Естонська музика за походженням пов язана з культурою прибалтійсько фінських народів Естонська музика звучить в Естонії

Естонська музика за походженням пов'язана з культурою прибалтійсько-фінських народів. Естонська музика звучить в Естонії та далеко за її межами, вона продовжує розвиватись в народній та професійній традиціях, вона є предметом вивчення науковців.

Фольклор

Найдавніші форми музичного фольклору — заговори, голосіння, байки, переклички пастухів. Значну частину естонського фольклору складають одноголосні рунічні пісні — календарно-обрядові, сімейно-обрядові, ліричні, ліро-епічні. За жанровими і стилістичними ознаками розрізняють північні (характерний жанр т.зв. качельних пісень) і південні (пісні пастухів) рунічні естонські традиції. Стилістично відособлений фольклор етнічної групи сету, якому властиве багатоголосся.

З 17 століття в Естонії розвиваються т. зв. пісні перехідної форми, що мають ознаки як древніх рунічних, так і пізніх пісень з римованим віршем. Поширення останніх з 19 століття пов'язано зі зміною історичних умов (зародження капіталістичних відносин, розвиток міської культури). Для них характерні куплетна форма, мажорні, рідше мінорні наспіви широкого діапазону з функціонально-гармонічною основою, переважно чоловіча традиція виконання. Серед найдавніших інструментів: смичкова 7-струна каннель, смичковий 3—4-струн хійуканнепь, духові — карьяпасун, сарв, вілепілль. З 16 століття поширена естонська волинка — торупілль, з 18 ст. — скрипка, з 19 ст. — багатострунна канель, гармоніка. На цих інструментах виконувалися головним чином танцювальні награші (лабаялавальс полька, рейнлендер).

Музична культура XVIII–XIX століть

У XVIII столітті естонська музика розвивається в умовах окупації Російською імперією. У цей час почало розвиватися світське аматорське музикування, у релігійних селянських громадах — багатоголосний спів хоралів, що прилучало півчих до . Підйом культури в 2-ї половини 19 століття пов'язаний з ростом національної самосвідомості. Просвітителі-демократи (, Ф. Р. Крейцвальд та ін.) зіграли істотну роль у становленні естонської фольклористики. В 1857—61 роках був виданий естонський національний поетичний епос «Калевіпоег» (упорядник Крейцвальд). Музичний фольклор записували також А. Томсон, М. Хярма, з 1904 — А. Каллас. Початок професійній музиці Естонії поклали патріотичні хорові пісні А. Кунілейда на сл. Л. Койдула (1869). Багатоестонських музикантів (в тому числі Кунилейд, Томсон) одержали освіту у вчительській семінарії Я. Цимзе в м. Валга. З 1869 у Тарту, а потім у Таллінні (з 1896) стали проводитися всеестонські співочі свята, що поклали початок цієї традиції у Фінляндії, Латвії, потім у Литві. В 1865 засновано аматорські театрально-співочі товариства.

У 1885—94 філолог і композитор К. А. Херман видавав перший естонський музичний журнал «Laulu ja mangu leht». На рубежі 19 — 20 ст. багато естонських музикантів учились в Петербурзькій консерваторії (зокрема, у ). З 1908 в Тарту регулярно проходили симфонічні концерти під орудою Ю. Аавіка, Ю. Сімма, з 1913 — в Таллінні під орудою Р. Кулля. В 1906 при товариствах «Ванемуйне» і «Естонія» відкрились професійні театри. Перша національна опера — «Донька Лембіту» А. Лемби (1908). Автором перших в естонській музиці творів великих форм вважається Р. Тобіас (оркестрова увертюра «Юлій Цезарь» — 1896, кантата «Іоанн Дамаскін».

Музична культура XX–XXI століть

Із проголошенням Естонської республіки 1918 року починається новий етап розвитку музичної культури цієї країни. 1919 року були відкриті Талліннська консерваторія та вище музичне училище у Татру, створена спілка естонських співаків, що керував проведенням співочих свят та видавав журнал «Muusikaleht». У 1924 створено оркестр естонського радіомовлення. Серед провідних естонських композиторів цього часу — А. Капп, Х. Еллер, Едвард Тубін, Евальд Аав.

Із завоюванням Естонії Радянським союзом 1940 в Таллінні була відкрита філармонія, Будинок народної творчості, естонське відділення СК СРСР очолив Х. Еллер. У 1960-ті — 1980-ті роки спостерігається зростання інтересу естонських композиторів до глибинних пластів національного фольклору, серед композиторів цього напрямку виділяється Вельйо Торміс. На кінець 1960-х років припадає початок творчої діяльності композитора Арво Пярта. Серед інших сучасних композиторів є Рене Ееспере, , та інші. Із сучасних музикантів — музикант електронник Пеетер Вяхі.

Високого рівня досягло музичне виконавство Естонії. Серед провідних естонських диригентів — Нееме Ярві, Ері Клас і , серед органістів — Гуґо Лепнурм, Кірілліус Креек, Лембіт Авессон. Всесвітньою популярністю користується ансамбль старовинної музики під керівництвом Андреса Мустонена.

Серед найвідоміших гуртів — «Ruja», «J.M.K.E.», «Metsatöll» та інші.

Національні хори

Традиційно на висоті залишається хорове виконавство. Загалом в країні з населенням 1 400 тисяч існує більш ніж 700 хорів, тобто 1 хор на 2 000 мешканців. Серед провідних хорових колективів — Естонський філармонічний камерний хор (Eesti Filharmoonia Kammerkoor, керівник Paul Hilliard), хори «Noorus» та камерний хор KÜKK.

Професійні

Eesti Filharmoonia Kammerkoor — керівник: Paul Hilliard.
Segakoor «Noorus» — керівник: Raul Talmar.
KÜKK — Chamber Choir of the Estonian Choral Society — керівник: Laine Jänes.

Колежські

Tallinna Tehnikaülikooli Kammerkoor — керівник: Peeter Perens.
Tallinna Muusikakeskkooli Kammerkoor — керівник: Evi Eespere.
Tehnikaülikooli Akadeemiline Meeskoor — керівник: Jüri Rent.
Tartu Akadeemiline Meeskoor
Segakoor Reverti
Tartu Ülikooli Akadeemiline Naiskoor

Церковні

Tallinna Kaarli Kiriku Koor — керівник: Heli Jürgenson.

Муніципальні

Eesti Seltsi Segakoor
Vanalinna Segakoor — керівник: Lauri Aav & Tuuli Metsoja.

Чоловічі

Estonian National Male Choir — керівник: Ants Soots.
Estonian United Boys Choir & Revalia Male Chamber Choir — керівник: Hirvo Surva.
Tallinna Poistekoor — керівник: Lydia Rahula.

Жіночі

Estonian TV Girls' Choir & Children's Choir — керівник: Aarne Saluveer.
Estonian Academy of Music Female Choir — керівник: Ms. Ene Kangrun.
Ellerhein Girls Choir — керівник: Ms. Tiia Loitme.
EKN — Estonian Choral Conductors' Female Choir — керівник: Ants Sööt.

Посилання

Estmusic.com Естонська музика [ 12 березня 2022 у Wayback Machine.].
Музиканти, фестивалі [ 12 лютого 2022 у Wayback Machine.].
Estonianmetal.com Рок-гурти [ 29 квітня 2020 у Wayback Machine.].
Естонський пісенний фестиваль [ 20 жовтня 2008 у Wayback Machine.].
Естонський панк-фестиваль^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Література

Музыкальный энциклопедический словарь. — М. : «Советская энциклопедия», 1990.
Тампере Х., Эстонская народная песня, Л., 1983
«The New Grove Dictionary of Music and Musicians» [ 11 травня 2011 у Wayback Machine.] p. 358
Cronshaw, Andrew. «Singing Revolutions». Vol.1: Africa, Europe and the Middle East, pp 16–24. Rough Guides Ltd, Penguin Books, 2000.