Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кінг Ма ртін Лю тер Кінг моло дший англ Martin Luther King Jr 15 січня

Мартін Лютер Кінг

Мартін Лютер Кінг
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кінг.

Ма́ртін Лю́тер Кінг, моло́дший (англ. Martin Luther King, Jr.; 15 січня 1929 Атланта, штат Джорджія, США — 4 квітня 1968, Мемфіс, штат Теннессі, США) — американський баптистський пастор, громадянський діяч, оратор, лідер руху за громадянські права 1960-х років. Просував тактику ненасильства в боротьбі проти расизму. Нагороджений Нобелівською премією миру 1964 року.

Мартін Лютер Кінг
англ. Martin Luther King Jr.
image
Мартін Лютер Кінг в 1964
Ім'я при народженні англ. Michael King, Jr.
Народився 15 січня 1929(1929-01-15)[1][2][…]
Атланта[1]
Помер 4 квітня 1968(1968-04-04)[1][2][…](39 років)
Мемфіс, Теннессі, США[1]
·Політичне вбивство
Поховання d
Громадянство США
Національність Афроамериканець
Діяльність проповідник
Галузь політична діяльність[4], громадянські права[d][4], расизм[4], расова сегрегація[4], d[4], політика[4], публіцистика[4], d[4], Гомілетика[4] і d[4]
Відомий завдяки боротьбі за громадянські права
Alma mater Бостонський університет, доктор філософії
Науковий ступінь доктор філософії (18 червня 1955)
Науковий керівник d
Знання мов англійська[2][5]
Заклад d, d і Амстердамський вільний університет
Членство Американська академія мистецтв і наук, d, d і d
Напрямок рух за громадянські права, ненасильство, робітничий рух у США[d][6] і рух за громадянські права в США
Головував
Конфесія баптизм
Батько d
Мати d
Родичі Батько: англ. Martin Luther King, Sr.
Мати: англ. Alberta Williams King
Брати, сестри d і d
У шлюбі з англ. Coretta Scott King (одр. 1953—1968)
Діти (англ. Yolanda Denise King) (1955—2007)
(англ. Martin Luther King III) (1957)
(англ. Dexter Scott King) (1961)
(англ. Bernice Albertine King) (1963)
Зріст 168,9 см[7]
Автограф image
Нагороди

image Нобелівська премія миру (1964)
Золота медаль Конгресу (2004, посмертно)

image
Президентська медаль Свободи
 image
IMDb ID 0455052
Сайт thekingcenter.org

Молодість і навчання

Мартін Лютер Кінг народився у родині пастора баптистської церкви. У 1944 році, не закінчивши середньої школи, склав іспити та вступив до коледжу Морхауса для кольорових в Атланті. Тоді ж став членом Національної асоціації прогресу кольорового населення (НАПКН). У 1947 р. Кінг прийняв сан і став помічником батька в церкві. Закінчивши коледж зі ступенем бакалавра соціології в 1948 році, Кінг перейшов на навчання у Теологічну семінарію Крозера в Честері (штат Пенсільванія), де в 1951 р. здобув ступінь бакалавра богослов'я. Призначена йому стипендія дозволила вступити в аспірантуру Бостонського університету, де в 1955 р. Кінг захистив дисертацію і став доктором філософії.

Політична діяльність

Ще раніше, в 1954 році Мартін Лютер Кінг став пастором у баптистській церкві в Монтгомері, штат Алабама, де й організував комітети соціальних дій, збирав кошти для НАПКН. Після інциденту з активісткою Розою Паркс — швачку було заарештовано за відмову поступитися місцем в автобусі білому пасажирові — у грудні 1955 р. у Монтгомері утворюється Асоціація вдосконалення, і Кінг стає її президентом. Під керівництвом Кінга громада афро-американців бойкотувала транспорт Монтгомері 382 дні. У листопаді 1956 р. Верховний суд США визнав закон про сегрегацію в Алабамі неконституційним. У грудні того ж року чорні й білі вперше користувалися автобусами спільно.

