Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лінкор «Воля» («Імператор Александр III», «Генерал Алєксєєв») — лінкор Чорноморського флоту. За часів УНР — один з флагманів Українського військово-морського флоту.
| ' «Воля» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Основна інформація | ||
| Тип | Лінкор | |
| Під прапором |  Російська імперія (1914–1918) Українська Держава і УНР (1918–1919) СРСР (1919–1936) | |
| Порт приписки | Севастополь | |
| Приналежність | Чорноморський флот Російської імперії→ВМС УНР→Чорноморський флот Білого руху | |
| Будівництво | Руссуд | |
| Спущений на воду | 15 квітня 1914 р. | |
| Кінець служби | розібраний 1936 р. | |
| Параметри | ||
| Водотоннажність | 22 600 т. | |
| Довжина | ватерлінією — 168.0 м. | |
| Ширина | 27.4 м. | |
| Висота борту | 9.0 м. | |
| Технічні дані | ||
| Двигуни | 4 турбозубчатих агрегати «Парсонс» загальною потужністю 30,000 к.с. у 3-х машиних відділеннях 20 водотрубних котлів «Ярроу» в 5 котельних відділеннях 4 турбо-генератори по 360 кВт та 1 турбо-генератор 200 кВт | |
| Гвинти | 4 | |
| Потужність | 3 000 кін.с. | |
| Швидкість | найбільша — 21 вузлів (економічна — 12 вузлів (при 10 котлах). | |
| Екіпаж | 1220 офіцерів і матросів | |
| Діяльність | 3000 миль при ході 12 вузлів. | |
| Панцир | палуба — 25-75 мм, башти — 125—250 мм, каземати 100 мм, рубка — 250—300 мм. | |
| Озброєння | ||
| Гармати | 4х3 305мм/52 , 20х1 130мм/55 , 5 75-мм гармат, 4 450-мм торпедних апарати 4х1 7.62-мм кулемети. | |
| Літаки | ||
Історія
До лютневої революції
Закладений 11 червня 1911 року на Руссуді, одночасно з однотипними лінкорами «Імператриця Марія» та «Імператриця Катерина Велика».
Лінкор Імператорського Чорноморського флоту отримав назву «Імператор Олександр III». Спущений на воду 2 квітня 1914 року. На початку 1917 року завершив всі необхідні випробування та увійшов у реєстр бойових кораблів Чорноморського флоту.
Після 1917 року
Після Лютневої революції перейменовано у лінкор «Воля».
Навесні 1917 року в Севастополі потужно заявив про себе український національний рух. На лінкорі «Воля», однією з перших була утворена українська рада. В Севастополі активно діяли Українська Чорноморська громада на чолі з В'ячеславом Лощенком, військовий клуб ім. Івана Сірка й інші національні організації. Були створені Чорноморський Український військовий комітет, Центрофлот та Рада військових і робітничих депутатів.
Першим головою колективного органу управління флотом — Центрофлоту було обрано представника Українського військового комітету з лінкора «Воля» Є. Шелестуна, а головою севастопольської Ради — члена Центральної Ради Костянтина Величка.
Протягом року були створені українські організації в усіх гарнізонах флоту, на більшості кораблів та полків, в портах та в навчальних закладах. Моряки-українці активно вимагали від Центральної Ради реальних дій по українізації Чорноморського флоту та створенню Українського військового флоту.
12 жовтня 1917 року національні організації на Чорноморському Флоті вирішили урочисто відзначити українізацію кораблів Балтійського флоту: крейсера «Світлана» та ескадрених міноносців «Україна» і «Гайдамак». На всіх кораблях і установах флоту, в тому числі й на лінкорі «Воля» на один день, підняли національні українські прапори та стеньгові сигнали «Хай живе вільна Україна».
У листопаді 1917 року виходив в море на перехват турецького крейсера «Міділлі», курсував біля турецьких берегів.
22 листопада на одному з найпотужніших кораблів флоту лінкор «Воля» було знову піднято український прапор. Моряки проголосили, що лінкор входить до складу Військово-морського Чорноморського флоту УНР.
На початку 1918 року Севастополь ненадовго захопили більшовики. У квітні 1918 року в Севастополі відбулось два антибільшовицьких повстання робітників портів і заводів, активно підтримане моряками флоту.
