Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Етьєн Луї Булле фр Étienne Louis Boullée нар 12 лютого 1728 пом 4 лютого 1799 французький архітектор доби класицизму пре

Етьєн Луї Булле

Етьєн Луї Булле

Етьєн Луї Булле(фр. Étienne-Louis Boullée; нар. 12 лютого 1728 — пом. 4 лютого 1799) — французький архітектор доби класицизму, представник паперової архітектури.

Етьєн Луї Булле
фр. Étienne-Louis Boullée
image
Оперний театр для Парижа, проєкт.
Народження12 лютого 1728(1728-02-12)
Смерть4 лютого 1799(1799-02-04) (70 років)
КраїнаФранція
ВчителіЖак-Франсуа Блондель, Жермен Бофран і d
Діяльністьшкільний учитель, архітектор, містобудівник
Праця в містахПариж
Архітектурний стильранній класицизм
Найважливіші спорудиотель Александр, отель де Брюно
Нереалізовані проєктиКоролівська бібліотека, Кенотаф Ньютона. Триумфальна арка, Оперний театр для Парижа
ЧленствоАкадемія архітектури Франції
Учніd, d і d
image Етьєн Луї Булле у Вікісховищі

Стан у французькій архітектурі 18 ст

На початку 18 століття стан у французькій архітектурі формували пізнє бароко і еволюція у бік класицизму. Рококо, народжене практично одночасно у Франції та Італії, не мало суттєвого впливу на архітектуру Франції, за винятком декількох паркових павільйонів та декору інтер'єрів.

У середині 18 ст. помітно пожвавився інтерес до давньоримської архітектури та до надбань академічного класицизму Франції 17 ст. Цьому сприяли як невдоволення стилістикою бароко римського зразка, так і офіційна підтримка класицизму абсолютизмом Франції, котрий волів бачити його офіційним стилем у країні. Панування рококо, головна мета якого розважати, не набридати і подобатись, не задовольняло низку французькиз митців.

Опір стилістиці рококо

image
Фонтан Чотирьох Сезонів, вулиця Гренель, 1745 р.

Не всі прихильно ставилися до стилю рококо навіть у Франції. Спроби відійти від стилістики рококо робив скульптор Едм Бушардон (1698—1762). Вже в перших своїх творах Бушардон зробив спроби відмовитися від грайливого рококо, спираючись на досвід французького класицизму 17 ст. та на лаконізм античного мистецтва. Отримавши замовлення на побудову в Парижі, він створив твір, що нічим не нагадував стилістику рококо ні в архітектурі, ні в скульптурному декорі.

Повністю порвав зі стилем рококо і художник Жак-Луї Давід під час свого перебування у Римі. Навіть пізні твори «класичної» фігури рококо — художника Жана-Оноре Фрагонара свідчать про відхід від рококо та орієнтацію на реалістичний живопис голладців 17 століття.

Життя та творчість Етьєна Моріса Фальконе припали на пору досить швидкої зміни декількох мистецьки стилів — пізнього бароко, рококо і класицизму. Митець широкого мистецького діапазону, Фальконе вдало працював в кожному з них, про що свідчать скульптурні групи «Смерть Мілона Кротонського», релігійні скульптури в церкві Св. Роха, алегоричні статуї «Музика» та «Зима», дрібна порцелянова пластика в стилі рококо.

Примхливе і чудернацьке рококо не здатне було якісно відтворити героїчні, могутні характери. Обмеженість стилістики рококо добре відчував той же Фальконе. І коли отримав замову на кінний монумент царю Петру І (Мідний Вершник), повністю відмовився від стилістики рококо, звернувшись до зразків античності і розвиненого бароко. Рококо могло не все.

