|
Кахетинське царство (груз. კახეთის სამეფო також відоме як Кахеті чи Кахетія) — монархічна держава у східній частині сучасної Грузії, що займало область Кахетію. У різні часи його столицею були Гремі й Телаві.
Історія
Як особливе царство Кахетія у грузинських літописах згадується вже з IV—V століть, з часів запровадження там християнства. У арабських письменників з VII століття також відома ця країна.
Правителі Кахетії були відомі під різними найменуваннями — корікозів, мтаварі тощо. Квіріке III (помер 1029) названий Великим, проголосив себе царем (мепе) Кахетії та Еретії. Від IX століття збереглось життя , уродженця Кахетії. З того документа видно, що за тих часів християнство процвітало в Кахетії; там були чоловічі й жіночі монастирі, у яких зберігалось безліч книжок, були єпископи та інше духовенство, які підтримували релігійні відносини з Сирією, Палестиною, Константинополем і навіть Римом. Після смерті Квіріке III трон успадкував його племінник (син сестри) Гагік, з роду вірменських Кюрікідів, царів Ташир-Дзорагетського царства.
1106 року грузинський цар Давид узяв у полон Агсартана II, останнього кахеті-еретинського царя та приєднав Кахетію до решти Грузії. З тих пір до 1468 року Кахетія входила до складу об'єднаної Грузії, якою правили царі з династії Багратидів, тож упродовж 363 років історія Кахетії злилась із загальногрузинською.
У другій половині XV століття Грузія розпалась на три царства (Імеретінське, Картлійське й Кахетинське) та п'ять князівств: Мінгрельське, Гурійське, Сванетське, Абхазьке та Самцхе-Саатабазьке.
Західна Грузія, тобто царство Імеретінське та князівства, перебували під політичним впливом Оттоманської Порти. А східна Грузія, тобто царства Картлійське й Кахетинське — під таким же впливом Персії. Роздрібнення Грузії на кілька частин ретельно підтримувалось Османською імперією та Персією як один із засобів послаблення країни. Іншим засобом була пропаганда ісламу. Данина, яку сплачували за доби політичної залежності та Персії, була мізерною, проте обов'язковою була видача певної кількості дітей обох статей, яких відряджали час від часу до Ісфахана та Стамбула як заручників. Дівчата виходили заміж за шахів, султанів та їхніх наближених, а хлопчики, виховані в дусі мусульманства, зазвичай повертались до Грузії для зайняття вищих посад.
Щодо решти Грузинські царства залишались недоторканими та самостійними. Історія Кахетії з 1468 до 1762 року, як і інших частин Грузії, відзначалась боротьбою з Персією, Османською імперією та кавказькими горцями. Тим часом Московське царство, особливо після підкорення Казанського й Астраханського ханств (1552–1556), цілком свідомо прагнула поширити свій торговий та військово-політичний вплив на південь: через Кавказ, на Персію. Для цього їй потрібна була тверда опора в особі християнського царства. Такою була Грузія. В угоді, укладеній між кахетинським царем Олександром II (1527–1605) і московським царем Федором Івановичем (бл. 1586) останній пообіцяв Олександру «оберігати його від усіх ворогів».
Часи царювання в Персії могутніх шахів Аббаса I, Сефі й Аббаса II (з кінця XVI до 70-х років XVII століття) були особливо складними для Кахетії та Картлі. У ті часи шахи почали особливо підозріло ставитись до відносин Грузії з Московським царством. Шах Аббас I із недовірою дивився на кахетинського царя Теймураза I. Мати царя, яка відмовилась прийняти мусульманство, Аббас I замучив, двох його синів покалічив, дочку взяв за дружину проти волі батька. В боротьбі із шахом Аббасом II загинув третій син Теймураза та була взята в полон друга його дочка. На початку XVII століття (1615–1616) шах Аббас I зі значним військом двічі проникав до Грузії, спустошив її, пограбував церкви та забрал значну частину жителів Кахетії, замість яких переселив до Грузії до 15 тисяч дворів азербайджанських татар. Проте невдовзі повсталі грузини винищили всіх переселених «татар». Не лише християнські, але й мусульманські історики налічують побитих на місці за часів тієї навали від 60-70 тисяч душ, а забраних у полон — понад 100 тисяч.
Незважаючи на всі випробування, населення Кахетії підтримувало й охороняло християнство та релігійні пам'ятки; духовенство дієво захищало чистоту віри й церкви, започатковувало школи при церквах і монастирях. Килими, тканини, шовк і вино місцевого виробництва були відомими й поза межами Грузії. У головних містах Кахетії, Гремі й Телаві, існували вищі богословські школи (семінарії) з доволі широкою навчальною програмою. Серед грузинських поетів і письменників посідали почесне місце кахетинські царі Теймураз I та Арчіл (помер 1712).
За Іраклія II Кахетія знову об'єдналась із Картлі та разом з ними 1801 року перейшла під владу Російської імперії.
