Станісла́в Рома́н Левандо́вський (пол. Stanisław Roman Lewandowski; 22 лютого 1857, Котліни — 3 лютого 1940, Варшава) — польський скульптор, реставратор.
Станіслав Роман Левандовський | |
Народився | 22 лютого 1857 Котліни, Ґміна Бруйце, Лодзький-Східний повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща |
---|---|
Помер | 3 лютого 1940 (82 роки) Варшава, Генеральна губернія, Третій Райх |
Громадянство | Республіка Польща |
Навчання | Краківська школа мистецтв, Віденська академія мистецтв |
Працював у містах | Відень, Львів, Варшава |
Біографія
Народився в селі Котліни поблизу міста Пьотркув-Куявський в сім'ї інженера Людвіка Левандовського і Антоніни з Амброжевичів. Закінчив середню школу в Кракові. У молодості спробував себе в багатьох професіях і заняттях. У Львові вивчав медицину, грав у мандрівному українському театрі, співав в опереті, працював у торгівлі. У 1879—1882 роках навчався у Краківській школі мистецтв у Валерія Гадомського. У 1883—1887 роках у Віденській академії мистецтв в Едмунда фон Гелльмера (Edmund Hellmer) і в Спеціальній школі Карла Кундмана. За свої роботи двічі отримував золоту медаль Віденської академії. У 1890—1894 роках мав власну майстерню у Львові на нинішній вулиці Степана Бандери, 9, а пізніше і на Січових Стрільців, 10. Викладав рисунок і скульптуру в приватній школі Марцелія Гарасимовича. Брав активну участь у діяльності львівських товариств — каменярського, мулярського і скульптурного. 1894 року виїхав до Відня. У 1924-1925 роках проживав у Варшаві, працюючи головним медальєром Національного монетного двору. 1925—1932 роки провів у Відні, потім оселився у Варшаві де працював реставратором колекції творів образотворчого мистецтва в Королівському замку. Помер 1940 року у Варшаві.
Тяжів у творчості до кінця XIX ст. до академізму. Одночасно в інших роботах — до необароко і неорококо. Після 1900 року перейшов до сецесійної стилістики, а після 1910-х знову звернувся до форм дещо модернізованого класицизму.
Відомі роботи
- Бронзова статуя «Смерть Вайделоти» відзначена золотою медаллю Віденської академії мистецтв (1885, Відень).
- Великий гіпсовий рельєф «Тетія, що просить Юпітера за Ахілла», відзначений золотою медаллю Віденської академії мистецтв (1886, Відень).
- Бронзова статуетка «Запорожець» (1886, Національний музей у Кракові)
- Рельєф «Гоплана» (1887, віск).
- Гіпсова статуя «Слов'янин, що зриває пута» (1887, Національний музей у Кракові).
- Пам'ятник Феліції Боберській у костелі при львівському монастирі кармелітів (відкритий 1890).
- 8-метровий алегоричний фриз «Мистецтво і Промисловість» в залі засідань Галицької ощадної каси (1891, гіпс, поліхромія). Рельєф стилізований поліхромією під слонову кістку на золотому тлі. Зображено маленьких дітей, зайнятих різними ремеслами та видами мистецтв.
- 2-метрова скульптура Адама Міцкевича на фасаді школи на вулиці Театральній, 15 у Львові (1891).
- Картуші із зображеннями гербів Польщі, Литви і Русі на тріумфальних арках у Львові (1891).
- Друга теракотова версія скульптури «Смерть Вайделоти» виготовлена у Львові (1891).
- Бронзовий надгробок Володимира Барвінського на Личаківському цвинтарі. Працював над ним у 1889—1891, роках, практично без винагороди (коштів вистачило лише на матеріал). Перед встановленням експонувався у залі Державної промислової школи, що викликало велике зацікавлення і натовпи відвідувачів. Встановлений на могилі Барвінського 1892 року.
- Пам'ятник Міцкевичу в Ряшеві (відкритий 29 листопада 1892), знищений 1940, у 1986 встановлено його вільну копію авторства скульптора К. Бжузана.
- Погруддя Тараса Шевченка (1892, гіпс, львівська бібліотека ім. Стефаника), Здислава Мархвицького (1894-1895, бронза), Казимира Грохвицького (1894-1895, мармур).
- Портретні медальйони Міцкевича (1890), Гроттгера (1891), Семирадського (1893).
- «Вакханка, що кидає диск» (1893).
- Мармурова статуя Я. Круліковського у фоє Великого театру у Варшаві (1893).
- Алегорична фігура «Вікторія» для тріумфальної арки у Львові (1894).
- Третя версія скульптури «Смерть Вайделоти», виготовлена у Відні (1894, гіпс, поліхромія, Львівська галерея мистецтв).
- Ювілейна медаль ректора Львівського університету Антонія Малецького виконана у Львові (1902 срібло, бронза).
- Погруддя Флоріана Земялковського (модель 1902 року у Львові, відлив у теракоті 1922).
- Пам'ятник письменнику Зигмунту Красінському на саркофазі в Опіногурі.
- Пам'ятник польському ученому, графу Станіславу Борковському-Дуніну у львівському костелі святої Марії Магдалини.
Нереалізовані проекти
- 1898 року перебуваючи у Відні, на замовлення Зигмунта Горголевського виконав ескіз скульптурної групи для фронтону Міського театру у Львові. Відмовився від подальшої реалізації через низький гонорар.
- Ескіз пам'ятника Шопену у Львові (1902).
- Конкурсний проект пам'ятника Анджеєві Потоцькому у Львові (1910). Здобув відзнаку журі.
Примітки
- пол. Jan Walery Królikowski
- Tygodnik Ilustrowany. — 17 lutego 1912. — № 7 (2727). — S. 134.
- Maślankiewicz K. i Wierczyński S. Borkowski Stanisław Jan Nepomucen Kajetan Dunin, herbu Łabędź (1782—1850) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. II. — S. 338. (пол.)
- Rozstrzygnięcie konkursu ścisłego na projekt pomnika Andrzeja Potockiego we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 126.
Джерела
- Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 130—133. — .
- Kaczmarzyk D. Lewandowski Stanisław Roman (1859—1940) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław—Warzawa—Kraków—Gdańsk: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wydawnictwo PAN, 1972. — T. XVI/2, zesz. 73. — S. 209—210.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stanisla v Roma n Levando vskij pol Stanislaw Roman Lewandowski 22 lyutogo 1857 Kotlini 3 lyutogo 1940 Varshava polskij skulptor restavrator Stanislav Roman Levandovskij Narodivsya 22 lyutogo 1857 1857 02 22 Kotlini Gmina Brujce Lodzkij Shidnij povit Lodzinske voyevodstvo Respublika Polsha Pomer 3 lyutogo 1940 1940 02 03 82 roki Varshava Generalna guberniya Tretij Rajh Gromadyanstvo Respublika Polsha Navchannya Krakivska shkola mistectv Videnska akademiya mistectv Pracyuvav u mistah Viden Lviv Varshava Pam yatnik Adamu Mickevichu v Ryashevi 1892 Pam yatnik Volodimiru Barvinskomu 1892 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levandovskij BiografiyaNarodivsya v seli Kotlini poblizu mista Potrkuv Kuyavskij v sim yi inzhenera Lyudvika Levandovskogo i Antonini z Ambrozhevichiv Zakinchiv serednyu shkolu v Krakovi U molodosti sprobuvav sebe v bagatoh profesiyah i zanyattyah U Lvovi vivchav medicinu grav u mandrivnomu ukrayinskomu teatri spivav v opereti pracyuvav u torgivli U 1879 1882 rokah navchavsya u Krakivskij shkoli mistectv u Valeriya Gadomskogo U 1883 1887 rokah u Videnskij akademiyi mistectv v Edmunda fon Gellmera Edmund Hellmer i v Specialnij shkoli Karla Kundmana Za svoyi roboti dvichi otrimuvav zolotu medal Videnskoyi akademiyi U 1890 1894 rokah mav vlasnu majsternyu u Lvovi na ninishnij vulici Stepana Banderi 9 a piznishe i na Sichovih Strilciv 10 Vikladav risunok i skulpturu v privatnij shkoli Marceliya Garasimovicha Brav aktivnu uchast u diyalnosti lvivskih tovaristv kamenyarskogo mulyarskogo i skulpturnogo 1894 roku viyihav do Vidnya U 1924 1925 rokah prozhivav u Varshavi pracyuyuchi golovnim medalyerom Nacionalnogo monetnogo dvoru 1925 1932 roki proviv u Vidni potim oselivsya u Varshavi de pracyuvav restavratorom kolekciyi tvoriv obrazotvorchogo mistectva v Korolivskomu zamku Pomer 1940 roku u Varshavi Tyazhiv u tvorchosti do kincya XIX st do akademizmu Odnochasno v inshih robotah do neobaroko