Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Читрал (урду چترال перекладається як поле з мови Кховар) — місто, столиця округу Читрал, розташований на західному березі річки (або ). Місто розташоване у підніжжя гори (7708 м), найвищого піка Гіндукушу. Чисельність населення міста становить 20000 осіб, в той час, як округ має площу 14833 км ² і населенням 300,000. Висота долина над рівнем моря 1100 м.
| Читрал چترال | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 35°53′ пн. ш. 71°48′ сх. д. / 35.883° пн. ш. 71.800° сх. д.Координати: 35°53′ пн. ш. 71°48′ сх. д. / 35.883° пн. ш. 71.800° сх. д. | ||||
| Країна |  Пакистан | |||
| Регіон |  Північно-Західна прикордонна провінція | |||
| Столиця для | d | |||
| Площа | 14,850 км² | |||
| Населення | 20,000 (2006) | |||
| Висота НРМ | 1517 ± 1 м | |||
| Водойма | d | |||
| Часовий пояс | PKT | |||
| GeoNames | 1181065 | |||
| OSM | ↑11361949 ·R (Lower Chitral District) | |||
| Поштові індекси | 0943 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | chitraltoday.com | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Читрал у Вікісховищі | ||||
Географія
Найлегший маршрут до Читрала прямує на південний захід вздовж долини Читрал/Кунар до Джелалабаду. Цей маршрут є відкритим протягом усього року і забезпечує прямий доступ до Кабулу. Але пакистано-афганський кордон (лінія Дюрана) не дозволяє використовувати цей маршрут до Пешавару і на південь країни. Інші маршрути прямують через гірські перевали. На південь, через (3200 м) 365 км до Пешавару. На північ, найлегший шлях влітку прямує через перевал Барогіль(3798 м) до Ваханського коридору в Афганістан, але у зимовий час цей маршрут, як правило, закрито. На схід, через (3719 м) 405 км до Гілгіта. І на захід, через додатковий маршрут в Афганістан. Округ сніговими заметами відрізано від решти частини країни протягом шести місяців на рік, ця проблема була вирішена через пуск тунелю Ловарі, який дозволив скоротити час руху до Читралу, а також дозволив доступ у район з іншої частини країни, навіть у холодні зимові місяці.
Населення
Основне населення кхо й калаші, які розмовляють як рідною мовою, так і вільно володіють пушту й урду. Існує також значна кількість , таджиків і узбеків, більшість з яких прибули з Афганістану наприкінці 1980-х.
Примітки
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Посилання
- Decker, Kendall D. (1992) Languages of Chitral http://www.ethnologue.com/show_work.asp?id=32850
- Durand, Col. A. (1899), The Making of a frontier
- Leitner, G. W. (1893): Dardistan in 1866, 1886 and 1893: Being An Account of the History, Religions, Customs, Legends, Fables and Songs of Gilgit, Chilas, Kandia (Gabrial) Yasin, Chitral, Hunza, Nagyr and other parts of the Hindukush, as also a supplement to the second edition of The Hunza and Nagyr Handbook. And An Epitome of Part III of the author’s “The Languages and Races of Dardistan.” First Reprint 1978. Manjusri Publishing House, New Delhi.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chitral Chitral urdu چترال perekladayetsya yak pole z movi Khovar misto stolicya okrugu Chitral roztashovanij na zahidnomu berezi richki abo Misto roztashovane u pidnizhzhya gori 7708 m najvishogo pika Gindukushu Chiselnist naselennya mista stanovit 20000 osib v toj chas yak okrug maye ploshu 14833 km i naselennyam 300 000 Visota dolina nad rivnem morya 1100 m Chitral چترالAtalik bazarAtalik bazarOsnovni dani35 53 pn sh 71 48 sh d 35 883 pn sh 71 800 sh d 35 883 71 800 Koordinati 35 53 pn sh 71 48 sh d 35 883 pn sh 71 800 sh d 35 883 71 800Krayina PakistanRegion Pivnichno Zahidna prikordonna provinciyaStolicya dlya dPlosha 14 850 km Naselennya 20 000 2006 Visota NRM 1517 1 mVodojma dChasovij poyas PKTGeoNames 1181065OSM 11361949 R Lower Chitral District Poshtovi indeksi 0943Miska vladaVebsajt chitraltoday comMapa Chitral u VikishovishiGeografiyaNajlegshij marshrut do Chitrala pryamuye na pivdennij zahid vzdovzh dolini Chitral Kunar do Dzhelalabadu Cej marshrut ye vidkritim protyagom usogo roku i zabezpechuye pryamij dostup do Kabulu Ale pakistano afganskij kordon liniya Dyurana ne dozvolyaye vikoristovuvati cej marshrut do Peshavaru i na pivden krayini Inshi marshruti pryamuyut cherez girski perevali Na pivden cherez 3200 m 365 km do Peshavaru Na pivnich najlegshij shlyah vlitku pryamuye cherez pereval Barogil 3798 m do Vahanskogo koridoru v Afganistan ale u zimovij chas cej marshrut yak pravilo zakrito Na shid cherez 3719 m 405 km do Gilgita I na zahid cherez dodatkovij marshrut v Afganistan Okrug snigovimi zametami vidrizano vid reshti chastini krayini protyagom shesti misyaciv na rik cya problema bula virishena cherez pusk tunelyu Lovari yakij dozvoliv skorotiti chas ruhu do Chitralu a takozh dozvoliv dostup u rajon z inshoyi chastini krayini navit u holodni zimovi misyaci NaselennyaOsnovne naselennya kho j kalashi yaki rozmovlyayut yak ridnoyu movoyu tak i vilno volodiyut pushtu j urdu Isnuye takozh znachna kilkist tadzhikiv i uzbekiv bilshist z yakih pribuli z Afganistanu naprikinci 1980 h PrimitkiCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti PosilannyaDecker Kendall D 1992 Languages of Chitral http www ethnologue com show work asp id 32850 Durand Col A 1899 The Making of a frontier Leitner G W 1893 Dardistan in 1866 1886 and 1893 Being An Account of the History Religions Customs Legends Fables and Songs of Gilgit Chilas Kandia Gabrial Yasin Chitral Hunza Nagyr and other parts of the Hindukush as also a supplement to the second edition of The Hunza and Nagyr Handbook And An Epitome of Part III of the author s The Languages and Races of Dardistan First Reprint 1978 Manjusri Publishing House New Delhi