Олександр Іванович Тіхмєнєв (рос. Тихменев) (1878 — 25 квітня 1959, Бізерта) — військовий діяч часів УНР та Української Держави, командир лінкору ВМС УНР та ВМС УД «Воля», згодом — білогвардійський контр-адмірал.
У червні 1918 року вивів ескадру кораблів Чорноморського флоту з Новоросійська та під українськими прапорами привів їх до Севастополя.
Біографічні відомості
Народився 1878 року.
1901 року закінчив Морський корпус та отримав звання мічман. Служив на Чорноморському флоті.
В 1901—1902 роках — керівником вахти на транспорті «Буг».
З 30 квітня 1903 року призначений вахтеним керівником на крейсері «Пам'ять Меркурія».
В 1904 році закінчив Мінні офіцерський класи та 1905 року призначений мінним офіцером на панцернику «Три Святителі».
В 1906—1907 роках служив мінним офіцером на панцернику «Дванадцять Апостолів», та канонірському човні «Терец».
1908 року був призначений командиром міноносця № 272 та викладачам у мінній школі Чорноморського флоту.
1911 року — старший лейтенант, офіцер крейсера «Пам'ять Меркурія». 6 грудня 1913 року «за відмінну службу» був підвищений до капітана 2 рангу.
Брав участь у бойових діях під час Першої Світової війни. В 1914—1915 рр., командував ескадреним міноносцем «Жуткий», в 1915—1917 рр.— ескадреним міноносцем «Неспокійний».
1917 року — капітан 1 рангу, командир лінійного корабля «Воля». На цьому кораблі діяла одна з найактивніших українських корабельних рад на Чорноморському флоті. 22 листопада 1917 року на лінкорі було піднято український прапор.
Коли наприкінці квітня 1918 року керівництво Радянської Росії зажадало від командувача ЧФ вивести всі кораблі до Новоросійська. Екіпаж «Волі» вимагав від командування не покидати Криму. Проте 30 квітня, через провокацію більшовиків, частина флоту виходить до Новоросійська. Не маючи змоги об'єктивно оцінити ситуацію, останніми, під дулами гармат німецьких батарей, з порту вийшли лінкори «Воля» і «Свободная Россия».
1 травня кораблі прибули до Новоросійська. Півтора місяця на командування кораблями та моряків чинився тиск та проводилась більшовицька агітація. 9 та 13 червня Михайлу Сабліну, з Москви за підписом В.Ульянова (Леніна), надійшли таємні директиви про знищення кораблів Чорноморської флоти, щоб вони не повернулися до Севастополю. Відмовившись виконувати ці накази Саблін відбув до Москви, де був заарештований.
Перед від'їздом, командування втікачами Саблін передав капітану 1 рангу Олександру Тіхмєнєву. 15 червня 1918 року Тіхмєнєв отримав шифровану телеграму № 49, за підписом Леніна та Свердлова, з категоричною вимогою знищити кораблі Чорноморського флоту у Новоросійську. Проте й він відмовився виконувати ці домагання.
За підтримки Тіхмєнєва, проводяться загальні збори делегатів від всіх військових кораблів у Новоросійську. Лише чверть чорноморців висловилася за підкорення більшовикам. Більшість моряків висловилась за повернення до Севастополя . Але чекісти шантажем і погрозами змусили частину кораблів залишитися.
17 червня 1918 року, під командуванням О. Тіхмєнєва, вийшла ескадра кораблів у складі: лінкору «Воля», есмінців «Беспокойный», «Дерзкий», «Пылкий», «Поспешный», «Громкий», міноносців «Жаркий», «Живой», гідрокрейсера «Імператор Траян» та посильного судна «Креста». Проте збільшовизована частина залоги есмінця «Громкий», захопила корабель та затопила його.
18 червня ескадра, під українськими прапорами, повернулисась до Севастополя . З цих кораблів була створена українсько-кримську флотилію під командуванням контр-адмірала Сергія Бурлея.
На початку 1919 року, після окупації півдня України військами Антанти, та передачі частини кораблів колишніх ВМС Української Держави представникам Добровольчої Армії, Тіхмєнєва було зараховано у резерв Морського управління штабу генерала Денікіна.
1920 року знаходився у розпорядженні керівника Морського управління в уряді генерала Врангеля. 17 жовтня 1920 року призначений керівником штабу Морського управління ВСЮР. Разом з адміралом Кедровим готував та координував евакуацію Російська Ескадра «Російської Ескадри» з Криму. Контр-адмірал.
У грудні 1920 року призначений начальником штабу «Російської ескадри». 29 жовтня 1924 року — після визнання Францією СРСР та розформування ескадри, залишився жити у Тунісі.
Помер 25 квітня 1959 року у Бізерту. Похований на європейській частині цвинтаря міста Туніс.
Література
- Флот Української Народної Республіки
- Українському державному флоту — 90 років!