Унікальний внесок Кінга в справу захисту прав людини зумовила його схильність до принципів християнської філософії. Прикладом для себе Кінг вважав діяльність Махатми Ґанді, лідера руху пасивного опору, завдяки якому Індія звільнилася від британського панування. «Філософія ненасильницького опору Ґанді, — заявляв Кінг, — єдиний метод, виправданий у боротьбі за волю».

image
Мартін Лютер Кінг та Малколм Ікс

У січні 1957 р. афро-американські лідери півдня створили союз церковних організацій за громадянські права під назвою й Мартін Лютер Кінг був обраний президентом цієї організації. У вересні 1958 року, під час роздачі автографів у Гарлемі, його поранила ножем у груди психічно хвора.

Використовуючи ККХП як базу, Кінг організував ряд кампаній за громадянські права, націлених на знищення сегрегації у транспорті, у театрах, ресторанах тощо. Він подорожував по всій країні, читаючи лекції, причому 15 разів Кінга заарештовували. У 1960 році за запрошенням прем'єр-міністра Джавахарлала Неру він провів місяць в Індії, де познайомився з діяльністю Ґанді. У березні-квітні 1963 року Кінг очолив масові демонстрації в Бірмінгемі (штат Алабама) проти сегрегації на виробництві та у побуті, одним з гасел яких було створення комітетів громадян різних рас. Поліція розганяла демонстрантів (серед яких було багато дітей) за допомогою собак, водометів і кийків. За порушення заборони на демонстрації Кінг був заарештований на 5 днів. У цей час він написав білим релігійним діячам міста, які дорікали йому за «нерозсудливі й несвоєчасні дії».

«Насправді час не має ніякого значення, — писав Кінг. — Прогрес людства аж ніяк не котиться на колесах неминучості. Він настає внаслідок безнастанних зусиль людей, що творять Божу волю, без яких час стає союзником сил застою в суспільстві». У 1963 р. Кінг разом зі своїм заступником Ральфом Ебернаті, засновником Конгресу расової рівності Байярдом Рустином та іншими лідерами організував найбільшу в історії США демонстрацію за громадянські права.

Уривок з конференції Мартіна Лютера Кінга в Аеропорту Схіпгол (15 серпня 1964)

У 1964 році Кінгу була присуджена Нобелівська премія миру. У вступній промові представник Норвезького нобелівського комітету Гунар Ян відзначив: «Хоча Мартін Лютер Кінг непричетний до міжнародних справ, його боротьба служить справі миру… У західному світі він був першим, хто продемонстрував, що боротьба не обов'язково має на увазі насильство». У своїй Нобелівській лекції Кінг говорив: «Ненасильство означає, що мій народ всі ці роки терпляче переносив страждання, не заподіюючи їх іншим… Це значить, що ми не відчуваємо більше страху. Але із цього не треба робити висновок, що ми хочемо злякати тих або інших або навіть суспільство, частиною якого ми є. Рух не прагне звільнити афро-американців шляхом приниження й поневолення білих. Він не хоче перемоги над кимось. Він бажає звільнення американського».

Залишаючись суперечливою фігурою, Кінг мав багато ворогів — не тільки на півдні, але й в інших частинах країни. Мабуть, найвпливовішим критиком Кінга був директор Федерального бюро розслідувань (ФБР) Едгар Гувер, що називав його комуністом, зрадником і глибоко аморальною людиною. Коли Кінг звинуватив агентів ФБР у невжитті заходів щодо скарг в Олбані (штат Джорджія), пояснюючи це їхнім південним походженням, Гувер не посоромився назвати Кінга «найбільшим брехуном у країні». ФБР прослуховувало телефони Кінга, зібрало велике досьє про його особисте й громадське життя. У 1967 р. Кінг видав книгу «Куди ми підемо звідси?». У квітні він відкрито висловився проти війни у В'єтнамі. Кінг звернувся з посланням до великого антивоєнного мітингу у Вашингтоні; став співголовою організації «Священники й миряни, стривожені подіями у В'єтнамі». В останні роки життя увага Кінга була прикута не тільки до расизму, але й до проблеми безробіття, голоду й бідності у всій Америці.

Убивство

Докладніше: Вбивство Мартіна Лютера Кінга

У 1968 році Кінг був поранений снайпером, коли стояв на балконі мемфіського готелю «Лорейн». Від ран він помер у госпіталі Сент-Джозефа і був похований в Атланті.