Стажування французьких художників і архітекторів в Римі теж сприяло зацікавленню в давньоримській архітектурі, яку некритично почали сприймати як взірець. Низка майстрів відмовилась від стилістики рококо і пізнього бароко і відродила класицизм, його нову хвилю. Захоплення давньоримською архітектурою було підтримане навчальними закладами Франції, перш за все Королівською академією. В академії запанувала паперова архітектура. Вихованцям (майбутнім архітекторам) постійно надавали завдання створити умовні проєкти суспільно значущих споруд на кшталт «Колегії всіх наук», театрів, міських соборів. Вітались велетенські розміри, складні, практично барокові плани з довгими колонадами, внутрішніми ротондами, довгими сходами на фасадах, прикрашених низкою скульптур. Дедалі проєкти стають суто умовними, абстрактними, нереалістичними, пафосними. І викладачі, і вихованці розуміють нереалістичність проєктів, але не припиняють працю. Бо вважалось, що це сприяє розкутості здібностей та розкриває талант вихованця, якщо останній у нього є. В проєктах французьких архітекторів та небагатьох іноземців, що пройшли виучку і Франції (Баженов Василь Іванович, Старов Іван Єгорович), запанувала гігантоманія. На тлі політичної кризи в країні почалося скорочення будівництва. Тому більшість академічних проєктів не могла бути реалізована навіть за суттєвого зменшення розмірів споруд та урізання кошторису. В роки французької революції 1789-1793 рр. будівництво в країні практично припинили.

Життєпис

Народився в Парижі. Походить з родини архітектора (?). Прагнув стати художником. Але внаслідок тиску батьків звернувся до вивчення будівельної справи і архітектури. У період 1744–1747 років вивчав твори французьких архітекторів, навчався у французьких архітекторів, серед яких Жермен Бофран, , . 1747 року він поховав батька і відкрив власну школу архітектури.

1762 року його обрали до Королівської академії архітектури. Король Пруссії Фрідріх ІІ Гогенцоллерн робить його власним архітектором. Хоча це був символічний жест прихильності від володаря, прихильника французького просвітництва.

Найбільш уславленим Етьєн Луї Булле був в період 1778—1788 рр. в період праці викладачем і теоретиком в Національній школі мостів і шляхів. Він виробив власний стиль, орієнтований на архітектуру Стародавнього Риму, величний, але пафосний, абстрактний, надто позбавлений декору та нереалістичний.

Починав як архітектор, що перебудовував та ремонтував приватні будинки багатіїв Парижа (замок Шевіль, отель Монтвіль, отель Турол), вибудував каплицю «Голгофа» неподалік паризької церкви Сен Рох. Сам створив проєкти міських палаців Отель Александр та отель де Брюно. Працював для графа д'Артуа, для якого створив проєкт палацу. 1778 року був призначений на посаду архітектора комплексу споруд Інвалідів. Працював для військових і був контролером споруд Військової академії. 1787 року брав участь в побудові моста короля Луї XV, нині міст Згоди в Парижі (Міст Конкорд).

Проєкти суспільних споруд Етьєн Луї Булле мали всі недоліки тогочасної академічної архітектури — надлюдський, велетенський масштаб споруд, оголеність стін через відмову від будь-якого декору, геометризм надто спрощених форм (куля, трапеція, циліндр), монотонні повтори одних архітектурних елементів (довгі колонади, довгі сходи, монотонні кесони стель).

Серед учнів архітектора — Матюрен Крусі, Александр-Теодор Броньяр, Жан-Франсуа Шальгрен.

Друковані твори

  • «Начерк мистецтва архітектури», перше видання лише 1953 р.

Галерея проєктів

  • image
    Проєкт Булле, фасад монетного двору.
  • image
    Проєкт королівської бібліотеки, 1785 р.
  • image
    Тріумфальна арка, проєкт.
  • image
    Кенотаф Ньютона, проєкт фасаду, 1784 р.
  • image
    Проєкт церкви Мадлен для Парижа, фасад, до 1781 р.

