Флóрин золота монета що з 1252 карбувалася спочатку у Флоренції згодом в інших європейських державах Флорин Названо на ч

Флóрин — золота монета, що з 1252 карбувалася спочатку у Флоренції, згодом в інших європейських державах.

Флорин

Названо на честь	Флорентійська республіка
Країна	Флорентійська республіка
Час/дата початку	1252
Час/дата закінчення	1533
Флорин у Вікісховищі

Історія

Флорентійський срібний гроссо (карбувася з кінця XII ст.), 1,7 г. Зображені на гроссо лілія та Іоан Хреститель пізніше були перенесені на золотий флорін

Надходження африканського золота транссахарськими караванними шляхами до Магрибу, а далі до Західної Європи, дозволило середньовічним італійським республікам — Генуї, Флоренції, а згодом Венеції розпочати в XIII столітті карбування власних золотих монет.

В 1252 розпочалось карбування золотого дженовіно в Генуї і золотого флорина у Флоренції. І дженовіно і флорини карбували з майже чистого золота. Маса флорина становила 3,53 г золота, складала 1/96 флорентійського фунта (339 г). На лицевій стороні зображувався герб міста — лілія (лат. flos — квітка). Флорин дуже швидко поширився у багатьох країнах Західної Європи. За флорентійським зразком ряд держав розпочали виробництво власних монет цього типу. Золоті монети, які карбували у Венеції з 1284 року, одержали назву «дукати». Згодом ця назва закріпилася за золотим флорином майже у всій Європі і зберігалась до новітнього часу.

Срібний «готичний» флорин Великої Британії, 1859 року. Королева Вікторія, вага 11.31 г.

Впродовж XV-XVI ст. в українських землях були особливо поширеними угорські (лат. floreni ungaricales, floreni de Ungaria тощо) та чеські золоті флорини, карбування яких розпочалося з 1325 року; спочатку — за типом флорентійських, потім — дещо видозмінені. З середини XV ст. у Польщі флоринами стали називати суму срібних монет, вартість яких відповідала золотому флорину. Відтоді золотий флорин (або дукат) одержав назву «червоного золотого» (floreni rubens), а сума у 30 грошів, що була еквівалентом «червоного злотого», почала називатися просто флорином, або польським злотим (florenus polonicales). У західноукраїнських землях з 16 ст. флорин був лічильною одиницею, що дорівнювала 30 грошам польським.

Назва флорин поширювалася також на гульден (маса 12,34 г) Австрійської (з 1867 — Австро-Угорської) імперії, які карбували протягом 1857—1892 років.

Див. також

Примітки

M. Cipolla, Carlo. Le avventure della lira (in Italian). Il Mulino.

Джерела

Р. М. Шуст. Флорин // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 307. — .
Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 124—125. (рос.)

Посилання

Флорен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] M. Cipolla, Carlo. Le avventure della lira (in Italian). Il Mulino.