Особисте життя

image
Мартін Лютер Кінг разом зі своєю дружиною Кореттою Скотт Кінг

У січні 1952 року, проживши в Бостоні близько п'яти місяців, Кінг познайомився зі студенткою консерваторії Кореттою Скотт. Через пів року Кінг запросив дівчину поїхати разом з ним в Атланту. Познайомившись із Кореттою, батьки дали свою згоду на їхній шлюб.

Мартін Лютер Кінг і його дружина Коретта Скотт Кінг повінчалися в будинку її матері 18 червня 1953 року. Вінчав молодят батько нареченого. Коретта отримала диплом з вокалу та скрипки у Консерваторії Нової Англії. Після закінчення консерваторії у вересні 1954 вони з чоловіком переїхали до Монтгомері, столиці штату Алабама.

Подружжя Кінгів мало чотирьох дітей:

Нагороди та відзнаки

  • Кінг був нагороджений принаймні п'ятдесятьма почесними ступенями різних коледжів та університетів.
  • 14 жовтня 1964 р. Кінг став наймолодшим лауреатом Нобелівської премії миру, яка була присуджена йому за очолення ненасильницького опору расовим упередженням в США.

Цікаві факти

  • Його промову «Я маю мрію» (англ. I have a dream) слухало понад 300 000 американців.
  • 16 січня 1986  р. погруддя Кінга було установлено у Великій ротонді Капітолію у Вашингтоні  — темношкірого американця вшанували такою честю вперше.
  • Кінг займався плагіатом при написанні великих розділів своєї дисертації. Бостонський університет створив комітет для визначення ступеня плагіату в дисертації Кінга. Він визначив, що 45 відсотків першої частини і 21 відсоток другої частини були взяті з робіт інших авторів. Навчальні заклади часто скасовують свої рішення з присудження наукового ступеня при виявленні куди менших шахрайств, але значення Кінга для руху за громадянські права завадило скасуванню його богословського ступеня.
  • 20 січня 1986 року американці відзначили перший День Мартіна Лютера Кінга.
  • 2305 Кінг — астероїд, названий на честь діяча.

Вшанування пам'яті

На честь нього названа Вулиця Доктора Мартіна Лютера Кінга у Гарлемі.

Примітки

  1. Нитобург Э. Л. Кинг Мартин Лютер // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1973. — Т. 12 : Кварнер — Конгур. — С. 114–115.
    d:Track:Q17378135d:Track:Q649d:Track:Q4321570
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  6. https://www.psc-cuny.org/clarion/april-2011/martin-luther-king-and-union-rights
  7. https://www.celebheights.com/s/Martin-Luther-King-Jr-49792.html
  8. Martin Luther King Wins The Nobel Prize for Peace. The New York Times. 15 жовтня 1964.
  9. Warren, Mervyn A. (2001). King Came Preaching: The Pulpit Power of Dr. Martin Luther King, Jr. InterVarsity Press. с. 79. ISBN .
  10. Wintle, Justin (2001). Makers of Modern Culture: Makers of Culture. Routledge. с. 272. ISBN .
  11. Pappas, Т. (1992). A Houdini of Time. Chronicles. November 26-30.

Література

  • В. Пономарьов. Кінґ Мартін Лютер-молодший // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.

