp graveNumber amp birthDate amp deathDate amp burialDate Svenskagravar se d Track Q26699962 Kallstorps kyrkoarkiv Fodelse och dopbocker SE LLA 13231 C I 4 1825 1865 bildid C0066711 00071 d Track Q10501038d Track Q64166606 Sveriges befolkning 1900 CD ROM version 1 02 Sveriges Slaktforskarforbund 2006 Collinge 1985 s 138 Lehmann 1952 1 1 Clackson 2007 s 32 Collinge 1985 s 135 Gellerstam 2009 s 111 Ralph 2009 s 50 Pettersson 2005 s 165 Pettersson 2005 s 166 Malmgren 2009 s 125 Bergman 1970 s 198 Bergman 1970 s 218