- http://www.hrono.info/biograf/bio_t/tihmenev_ai.html
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Ivanovich Tihmyenyev ros Tihmenev 1878 25 kvitnya 1959 Bizerta vijskovij diyach chasiv UNR ta Ukrayinskoyi Derzhavi komandir linkoru VMS UNR ta VMS UD Volya zgodom bilogvardijskij kontr admiral Kontr admiral O I Tihmyenyev pravoruch na pidvodnim chovni Tyulen v Bizertu lipen 1921 roku U chervni 1918 roku viviv eskadru korabliv Chornomorskogo flotu z Novorosijska ta pid ukrayinskimi praporami priviv yih do Sevastopolya Biografichni vidomostiNarodivsya 1878 roku 1901 roku zakinchiv Morskij korpus ta otrimav zvannya michman Sluzhiv na Chornomorskomu floti V 1901 1902 rokah kerivnikom vahti na transporti Bug Z 30 kvitnya 1903 roku priznachenij vahtenim kerivnikom na krejseri Pam yat Merkuriya V 1904 roci zakinchiv Minni oficerskij klasi ta 1905 roku priznachenij minnim oficerom na pancerniku Tri Svyatiteli V 1906 1907 rokah sluzhiv minnim oficerom na pancerniku Dvanadcyat Apostoliv ta kanonirskomu chovni Terec 1908 roku buv priznachenij komandirom minonoscya 272 ta vikladacham u minnij shkoli Chornomorskogo flotu 1911 roku starshij lejtenant oficer krejsera Pam yat Merkuriya 6 grudnya 1913 roku za vidminnu sluzhbu buv pidvishenij do kapitana 2 rangu Brav uchast u bojovih diyah pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni V 1914 1915 rr komanduvav eskadrenim minonoscem Zhutkij v 1915 1917 rr eskadrenim minonoscem Nespokijnij 1917 roku kapitan 1 rangu komandir linijnogo korablya Volya Na comu korabli diyala odna z najaktivnishih ukrayinskih korabelnih rad na Chornomorskomu floti 22 listopada 1917 roku na linkori bulo pidnyato ukrayinskij prapor Koli naprikinci kvitnya 1918 roku kerivnictvo Radyanskoyi Rosiyi zazhadalo vid komanduvacha ChF vivesti vsi korabli do Novorosijska Ekipazh Voli vimagav vid komanduvannya ne pokidati Krimu Prote 30 kvitnya cherez provokaciyu bilshovikiv chastina flotu vihodit do Novorosijska Ne mayuchi zmogi ob yektivno ociniti situaciyu ostannimi pid dulami garmat nimeckih batarej z portu vijshli linkori Volya i Svobodnaya Rossiya 1 travnya korabli pribuli do Novorosijska Pivtora misyacya na komanduvannya korablyami ta moryakiv chinivsya tisk ta provodilas bilshovicka agitaciya 9 ta 13 chervnya Mihajlu Sablinu z Moskvi za pidpisom V Ulyanova Lenina nadijshli tayemni direktivi pro znishennya korabliv Chornomorskoyi floti shob voni ne povernulisya do Sevastopolyu Vidmovivshis vikonuvati ci nakazi Sablin vidbuv do Moskvi de buv zaareshtovanij Pered vid yizdom komanduvannya vtikachami Sablin peredav kapitanu 1 rangu Oleksandru Tihmyenyevu 15 chervnya 1918 roku Tihmyenyev otrimav shifrovanu telegramu 49 za pidpisom Lenina ta Sverdlova z kategorichnoyu vimogoyu znishiti korabli Chornomorskogo flotu u Novorosijsku Prote j vin vidmovivsya vikonuvati ci domagannya Za pidtrimki Tihmyenyeva provodyatsya zagalni zbori delegativ vid vsih vijskovih korabliv u Novorosijsku Lishe chvert chornomorciv vislovilasya za pidkorennya bilshovikam Bilshist moryakiv vislovilas za povernennya do Sevastopolya Ale chekisti shantazhem i pogrozami zmusili chastinu korabliv zalishitisya 17 chervnya 1918 roku pid komanduvannyam O Tihmyenyeva vijshla eskadra korabliv u skladi linkoru Volya esminciv Bespokojnyj Derzkij Pylkij Pospeshnyj Gromkij minonosciv Zharkij Zhivoj gidrokrejsera Imperator Trayan ta posilnogo sudna Kresta Prote zbilshovizovana chastina zalogi esmincya Gromkij zahopila korabel ta zatopila jogo 18 chervnya eskadra pid ukrayinskimi praporami povernulisas do Sevastopolya Z cih korabliv bula stvorena ukrayinsko krimsku flotiliyu pid komanduvannyam kontr admirala Sergiya Burleya Na pochatku 1919 roku pislya okupaciyi pivdnya Ukrayini vijskami Antanti ta peredachi chastini korabliv kolishnih VMS Ukrayinskoyi Derzhavi predstavnikam Dobrovolchoyi Armiyi Tihmyenyeva bulo zarahovano u rezerv Morskogo upravlinnya shtabu generala Denikina 1920 roku znahodivsya u rozporyadzhenni kerivnika Morskogo upravlinnya v uryadi generala Vrangelya 17 zhovtnya 1920 roku priznachenij kerivnikom shtabu Morskogo upravlinnya VSYuR Razom z admiralom Kedrovim gotuvav ta koordinuvav evakuaciyu Rosijska Eskadra Rosijskoyi Eskadri z Krimu Kontr admiral U grudni 1920 roku priznachenij nachalnikom shtabu Rosijskoyi eskadri 29 zhovtnya 1924 roku pislya viznannya Franciyeyu SRSR ta rozformuvannya eskadri zalishivsya zhiti u Tunisi Pomer 25 kvitnya 1959 roku u Bizertu Pohovanij na yevropejskij chastini cvintarya mista Tunis LiteraturaFlot Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Ukrayinskomu derzhavnomu flotu 90 rokiv http www hrono info biograf bio t tihmenev ai html Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi