Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фінська музика, або музика Фінляндії, є однією із самобутніх європейських музичних культур.
Витоки
Найдревніший пласт фінської музики представлений пастушими награваннями на берестяних ріжках і різноманітних дудках, а також народними піснями, серед яких — т. зв. йойку — короткі вільні імпровізації речитативного складу, що відрізняються великою кількістю музичних і текстових повторів, альтерацій. На сході країни побутували також плачі-причитання, героїчні та епічні пісні — «руни», що споріднюють фінську музику з естонською та . Побутували також різноманітні за характером обрядові, трудові, жартівливі, ігрові, любовні й танцювальні пісні, багато з яких збереглося до наших днів. Значна кількість народних рун була зібрана й опублікована Е. Льонертом у збірнику «Калевала» (1835 — 1849), а пізніше, 1893 року, І. Крон, А. Лаунис і А. О. Вяйсянен видали збірник понад 15 000 рун та інших народних пісень. Ці пісні справили значний вплив на творчість багатьох фінських композиторів XIX—XX століть.
Помітний вплив на розвиток фінської музики зробив григоріанський спів, багато в чому, завдяки фінським студентам, що вчилися в Європі. У числі ранніх зразків, позначених його впливом — записи пісень, зроблені в XII — XVI століттях, меса єпископату в Турку (Missale «boense» видана в 1488) і керівництво ("Manuale «boense», 1522). З приєднанням Фінляндії до руху Реформації (середина 16 століття) отримав поширення протестантський хорал. Середньовічні церковні фрески із зображенням музичних інструментів свідчать про поширення у фінів в інструментальної музики в цей період.
Світська музична культура почала розвиватися в столиці Фіндяндії — Турку з кінця 18 століття, коли місто стало великим культурним центром. Виникли музичні товариства, що організовували публічні концерти, запрошували італійські оперні трупи. В цей період виділяються перші фінські композитори — T. Туліндберг та Ф. Пасіус, автор фінського національного гімну.
Становлення фінської школи
Підйом національної самосвідомості в період окупації Фінляндії Російською імперією сприяв підвищенню інтересу до минулого країни та національних традицій. З'являються перші твори, написані на національні сюжети, «калевалы» — симфонія А. Інгеліуса, симфонічна увертюра «Куллерво» Ф. Шанца (1860). Відкриття Музичного інституту в Гельсінські (1882) та заснування на його базі оркестрового товариства сприяло підвищенню професійного рівня фінських музикантів. Визначну роль в цьому процесі відіграли композитор Мартін Вегеліус та диригент Роберт Каянус, які пропагували фінську музику на батьківщині і за кордоном і пробуджували інтерес до національної культури у своїх учнів.
Найвідомішим із вихованців Гельсінського інституту вважається Ян Сібеліус, автор ряду симфоній, симфонічних поем і скрипкового концерту, що здобули світову популярність. Творчість Сібеліуса справила величезний вплив на подальший розвиток фінської композиторської школи з її патріотичними устремліннями, опорою на національний поетичний (широке використання «Калевали») і музичний фольклор, самобутністю колориту і романтичною емоційністю. Його ім'ям згодом було названо Гельсінський інститут, що отримав статус консерваторії, а пізніше (1939) — академії.
Серед наступників Сібеліуса такі композитори як:
- Ерккі Мелартін, багаторічний керівник гельсінської консерваторії, автор опери «Айно» та 8 симфоній;
- — учень Ф. Бузоні, диригент і піаніст, викладач композиції в консерваторії, автор 5 фортепіанних концертів;
- Тойво Куула — автор оркестрових сюїт і хорів;
- Лееві Мадетоя — автор опери на національний сюжет «Пох'ялайсіа», 3 симфоній, хорів і балету-пантоміми на японський сюжет «Окон-Фуоко»;
- Юрйо Кільпінен — автор близько 700 пісень і ряду вокальних циклів.
Новітній період
У повоєнні роки фінська музика зазнала впливів різних течій авангардизму, проте й не полишала національних традицій. В 1945 році була відкрита , а в 1949 році — відділення Міжнародного товариства сучасної музики, що сприяло розширенню кругозору фінських музикантів. Серед провідних композиторів — Е. Енглунд (автор 5 симфоній та Реквієму пам'яті Д. Д. Шостаковича), М. Раутіо, Е. Бергман, Й. Кокконен та інші.
В 1960-70-х роки новітні прийоми музичного письма використовували такі композитори як Е. Раутавара, Т. Мартінен, А. Саллінен, У. Меріляйнен, П. Хейнинен, Я. Серміль, Е. Сальменхар, Ю. Линьям, К. Рюдман, X. О. Доннер, П. X. Нордгрен, Л. Сегерстам.