Царі Кахетії
- Георгій I — цар (1466–1476),
- Олександр I — цар (1476—1511),
- Георгій II — цар (1511—1513),
- Давид X — цар (1513—1520),
- Леван — цар (1520—1574),
- Олександр II — цар (1574—1603),
- Давид I — цар (1603—1604),
- Олександр II — цар (1604—1605, вдруге),
- Костянтин I — цар (1605),
- Теймураз I — цар (1606–1648) (цар Картлі-Кахетії — 1625—1632),
- Ієссе — цар (1614–1615),
- Ростом (см. выше — цар Картли) (Ростом Хан) — цар (1648—1656),
- Арчіл II (Шах Назар-хан) — цар (1664—1674),
- Іраклій I — цар (1688–1703, вдруге),
- Давид II (Імам Кулі Хан) — цар (1703—1722),
- Костянтин II (Махмад Кулі Хан) — цар (1722—1732),
- Теймураз II — цар (1732—1736),
- Олександр III — цар (1736—1737),
- Теймураз II — цар (1737—1744, вдруге),
- Іраклій II — цар (1744—1762)
Примітки
- Енциклопедичний словник. Том XIV. Карданахі-Керо. Видавники: Ф. Брокгауз, І. Єфрон Санкт-Петербург. 1895. Кахетія с. 804—805
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
- Віссаріон Орбелішвілі. (рос.). Російська академія наук. Архів оригіналу за 14 серпня 2007. Процитовано 15 березня 2014.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кахетинське царство |
- ЕСБЕ. Том XIV. Карданахі-Керо. 1895. Кахетія с. 804—805
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kahetinske carstvo1490 1762PraporStolicya Gremi TelaviMova i GruzinskaDinastiya Hosrovidi BagrationiSpadkoyemnist Gruziya Kartli Kahetinske carstvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kahetinske carstvo Kahetinske carstvo gruz კახეთის სამეფო takozh vidome yak Kaheti chi Kahetiya monarhichna derzhava u shidnij chastini suchasnoyi Gruziyi sho zajmalo oblast Kahetiyu U rizni chasi jogo stoliceyu buli Gremi j Telavi IstoriyaYak osoblive carstvo Kahetiya u gruzinskih litopisah zgaduyetsya vzhe z IV V stolit z chasiv zaprovadzhennya tam hristiyanstva U arabskih pismennikiv z VII stolittya takozh vidoma cya krayina Praviteli Kahetiyi buli vidomi pid riznimi najmenuvannyami korikoziv mtavari tosho Kvirike III pomer 1029 nazvanij Velikim progolosiv sebe carem mepe Kahetiyi ta Eretiyi Vid IX stolittya zbereglos zhittya urodzhencya Kahetiyi Z togo dokumenta vidno sho za tih chasiv hristiyanstvo procvitalo v Kahetiyi tam buli cholovichi j zhinochi monastiri u yakih zberigalos bezlich knizhok buli yepiskopi ta inshe duhovenstvo yaki pidtrimuvali religijni vidnosini z Siriyeyu Palestinoyu Konstantinopolem i navit Rimom Pislya smerti Kvirike III tron uspadkuvav jogo pleminnik sin sestri Gagik z rodu virmenskih Kyurikidiv cariv Tashir Dzoragetskogo carstva 1106 roku gruzinskij car David uzyav u polon Agsartana II ostannogo kaheti eretinskogo carya ta priyednav Kahetiyu do reshti Gruziyi Z tih pir do 1468 roku Kahetiya vhodila do skladu ob yednanoyi Gruziyi yakoyu pravili cari z dinastiyi Bagratidiv tozh uprodovzh 363 rokiv istoriya Kahetiyi zlilas iz zagalnogruzinskoyu U drugij polovini XV stolittya Gruziya rozpalas na tri carstva Imeretinske Kartlijske j Kahetinske ta p yat knyazivstv Mingrelske Gurijske Svanetske Abhazke ta Samche Saatabazke Tejmuraz I car Kahetiyi poet lirik Zahidna Gruziya tobto carstvo Imeretinske ta knyazivstva perebuvali pid politichnim vplivom Ottomanskoyi Porti A shidna Gruziya tobto carstva Kartlijske j Kahetinske pid takim zhe vplivom Persiyi Rozdribnennya Gruziyi na kilka chastin retelno pidtrimuvalos Osmanskoyu imperiyeyu ta Persiyeyu yak odin iz zasobiv poslablennya krayini Inshim zasobom bula propaganda islamu Danina yaku splachuvali za dobi politichnoyi zalezhnosti ta Persiyi bula mizernoyu prote obov yazkovoyu bula vidacha pevnoyi kilkosti ditej oboh statej yakih vidryadzhali chas vid chasu do Isfahana ta Stambula yak zaruchnikiv Divchata vihodili zamizh za shahiv sultaniv ta yihnih nablizhenih a hlopchiki