22 квітня 1918 року командувач Чорноморським Флотом контр-адмірал Михайло Саблін наказом по флоту оголосив, що «всі судна, портове майно, які знаходяться у портах Криму, є власністю Української Народної Республіки. А тому наказую скрізь, де треба, підняти українські прапори».
Коли наприкінці квітня, до півострова наблизилися загони Запорізької дивізії армії УНР під командою полковника Петра Болбочана та німецько-австрійські союзники, керівництво Радянської Росії зажадало від Михайла Сабліна вивести всі кораблі до Новоросійська. Одночасно представники українських організацій, зокрема екіпажі кораблів «Воля» та «Свободная Россия» вимагали від командування не покидати Криму.
29 квітня 1918 року за наказом командувача ЧФ майже всі кораблі та установи флоту підняли український прапор. Але вже ввечері, голова Воєнно-революційного комітету, колишній латиський стрілець Гавен з кількома матросами захопив штаб флоту та віддав розпорядження, що «желающие уходить должны покинуть бухту до 12 часов ночи. После 12 выход будет закрыт и минирован». До 2-ї години ночі в море вийшло 30 кораблів і суден флоту. В бухті під українськими прапорами залишилося 40 кораблів, 5 плавбаз, транспортна флотилія і 2 авіабригади. Не маючи об'єктивної інформації, що відбувається, останнім, хоч і з деякими ваганнями, в море під вогнем німецьких батарей вийшов українізований дредноут «Воля».
Проте, вже 10—11 червня в Новоросійську проводяться збори делегатів від кораблів. Лише чверть чорноморців висловилася за підпорядкування своїх кораблів більшовикам. Але чекісти шантажем і погрозами змушували більшість кораблів залишитися.
У цій ситуації, виконуючи волю абсолютної більшості особового складу, змінивший М. Сабліна на посаді командувача флотом командир лінкора «Воля» капітан 1 рангу Олександр Тіхмєнєв, 17 червня вирішив повернути кораблі до Севастополя. Втративши вплив на особовий склад ескадри, більшовики заявили Тіхмєнєву, що підірвуть його дредноут мінною атакою міноносців і не дозволять повернутися до Севастополя. У відповідь «Воля», розвернувши гармати головного калібру і взявши під приціл міноносці, пригрозила потопити кожного, хто спробує приблизитись на дистанцію мінної атаки. Так протягом доби, протримавши збільшовизовані міноносці під прицілом на дистанції поза межами мінної атаки, лінкор «Воля» дав можливість іншим кораблям безпечно вийти на зовнішній рейд.
Таким чином, лінкор «Воля», гідрокрейсер «Імператор Траян» та 7 міноносців, знову піднявши українські прапори, вийшли з червоного Новоросійська.
18 червня лінкор, на чолі ескадри з п'яти есмінців, гідрокрейсера «Імператор Траян» та посильної яхти «Креста», повернулись до Севастополя. З цих кораблів новий командувач Чорноморським флотом Михайло Остроградський створив українсько-кримську флотилію під командуванням контр-адмірала С. І. Бурлея.
В листопаді 1918 року війська Антанти окупували південь України та захопили більшість кораблів Чорноморського флоту Української Держави. Командувач Українським флотом контр-адмірал В'ячеслав Клочковський намагався провести перемовини з союзниками, але англійське та французьке командування віднеслось до флоту, як до власної здобичі.
Під англійським прапором і з англійською командою корабель було відправлено до турецького порту Ізмір. За результатом перемовин Михайла Сабліна, союзники погодились передати виведені ними до Туреччини найкращі кораблі Чорноморського флоту Збройним Силам Півдня Росії.
В серпні 1919 року лінійний корабель «Воля» та низка інших повернулись до захопленого Добровольчою Армією Севастополя. Денікінцями лінкор було перейменовано у «Генерал Алєксєєв». Корабель очолив морські сили білогвардійців у Чорному морі. Брав участь у бойових діях проти більшовиків у Дніпрово-Бузькому басейні.
Після 1920-го
В 1920 році лінкор, у складі Російської Ескадри, очолив евакуацію врангельців з Криму. Разом із захопленими білими рештками Чорноморського флоту, здійснив перехід до Стамбулу, а пізніше до туніського порту Бізерта, де й залишився.
