Іва́н Кузьми́ч Конько́ (нар. 22 жовтня 1919 — пом. 7 квітня 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир кулеметного взводу 936-го стрілецького полку 254-ї стрілецької дивізії (52-а армія, 2-й Український фронт), лейтенант. Герой Радянського Союзу (1944).
Іван Кузьмич Конько | |
---|---|
Народження | 22 жовтня 1919 Табурище |
Смерть | 7 квітня 1944 (24 роки) Румунія |
Поховання | Румунія |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1939–1944 |
Партія | КПРС |
Звання | Лейтенант |
Формування | |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народився 22 жовтня 1919 року в селі Табурище Новогеоргієвської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині в межах міста Світловодська Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Закінчив 6 класів, очолював комсомольську організацію місцевого колгоспу імені Ілліча.
До лав РСЧА призваний у 1939 році Новогеоргіївським РВК Кіровоградської області. Військову службу проходив кулеметником у військовій частині в місті Вилкавишкіс (Литва), де й зустрів початок німецько-радянської війни. Брав участь у прикордонних боях, коли дивізія протягом трьох діб утримувала оборону вздовж шосе Кенігсберг — Каунас. Потім були бої на Західній Двині й під Старою Руссою. У складі військ Північно-Західного фронту взимку 1942 року командир відділення кулеметної роти сержант І. К. Конько брав участь у створенні «Демянського котла», а потім, з березня 1942 по квітень 1943 року, стримував наступ ворожих частин біля самісінької горловини «Рамушевського коридора». Воював під Псковом, захищав Ленінград. Член ВКП(б) з 1942 року. У складі військ 2-го Українського фронту брав участь у визволенні України, форсував Дніпро.
Особливо командир кулеметного взводу лейтенант І. К. Конько відзначився в боях на території Румунії. 28 березня 1944 року під сильним кулеметно-мінометним і артилерійським вогнем супротивника першим з групою бійців у кількості 15 осіб форсував річку Прут і захопив плацдарм. Протягом доби відбив 7 контратак переважаючого силами ворога, проте втримав свої позиції. В бою за село Кирпиці вміло керував взводом, особистим прикладом мужності ведичи за собою бійців, першим увірвався до села, де влучним вогнем кулеметів знищив близько 35 солдатів і офіцерів супротивника. Під нищівним вогнем ворога форсував 31 березня 1944 року річку Жижію й, відбивши 4 контратаки, увірвався на панівну висоту, де надійно закріпився.
7 квітня 1944 року загинув у бою біля румунського села Кадниці.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, лейтенантові Коньку Івану Кузьмичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Також був нагороджений медаллю «За відвагу» (06.05.1943).
Література
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 150–152.
Примітки
- Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 5 травня 2015.
- [. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015. Іменний список незворотніх втрат. (рос.)]
- Наказ по 936-у сп 254-ї сд № 22 від 06.05.1943 року. (рос.). Архів оригіналу за 13.03.2012. Процитовано 05.05.2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Kuzmi ch Konko nar 22 zhovtnya 1919 19191022 pom 7 kvitnya 1944 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komandir kulemetnogo vzvodu 936 go strileckogo polku 254 yi strileckoyi diviziyi 52 a armiya 2 j Ukrayinskij front lejtenant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Ivan Kuzmich KonkoNarodzhennya22 zhovtnya 1919 1919 10 22 TaburisheSmert7 kvitnya 1944 1944 04 07 24 roki RumuniyaPohovannyaRumuniyaKrayina SRSRVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihotaRoki sluzhbi1939 1944PartiyaKPRSZvannya LejtenantFormuvannyaVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiZhittyepisNarodivsya 22 zhovtnya 1919 roku v seli Taburishe Novogeorgiyevskoyi volosti Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi nini v mezhah mista Svitlovodska Kirovogradskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Zakinchiv 6 klasiv ocholyuvav komsomolsku organizaciyu miscevogo kolgospu imeni Illicha Do lav RSChA prizvanij u 1939 roci Novogeorgiyivskim RVK Kirovogradskoyi oblasti Vijskovu sluzhbu prohodiv kulemetnikom u vijskovij chastini v misti Vilkavishkis Litva de j zustriv pochatok nimecko radyanskoyi vijni Brav uchast u prikordonnih boyah koli diviziya protyagom troh dib utrimuvala oboronu vzdovzh shose Kenigsberg Kaunas Potim buli boyi na Zahidnij Dvini j pid Staroyu Russoyu U skladi vijsk Pivnichno Zahidnogo frontu vzimku 1942 roku komandir viddilennya kulemetnoyi roti serzhant I K Konko brav uchast u stvorenni Demyanskogo kotla a potim z bereznya 1942 po kviten 1943 roku strimuvav nastup vorozhih chastin bilya samisinkoyi gorlovini Ramushevskogo koridora Voyuvav pid Pskovom zahishav Leningrad Chlen VKP b z 1942 roku U skladi vijsk 2 go Ukrayinskogo frontu brav uchast u vizvolenni Ukrayini forsuvav Dnipro Osoblivo komandir kulemetnogo vzvodu lejtenant I K Konko vidznachivsya v boyah na teritoriyi Rumuniyi 28 bereznya 1944 roku pid silnim kulemetno minometnim i artilerijskim vognem suprotivnika pershim z grupoyu bijciv u kilkosti 15 osib forsuvav richku Prut i zahopiv placdarm Protyagom dobi vidbiv 7 kontratak perevazhayuchogo silami voroga prote vtrimav svoyi poziciyi V boyu za selo Kirpici vmilo keruvav vzvodom osobistim prikladom muzhnosti vedichi za soboyu bijciv pershim uvirvavsya do sela de vluchnim vognem kulemetiv znishiv blizko 35 soldativ i oficeriv suprotivnika Pid nishivnim vognem voroga forsuvav 31 bereznya 1944 roku richku Zhizhiyu j vidbivshi 4 kontrataki uvirvavsya na panivnu visotu de nadijno zakripivsya 7 kvitnya 1944 roku zaginuv u boyu bilya rumunskogo sela Kadnici NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 13 veresnya 1944 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimecko fashistskimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm lejtenantovi Konku Ivanu Kuzmichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu posmertno Takozh buv nagorodzhenij medallyu Za vidvagu 06 05 1943 LiteraturaChabanenko V V Proslavleni u vikah Narisi pro Geroyiv Radyanskogo Soyuzu urodzhenciv Kirovogradskoyi oblasti Dnipropetrovsk Promin 1983 stor 150 152 PrimitkiPredstavlennya na prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 5 travnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 travnya 2015 Imennij spisok nezvorotnih vtrat ros Nakaz po 936 u sp 254 yi sd 22 vid 06 05 1943 roku ros Arhiv originalu za 13 03 2012 Procitovano 05 05 2015