Принципи економічної науки (нім. Grundsätze der Volkswirtschaftslehre; 1871) — книга австрійського економіста Карла Менгера, з якої почалася Австрійська школа економіки і отримала розвиток неокласична економічна теорія. Це був один із перших сучасних трактатів, який містив розвиток теорії граничної корисності.
Автор | |
---|---|
Країна | Austria |
Мова | German |
Тема | економіка |
Жанр | , |
Видавництво | Braumüller |
Видано | 1871 |
Тип носія | Print (Палітурка & м'яка обкладинка) |
Сторінок | 285 |
Огляд
Менгер висунув свою теорію про те, що гранична корисність товарів, а не витрата праці, є джерелом їх вартості. Ця маржиналістська теорія вирішила парадокс алмазу-води, який спантеличував класичних економістів: той факт, що людство вважає алмази набагато ціннішими за воду, хоча вода є набагато важливішою.
Менгер підкреслює невизначеність у прийнятті економічних рішень, спростовуючи концепцію «homo oeconomicus» або досконало-раціональну людину, яка була повністю поінформована про всі обставини, які впливають на її рішення. Це було відхиленням від класичної та неокласичної економічної думки. Менгер стверджує, що таких досконалих знань ніколи не існує, і тому вся економічна діяльність передбачає ризик. Роль підприємців полягає у зборі та оцінці інформації та вживанні заходів щодо цих ризиків.
Менгер вважає, що час є коренем невизначеності в економіці (див. Часова преференція). Оскільки виробництво вимагає часу, то виробники не мають певності щодо попиту чи пропозиції на свій товар. Таким чином, ціна готової продукції не схожа з витратами на виробництво, оскільки вони представляють ринкові умови в дуже різні моменти часу.
Трудова теорія вартості стала поясненням, до якого дійшов Адам Сміт серед інших, й марксистська школа економіки досі покладається на цю теорію. Теорія вартості праці полягає у тому, що цінність предмета залежить від праці, яка пішла на його виробництво, включаючи будь-яке навчання чи інвестиції, що доповнювали працю.
На думку економістів-неокласиків, теорія вартості праці не пояснює коливання цін для різних видів праці, а також не пояснює, як знайдені блага можуть бути більш цінними, ніж вироблені блага.
Гранична корисність як джерело цінності означала, що сприйнята потреба в об'єкті диктується цінністю на індивідуальному, а не на загальному (суспільному) рівні. Наслідком цього є те, що індивідуальний розум є джерелом економічної вартості.
Хоча Менгер прийняв теорію граничної корисності, він зробив відхилення від роботи інших піонерів-неокласиків . Найголовніше, що він принципово відкинув використання математичних методів, наполягаючи на тому, що функція економіки полягає у дослідженні суті, а не конкретних кількостей економічних явищ.
Зміст
Передмова. КАРЛ МЕНГЕР (написана Фрідріхом Гаєком)
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Принципи економічної науки |
Передмова. ВІД АВТОРА
Частина перша. ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО БЛАГО
Частина друга. ЕКОНОМІКА ТА ЕКОНОМІЧНІ БЛАГА
Частина третя. ВЧЕННЯ ПРО ЦІННІСТЬ
Частина четверта. ВЧЕННЯ ПРО ОБМІН
Частина п’ята. ВЧЕННЯ ПРО ЦІНУ
Частина шоста. СПОЖИВЧА І МІНОВА ЦІННІСТЬ
Частина сьома. ВЧЕННЯ ПРО ТОВАР
Частина восьма. ВЧЕННЯ ПРО ГРОШІ
ДОДАТКИ
Видання
Незважаючи на своє значення для розвитку економічної науки, книга залишилася неповною. Передавши кафедру в 1903 році своєму учневі Фрідріху фон Візеру, Менгер зосередився на науковій роботі. Померши в 1921 році він так й не завершив запланованого другого видання «Принципів політичної економії». Складена з рукописів книга була опублікована його сином у 1923 році.
З рукописних начерків, про які розповів у Вступі до другого видання син автора, Менгер вважав свій твір лише першою частиною великої праці. У другій частині він припускав описати «відсоток, заробітну плату, ренту, дохід, кредит і паперові гроші»; в третій, «прикладній» частини — теорію виробництва і торгівлі; в четвертій — критику існуючої економічної системи і пропозиції щодо реформи економіки.
Переклади
За деякими даними, перший переклад російською було зроблено Романом Орженцьким 1901 р., коли він обіймав посаду приват-доцента Новоросійського університету (м. Одеса).