Серед найбільших фінських виконавців повоєнних років: диригенти — Р. Каянус, Г. Шнефохт, А. Ярнефельт, Т. Ханнікайнен, Ю. Ялас, М. Сіміл, Т. Хапанен, Н. Е. Фугстед, Й. Панула, П. Берглунд, О. Каму, Л. Сегерстам; хор. диригенти — X. Клеметті, Е. Похйолі, Е. Бергман, Х. Андерсен, піаністи — К. Екман, Е. Лінко, І. Ханнікайнен, Т. Валста, Т. Міккіля, Л. Похйоли, Е. Т. Тавастшерна, Е. Хейнонен, органіст Е. Форсблум; скрипалі — А. Ігнатіус, С. Тукіайнен, X. Сегерстам, віолончелісти — О. Фострем, І. Селін, А. Норас; співачки — А. Фострем, І. Екман, М. Ярнефельт-Пальмгрен, А. Акті, X. Гранфельт, А. Раутавара, Р. Коста, співаки — Ф. Форстен, К. Ліндберг, К. Борг, М. Лехтінен, М. Тальвела, Т. Краузе.
В сучасній Фінляндії проводяться численні музичні фестивалі, зокрема — «Тиждень Сібеліуса» в Гельсінкі (з 1951), в Турку (з 1960), Конкурс скрипалів імені Яна Сібеліуса (з 1965), співочі свята (з 1881); Дні культури в м. Ювяскюля (з 1956 року) Дні музики в м. Савонлінна та інші заходи. Окрім Гільсінської академії, музичні інститути працюють у містах Лахти, Тампере, Ювяскюля, Хяменлінна, Куопіо.
Хронологія фінських композиторів
Популярна музика
Популярна музика Фінляндії найяскравіше представлена напрямками важкого року та металу. Як і в більшості європейських країн, фінський рок виник під впливом англо-американської музики. В 1970-ті роки на фінській арені здобули успіх перші гурти, що творили рок фінською мовою — Tasavallan Presidentti, Wigwam, Hurriganes. У 1980-х роках із розвитком культури панків стали популярними гурти Terveet Kädet, Hanoi Rocks.
Починаючи з 1990-х років, Фінляндія займає одне з центральних місць у рок-музиці. Серед рок-гуртів Фінляндії — Apocalyptica, Children of Bodom, HIM, Korpiklaani, Nightwish, Sonata Arctica, Stratovarius. 2007 року Фінляндія приймала конкурс «Євробачення», це право для Фінляндії виборов метал-гурт Lordi, що переміг з піснею «Hard Rock Hallelujah» у 2006 році.
Значне місце під кінець 1990-х у Фінляндії зайняла електронна музика, насамперед психоделічний транс, що викрісталізувався на фінській сцені у специфічний різновид — так званий «суомісаунді» (suomisaundi).
Див. також
Література
- Липаев И., Финская музыка, СПБ, 1906;
- Куусинен О., (Вступ. ст.), в кн.: Калевала. Карело-финский народный эпос. Собрал и обработал Э. Лённрот, Петрозаводск, 1956;
- Мартынов И. И., Очерки о зарубежной музыке 1-й пол. XX в., М., 1970;
- Krohn I., Merkmale der finnischen Volksmusik, «Allgemeine Musikzeitung», 1938, Bd 65; Haapanen T., Suomen säveltaide, Hels., 1940;
- його ж, Finlands musikhistoria Strängnäs, 1956;
- Helasvuo V., Ny musik i Finland, в кн.: Ny musik i Norden, Stockh., 1954;
- його же, Musiikin historia, Hels., 1977;
- Ringbom N. E., Die Musik-forscmmg in Finnland seit 1940, «Acta musicologica», v. 31, 1959; Mäkinen T., Nummi S., Musica fennica, Hels., 1965;
- Finnish music information centre collections, Hels., 1974;
- Nummi S., Suomalaista musiikkia Helsingin Juhlaviikoilla 1975, Hels., 1975; Days of Finnish music-making, L., 1975;
- Heikinheimo S., Finskt musikliv i dag, «Musik-revy», Stockh., 1975, No 3;