i neorokoko Pislya 1900 roku perejshov do secesijnoyi stilistiki a pislya 1910 h znovu zvernuvsya do form desho modernizovanogo klasicizmu Vidomi robotiBronzova statuya Smert Vajdeloti vidznachena zolotoyu medallyu Videnskoyi akademiyi mistectv 1885 Viden Velikij gipsovij relyef Tetiya sho prosit Yupitera za Ahilla vidznachenij zolotoyu medallyu Videnskoyi akademiyi mistectv 1886 Viden Bronzova statuetka Zaporozhec 1886 Nacionalnij muzej u Krakovi Relyef Goplana 1887 visk Gipsova statuya Slov yanin sho zrivaye puta 1887 Nacionalnij muzej u Krakovi Pam yatnik Feliciyi Boberskij u kosteli pri lvivskomu monastiri karmelitiv vidkritij 1890 8 metrovij alegorichnij friz Mistectvo i Promislovist v zali zasidan Galickoyi oshadnoyi kasi 1891 gips polihromiya Relyef stilizovanij polihromiyeyu pid slonovu kistku na zolotomu tli Zobrazheno malenkih ditej zajnyatih riznimi remeslami ta vidami mistectv 2 metrova skulptura Adama Mickevicha na fasadi shkoli na vulici Teatralnij 15 u Lvovi 1891 Kartushi iz zobrazhennyami gerbiv Polshi Litvi i Rusi na triumfalnih arkah u Lvovi 1891 Druga terakotova versiya skulpturi Smert Vajdeloti vigotovlena u Lvovi 1891 Bronzovij nadgrobok Volodimira Barvinskogo na Lichakivskomu cvintari Pracyuvav nad nim u 1889 1891 rokah praktichno bez vinagorodi koshtiv vistachilo lishe na material Pered vstanovlennyam eksponuvavsya u zali Derzhavnoyi promislovoyi shkoli sho viklikalo velike zacikavlennya i natovpi vidviduvachiv Vstanovlenij na mogili Barvinskogo 1892 roku Pam yatnik Mickevichu v Ryashevi vidkritij 29 listopada 1892 znishenij 1940 u 1986 vstanovleno jogo vilnu kopiyu avtorstva skulptora K Bzhuzana Pogruddya Tarasa Shevchenka 1892 gips lvivska biblioteka im Stefanika Zdislava Marhvickogo 1894 1895 bronza Kazimira Grohvickogo 1894 1895 marmur Portretni medaljoni Mickevicha 1890 Grottgera 1891 Semiradskogo 1893 Vakhanka sho kidaye disk 1893 Marmurova statuya Ya Krulikovskogo u foye Velikogo teatru u Varshavi 1893 Alegorichna figura Viktoriya dlya triumfalnoyi arki u Lvovi 1894 Tretya versiya skulpturi Smert Vajdeloti vigotovlena u Vidni 1894 gips polihromiya Lvivska galereya mistectv Yuvilejna medal rektora Lvivskogo universitetu Antoniya Maleckogo vikonana u Lvovi 1902 sriblo bronza Pogruddya Floriana Zemyalkovskogo model 1902 roku u Lvovi vidliv u terakoti 1922 Pam yatnik pismenniku Zigmuntu Krasinskomu na sarkofazi v Opinoguri Pam yatnik polskomu uchenomu grafu Stanislavu Borkovskomu Duninu u lvivskomu kosteli svyatoyi Mariyi Magdalini Nerealizovani proekti1898 roku perebuvayuchi u Vidni na zamovlennya Zigmunta Gorgolevskogo vikonav eskiz skulpturnoyi grupi dlya frontonu Miskogo teatru u Lvovi Vidmovivsya vid podalshoyi realizaciyi cherez nizkij gonorar Eskiz pam yatnika Shopenu u Lvovi 1902 Konkursnij proekt pam yatnika Andzheyevi Potockomu u Lvovi 1910 Zdobuv vidznaku zhuri Primitkipol Jan Walery Krolikowski Tygodnik Ilustrowany 17 lutego 1912 7 2727 S 134 Maslankiewicz K i Wierczynski S Borkowski Stanislaw Jan Nepomucen Kajetan Dunin herbu Labedz 1782 1850 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1936 T II S 338 pol Rozstrzygniecie konkursu scislego na projekt pomnika Andrzeja Potockiego we Lwowie Architekt 1910 6 7 8 S 126 DzherelaStanislav Levandovskij u sestrinskih Vikiproyektah Portal Mistectvo Stanislav Levandovskij u Vikishovishi Biriulow J Rzezba lwowska Warszawa Neriton 2007 S 130 133 ISBN 978 83 7543 009 7 Kaczmarzyk D Lewandowski Stanislaw Roman 1859 1940 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warzawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo PAN 1972 T XVI 2 zesz 73 S 209 210