В українському перекладі книгу видано у квітні 2022 р. видавництвом К.І.С. та .
Сприйняття
Лауреат Нобелівської премії з економіки 1974 Фрідріх фон Гаєк так охарактеризував твір Карла Менгера: «… ні в економічній теорії, ні в будь-якій іншій галузі знань не може бути багато історій, коли б роботи автора, революціонізувати вже сформовану науку і отримав визнання як новатор, залишалися б настільки ж мало відомими, як роботи Карла Менгера. Важко уявити іншу ситуацію, коли робота на кшталт Grundsätze, яка зуміла надати стійке і сильне вплив, залишалася, в силу чисто випадкових збігів, настільки мало відомою.»
Інший економіст Кнут Вікселль так характеризує працю Карла Менгера: «Після „Principles“ Рікардо не було книги …, яка зробила так само великий вплив на розвиток економічної теорії, як Grundsätze Менгера». Фрідріх фон Візер пішов далі і назвав цю працю «архимедовой точкою опори, за допомогою якої можна переробити існуючу систему економічної думки».
Людвіг фон Мізес назвав книгу найкращим вступом до Австрійської школи економіки.
Див. також
Посилання
- Повний текст Принципів економіки у форматі HTML [ 14 вересня 2014 у Wayback Machine.] або у форматі PDF [ 26 серпня 2006 у Wayback Machine.] .
- Principles of Economics [ 13 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.), переклад «Принципів політичної економії» англійською.
- Эбелинг, Ричард. Карл Менгер и стопятидесятилетие основания австрийской школы [ 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] / Переклад з англ. Liberty Education Project, 2021-01-23 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Principi ekonomichnoyi nauki nim Grundsatze der Volkswirtschaftslehre 1871 kniga avstrijskogo ekonomista Karla Mengera z yakoyi pochalasya Avstrijska shkola ekonomiki i otrimala rozvitok neoklasichna ekonomichna teoriya Ce buv odin iz pershih suchasnih traktativ yakij mistiv rozvitok teoriyi granichnoyi korisnosti Principles of Economics AvtorKrayinaAustriaMovaGermanTemaekonomikaZhanr VidavnictvoBraumullerVidano1871Tip nosiyaPrint Paliturka amp m yaka obkladinka Storinok285OglyadMenger visunuv svoyu teoriyu pro te sho granichna korisnist tovariv a ne vitrata praci ye dzherelom yih vartosti Cya marzhinalistska teoriya virishila paradoks almazu vodi yakij spantelichuvav klasichnih ekonomistiv toj fakt sho lyudstvo vvazhaye almazi nabagato cinnishimi za vodu hocha voda ye nabagato vazhlivishoyu Menger pidkreslyuye neviznachenist u prijnyatti ekonomichnih rishen sprostovuyuchi koncepciyu homo oeconomicus abo doskonalo racionalnu lyudinu yaka bula povnistyu poinformovana pro vsi obstavini yaki vplivayut na yiyi rishennya Ce bulo vidhilennyam vid klasichnoyi ta neoklasichnoyi ekonomichnoyi dumki Menger stverdzhuye sho takih doskonalih znan nikoli ne isnuye i tomu vsya ekonomichna diyalnist peredbachaye rizik Rol pidpriyemciv polyagaye u zbori ta ocinci informaciyi ta vzhivanni zahodiv shodo cih rizikiv Menger vvazhaye sho chas ye korenem neviznachenosti v ekonomici div Chasova preferenciya Oskilki virobnictvo vimagaye chasu to virobniki ne mayut pevnosti shodo popitu chi propoziciyi na svij tovar Takim chinom cina gotovoyi produkciyi ne shozha z vitratami na virobnictvo oskilki voni predstavlyayut rinkovi umovi v duzhe rizni momenti chasu Trudova teoriya vartosti stala poyasnennyam do yakogo dijshov Adam Smit sered inshih j marksistska shkola ekonomiki dosi pokladayetsya na cyu teoriyu Teoriya vartosti praci polyagaye u tomu sho cinnist predmeta zalezhit vid praci yaka pishla na jogo virobnictvo vklyuchayuchi bud yake navchannya chi investiciyi sho dopovnyuvali pracyu Na dumku ekonomistiv neoklasikiv teoriya vartosti praci ne poyasnyuye kolivannya cin dlya riznih vidiv praci a takozh ne poyasnyuye yak znajdeni blaga mozhut buti bilsh cinnimi nizh virobleni blaga Granichna korisnist yak dzherelo cinnosti oznachala sho sprijnyata potreba v ob yekti diktuyetsya cinnistyu na individualnomu a ne na zagalnomu suspilnomu rivni Naslidkom cogo ye te sho individualnij rozum ye dzherelom ekonomichnoyi vartosti Hocha Menger prijnyav teoriyu granichnoyi korisnosti vin zrobiv vidhilennya vid roboti inshih pioneriv neoklasikiv Najgolovnishe sho vin principovo vidkinuv vikoristannya matematichnih metodiv napolyagayuchi na tomu sho funkciya ekonomiki polyagaye u doslidzhenni suti a ne konkretnih kilkostej ekonomichnih yavish ZmistPeredmova KARL MENGER napisana Fridrihom Gayekom Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Principi ekonomichnoyi nauki Peredmova VID AVTORA Chastina persha ZAGALNE VChENNYa PRO BLAGO Chastina druga EKONOMIKA TA EKONOMIChNI BLAGA Chastina tretya VChENNYa PRO CINNIST Chastina chetverta VChENNYa PRO OBMIN Chastina p yata VChENNYa PRO CINU Chastina shosta SPOZhIVChA I MINOVA CINNIST Chastina soma VChENNYa PRO TOVAR Chastina vosma VChENNYa PRO GROShI DODATKIVidannyaNezvazhayuchi na svoye znachennya dlya rozvitku ekonomichnoyi nauki kniga zalishilasya nepovnoyu Peredavshi kafedru v 1903 roci svoyemu uchnevi Fridrihu fon Vizeru Menger zoseredivsya na naukovij roboti Pomershi v 1921 roci vin tak j ne zavershiv zaplanovanogo drugogo vidannya Principiv politichnoyi ekonomiyi Skladena z rukopisiv kniga bula opublikovana jogo sinom u 1923 roci Z rukopisnih nacherkiv pro yaki rozpoviv u Vstupi do drugogo vidannya sin avtora Menger vvazhav svij tvir lishe pershoyu chastinoyu velikoyi praci U drugij chastini vin pripuskav opisati vidsotok zarobitnu platu rentu dohid kredit i paperovi groshi v tretij prikladnij chastini teoriyu virobnictva i torgivli v chetvertij kritiku isnuyuchoyi ekonomichnoyi sistemi i propoziciyi shodo reformi ekonomiki PerekladiZa deyakimi danimi pershij pereklad rosijskoyu bulo zrobleno Romanom Orzhenckim 1901 r koli vin obijmav posadu privat docenta Novorosijskogo universitetu m Odesa V ukrayinskomu perekladi knigu vidano u kvitni 2022 r vidavnictvom K I S ta SprijnyattyaLaureat Nobelivskoyi premiyi z ekonomiki 1974 Fridrih fon Gayek tak oharakterizuvav tvir Karla Mengera ni v ekonomichnij teoriyi ni v bud yakij inshij galuzi znan ne mozhe buti bagato istorij koli b roboti avtora revolyucionizuvati vzhe sformovanu nauku i otrimav viznannya yak novator zalishalisya b nastilki zh malo vidomimi yak roboti Karla Mengera Vazhko uyaviti inshu situaciyu koli robota na kshtalt Grundsatze yaka zumila nadati stijke i silne vpliv zalishalasya v silu chisto vipadkovih zbigiv nastilki malo vidomoyu Inshij ekonomist Knut Viksell tak harakterizuye pracyu Karla Mengera Pislya Principles Rikardo ne bulo knigi yaka zrobila tak samo velikij vpliv na rozvitok ekonomichnoyi teoriyi yak Grundsatze Mengera Fridrih fon Vizer pishov dali i nazvav cyu pracyu arhimedovoj tochkoyu opori za dopomogoyu yakoyi mozhna pererobiti isnuyuchu sistemu ekonomichnoyi dumki Lyudvig fon Mizes nazvav knigu najkrashim vstupom do Avstrijskoyi shkoli ekonomiki Div takozhAvstrijska shkola Ekonomichna teoriya Istoriya ekonomichnoyi dumki Chasova preferenciyaPosilannyaPovnij tekst Principiv ekonomiki u formati HTML 14 veresnya 2014 u Wayback Machine abo u formati PDF 26 serpnya 2006 u Wayback Machine Principles of Economics 13 listopada 2014 u Wayback Machine angl pereklad Principiv politichnoyi ekonomiyi anglijskoyu Ebeling Richard Karl Menger i stopyatidesyatiletie osnovaniya avstrijskoj shkoly 25 lyutogo 2021 u Wayback Machine Pereklad z angl Liberty Education Project 2021 01 23 ros