Згодом Радянський уряд заявив свої права на кораблі ескадри, вимагаючи від Франції повернути їх до СРСР. Французький уряд цю вимогу виконувати відмовився, посилаючись на заяву, яку було надіслано до Ліги Націй Урядом УНР (в еміграції), та заявив рішучий протест.
29 жовтня 1924 року уряд Франції визнав корабель власністю СРСР.
1936 року розібраний на металобрухт. Гармати корабля 1940 року було продано Фінляндії, яка використала їх для укріплення лініх берегової охорони на островах Макілуото и Куйвісаарі. Частину гармат, що були у Франції, на початку Другої Світової війни захопили німецькі війська та використали для оборони свого Атлантичного валу.
Посилання
- Володимир ОЛІЙНИК. . Дзеркало тижня. 5 серпня 2005
- Загибель ескадри[недоступне посилання]
- Флот в 17-20 рр. ХХ ст. [ 23 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- Марія Климчак. Українському військово-морському прапору — 90 років [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. . 04/17/2008
- Чорноморський флот 1918-го український прапор піднімав двічі
- http://infoart.udm.ru/history/navy/artc0047.htm[недоступне посилання з червня 2019]
- http://www.hrono.ru/heraldicum/flagi/ukraine/UNR.htm [ 24 червня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Linkor Volya Imperator Aleksandr III General Alyeksyeyev linkor Chornomorskogo flotu Za chasiv UNR odin z flagmaniv Ukrayinskogo vijskovo morskogo flotu Volya Osnovna informaciya Tip Linkor Pid praporom Rosijska imperiya 1914 1918 Ukrayinska Derzhava i UNR 1918 1919 SRSR 1919 1936 Port pripiski Sevastopol Prinalezhnist Chornomorskij flot Rosijskoyi imperiyi VMS UNR Chornomorskij flot Bilogo ruhu Budivnictvo Russud Spushenij na vodu 15 kvitnya 1914 r Kinec sluzhbi rozibranij 1936 r Parametri Vodotonnazhnist 22 600 t Dovzhina vaterliniyeyu 168 0 m Shirina 27 4 m Visota bortu 9 0 m Tehnichni dani Dviguni 4 turbozubchatih agregati Parsons zagalnoyu potuzhnistyu 30 000 k s u 3 h mashinih viddilennyah 20 vodotrubnih kotliv Yarrou v 5 kotelnih viddilennyah 4 turbo generatori po 360 kVt ta 1 turbo generator 200 kVt Gvinti 4 Potuzhnist 3 000 kin s Shvidkist najbilsha 21 vuzliv ekonomichna 12 vuzliv pri 10 kotlah Ekipazh 1220 oficeriv i matrosiv Diyalnist 3000 mil pri hodi 12 vuzliv Pancir paluba 25 75 mm bashti 125 250 mm kazemati 100 mm rubka 250 300 mm Ozbroyennya Garmati 4h3 305mm 52 20h1 130mm 55 5 75 mm garmat 4 450 mm torpednih aparati 4h1 7 62 mm kulemeti Litaki U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Volya IstoriyaDo lyutnevoyi revolyuciyi Zakladenij 11 chervnya 1911 roku na Russudi odnochasno z odnotipnimi linkorami Imperatricya Mariya ta Imperatricya Katerina Velika Linkor Imperatorskogo Chornomorskogo flotu otrimav nazvu Imperator Oleksandr III Spushenij na vodu 2 kvitnya 1914 roku Na pochatku 1917 roku zavershiv vsi neobhidni viprobuvannya ta uvijshov u reyestr bojovih korabliv Chornomorskogo flotu Pislya 1917 roku Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi perejmenovano u linkor Volya Pechatka Chornomorskogo ukrayinskogo vijskovogo komitetu sho diyav u 1917 roci v Sevastopoli Navesni 1917 roku v Sevastopoli potuzhno zayaviv pro sebe ukrayinskij nacionalnij ruh Na linkori Volya odniyeyu z pershih bula utvorena ukrayinska rada V Sevastopoli aktivno diyali Ukrayinska Chornomorska gromada na choli z V yacheslavom Loshenkom vijskovij klub im Ivana Sirka j inshi nacionalni organizaciyi Buli stvoreni Chornomorskij Ukrayinskij vijskovij komitet Centroflot ta Rada vijskovih i robitnichih deputativ Pershim golovoyu kolektivnogo organu upravlinnya flotom Centroflotu bulo obrano predstavnika Ukrayinskogo vijskovogo komitetu z linkora Volya Ye Shelestuna a golovoyu sevastopolskoyi Radi chlena Centralnoyi Radi Kostyantina Velichka Protyagom roku buli stvoreni ukrayinski organizaciyi v usih garnizonah flotu na bilshosti korabliv ta polkiv v portah ta v navchalnih zakladah Moryaki ukrayinci aktivno vimagali vid Centralnoyi Radi realnih dij po ukrayinizaciyi Chornomorskogo flotu ta stvorennyu Ukrayinskogo vijskovogo flotu 12 zhovtnya 1917 roku nacionalni organizaciyi na Chornomorskomu Floti virishili urochisto vidznachiti ukrayinizaciyu korabliv Baltijskogo flotu krejsera Svitlana ta eskadrenih minonosciv Ukrayina i Gajdamak Na vsih korablyah i ustanovah flotu v tomu chisli j na linkori Volya na odin den pidnyali nacionalni ukrayinski prapori ta stengovi signali Haj zhive vilna Ukrayina U listopadi 1917 roku vihodiv v more na perehvat tureckogo krejsera Midilli kursuvav bilya tureckih beregiv 22 listopada na odnomu z najpotuzhnishih korabliv flotu linkor Volya bulo znovu pidnyato ukrayinskij prapor Moryaki progolosili sho linkor vhodit do skladu Vijskovo morskogo Chornomorskogo flotu UNR Na pochatku 1918 roku Sevastopol nenadovgo zahopili bilshoviki U kvitni 1918 roku v Sevastopoli vidbulos dva antibilshovickih povstannya robitnikiv portiv i zavodiv aktivno pidtrimane moryakami flotu 22 kvitnya 1918 roku komanduvach Chornomorskim Flotom kontr admiral Mihajlo Sablin nakazom po flotu ogolosiv sho vsi sudna portove majno yaki znahodyatsya u portah Krimu ye vlasnistyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki A tomu nakazuyu skriz de treba pidnyati ukrayinski prapori Koli naprikinci kvitnya do pivostrova nablizilisya zagoni Zaporizkoyi diviziyi armiyi UNR pid komandoyu polkovnika Petra Bolbochana ta nimecko avstrijski soyuzniki kerivnictvo Radyanskoyi Rosiyi zazhadalo vid Mihajla Sablina vivesti vsi korabli do Novorosijska Odnochasno predstavniki ukrayinskih organizacij zokrema ekipazhi korabliv Volya ta Svobodnaya Rossiya vimagali vid komanduvannya ne pokidati Krimu 29 kvitnya 1918 roku za nakazom komanduvacha ChF majzhe vsi korabli ta ustanovi flotu pidnyali ukrayinskij prapor Ale vzhe vvecheri golova Voyenno revolyucijnogo komitetu kolishnij latiskij strilec Gaven z kilkoma matrosami zahopiv shtab flotu ta viddav rozporyadzhennya sho zhelayushie uhodit dolzhny pokinut buhtu do 12 chasov nochi Posle 12 vyhod budet zakryt i minirovan Do 2 yi godini nochi v more vijshlo 30 korabliv i suden flotu V buhti pid ukrayinskimi praporami zalishilosya 40 korabliv 5 plavbaz transportna flotiliya i 2 aviabrigadi Ne mayuchi ob yektivnoyi informaciyi sho vidbuvayetsya ostannim hoch i z deyakimi vagannyami v more pid vognem nimeckih batarej vijshov ukrayinizovanij drednout Volya Prote vzhe 10 11 chervnya v Novorosijsku provodyatsya zbori delegativ vid korabliv Lishe chvert chornomorciv vislovilasya za pidporyadkuvannya svoyih korabliv bilshovikam Ale chekisti shantazhem i pogrozami zmushuvali bilshist korabliv zalishitisya U cij situaciyi vikonuyuchi volyu absolyutnoyi bilshosti osobovogo skladu zminivshij M Sablina na posadi komanduvacha flotom komandir linkora Volya kapitan 1 rangu Oleksandr Tihmyenyev 17 chervnya virishiv povernuti korabli do Sevastopolya Vtrativshi vpliv na osobovij sklad eskadri bilshoviki zayavili Tihmyenyevu sho pidirvut jogo drednout minnoyu atakoyu minonosciv i ne dozvolyat povernutisya do Sevastopolya U vidpovid Volya rozvernuvshi garmati golovnogo kalibru i vzyavshi pid pricil minonosci prigrozila potopiti kozhnogo hto sprobuye priblizitis na distanciyu minnoyi ataki Tak protyagom dobi protrimavshi zbilshovizovani minonosci pid pricilom na distanciyi poza mezhami minnoyi ataki linkor Volya dav mozhlivist inshim korablyam bezpechno vijti na zovnishnij rejd Takim chinom linkor Volya gidrokrejser Imperator Trayan ta 7 minonosciv znovu pidnyavshi ukrayinski prapori vijshli z chervonogo Novorosijska 18 chervnya linkor na choli eskadri z p yati esminciv gidrokrejsera Imperator Trayan ta posilnoyi yahti Kresta povernulis do Sevastopolya Z cih korabliv novij komanduvach Chornomorskim flotom Mihajlo Ostrogradskij stvoriv ukrayinsko krimsku flotiliyu pid komanduvannyam kontr admirala S I Burleya V listopadi 1918 roku vijska Antanti okupuvali pivden Ukrayini ta zahopili bilshist korabliv Chornomorskogo flotu Ukrayinskoyi Derzhavi Komanduvach Ukrayinskim flotom kontr admiral V yacheslav Klochkovskij namagavsya provesti peremovini z soyuznikami ale anglijske ta francuzke komanduvannya vidneslos do flotu yak do vlasnoyi zdobichi Pid anglijskim praporom i z anglijskoyu komandoyu korabel bulo vidpravleno do tureckogo portu Izmir Za rezultatom peremovin Mihajla Sablina soyuzniki pogodilis peredati vivedeni nimi do Turechchini najkrashi korabli Chornomorskogo flotu Zbrojnim Silam Pivdnya Rosiyi V serpni 1919 roku linijnij korabel Volya ta nizka inshih povernulis do zahoplenogo Dobrovolchoyu Armiyeyu Sevastopolya Denikincyami linkor bulo perejmenovano u General Alyeksyeyev Korabel ocholiv morski sili bilogvardijciv u Chornomu mori Brav uchast u bojovih diyah proti bilshovikiv u Dniprovo Buzkomu basejni Pislya 1920 go V 1920 roci linkor u skladi Rosijskoyi Eskadri ocholiv evakuaciyu vrangelciv z Krimu Razom iz zahoplenimi bilimi reshtkami Chornomorskogo flotu zdijsniv perehid do Stambulu a piznishe do tuniskogo portu Bizerta de j zalishivsya Zgodom Radyanskij uryad zayaviv svoyi prava na korabli eskadri vimagayuchi vid Franciyi povernuti yih do SRSR Francuzkij uryad cyu vimogu vikonuvati vidmovivsya posilayuchis na zayavu yaku bulo nadislano do Ligi Nacij Uryadom UNR v emigraciyi ta zayaviv rishuchij protest 29 zhovtnya 1924 roku uryad Franciyi viznav korabel vlasnistyu SRSR 1936 roku rozibranij na metalobruht Garmati korablya 1940 roku bulo prodano Finlyandiyi yaka vikoristala yih dlya ukriplennya linih beregovoyi ohoroni na ostrovah Makiluoto i Kujvisaari Chastinu garmat sho buli u Franciyi na pochatku Drugoyi Svitovoyi vijni zahopili nimecki vijska ta vikoristali dlya oboroni svogo Atlantichnogo valu PosilannyaVolodimir OLIJNIK Dzerkalo tizhnya 5 serpnya 2005 Zagibel eskadri nedostupne posilannya Flot v 17 20 rr HH st 23 veresnya 2009 u Wayback Machine Mariya Klimchak Ukrayinskomu vijskovo morskomu praporu 90 rokiv 5 bereznya 2016 u Wayback Machine 04 17 2008 Chornomorskij flot 1918 go ukrayinskij prapor pidnimav dvichi http infoart udm ru history navy artc0047 htm nedostupne posilannya z chervnya 2019 http www hrono ru heraldicum flagi ukraine UNR htm 24 chervnya 2008 u Wayback Machine