Іван Євгенович Стрийський гербу Сас (30 квітня 1884, с. Топорівці — 1935, Кіцмань) — буковинський громадсько-політичний діяч, адвокат і журналіст, один з лідерів Української національної партії в Румунії (з 1927).
Біографія
Народився 30 квітня 1884 року в с. Топорівцях Городенківського повіту. З 1891 по 1898 рік навчався у Снятинській реальній школі. Після цього до 1904 року продовжував навчання у Коломийській гімназії. На початку 1900-х років батько заснував нотаріальну контору у Вашківцях на Буковині. Там гімназист включився до громадської роботи. Від міської громади його обрали до молодіжного союзу «Січ», що створився у Чернівцях.
Після закінчення гімназії навчався на правника у Чернівецькому університеті. Навчання поєднував з активною діяльності в «Січі».
Приблизно в 1909—1910 роках він захистив іспит на доктора права, у 1910 році відкрив свою адвокатську контору в Коломиї. Одружився із Ганною Герасимович, подружжя придбало у Коломиї під житло особняк. Але шлюб був нещасливий, сім'я розпалася, дітей не було. Іван Стрийський більше не одружувався.
Під час Першої світову війну призвали до австро-угорського війська, дослужився до сотника цісарсько-королівського війська. В Листопадовий чин у 1918 році був у запасному полку в Станиславові. Вступив на службу до УГА, через кілька днів Національний уряд ЗУНР призначив його повітовим державним комісаром і управителем Коломийського староства.
Щоб не бути заарештованим польськими окупаційними військами, що наближалися, переїхав до Кіцманя, де його батько побудував великий будинок. Після раптової смерті батька, залишився жити в Кіцмані, що була окупована Румунією.
У 1935 році раптово помер. Похований на міському цвинтарі. Радянська влада, що прийшла у 1940 році, будинок, де він проживав, націоналізувала. З цього часу там перебуває міська рада.
Громадська діяльність
Іван Стрийський активний учасник створення в Коломиї, що перебувала під окупацією Польщі, музею «Гуцульщина». У 1926 році при відкритті музею передав декілька десятків художніх творів, а на початку 1930-их — частину літератури, загалом понад 150 художніх творів різної тематики. Вони зберігаються в одному із залів музею.
Друкувався з правничих тем у газетах «Рідний Край» і «Час».
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 травня 2016. Процитовано 24 квітня 2016.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Yevgenovich Strijskij gerbu Sas 30 kvitnya 1884 18840430 s Toporivci 1935 Kicman bukovinskij gromadsko politichnij diyach advokat i zhurnalist odin z lideriv Ukrayinskoyi nacionalnoyi partiyi v Rumuniyi z 1927 BiografiyaNarodivsya 30 kvitnya 1884 roku v s Toporivcyah Gorodenkivskogo povitu Z 1891 po 1898 rik navchavsya u Snyatinskij realnij shkoli Pislya cogo do 1904 roku prodovzhuvav navchannya u Kolomijskij gimnaziyi Na pochatku 1900 h rokiv batko zasnuvav notarialnu kontoru u Vashkivcyah na Bukovini Tam gimnazist vklyuchivsya do gromadskoyi roboti Vid miskoyi gromadi jogo obrali do molodizhnogo soyuzu Sich sho stvorivsya u Chernivcyah Pislya zakinchennya gimnaziyi navchavsya na pravnika u Cherniveckomu universiteti Navchannya poyednuvav z aktivnoyu diyalnosti v Sichi Priblizno v 1909 1910 rokah vin zahistiv ispit na doktora prava u 1910 roci vidkriv svoyu advokatsku kontoru v Kolomiyi Odruzhivsya iz Gannoyu Gerasimovich podruzhzhya pridbalo u Kolomiyi pid zhitlo osobnyak Ale shlyub buv neshaslivij sim ya rozpalasya ditej ne bulo Ivan Strijskij bilshe ne odruzhuvavsya Pid chas Pershoyi svitovu vijnu prizvali do avstro ugorskogo vijska dosluzhivsya do sotnika cisarsko korolivskogo vijska V Listopadovij chin u 1918 roci buv u zapasnomu polku v Stanislavovi Vstupiv na sluzhbu do UGA cherez kilka dniv Nacionalnij uryad ZUNR priznachiv jogo povitovim derzhavnim komisarom i upravitelem Kolomijskogo starostva Shob ne buti zaareshtovanim polskimi okupacijnimi vijskami sho nablizhalisya pereyihav do Kicmanya de jogo batko pobuduvav velikij budinok Pislya raptovoyi smerti batka zalishivsya zhiti v Kicmani sho bula okupovana Rumuniyeyu U 1935 roci raptovo pomer Pohovanij na miskomu cvintari Radyanska vlada sho prijshla u 1940 roci budinok de vin prozhivav nacionalizuvala Z cogo chasu tam perebuvaye miska rada Gromadska diyalnistIvan Strijskij aktivnij uchasnik stvorennya v Kolomiyi sho perebuvala pid okupaciyeyu Polshi muzeyu Guculshina U 1926 roci pri vidkritti muzeyu peredav dekilka desyatkiv hudozhnih tvoriv a na pochatku 1930 ih chastinu literaturi zagalom ponad 150 hudozhnih tvoriv riznoyi tematiki Voni zberigayutsya v odnomu iz zaliv muzeyu Drukuvavsya z pravnichih tem u gazetah Ridnij Kraj i Chas LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 6 travnya 2016 Procitovano 24 kvitnya 2016 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi