Еялет Трабзон (осман. ایالت ادرنه) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1598—1867 роках з площею 27.210 км². Утворився з частини еялету Ерзурум. У 1867 році перетворено на Трабзонський вілайєт. Сучасна територія північно-східної Туреччини та південної Грузії.
Трабзон | |
Дата створення / заснування | 1598 |
---|---|
Країна | Османська імперія |
Столиця | Трабзон |
Замінений на | Трабзон |
На заміну | Трапезундська імперія |
Координати: 41°00′ пн. ш. 39°44′ сх. д. / 41.000° пн. ш. 39.733° сх. д.
Історія
У 1461 році османськими військами було захоплено Трапезундську імперію та перетворено на спеціальний санджак під орудою султана. Ним керували або спеціальні уповноважені або шахзаде. Так, майбутній султан Селім I за часів свого батька Баязида II був санджакбеєм Трабзона. Втім, ця територія зберегла внутрішню структуру.
1533 року її було долучено до Ерзурумського еялету. Разом з тим тривалий час османи не втручалися у внутрішню організацію колишньої держави. У 1547 році було приєднано область навколо Батумі, а 1580 року — Поті. У 1598 році створено Трабзонський еялет. Відтоді починається процес ісламізації понтійських греків, що загалом завершився до середини XVIII ст. Протягом XVII ст. Трабзон і узбережжя еялету декілька разів ставали об'єктами нападів запорозьких козаків, які захоплювали й грабували місто.
У 1620 році Трабзонський еялет слугував базою у боротьбі з повсталими грузинськими правителями та заколотом ерзурумського Абази-паши, який фактично став самостійним (до 1628 року). У 1770 році трабзонський пашалик фактично виокремився від Османської імперії. Проте вже до 1772 року його вдалося номінально повернути під владу султана. З цього часу владу перебрав рід деребеїв Каніклізаде.
У 1829 році за Адріанопольським договором Османська імперія втратила землі на Кавказі, внаслідок чого еялет втратив частину території. У 1845 році після розформування Чилдирського еялету, до складу еялету Трабзон увійшла прибережна частина еялету Чилдир. У 1867 році в рамках загальної адміністративно-територіальної реформи еялет перетворено на вілайєт Трабзон.
Структура
У XVII ст. складався з 6 санджаків:Трабзон, Гюмюшхане, Самсун, Віце, Гоніо, Батумі. У XIX ст. — з 3 санджаків: Трабзон, Гіресун, Лазістан. Кордони починалися від Поті (на півночі) й до південних схил Понтійських гір і Самсуна.
Тут також впроваджено тімарну систему. В часи піднесення існувало 498 тімарів та 56 зеаметів. Від свого хаса паша отримував дохід у 500 тис. акче. Кількість сіпагіїв, що виставляв еялет, була 1750 вершників (не рахуючи слуг).
Економіка
Вигідне розташування сприяло розвитку посередницької торгівлі: між Персією, Кавказом, Європою. У місті налічувалося 11 караван-сараїв. Тут перебували численні громади арабських, бухарських, вірменських, грецьких, перських купців. Також еялет був уславлений своїм садівництвом: в значних кількостях (в якості данини також) вирощувалися волоські горіхи, фундук, виноград, фрукти. Розвинуто було вирощування льону й коноплі.
Джерела
- Edmund Spencer, Travels in Circassia, Krim Tartary & C.: Including a Steam Voyage down the Danube, from Vienna to Constantinople & Round the Black Sea in 1836, Volume 2, London, 1838, p.187
- Lowry, Heath W. (2003). The Nature of the Early Ottoman State. Albany: State University of New York Press. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трабзон (еялет) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet Trabzon osman ایالت ادرنه administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1598 1867 rokah z plosheyu 27 210 km Utvorivsya z chastini eyaletu Erzurum U 1867 roci peretvoreno na Trabzonskij vilajyet Suchasna teritoriya pivnichno shidnoyi Turechchini ta pivdennoyi Gruziyi Trabzon Data stvorennya zasnuvannya1598 Krayina Osmanska imperiya StolicyaTrabzon Zaminenij naTrabzon Na zaminuTrapezundska imperiya Koordinati 41 00 pn sh 39 44 sh d 41 000 pn sh 39 733 sh d 41 000 39 733U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Trabzon IstoriyaU 1461 roci osmanskimi vijskami bulo zahopleno Trapezundsku imperiyu ta peretvoreno na specialnij sandzhak pid orudoyu sultana Nim keruvali abo specialni upovnovazheni abo shahzade Tak majbutnij sultan Selim I za chasiv svogo batka Bayazida II buv sandzhakbeyem Trabzona Vtim cya teritoriya zberegla vnutrishnyu strukturu 1533 roku yiyi bulo dolucheno do Erzurumskogo eyaletu Razom z tim trivalij chas osmani ne vtruchalisya u vnutrishnyu organizaciyu kolishnoyi derzhavi U 1547 roci bulo priyednano oblast navkolo Batumi a 1580 roku Poti U 1598 roci stvoreno Trabzonskij eyalet Vidtodi pochinayetsya proces islamizaciyi pontijskih grekiv sho zagalom zavershivsya do seredini XVIII st Protyagom XVII st Trabzon i uzberezhzhya eyaletu dekilka raziv stavali ob yektami napadiv zaporozkih kozakiv yaki zahoplyuvali j grabuvali misto U 1620 roci Trabzonskij eyalet sluguvav bazoyu u borotbi z povstalimi gruzinskimi pravitelyami ta zakolotom erzurumskogo Abazi pashi yakij faktichno stav samostijnim do 1628 roku U 1770 roci trabzonskij pashalik faktichno viokremivsya vid Osmanskoyi imperiyi Prote vzhe do 1772 roku jogo vdalosya nominalno povernuti pid vladu sultana Z cogo chasu vladu perebrav rid derebeyiv Kaniklizade U 1829 roci za Adrianopolskim dogovorom Osmanska imperiya vtratila zemli na Kavkazi vnaslidok chogo eyalet vtrativ chastinu teritoriyi U 1845 roci pislya rozformuvannya Childirskogo eyaletu do skladu eyaletu Trabzon uvijshla priberezhna chastina eyaletu Childir U 1867 roci v ramkah zagalnoyi administrativno teritorialnoyi reformi eyalet peretvoreno na vilajyet Trabzon StrukturaU XVII st skladavsya z 6 sandzhakiv Trabzon Gyumyushhane Samsun Vice Gonio Batumi U XIX st z 3 sandzhakiv Trabzon Giresun Lazistan Kordoni pochinalisya vid Poti na pivnochi j do pivdennih shil Pontijskih gir i Samsuna Tut takozh vprovadzheno timarnu sistemu V chasi pidnesennya isnuvalo 498 timariv ta 56 zeametiv Vid svogo hasa pasha otrimuvav dohid u 500 tis akche Kilkist sipagiyiv sho vistavlyav eyalet bula 1750 vershnikiv ne rahuyuchi slug EkonomikaVigidne roztashuvannya spriyalo rozvitku poserednickoyi torgivli mizh Persiyeyu Kavkazom Yevropoyu U misti nalichuvalosya 11 karavan sarayiv Tut perebuvali chislenni gromadi arabskih buharskih virmenskih greckih perskih kupciv Takozh eyalet buv uslavlenij svoyim sadivnictvom v znachnih kilkostyah v yakosti danini takozh viroshuvalisya voloski gorihi funduk vinograd frukti Rozvinuto bulo viroshuvannya lonu j konopli DzherelaEdmund Spencer Travels in Circassia Krim Tartary amp C Including a Steam Voyage down the Danube from Vienna to Constantinople amp Round the Black Sea in 1836 Volume 2 London 1838 p 187 Lowry Heath W 2003 The Nature of the Early Ottoman State Albany State University of New York Press ISBN 9780791456361 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Trabzon eyalet