Див. також

Джерела

  • Klaus Lankheit: Der Tempel der Vernunft. Unveröffentlichte Zeichnungen von Etienne-Louis Boullée. Birkhäuser, Basel u. a. 1973,
  • Philippe Madec: Etienne-Louis Boullée. Birkhäuser, Basel u. a. 1989,
  • Marc Fester (Hrsg.): Gebaute Weltbilder von Boullée bis Buckminster Fuller.Arch-±Verlag, Aachen 1993 (Texte von J. Krausse, Kritik: Vilém Flusser)
  • Beat Wyss (Edit.): Etienne-Louis Boullée. Architektur. Abhandlung über die Kunst. Artemis, Zürich und München 1987
  • Jean-Marie Pérouse de Montclos: Étienne-Louis Boullée 1728—1799. Theoretician of Revolutionary Architecture. George Braziller, New York 1974
  • Jean-Claude Lemagny: Visionary Architects. Boullée, Ledoux, Lequeu. Hennessey & Ingalls, Santa Monica 2002,
  • сборник «Бароко в славянских странах» (Локтев В. И. «Растрелли и проблемы бароко в архитектуре»), М., «Наука», 1982

Примітки

  1. сборник «Бароко в славянских странах» (Локтев В. И. «Растрелли и проблемы бароко в архитектуре»), М., «Наука», 1982
  2. «Памятники культуры. Новые открытия», М., «Наука», 1975

