Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еялет або пашалик Чилдир (осман. ایالت ایالت چلدر) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1578—1845 роках. Утворився в результаті захоплення османськими військами південногрузинських земель (на теперішніх землях Грузії та Туреччини).
| Чилдир | |
| Дата створення / заснування | 1578 |
|---|---|
| Країна |  Османська імперія |
| Столиця | d |
| Замінений на | Трабзон |
| На заміну | Гурійське князівство |
| Час/дата припинення існування | 1845 |
 | |
Координати: 41°07′44″ пн. ш. 43°07′58″ сх. д. / 41.12888888891677652° пн. ш. 43.1327777778057779° сх. д.
Історія
З початку XVI ст. державні утворення регіону Месхеті та південної Грузії — князівства Гурія та Самцхе-Саатабаго перебували у залежності у Сефевідської Персії. З кінця 1510-х років почалося прсоування на Кавказ османських військ, що призвело до початку низки турецько-перських війн. У 1545 році османські війська у битві при Сохоїсте завдали важкої поразки персам, що дозволило їм просунутися до Гурії, Самцхе та Імеретії. тут вони наштовхнулися на опір грузинських держав. Останні зрештою виступили на боці Персії.
У 1578 році у битві при Чилдирі Османи завдали поразки Сефевідам та царству Картлі. В результаті Месхеті та Самцхе опинилися під владою Османської імперії. Водночас завдано потужного удару Гурійському князівству. Наслідком цього було втрата останнім значних земель на користь султана та втрата самостійного статусу. 1578 року було створено бейлербейство Чилдир (у 1590 році перетворено на еялет), проте офіційно напевне це відбулося 1 липня 1579 року. Його першим очільником став Манучар II з роду Джакелі, правителі князівства Самцхе-Саатабаго.
Згодом Чилдирський еялет виконував завдання форпосту імперії на Кавказі. Звідси здійснювалися походи проти грузинських держав. Водночас фортеці провінції слугували захистом від вторгнення перських військ з району Картлі чи Кахетії.
З 1625 році в еялетів посаду паші з деякими перервами обіймали представники роду Джакелі, що перейшли в іслам та ісламізували колишнє князівство Самцхе-Саатабаго. У 1628 році столицю еялету було перенесено до міста Ахиска (сучасне Ахалціхе). У 1635 році під час османо-сефевідської війни еялет захопили перські війська. Проте відповідно за Зухабською угодою 1639 року повернуто Османській імперії, де відновлено межі провінції.
З появою на Кавказі володінь Російської імперії паші Чилдира часто очолювали кампанії на кавказькому театрі війни. Втім поразки турецьких військ у 1760-1770-х роках послабили вплив османів на Кавказі. За умовами Кючук-Кайнарджійського мирного договору 1774 року Чилдирському паші заборонялося здійснювати походи проти Імеретії та порушувати права християн в еялеті.
Під час російсько-турецької війни 1828—1829 років майже весь еялет захопили російські війська. За умовами Адріанопольського мирного договору північна частина Чилдирського еялету відійшла до Російської імперії. Після цього прибережна частина еялету увійшла до складу Трабзонського пашалик, а столицю перенесено до міста Олту.
У 1845 Чилдирський еялет було приєднано до еялету Карс.
Структура
До 1828 року складався з 8 санджаків:Ардахан, Олту, Ардануч, Хартуш, Хаджрек, Махджил, Постху, Іжарек Пенбек.
Останні роки існування складався з 4 санджаків: Юсуфелі, Артвін, Шавшат, Нусуф-Аван.
Дохід від хаси бейлербея (згодом паші) становив 925 тис. акче. Доходи санджакбеїв коливалися від 200 до 600 тис. акче. Впроваджено тімарну систему, завдяки чого створено 559 тімарів та 97 зеаметів. Еялет міг виставити 1380 спагіїв-кіннотників.
Населення
Основу становили грузини, у невеликій кількості вірмени. В результаті процесу асиміляції та ісламізації утворився народ турки-месхетінці до кінця XVIII ст.
Джерела
- D. E. Pitcher (1972). An Historical Geography of the Ottoman Empire: From Earliest Times to the End of the Sixteenth Century. Brill Archive. p. 140
- Gábor Ágoston; Bruce Alan Masters (2009-01-01). Encyclopedia of the Ottoman Empire. Infobase Publishing. p. 141. .