- Sermilä J., Finland's composers: short historical outline, Hels., 1976.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Finska muzika abo muzika Finlyandiyi ye odniyeyu iz samobutnih yevropejskih muzichnih kultur VitokiNajdrevnishij plast finskoyi muziki predstavlenij pastushimi nagravannyami na berestyanih rizhkah i riznomanitnih dudkah a takozh narodnimi pisnyami sered yakih t zv jojku korotki vilni improvizaciyi rechitativnogo skladu sho vidriznyayutsya velikoyu kilkistyu muzichnih i tekstovih povtoriv alteracij Na shodi krayini pobutuvali takozh plachi prichitannya geroyichni ta epichni pisni runi sho sporidnyuyut finsku muziku z estonskoyu ta Pobutuvali takozh riznomanitni za harakterom obryadovi trudovi zhartivlivi igrovi lyubovni j tancyuvalni pisni bagato z yakih zbereglosya do nashih dniv Znachna kilkist narodnih run bula zibrana j opublikovana E Lonertom u zbirniku Kalevala 1835 1849 a piznishe 1893 roku I Kron A Launis i A O Vyajsyanen vidali zbirnik ponad 15 000 run ta inshih narodnih pisen Ci pisni spravili znachnij vpliv na tvorchist bagatoh finskih kompozitoriv XIX XX stolit Pomitnij vpliv na rozvitok finskoyi muziki zrobiv grigorianskij spiv bagato v chomu zavdyaki finskim studentam sho vchilisya v Yevropi U chisli rannih zrazkiv poznachenih jogo vplivom zapisi pisen zrobleni v XII XVI stolittyah mesa yepiskopatu v Turku Missale boense vidana v 1488 i kerivnictvo Manuale boense 1522 Z priyednannyam Finlyandiyi do ruhu Reformaciyi seredina 16 stolittya otrimav poshirennya protestantskij horal Serednovichni cerkovni freski iz zobrazhennyam muzichnih instrumentiv svidchat pro poshirennya u finiv v instrumentalnoyi muziki v cej period Svitska muzichna kultura pochala rozvivatisya v stolici Findyandiyi Turku z kincya 18 stolittya koli misto stalo velikim kulturnim centrom Vinikli muzichni tovaristva sho organizovuvali publichni koncerti zaproshuvali italijski operni trupi V cej period vidilyayutsya pershi finski kompozitori T Tulindberg ta F Pasius avtor finskogo nacionalnogo gimnu Stanovlennya finskoyi shkoliPidjom nacionalnoyi samosvidomosti v period okupaciyi Finlyandiyi Rosijskoyu imperiyeyu spriyav pidvishennyu interesu do minulogo krayini ta nacionalnih tradicij Z yavlyayutsya pershi tvori napisani na nacionalni syuzheti kalevaly simfoniya A Ingeliusa simfonichna uvertyura Kullervo F Shanca 1860 Vidkrittya Muzichnogo institutu v Gelsinski 1882 ta zasnuvannya na jogo bazi orkestrovogo tovaristva spriyalo pidvishennyu profesijnogo rivnya finskih muzikantiv Viznachnu rol v comu procesi vidigrali kompozitor Martin Vegelius ta dirigent Robert Kayanus yaki propaguvali finsku muziku na batkivshini i za kordonom i probudzhuvali interes do nacionalnoyi kulturi u svoyih uchniv Yan Sibelius 1865 1957 Najvidomishim iz vihovanciv Gelsinskogo institutu vvazhayetsya Yan Sibelius avtor ryadu simfonij simfonichnih poem i skripkovogo koncertu sho zdobuli svitovu populyarnist Tvorchist Sibeliusa spravila velicheznij vpliv na podalshij rozvitok finskoyi kompozitorskoyi shkoli z yiyi patriotichnimi ustremlinnyami oporoyu na nacionalnij poetichnij shiroke vikoristannya Kalevali i muzichnij folklor samobutnistyu koloritu i romantichnoyu emocijnistyu Jogo im yam zgodom bulo nazvano Gelsinskij institut sho otrimav status konservatoriyi a piznishe 1939 akademiyi Sered nastupnikiv Sibeliusa taki kompozitori yak Erkki Melartin bagatorichnij kerivnik gelsinskoyi konservatoriyi avtor operi Ajno ta 8 simfonij uchen F Buzoni dirigent i pianist vikladach kompoziciyi v konservatoriyi avtor 5 fortepiannih koncertiv Tojvo Kuula avtor orkestrovih syuyit i horiv Leevi Madetoya avtor operi na nacionalnij syuzhet Poh yalajsia 3 simfonij horiv i baletu pantomimi na yaponskij syuzhet Okon Fuoko Yurjo Kilpinen avtor blizko 700 pisen i ryadu vokalnih cikliv Novitnij periodMuzichna akademiya im Sibeliusa U povoyenni roki finska muzika zaznala vpliviv riznih techij avangardizmu prote j ne polishala nacionalnih tradicij V 1945 roci bula vidkrita a v 1949 roci