Посилання

  • Булле, Етьєн-Луї. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Etyen Luyi Bulle fr Etienne Louis Boullee nar 12 lyutogo 1728 pom 4 lyutogo 1799 francuzkij arhitektor dobi klasicizmu predstavnik paperovoyi arhitekturi Etyen Luyi Bullefr Etienne Louis BoulleeOpernij teatr dlya Parizha proyekt Narodzhennya12 lyutogo 1728 1728 02 12 ParizhSmert4 lyutogo 1799 1799 02 04 70 rokiv ParizhKrayinaFranciyaVchiteliZhak Fransua Blondel Zhermen Bofran i dDiyalnistshkilnij uchitel arhitektor mistobudivnikPracya v mistahParizhArhitekturnij stilrannij klasicizmNajvazhlivishi sporudiotel Aleksandr otel de BryunoNerealizovani proyektiKorolivska biblioteka Kenotaf Nyutona Triumfalna arka Opernij teatr dlya ParizhaChlenstvoAkademiya arhitekturi FranciyiUchnid d i d Etyen Luyi Bulle u VikishovishiStan u francuzkij arhitekturi 18 stNa pochatku 18 stolittya stan u francuzkij arhitekturi formuvali piznye baroko i evolyuciya u bik klasicizmu Rokoko narodzhene praktichno odnochasno u Franciyi ta Italiyi ne malo suttyevogo vplivu na arhitekturu Franciyi za vinyatkom dekilkoh parkovih paviljoniv ta dekoru inter yeriv U seredini 18 st pomitno pozhvavivsya interes do davnorimskoyi arhitekturi ta do nadban akademichnogo klasicizmu Franciyi 17 st Comu spriyali yak nevdovolennya stilistikoyu baroko rimskogo zrazka tak i oficijna pidtrimka klasicizmu absolyutizmom Franciyi kotrij voliv bachiti jogo oficijnim stilem u krayini Panuvannya rokoko golovna meta yakogo rozvazhati ne nabridati i podobatis ne zadovolnyalo nizku francuzkiz mitciv Opir stilistici rokoko Fontan Chotiroh Sezoniv vulicya Grenel 1745 r Ne vsi prihilno stavilisya do stilyu rokoko navit u Franciyi Sprobi vidijti vid stilistiki rokoko robiv skulptor Edm Bushardon 1698 1762 Vzhe v pershih svoyih tvorah Bushardon zrobiv sprobi vidmovitisya vid grajlivogo rokoko spirayuchis na dosvid francuzkogo klasicizmu 17 st ta na lakonizm antichnogo mistectva Otrimavshi zamovlennya na pobudovu v Parizhi vin stvoriv tvir sho nichim ne nagaduvav stilistiku rokoko ni v arhitekturi ni v skulpturnomu dekori Povnistyu porvav zi stilem rokoko i hudozhnik Zhak Luyi David pid chas svogo perebuvannya u Rimi Navit pizni tvori klasichnoyi figuri rokoko hudozhnika Zhana Onore Fragonara svidchat pro vidhid vid rokoko ta oriyentaciyu na realistichnij zhivopis golladciv 17 stolittya Zhittya ta tvorchist Etyena Morisa Falkone pripali na poru dosit shvidkoyi zmini dekilkoh mistecki stiliv piznogo baroko rokoko i klasicizmu Mitec shirokogo misteckogo diapazonu Falkone vdalo pracyuvav v kozhnomu z nih pro sho svidchat skulpturni grupi Smert Milona Krotonskogo religijni skulpturi v cerkvi Sv Roha alegorichni statuyi Muzika ta Zima dribna porcelyanova plastika v stili rokoko Primhlive i chudernacke rokoko ne zdatne bulo yakisno vidtvoriti geroyichni mogutni harakteri Obmezhenist stilistiki rokoko dobre vidchuvav toj zhe Falkone I koli otrimav zamovu na kinnij monument caryu Petru I Midnij Vershnik povnistyu vidmovivsya vid stilistiki rokoko zvernuvshis do zrazkiv antichnosti i rozvinenogo baroko Rokoko moglo ne vse Stazhuvannya francuzkih hudozhnikiv i arhitektoriv v Rimi tezh spriyalo zacikavlennyu v davnorimskij arhitekturi yaku nekritichno pochali sprijmati yak vzirec Nizka majstriv vidmovilas vid stilistiki rokoko i piznogo baroko i vidrodila klasicizm jogo novu hvilyu Zahoplennya davnorimskoyu arhitekturoyu bulo pidtrimane navchalnimi zakladami Franciyi persh za vse Korolivskoyu akademiyeyu V akademiyi zapanuvala paperova arhitektura Vihovancyam majbutnim arhitektoram postijno nadavali zavdannya stvoriti umovni proyekti suspilno znachushih sporud na kshtalt Kolegiyi vsih nauk teatriv miskih soboriv Vitalis veletenski rozmiri skladni praktichno barokovi plani z dovgimi kolonadami vnutrishnimi rotondami dovgimi shodami na fasadah prikrashenih nizkoyu skulptur Dedali proyekti stayut suto umovnimi abstraktnimi nerealistichnimi pafosnimi I vikladachi i vihovanci