- Aydıngün, Ayşegül; Harding, Çiğdem Balım; Hoover, Matthew; Kuznetsov, Igor; Swerdlow, Steve, «Meskhetian Turks: An Introduction to their History, Culture, and Resettelment Experiences», Cultural Orientation Resource (COR) Center, 2006
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чилдир (еялет) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eyalet abo pashalik Childir osman ایالت ایالت چلدر administrativno teritorialna odinicya Osmanskoyi imperiyi Isnuvav u 1578 1845 rokah Utvorivsya v rezultati zahoplennya osmanskimi vijskami pivdennogruzinskih zemel na teperishnih zemlyah Gruziyi ta Turechchini Childir Data stvorennya zasnuvannya1578 Krayina Osmanska imperiya Stolicyad Zaminenij naTrabzon Na zaminuGurijske knyazivstvo Chas data pripinennya isnuvannya1845 Koordinati 41 07 44 pn sh 43 07 58 sh d 41 12888888891677652 pn sh 43 1327777778057779 sh d 41 12888888891677652 43 1327777778057779IstoriyaZ pochatku XVI st derzhavni utvorennya regionu Mesheti ta pivdennoyi Gruziyi knyazivstva Guriya ta Samche Saatabago perebuvali u zalezhnosti u Sefevidskoyi Persiyi Z kincya 1510 h rokiv pochalosya prsouvannya na Kavkaz osmanskih vijsk sho prizvelo do pochatku nizki turecko perskih vijn U 1545 roci osmanski vijska u bitvi pri Sohoyiste zavdali vazhkoyi porazki persam sho dozvolilo yim prosunutisya do Guriyi Samche ta Imeretiyi tut voni nashtovhnulisya na opir gruzinskih derzhav Ostanni zreshtoyu vistupili na boci Persiyi U 1578 roci u bitvi pri Childiri Osmani zavdali porazki Sefevidam ta carstvu Kartli V rezultati Mesheti ta Samche opinilisya pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi Vodnochas zavdano potuzhnogo udaru Gurijskomu knyazivstvu Naslidkom cogo bulo vtrata ostannim znachnih zemel na korist sultana ta vtrata samostijnogo statusu 1578 roku bulo stvoreno bejlerbejstvo Childir u 1590 roci peretvoreno na eyalet prote oficijno napevne ce vidbulosya 1 lipnya 1579 roku Jogo pershim ochilnikom stav Manuchar II z rodu Dzhakeli praviteli knyazivstva Samche Saatabago Zgodom Childirskij eyalet vikonuvav zavdannya forpostu imperiyi na Kavkazi Zvidsi zdijsnyuvalisya pohodi proti gruzinskih derzhav Vodnochas forteci provinciyi sluguvali zahistom vid vtorgnennya perskih vijsk z rajonu Kartli chi Kahetiyi Z 1625 roci v eyaletiv posadu pashi z deyakimi perervami obijmali predstavniki rodu Dzhakeli sho perejshli v islam ta islamizuvali kolishnye knyazivstvo Samche Saatabago U 1628 roci stolicyu eyaletu bulo pereneseno do mista Ahiska suchasne Ahalcihe U 1635 roci pid chas osmano sefevidskoyi vijni eyalet zahopili perski vijska Prote vidpovidno za Zuhabskoyu ugodoyu 1639 roku povernuto Osmanskij imperiyi de vidnovleno mezhi provinciyi Z poyavoyu na Kavkazi volodin Rosijskoyi imperiyi pashi Childira chasto ocholyuvali kampaniyi na kavkazkomu teatri vijni Vtim porazki tureckih vijsk u 1760 1770 h rokah poslabili vpliv osmaniv na Kavkazi Za umovami Kyuchuk Kajnardzhijskogo mirnogo dogovoru 1774 roku Childirskomu pashi zaboronyalosya zdijsnyuvati pohodi proti Imeretiyi ta porushuvati prava hristiyan v eyaleti Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 rokiv majzhe ves eyalet zahopili rosijski vijska Za umovami Adrianopolskogo mirnogo dogovoru pivnichna chastina Childirskogo eyaletu vidijshla do Rosijskoyi imperiyi Pislya cogo priberezhna chastina eyaletu uvijshla do skladu Trabzonskogo pashalik a stolicyu pereneseno do mista Oltu U 1845 Childirskij eyalet bulo priyednano do eyaletu Kars StrukturaDo 1828 roku skladavsya z 8 sandzhakiv Ardahan Oltu Ardanuch Hartush Hadzhrek Mahdzhil Posthu Izharek Penbek Ostanni roki isnuvannya skladavsya z 4 sandzhakiv Yusufeli Artvin Shavshat Nusuf Avan Dohid vid hasi bejlerbeya zgodom pashi stanoviv 925 tis akche Dohodi sandzhakbeyiv kolivalisya vid 200 do 600 tis akche Vprovadzheno timarnu sistemu zavdyaki chogo stvoreno 559 timariv ta 97 zeametiv Eyalet mig vistaviti 1380 spagiyiv kinnotnikiv NaselennyaOsnovu stanovili gruzini u nevelikij kilkosti virmeni V rezultati procesu asimilyaciyi ta islamizaciyi utvorivsya narod turki meshetinci do kincya XVIII st DzherelaD E Pitcher 1972 An Historical Geography of the Ottoman Empire From Earliest Times to the End of the Sixteenth Century Brill Archive p 140 Gabor Agoston Bruce Alan Masters 2009 01 01 Encyclopedia of the Ottoman Empire Infobase Publishing p 141 ISBN 978 1 4381 1025 7 Aydingun Aysegul Harding Cigdem Balim Hoover Matthew Kuznetsov Igor Swerdlow Steve Meskhetian Turks An Introduction to their History Culture and Resettelment Experiences Cultural Orientation Resource COR Center 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Childir eyalet