Посилання

  • (англ.)
  • Боротьба за громадянські права: від Прокламації про звільнення рабів до Мартіна Лютера Кінга | Блог Посольства США в Україні [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
  • Мартін Лютер Кінг — По той бік В'єтнаму — час порушити мовчання. Переклад промови [ 19 липня 2018 у Wayback Machine.]
  • Мартін Лютер Кінг — Борець проти расової дискримінації в США, лауреат Нобелівської премії миру [ 30 червня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem King Ma rtin Lyu ter King molo dshij angl Martin Luther King Jr 15 sichnya 1929 Atlanta shtat Dzhordzhiya SShA 4 kvitnya 1968 Memfis shtat Tennessi SShA amerikanskij baptistskij pastor gromadyanskij diyach orator lider ruhu za gromadyanski prava 1960 h rokiv Prosuvav taktiku nenasilstva v borotbi proti rasizmu Nagorodzhenij Nobelivskoyu premiyeyu miru 1964 roku Martin Lyuter Kingangl Martin Luther King Jr Martin Lyuter King v 1964Im ya pri narodzhenni angl Michael King Jr Narodivsya 15 sichnya 1929 1929 01 15 1 2 Atlanta 1 Pomer 4 kvitnya 1968 1968 04 04 1 2 39 rokiv Memfis Tennessi SShA 1 Politichne vbivstvoPohovannya dGromadyanstvo SShANacionalnist AfroamerikanecDiyalnist propovidnikGaluz politichna diyalnist 4 gromadyanski prava d 4 rasizm 4 rasova segregaciya 4 d 4 politika 4 publicistika 4 d 4 Gomiletika 4 i d 4 Vidomij zavdyaki borotbi za gromadyanski pravaAlma mater Bostonskij universitet doktor filosofiyiNaukovij stupin doktor filosofiyi 18 chervnya 1955 Naukovij kerivnik dZnannya mov anglijska 2 5 Zaklad d d i Amsterdamskij vilnij universitetChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk d d i dNapryamok ruh za gromadyanski prava nenasilstvo robitnichij ruh u SShA d 6 i ruh za gromadyanski prava v SShAGolovuvavKonfesiya baptizmBatko dMati dRodichi Batko angl Martin Luther King Sr Mati angl Alberta Williams KingBrati sestri d i dU shlyubi z angl Coretta Scott King odr 1953 1968 Diti angl Yolanda Denise King 1955 2007 angl Martin Luther King III 1957 angl Dexter Scott King 1961 angl Bernice Albertine King 1963 Zrist 168 9 sm 7 AvtografNagorodi Nobelivska premiya miru 1964 Zolota medal Kongresu 2004 posmertno Prezidentska medal SvobodiIMDb ID 0455052Sajt thekingcenter orgVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiMolodist i navchannyaMartin Lyuter King narodivsya u rodini pastora baptistskoyi cerkvi U 1944 roci ne zakinchivshi serednoyi shkoli sklav ispiti ta vstupiv do koledzhu Morhausa dlya kolorovih v Atlanti Todi zh stav chlenom Nacionalnoyi asociaciyi progresu kolorovogo naselennya NAPKN U 1947 r King prijnyav san i stav pomichnikom batka v cerkvi Zakinchivshi koledzh zi stupenem bakalavra sociologiyi v 1948 roci King perejshov na navchannya u Teologichnu seminariyu Krozera v Chesteri shtat Pensilvaniya de v 1951 r zdobuv stupin bakalavra bogoslov ya Priznachena jomu stipendiya dozvolila vstupiti v aspiranturu Bostonskogo universitetu de v 1955 r King zahistiv disertaciyu i stav doktorom filosofiyi Politichna diyalnistShe ranishe v 1954 roci Martin Lyuter King stav pastorom u baptistskij cerkvi v Montgomeri shtat Alabama de j organizuvav komiteti socialnih dij zbirav koshti dlya NAPKN Pislya incidentu z aktivistkoyu Rozoyu Parks shvachku bulo zaareshtovano za vidmovu postupitisya miscem v avtobusi bilomu pasazhirovi u grudni 1955 r u Montgomeri utvoryuyetsya Asociaciya vdoskonalennya i King staye yiyi prezidentom Pid kerivnictvom Kinga gromada afro amerikanciv bojkotuvala transport Montgomeri 382 dni U listopadi 1956 r Verhovnij sud SShA viznav zakon pro segregaciyu v Alabami nekonstitucijnim U grudni togo zh roku chorni j bili vpershe koristuvalisya avtobusami spilno Unikalnij vnesok Kinga v spravu zahistu prav lyudini zumovila jogo shilnist do principiv hristiyanskoyi filosofiyi Prikladom dlya sebe King vvazhav diyalnist Mahatmi Gandi lidera ruhu pasivnogo oporu zavdyaki yakomu Indiya zvilnilasya vid britanskogo panuvannya Filosofiya nenasilnickogo oporu Gandi zayavlyav King yedinij metod vipravdanij u borotbi za volyu Martin Lyuter King ta Malkolm Iks U sichni 1957 r afro amerikanski lideri pivdnya stvorili soyuz cerkovnih organizacij za gromadyanski prava pid nazvoyu j Martin Lyuter King buv obranij prezidentom ciyeyi organizaciyi U veresni 1958 roku pid chas rozdachi avtografiv u Garlemi jogo poranila nozhem u grudi psihichno hvora Vikoristovuyuchi KKHP yak bazu King organizuvav ryad kampanij za gromadyanski prava nacilenih na znishennya segregaciyi u transporti u teatrah restoranah tosho Vin podorozhuvav po vsij krayini chitayuchi lekciyi prichomu 15 raziv Kinga zaareshtovuvali U 1960 roci za zaproshennyam prem yer ministra Dzhavaharlala Neru vin proviv misyac v Indiyi de poznajomivsya z diyalnistyu Gandi U berezni kvitni 1963 roku King ocholiv masovi demonstraciyi v Birmingemi shtat Alabama proti segregaciyi na virobnictvi ta u pobuti odnim z gasel yakih bulo stvorennya komitetiv gromadyan riznih ras Policiya rozganyala demonstrantiv sered yakih bulo bagato ditej za dopomogoyu sobak vodometiv i kijkiv Za porushennya zaboroni na demonstraciyi King buv zaareshtovanij na 5 dniv U cej chas vin napisav bilim religijnim diyacham mista yaki dorikali jomu za nerozsudlivi j nesvoyechasni diyi Naspravdi chas ne maye niyakogo znachennya pisav King Progres lyudstva azh niyak ne kotitsya na kolesah neminuchosti Vin nastaye vnaslidok beznastannih zusil lyudej sho tvoryat Bozhu volyu bez yakih chas staye soyuznikom sil zastoyu v suspilstvi U 1963 r King razom zi svoyim zastupnikom Ralfom Ebernati zasnovnikom Kongresu rasovoyi rivnosti Bajyardom Rustinom ta inshimi liderami organizuvav najbilshu v istoriyi SShA demonstraciyu za gromadyanski prava source source source source Urivok z konferenciyi Martina Lyutera Kinga v Aeroportu Shipgol 15 serpnya 1964 U 1964 roci Kingu bula prisudzhena Nobelivska premiya miru U vstupnij promovi predstavnik Norvezkogo nobelivskogo komitetu Gunar Yan vidznachiv Hocha Martin Lyuter King neprichetnij do mizhnarodnih sprav jogo borotba sluzhit spravi miru U zahidnomu sviti vin buv pershim hto prodemonstruvav sho borotba ne obov yazkovo maye na uvazi nasilstvo U svoyij Nobelivskij lekciyi King govoriv Nenasilstvo oznachaye sho mij narod vsi ci roki terplyache perenosiv strazhdannya ne zapodiyuyuchi yih inshim Ce znachit sho mi ne vidchuvayemo bilshe strahu Ale iz cogo ne treba robiti visnovok sho mi hochemo zlyakati tih abo inshih abo navit suspilstvo chastinoyu yakogo mi ye Ruh ne pragne zvilniti afro amerikanciv shlyahom prinizhennya j ponevolennya bilih Vin ne hoche peremogi nad kimos Vin bazhaye zvilnennya amerikanskogo Zalishayuchis superechlivoyu figuroyu King mav bagato vorogiv ne tilki na pivdni ale j v inshih chastinah krayini Mabut najvplivovishim kritikom Kinga buv direktor Federalnogo byuro rozsliduvan FBR Edgar Guver sho nazivav jogo komunistom zradnikom i gliboko amoralnoyu lyudinoyu Koli King zvinuvativ agentiv FBR u nevzhitti zahodiv shodo skarg v Olbani shtat Dzhordzhiya poyasnyuyuchi ce yihnim pivdennim pohodzhennyam Guver ne posoromivsya nazvati Kinga najbilshim brehunom u krayini FBR prosluhovuvalo telefoni Kinga zibralo velike dosye pro jogo osobiste j gromadske zhittya U 1967 r King vidav knigu Kudi mi pidemo zvidsi U kvitni vin vidkrito vislovivsya proti vijni u V yetnami King zvernuvsya z poslannyam do velikogo antivoyennogo mitingu u Vashingtoni stav spivgolovoyu organizaciyi Svyashenniki j miryani strivozheni podiyami u V yetnami V ostanni roki zhittya uvaga Kinga bula prikuta ne tilki do rasizmu ale j do problemi bezrobittya golodu j bidnosti