rozumiyut nerealistichnist proyektiv ale ne pripinyayut pracyu Bo vvazhalos sho ce spriyaye rozkutosti zdibnostej ta rozkrivaye talant vihovancya yaksho ostannij u nogo ye V proyektah francuzkih arhitektoriv ta nebagatoh inozemciv sho projshli viuchku i Franciyi Bazhenov Vasil Ivanovich Starov Ivan Yegorovich zapanuvala gigantomaniya Na tli politichnoyi krizi v krayini pochalosya skorochennya budivnictva Tomu bilshist akademichnih proyektiv ne mogla buti realizovana navit za suttyevogo zmenshennya rozmiriv sporud ta urizannya koshtorisu V roki francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rr budivnictvo v krayini praktichno pripinili ZhittyepisNarodivsya v Parizhi Pohodit z rodini arhitektora Pragnuv stati hudozhnikom Ale vnaslidok tisku batkiv zvernuvsya do vivchennya budivelnoyi spravi i arhitekturi U period 1744 1747 rokiv vivchav tvori francuzkih arhitektoriv navchavsya u francuzkih arhitektoriv sered yakih Zhermen Bofran 1747 roku vin pohovav batka i vidkriv vlasnu shkolu arhitekturi 1762 roku jogo obrali do Korolivskoyi akademiyi arhitekturi Korol Prussiyi Fridrih II Gogencollern robit jogo vlasnim arhitektorom Hocha ce buv simvolichnij zhest prihilnosti vid volodarya prihilnika francuzkogo prosvitnictva Najbilsh uslavlenim Etyen Luyi Bulle buv v period 1778 1788 rr v period praci vikladachem i teoretikom v Nacionalnij shkoli mostiv i shlyahiv Vin virobiv vlasnij stil oriyentovanij na arhitekturu Starodavnogo Rimu velichnij ale pafosnij abstraktnij nadto pozbavlenij dekoru ta nerealistichnij Pochinav yak arhitektor sho perebudovuvav ta remontuvav privatni budinki bagatiyiv Parizha zamok Shevil otel Montvil otel Turol vibuduvav kaplicyu Golgofa nepodalik parizkoyi cerkvi Sen Roh Sam stvoriv proyekti miskih palaciv Otel Aleksandr ta otel de Bryuno Pracyuvav dlya grafa d Artua dlya yakogo stvoriv proyekt palacu 1778 roku buv priznachenij na posadu arhitektora kompleksu sporud Invalidiv Pracyuvav dlya vijskovih i buv kontrolerom sporud Vijskovoyi akademiyi 1787 roku brav uchast v pobudovi mosta korolya Luyi XV nini mist Zgodi v Parizhi Mist Konkord Proyekti suspilnih sporud Etyen Luyi Bulle mali vsi nedoliki togochasnoyi akademichnoyi arhitekturi nadlyudskij veletenskij masshtab sporud ogolenist stin cherez vidmovu vid bud yakogo dekoru geometrizm nadto sproshenih form kulya trapeciya cilindr monotonni povtori odnih arhitekturnih elementiv dovgi kolonadi dovgi shodi monotonni kesoni stel Sered uchniv arhitektora Matyuren Krusi Aleksandr Teodor Bronyar Zhan Fransua Shalgren Drukovani tvori Nacherk mistectva arhitekturi pershe vidannya lishe 1953 r Galereya proyektivProyekt Bulle fasad monetnogo dvoru Proyekt korolivskoyi biblioteki 1785 r Triumfalna arka proyekt Kenotaf Nyutona proyekt fasadu 1784 r Proyekt cerkvi Madlen dlya Parizha fasad do 1781 r Div takozhKlasicizm Gigantomaniya Paperova arhitekturaDzherelaKlaus Lankheit Der Tempel der Vernunft Unveroffentlichte Zeichnungen von Etienne Louis Boullee Birkhauser Basel u a 1973 ISBN 3 7643 0666 1 Philippe Madec Etienne Louis Boullee Birkhauser Basel u a 1989 ISBN 3 7643 2253 5 Marc Fester Hrsg Gebaute Weltbilder von Boullee bis Buckminster Fuller Arch Verlag Aachen 1993 Texte von J Krausse Kritik Vilem Flusser Beat Wyss Edit Etienne Louis Boullee Architektur Abhandlung uber die Kunst Artemis Zurich und Munchen 1987 Jean Marie Perouse de Montclos Etienne Louis Boullee 1728 1799 Theoretician of Revolutionary Architecture George Braziller New York 1974 Jean Claude Lemagny Visionary Architects Boullee Ledoux Lequeu Hennessey amp Ingalls Santa Monica 2002 ISBN 0 940512 35 1 sbornik Baroko v slavyanskih stranah Loktev V I Rastrelli i problemy baroko v arhitekture M Nauka 1982Primitkisbornik Baroko v slavyanskih stranah Loktev V I Rastrelli i problemy baroko v arhitekture M Nauka 1982 Pamyatniki kultury Novye otkrytiya M Nauka 1975PosilannyaBulle Etyen Luyi Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr

Дата публікації:
Топ