viddilennya Mizhnarodnogo tovaristva suchasnoyi muziki sho spriyalo rozshirennyu krugozoru finskih muzikantiv Sered providnih kompozitoriv E Englund avtor 5 simfonij ta Rekviyemu pam yati D D Shostakovicha M Rautio E Bergman J Kokkonen ta inshi V 1960 70 h roki novitni prijomi muzichnogo pisma vikoristovuvali taki kompozitori yak E Rautavara T Martinen A Sallinen U Merilyajnen P Hejninen Ya Sermil E Salmenhar Yu Linyam K Ryudman X O Donner P X Nordgren L Segerstam Sered najbilshih finskih vikonavciv povoyennih rokiv dirigenti R Kayanus G Shnefoht A Yarnefelt T Hannikajnen Yu Yalas M Simil T Hapanen N E Fugsted J Panula P Berglund O Kamu L Segerstam hor dirigenti X Klemetti E Pohjoli E Bergman H Andersen pianisti K Ekman E Linko I Hannikajnen T Valsta T Mikkilya L Pohjoli E T Tavastsherna E Hejnonen organist E Forsblum skripali A Ignatius S Tukiajnen X Segerstam violonchelisti O Fostrem I Selin A Noras spivachki A Fostrem I Ekman M Yarnefelt Palmgren A Akti X Granfelt A Rautavara R Kosta spivaki F Forsten K Lindberg K Borg M Lehtinen M Talvela T Krauze V suchasnij Finlyandiyi provodyatsya chislenni muzichni festivali zokrema Tizhden Sibeliusa v Gelsinki z 1951 v Turku z 1960 Konkurs skripaliv imeni Yana Sibeliusa z 1965 spivochi svyata z 1881 Dni kulturi v m Yuvyaskyulya z 1956 roku Dni muziki v m Savonlinna ta inshi zahodi Okrim Gilsinskoyi akademiyi muzichni instituti pracyuyut u mistah Lahti Tampere Yuvyaskyulya Hyamenlinna Kuopio Hronologiya finskih kompozitorivPopulyarna muzikaFinskij rok gurt Apocalyptica na festivali Ruisrock Finskij metal gurt Lordi peremozhec Yevrobachennya 2006 Populyarna muzika Finlyandiyi najyaskravishe predstavlena napryamkami vazhkogo roku ta metalu Yak i v bilshosti yevropejskih krayin finskij rok vinik pid vplivom anglo amerikanskoyi muziki V 1970 ti roki na finskij areni zdobuli uspih pershi gurti sho tvorili rok finskoyu movoyu Tasavallan Presidentti Wigwam Hurriganes U 1980 h rokah iz rozvitkom kulturi pankiv stali populyarnimi gurti Terveet Kadet Hanoi Rocks Pochinayuchi z 1990 h rokiv Finlyandiya zajmaye odne z centralnih misc u rok muzici Sered rok gurtiv Finlyandiyi Apocalyptica Children of Bodom HIM Korpiklaani Nightwish Sonata Arctica Stratovarius 2007 roku Finlyandiya prijmala konkurs Yevrobachennya ce pravo dlya Finlyandiyi viborov metal gurt Lordi sho peremig z pisneyu Hard Rock Hallelujah u 2006 roci Znachne misce pid kinec 1990 h u Finlyandiyi zajnyala elektronna muzika nasampered psihodelichnij trans sho vikristalizuvavsya na finskij sceni u specifichnij riznovid tak zvanij suomisaundi suomisaundi Div takozhFinskij rok Finlyandiya na pisennomu konkursi YevrobachennyaLiteraturaLipaev I Finskaya muzyka SPB 1906 Kuusinen O Vstup st v kn Kalevala Karelo finskij narodnyj epos Sobral i obrabotal E Lyonnrot Petrozavodsk 1956 Martynov I I Ocherki o zarubezhnoj muzyke 1 j pol XX v M 1970 Krohn I Merkmale der finnischen Volksmusik Allgemeine Musikzeitung 1938 Bd 65 Haapanen T Suomen saveltaide Hels 1940 jogo zh Finlands musikhistoria Strangnas 1956 Helasvuo V Ny musik i Finland v kn Ny musik i Norden Stockh 1954 jogo zhe Musiikin historia Hels 1977 Ringbom N E Die Musik forscmmg in Finnland seit 1940 Acta musicologica v 31 1959 Makinen T Nummi S Musica fennica Hels 1965 Finnish music information centre collections Hels 1974 Nummi S Suomalaista musiikkia Helsingin Juhlaviikoilla 1975 Hels 1975 Days of Finnish music making L 1975 Heikinheimo S Finskt musikliv i dag Musik revy Stockh 1975 No 3 Sermila J Finland s composers short historical outline Hels 1976