u vsij Americi UbivstvoDokladnishe Vbivstvo Martina Lyutera Kinga U 1968 roci King buv poranenij snajperom koli stoyav na balkoni memfiskogo gotelyu Lorejn Vid ran vin pomer u gospitali Sent Dzhozefa i buv pohovanij v Atlanti Osobiste zhittyaMartin Lyuter King razom zi svoyeyu druzhinoyu Korettoyu Skott King U sichni 1952 roku prozhivshi v Bostoni blizko p yati misyaciv King poznajomivsya zi studentkoyu konservatoriyi Korettoyu Skott Cherez piv roku King zaprosiv divchinu poyihati razom z nim v Atlantu Poznajomivshis iz Korettoyu batki dali svoyu zgodu na yihnij shlyub Martin Lyuter King i jogo druzhina Koretta Skott King povinchalisya v budinku yiyi materi 18 chervnya 1953 roku Vinchav molodyat batko narechenogo Koretta otrimala diplom z vokalu ta skripki u Konservatoriyi Novoyi Angliyi Pislya zakinchennya konservatoriyi u veresni 1954 voni z cholovikom pereyihali do Montgomeri stolici shtatu Alabama Podruzhzhya Kingiv malo chotiroh ditej dochka 17 listopada 1955 Montgomeri Alabama 15 travnya 2007 Santa Monika Kaliforniya sin nar 23 zhovtnya 1957 Montgomeri Alabama sin nar 30 sichnya 1961 Atlanta Dzhordzhiya dochka nar 28 bereznya 1963 Atlanta Dzhordzhiya Nagorodi ta vidznakiKing buv nagorodzhenij prinajmni p yatdesyatma pochesnimi stupenyami riznih koledzhiv ta universitetiv 14 zhovtnya 1964 r King stav najmolodshim laureatom Nobelivskoyi premiyi miru yaka bula prisudzhena jomu za ocholennya nenasilnickogo oporu rasovim uperedzhennyam v SShA Cikavi faktiJogo promovu Ya mayu mriyu angl I have a dream sluhalo ponad 300 000 amerikanciv 16 sichnya 1986 r pogruddya Kinga bulo ustanovleno u Velikij rotondi Kapitoliyu u Vashingtoni temnoshkirogo amerikancya vshanuvali takoyu chestyu vpershe King zajmavsya plagiatom pri napisanni velikih rozdiliv svoyeyi disertaciyi Bostonskij universitet stvoriv komitet dlya viznachennya stupenya plagiatu v disertaciyi Kinga Vin viznachiv sho 45 vidsotkiv pershoyi chastini i 21 vidsotok drugoyi chastini buli vzyati z robit inshih avtoriv Navchalni zakladi chasto skasovuyut svoyi rishennya z prisudzhennya naukovogo stupenya pri viyavlenni kudi menshih shahrajstv ale znachennya Kinga dlya ruhu za gromadyanski prava zavadilo skasuvannyu jogo bogoslovskogo stupenya 20 sichnya 1986 roku amerikanci vidznachili pershij Den Martina Lyutera Kinga 2305 King asteroyid nazvanij na chest diyacha Vshanuvannya pam yatiNa chest nogo nazvana Vulicya Doktora Martina Lyutera Kinga u Garlemi PrimitkiNitoburg E L King Martin Lyuter Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1973 T 12 Kvarner Kongur S 114 115 d Track Q17378135d Track Q649d Track Q4321570 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 https www psc cuny org clarion april 2011 martin luther king and union rights https www celebheights com s Martin Luther King Jr 49792 html Martin Luther King Wins The Nobel Prize for Peace The New York Times 15 zhovtnya 1964 Warren Mervyn A 2001 King Came Preaching The Pulpit Power of Dr Martin Luther King Jr InterVarsity Press s 79 ISBN 0 8308 2658 0 Wintle Justin 2001 Makers of Modern Culture Makers of Culture Routledge s 272 ISBN 0 415 26583 5 Pappas T 1992 A Houdini of Time Chronicles November 26 30 LiteraturaV Ponomarov King Martin Lyuter molodshij Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s ISBN 978 966 611 818 2Posilannya angl Borotba za gromadyanski prava vid Proklamaciyi pro zvilnennya rabiv do Martina Lyutera Kinga Blog Posolstva SShA v Ukrayini 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Martin Lyuter King Po toj bik V yetnamu chas porushiti movchannya Pereklad promovi 19 lipnya 2018 u Wayback Machine Martin Lyuter King Borec proti rasovoyi diskriminaciyi v SShA laureat Nobelivskoyi premiyi miru 30 chervnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