vihovani v dusi musulmanstva zazvichaj povertalis do Gruziyi dlya zajnyattya vishih posad Carskij zamok i fortecya Gremi Shodo reshti Gruzinski carstva zalishalis nedotorkanimi ta samostijnimi Istoriya Kahetiyi z 1468 do 1762 roku yak i inshih chastin Gruziyi vidznachalas borotboyu z Persiyeyu Osmanskoyu imperiyeyu ta kavkazkimi gorcyami Tim chasom Moskovske carstvo osoblivo pislya pidkorennya Kazanskogo j Astrahanskogo hanstv 1552 1556 cilkom svidomo pragnula poshiriti svij torgovij ta vijskovo politichnij vpliv na pivden cherez Kavkaz na Persiyu Dlya cogo yij potribna bula tverda opora v osobi hristiyanskogo carstva Takoyu bula Gruziya V ugodi ukladenij mizh kahetinskim carem Oleksandrom II 1527 1605 i moskovskim carem Fedorom Ivanovichem bl 1586 ostannij poobicyav Oleksandru oberigati jogo vid usih vorogiv Chasi caryuvannya v Persiyi mogutnih shahiv Abbasa I Sefi j Abbasa II z kincya XVI do 70 h rokiv XVII stolittya buli osoblivo skladnimi dlya Kahetiyi ta Kartli U ti chasi shahi pochali osoblivo pidozrilo stavitis do vidnosin Gruziyi z Moskovskim carstvom Shah Abbas I iz nedoviroyu divivsya na kahetinskogo carya Tejmuraza I Mati carya yaka vidmovilas prijnyati musulmanstvo Abbas I zamuchiv dvoh jogo siniv pokalichiv dochku vzyav za druzhinu proti voli batka V borotbi iz shahom Abbasom II zaginuv tretij sin Tejmuraza ta bula vzyata v polon druga jogo dochka Na pochatku XVII stolittya 1615 1616 shah Abbas I zi znachnim vijskom dvichi pronikav do Gruziyi spustoshiv yiyi pograbuvav cerkvi ta zabral znachnu chastinu zhiteliv Kahetiyi zamist yakih pereseliv do Gruziyi do 15 tisyach dvoriv azerbajdzhanskih tatar Prote nevdovzi povstali gruzini vinishili vsih pereselenih tatar Ne lishe hristiyanski ale j musulmanski istoriki nalichuyut pobitih na misci za chasiv tiyeyi navali vid 60 70 tisyach dush a zabranih u polon ponad 100 tisyach Kompleks gruzinskih pechernih monastiriv VI stolittya roztashovanij za 60 km na pivdennij shid vid Tbilisi na gruzinsko azerbajdzhanskomu kordoni Nezvazhayuchi na vsi viprobuvannya naselennya Kahetiyi pidtrimuvalo j ohoronyalo hristiyanstvo ta religijni pam yatki duhovenstvo diyevo zahishalo chistotu viri j cerkvi zapochatkovuvalo shkoli pri cerkvah i monastiryah Kilimi tkanini shovk i vino miscevogo virobnictva buli vidomimi j poza mezhami Gruziyi U golovnih mistah Kahetiyi Gremi j Telavi isnuvali vishi bogoslovski shkoli seminariyi z dovoli shirokoyu navchalnoyu programoyu Sered gruzinskih poetiv i pismennikiv posidali pochesne misce kahetinski cari Tejmuraz I ta Archil pomer 1712 Za Irakliya II Kahetiya znovu ob yednalas iz Kartli ta razom z nimi 1801 roku perejshla pid vladu Rosijskoyi imperiyi Cari Kahetiyi Georgij I car 1466 1476 Oleksandr I car 1476 1511 Georgij II car 1511 1513 David X car 1513 1520 Levan car 1520 1574 Oleksandr II car 1574 1603 David I car 1603 1604 Oleksandr II car 1604 1605 vdruge Kostyantin I car 1605 Tejmuraz I car 1606 1648 car Kartli Kahetiyi 1625 1632 Iyesse car 1614 1615 Rostom sm vyshe car Kartli Rostom Han car 1648 1656 Archil II Shah Nazar han car 1664 1674 Iraklij I car 1688 1703 vdruge David II Imam Kuli Han car 1703 1722 Kostyantin II Mahmad Kuli Han car 1722 1732 Tejmuraz II car 1732 1736 Oleksandr III car 1736 1737 Tejmuraz II car 1737 1744 vdruge Iraklij II car 1744 1762 PrimitkiEnciklopedichnij slovnik Tom XIV Kardanahi Kero Vidavniki F Brokgauz I Yefron Sankt Peterburg 1895 Kahetiya s 804 805 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2014 Procitovano 15 bereznya 2014 Vissarion Orbelishvili ros Rosijska akademiya nauk Arhiv originalu za 14 serpnya 2007 Procitovano 15 bereznya 2014 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kahetinske carstvoESBE Tom XIV Kardanahi Kero 1895 Kahetiya s 804 805